Згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” основна (базова) ставка податку становить 15 % від об’єкта оподаткування. Ставка податку може становити 5 % від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на депозити (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до Закону (крім страховиків) та процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом. Ставка податку становить подвійний розмір основної (базової) ставки від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів-фізичних осіб, за винятком доходів у вигляді процентів, дивідендів, роялті.

Податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо окремі види доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (додаток М ).

Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджетів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку. Фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує його до відповідного бюджету.

За своєчасне та повне нарахування, утримання та перерахування податку до відповідного місцевого бюджету податковий агент несе відповідальність. Особи, які мають статус податкових агентів зобов’язані надавати у строки, встановлені Законодавством для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку органу ДПС за місцем свого розташування ( місцезнаходженням).

Форму Податкового розрахунку (ф. № 1ДФ) (додаток М-1) затверджено наказом ДПА України від 29.09.03 р. № 451. У податковому розрахунку можна зазначити не більше 1000 фізичних осіб - платників податку. В разі, якщо кількість працюючих перевищує 1000 осіб, то подається додатковий податковий розрахунок.

У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

- розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановлений Законом на 1 січня звітного податкового року – для будь-якого платника податку;

- у розмірі, що дорівнює 150 % податкової соціальної пільги для платника податку, який: є самотньою матір’ю або батьком (опікуном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; отримує дитину інваліда 1 або 2 групи – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну дитину; є вдівцем або вдовою та інші визначені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”;

- у розмірі, що дорівнює 200 % податкової соціальної пільги – для платника податку, який є: особою, що є Героєм України, Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Труда; особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року та інші визначені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Також платник податків в результаті своєї діяльності має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником у річній податковій декларації.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені платником податку витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами. Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, визначено Законом. Декларація подається до 1 квітня року, наступного за звітним. Податковий орган у визначеному порядку перевіряє достовірність даних, зазначених у декларації платника податку, здійснює розрахунок суми, що підлягає поверненню та подає його органу Державного казначейства. Після подання декларації органом ДПС протягом 60 календарних днів проводиться розрахунок суми податку, який підлягає поверненню платнику або донарахуванню (доплаті).

На сьогоднішній день фізична особа - СПД може застосовувати такі форми оподаткування: загальна система оподаткування (сплата авансованих платежів та подання декларації), оподаткування шляхом сплати фіксованого податку, спрощена система оподаткування (сплата єдиного податку).

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

- кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

- валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Розмір фіксованого податку встановлюється місцевими радами залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути меншими ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. за календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Патент видається на строк від 1 до 12 календарних місяців за вибором платника фіксованого податку.

Управління оподаткування фізичних осіб займається також перевіркою правильності справляння податку на промисел керуючись при цьому Законом України “Про систему оподаткування” та Декретом КМУ “Про податок на промисел”. Податок на промисел являється загальнодержавним податком з фізичних осіб, зараховується повністю до місцевих бюджетів.

Платниками є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють несистематичний (не більше 4-х разів протягом календарного року) продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів.

Об’єкт оподаткування виступає сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації. Ставка встановлюється в розмірі 10 % указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом 3-х календарних днів, але не менше розміру 1 нмдг. У разі збільшення терміну продажу товарів до 7 календарних днів ставка податку подвоюється (тобто, становить 20 %).

На підставі отриманої від громадянина квитанції про сплату податку на промисел, орган ДПС видає йому одноразовий патент, де вказується термін його дії (3 або 7 календарних днів із зазначенням конкретних днів).

На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання патентів або з порушенням терміну їх дії чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, керівниками органів ДПС та їх заступниками накладаються адміністративні штрафи в розмірі від 1 до 10 НМДГ, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – від 10 до 20 НМДГ.

Також платники податків можуть використовувати спрощену систему оподаткування (сплата єдиного податку).

Управління оподаткування фізичних осіб керується у своїй діяльності Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, яким встановлені наступні обмеження для фізичних осіб - СПД при переході на сплату єдиного податку: кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з підприємцем, включаючи членів його сім’ї, протягом року не повинна перевищувати 10 чоловік одночасно; обсяг виручки від реалізації продукції за звітний рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.; приватний підприємець не повинен торгувати лікеро-горілчаними, тютюновими виробами і пально-мастильними матеріалами.

Перехід на сплату єдиного податку можливо здійснити, починаючи з наступного звітного кварталу.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності фізична особа - СПД повинна подати заяву до органу ДПС ( додаток М-2 ) не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу. Обов’язковою умовою для подання заяви є сплата всіх установлених податків за попередній звітний період.

На підставі заяви, а також платіжного документа про сплату єдиного податку за період, не менший ніж календарний місяць, приватному підприємцю видається Свідоцтво за встановленою формою про сплату єдиного податку. Свідоцтво або мотивована відмова надається платнику протягом 10 робочих днів після подання заяви.

Прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку фізична особа може не більше 1 разу за календарний рік. Термін дії свідоцтва – 1 рік.

Для фізичних осіб ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 грн. і більше 200 грн. на місяць.

Звітний період – податковий квартал. Після закінчення звітного періоду протягом 5 днів платник єдиного податку подає Звіт за встановленою формою.

Надходження податків з фізичних осіб до Зведеного бюджету України за 2006 – 1 квартал 2009 рр. є наступні:

2006 рік: фактичні надходження – 209460315 грн.

2007 рік: фактично надходження – 354582596 грн.

2008 рік: фактично надходження – 489699605 грн.

1 квартал 2009 року: фактичні надходження – 92444275 грн.

10. Облік надходжень податків та зборів

У Святошинському районі міста Києва, оперативний облік платежів до бюджету ведеться відділом обліку та звітності відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА № 174 від 02.04.99р.

Проведення операцій з обліку платежів до бюджету здійснюється в автоматичному режимі за хронологічним порядком за датами операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій. З метою забезпечення повноти надходження платежів до бюджету до 1 грудня кожного року - ДПІ подає відповідним органам державного казначейства та фінансовим органам у електронному вигляді списки складу платників податків, які знаходяться на податковому обліку за юридичними та фізичними особами. Облік, контроль і складання звітності щодо платежів до бюджету ведеться за окремими базами даних у автоматичному режимі .

Підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є такі документи:

а) подаються платником: податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, установленим для справляння платежів до бюджету;

б) готуються органом державної податкової служби: рішення керівника (заступника керівника ) органу державної податкової служби за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені;

в) надходять від інших контролюючих органів : рішення, ухвала, постанова суду, арбітражного суду;

г) свідчать про відстрочку (розстрочку) платежу до бюджету.

Перелічені документи, які надійшли до органу ДПІ реєструються і в той самий день після реєстрації передаються до відділу обліку для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників за відповідним терміном їх сплати. Документи, що надійшли з порушенням встановленого терміну, передаються до відповідних структурних підрозділів, де їх перевіряють на своєчасність подання розрахунку та правильність нарахування платежу і складають акт, а також приймають рішення про застосування фінансові санкцій.

Документами що надходять до органів ДПС як підтвердження сплати платежів до бюджету, є одержані від:

- органів держказначейства (відомості про зарахування платежів до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, перший примірник реєстрів доходів, що надійшли до державного бюджету; копію розрахункових документів, про сплату платежів до державного бюджету за безготівковим; довідка про суми надходжень до бюджету за видами платежів тощо);

- фінансових органів (реєстр розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету та копії документів про сплату за безготівковим розрахунком; копія відомостей про зарахування платежів до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум тощо);

- органів державного казначейства або фінансових органів (протоколи про взаємозалік коштів з фінансування видатків у розрахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами, повідомлення та реєстри про погашення векселів у рахунок сплати платежів до бюджету);

- платника – декларація (розрахунок, повідомлення тощо) з від’ємним або нульовим значенням якщо це передбачено чинним Закономодавством або нормативними актами.

Нарахування пені, податковими інспекторами за своєчасно не оплачені суми платежів, відбувається відповідно до інструкції про особливості застосування Декрету КМУ від 21.01.93р. №8-93 "Про стягнення невнесених у строк податків і неподаткових платежів", затв. Наказом Міністерства фінансів України від 02.11.93 №84. Нарахування та стягнення пені за своєчасно сплачені суми податку на прибуток та ПДВ проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати податку на момент сплати включно, виходячи зі 120% річних від облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, яким слід вважати дату списання установою банку коштів з р/р платника або погашення нарахування платника шляхом інших форм (без наявної сплати).

Пеня на суми недоїмок сплачуваних щомісячно платежів, розрахунки за якими подаються щоквартально, нараховується інспектором відділу обліку тільки від дня, наступного за терміном сплати податку за щоквартальним розрахунком, по день сплати включно, а на прострочені щомісячні суми згідно з відповідними рішеннями керівника ДПІ, прийнятими за актами документальних перевірок юридичні та фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банку коштів на виплату належних працівникам сум, зобов’язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого податку за минулий місяць.

11. Ознайомлення з АРМ, які функціонують в ДПІ Святошинського району м.Києва

З метою поліпшення роботи ДПІ Святошинського району, прискорення проведення оперативного контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності, підвищення ефективності роботи працівників Державної податкової інспекції було створене Управління автоматизованого адміністрування податків. Дане управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Закономодавчими актами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та рішеннями Кабінету Міністрів України, нормативними актами ДПА України та іншими інструктивними і методичними документами і здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" чинним Закономодавством України про Державну податкову службу в Україні, даним Положенням за річними і квартальними планами.

У Державній податковій інспекції у Святошинського району міста Києва функціонує локальна корпоративна мережа. Для покращення роботи працівників ДПІ та забезпечення її ефективності фахівцями Державної податкової адміністрації України було розроблено програмне забезпечення, тобто ряд цільових вузькоспеціалізованих програм з розробленими до них експлуатаційними інструкціями. В Державній податковій інспекції Святошинського району міста Києва побудова програмних комплексів ДПА складається з окремих АРМів, що виконують функції певних ділянок роботи (додаток Н ). Зокрема, створено АРМи перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати прямих податків з юридичних осіб (АРМ "Аудит") (додаток Н-1), перевірки правильності нарахування та сплати непрямих податків юридичними особами (АРМ “ПДВ”), перевірки правильності нарахування та сплати податків фізичними особами (АРМ "Підприємець"), перевірки сплати ресурсних платежів (АРМи "Вода", "Земля"), а також для узагальнення податкової інформації і складання звітності (АІС "Податки").

З метою автоматизації роботи податкових інспекторів-ревізорів, які перевіряють правильність нарахування та прямих податків з юридичних осіб створено АРМ "Аудит". В ньому формують та отримують звітну інформацію та складають плани перевірок. Доступ до окремих видів звітності та до розділу планів перевірок здійснюється за допомогою меню користувача.

Опція "План перевірок" включає в себе формування планів, їх коригування та друк. За допомогою цього АРМу проводиться робота по реєстрації документів, корегуванню журналу реєстрації документів, його перегляду та друку.

Опція "Звітність" передбачає складання звітності (термінової, квартальної та загальної (річної)) про повноту сплати окремих видів податків, про суми нарахованих штрафів. Вхідною інформацією є акти, протоколи, довідки платників до ДПА.

Важливою умовою ефективного функціонування АРМ "Аудит" є своєчасне і повне внесення нормативно-довідкової інформації (документи, типи перевірок, прізвище перевіряючих, показники, порушення, види заходів).

Автоматизована інформаційна система "Податки" створена з метою систематизації інформації про державні доходи. Головне меню включає в себе опції: робота інспектора по обліку, контроль роботи інспектора, ведення обліку платників, ведення нормативно-довідкової інформації, формування звітності, обмін інформацією з іншими АРМами, які передбачено для цього системним адміністратором мережі. Робота інспектора з опцією по обліку інформації передбачає формування даних про авансові платежі, зведення обліку надходжень, ведення особових рахунків платників, індексування інформації. Нормативно-довідкова інформація має в своєму складі назву видів документів, форми власності, список комерційних банків, бюджетну класифікацію.

АРМи по обліку інформації щодо окремих податків встановлено у відповідних підрозділах державної податкової адміністрації. У ДПІ Святошинського району всі АРМи по окремим податкам об'єднані у локальну мережу з головним АРМом керівника установи, з якого передбачена можливість отримання довідкової інформації про облік розрахунків по кожному з видів податку та виконавця з можливим об’єднанням інформації за певними критеріями та формуванням і отриманням потрібних звітних форм.

Робота з подальшого налагодження співпраці АРМів в локальній мережі триває. Найближчою метою є формування глобальної комп'ютерної мережі по Державній податковій адміністрації в цілому по Україні. Ще одним актуальним напрямком доопрацювання програмного забезпечення є більш швидкий доступ до найбільш розширеного діапазону нормативно-довідкової інформації по ДПА і одночасне забезпечення надійного захисту інформації, що містять комп'ютерні носії податкових адміністрацій.

12. Прогнозно-аналітична робота податкових органів

Аналітична робота в органах ДПС України являє собою постійну дослідну діяльність, яка охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового Закономодавства, результати практичної діяльності органів ДПС України з виконанням поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються. Аналітична робота полягає у вивченні Закономомірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність органів ДПС. Також аналітична робота полягає у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів ДПС.

Головною метою аналітичної роботи податкових органів - є розробка науково обґрунтованих засобів впливу через оподаткування на економічний стан як окремих підприємницьких структур, регіонів, так і держави в цілому, для збільшення податкових надходжень до бюджету.

На сьогоднішній день аналітичну роботу у сфері оподаткування проводить Головне управління економічного аналізу та планування податкових надходжень, яке було створене як структурний підрозділ центрального апарату Державної податкової адміністрації України в грудні 1996 року. Головне управління здійснює свою роботу відповідно до Законому України “Про державну податкову службу в Україні”, Указу Президента України “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” і Положення про Головне управління економічного аналізу та планування податкових надходжень.

В межах покладених завдань та компетенції, відділ економічного аналізу та прогнозування надходжень узгоджує питання, координує і здійснює організаційні, методологічні і контрольні дії з відповідними підрозділами ДПА у м.Києві та органами місцевої влади.

Відділ економічного аналізу та прогнозування надходжень проводить аналіз фінансового стану платників податків, організовує та проводить вибіркове обстеження платників податків з питань виявлення причин недонадходжень платежів до бюджету. Дуже важливим моментом в роботі даного відділу є вивчення досвіду інших ДПІ міста з питань податкової політики та економічної роботи, а також використання цього досвіду безпосередньо у своїй діяльності.

Працівниками відділу економічного аналізу та прогнозування надходжень проводиться планування надходжень по кожному податку та збору (обов'язковому платежу) по кожному платнику, а також перевіряють сплату в розрізі кожного податку та платника.

13. Стягнення податкової заборгованості

Стягнення податкової заборгованості в державній податковій інспекції Святошинського району міста Києва здійснює Управління стягнення податкового боргу.

Дане управління складається із:

- начальника управління - заступник начальника інспекції;

- відділ інформаційно-аналітичного забезпечення та по роботі з боржниками;

- відділу стягнення коштів, майна.

До функціональних обов’язків управління входить відслідковування недоїмки (заборгованості) платників податків, що несплачена у встановленні терміни. Також управління надсилає податкові повідомлення, в яких вказується сума заборгованості, та наслідки у разі непогашення заборгованості у строки вказані у цьому повідомленні. Після надіслання другого податкового повідомлення, що направляється через 30 календарних днів після першого податкового повідомлення, відбувається опис активів та майна, яке є у боржника і воно переходить у податкову заставу. У разі непогашення податкового боргу, майно боржника, яке описано на суму податкового боргу, виставляється на продаж і після його реалізації, кошти від продажу надходять в рахунок погашення податкового боргу до бюджету.

Державна податкова інспекція Святошинського району під час своєї роботи взаємодіє з іншими органами з різних питань.

Взаємодія відбувається з такими органами:

Державним казначейством України, особливо з святошинським відділенням з питань звірок про надходження до бюджету коштів від податків, зборів, обов’язкових платежів та інших неподаткових надходжень;

- Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю з питань злочинних діянь у господарській сфері;

- Управлінням по боротьбі з економічними злочинами з питань злочинів у сфері економічних злочинів;

- Прокуратурою;

- Фінансовим відділом;

- з різними міністерствами і відомствами з питань, що відносяться до компетенції податкових органів та координують з ними свою роботу, особливо з ДПА у м. Києві, оскільки Святошинська державна податкова інспекція безпосередньо підпорядковується їй та звітує про свою роботу.

14. Надання платникам податків розстрочок і відстрочок зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

Сектор погашення прострочених податкових зобов’язань є самостійним структурним підрозділом ДПІ у Святошинському районі.

У своїй роботі працівники сектору керуються Конституцією України, законами України «Про державну податкову службу в Україні», “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, іншими законодавчими актами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями КМУ, а також іншими нормативними, інструктивними, методичними документами, наказами та розпорядженнями ДПА України та цим Положенням.

Основними завданнями сектору є погашення (стягнення) прострочених податкових зобов’язань боржників, організація, координація та контроль роботи по виявленню, обліку, зберіганню, оцінці і реалізації безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави.

З метою усунення впливу негативних факторів на розвиток фінансових відносин та забезпечення стабільного і ефективного економічного зростання, у сферу податкового регулювання включаються відносини, пов’язані не лише з виникненням та погашенням податкових зобов'язань, але й зі зміною термінів їх сплати - перенесення установлених строків сплати податків і зборів на більш пізніші терміни.

Шляхом проведення поступових розрахунків з бюджетом, платники отримують можливість вийти із скрутного фінансового становища, залишитися платоспроможними, зберегти робочі місця працюючим.

Мета застосування процедури відстрочення або розстрочення сплати платежів до бюджетів – надати платнику можливість своєчасно виконувати свої зобов’язання перед бюджетом та уникати подальшого накопичення боргів.

Відповідно до чинного законодавства, розстроченням податкових зобов’язань (боргу) є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без урахування сум пені під проценти. Розстрочення податкових зобов’язань (боргу) надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.

Підставою для розстрочення податкових зобов’язань (боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обгрунтування.

Відстроченням податкових зобов’язань (боргу) є перенесення сплати основної суми податкових зобов’язань платника податків без урахування сум пені під проценти на пізніший термін. Таке відстрочення надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов’язань (боргу) та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним органом ДПС або органом відповідним органом місцевого самоврядування, який затверджує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов’язання або одноразово у повному обсязі.

Розстрочення або відстрочення не може бути надано щодо податкових зобов’язань із ввізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, внесків до Пенсійного фонду чи інших внесків у межах державного або обов’язкового соціального страхування. Також розстрочення (відстрочення) не надається на сплату податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати робітників і службовців, оскільки його платниками є громадяни.

Органами ДПС облік відстрочених та розстрочених сум платежів у особових рахунках платників ведеться на підставі:

-рішень про відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань, наданих органами, які мають право приймати такі рішення;

-договору між платником податків та органом ДПС, якщо рішення про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань приймається органом ДПС. В договорі визначається вид платежу, сума відстрочки (розстрочки), сума сплати (проценти), термін сплати ;

-рішення про скасування прийнятого рішення про відстрочення (розстрочення) сплати податкових зобов’язань;

-інших документів, якщо такі передбачено чинним податковим законодавством.

Інформація про укладені договори вноситься до журналу реєстрації надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу) та автоматично імпортується до картки особового рахунку платника. Після цього паперовий витяг з журналу передається до підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в картках особових рахунків.

У разі переведення платника на облік до іншого органу ДПС за таким платником зберігається право на відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань. Підставою для обліку розстрочення (відстрочення) є договір, укладений за попереднім місцем обліку, якщо термін дії такого договору на момент реєстрації за новим місцем обліку не скінчився. Інформація щодо розстрочених (відстрочених) сум передається та приймається в автоматичному режимі.

ДПІ у Святошинському районі не надає відстрочення податкових зобов’язань, а лише розстрочення. У випадку, коли сума розстрочення менше 30 000 грн. рішення приймається районною ДПІ, якщо ця сума більша, то обласною ДПА.

15. Претензійно-позовна робота органів ДПС України

Претензійно-позовна робота в Святошинській ДПІ покладена на юридичний відділ, діяльність якого здійснюється відповідно до Наказу ДПА України № 106 від 22 лютого 2008 року «Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби».

Гарантом успішного функціонування всіх інститутів держави, наповнення казни, розвитку досконалого ринкового механізму, забезпечення соціальної стабільності є законність і дисципліна в діяльності суб'єктів різних видів правовідносин.

У процесі формування правовідносин всі суб'єкти, у тому числі юридичні та фізичні особи-платники податків, набувають певних зобов'язань, які вони мають виконувати. Та в силу різних причин, як об'єктивних так і суб'єктивних, зобов'язання ними не виконуються, чим завдається шкода особистим і державним інтересам.

Податкові органи відповідно до своїх функцій і завдань, визначених законодавством, покликані забезпечити ефективне функціонування та організацію податкових правовідносин, сплату податків і зборів у порядку, встановленому законом, стягнення не в термін сплачених платежів.

За наявності підстав обґрунтованості вимог органу ДПС проект претензії готується відповідними структурним підрозділом органу ДПС.

Структурний підрозділ, який отримав претензію повинен у десятиденний термін перевірити її, підготувати письмовий висновок юридичній службі щодо обґрунтованості та проект відповіді на претензію. Письмовий висновок повинен бути підтверджений відповідними документами.

Претензія чи відповідь на претензію підписується керівником органу ДПС або представником органу ДПС. Після візування її керівником відповідного структурного підрозділу, головним бухгалтером, керівником юридичного сектору, та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Органи ДПС звертаються до суду (господарського суду) з позовними заявами (Додаток Щ), подають апеляційні і касаційні скарги у випадках передбачених чинним законодавством України.

Правове супроводження справ у судах (господарських судах), включаючи роботу з підготовки позовів апеляційних чи касаційних скарг, надання відзивів, письмових пояснень на позовні заяви (скарги) покладається саме на юридичний сектор органу ДПС. Підготовка матеріалів, необхідних для звернення до суду (Господарського суду) здійснюється відповідними структурними підрозділами.

Юридичний сектор надає правову оцінку документів, переданих йому відповідним структурним підрозділом органу ДПС щодо їх обґрунтованості та законності.

Якщо переданих документів виявляється не достатньо чи вони неналежним чином оформлені, юристи повертають їх на доопрацювання та встановлює у письмовому висновку терміни для усунення недоліків відповідним структурним підрозділом. Аналіз контрольно-перевірочної роботи органів ДПС виявляє ряд недоліків, причиною являється не в повній мірі взаємодія структурних підрозділів.

Значне зростання позовів з боку Cвятошинської податкової інспекції до суду і їх задоволення свідчить про активізацію взаємодії юристів із структурними підрозділами, додаткові джерела мобілізації коштів до бюджету, підвищення професійної майстерності, втілення в юридичну практику інформаційних та оглядових методів, постанов вищих судових інстанцій, активізацію боротьби з тіньовими доходами.

В юридичному секторі Святошинської державної податкової інспекції проявляються такі недоліки, насамперед пов'язані з неефективною взаємодією структурних підрозділів:

-неякісне оформлення матеріалів перевірок;

-відсутність законодавчого врегульованого механізму обміну інформацією між правоохоронними і іншими державними органами влади;

-несвоєчасність і неповнота інформації на запити між органами ДПС
різних регіонів, інспекцій;

-недбале і поверхове обґрунтування причин і наслідків податкових правопорушень та інші.

Отже, суттєву роль у діяльності структурних підрозділів органів ДПС (податкова міліція, податковий аудит, стягнення заборгованості, кадрова робота та ін.) відіграє своєчасна і багатогранна юридична допомога, яку надають працівники юридичних секторів з метою забезпечення законності і попередження правопорушення.

16. Робота з підбору кадрів та взаємодія з іншими органами

Визначальним аспектом роботи з кадрами є планування роботи як на державним так і на регіональному рівні, так і на рівні управління персоналом на рівні установи та організації. Виходячи із значення планування роботи з кадрами в державній податковій службі, основними вимогами мають бути відповідність змісту роботи з кадрами Положення Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу», іншим законодавчим актам з кадрових питань, науково-теоретичному обгрунтуванню.

Важливе значення для здійснення планування роботи з персоналом податкової служби має затверджена у 1995 році Програма кадрового забезпечення податкової служби, яка передбачає:

- проведення роботи з кадрами на основі постійного аналізу фактичного складу державних службовців, прогнозування кількості та якісних змін у суспільно політичному й економічному житті, змін у законодавстві та викликаного у зв’язку із цим оновлення функції державних органів;

- створення, постійне ведення та оновлення Головним управлінням державної служби комп’ютерного банку даних державних службовців, а також Державного реєстру посад державних службовців, Державного реєстру центральних та місцевих органів виконавчої влади;

- визначення щорічної та на перспективу потреби в кадрах державних службовців усіх категорій з урахуванням посад профілю їх діяльності;

- формування на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців усіх категорій з урахуванням;

- формування замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців, укладання відповідних угод із навчальними закладами.

Ефективність функціонування ДПС в Україні, в першу чергу залежить від удосконалення її кадрового добору та забезпечення на системній основі.

В останні роки в органах податкової служби на основі відповідної законодавчої бази здійснюються заходи з формування цілісності кадрової політики, одним із початкових етапів якої є добір кадрів.

Добір персоналу – це процес оцінки професійних і соціально-психологічних якостей кола претендентів, визначення придатності кожного з них для виконання посадових обов’язків. Процедура добору включає: конкурс, стажування, іспит, атестацію, оцінку, рекомендації, спеціальну перевірку.

Методи добору на державну службу: на конкурсній основі; за допомогою тестів та/або іспитів;

Добір кадрів на державну службу здійснюється на основі ділових якостей і залежить від рівня освіти, кваліфікаційних вимог до кандидата та результату іспитів. В Україні порядок прийняття на державну службу та заміщення вакантних посад регулюється ЗУ «Про державну службу». Відповідно до статті 15 Закону прийняття на посади третьої та сьомої категорії здійснюється на конкурсній основі. Цей спосіб є найбільш поширеним, оскільки питома вага державних службовців, які належать саме до цих категорій, складає понад 95%.

Основне завдання конкурсу – дати оцінку претенденту при прийомі на роботу та відібрати такого працівника, який спроможний досягти очікуваного результату.

Умови проведення конкурсу в окремому державному органі визначаються його керівником, який призначає та звільняє з посад державних службовців. Рішення приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.

Конкурс проводиться поетапно:

- публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу у пресі або поширення його через засоби масової інформації:

- прийом документів від осіб, що бажають узяти участь у курсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

- проведення іспиту та відбір кандидатів.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії державного органу, в якому проводиться конкурс, такі документи:

- заяву про участь в конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленим законодавством обмеження щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби:

Страницы: 1, 2, 3, 4