Методика розрахунку податку на прибуток, її нормативно-правове забезпечення

Методика розрахунку податку на прибуток, її нормативно-правове забезпечення

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Нормативно – правове регулювання податку на прибуток підприємств

1.1 Аналіз діючої нормативно – правової бази з податку на прибуток підприємств

Розділ 2. Діюча методика аналізу розрахунків з бюджетом по податку на прибуток за даними ВАТ „Новокаховського заводу залізобетонних конструкцій”

2.1 Загальна характеристика фінансово – господарської діяльності підприємства

2.2 Аналіз формування бази оподаткування

2.3 Аналіз розрахунків з бюджетом по податку на прибуток

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В економічних умовах розвитку ринкових відносин в Україні важливе місце належить державному регулюванню фінансово господарської діяльності підприємств. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою і підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємства, який входить до складу податкової системи України.

Податок на прибуток підприємств, поряд з іншими податками, є елементом податкової системи України й інструментом перерозподілу національного доходу. Даний податок – є прямим, і тому його кінцева сума повністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємств і організацій.

В Україні система оподаткування прибутку підприємств характеризувалася частою зміною об`акта оподаткування на початку 90 – х років.

У структурі бюджету України податок на прибуток підприємств становить вагому частину за 2007 рік дохід від податку на прибуток підприємств становив 24811,0 млн.грн. при доходах Державного бюджету 140290 млн. грн..

Основні моменти прибуткового оподаткування підприємств містяться в Законі України від 22 травня 1997 року №283/97 – ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” ( зі змінами та доповненнями ).

Актуальність теми пояснюється змінами у перебігу процесів становлення і розвитку нової системи господарювання, що обумовлюють необхідність перегляду теоретичних підходів до оподаткування прибутку підприємств, пошуку шляхів активізації його впливу на результати фінансово – економічної діяльності підприємств. Податок на прибуток є джерелом формування бюджету, визначає можливості держави у вирішенні задач економічного зростання, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою досягнення адекватної структури суспільного виробництва. В цих умовах оподаткування прибутку підприємств стає підґрунтям для розв’язання складних питань узгодження інтересів держави і суб’єктів господарювання.

Серед найбільш суттєвих розробок теоретичної основи системи оподаткування прибутку підприємств українськими вченими слід назвати праці В.Л. Андрущенка, М.Я. Азарова, О.І. Барановського, Б.М. Бордюка, С.А. Буковинського, О.Д. Василика, В.І. Грушко, А.І. Даниленка, О.Д. Данілова, В.М. Литвина, П.В. Мельника, С.В. Онишко, В.М. Опаріна, О.М. Пилипченка, А.М. Поддєрьогіна, О.С. Редькіна, А.М. Соколовської, М.І. Сивульського, І.Г. Ткачука.

Метою роботи є дослідження теоретичних та методичних засад оподаткування прибутку підприємств, визначення впливу податку на прибуток на стан і розвиток підприємств України, обґрунтування пропозицій щодо удосконалення нормативно – правової бази, механізму функціонування податку на прибуток, підвищення його регулюючої і стимулюючої ролі.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:

провести аналіз теоретичних основ оподаткування прибутку, принципів функціонування податку на прибуток на основі аналізу діючої нормативно – правової бази ;

провести аналіз впливу та взаємозв'язку фінансово – господарської діяльності підприємства ВАТ «Новокаховський завод залізобетонних конструкцій» з впливом діючого механізму оподаткування прибутку підприємства;

провести аналіз впливу системи надання пільг;

провести аналіз між діючим законодавством і перспективним, що передбачається Податковим кодексом;

надати пропозиції, щодо вдосконалення оподаткування прибутку суб’єктів;

обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення нормативно – правової бази з податку на прибуток;

проаналізувати зарубіжний досвід побудови системи оподаткування прибутку підприємств.

Об’єктом дослідження виступає система оподаткування прибутку підприємств, в тому числі діюча нормативно – правова база з прибуткового оподаткування підприємств.

Предметом дослідження є фінансові відносини, які виникають у процесі справляння податку на прибуток підприємств в умовах ринкової трансформації за діючого законодавства.

Методологічною основою є системний підхід до аналізу фінансових явищ і процесів. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. При дослідженні теоретичних основ функціонування податку на прибуток у системі оподаткування використано метод наукової абстракції; методи спостереження, групування, узагальнення в процесі визначення впливу податку на прибуток на фінансові показники підприємства, економічного аналізу, синтезу, порівняння. Тендорний аналіз надає змого порівняти основні економічні показники на макро та мікрорівнях. Дозволяє простежити залежність обсягів цих показників один від одного.

Інформаційною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених – економістів, закони України, нормативно – правові акти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики, звітні дані (Баланс (форма №1); Звіт про фінансові результати (форма №2), Декларації про прибуток підприємства, тощо) підприємства ВАТ «Новокаховського заводу залізобетонних конструкцій».

Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретико – методологічних підходів щодо оподаткування прибутку підприємств, виявленні взаємозалежності між порядком справляння податку на прибуток та фінансово – економічними результатами діяльності підприємств, дослідженні проблем податкового законодавства, Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо податку на прибуток в умовах наближення до прийняття Податкового кодексу.

Розділ 1. Нормативно – правове регулювання податку на прибуток підприємств

1.1 Аналіз нормативно – правової бази з податку на прибуток підприємств

Головним елементом у створенні сприятливого середовища для розвитку бізнесу і процвітання економіки є податкова реформа. Діюча сьогодні податкова система характеризується недосконалістю, а саме: неузгодженістю та суперечливістю окремих податкових законів, нестабільністю законодавства, надмірним податковим навантаженням на платників податків, безсистемним, неконтрольованим і невиправданим наданням пільг, перекручуванням економічної сутності окремих податків та непристосованістю її до переходу від адміністративно –командних методів управління господарством до демократичних, що призвело до утворення значного неофіційного сектору економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень. Крім цього, в Україні питання оподаткування регулюють 2000 нормативно – правові акти, які постійно змінюються за змістом і доповнюються новими положеннями, які дуже часто суперечать одне одному. Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону – Податкового кодексу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і в розмірах передбачених законом.

Структура податкової системи законодавчо закріплена Законом України „Про систему оподаткування”. Згідно з чинним законом усі податки і збори поділяються на загальнодержавні і місцеві.

Загально державні податки і збори встановлюються Верховною Радою України, стягуються на всій території України і зараховуються у відповідні бюджети та державні цільові фонди згідно з існуючим законодавством.

Порядок справляння податку на прибуток підприємств регулюється Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” . Цей податок є загальнодержавним, прямим і його сума залежить від кінцевого результату діяльності підприємства[2].

Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку як на території України, так і за її межами. Філії, відділення та інші відокремленні підрозділи платника податку у тому числі і ті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на іншій території, чим такий платник податку, територіальної общини, а також не резиденти, що отримують прибутки за джерелом їх походження з України, повинні сплачувати податок на прибуток.

Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків і суму амортизаційних відрахувань[2].

Валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами[13].

Скоригований валовий дохід – це сукупний валовий дохід без урахування доходів, що за своїм змістом підлягають вилученню зі складу валових доходів при оподаткуванні[13].

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності[17].

Під терміном „ Амортизація” основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Оподаткований прибуток розраховується за наступною схемою Рис. 1.1.

Рис. 1.1 - Схема оподаткування прибутку [ 27]

Базова ставка податку на прибуток складає 25%. За окремими видами прибутку встановлено льотні ставки оподаткування, а за деякими податок сплачується за підвищеними ставками[2].

Відповідно до закону „Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, і надають податковим органам декларацію по податку на прибуток підприємств.

Декларація надається платником податку незалежно від результатів його фінансово – господарської діяльності. Тобто незалежно від того чи виникло в податковому періоді у платника податку податкове зобов'язання чи ні.

Декларація повинна подаватися не пізніше терміну, визначеного статтею 4 Закону України № 2181 – ІІІ від 21.12. 2000 р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Вона може бути квартальною і річною. Квартальна декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Річна – протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року[6].

В Україні нормативно – правова база оподатковування прибутку підприємств характеризувалася частою зміною об'єкта оподатковування в 90 – х роках. Так, із 1991 р. податок стягався з прибутку, у 1992 р.- з доходу, у 1993 р.- спочатку з прибутку, а потім (із другого кварталу даного року) - знову з доходу. У 1994 р. об'єктом оподатковування залишався доход, а з 1995 р. знову здійснений перехід до оподатковування прибутку[13].

Головною перевагою прибуткового оподатковування є пряма залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу). Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб'єктів, що господарюють, і громадян, як прибуткові податки.

Це необхідно мати на увазі при визначенні ставок прибуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподатковування не заподіювало б перешкод виробництву і не гальмувало його розвиток. У противному випадку податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента.

З огляду на функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподатковування як інструмента регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальної функції податку на прибуток юридичних осіб варто надавати другорядне значення. Цю функцію в більшій мірі повинні виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян. Такий же підхід повинний обумовлювати і відповідну структуру доходів бюджету, при котрої питома вага особистого прибуткового податку повинний бути більше, чим податку на прибуток. Саме така структура в доходах бюджету й утворилася в країнах із розвиненою ринковою економікою.

Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання або порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово – господарських рішень як на мікро-, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:

вибір тієї або іншої правової форми організації бізнесу ;

напрямки розподілу прибутку (накопичення або споживання);

вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, залучені і позичкові засоби);

розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;

розподіл і перерозподіл ВВП;

темпи економічного зростання на макрорівні[17].

Значний інтерес викликає оцінка нейтральності податку на прибуток відносно використання прибутку підприємств, тобто впливу на прийняття рішень про напрямок розподіли прибутку на нагромадження або на виплату дивідендів. Так, якщо рівень оподатковування нерозподіленого прибутку є більш низьким, ніж рівень оподатковування розподіленого прибутку і виплаченої у вигляді дивідендів, то з погляду акціонерів підприємства доцільно спрямовувати велику частину прибутку на інвестиції, в активи та в резервні фонди, тобто проводити політику капіталізації прибутку.

Різноманітні податкові ставки на нерозподілений прибуток, розподілений прибуток і прибуток у вигляді процентів можуть впливати на прийняття рішень про вибір джерела фінансування господарської діяльності підприємств і тим самим порушувати критерій нейтральності податку на прибуток підприємств щодо визначення шляхів фінансування. Якщо політика держави спрямована на стимулювання самофінансування розвитку підприємства, то діє рівень оподатковування нерозподіленого прибутку нижче, чим розподіленого. У випадку надання пріоритетів фінансування на основі пайової участі граничний рівень оподатковування прибутку, що розподіляється, не повинний перевищувати граничного рівня оподатковування нерозподіленого прибутку і прибутку у вигляді позичкового процента.

Завдань, що вирішують прямі податки, із забезпеченням фіскальних інтересів держави роль прямих податків постійно підвищується в більшості розвинених країн.

Отже, законодавчо – нормативні акти в сфері оподаткування встановлюють платників податків, об'єкти і базу оподаткування, податкові ставки і пільги, механізм розрахунків і сплати тільки в узагальненому вигляді. Для їх уточнення ДПАУ розробляє і затверджує методично – інструктивний матеріал у вигляді інструкцій, методичних вказівок і положень з метою деталізації норм законодавства.

Методично – інструкційний матеріал повинен відповідати певним вимогам, зокрема: конкретність, однозначність трактування, доступність для сприйняття і розуміння, що на жаль відсутнє майже в усіх нормативно правових актах та методично – інструкційних матеріалах.

Розділ 2. Діюча методика аналізу розрахунків з бюджетом по податку на прибуток за даними ВАТ „Новокаховський завод залізобетонних конструкцій”

2.1 Загальна характеристика фінансово – господарської діяльності підприємства

Вiдкрите акцiонерне товариство "Новокаховський завод залiзобетоних конструкцiй" було створено наказом РВ ФДМУ по Херсонськiй областi вiд 24.07.1998р. №668 у процесi приватизацiї з державного пiдприємства "Новокаховський завод залiзобетоних виробiв", який був заснований 04.05.1959р. Завод спецiалiзувався на виготовленнi збiрних залiзобетонних опор та бетону.

Середньорiчна потужнiсть виготовлення збiрних залiзобетоних опор - 9 тис. куб.м. при роботi в одну змiну - 3,8 тис. куб.м. середньорiчна потужнiсть виготовлення бетону - 2,6 тис.куб.м, або 0,9 тис. куб. м у змiну.

ВАТ"Новокаховський завод ЗБК" має такi структурнi пiдроздiли: - розчинно-бетоний вузел - арматурний цех - виробничий майданчик вiдкритого типу для виготовлення залiзобетоних та бетоних конструкцiй, збiрних залiзобетоних опор, стiнових блокiв пiдвала, тротуарної плитки.

Бухгалтерський облiк товариства здiйснюэться з застосуванням Плану рахункiв бухгалтерського облiку та Iнструкцiї, затвердженої наказом МФУ вiд 30.11.1999 р. № 291. Облiкова полiтика ВАТ затверджена керiвництвом Наказом вiд 03.01.2004р. №1 згiдно вимогам законодавства по бухгалтерському облiку. Основнi засоби вiдображаються за фактичними витратами на їх придбання, встановлення, спорудження та виготовлення з урахуванням сум декiлькох обов'язкових дооцiнок, якi було проведено за рiшенням КМУ у зв'язку з iнфляцiєю починаючи з 1992р. Нарахування амортизацiї основних засобiв проводиться вiдповiдно з українським податковим законодавством методом зменшення залишкової вартостi основних засобiв, шляхом використання встановлених норм до залишкової вартостi основних засобiв на початок звiтного перiоду. Запаси облiковуються за собiвартiстю, яка включає витрати на придбання, доставку та переробку. При вiдпуску запасiв у виробництво, продаж та iншому вибуттi оцiнка їх здiйснюється за iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. Дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть отримання майбутнiх економiчних вигод та може бути достовiрно визначена її сума. До пiдсумку балансу включена поточна дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги за первiсною вартiстю. Резерв сумнiвних боргiв не визначався. Доход вiд реалiзацiї продукцiї визнається у вiдповiдностi до методу нарахувань при її вiдвантаженнi.

Фiнансова звiтнiсть ВАТ "Новокаховський завод залiзобетоних конструкцiй" складена на основi дiйсних даних бухгалтерського облiку, достовiрно i неупереджено вiдображує всi значнi аспекти фактичного фiнансового стану товариства.(Додатки А,Б,В,Г,Д,Ж)

До основних видів продукції та послуг, що їх виробляє чи надає підприємство належать: бетон; розчин цементний, вапняний; кришки каналiзацiйних люків; блоки стiн пiдвала; кришки кілець; кiльця КС; тротуарна плитка; оренда майна.

Виробництво продукцiї залежить вiд сезоних змiн. Головний конкурент - ВАТ "Новокаховський КСК", м. Н.Каховка, Херсонської обл.

До істотних проблем, які впливають на діяльність підприємства можна віднести: вiдсутнiсть заказiв на вироблену продукцiю, вiдсутнiсть обiгових коштiв для розширення виробництва та інші.

Для поточних потреб конкретних джерел фiнансування немає, тому що немає планiв на виготовлення продукцiї на рiк, квартал, мiсяц, декаду у звязку з вiдсутнiстi замовникiв.

Підприємство здає основнi засоби, якi не використовуються у виробництвi в оренду.

Таблиця 1 - Показники фінансово-господарської діяльності ВАТ „Новокаховський завод залізобетонних конструкцій” за 2004 -2006 рр.

Як видно з таблички 2 фінансовий стан підприємства скрутний особливо в 2004 році підприємство працювало зі значними збитками, що підтверджуються, як фінансовою так і податковою звітністю, виручка від реалізації в цей період знаходилася майже на нулі. І лише в 2005 та в 2006 підприємство поступово підіймається і починає отримувати хоч і незначні але прибутки. В табличці 2 крім наведених показників діяльності розраховані фінансові показники такі, як: автономності, маневреності, фінансової залежності, абсолютної ліквідності, термінової ліквідності та загальної ліквідності. Аналіз цих розрахунків показує, що коефіцієнт автономності, що характеризує частку власного капіталу у загальній вартості майна за всі аналізовані періоди перебуває у нормі в 2004 році він дорівнював 0,8, 2005 р. – 0,9, 2006 р. – 0,9. Коефіцієнт маневреності показує, яка частка власного капіталу вкладена у найбільш мобільні активи, цей показник на підприємстві нижче норми, при цьому якщо в 2004 р. він становив 0,1, то в 2005 він дорівнював 0,03, але в 2006 р. даний показник піднявся на рівень 2004 року. Фінансова залежність характеризує ступінь участі позикового капіталу у формуванні активів, на даному підприємстві за всі аналізовані роки даний показник у нормі він коливається від 0,1 до 0,2. Але, що стосується даного показника враховуючи стан підприємства даний показник можна булоб дещо збільшити, а саме за рахунок довгострокових кредитів для розширення номенклатури або переорієнтації виробництва. Абсолютна ліквідність показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена негайно на дату складання звітності і цей показник на підприємстві низький в 2006 році він взагалі дорівнює 0. Термінова ліквідність тобто, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена за рахунок готівки та очікуваних надходжень від дебіторів. На підприємстві в 2005 році і в 2006 даний показник можна вважати таким, що знаходиться в нормі, а в 2004 р. – 0,33 в половину нижчий від норми за якої його можна вважати оптимальним. Коефіцієнт загальної ліквідності дозволяє виявити, в якій мірі поточні активи покривають поточні зобов’язання підприємства лише в 2006 році цей показник майже в притул наблизився до норми він дорівнював 1,8. Але слід зазначити, що з 2004 р. по 2006 р. він значно зростає. По даних таблиці 2 та додатків підтверджується розбіжність між податковим і бухгалтерським обліком. Так за податковою звітністю підприємство збитковим було лише в 2004 році збитки становили 34,7 тис. грн.(Додаток З ) За даними фінансової звітності підприємство збитковим було крім 2004 р. ще й 2006р., і лише в 2005 р. підприємство отримало прибуток 3,5 тис. грн..( Додаток Г)

Даний аналіз показників показує, на підприємстві фінансовий стан почав покращуватись, але все ж таки керівництву слід розглянути питання пов'язані з можливим розширенням виробництва, оновлення номенклатури виробництва за допомогою інвестиційних та інноваційних ресурсів.

2.2 Аналіз формування бази оподаткування

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань [26].

Валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами [2].

Валовий доход включає:

Загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), в тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операції їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації)).

Доходи від здійснення банківських – страхових та інших операцій з надання фінансових послуг; торгівлі валютними цінностями. цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Доходи від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій.

Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими зобов’язаннями, а також доходи від здійснення операцій лізингу.

Страницы: 1, 2