Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ "Галактон"

Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ "Галактон"

Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ДП «Галактон»

Вступ

В сучасних умовах переходу України до ринкових відносин підвищуються вимоги до економічної підготовки спеціалістів. Це вимагає нових підходів в організації аналітичної роботи в Україні в цілому та на підприємствах зокрема, в підвищенні рівня аналітичної підготовки. економічних кадрів.

Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ у їх взаємозв’язку та взаємо обумовленості, що визначаються суб’єктивними та об’єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

Економічний аналіз – дисципліна, вивчення якої допомагає сформувати необхідні професійні якості економістів вищої кваліфікації. Необхідність аналітичних знань та навичок пояснюється потребами практики, що виникли в період докорінної зміни умов господарювання підприємств і переходу до ринкових відносин.

1. Мета і завдання виконання розрахункової роботи Виконання розрахункової роботи передбачено навчальним планом для студентів 3-го курсу спец. 6.050106 «Облік і аудит». Розрахункова робота є самостійним дослідженням студента, що виконується на основі фінансової звітності підприємства. Метою виконання розрахункової роботи є поглиблення теоретичних знань студента з даного курсу та вміння їх застосувати під час вирішення конкретних завдань, на базі самостійної роботи з літературними джерелами, нормативними документами, вміння застосовувати студентами теоретичні та практичні знання з питань організації та методики аналітичної роботи. Виконання розрахункової роботи допоможе студентам закріпити отримані на лекціях теоретичні знання і оволодіти основними прийомами економічного аналізу дослідження діяльності підприємств.

1. Загальна характеристика підприємства

Завод було збудовано у 1961 році, як Київський Міськмолзавод №2. Початкова переробна потужність заводу складала 400 тонн молока на день. У 1981–85 роках за рахунок реконструкції заводу, його потужності дозволили переробляти 600 тонн молока на день. У березні 1995 року на базі молокозаводу було засновано Відкрите Акціонерне товариство «Галактон». У травні 1997 року контрольний пакет придбала група підприємців і почалась нова історія компанії, що дозволило забезпечити стратегічне управління компанією.

З середини 1997 року Галактон прямує згідно розробленої стратегії розвитку підприємства, яку можна розбити на три етапи:

1 етап (травень 1997–1999 рік)

– Збільшення обсягів виробництва, завантаження виробничих потужностей і зменшення собівартості продукції

– Розширення зони сировини за спеціально розробленою програмою

– Створення нового бренду і проникнення на ринок

– Модернізація (реконструкція) виробництва

2 етап (2000–2001 роки):

– Стабільна робота на ринку і виробництво без збитків

– Реорганізація відділу продажу

– Автоматизація адміністрації та бухгалтерського обліку, основаного на єдиній інформаційній системі

– За рахунок завершення стадії модернізації виробництва, вийти на новий рівень сучасного виробництва унікальної продукції (біо-лінія, йогурти) та укріплення торгової марки

3 етап (з 2002 р.):

– Закріплення за Галактоном статусу лідера на стратегічно важливих ринках збуту

Галактон сьогодні – лідер національної промисловості, новатор молочної галузі, який працює за світовими стандартами. Галактон створив команду висококваліфікованих менеджерів, які підвищили інтерес до діяльності компанії від постачальників сировини до споживачів. Галактон виробляє високоякісну продукцію за прийнятними цінами.

Сьогодні ВАТ «Галактон» переробляє біля 200–350 тонн молока на день (залежно від сезону). Його постачають більш ніж 42 господарства за умовами довгострокових контрактів. Питання заготівлі сировини вважається одним із найважливіших у діяльності підприємства, тому для підвищення якості сировини, ВАТ «Галактон» надає реальну допомогу постачальникам сировини:Фінансова допомога господарствам:

• Надано кредитів (лише в серпні 2000 року – 1 млн. 800 тис. грн.), оздоблювання сільгоспвиробників холодильним і доїльним обладнанням. Закупки склали: 1998 рік – 280.4 тис. грн., 1999 рік – 378.7 тис. грн., 2000 рік – 958.5 тис. грн. У 2000 році введено технічне удосконалення доїльного обладнання у ВАТ «Брацлав» на суму 112 тис. грн.

• Організовано 22 прямих пункти для збирання молока від населення. Придбано 36 холодильників, об'ємом 1–1.6 тн. на суму 143.6 тис. дол. США фірми «Альфа-Лаваль».

• Надано допомогу по закупівлі кормової бази (1999 рік – 149 тис. грн, 2000 рік – 662 тис. грн.)

• Придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 2 млн. 100 тис. грн. у 2000 році.

• Спільно з Головним селекційним Центром України розроблено програму, спрямовану на покращення генетичного фонду за рахунок застосування високоякісного посівного матеріалу.

• Надання допомоги у забезпеченні миючих засобів.

Якість сировини і продукції ретельно перевіряє власна лабораторія, спостерігаючи за всіма фізико-хімічними, мікробіологічними і радіологічними показниками.

2. Аналіз фінансового стану підприємства

2.1 Структурно-динамічний аналіз коштів підприємства за ступенем ліквідності

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням та використанням ресурсів підприємства.

Фінансовий стан характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов’язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість та платоспроможність підприємства.

Аналіз фінансового стану ми починаємо з аналізу структури і динаміки коштів підприємства. Джерелом інформації для аналізу структури та динаміки коштів підприємства є форма №1 «Баланс».

Підсумок за статтями Балансу називають валютою балансу, яка свідчить про вартість всього майна, що є в розпорядженні підприємства.

Для проведення аналізу активів підприємства розраховуємо абсолютні відхилення та темпи росту. Розрахунок проведено в наступній таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Аналіз структури і динаміки активу балансу

Загальна кількість необоротних активів має негативну динаміку до зменшення в кінці року на 9,42 відсоткових пункти або на 5074,1 тис. грн. До такої ситуації призвело зниження маси нематеріальних активів на 38,51 відсоткових пункти, суми незавершеного виробництва на 89,89 відсоткових пункти та довгострокових фінансових інвестицій на 65,34 відсоткових пункти. Збільшення суми основних засобів відбулось на 7307,8 тис. грн. або на 20,42 відсоткових пункти. Основні засоби на кінець року збільшились в загальній частці необоротних активів і тепер становлять 88,37%(43102,2 тис. грн.), що є більшим за початкове значення на 21,9 відсоткових пункти.

Загальна частка необоротних активів у балансі збільшилась на 0,91 відсоткових пункти і становить на кінець року 71,86%.

Частка оборотних активів до кінця року знизилась на 3,11 відсоткових пункти або на 601,8 тис. грн. Це незначна динаміку, хоча і негативна. Така ситуація склалась внаслідок значного зниження суми дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яке склало 36,8 відсоткових пункти або 3064,9 тис. грн. і тепер становить 28,12% всіх оборотних активів. Також значно знизилась сума дебіторська заборгованість за розрахунками. Різниця складає 39,44 відсоткових пункти або 982,7 тис. грн. Збільшилась сума дебіторської заборгованості перед бюджетом на 35,8 тис. грн. або на 873,17 відсоткових пункти. Також збільшилась сума іншої поточної дебіторської заборгованості на 2231,9 тис. грн. або на 215,71 відсоткових пункти.

Також зменшилась частка грошових коштів та їх еквівалентів на 24,42 відсоткових пункти і складає 631,1 тис. грн. займає 3,37% від загальної суми оборотних коштів. Така ситуація оцінюється негативно через те, що, хоча сума швидко ліквідних активів займає дуже малу частку, проте ця частка знижується і при утриманні цієї тенденції протягом кількох років можливе досягнення банкрутства підприємством.

Окрім того збільшилась частка запасів на 21,46 відсоткових пункти і тепер складає 8050,6 тис. грн. Частка запасів у загальному числі оборотних активів становить 43%. Тому найменші коливання у сумі запасів безпосередньо впливають на суму оборотних активів. Загальна частка оборотних активів у балансі збільшилась на 2,12 відсоткових пункти і тепер займає 27,58%

Витрати майбутніх періодів зменшились до 373,7 тис. грн. або на 86,25 відсоткових пункти. Частка ВМП в активі балансу складає 0,55%

Проаналізувавши таблицю 2.1. можемо зробити висновок про те, що валюта балансу знизилась на 10,57 відсоткових пункти і становить 67871,2 тис. грн. Це спричинено зниженням суми необоротних активів на 9,42 відсоткових пункти та оборотних активів на 3,11 відсоткових пункти. Саме ці статті мають найбільший вплив на валюту балансу, тому що займають значні частки в валюті балансу, відповідно: 71,86% та 27,58%. Витрати майбутніх періодів майже не впливають на валюту балансу тому, що їх частка в активі балансу всього 0,55%. Тому і вплив мінімальний.

Тепер на основі даних балансу проводимо аналіз структури та динаміки коштів (активів) підприємства за ступенем ліквідності і заповнюємо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Структурно-динамічний аналіз коштів (активів) підприємства за ступенем ліквідності

Як бачимо, вартість коштів, що контролює підприємство зменшилась до кінця року на 5675,7 тис. грн. або на 7,76 відсоткових пункти. На зменшення загальної вартості коштів вплинуло зменшення вартості швидко ліквідних активів, що оцінюється негативно, на 24,83 відсоткових пункти або на 208,6 тис. грн. Загальна частка швидко ліквідних активів становить на початок і на кінець року, відповідно 1,15 та 0,94% від загальної суми коштів, що контролює підприємство.

Також слід відмітити зменшення середньо ліквідних активів на 393,2 тис. грн. (2,13 відсоткових пункти). Ця сума займає в загальній вартості коштів, що контролює підприємство, на початок року 25,26 відсоткових пункти і в кінці 26,8 відсоткових пункти.

Сума активів сповільненої ліквідності до кінця року зменшилась на 5073,9 тис. грн. або на 9,42 відсоткових пункти. Слід відмітити, що частка активів сповільненої ліквідності в загальній вартості коштів склала на початку року 73,59% і в кінці року 72,26%

Така велика частка активів сповільненої ліквідності є негативним явищем. Оскільки не дає змоги вільно використовувати кошти підприємства. Можна зробити висновок про те, що три четверті майна підприємства зосереджено в необоротних активах, найбільше в основних засобах, довгострокових фінансових інвестиціях, нематеріальних активах та незавершеному будівництві. Щодо витрат майбутніх періодів, то до кінця року їх сума зменшилась на 2345 тис. грн. або на 86,25 відсоткових пункти.

Графічне зображення розподілу коштів за ліквідністю можна побачити в додатку В.

2.2 Структурно-динамічний аналіз джерел коштів підприємства

Наступним кроком аналізу фінансового стану підприємства є дослідження структури та динаміки джерел формування коштів за даними пасиву Балансу (таблиця 2.3.).

Таблиця 2.3. Аналіз структури і динаміки пасиву балансу

Сума власного капіталу до кінця року збільшилась на 1989,4 тис. грн. або 5,88 відсоткових пункти. До такої ситуації призвело збільшення резервного капіталу на 103,6 тис. грн. (26,4 відсоткових пункти) та нерозподілених доходів на 1899,8 тис. грн. або на 32,09 відсоткових пункти

Майже не вплинуло зменшення суми іншого додаткового капіталу на 6,5 тис. грн., або на 0,03 відсоткових пункти

Сума статутного капіталу залишилась незмінною. Частка власного капіталу в загальній сумі пасиву балансу зросла на 1989,4 тис. грн. і тепер складає 52,78% пасиву, що на 8,2 відсоткових пункти більше, ніж на початку року.

Забезпечення майбутніх платежів, яка складає 1,8% від загальної суми пасиву балансу, до кінця року зменшились на 107 тис. грн. або на 8,05 відсоткових пункти і складає 1222,7 тис. грн.

Сума довгострокових зобов’язань зменшилась на 742,9 тис. грн. або на 12,86 відсоткових пункти і складає на кінець року 5032 тис. грн. Загальна частка довгострокових зобов’язань в пасиві балансу впала на 0,2 відсоткових пункти і тепер становить 7,41% від пасиву балансу.

Сума поточних зобов’язань до кінця року зменшилась на 9160,2 тис. грн. або на 26,21 відсоткових пункти. Також зменшилась частка поточних зобов’язань у загальній сумі бюджету з 46,05% до 38%. Тобто на 8,05 відсоткових пункти. Така ситуація склалася через зменшення суми короткострокових кредитів банків на 2350 тис. грн. або на 29,38 відсоткових пункти. Також на це вплинуло зменшення суми векселів виданих на 281,9 тис. грн. або на 49,98 відсоткових пункти. Також відбулось зменшення інших поточних зобов’язань на 9446,8 тис. грн. або на 91,42 відсоткових пункти.

Але разом з тим збільшилась сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 3405,2 тис. грн. або на 25,23 відсоткових пункти. Також збільшилась сума поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом на 65,38 відсоткових пункти і тепер складає 876 тис. грн., тобто на 346,3 тис. грн. більше, ніж на початок року.

Також збільшилась сума поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування на 57,37 відсоткових пункти, тобто на 61,9 тис. грн. Зросла і сума поточних зобов’язань з оплати праці. Тепер вона становить 474,4 тис. грн., що на 301 тис. грн. або на 173,59 відсоткових пункти більше початкового рівня. Поточні зобов’язання з учасниками зросли на 0,3 тис. грн. або на 15 відсоткових пункти.

Позитивно оцінюється зростання суми власного капіталу. Також позитивно оцінюється зменшення суми зобов’язань, що відображено зменшенням суми довгострокових зобов’язань, поточних зобов’язань та забезпечення наступних виплат та платежів.

Далі ми проводимо реструктуризацію пасиву балансу за видами джерел коштів – власні та залучені.

Джерела коштів підприємства складаються з джерел коштів, джерел залучених коштів та доходів майбутніх періодів. Останні, за сумою, дорівнюють нулю і тому не аналізуються.

Джерела власних коштів збільшились до кінця року на 1882,4 тис. грн. або на 5,35 відсоткових пункти.

Сума джерел залучених коштів зменшилась до кінця року на 9903,1 тис. грн. або на 24,32 відсоткових пункти. До цього призвело зменшення його складових: довгострокових та короткострокових джерел залучених коштів, відповідно на 742,9 тис. грн. (12,86 відсоткових пункти) та 9160,2 тис. грн. (26,21 відсоткових пункти).

Джерела власних коштів займають 54,59% від загальної суми джерел коштів. А джерела залучених коштів – 45,41%. Більша частка власних коштів перед залученими оцінюється позитивно. Але не дивлячись на це більша сума зменшення джерел залучених коштів навіть при меншому відсоткові впливу викликає зменшення загальної вартості майна на 8020,7 тис. грн. або на 10,57 відсоткових пункти. Графічне зображення ситуації на початок і кінець року відображено у додатку Г.

3. Параметричний аналіз

3.1 Аналіз показників платоспроможності

Наступним етапом аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності та платоспроможності.

Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов’язань.

Для оцінки ліквідності підприємства необхідно порахувати такі коефіцієнти:

– Коефіцієнт поточної ліквідності;

– Коефіцієнт швидкої ліквідності;

– Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Інформацію, яка дозволить нам розрахувати ці показники ми беремо у формі 1 «Баланс».

Коефіцієнт поточної ліквідності /коефіцієнт покриття, коефіцієнт загальної ліквідності/ – дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує.

КПЛ = ОА / ПЗ

де: ОА – оборотні активи,

ПЗ – поточні зобов’язання.

Отже на початок року коефіцієнт поточної ліквідності становить:

А на кінець року:

Коефіцієнт швидкої ліквідності /миттєвої ліквідності/ – враховує якість оборотних активів. При його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (крім запасів).

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:

КШЛ = (ОА – ВЗ) / ПЗ,

де: ВЗ – виробничі запаси.

Розраховуємо коефіцієнт швидкої ліквідності на початок року

Та на кінець року:

Більш точним коефіцієнтом платоспроможності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

КАЛ = ГК / ПЗ,

де: ГК – грошові кошти.

Розраховуємо цей показник на початок року:

А також на кінець року:

Для виявлення динаміки коефіцієнтів ліквідності підприємства ми підставляємо дані в таблицю і обчислюємо абсолютне і відносне відхилення показників з плином часу.

Таблиця 3.1. Аналіз динаміки коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності)

Отже як ми бачимо на Додатку Д і по таблиці 3.1. коефіцієнт поточної ліквідності до кінця року на зріс 0,173 пунктів, або на 31,28 відсоткових пункти. Це позитивна динаміка до зростання. Зміна коефіцієнта до кінця року нам показує, що сума оборотних активів збільшилась на більшу величину, ніж сума поточних зобов’язань. Це позитивне явище. Адже показник наближається до 1. Якщо все ж показник стане рівним 1, це означатиме, що сума оборотних активів рівна поточним зобов’язанням, а отже підприємство – прибуткове.

Щодо коефіцієнта швидкої ліквідності, то він має позитивну динаміку до зростання. До кінця року показник зріс на 0,063 пунктів або на 16,15 відсоткових пункти. Це спричинено тим, що сума поточних зобов’язань збільшується на менше значення, ніж різниця оборотних активів та виробничих запасів. Така ситуація означає, що якість оборотних активів зростає.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності має стійке значення. До кінця року коефіцієнт не змінився. Це пояснюється тим, що сума грошових запасів зростає одночасно з сумою поточних зобов’язань.

Для зручності по всім трьом показникам представлено графічну модель їх динаміки у Додатку Д.

Проведемо факторний аналіз коефіцієнтів загального покриття та абсолютної ліквідності методом ланцюгових підстановок та відносних різниць, використовуючи дані таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Вихідні дані для проведення факторного аналізу

Таблиця 3.3. Розрахунок впливу факторів на зміну коефіцієнта загального покриття прийомом ланцюгових підстановок

Проведемо факторний аналіз методом відносних різниць для того, щоб перевірити результати. Особливістю прийому відносних різниць є використання у процесі розрахунку не абсолютних значень показників, а їх темпів росту.

Вплив першого фактора, а це оборотні активи, розраховується за формулою:

Формула для розрахунку впливу фактора другого – поточні зобов’язання:

Загальний вплив обох факторів на результуючий показник:

Внаслідок зменшення вартості оборотних активів ми бачимо зменшення коефіцієнта покриття на 0,017 пунктів. Зменшення вартості оборотних активів оцінюється негативно. Це призводить про сповільнення виробництва, та вповільнення руху до процвітання підприємства. Внаслідок факторного аналізу проведеного нами виявлено, що внаслідок зменшення обсягів поточних зобов’язань на 26,21 відсоткових пункти або на 9160,2 тис. грн. коефіцієнт покриття збільшився на 0,19 пунктів і становить до кінця року 0,726. Загалом ситуація розглядається як негативна для підприємства, оскільки коефіцієнт покриття менше 1, це означає, що на 1 гривню поточних зобов’язань припадає 0,726 гривні оборотних активів. Це означає, що підприємство поки збиткове. Але динаміка до зростання може продовжитися в наступні роки, і врешті решт призведе до прибутковості.

Як бачимо при проведенні факторного аналізу методом відносних різниць числа співпали. Це свідчить про правильність проведення факторного аналізу.

Таблиця 3.4. Розрахунок впливу факторів на зміну коефіцієнта абсолютної ліквідності прийомом ланцюгових підстановок

Проведемо факторний аналіз методом відносних різниць для того, щоб перевірити результати.

Особливістю прийому відносних різниць є використання у процесі розрахунку не абсолютних значень показників, а їх темпів росту.

Вплив першого фактора, а це грошові кошти, розраховується за формулою:

Формула для розрахунку впливу фактора другого – поточні зобов’язання:

Загальний вплив обох факторів на результуючий показник:

Як бачимо похибки немає. Це свідчить про вірність розрахунків. Що ж до даних які ми отримали, то можна сказати, що зменшення маси на підприємстві на 203,9 грн. або 24,42 відсоткових пункти при сталих поточних зобов’язаннях, зменшила коефіцієнт абсолютної ліквідності на 0,006 пунктів. Коефіцієнт став рівний 0,018. Це означає, що ми можемо негайно оплатити 0,018 частину поточних зобов’язань. Звісно коефіцієнт недостатньо великий для фінансової незалежності. Разом з тим його падіння є дуже негативним для підприємства. Зменшення поточних зобов’язань на 9160,2 тис. грн. або на 26,21 відсоткових пункти призвело до збільшення коефіцієнта на 0,006 пункти. Це оцінюється позитивно. Загальний вплив факторів, як бачимо, становить 0. Кінцеве значення коефіцієнта зупинилось на позначці 0,024, що дорівнює попередньому. В цілому динаміка нульова, проте слід збільшувати грошову масу або зменшувати вартість поточних зобов’язань для збільшення показника абсолютної ліквідності.

3.2 Аналіз показників фінансової стійкості

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансову звітність підприємства характеризують за допомогою наступних показників.

Коефіцієнт фінансової незалежності

Цей коефіцієнт (коефіцієнт автономії) – визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Коефіцієнт характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів.

К ф.н. = ВК / ВМ

де: ВК – власний капітал (Ф №1 – рядок 380);

ВМ – вартість майна підприємства (Ф №1 – рядок 640).

Отже даний показник на початок року становив:

А на кінець року:

Як бачимо, коефіцієнт має позитивну динаміку до зростання. Це врешті решт призводить до збільшення числа зобов’язань, які підприємство може виконати за рахунок використання власних коштів. Також при зростанні цього показника збільшиться незалежність підприємства від залучених коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності

Цей показник є оберненим до попереднього коефіцієнта і показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою:

КФЗ = ВМ/ ВК.

Отже даний показник на початок року становив:

А на кінець року:

Коефіцієнт має позитивну динаміку до спадання. Цього і слід було очікувати, адже показник є оберненим до попереднього. Тому при зростанні коефіцієнта фінансової незалежності цей коефіцієнт спадає.

Коефіцієнт фінансової стабільності.

Показник характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності розраховується за формулою:

КФС = ВлК / ПК,

де: ВлК – власні кошти,

ПК – позикові кошти.

Для розрахунків використовуємо дані таблиці 2.4.

Отже на початок року показник фінансової стабільності вираховується так:

А на кінець року показник буде рівним:

Така тенденція до зростання є позитивною. Досягнення і перевищення одиниці свідчить про перевищення суми власних коштів над позиченими. Це свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов’язань.

Показує співвідношення між джерелами довгострокових пасивів або зобов’язань і джерелами власних коштів. Чим вище значення цього показника, тим більша залежність підприємства від довгострокових зобов’язань. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:

КЗ ДЗ = ДвЗ / ВК,

де: КЗ ДЗ – коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов’язань,

ДвЗ – довгострокові зобов’язання (Ф №1 – рядок 480),

ВК – власний капітал (Ф №1 – рядок 380).

Розрахуємо даний коефіцієнт для нашого підприємства на початок року:

Та на кінець року:

Як бачимо, коефіцієнт має позитивну динаміку до спадання. В кінці року його значення зменшилось на 0,031 пунктів. Це дуже добре тому, що зменшується залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

Коефіцієнт ділової активності.

Даний показник свідчить про те, скільки виручки приносить кожна гривня майна підприємства, тобто наскільки ефективно використовується майно, що контролює підприємство. Даний коефіцієнт обчислюється за формулою:

КДА = ВР / ВМСЕР,

де: КДА – коефіцієнт ділової активності,

ВР – виручка (дохід) від реалізації (Ф №2 – рядок 010).,

ВМСЕР – середня вартість майна підприємства.

Коефіцієнт на початок року розраховуватиметься так:

На кінець року показник матиме значення:

Маємо чітку позитивну динаміку до зростання показника ділової активності. Це свідчить про те, що використовуване майно підприємства з часом починає приносити все більший прибуток. Як бачимо, до кінця року прибуток зріс на 0,751 гривні. Це свідчить ефективне використання майна підприємства.

Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів.

Характеризує скільки чистого прибутку приносить кожна гривня майна підприємства. Коефіцієнт розраховується за формулою:

КЕФ = ЧП / ВМСЕР,

де, КЕФ – коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів,

ЧП – чистий прибуток (Ф №2 – рядок 010 – 015),

МПСЕР – середньорічна вартість майна підприємства.

Обчислимо даний коефіцієнт на початок року:

Узагальнення результатів розрахунків, обчислення динаміки зміни коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства проводиться в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Аналіз динаміки коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства

Застосовуючи прийом абсолютних різниць розраховуємо вплив зміни коефіцієнта фінансової незалежності та вартості майна на величину власного капіталу підприємства.

Прийом абсолютних різниць:

Вплив першого фактора (коефіцієнта фінансової незалежності) на величину власного капіталу розраховується за формулою:

Вплив другого фактора, а саме – вартості майна на величину власного капіталу розраховується за формулою:

Узагальнюючий вплив обох факторів на власний капітал визначається за формулою:

∆Ух1, х2 = =6223,136–4234,93=1988,206

Перелік рекомендованої літератури:

1.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 3103. 1999 р. №87.

2.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

3.                 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

4.                 П(С) БО 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерста фінансів України від 31.03.99 р. №87 // Все про бухгалтерський облік. – 2000 – №86

5.                 П(С) БО 15 «Дохід»: Затв. Мінфіном України від 29.11.99 р. №290

6.                 Білоус О.С., Вовк В.М., Федорович Р.В. Аналіз формування і використання фінансових ресурсів підприємства: методичний аспект.-тернопіль: Астон, 2005 – 224 с.

7.                 Економічний аналіз: Навч.посібник для студ. ВНЗ спец.» Облік і аудит» /За редакц. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир.: ПП «Рута», 2003. – 680 с.

8.                 Економічний аналіз: Навч.посібник /За ред. Акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.:КНЕУ, 2001. – 540 с.

9.                 Економічний аналіз (практикум). За ред. проф. Є.В. Мниха. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 432 с.

10.            Івахненко В.М., Курс економічного аналізу: Навчальний посібник // Київ: Знання-Прес, 2000. – 208 с.

11.            Каноненко О. Аналіз фінансової звітності – 2‑е вид. – Х.: Фактор, 2003 -148 с.

12.            Ковалев В.В., Волкова О.Н. Аналіз хозяйственной деятельности предприятия. – М.:ПБОЮЛ, 2000. – 424 с.

13.            Козак В.Г., Козак Г.Я. Аналіз фінансового стану акціонерного товариства. – К.: Аграр.наука, 2000. – 172 с.

14.            Коробов М.Я., Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств, Навчальний посібник // Київ, «Знання», 2000 р.

15.            Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств.-К.: Дім «Скарб», 2001.-336 с.

16.            Лазаришина І.Д. Методологія та організація економічного аналізу.: Монографія. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 112 с.

17.            Лазаришина І.Д. Економічний аналіз: історія та тенденції розвитку: Монографія. – Рівне: УДУВГП, 2002. – 182 с.

18.            Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 387. Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за національними стандартами. – Харків: Тарсінг, 2002. – 296 с.

19.            Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 454 с.

20.            Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу на прикладі підприємств торгівлі. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с.

21.            Руденко Л.В.та ін. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч.посібник. – К.: Укоопспілка, 2000. – 422 с.

22.            Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260 с.

23.            Теорія анализа хозяйственной деятельности: Учеб./ В.В. Осмоловский, Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др.; Под общ. ред. В.В. Осмоловского. – Мн.: Новое знание, 2001. – 318 с.