Основи податкового адміністрування

На сьогоднішній день ставки єдиного податку коливаються в межах від 80 до 200 грн(додаток 9).

7. Адміністрування податку за землю

Адмініструванням та контроль та справлянням податку на землю займається Управління оподаткування юридичних осіб, а саме відділ адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів.Головною його функцією являється контроль за дотриманням громадянами податкового законодавства стосовно податку на землю.

У своїй роботі відділ керується відповідними інструктивними матеріалами, щодо сплати податку за землю та орендної плати, методикою розрахунку плати за землю. Справляння плати за землю регламентують:Земельний кодекс України №2768-111 від 25.10.01 р., із змінами і доповненнями від 20.12.01р.;Закон України від 03.07.92 р. № 2535-ХП "Про плату за землю".;Закон України від 06.10.98р. .№161-ХІУ "Про оренду землі".;Постанова КМУ від 12.05.00 №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".;Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 10.01.02 № 14 -22-6/186.

Згідно Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним і не залежить від результатів господарської діяльності власника чи орендаря. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка; суб’єктом – власник чи орендар[10,ст.2].

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандаттів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськлгосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше як один раз у 7-10 років.

Ставки земельного податку залежать від виду земельної ділянки.Так ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірахдля ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;для багаторічних насаджень - 0,03[10,ст.6].

Плата за землі населених пунктів встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.Плата за землі,грошову оцінку яких не проведено визначаються по спеціальній таблиці в і залежать в першу чергу від кількості мешканців населеного пункту[10,ст.7].

Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. [10,ст.8].

Земельний податок сплачується платниками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця. [10,ст.17].

Варто відмітити,що уряд звільнив від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України, а також підприємства Міністерства оборони України та органів установ виконання покрань;заповідники, національні та дендрологічні парки, ботанічні сади;заказники (крім мисливських), дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю;державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі радгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур;заклади фізичної культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, дитячі санаторно —курортні та оздоровчі, а також навчально-виховні заклади;заклади фізичної культури та спорту, за винятком кооперативних і приватних;дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України;благодійні фонди;інваліди І та II груп, учасники Великої Вітчизняної війни і прирівняні до них особи, пенсіонери;громадяни та громадські об’єднання, які постраждали від Чорнобильської катастрофи [10,ст.12].

Платники земельного податку,самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з податку на землю(додаток 10)на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. [10,ст.14].

За несвоєчасну сплату податку справляється пеня у розмірі 0,3 відсотки суми недоїмки за кожний день прострочення. За результатами перевірок щодо своєчасності сплати земельного податку застосовуються штрафні (фінансові) санкції. [10,ст.25].

8. Контроль за справлянням майнових податків

Одним із видів рухомого майна являються транспортні засоби. Контроль за сплатою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів здійснюють відділ стягнення податків з юридичних осіб та відділ оподаткування фізичних осіб.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів справляється на підставі Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів".

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби[6,ст.1].

Об’єктами оподаткування є: трактори, автомобілі легкові та вантажні, автомобілі спеціального призначення, мотоцикли, яхти та інші судна та інші транспортні засоби. .[6,ст.2]

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. .

Ставки податку встановлюються на рік, із 100 см кубічних об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини корпусу[6,ст.6]

Святошинська ДПІ по кожному платнику здійснює розрахунок податку з власників транспортних засобів (додаток 11 ).

Від сплати податку звільняються:

підприємства автотранспорту за користування стосовно до транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установлені законом порядку визначаються тарифи оплати проїзду;

установи та організації, що фінансуються з державного бюджету України ( установи та організації Міністерства Оборони України, СБУ,МВС, прокуратури) за умови цільового використання цих транспортних засобів[6,ст.4].

9.Контроль за справлянням ресурсних платежів

Адміністрування та контроль за справлянням ресурсних платежів та податку на землю здійснює відділ адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів.На відділ покладається організація ресурсних платежів та плати за землю, організація та проведення документальних перевірок платників.

До ресурсних платежів відносяться:

плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

плата за спеціальне використання лісових ресурсів;

плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;

відрахування на геологорозвідувальні роботи.

До ДПІ у Святошинському районі м. Києва надходять такі ресурсні платежі, як:

плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

відрахування на геологорозвідувальні роботи.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

Справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 16 серпня 1999 р. № 1494.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється за користування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту - за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами[23,п.2].

Зазначені збори справляються за водні ресурси загальнодержавного і місцевого значення. При цьому перелік водних ресурсів місцевого значення визначають Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Державний комітет України по водному господарству і затверджують відповідним наказом щодо переліку річок та водойм, віднесених до водних об'єктів місцевого значення.

Платниками зборів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту[23,п.3].

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є: обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій; тоннаж (місце) - доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден. [23,п.5].

Згідно з законодавством не справляється збір за використання водних ресурсів, у тому числі за воду, що використовується: для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, утому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;для протипожежних потреб;для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;у шахтах для пилозаглушення; за морську воду, крім води з лиманів; за воду, що забирається науково-дослідними установами для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем; за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсув тощо); за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища[23,п.16].

Порядок обчислення та сплати зборів. Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту обчислюється платниками самостійно.Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період

для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками

органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів,

наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)

кварталу, за місцем податкової реєстрації[23,п.14].

Органи Мінприроди зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування,із зазначенням термінів їх дії[23,п.21].

Плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи.

Плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи запроваджується з метою відобразити у собівартості і ціні на добувну продукцію складу витрат на роботи, пов'язані з пошуком і розвідкою родовищ корисних копалин, а також з метою компенсації видатків бюджету.

Стягнення плати здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння" від 29 січня 1999 р. № 115 (зі змінами) та Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету від 23 червня 1999 р. № 105/309.

Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах[16,п.2]:

раніше розвіданих та переданих у встановленому порядку для промислового освоєння;

з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Об'єктом обчислення збору є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин[16,п.3].

Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлено окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку[16,п.3].

Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин. За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення року.При видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо. [16,п.5]

Платники складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи(додаток 12) щоквартально за встановленою формою і подають його протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин. Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку. Авансові внески платник збору обчислює самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал),сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника. Збір за геологорозвідувальні роботи у повному обсязі зараховується до державного бюджету на рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації. [16,п.6]

10. Адміністрування місцевих податків та зборів

Відділ місцевих та неподаткових платежів відповідно до наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва є структурним підрозділом Управління оподаткування юридичних осіб.

На відділ покладається контроль за діяльністю підприємств всіх форм власності з питань організації, на основі чинного законодавства і єдиної методології, справляння місцевих податків та інших платежів. Відділ приймає участь у проведенні перевірок стану роботи підприємств, зокрема по організації справляння місцевих податків та інших платежів.

До місцевих податків та зборів відносять збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, курортний збір, податок з реклами, збір за право використання місцевої символіки, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, комунальний податок, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір на право на проведення кіно- і елезйомок,збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.[3,ст.1]

В ДПІ у Святошинському району м. Києва справляються такі місцеві податки і збори:

Збір за парковку автотранспорту

Збір за припаркування автотранспорту - це. збір, який стягується з юридичних та фізичних осіб за припаркування автомобілів у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Збір за припаркування автотранспорту перераховується до місцевого бюджету щоденно (щодекадне), а розрахунок збору за припаркування автотранспорту подається щомісяця.Базовий податковий (звітний) період у цьому випадку дорівнює календарному місяцю тому розрахунок збору повинен подаватися протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У разі неподання розрахунку у цей термін платник сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [3,ст.3]

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. (табл.2.2)

Таблиця 2.2

Цей збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі отриманого касового чека про його сплату торгівцю надається місце для торгівлі.

80 відсотків ринкового збору зараховується до місцевого бюджету, а 20 відсотків залишається у розпорядженні ринку.

Не справляється збір із підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та з власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця [3,ст.4]

Збір за видачу ордера на квартиру

Збір за видачу ордера на квартиру – це збір за послуги, пов’язані з видачею документів. які дають право на заселення квартири(табл.2.3).

Таблиця 2.3

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до отримання ордера та перераховується до місцевого бюджету. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку [3,ст.5].

Податок з реклами

Податок з реклами – це місцевий податок,платниками якого є всі юридичні та фізичні особи,які її встановлюють чи розміщують(таб.2.4).

Таблиця 2.4

У разі рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв до відповідної ставки застосовується збільшувальний коефіцієнт 5.

У разі рекламування вітчизняними товаровиробниками продукції власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних напоїв) застосовується пільговий коефіцієнт 0,5. [3,ст.11]

До ДПІ щоквартально подається Розрахунок суми податку з реклами .(додаток 13).

Збір за право використання місцевої символіки

Збір за право використання місцевої символіки - це збір за право використання цієї символіки у комерційних цілях(табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Дозвіл на використання місцевої символіки видається органами місцевого самоврядування на один рік. Якщо виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг з використанням місцевої символіки здійснюється без дозволу (за умови встановлення збору), органи державної податкової служби стягують до відповідного місцевого бюджету за наслідками документальних перевірок штраф у розмірі 0,5 відсотка вартості реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. [3,ст.12]

Платники збору подають до податкової інспекції податковий розрахунок збору за право використання місцевої символіки.(додаток 14).

Комунальний податок

Комунальний податок - це обов'язковий місцевий податок, який нараховується на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньоспискової чисельності працюючих(табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Платники комунального податку в строки до 20 числа звітного місяця приносять до податкової інспекції:податковий розрахунок комунального податку(додаток 15) .

11. Валютний контроль

Законодавством України валютні операції обумовлені особливостями обліку і оподаткування. Найбільш розповсюдженими валютними операціями є: імпорт чи експорт продукції (товарів, робіт, послуг); купівля чи продаж іноземної валюти; внески до Статутного фонду в інвалюті; розрахунки з підзвітними особами тощо.Дані особливості потребують окремої уваги з боку органів ДПС.Саме тому у структурі ДПА існють окремі відділи,які слідкують за правильністю дотримання чинного законодавства.

Відділ контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД є структурним підрозділом ДПІ у Святошинському районі,головним завданням якого є проведення організаційної роботи при здійсненні контролю за валютними операціями і за взаємодією нерезидентів та резидентів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Основною функцією відділу валютного контролю є проведення і організація робіт з питань здійснення контролю за дотриманням законодавства про валютне регулювання та іншого, що регулює зовнішньоекономічну діяльність резидентів і нерезидентів.

В відповідності до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках в строки не пізніше, чим 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, яка експортується, а в випадку експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту, що свідчить про закінчення виконаних робіт[8,ст.2].

В випадку порушення резидентами термінів повернення в Україну валютної виручки вони платять пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми нестриманої виручки перерахованої в грошову одиницю України по курсу НБУ на день виникнення заборгованості. В випадку прийняття судом чи арбітражним судом Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла в зв'язку з недотриманням нерезидентом строків платежу, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, обумовлені Законом про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, призупинюються, і пеня за їх порушення за цей період не стягується. Якщо ж суд чи арбітражний суд приймає рішення про відмову в позові повністю чи частково терміни, передбачені законом про порядок здійснення в іноземній валюті відновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення. Безпосереднє стягнення пені з резидентів по результатам документальних перевірок здійснюють податкові адміністрації[8,ст.4]

По валютних операціях передбачено цілий ряд особливостей щодо оподаткування. Для імпортованої продукції базою оподаткування ПДВ є договірна ціна (контрактна), але не менше вантажної вартості, що вказується в ввізній вантажній декларації з врахуванням витрат на транспортування на вантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних і інших видів винагород, акцизних зборів, мита тощо. Визначена вартість перераховується в гривні по курсу НБУ, діючому на момент виникнення податкових зобов'язань.

Датою податкових зобов'язань при імпорті є дата оформлення ввізної митної декларації з вказуванням в ній суми податку, що підлягає сплаті.

Операції по експорту обраховуються по нульовій ставці податку на додану вартість. Товари вважаються експортованими платникам податку за кордони України в випадку, якщо їх вивіз засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією. Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ до операції по експорту товарів (робіт, послуг) в випадку, якщо вони звільнені від оподаткування на митній території України, тобто ті товари (роботи, послуги), які звільнені в середині країни від оподаткування в випадку експорту повинні збільшуватись в своїй вартості на суму податку.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік по продажу і придбанню (імпорту і експорту) товарів (робіт, послуг). Даний облік ведеться в спеціальних книгах, формах, порядок заповнення яких встановлюється центральним податковим органом України[7,ст.5]

Доходи від експортних операцій є доходами підприємства і обкладаються податком на прибуток. Отримана на рахунок підприємства валюта не підлягає обов'язковому продажу, а доходи отримані протягом звітного періоду перераховуються в гривни по офіційному курсу НБУ, який діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів і не підлягають перерахунку в зв'язку із зміною курсу гривні протягом звітного періоду. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” введена категорія - балансова вартість іноземної валюти, яка визначається по курсу на дату отримання доходів на рахунок. Витрати понесені (нараховані) платником податку на прибуток в іноземній валюті протягом звітного періоду в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються в сумі балансової вартості іноземної валюти, визначеної по вантажній митній декларації. В випадку купівлі валюти балансовою вартістю вважається сума гривень, сплачена за покупку валюти, за мінусом комісійних чи інших послуг по купівлі, і не підлягає перерахунку в зв'язку з зміною курсу гривни протягом звітного періоду.

В випадку купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати чи валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривен сплачена платником податку в зв’язку з такою купівлею (без врахування комісійних чи інших послуг) вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.В випадку купівлі однієї іноземної валюти за іншу балансова вартість купленої іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості валюти яка була продана.В випадку продажу іноземної валюти за гривни валові доходи платника податку збільшуються на суму гривен, отриманих від покупця в зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта чи заборгованість в іноземній валюті перераховується в гривни по офіційному курсу НБУ, який діяв на останній робочий день звітного періоду.[7,ст.7]

12. Ознайомлення з інформаційними системами (ІС) в ДПІ Святошинського району

Функціями Управління інформатизації процесів оподаткування в ДПІ Святошинського району є технічне та програмне забезпечення роботи відділів податкової інспекції. Основне програмне забезпечення розроблюється фахівцями Головної державної податкової адміністрації України.

Побудова програмних комплексів ДПІ складається з окремих АРМів-автоматизованих робочих місць, що виконують функції певних ділянок роботи. Зокрема, створено АРМи перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати прямих та непрямих податків з юридичних осіб (АРМ "Аудит"), перевірки правильності нарахування та сплати податків фізичними особами (АРМ "Підприємець"), перевірки сплати ресурсних платежів (АРМи "Вода", "Земля"), а також для узагальнення податкової інформації і складання звітності (АІС "Податки").

З метою автоматизації роботи податкових інспекторів-ревізорів, які перевіряють правильність нарахування податків з юридичних осіб створено АРМ "Аудит". В ньому формують та отримують звітну інформацію та складають плани перевірок. Доступ до окремих видів звітності та до розділу планів перевірок здійснюється за допомогою меню користувача.

Автоматизоване робоче місце інспектора по обліку податку на додану вартість містить функції по накопиченню,систематизуванню та обробці інформації з подальшим складанням звітності про платників цього виду податку та стан розрахунків з бюджетом по цьому виду податку.Вхідною інформацією для формування програмних продуктів цього АРМу є акти перевірок, протоколи, довідки щодо податку на додану вартість. Отримувана інформація є систематизованою за певними ознаками: тип перевірки, назва підприємства, посадові особи ДПІ, що проводили перевірку, види нарахувань та проведених заходів. Даний АРМ формує звітність, що відноситься до податку на додану вартість, в розрізі платників та об’ємів сплати податку.

Також за допомогою окремого АРМу проводиться робота по опрацюванню даних щодо правильності нарахування та своєчасності розрахунків по податкам з фізичних осіб. Ведеться окремий облік осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та осіб, які отримують доходи більш ніж з одного джерела (здача майна в оренду, робота за сумісництвом, реалізація власності тощо). Вхідною інформацією є податкові декларації, звітність, яка надана підприємствами до державної податкової інспекції стосовно сум нарахованих та сплачених по прибутковому податку. Вихідною інформацією є звітність щодо цього виду податку.

Автоматизована інформаційна система "Податки" створена з метою систематизації інформації про державні доходи. Головне меню включає в себе опції: робота інспектора по обліку, контроль роботи інспектора, ведення обліку платників, ведення нормативно-довідкової інформації, формування звітності , обмін інформацією з іншими АРМами, які передбачено для цього системним адміністратором мережі. Робота інспектора з опцією по обліку інформації передбачає формування даних про авансові платежі, зведення обліку надходжень, ведення особових рахунків платників, індексування інформації. Нормативно-довідкова інформація має в своєму складі назву видів документів , форми власності, список комерційних банків, бюджетну класифікацію.

Робота з подальшим налагодженням співпраці АРМ в кожній мережі триває. Найближчою метою є формування глобальної комп'ютерної мережі податкової служби в цілому по Україні.

13. Організація охорони праці в державній податковій інспекції Святошинського р-ну м. Києва

Внутрішня нормативна база щодо охорони праці, яка діє на базі стажування

Діяльність державної податкової інспекції Святошинського р-ну в галузі охорони праці визначається Конституцією України, законами України іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема Інструкцією з охорони праці під час роботи на копіювальних апаратах, на персональному комп’ютері і відео дисплейних терміналах, по пожежній безпеці в приміщеннях адмінбудинку інспекції, Регламентом роботи ДПІ та Положенням ДПІ про охорону праці. Положення про охорону праці в ДПІ Святошинського р-ну, як і Регламент роботи ДПІ, є відомчим нормативним актом та передбачає основні засади, викладені в Законі України "Про охорону праці" (зі змінами та доповненнями).

Положення визначає основні норми щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В Положенні зазначено, що воно розроблено і діє на підставі Закону “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Положенням визначено, що охорона праці ДПІ Святошинського р-ну базується на таких принципах:

Працівники підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Умови праці на робочому місці, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника.

Структура системи управління охороною праці, її завдання та функції

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.[1.ст.43].Саме ці права і покликана забезпечити система охорони праці.

Середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу ДПІ Святошинського р-ну становить 317 чоловік .Згідно Закону України №229 від 21 листопада 2002 року службу охорони праці створюють на всіх підприємствах з чисельністю працюючих більше 50 чоловік. Але, незважаючи на вимоги законодавства, в штатному розкладі ДПІ Святошинського р-ну не передбачено формування останньої, тому управління охороною праці здійснюється начальником ДПІ. Відповідальним за охорону праці призначений начальник АГВ за сумісництвом, що є порушенням ст.15 ЗУ №229.

Основні функції ДПІ Святошинського р-ну щодо охорони праці:

Опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці.

Оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.

Проведення вступного інструктажу з питань охорони праці.

Організація підвищення кваліфікації і перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;

Бере участь у формуванні фонду охорони праці і розподілі його коштів;

Здійснює контроль за дотриманням чинних законодавчих та нормативних актів посадовими особами.

Забезпечує санітарне та епідемічне благополуччя працюючих

Планування робіт щодо охорони праці

Робота з охорони праці здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначаються завдання іншим окремим керівником і спеціалістом.

Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:

заходів для усунення недоліків і виконання приписів органів державного нагляду;

заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці, запропонованих органами державного нагляду;

заходів з охорони праці, намічених після перевірок стану охорони праці і робочих місць, я також за критичними зауваженнями і пропозиціями працівників.

План заходів по покращенню умов і безпеки праці

Згідно ст.161 КЗПП роботодавець має постійно розробляти комлекс заходів для покращення умов праці[15].Для цього, в ДПІ Святошинського р-ну на даному етапі розробляється ряд заходів та умов на робочому місці так і в цілому по організації.

Ними передбачається:

забезпечити надійніший контроль з боку керівництва за створенням і забезпеченням безпечних умов праці;

забезпечити працівників нормативно-технічною документацією;

перевірити стан засобів індивідуального захисту і при необхідності замінити їх новими;

посилити контроль за виконанням заходів пожежної безпеки;

купівля і монтаж нових установок для кондиціювання повітря у робочих кабінетах;

введення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції;

заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.

Головна мета виконання заходів з поліпшення умов і охорони праці – це досягнення соціальної ефективності: збереження здоров’я працюючих, продовження віку активної життєдіяльності, запобігання травматизму і професійним захворюванням.Соціальну ефективність заходу, що пропонується, можна оцінювати шляхом порівняння коефіцієнтів, відповідно до і після проведення заходу.

Фінансування охорони праці

Згідно Закону України Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” від 21.10.2002 року №229- ІV фінансування охорони праці здійснюється на заходи з охорони праці та поліпшення стану безпеки, гігієни праці[12]. Витрати на охорону праці в ДПІ передбачені за рахунок державного бюджету і становлять 0,2 відсотка від фонду оплати праці. Нажаль ні в 2008, ні в 2009р. фінансування на охорону праці не здійснювалося.

Відображення питань охорони праці в колективному договорі

В ДПІ Святошинського р-ну колективні договори з працівниками не укладаються.

Відповідальність робочих місць нормативним актам

Згідно з чинними нормативними документами площа відділу податкового аудиту, в якому розташовані відеотермінали, визначена з розрахунку на одне робоче місце – не менше 6,0 м2, обсяг – не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні. У відділі є 3 комп’ютери, дата випуску їх 2002 року. Стіни, стеля, підлога відділу з розміщенням ЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.Приміщення має природне та штучне освітлення, обладнано шафою та сейфом для зберігання документів і має аптечку першої допомоги.Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів розміщенні таким чином, що природне світло падає збоку, переважно зліва. Робочі місця з відеотерміналами розміщені на відстані не менше 1м від стін зі світловими прорізами, відстань між бічними поверхнями відеотерміналів становить не менше ніж 1,2 м, відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого становить 2,5 м, прохід між рядами робочих місць 1 м.

Умови праці, небезпечні шкідливі чинники та організація захисту від них на робочому місці

В період проходження стажування в ДПІ Святошинського р-ну було з’ясовано, що дана діяльність працівників характерна великою кількістю стресів, малою рухливістю, вимушеною статичною позою. А також погіршується робота органів зору: стійкість ясного бачення, гострота зору, адаптація можливості ока. Основним працюючим органом під час праці виступає мозок. Більше навантаження припадає на зоровий та слуховий аналізатори.

Праця працівників характеризується тривалою багатогодинною працею в одноманітному напруженому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях.

Робоче положення «сидячи» супроводжується статичним навантаженням значної кількості м’язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює. М’язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.

Внаслідок динамічного навантаження на кістово-м’язовий апарат кистей рук виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м’язах кистей рук; оніміння та уповільнена рухливість пальців; судоми м’язів кисті; ниючий біль в ділянці зап’ястя.

У результаті виникають локальні м’язові перенапруження, хронічні розтягнення м’язів травматичного характеру, що можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової та кістково-м’язової систем.

Крім того, робота «сидячи» призводить до зниження м’язової активності – гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.

Трудова діяльність працівників ДПІ Святошинського р-ну належить до категорії робіт, які пов’язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп’ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.

Тривала робота на комп’ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає «очні» (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та «зорові» (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.

Страхування працівників від нещасного випадку та професійного захворювання

Згідно з Законом України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. №1105 –XIV, що був введений в дію 1 квітня 2001р страхування в ДПІ Святошинського р-ну здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що вона застрахована.[5]. Всі працівники застраховані.

Страхування здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Суми страхових внесків обчислюються у розмірі 0,2% до Фонду оплати праці.

Організація пожежної безпеки

Державний нагляд за станом пожежної безпеки здійснює управління Державної пожежної охорони, створене при Міністерстві внутрішніх справ, а відомчий - Державна податкова адміністрація України.

Організацію заходів по дотриманню вимог пожежної безпеки в ДПІ Святошинського р-ну забезпечує відповідальний за пожежну безпеку (за сумісництвом, згідно наказу начальника ДПІ Святошинського р-ну).

Головними нормативно-правовими актами в сфері пожежної безпеки є Закон України " Про пожежну безпеку " від 17 грудня 1993 р. (із змінами та доповненнями), Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України, інструкції і положення Управління державної пожежної охорони, накази та інструкції ДПА України тощо. Локальними актами у даній сфері є Інструкція з правил пожежної безпеки для співробітників ДПА в Києві та Київській області та Інструкції з пожежної безпеки по ДПІ Святошинського р-ну. Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, в кожному кабінеті є інструкція з правил пожежної безпеки, а за наявності комп’ютера - вуглекислотний вогнегасник (переносний) ОУ-5; стелі обладнані автоматичною пожежною сигналізацією - тепловими або димовими сповіщувачами. Зокрема, кабінет оснащений одним вогнегасником (на площу 12 м2) та двома димовими пожежними датчиками. В коридорі біля кожної кімнати, яка обладнана вогнегасником, наклеєний спеціальний знак. Також на площах загального користування існують місця ручних пожежних оповіщувачів.

Забороняється паління у приміщеннях, коридорах відділення. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Працівникам забороняється користування у приміщеннях електрочайниками та іншими нагрівальними приладами. Встановлено суворий пожежний режим (порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи, вимкнення електроприладів, освітлення). Заборонено перебування у приміщеннях працівників після 20-ої години та у вихідні дні, крім випадків, коли видаються спеціальні розпорядження керівництвом[13].

Організаційними заходами, які сприяють запобіганню виникнення пожежної безпеки є своєчасне проведення протипожежних інструктажів, навчання та атестація обслуговуючого персоналу; наявність попереджувальних плакатів та написів.

За порушення вимог та правил пожежної безпеки, працівники відділу та посадові особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Рекомендації щодо організації охорони праці у відповідності з нормативними вимогами

Проходячи стажування в ДПІ Святошинського р-ну можна зробити висновки, що використовується нормативна база у вигляді положень, правил та інструкцій.

Для удосконалення служби охорони праці в ДПІ Святошинського р-ну рекомендується вжити такі заходи:

Створити відділ з охорони праці.

Постійно проводити роз’яснювальну та виховну роботу серед працівників Святошинської ДПІ щодо посилення контролю за дотриманням ними Положення про охорону праці, правил пожежної безпеки, техніки безпеки в службових приміщеннях та місцях загального користування.

Начальнику відділу кадрів встановити порядок, згідно якого працівники, які приймаються на роботу в ДПІ, обов’язково проходитимуть інструктаж з питань охорони праці, техніки безпеки.

Щоквартально проводити комплексне обстеження службових приміщень (технічний стан електрообладнання, комп’ютерної та копіювальної техніки, електромережі живлення, устаткування).

Список використаної літератури

1.Конституція України в редакції вiд 06.04.2010

2.Декрет КМУ „Про Акцизний збір” вiд 26.12.1992 № 18-92 із змінами та доповненнями.

3.Декрет Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки та збори” вiд 20.05.1993 № 56-93 із змінами та доповненнями.

4.Закон України „Про державну податкову службу” від 04.12.1990 № 509-XII із змінами та доповненнями.

5.Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вiд 18.01.2001 № 2240-III із змінами та доповненнями.

6.Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” вiд 11.12.1991 № 1963-XII із змінами та доповненнями

7.Закон України „Про ПДВ” вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями.

8.Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” вiд 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями.

9. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” вiд 22.05.2003 № 889-IV із змінами та доповненнями.

10.Закон України „Про плату за землю” вiд 03.07.1992 № 2535-XII із змінами та доповненнями

11.Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями.

12. Закон Ураїни Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" вiд 21.11.2002 № 229-IV

13.Закон України „Про пожежну безпеку” вiд 17.12.1993 із змінами та доповненнями.

14.Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення „вiд 24.02.1994 № 4004-XII

15.Кодекс Законів Про Працю в редакції вiд 30.03.2010р.

16.Інструкція ДПА України „Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету” від 23.06.1999 р. № 105/309

17.Інтернет-енциклопедія„Вікіпедія” http://uk.wikipedia.org/wiki/Єдиний_податок

18.Наказ ДПА України „Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)” №80 від 19.02.1998р. із змінами та доповненнями.

19.Наказ ДПА України „Про затвердження форми податкової декларації з ПДВ та Порядку її заповнення і подання” №166 від 30.05.1997 із змінами та доповненнями.

20.Наказ Державної податкової адміністрації України „Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” №327 від 10.08.2005 із змінами та доповненнями.

21.Постанова ВРУ від 12.09.96 р. №365/96-ВР "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір".

22.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння” від 29.01.1999 N 115 із змінами та доповненнями.

23.Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 16 серпня 1999 р. № 1494 із змінами та доповненнями.

24.Указ Президента України „ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” вiд 03.07.1998 № 727/98

Страницы: 1, 2