На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків (у тому числі терміни подання розрахунків та терміни сплати, вид бюджету, код бюджетної класифікації), а також інформація про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше.

б) Облік нарахованих сум платежів

1. Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

- податкові зобов'язання, самостійно визначені платником;

- податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби;

- штрафні (фінансові) санкції;

- пеня;

- проценти за користування податковим кредитом.

2. Порядок нарахування в картках особових рахунків:

а). Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником, нараховуються в особових рахунках за даними електронних реєстрів нарахованих сум податкової звітності та електронних реєстрів податкових повідомлень, сформованих на підставі даних податкової звітності. Спеціалісти підрозділів обліку і звітності в автоматичному режимі формують реєстри рознесених сум та проводять звірку з реєстрами нарахованих сум. Після звірки та виправлення розбіжностей, якщо такі мають місце, реєстр нарахованих сум податкової звітності передається підрозділу, що його сформував, з відміткою про повноту обліку сум в особових рахунках платників.

Нарахування податкових зобов'язань, що самостійно визначені платником, проводиться у розділі "Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій" за кодами операцій:

- нараховано за даними декларації (розрахунку);

- нараховано за даними нової (уточненої) декларації (розрахунку), у тому числі:

- уточнення даних поточного року;

- уточнення даних минулих звітних років (із зазначенням періоду, за який вносилися зміни);

- зменшення нарахування:

- за декларацією платника податків;

- за новою (уточненою) декларацією (розрахунком);

-за договором про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань;

- за даними про відшкодування.

б). Податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, проводяться у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень в частині сум, узгоджених податкових зобов'язань .

Нарахування податкових зобов'язань, визначених органом державної податкової служби, проводиться в особовому рахунку платника у розділі "Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій" за кодами операцій:

- нарахування основного платежу за актами документальних перевірок;

- нарахування основного платежу при виявленні арифметичних помилок;

- нарахування основного платежу при виявленні метод помилок;

- нарахування штрафних (фінансових) санкцій:

а) за даними платника;

б) за даними органу державної податкової служби.

в). Нарахування сум штрафних санкцій здійснюється у тому самому порядку, що й нарахування податкових зобов'язань, визначених платником та нарахованих (зменшених, списаних) органом державної податкової служби, за даними електронних реєстрів та електронних реєстрів податкових повідомлень в частині штрафних санкцій, які вибираються з реєстру за ознакою та розносяться до особових рахунків платників до розділу розрахунки основного платежу та штрафних санкцій.

г). Нарахування пені здійснюється в особових рахунках платників у розділі "Розрахунки нарахування та сплати пені" за кодами операцій:

- автоматичне нарахування пені в особовому рахунку платника;

- нарахування пені за актами документальних перевірок у випадках, передбачених чинним законодавством;

- автоматичне нарахування пені за сумою сплати пені, що самостійно розрахована платником податків, при частковому погашенні податкового боргу.

д.). Нарахування процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань проводиться в особових рахунках платників у розділі "Проценти за користування відстроченням або розстроченням сплати податкових зобов'язань" .

3. Не проводиться нарахування в особових рахунках платників податкових зобов'язань по платежах, по яких не передбачено подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок.

Не проводиться нарахування в особових рахунках платників суми пені по неподаткових платежах, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

4 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА АКЦИЗНИЙ ЗБІР

Механізм справляння ПДВ викладений в Законі України “Про податок на додану вартість” [10] , визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Справляння акцизного збору ( як специфічного акцизу на обмежену групу товарів) в Україні регулюється наступними нормативними документами [22-24], [27]:

1. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” // від 26 грудня 1992 року N 18-92 (із змінами і доповненнями)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // від 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР ( із змінами і доповненями)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої “ // від 7 травня 1996 року N 178/96-ВР( із змінами і доповненнями)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)”// від 11 липня 1996 року N 313/96-ВР(із змінами і доповненнями)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів // від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP (Із змінами і доповненнями)

6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” // ПОСТАНОВА від 23 квітня 2003 р. N 567(із змінами і доповненнями)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» // від 6 лютого 1996 року N 30/96-ВР (Із змінами і доповненнями)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби” // від 24 травня 1996 року N 216/96-ВР (Із змінами і доповненнями)

9. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про затвердження Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію” // ПОСТАНОВА від 27 лютого 1999 р. N 275

10. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів” // ПОСТАНОВА від 20 червня 2003 р. N 926

11. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України // Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111 (Із змінами і доповненнями)

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2, Додаток А) на районному рівні контроль за справлянням непрямих податків виконується наступними підрозділами:

а) по адмініструванню податку на додану вартість - відділом непрямих податків управління оподаткування юридичних осіб;

б) по контролю вішкодування податку на додану вартість - відділом перевірки відшкодування податку на додану вартість управління контрольно-перевірочної роботи;

в) контроль справляння акцизного збору на районному рівні не прово-диться, ці функції зосереджені у територіальних управліннях Департаменту акцизного збору при обласних ДПА;

Основні функціональні обов’язки відділу непрямих податків управління оподаткування юридичних осіб задані функціями 1.41,1.52,1.56:

1.41. Функція “Адміністрування податку на додану вартість”

Містить такі процедури:

1.41.1. розгляд заяв платників щодо реєстрації як платника податку на додану вартість (виключення з реєстру платника ПДВ) та прийняття рішень про реєстрацію платника ПДВ( виключення з реєстру платників ПДВ) або рішень про відмову у реєстрації;

1.41.2. передача відповідних документів до підрозділу обліку платників податків для включення (виключення) до (з) реєстру платників податку на додану вартість, контроль за поверненням свідоцтв платників ПДВ;

1.41.3. реєстрація книг обліку придбання товарів та книг обліку продажу товарів платниками податків;

1.41.4. здійснення заходів щодо забезпечення надходжень до бюджету ПДВ;

1.41.5. контроль за сплатою податку;

1.41.6. аналіз надходжень, аналіз податкової звітності платника податку;

1.41.7. взаємодія з місцевими органами влади та іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість;

1.41.8. участь у формуванні прогнозних показників по ПДВ, визначення бази оподаткування;

1.41.9. підготовка пропозицій та вжиття заходів по розширенню бази оподаткування та кола платників з метою виявлення та забезпечення повного обліку платників податку на додану вартість та об’єктів оподаткування, які не перебувають на обліку в органах державної податкової служби та не враховуються при визначенні бази оподаткування ПДВ;

1.41.10. здійснення заходів по упередженню росту податкового боргу з ПДВ, контроль за їх виконанням;

1.41.11. здійснення заходів направлених на скорочення податкового боргу по ПДВ;

1.41.12. виявлення неврегульованих питань з адміністрування ПДВ та надання пропозицій ДПА вищого рівня для їх вирішення;

1.41.13. інформаційна та аналітична робота з відшкодування ПДВ, координація роботи з цього питання з відповідними підрозділами ;

1.41.14. взаємодія структурних підрозділів ДПІ для складання протоколу звірки даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів;

1.41.15. формування звітності щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів;

1.41.16. адміністрування податкових векселів;

1.41.17. проведення зустрічних перевірок платників ПДВ власними силами або надсилання запитів до органів державної податкової служби інших регіонів;

1.41.18. отримання від платників податку на договірних засадах копій книг податкового обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), податкових накладних;

1.41.19. формування та передача даних електронних книг продажу та придбання, податкових накладних на регіональний рівень;

1.41.20. використання ДПІ алгоритму при проведенні електронних зустрічних перевірок та передача інформації до регіональних ДПА;

1.41.21. введення до бази даних та обробка податкової звітності;

1.41.22. розподіл платників податку за підрозділами та працівниками по категоріях уваги;

1.41.23. вжиття заходів щодо отримання податкової звітності, яка не подана платником податку у встановлений термін;

1.41.24. здійснення аналізу звітних даних;

1.41.25. формування історії платника ПДВ (інтегрованого образу клієнта), додаткове вивчення інформації про новоствореного платника податку;

1.41.26. опис та аналіз факторів, податкових ризиків і передача їх до регіональних ДПА;

1.41.27. здійснення заходів для отримання додаткової інформації про платника податку;

1.41.28. проведення доперевірочного аналізу;

1.41.29. проведення камеральних перевірок;

1.41.30. збір необхідних даних для проведення документальних перевірок;

1.41.31. проведення документальних (планових та позапланових) перевірок;

1.41.32. здійснення донарахувань та застосування штрафних (фінансових) санкцій;

1.41.33. реалізація результатів перевірок (камеральних та документальних);

1.41.34. надання матеріалів регіональній ДПА для зміни категорії уваги до платника податку;

1.41.35. внесення змін до особової справи платника податку;

1.41.36. занесення результатів перевірки (камеральної та документальної) до податкової історії (інтегрованого образу платника податку);

1.41.37. ведення Реєстру платника ПДВ;

1.41.38. супроводження програмного забезпечення та баз даних, АІС адміністрування податку на додану вартість;

1.41.39. надання пропозицій до регіональних ДПА з питань впровадження проектів та програм для обговорення на Інтранет-форумі;

1.41.40. супроводження програмного забезпечення та баз даних, АРМів та АІС для адміністрування податкових векселів;

1.41.41. формування, ведення та оновлення інформаційної бази про платників податку, спеціальна підготовка даних (баз даних) та формування інформаційного масиву даних про платників податку для врахування їх особливостей;

1.41.42. забезпечення формування, ведення, підтримки в актуальному стані, обробки та введення до автоматизованої бази даних інформації, що є джерелами для оцінки ризику суб’єкта господарювання (реєстраційні дані, податкова звітність, дані контрольно-перевірочної роботи, відомості зовнішніх організацій та інші дані);

1.41.43. супроводження програмного забезпечення та баз даних АІС “Електронна зустрічна перевірка”;

1.41.44. системний аналіз результатів роботи державної податкової інспекції у розрізі:

платників;

оцінки надходжень по джерелах сплати ;

динаміки новоствореного податкового боргу;

рівня використання бази оподаткування;

видів та сум пільг, кількості пільг та пільговиків;

підготовка пропозицій керівництву;

1.41.45. проведення заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження суб’єктів господарювання, що ухиляються від сплати податку на додану вартість;

1.41.46. проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

1.41.47. організація та забезпечення застосування нормативно-правових актів з питань ПДВ;

1.41.48. формування пакету документів для участі у засіданнях господарських та інших судів;

1.41.49. участь у засіданнях господарських судів та надання інформації регіональній ДПА у разі визнання судом (господарським судом) рішення контролюючого органу або органу стягнення щодо інструкцій або податкових роз’яснень (у тому числі форми обов’язкової звітності) недійсним, а також оскарження такого рішення;

1.41.50. надання відповіді на звернення платників податків;

1.41.51. надання регіональним ДПА пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

1.41.52. участь у проведенні семінарів, нарад з фахівцями органів державної податкової служби та платниками податку на додану вартість;

1.41.53. проведення просвітницької та роз’яснювальної роботи серед платників податків.

1.52. Функція “Робота з податковими ризиками”

Містить такі процедури:

1.52.1. робота з суб’єктами господарської діяльності щодо виявлення ризиків та їх усунення;

1.52.2. аналіз роботи з ризиками;

1.52.3. аналіз ризиків, по яких декларації платників ПДВ відсортовані до групи сумлінних платників та платників з помірним ступенем ризику (до „зеленого” та „жовтого коридорів”);

1.52.4. аналіз даних щодо ризиків, перегляд оцінки кожного з них;

1.52.5. відбір ризиків, за якими знижуються показники;

1.52.6. надання пропозицій ДПА щодо внесення даних про ризики до АС АБПР та вдосконалення робочих інструкцій з виявлення ризиків.

1.56. Функція "Контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів"

Містить такі процедури:

1.56.3. контроль за своєчасністю сплати податкових платежів;

1.56.7. контроль за своєчасною сплатою відстрочених (розстрочених) податкових зобов'язань;

1.56.9. контроль за відшкодуванням податку на додану вартість та поверненням переплат платникам податків;

Основні функціональні обов’язки відділу перевірки відшкодування податку на додану вартість управління контрольно-перевірочної роботи задані функціями 1.49,1.63,1.74 [ ]:

1.49. Функція: “Здійснення перевірок з відшкодування податку на додану вартість платникам податків ”

Містить такі процедури:

1.49.1. аналіз переданих до підрозділів контрольно-перевірочної роботи декларацій та наявної інформації про платників податків, що заявили до відшкодування суми податку на додану вартість, та проведення їх перевірки;

1.49.2. перевірка правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

1.49.3. підготовка запитів на проведення зустрічних перевірок з відшкодування податку на додану вартість;

1.49.4. організація та проведення зустрічних перевірок;

1.49.5. оформлення результатів перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень і постанов, інші документи);

1.49.6. забезпечення застосування штрафних санкцій і адміністративних стягнень до порушників податкового законодавства;

1.49.7. аналіз результатів перевірки;

1.49.8. аналіз причин і оцінка фактів (випадків) порушень податкового законодавства, виявлених у ході перевірок;

1.49.9. надання пропозицій щодо удосконалення методик з організації та проведення перевірок з відшкодування податку на додану вартість;

1.49.10. передача до підрозділів податкової міліції матеріалів перевірки, якщо за її наслідками виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, відповідальність за які передбачена КК України;

1.49.11. за наявності ознак фіктивності та необхідності визнання угод недійсними - забезпечення своєчасної підготовки матеріалів перевірок та участь у засіданнях господарських судів;

1.49.12. складання звітності за перевірками з відшкодування податку на додану вартість, аналіз результатів контрольно-перевірочної роботи працівників підрозділу;

1.49.13. накопичення та аналіз інформації про потенційних порушників податкового законодавства; прогнозування тенденцій розвитку негативних процесів, пов’язаних з відшкодуванням податку на додану вартість;

1.49.14. підготовка пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства;

1.49.15.проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

1.63. Функція “Документальні перевірки суб’єктів господарської діяльності, які отримують податкові пільги“

Містить такі процедури:

1.63.3.аналіз структури, ефективності наданих пільг по оподаткуванню і втрат бюджету від їх застосування;

1.63.4.застосування аналітичних опрацювань щодо пільг в оподаткуванні в розрізі форм власності, організаційно-правових форм, видів господарської діяльності, галузей економіки;

1.74. Функція “Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом”

Містить такі процедури:

1.74.2. виявлення сумнівних фінансових операцій та надання у встановленому порядку відповідної інформації до регіонального підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

5 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Справляння податку на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами :

а) Основні :

- Закон України “Про систему оподаткування в Україні” [6];

- Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” [9] ;

- Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III [1].

б) Спеціальними, які коректують основні :

- Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними

цільовими фондами” [8];

- Закон України “ Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності” (23.03.1996 N 98/96-ВР / від 17.05. 2001 N 2410-III) ;

- Указ президента України “ Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб ' єктів малого підприємництва” ( від 28

червня 1999 року N 746/99/ від 16 березня 2000 року N 507);

- Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок»

( від 17 грудня 1998 року № 320-XIV(із змінами і доповненнями)) .

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль за справлянням податку на прибуток підприємств податків виконується наступними підрозділами:

а) по адмініструванню податку на прибуток підприємств - сектором прямих податків відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів);

6 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ ПОДАТКУ З ДОХОДУ

ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок з 1 січня 2004 року згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» [15]. Податок на доходи фізичних осіб, отримані від підприємницької діяльності, на даний час продовжують роегулюватися ДЕКРЕТОМ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про прибутковий податок з громадян”.

Платниками податку з фізичних осіб є:

- резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об'єктом оподаткування резидента є:

- Загальний місячний оподатковуваний дохід;

- Чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

- Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- Іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

- Загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походжен-ня з України;

- Загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

- Доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль за справлянням податку на доходи фізичних осіб виконується наступними підрозділами:

а) по адмініструванню податку на доходи фізичних осіб - сектором справляння податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб;

7 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ ПОДАТКУ НА ЗЕМЛЮ

Законодавчим полем для сплати податка на землю, як на власність , яка дає рентний дохід, є :

– Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс);

– Закон України «Про плату за землю» в редакції від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон про плату за землю);

– Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV, зі змінами та доповненнями (далі – Закон про оренду землі);

– Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку та Довідки до уточненого Розрахунку про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001 р. № 434 (далі – Порядок № 434).

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль за справлянням податку на землю виконується наступними підрозділами:

а) по адмініструванню податку на землю з юридичних осіб - сектором місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів);

б) по адмініструванню податку на землю з фізичних осіб - сектором справляння податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб;

8 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ МАЙНОВИХ ПОДАТКІВ

Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів встановлено Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” .

Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд, за річними ставками, зазначених у статті 3 Закону України [ 26 ]. Облік та реєстрація наземних та водних транспортних засобів здійснюється органами Державної автомобільної інспекції, Держтехнагляду України, органами Держфлотнагляду України, іншими органами, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів.

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль за справлянням податку з власників транспортних засобів виконується наступними підрозділами:

а) по адмініструванню податку з власників транспортних засобів - юридичних осіб - сектором місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів)

б) по адмініструванню податку з власників транспортних засобів - фізичних осіб - сектором справляння податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб;

9 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ РЕСУРСНИХ ПОДАТКІВ ТА ПЛАТЕЖІВ

Ресурсні податки та платежі включають:

9) рентні платежі;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного

бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль за справлянням ресурсних податків та платежів виконується наступним підрозділом:

а) сектором місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів)

10 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

До місцевих податків і зборів належать[ 20 ]:

- збір за парковку автомобілів;

- ринковий збір;

- збір за видачу ордера на квартиру;

- збір з власників собак;

- курортний збір;

- збір за участь у бігах на іподромі;

- збір за виграш на бігах;

- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

- податок з реклами;

- збір за право використання місцевої символіки;

- збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;

- збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль за справлянням місцевих податків та зборів виконується наступним підрозділом:

11 ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

Згідно Декрету «Про валютне регулювання» [26] та Закону „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” [25] основними методами валютного регулювання в Україні є :

а) встановлення статусу валюти України як єдиного законного засобу платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань ;

б) покупка банками іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів за правилами НБУ, при цьому Національний банк України зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

в) Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно Декрету .

г) Здійснення торгівлі іноземною валютою на території України резиден-тами і нерезидентами - юридичними особами тільки через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іно-земною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а та-кож порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валют-ному ринку визначаються Національним банком України.

д) Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповно-важених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

е) Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку Украї-ни.

ж) Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх ва-лютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України [3].

з) Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з мо-менту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь пос-тачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивіду-альної ліцензії Національного банку України.

и) Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійсню-вати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

к) Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 від-сотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валют-ним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні контроль та документальні перевірки платників податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності виконується наступним підрозділом:

а) документальні перевірки оподаткування юридичних осіб в сфері ЗЕД - сектором по контролю у сфері ЗЕД ;

12 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [36].

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

- повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

- дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

- узгодженість звітних даних;

- послідовність даних у формах звітності;

- відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків,

даним, відображеним у звітності;

- правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

- правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податко-вих органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Пла-нові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі пору-шення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги.

Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [36]:

1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

Згідно функціонально-структурних повноважень (див. табл.2.1, 2.2) на районному рівні документальні перевірки платників податків виконуються наступними підрозділами:

а) документальні перевірки оподаткування юридичних осіб - відділом документальних перевірок суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи;

б) документальні перевірки оподаткування юридичних осіб в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій при роботі з готівкою та контролю за малоприбутковістю - відділом оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи;

в) документальні перевірки оподаткування фізичних осіб - відділом документальних первірок фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб;

13 ОЗНАЙОМЛЕННЯ З АІС, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ В РДПІ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи “Облік податків та платежів” (далі – АІС “ОПП”(ТАХ)). Засобами АІС [25] забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і звітності, у тому числі ведення особових рахунків платників, формування довідкової інформації та складання звітності.

До складу функцій, які автоматизуються, входять:

- облік документів бухгалтерської звітності та документів, пов¢язаних з обчисленням податків і платежів;

- введення даних про нараховані суми податків і платежів;

- облік результатів камеральних та документальних перевірок;

- облік відстрочок і розстрочок;

- введення та облік даних по реструктуризації платежів;

- облік надходжень по податках і платежах;

- облік надходжень без наявної сплати (векселі¤взаємозаліки)

- ведення карток особових рахунків платника по податках і платежах;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6