Фінанси акціонерного товариства

Дивіденд можна визначити як частину чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами пропорційно вартості належних їм акцій; це також сума (величина, розмір) доходу акціонера на одну акцію. Інакше кажучи, це частка від ділення фонду сплати дивідендів на кількість акцій, власники (держателі) яких мають право на дивіденди. В юридичному аспекті оголошений Вищим органом товариства дивіденд є саме майновим правом фізичного чи юридичного акціонера, тобто правом майнової вимоги до товариства. Це право, яке захищається судом в позовному порядку.

За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема, від процента (доходу) на облігації. З юридичної точки зору процент завжди є боргом товариства держателю облігацій, який підлягає задоволенню із всього майна товариства і забезпечується позовним захистом.

Дивіденд стає боргом товариства акціонеру лише після його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку. Майно товариства, стосовно якого визначаються і з якого сплачуються дивіденди акціонерам, законодавство визначає в імперативній формі. Основний принцип акціонерного права в даному разі полягає в тому, що діюче акціонерне товариство не має права сплачувати дивіденди за рахунок статутного капіталу та іншого капіталізованого майна підприємства (принцип недоторканості статутного капіталу діючого товариства). Тому дивіденди по акціях виплачуються за рахунок чистого прибутку товариства, тобто прибутку, що залишається в розпорядженні товариства після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.

В статутах акціонерних товариств визначаються такі елементи правового режиму дивідендів:

- розмір дивідендів (у розрахунку на одну звичайну акцію його визначають загальні збори товариства на пропозицію правління);

- строк виплат (виплата дивідендів акціонерам здійснюється один раз на рік протягом одного місяця після прийняття зборами рішення про виплату дивідендів);

- спосіб виплат (дивіденд виплачується на рахунок, зареєстрований у реєстрі акціонера при реєстрації продажу акції. У разі відсутності повної інформації про акціонера дивіденд депонується на рахунку товариства. Проценти на не одержані дивіденди не нараховуються;

- початок нарахування (дивіденди нараховуються з моменту реєстрації особи як акціонера в реєстрі акціонерів товариства, причому пропорційно внесеній за акції сумі);

- порядок виплати дивідендів вибулим і новим акціонерам

Юридично-технічною формою, яка постійно відображає майновий стан товариства, є його постійний бухгалтерський баланс, тобто документ про його активи і пасиви. Баланс товариства складається у звітному періоді і відображає результати рішень, які приймаються. Він показує вартість обігового та основного капіталу, наявність грошових коштів у касі і на рахунку, вартість матеріальних і нематеріальних активів, розмір акціонерного капіталу товариства на даний час, а також інші джерела формування коштів товариства, боргові зобов'язання і таке інше.

Законодавчо порядок розподілу дивідендів по акціям встановлюється Законами України «Про акціонерні товариства» та «Про цінні папери та фондовий ринок».

Зокрема ними встановлено, що по привілейованим акціям встановлюється фіксований дивіденд, який виплачується раніше, ніж його визначають для власника простих акцій. Фіксований дивіденд виражається або в процентах від номінальної вартості, або в грошах з розрахунку на одну акцію. Згідно Закону України «Про акціонерні товариства» привілейовані акції дають власнику переважне право на отримання дивідендів, а також на пріоритетну участь в розподілі майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації.

Прості акції дають власникові право одного голосу на загальних зборах акціонерів, розмір дивідендів по них не фіксується, але залежить від фінансового стану акціонерного товариства і сплачується з прибутку в останню чергу, тобто після сплати процентів, податків і фіксованих дивідендів.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.

У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним утримувачем.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;

2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

3. Розрахункова частина

1.  Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу і звіту про фінансові результати

Таблиця 1 Порівняльний аналітичний баланс

З таблиці бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилася на 88976 тис. грн. або на 11,67%. В складі майна доля основних засобів та інших необоротних активів зменшилась на 56103 тис. грн. або на 10%. В їх складі зменшилася доля основних засобів – на 43027 тис. грн. ( 8,1%), незавершеного будівництва - на 11948 тис. грн. (48,4%), в процентному відношенні питома вага незавершених капітальних вкладень в загальній сумі розділу зменшилась на 1,06%. Питома вага необоротних активів в загальному складі майна зменшилась на 1,05 %. Оборотні активи за звітний період збільшились на 32955 тис. грн. (16,14%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка збільшилась на 1076 тис. грн. (3,38 %), векселів одержаних та незавершеного виробництва та виробничих запасів: виробничі запаси збільшились на 43132 тис. грн. (77,6 %), незавершене виробництво на 3253 тис. грн. (44,26%). Зміни, що відбулись в структурі дебіторської заборгованості (збільшилась на 3, 38%), свідчать про погіршення розрахункової дисципліни в бік погіршення платоспроможності. Показник готової продукції зменшився на 39012 тис. грн. (76,3 %).

Відбулась зміна дебіторської заборгованості за розрахунками: з бюджетом - зменшилась на 5561 тис. грн.(14,3%). Зменшилась сума коштів на розрахунковому рахунку – на 1611 тис. грн. (605,6 %). Відсутність коштів пояснюється перебуванням коштів у вигляді запасів, незавершеного виробництва та векселі, одержані від покупців продукції. Вартість інших оборотних активів збільшилась на 13545 тис. грн.(198,4 %).

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом на початок 2006 року складає відповідно 73,17 % та 26,78%.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу має інший додатковий капітал. Питома вага іншого додаткового капіталу в пасиві за 2006 рік зменшилась на 140 тис. грн. (4,16 %). Сума статутного капіталу залишилася незмінною.

Негативним є збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 27934 тис. грн. або на 18,64 %.

Питома вага довгострокових зобов’язань в структурі пасиву балансу збільшилась на 22,17 %.

Збільшилась заборгованість з бюджетом – на 27934 тис. грн. (18,64%), зменшилась з учасниками – на 182 тис. грн. (87,5%), але в той же час збільшилась заборгованість зі страхування – на 265 тис. грн. (19,92%), з оплати праці – на 1454 тис. грн. (30,17%). Також має місце істотне зменшення по статті «Інші поточні зобов’язання» - на 2875тис. грн. (56,87%).

Порівняльний аналітичний звіт про фінансові результати

2.  Факторний аналіз результату операційної діяльності підприємства

Таблиця 2

Вихідні дані для факторного аналізу результату операційної діяльності

Взявши за основу Звіт про фінансові результати операційної діяльності, не будемо враховувати дані, які мали нульове значення, і дані, що використовувалися для проміжних підсумків. Розрахунок фінансового результату будемо проводити в наступному вигляді:

Фінансовий результат від операційної діяльності = Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - Податок на додану вартість- Інші вирахування з доходу - Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) + Інші операційні доходи - Адміністративні витрати - Інші операційні витрати.

Розрахуємо фінансовий результат за попередній період:

Фінансовий результат від операційної діяльності

2007 =621149-41619-0-490561+366316-45058-10338-378675=21214

Оскільки модель мультиплікативна (складові додаються чи віднімаються), то величина зміни кожного фактора буде дорівнювати величині впливу цього фактору на модель в цілому. Іншими словами, якщо дохід збільшився на 350550 тис. грн., то і фінансовий результат від операційної діяльності під дією цього фактора збільшився на 350550 грн. грн. В таблиці розраховані зміни кожного з факторів. Саме на таку величину вони впливають і на операційний прибуток. Розрахуємо сумарний вплив, враховуючи знаки в формулі 3.1:

Зміна фінансового результату від операційної діяльності = 350550-21473-307101+65630-444-406-57042=29714

Таким чином, під дією факторів фінансовий результат зменшився на 29714 тис. грн. і повинен скласти:

21214+29714=50928.

Таким чином підприємство отримало прибуток в розмірі 50928 тис. грн.

3.  Коефіцієнтний аналіз фінансово–господарської діяльності підприємства

1.  Показники майнового стану

1.1 Коефіцієнт зносу основних засобів ()

Цей показник показує рівень фізичного і морального зносу основних фондів.

Коефіцієнт зносу основних засобів на початок звітного періоду більший ніж на кінець звітного періоду.

1.2 Коефіцієнт оновлення основних засобів ()

Показує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів

Збільшення за умов виключення інфляційного фактора.

1.3  Частка оборотних виробничих активів ()

Економічний зміст даного показника показує частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу

Частка оборотних виробничих активів на початок періоду була меншою ніж на кінець звітного періоду.

1.4           Коефіцієнт мобільності активів ()

Даний показник показує скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових, а також потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти

Коефіцієнт мобільності активів на початок звітного періоду був меншим ніж на кінець. Коефіцієнт мобільності активів зріс, досягнувши рекомендованого рівня.

2.  Показники ділової активності

2.1 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) ()

Показує кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів

Коефіцієнт оборотності обігових коштів на початок звітного періоду має менше значення ніж на кінець періоду.

2.2 Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) ()

Показує кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси

Коефіцієнт оборотності запасів на початок звітного періоду менший ніж на кінець періоду.

2.3 Період одного обороту запасів ()

Характеризує період, протягом якого запаси трансформуються в кошти

Період одного обороту запасів на початок періоду більший ніж на кінець періоду.

2.4 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)

Показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на початок періоду менший ніж на його кінець.

3.   Показники рентабельності

3.1 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком .

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів

По даному показнику відбулося збільшення на початку звітного періоду.

3.2 Рентабельність власного капіталу .

Рентабельність власного капіталу показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу

Відбувається збільшення на кінець звітного періоду.

3.3 Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком .

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком зменшилась на кінець періоду.

3.4 Період окупності власного капіталу .

Показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком

Період окупності капіталу зменшився на кінець періоду

4.  Показники фінансової стійкості

4.1 Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал).

Характеризує оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань

Власні обігові кошти на початок звітного періоду були меншими ніж на кінець періоду.

4.2 Маневреність робочого капіталу .

Показує частку запасів у власних обігових коштах

Відбулося зменшення на кінець звітного періоду

4.3 Коефіцієнт фінансової незалежності .

Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів та його незалежність від позикових джерел

Коефіцієнт фінансової незалежності зменшився на кінець звітного періоду.

4.4 Показник фінансового лівериджу .

Характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань

Відбулося зменшення на кінець періоду. Показник фінансового лівериджу має бути

4.5 Коефіцієнт фінансової стійкості .

Показує частку стабільних джерел фінансування у загальному обсязі

Відбулося зменшення на кінець періоду, але отримані значення не відповідають умові, що коефіцієнт фінансової стійкості повинен знаходитися в межах між 0,85 і 0,90.

5. Показники ліквідності (платоспроможності)

5.1 Коефіцієнт ліквідності поточної .

Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року

Коефіцієнт ліквідності поточної збільшився на кінець періоду.

5.2 Коефіцієнт ліквідності швидкої .

Коефіцієнт ліквідності швидкої зменшення на кінець звітного періоду

Показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів

5.3 Коефіцієнт ліквідності абсолютної .

Характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість

Коефіцієнт ліквідності абсолютної зменшився на кінець звітного періоду

Визначення типу фінансової стійкості

Тип фінансової стійкості можна визначити на основі трьохкомпонентного синтетичного показника.

І.

1.1 Коефіцієнт власних оборотних засобів

(Квоз) = І р. П – І р. А= Ф1,р.380- Ф1, р.080.

Квоз = 438424-613937=-175513

1.2 Коефіцієнт власних оборотних засобів та довгострокових залучених джерел формування запасів

Квоз, д.з.дж.ф.з. = Квоз + ІІІ р. П = Квоз + Ф1, р.480

Квоз, д.з.дж.ф.з.= -175513+198318=22805

1.3 Загальна величина основних джерел фінансування господарської діяльності

(Косн.дж.) = Квоз, д.з.дж.ф.з. + Короткострокові банківські кредити (Кк.б.кр.) = Квоз, д.з.дж.ф.з.+ Ф1,р. 500

Косн.дж.= 22805+23892=46697

ІІ.

а) Ф = Квоз-З = -175513-122406=-297919>0

б) Ф = Квоз, д.з.дж.ф.з. – З = 22805-122406=199601>0

в) Ф = Косн.дж. – З = 46697-122406=-75709>0

де З- запаси, Ф1, У100…140

ІІІ.

S = {Ф, Ф, Ф}

S(A) = «1» при Ф>0

«0» при Ф<0

У нашому випадку S = {0;0;0}, тобто підприємство не має абсолютну фінансову стійкість.

Визначення тривалості операційного та операційно-фінансового циклів підприємства

Операційний цикл визначається за формулою:

ТО.Ц. = tоб.з + tоб.д.з.

Він показує скільки днів всередньому необхідно для виробництва, продажу та розрахунку за продукцію підприємству або протягом якого часу грошові кошти підприємства знаходяться у запасах. Чим коротший операційний цикл тим краще для підприємства

Ми вже розраховували період оборотності запасів, у нашому випадку він становить Тоб. зап.=155 днів.

Обчислимо період обороту дебіторської заборгованості при Коб. дз=12:

Тоб. дз= (дні)

Розраховуємо операційний цикл:

ТО.Ц. = 155 + 30 = 185 (днів)

Отже, в середньому для виробництва, продажу та розрахунків за продукцію підприємству необхідно 185 днів.

Операційно-фінансовий цикл визначається за формулою:

ТО.Ф.Ц. = ТО.Ц. – tоб.к.з.

Для розрахунку періоду оборота кредиторської заборгованості (tоб.к.з.) необхідний коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, який показує, скільки оборотів необхідно підприємству, щоб розрахуватися з чистою кредиторською заборгованістю, яку воно має. Розраховується за формулою:

Розраховуємо період обороту кредиторської заборгованості, який характеризує розрахункову кількість днів для розрахунку за комерційним кредитом від своїх постачальників, за формулою:

Розрахуємо операційно-фінансовий цикл:

ТО.Ф.Ц. = 185 – 74 = 111 (днів).

Якщо ТО.Ф.Ц. > 0 – це означає, що підприємство потребує додаткового залучення грошових коштів, так як воно фактично кредитує своїх дебеторів;

ТО.Ф.Ц. < 0 – підприємство використовує грошові кошти своїх постачальників;

ТО.Ф.Ц. ≈ 0 – означає врівноважену ситуацію.

111 > 0, отже підприємство потребує додаткового залучення грошових коштів, тобто залучення їх зі сторони, оскільки воно фактично кредитує своїх дебіторів грошовими засобами. Стратегія підприємства має бути спрямована на зменшення тривалості операційного циклу та збільшення періоду обороту кредиторської заборгованості.

Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

Модель Альтмана

Z = 1,2х1+1,4х2+3,3хз+0,6х4+х5

де Z –залежна змінна (інтегральний показник фінансового стану підприємства);

х1, х2, ...хр –незалежні змінні дискримінантної моделі.

Zп = 1,2*0,01+1,4*0+3,3*0,0008+0,6*1,36+0,76=1,59

Zк = 1,2*0,027+1,4*0+3,3*0,12+0,6*1,06+1,07=2,13

Якщо Z1,8, ймовірність банкрутства висока.

Якщо , ймовірність банкрутства не можна однозначно визначити.

Якщо Z>2,67, ймовірність банкрутства низька.

Виходячи з даних розрахунків бачимо, що у підприємства на початок розрахункового періоду ймовірність банкрутства висока, а на кінець – не можна однозначно сказати.

Модель Таффлера

Z =0,53х1+0,13х2+0,18х3+0,16х4

Zn =0,53*0,11+0,13*0,63+0,18*0,26+0,16*0,76=0,31

Zk =0,53*0,24+0,13*0,57+0,18*0,25+0,16*1,07=0,42

Отже, можна зробити висновок, що підприємство має непогані довгострокові перспективи, оскільки Z > 0,3 і банкрутство малоймовірне.

Модель Ліса

Z =0,063х1+0,092х2+0,057х3+0,001х4

Zn =0,063*0,27+0,092*0,81+0,057*0,0008+0,001*1,36=0,093

Zk =0,063*0,28+0,092*1,14+0,057*0,0006+0,001*1,06=0,12

Нормативне значення за моделлю Ліса Z=0,037. Отже, імовірність банкрутства - низька.

Двофакторна модель

Zа= - 0,3877 - 1,0736*Кп + 0,0579*Ка,

де Кп – коефіцієнт покриття (=1,11);

Ка – коефіцієнт автономії (0,51).

Zа= - 0,3877 - 1,0736* 1,11+ 0,0579*0,51= - 1,55

У нашому випадку Z<0, тобто існує висока ймовірність того, що підприємство залишиться платоспроможним.

Дискримінантна модель

Z = 1,51х1+0,08х2+10х3+5х4+0,3х5+0,1х6

Х=0,01

Х=0,015

Х=762345/289192=2,64

Х=8513212/412897=2,06

Х=21214/762345=0,03

Х=50928/851321=0,06

Х=21214/579530=0,04

Х=50928/908607=0,06

Х=55588/579530=0,1

Х=98720/908607=0,11

Х=579530/762345=0,76

Х=908607/851321=1,07

Zп = 1,51*0,01+0,08*2,64+10*0,03+5*0,04+0,3*0,1+0,1*0,76=0,83

Zк = 1,51*0,015+0,08*2,06+10*0,06+5*0,06+0,3*0,11+0,1*1,07=1,23

Z < 2, отже підприємство вважається фінансово нестійким, йому загрожує банкрутство.

Отже, за проведеними розрахунками бачимо, що ймовірність банкрутства спостерігається лише за моделлю Альтмана (частково) та за дискримінантною моделлю.

Для отримання позитивного фінансового результату в найближчих роках необхідно:

1)      всіма можливими засобами проводити подальше підвищення ефективності виробничої діяльності, оскільки найбільшою мірою від неї залежить фінансовий результат;

2)      продовжувати впровадження найбільш ефективних схем кредитування, пошук альтернативних джерел фінансових ресурсів з метою оптимізації фінансових витрат і підвищення мобільності фінансування поточної діяльності;

3)      спрямовувати частину прибутку (за його наявності) на поповнення обігових коштів з метою зменшення дефіциту власних обігових коштів;

4)      проводити вивільнення коштів, заморожених в формі запасів, шляхом реалізації зайвих матеріальних цінностей;

5)      проводити подальшу роботу з дебіторською та кредиторською заборгованістю, спрямовану на їх мінімізацію до оптимального рівня;

6)      скорочувати частку постійних активів (будівель, обладнання, тощо), які не задіяні в процесі виробництва, що дозволить за рахунок вивільнення коштів, вкладених в ці об'єкти, підвищити ліквідність та кредитоспроможність підприємства;

7)      впроваджувати заходи з енергозбереження на підприємстві для зменшення собівартості продукції;

8)      знаходити нові ринки збуту для випускаємої продукції

Висновок

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

В цьому аспекті акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в той час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників.

Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Важливо також і те, що акціонерне товариство є найзручнішою і найзрозумілішою для іноземних інвесторів формою спільної діяльності з вітчизняними підприємцями, адже при інвестуванні в акціонерне товариство до валових доходів емітента, який є об'єктом оподаткування, не включаються суми коштів або вартість майна, котрі надходять платникові податку (емітенту) як прямі інвестиції або реінвестиції у корпоративні права.

Отже, акціонерна форма організації підприємництва дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, і це, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.

Список в використаної літератури

1.    Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-XI.

2.    Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.

3.    Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII.

4.    Положення про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації, основних засобів, затверджене рішенням ДКЦПФР від 12.02.1998 р. № 39.

5.    Гольцберг. Акционерные общества. Фондовая биржа, Операции с ценными бумагами. – К.: Текст, 1992.

6.    Білорус О.Г., Рогач В.І. Акціонерні товариства: організація і управління. - К.: Техніка, 1992.

7.    Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: навчальний посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004.

8.    Описько С.М., Марич П.Т. Фінанси підприємств: підручник для студентів ВНЗ. – 2-ге вид., випр.і доп. - Львів: «Магнолія плюс», 2006.

9. Безгубенко Л.М. «До запитання про суть фінансів» // «Фінанси України», 2000 р., № 1.

10. Коробов Н.В. «Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятий». - К.: Высшая школа, 2000.

11.                     Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. - К.: Феникс, 2001.

12. Лупенко Ю.О. «Формування контрольних пакетів акцій акціонерного товариства» // «Фінанси України», 2001 p., № 9.

13. Поддєрьогін A.M. «Фінанси підприємств», К., 2000.

14. Портнов А.В. «Удосконалення законодавчої бази акціонерних товариств» // «Фінанси України», 2000р. №12

15. Стецько М.В. «Фінанси AT: проблеми і перспективи» // «Фінанси України», 2000р., № 4.

16. Суржик В.Г. «Фінансове прогнозування доходів та витрат акціонерного товариства» // «Фінанси України», 2001 p., № 12.

17. Суржик В.Г. «Акціонування й управління акціонерним капіталом» // «Фінанси України», 2001 р., № 12.

18. Третяк О.Д. «Прогнозування фінансового стану акціонерних товариств» // «Фінанси України», 2000р., № 11.

19.                     Опарін В.М. Фінанси. - К.: 1999.

20.                     Фондовий ринок України. Керівник авт. кол. В.В. Оскольський. - К.: УФБ, Скарбниця, 1999.

21.                     www.zakon.rada.gov.ua

Страницы: 1, 2