Формування власного капіталу підприємств

Формування власного капіталу підприємств

КУРСОВА РОБОТА

Тема роботи: "Формування власного капіталу підприємств"

Вступ

Національне господарство будь-якої країни формується в результаті економічного та соціального розвитку суспільства, поглиблення спеціалізації та кооперування праці, міжнародного співробітництва з іншими країнами. Економічна база для розвитку суспільства створюється у галузях сфери матеріального виробництва.      Вони відрізняються одна від одної специфікою трудових процесів, особливостями засобів та предметів праці, економічним призначенням продукції. Первинною ланкою будь-якої галузі виробничої сфери є підприємство.

Так, в умовах формування та розвитку ринкових відносин основна увага господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи – підприємства.

Підприємство – це організаційно відокремлений господарський суб’єкт, що використовує матеріальні, трудові та інші ресурси для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, котрі користуються попитом.

Підприємство є основним структуроутворюючим елементом економіки.

Однак виживають лише ті підприємства, які найбільш правильно і компетентно усвідомили вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчої праці персоналу.

Велику роль в економічному розвитку сучасного підприємства відіграє формування власного капіталу підприємства та ефективне його використання.

Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності підприємств за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.

Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є фінансування за рахунок власного капіталу.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних аспектів формування власного капіталу підприємства і розробка рекомендацій по вдосконаленню структури та ефективності використання власного капіталу підприємства.

У роботі досліджено джерела формування власного капіталу ВАТ «Електромашина», яке виробляє електрообладнання для тепловозів, електростанцій для споживачів в Україні та за кордоном.

Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення наступних завдань:

– дослідження теоретичних основ формування власного капіталу підприємств;

– надати характеристику об’єкту дослідження та проаналізувати джерела формування власного капіталу підприємств на прикладі підприємства ВАТ Електромашина»;

– розглянути зарубіжний досвід щодо формування власного капіталу підприємств;

– формування висновків та пропозицій щодо підвищення ефективності формування і використання власного капіталу підприємств.

1. Теоретичні основи формування власного капіталу підприємств

1.1 Економічна сутність власного капіталу підприємств та його роль в фінансово-господарській діяльності

Капітал – одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Капітал – одна з фундаментальних економічних категорій, суть якої науковці вивчають упродовж століть. Термін «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає основний, головний.

Підприємство утворюється з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження і примноження свого капіталу.

Капітал будь-якого підприємства представлений двома складовими: власними та позиковими коштами. Власний капітал – важлива частина капіталу підприємства, яка перебуває у його власності.

Згідно П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С) БО 2 «Баланс», власний капітал – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний капітал формується за рахунок коштів власників (учасників) товариства і власних фінансових ресурсів самого підприємства і відображається у першому розділі пасиву балансу підприємства.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. Власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джерелом погашення збитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрі використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежність від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого – ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників). Він є одним із найістотніших і найважливіших показників і виконує такі функції:

1) Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання;

2) Функція відповідальності ті гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні баласну. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність;

3) Захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства;

4) Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позиках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5) База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) у статутному (пайовому) капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

6) Функція управління та контролю. Згідно з законодавством власники підприємств можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом акціонерного товариства (АТ) чи товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакету його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечу паво на управління виробничими факторами та майном підприємства.

7) Рекламна функція. Солідний власний капітал підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.

Величина власного капіталу підприємства залежить від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів.

1.2 Характеристика форм власного капіталу підприємств

Власний капітал підприємства характеризується різноманіттям форм і систематизується по цілому ряду категорій.

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

1) Вкладений капітал – це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства;

2) Накопичений капітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його складових елементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніж вказані вище.
 Вкладений капітал включає такі елементи:

1) зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

2) додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

– нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

– резервний капітал;

– інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів вкладеного капіталу є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства.

В системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності використовуються коригуючі показники:

– неоплачений капітал;

– вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу.

Неоплачений капітал – це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал – юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства.

У тому числі виділяють:

– статутний капітал – характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно – правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством. Відповідно до діючого законодавства, внеском у статутний капітал товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі чи майнові права або інші права, що мають грошову оцінку;

– пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

– для акціонерного товариства – сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства;

– для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю – сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатково вкладений капітал – це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

– емісійний дохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість у акціонерних товариствах;

– інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства – це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

1) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками;

2) резервний капітал – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства;

3) інший додатковий капітал – розкриває інформацію про вартість безкоштовно отриманих активів (вартість беоплатно отриманих активів (дарчий капітал),

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір:

– резервного фонду – 25 відсотків від статутного фонду,

– щорічних відрахувань до резервного фонду – 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Якщо за даними річної фінансової звітності, яка подається на затвердження загальними зборами, власний капітал буде менше статутного капіталу товариства, до порядку денного річних загальних зборів повинно включатися питання про перетворення або ліквідацію товариства, зменшення статутного капіталу товариства, залучення додаткових коштів, санацію товариства, яка керується боржником, або вжиття інших заходів.

Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі джерел коштів підприємств.

Як в індустріальних країнах, так і в Україні важко визначити оптимальну чи типову структуру власного капіталу. Проте, на відміну від індустріальних країн, в Україні оптимізація структури власного капіталу відбувається часто за рахунок його тіньової складової. Стихійний процес пошуку джерел фінансування підприємствами не завжди приводить до створення оптимальної структури капіталу і особливо – власного. Розміри складових частин власного капіталу підприємств України наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Розміри складових частин власного капіталу підприємств України у 2005–2008 роках

З табл. 1.1 видно, що за 2005–2008 роки вартість власного капіталу підприємств України усіх видів діяльності зростала і на кінець 2008 року становила 684986,4 млн. грн.

1.3 Джерела формування власного капіталу підприємств

Управління власним капіталом пов’язане не тільки з забезпеченням ефективного формування та використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства.

Формування власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів. Джерела формування власного капіталу наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Джерела формування власного капіталу підприємства

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно, і ріст ринкової вартості підприємства.

Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить внескам засновників у статутний (пайовий) капітал, а також емісії та реалізації акцій в акціонерних товариствах.

Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власного капіталу можуть бути кошти державного та місцевого бюджетів, що використовуються на безповоротні основі та інша безплатна фінансова допомога, яка надається, як правило, лише окремим державним підприємствам.

До числа інших зовнішніх джерел входять безплатно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.

При виборі схеми формування структури власного капіталу та вибору джерел його фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

– змішане фінансування, що передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях;

– повне самофінансування, що передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу:

– власний капітал є фінансовою основою підприємства;

– залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

– власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліками власного капіталу є:

– обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його життєвого циклу;

– висока вартість;

– неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності підприємства над економічною рентабельністю.

Серед недоліків значне місце посідає висока вартість капіталу. Позичковий капітал оцінється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників як дивіденди.

2. Аналіз та оцінка ефективності формування власного капіталу підприємства

2.1 Організвційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Електромашина»

Пiдприємство засноване в 1868 роцi як паровозно-ремонтнi майстернi. З 1969 року – спецiалiзується на виробництвi електричних машин постiйного струму. З 1996 року перетворено у вiдкрите акцiонерне товариство «Електромашина».

Відкрите акціонерне товариство «Електромашина» засновано відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 5 лютого 1996 року №131-П шляхом перетворення державного підприємства «Харківський завод Електромашина» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26 листопада 1994 року №699/94 та Постанови Кабінету, Міністрів України №686 від 7 грудня 1992 року «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства».

Метою діяльності товариства, відповідно до його статуту, є всебічне забезпечення народного господарства та населення у продукції, що виробляється ним, на базі повного та ефективного використання виробничого та кадрового потенціалу, прискорення науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень, підвищення якості продукції (робіт, послуг), зниження затрат на виробництво, підвищення експортного потенціалу, та одержання на цій основі прибутку, що забезпечує зростання добробуту акціонерів та членів трудового колективу товариства.

Предметом діяльності товариства є незаборонені законодавством України види виробничо-господарської діяльності на основі використання існуючого науково-технічного та виробничого потенціалу.

Основними видами виробничо-господарської діяльності підприємства є:

– промислове виробництво і реалізація електричних машин постійного і змінного струму, вибухо-безпечного електрообладнання для гірничих електровозів;

– товарів народного споживання з правом використання у виробництві дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, та прекурсорів;

– наукові, дослідно-конструкторські і технологічні роботи, виконання пускових та налагоджувальних робіт;

– розроблення і впровадження принципово нових прогресивних видів техніки, технологій та матеріалів, включаючи засоби захисту навколишнього природного середовища, вивчення кон'юнктури ринку;

– проведення робіт, пов'язаних з автоматизацією технологічних процесів, функціонуванням електромашино-будівельного комплексу як на території України, так і за кордоном;

– ремонт та сервісно-технічне обслуговування електромашино-будівельного обладнання.

Основна діяльність підприємства, якою ВАТ «Електромашина»
займається вже майже 50 років, – розробка та виробництво електричних
машин постійного струму від 0,37 до 315 кВт будь-якого конструктивного
та кліматичного виконання, краново-металургійних електродвигунів,
обладнання для рудникових тягових, контактних та акумуляторних
електровозів, рудникової апаратури, екскаваторних, насосів вібраційних побутових.

ВАТ «Електромашина» – сучасне підприємство, єдине в галузі за видами та призначенням продукції, яка випускається. Місце знаходження: 61016, м. Харків, вул. Муранова, 106. Основні види діяльності за кодами КВЕД наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Основні види діяльності за кодами КВЕД

З 2006 року ВАТ «Електромашина» входить до складу Концерну «Електромеханічні заводи KLG», м. Санкт-Петербург – однієї з компаній, що найбільш динамічно розвиваються в електротехнічній галузі промисловості.

Офіційним торговим представником ВАТ «Електромашина» в Україні,
Білорусі та странах Балтії є ТОВ «ТД «Електричні машини».

На ВАТ «Електромашина» виробляють:

– електричнi машини постiйного струму серiй 4П, 5П;

– спецiальнi електричнi машини морського виконання серiї ПМ;

– допомiжне елетрообладання для магiстральних i маневрових тепловозiв,

– товари народного вжитку (електронасоси «Струмок», «Водограй», «Гном»).

Вся продукцiя підприємства конкурентноспроможна на ринку України та країн СНД.

2.2 Аналіз структури та джерел формування власного капіталу підприємства ВАТ «Електромашина»

Статутний капітал товариства складає 3999 тис. грн. і поділено на 15997134 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

Дивiденди на простi iменнi акцiї за 2007–2008 рр. не нараховувались та не виплачувались. Інформація про власників іменних цінних паперів емітента наведена у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Інформація про власників іменних цінних паперів ВАТ «Електромашина»

Найiстотнiшою проблемою, яка впливає на діяльність підприємства, є неухiльне зростання цiн на енергоносiї, матерiали та покупнi комплектуючi вироби.

ВАТ «Електромашина» здійснює господарську діяльність згідно самостійно розробленого плану.

Забезпечення діяльності філіалу здійснюється за рахунок власних ресурсів та залучених ресурсів банків та інших кредиторів.

Майно підприємства складають його активи. З даних балансу ВАТ «Електромашина», наведеному у додатку А, середньорічна вартість активів товариства у 2008 року складала 4824,9 тис. грн. На початок 2008 року вона складала 4632,3 тис. грн., а на кінець – 5079,3 тис. грн. Тобто вартість активів товариства збільшилась на 447 тис. грн., що вказує на те, що виробництво на підприємстві ВАТ «Електромашина» зростає.

У таблиці 2.3 розраховано структурний склад активів товариства, який показує, що на кінець 2008 року у порівнянні з початком року доля необоротних активів зменшилась з 46,8% до 39,5%, а доля оборотних засобів відповідно збільшилась на 7%.

В оборотних засобах за 2008 рік на 2% зменшилась доля матеріальних оборотних засобів, та відповідно збільшилась доля нематеріальних оборотних засобів.

Таблиця 2.3 – Структурний склад активів ВАТ «Електромашина»

Матеріальні оборотні засоби збільшились на 496,3 тис. грн., а нематеріальні оборотні засоби – на 116,4 тис. грн. і склали на кінець 2008 року 289,3 тис. грн. Значною мірою збільшення нематеріальних оборотних засобів відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості перед товариством на суму з 149,8 тис. грн. до 265 тис. грн. Таке збільшення є позитивним, якщо дебіторська заборгованість буде погашена у зазначені терміни.

Джерелом формування засобів товариства є власні та позикові засоби. Аналіз джерел формування на підставі даних у таблиці 2.3 показує, що збільшення вартості майна на 447 тис. грн. відбулося за рахунок збільшення власних засобів на 267,5 тис. грн. та позикових засобів на 179,5 тис. грн. Змінилась структура майна – на 0,7% збільшилась доля власного майна та зменшилась доля позикових засобів.

У таблиці 2.4 наведено джерела формування капіталу підприємства та зміни, що відбулися в звітному періоді.

Таблиця 2.4 – Джерела формування капіталу ВАТ «Електромашина»

У структурі позикових засобів відбулися зміни у структурі у бік збільшення долі короткострокових позикових коштів на 10,4% – товариство взяло короткостроковий кредит на суму 250 тис. грн.

Довгострокові позики, що складали на кінець року 1477,9 тис. грн. поступово виплачуються. Власний капітал товариства на кінець 2008 року склав 2665,5 тис. грн.

За 2008 рік сума власного капіталу ВАТ «Електромашина» збільшилась на 267,5 тис. грн. Збільшення власного капіталу відбулося в першу чергу за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку на 251 тис. грн.

Збільшився також резервний капітал на суму 13,2 тис. грн., а інший додатковий капітал збільшився на суму 3,3 тис. грн. Структура власного капіталу товариства наведена у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Структура власного капіталу ВАТ «Електромашина»

Збільшення частки власного капіталу у загальній структурі капіталу товариства сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства та його фінансовій незалежності.

2.3 Оцінка ефективності формування і використання власного капіталу підприємства ВАТ «Електромашина»

Аналіз фінансового стану підприємства здійснюється з метою визначення ефективності використання ресурсів підприємства та трудового потенціалу і можливих резервів підвищення рентабельності підприємства.

Виконаємо рорахунки показників ліквідності підприємства ВАТ «Електромашина» за формулами, наведеними у таблиці 2.6 на підставі даних балансу товариства, наведеному у додатку.

Таблиця 2.6 – Розрахунки показників ліквідності ВАТ «Електромашина»

Страницы: 1, 2