Форма вартості: загальна, проста або випадкова, повна або розгорнута, грошова. Гроші, як міра вартості. Ціна, масштаб цін. Девальвація. Гроші як засіб обміну; монети та паперові гроші, реальні гроші; гроші як засіб нагромадження; гроші як засіб платежу; кредитні гроші; електронні гроші; світові гроші; закон обігу грошей; грошова система; грошова маса; готівкові гроші; безготівкові гроші; грошові печатки; ревалоризація; нуліфікація; деномінація; ревальвація.

Мета вивчення теми:

З'ясувати історичний процес виникнення грошей та їхню сутність як загального еквівалента, усвідомлення змісту еволюції грошей, змісту грошових систем та їх еволюцію, усвідомити закони грошового обігу, методи регулювання грошового обігу, стабільності грошей та грошових систем.

Сьогодні гроші стали для людства набагато більшим, чим вони були раніше. Для багатьох вони стали змістом життя, вимірюванням наших здібностей, таланту, соціального статусу в суспільстві. Держава позичає гроші. Кабінет Міністрів шукає гроші. Верховна Рада обговорює гроші. Гроші зачаровують людей. Через гроші вони страждають, вчаться, заради них вони працюють, вигадують як їх витратити, бо гроші - єдиний товар у світі, котрий не можна використати інакше як позбутися їх. Самі по собі гроші не нагодують, не одягнуть, не принесуть радощів, поки не будуть витрачені. Гроші обожнюють, в Японії їх не мнуть, не комкають, а завжди намагаються зберегти такими, якими вони вийшли з друку. Гроші ще і сьогодні загадка людства. Та що ж таке гроші? На це питання будемо шукати відповідь.

1. Теорії походження грошей

Гроші після винайдення людством вогню є найбільш геніальним надбанням. З'явилися приблизно 10 тисяч років тому.

Існує 2 теорії відносно їх походження - державна і еволюційна.

За першою теорією гроші вигадані державою і є геніальною конструкцією, яка прискорює обмін товарів і вирішує інші соціально-економічні питання.

За другою, або еволюційною теорією розвитку гроші виникли в результаті довготривалого історичного процесу розвитку обміну і форм вартості, які були йому притаманні:

1) простої або випадкової;

2) повної, або розгорнутої;

3) загальної;

4) грошової.

За першої, або простої форми вартості один товар А, наприклад, обмінювався на другий товар Б випадково и без ніяких пропорцій. Але і тут вже другий товар Б для першого товару А слугував вимірювачем вартості, або еквівалентом.

В процесі подальшого історичного розвитку людства і обміну з'являється вже декілька товарів, які беруть на себе роль вимірювачів вартості інших товарів, або роль еквівалентів для інших товарів. З'являється друга повна, або розгорнута форма вартості. Вигляд обміну такий - товар А дорівнює товарам

Обмін відбувається вже за певної пропорції.

За другої форми вартості історично з'являється третя, коли у суспільстві виникає єдиний товар - еквівалент, на який обмінюють всі відомі інші товари. Це загальна форма вартості. Вона має такий вигляд:

Таким товаром-еквівалентом у різних народів, в межах роду або племені, були: сіль, боби- какао, перець, залізо, бавовняні тканини, раковини-каурі, насіння, цегла, олово, сигари, каміння, худоба, раби, хутро тощо.

Подальший розвиток товарного виробництва призвів до появи грошей, коли єдиним вимірювачем всіх товарів стає особливий товар у вигляді зодота та срібла. Виникнення грошей зумовило появу ціни. За визначенням ціна є грошовим виразом вартості.

2. Сутність і функції грошей

Свою сутність гроші виконують через притаманні їм функції, їх 5:

• міра вартості

• засіб обігу

• засіб платежу

• засіб нагромадження багатства

• світові гроші

У функції міри вартості гроші є засобом вимірювання втіленої у товарі суспільно-необхідної праці, живої та уречевленої, яка створює вартість.

Для реалізації цієї функції не обов'язково наявність повноцінних грошей, якими було золото і срібло. Виконують вони цю функцію через мислене співставлення кількості металевого товару в грошовій одиниці з конкретними товарами.

Сучасні паперові гроші цю функцію об'єктивно виконувати не в змозі, тому що є лише символами вартості. З огляду на миттєвість дії грошей у функції обігу історично з'явилась можливість заміни їх на паперові.

З епоху повноцінних паперових грошей, тобто таких, які офіційно, вільно обмінювалися на золото і срібло почав використовуватись термін «масштаб цін» - це суто технічна функція грошей, яка явила собою законодавчу фіксацію певної за масою кількості золота та срібла в грошовій одиниці з поділом її на дрібні частини: фунт стерлінгів -100 пенсів, гривня – 100 копійок тощо.

З появою паперових грошей вони почали заміняти вагову кількість благородних металів в паперовій грошовій одиниці.

Спочатку паперові грошові одиниці були пов'язані з певною вагою благородних металів - фунт стерлінгів означав фунт срібла, потім "7,3224 грама чистого золота, а долар - 0,987412 грамів срібла і 1,5046 чистого золота (1973 рік). За масштабом цін здійснювалося співставлення різних національних грошей і відповідно до нього визначався валютний курс національної грошової одиниці.

На сучасному етапі розвитку товарно-грошових відносин, коли золото перестало офіційно бути грошима, масштаб цін втратив своє значення, а сучасний валютний курс визначається через співставлення купівельної спроможності грошей на валютних ринках. 6 деяких країнах масштабу цін зовсім немає.

У функції засобу обігу (обміну)потрібні наявні гроші. Тут вони є посередниками в обміні товарів (Т-Г-Т) і діють миттєво, а потім зникають. Саме у цій функції створюється абстрактна можливість криз виробництва. Оскільки у цій функції створюється акт купівлі, то гроші отримані за проданій товар не використовуються для купівлі іншого товару і цим гальмується процес виробництва. Функції засобу обігу золото і срібло спочатку виконували у злитках, а незручність постійного зважування привела до появи монет. Пізніше їх карбування стало лише справою держави. Походження терміну «монета» зумовлено назвою місця їх карбування - храм богині Юнони Монети і Стародавньому Римі. Найважчі в світі мідні монети були в Швеції у ХVІІІст. і важили 19кг і 710г. Найважча в світі золота монета була зроблена на честь королеви Єлизавети II, важила вона 50 кг, була продана за 4 млн. доларів. У функції засобу накопичення або нагромадження багатства гроші покидають сферу обігу і накопичуються як заощадження. Ця функція грошей витікає з попередньої. Паперові гроші за високої інфляції цю функцію виконують погано.

У функції засобу платежу гроші є оплатою боргових зобов'язань. Ця функція породив розвиток кредитних грошей і кредитних відношень.

Вихід обігу за межі національних кордонів, розвиток зовнішньої торгівлі спричинили появу і такої функції, як світові гроші. На світовому ринку у цій функції різні національні /1 0 гроші спочатку виступали тільки у первісному вигляді - золотих злитків, а після 1971 року, коли золото офіційно перестало бути грошима, функцію світових грошей починають виконувати інші гроші: функція закріпилася за доларом, фунтом стерлінгом, Євро, Єною. Світові гроші є купівельний, платіжний засіб і матеріалізація багатства у світі. До світових грошей можна віднести гроші великих нафтодобувних країні деяких високорозвинених країн Європи.

3. Визначення грошей

1) Гроші - особливий товар, який виконує роль всезагального еквівалента або вимірювача вартості всіх інших товарів.

2) Гроші є все, що може виконувати функції міри вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, засіб світових грошей.

3) Гроші є все, що може виконувати перші дві - три функції грошей, а інші функції - похідні від них.

4) Гроші є будь-який матеріальний носій, який суспільство визначає за гроші.

5) Гроші є ліквідність. Ліквідність є все або будь-яке благо, що може швидко і без втрат вартості обертатися у наявні гроші.

4. Історичні етапи розвитку грошей і їх історичні види

Гроші в історичному розвитку до сьогодення пройшли декілька важливих етапів:

1. етап - поява грошей з виконанням їх функцій випадковими товарами.

2. етап - закріплення за золотом ролі всезагального еквіваленту.

3. етап - етап переходу до паперових грошей.

4. етап - етап переходу до кредитних грошей з поступовим витісненням з обігу готівки і її паперової основи і заміна її електронними сигналами.

В еволюції розвитку грошей виокремились такі їх види:

А - біметалеві гроші (золото і срібло).

Б - монометалеві гроші (золото).

В - паперові гроші.

Г - кредитні гроші, які сьогодні є основним сучасним видом грошей. Найбільш прийнятним грошовим матеріалом в силу об'єктивних причин є золото і срібло, які на досить довгий час в історії людства були основою грошей. З усіх товарів золото і срібло виділились на роль грошей самостійно, в силу своїх характерних властивостей.

Вважають, що за всю історію людства видобуто 100-200 тисяч тон золотого металу. Понад 80% світового видобування золота припадає на

7 країн - ПАР, США, Австралія, Росія,Канада, Китай, Бразилія. Україна поки що імпортує золото, хоча і відкрила певні родовища. Ціна на золото на світовому ринку встановлюється завжди на так звану арійську унцію – 31,1035 грама. На початку 1997 року унція золота коштувала 360 доларів, сьогодні - понад 2000 доларів. Золота мало, під час довгого перебування в грошовому обігу воно витирається, зменшується у вазі, чим не раз користувались різні країни світу. Свою функцію засобу обігу золоті гроші виконувати миттєво і це було однією з багатьох причин заміни їх на паперові.

Сьогодні приблизно третина світових запасів золота зберігається в банках США, решта розповсюдилась у різних прикрасах. В кінці ХХст. Намагалися повернутися до золотих грошей, але не вийшло. Золота дуже мало і врівноважити світову кількість кінцевої продукції, виробленої протягом року на десятки трильйонів доларів воно не може. Паперові гроші виникли з функції засобу обігу золотих грошей. Вперше вони з'явились у Китаї у VІІІ-ІХст., у 1690 році у США, а у Європі з 1720 року. Паперові гроші - номінальні знаки вартості, що мають примусовий курс і випускаються державою для покриття своїх витрат. Перші паперові гроші випускалися державою через казну і отримали назву казначейських білетів. За часом центральним емісійним банкам державою було дозволено випускати паперові гроші у вигляді банківських білетів або банкнот, які фактично були векселем на банкіра.

Банки за наказом держави гарантували надійність банкнот і вільний, до того ж обов'язковий їх розмін на золото. Казначейські білети випускалися від імені держави, а банкноти від імені банків. Банкноти - грошові знаки, випущені Центральним Банком країни і забезпечені його капіталом та масою товарів країни.

За характером обігу паперові гроші мали ту особливість, що коли вони були випущені в обіг, в ньому і залишаються, а банкноти регулярно повертаються в банк. З 1914 року всі країни припинили розмін банкнот на золото і саме через це банкноти обернулись в звичайні паперові гроші, тобто стали другим різновидом звичайних готівкових паперових грошей. Банкнота - це вексель на банкіра, за яким її представник в будь-який час і без зволікань може отримати гроші.

Банкнота - це вексель банка, виписаний під наявні у банка векселі комерційних банків. Паперові гроші значно спрощували грошовий рух, надавали йому гнучкості, скорочували витрати за грошові операції,

товару на інший, якого в цей час могло і не бути, тощо. Крім того, паперових грошей ринок може поглинути будь-яку кількість, а золотих грошей, тільки певну кількість. А це відразу (відносно паперових грошей) викликає безліч питань, на які важко відповідати. Це один з факторів непередбачуваності ринку під дією грошей.

З появою продажу в борг з'явилися кредитні гроші, що стали засобом сплати заборгованості. Кредит в перекладі з латинської означає довіра. Кредитні гроші є форми грошей, які випускає банк, забезпечуючи їх своїм капіталом. ~о кредитних грошей відносять векселі звичайні комерційних та інших банків, казначейські білети, банкноти, чеки, інші платіжні документи як символ вартості.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржник векселеотримувача), сплатити в установлений строк і в певному порядку зазначену суму грошей його власнику (векселедавцю).

В цій якості вексель є універсальним розрахунковим і платіжним засобом.

Чек - цінний папір з наказом власника рахунку виплатити у кредитній установі пред'явникові чека зазначену в ньому суму. Чеки і платіжні всілякі доручення або документи є наказами для банків виплатити або перерахувати гроші згодного рахунка на інший. Розвиток кредитних відносин і банківської справи зменшив потребу людства у наявних грошах.

5. Грошова система

Ринкова економіка неможлива без грошей. Грошовий обіг - це рух грошей. Він обслуговує реалізацію товарів, рух фінансового ринку тощо. В світі існують різні системи грошового обігу.

Будь-яка національна грошова система складається з таких компонентів:

1. Національної грошової одиниці.

2. Системи кредитних і паперових грошей, різних монет, що є законними

матеріальними платіжними засобами в країні.

3. Система емісії (друкування) грошей.

4. Державних установ, що відповідають за регулювання грошового руху.

5. Системи електронних грошей.

Національна грошова маса поділяється на наявні гроші або готівку і безготівкові гроші. До Наявних або готівкових грошей відносять паперові гроші і монети, які в процесі обігу фізично переходять з рук в руки, тобто від покупців до продавців при розрахуванні за товари і послуги, або при здійсненні інших платежів чи економічних операцій. Безготівкові гроші - це форма здійснення розрахунків чи платежів через відповідні записи (сьогодні) спеціальні електронні книги. При цьому фізичного переходу грошей з одних рук в інші не відбувається.

Вважають, що безготівковий переказ грошей запровадив знаменитий Лицарський орден храмовиків, що існував в Європі у 11-13 столітті і базувався на лихварстві. Випуск паперових і кредитних грошей є абсолютною монополією держави в сучасних умовах. Сучасним ведучим видом грошей у розвинених країнах світу є безготівкові або кредитні гроші. Готівка або паперові гроші в грошовій системі ринку в розвинених країнах складають 25%, в США - 5-6%.

Сьогодні настав час банківських грошей-чеків, чеків для туристів, кредитних карток тощо. Ці інструменти розрахунків дають можливість розпоряджатися і грошовими вкладами (депозитами), тобто безготівковими грошима.

В структурі грошової маси поруч з готівкою є такі гроші як квазі гроші, або майже гроші. Це гроші які безпосередньо швидко не можна використати як купівельний і платіжний засіб. До нього відносяться грошові засоби на строкових вкладах, строкових рахунках комерційних банків або рискових установ, депозитні сертифікати, акції інвестиційних фондів тощо.

Гроші - це ліквідність, а оскільки всі блага мають різну ліквідність, то їх можна ранжирувати або розставити один за одним. 100% ліквідність у наявних грошей, а у всіх інших вона благ все нижче и нижче.

Ліквідність – це будь-яке благо, яке швидко і без втрат вартості обернеться в реальні гроші.

До високоліквідних благ відносять золото, дорогоцінне каміння, платину і витвори мистецтва тощо. Національну грошову масу в грошовій системі розставляють за структурою (в залежності від зниження ліквідності) у вигляді блоків або грошових агрегатів. У більшості країн світу вони складають 4 грошові агрегати, але є і більше (до 10 у Франції, до 3 - в Україні). Кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній. Це правило.

До грошового агрегату М 1 (мані ван) включають наявні паперові гроші і монети, що обертаються поза банківською системою, а також гроші на звичайних поточних рахунках для здійснення різних фінансових операцій.

До агрегату М 2 (мані ту) включають гроші на строкових вкладах і гроші агрегату М 1. Гроші на строкових рахунках без певних витрат нелегко перевести в готівку.

До агрегату М 3 включають великосте: гов в клади грошей і суми контрактів з перепродажу цінних паперів тощо, а також гроші агрегату М 2. До агрегату М альфа (є такий у США) включають комерційні шин: папери з певними видами короткострокових вкладів, а також векселі казначейства. Вартість грошам у їх готівковій і безготівковій формі надає або придає примус держави і згаю людей, суспільства визначати їх за гроші.

6. Закони грошового обігу

Грошей в системі грошового обігу країни для обслуговування безпосереднього процесу виробництва, розподілу, обміну та споживання повинно бути стільки ,скільки необхідно для ефективного функціонування ринкової економіки.

Залежність кількості грошей в обігу від кількості товарів,їх цін і швидкості обігу самих грошей є загальним законом грошового обігу.

Сутність цього закону виражає така формула рівноваги: за нерозвинутих кредитних відносин в державі.

М·V=Р·Q,

де М=Р·Q, M- кількість грошей, V- швидкість обертання грошових одиниць на протязі року, Р – ціни реалізації, О - обсяг товарів, що реалізуються протягом року. Цю формулу винайшов англійський вчений Ірвін Фішер. Є ще одна винайдена К.Марксом, яка також виражає сутність загального закону грошового обігу в умовах розвинутих кредитних відносин.

M=УP · Q – УK+A-B

V - швидкість обертання грошової одиниці протягом року,

УP - сума цін товарів, що реалізуються,

УK – сума цін товарів проданих у кредит,

А - платежі, що наступили,

B - взаємопогашені платежі.

М- кількість грошей, необхідних для сфері обігу.

Сутність закону грошового обігу полягає в тому ідо кількість грошей, що необхідна для ефективного обігу, прямо пропорційна кількості товарів, що реалізуються, і обернено, пропорційна швидкості обертання одиниці протягом року. Вищезгадана формула І. Фішера відповідає дійсності при аналізі обігу паперових грошей за нерозвинутих кредитних відносин в країні не відповідає дійсності в умовах золотомонетного стандарту і в умовах зростання ролі кредитних грошей. Є друга формула для аналізу обігу кредитних грошей цього ж вченого.

Є ще формула під назвою кембриджське рівняння (M=KRР) англійського вченого А. Пігу, якою намагаються визначити необхідну кількість грошової маси в національній грошовій системі.

К - частина кінцевого продукту КР, яку суспільство намагається зберігати в грошовій, ліквідній формі.

R - суспільний показник виробництва у фізичному вигляді в одиницю часу. Є ще на цю тему формула Нобелівського лауреата монетариста М. Фрідмена

МхV=РхY.

М- грошова маса,

V- швидкість обертання грошей,

Р - рівень цін,

Y- норма (потік) реального доходу.

Регулювання та підтримання стабільного ефективного грошового обігу здійснюється різними методами за допомогою:

1. Дефляції - вилучення з обігу зайвих паперових грошей і зниження середнього рівня цін.

2. Ревалоризації - процесу відновлення вартості грошей до рівня, що був до інфляції.

3. Нуліфікації - ліквідації старих грошових знаків, випуск у малих кількостях нових.

4. Деномізації - заміні номінальної вартості старих грошових знаків у певному співвідношенні на новій зменшеній кількості.

5. Девальвації - зниженню валютного курсу країни відносно іноземних валют.

6. Ревальвації - підвищенню раніше встановленої вартості (цінності) національної валюти.

Важлива роль у національній системі належить конвертованості валют – повній і частковій, внутрішній і зовнішній.

Повна конвертованість грошей - вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорій власників і без обмеження суми для здійснення валютних операцій.

Часткова конвертованість грошей - обмін частково конвертованої валюти дозволяється категорії власників і для певних валютних операцій. 150 країн, що входять до МВФ цим користуються.

Внутрішня конвертованість - вільний обмін національної валюти на іноземну для фізичних осіб (всі вони резиденти) і здійснення ними платежів за кордоном. Зовнішня конвертованість - вільне нагромадження валюти юридичними і роздрібними (тобто не резидентами) і деяких країн, переказ її за кордон.