Становлення і розвиток української держави відбувається в умовах глибокої економічної кризи. Україна має всі умови для того, щоб якнайшвидше вийти з економічної кризи і стати у Європі одним з регіонів, що найбільш динамічно розвивається. Цьому сприяє вдале політичне розташування, висококваліфіковані фахівці, родюча земля та багаті природні ресурси.

Ринок, економічне середовище обміну продуктами виробництва включає ряд сфер, ряд сегментів. Одним з таких сегментів є фінансовий ринок, ринок на якому звертаються валютні і інші фінансові цінності. Фондовий ринок є частиною фінансового ринку і представляє велику важливість для економіки країни. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентноспроможного фінансового сектора, здатного мобілізувати та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси.

Історично склалося, що поняття фондового ринку і ринку цінних паперів рівнозначні. Під фондами маються на увазі, перш за все цінний папір в найзагальнішому сенсі. Фондовий ринок – це сукупність відносин обміну цінних паперів і фінансових ресурсів.

Актуальність даної теми для України полягає в тому, що національний фондовий ринок розвинений слабо, хоча вже є значні досягнення.

У Україні продовжується складний процес становлення і розвитку незалежної, демократичної, правової держави, і інтеграції його в світову економічну і політичну систему. Але незалежність будь-якої держави вимагає не тільки політичну, але і економічну незалежність.Перехід України від централізованої планової економіки до ринкової викликає значну зміну відносин власності, міняє структури і механізм функціонування багатьох господарюючих суб'єктів. В результаті повныстю міняються форми фінансових зв'язків між різними суб'єктами, виникають нові, не використовувані плановою економікою, інститути, з якими доводиться мати справу практично всім учасникам ринку.

Метою даної роботи є дослідження фондового ринку України, аналіз динаміки розвитку, і виявлення перспектив. У своїй роботі я хочу розглянути сутність фондового ринку і його елементів, проаналізувати дані про динаміку його розвитку, побачити перспективи розвитку фондового ринку в Україні.

1. Фондовий ринок: сутність, структура, функції

1.1 Умови функціонування та структурні елементи фондового ринку

Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової економіки – це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів. Процес розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, капіталів здійснюється на фінансовому ринку, а саме - на фондовому, який входить в структуру фінансового ринку, як один з елементів. Це складна система ринків, на яких концентрується попит і пропозиція на різні платіжні засоби.

Таким чином, фондовий ринок - це сукупність правил і механізмів, які дозволяють вести операції по купівлі-продажу цінних паперів (акцій). Тобто фондовий ринок – організований ринок торгівлі цінними паперами, сукупність місць такої торгівлі.

Структура фондового ринку об’єднує чотири головні складові:

- ринок позикового капіталу;

- валютний ринок;

- ринок рідкоземельних і дорогоцінних металів;

- ринок цінних паперів.

В свою чергу кожна з цих складових взаємопов’язана з іншими в рамках загальної системи фінансових ресурсів.

Валютний ринок – це механізм встановлення правових та економічних відносин між споживачами та продавцями валют. Попит на іноземну валюту віддзеркалює міру залежності національної економіки від імпорту і зумовлюється конвертованістю тієї чи іншої валюти. Конвертованість – це гарантована спроможність грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти.

Ринок цінних паперів і позикового капіталу призначені для мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств та організацій і спрямування їх у виробництво.

Ринок цінних паперів є багатоперспективною соціально-економічною складовою ринкової економіки. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій в економіку шляхом придбання, володіння і вільного розпорядження цінними паперами. Ринок цінних паперів є важливим сектором фінансового ринку,цінний папір виступає специфічним товаром, який вільно обертається на біржовому та позабіржовому ринку між фізичними та юридичними особами, але їх випуск здійснюється лише підприємствами та організаціями (в тому числі і державними) при майновому забезпеченні емісії з метою залучення тимчасово вільних коштів інвесторів.

Приватизація державного майна стала визначальним фактором становлення і розвитку цінних паперів в Україні на першому етапі. Її підсумком стала поява на ринку великої кількості акцій приватизованих підприємств і рядових інвесторів, які безоплатно отримали в основному малу частку державного майна. Концентрація цих акцій в руках інституційних інвесторів буде в найближчі роки домінуючим процесом на фондовому ринку України.

В Україні в основному завершується процес розробки нормативної бази, яка регламентує діяльність учасників ринку цінних паперів, і розпочинається етап вдосконалення окремих законодавчих актів на підставі аналізу практичної діяльності емітентів, інвесторів та професійних учасників РЦП.

Ринок цінних паперів, зокрема продаж акцій ВАТ на фондових біржах, набуває ваги, швидко розвивається і сприяє поглибленню ринкових відносин в Україні.

Ринок позикового капіталу – це синтез двох ринків платіжних засобів – грошових ресурсів (готівкових коштів) і боргових зобов’язань (інструментів позики). Головними функціями ринку позикового капіталу є:

· об’єднання дрібних, розрізнених грошових ресурсів населення, державних організацій, вітчизняних та іноземних підприємств і створення крупних грошових фондів;

· трансформація грошових коштів у позиковий капітал, який відіграє роль зовнішнього джерела фінансування капітальних вкладень у сфері матеріального виробництва і надання позик населенню, підприємствам та державі для покриття бюджетного дефіциту.

Таким чином, ринок позикового капіталу здійснює накопичення і розподіл грошового капіталу між сферами економіки.

Сучасний рівень розвитку ринкової економіки вимагає не тільки накопичення і розподілу грошових ресурсів, але і їх руху та швидкого перерозподілу (без участі банківських установ) з метою спрямування коштів у більш привабливі галузі економіки. Ці функції бере на себе ринок цінних паперів, який об’єднує частину ринку позикового капіталу (а саме – ринок інструментів позики) і повністю ринок інструментів власності.

Відмінність між двома головними складовими фінансового ринку полягає в тому, що залучити кредитний капітал може будь-який суб’єкт економічної системи (населення і підприємства), а залучити грошові кошти за допомогою емісії цінних паперів може лише юридична особа. Це пов’язано з тим, що підприємства, маючи великі основні фонди, беруть на себе майнову відповідальність при здійсненні випуску акцій.

Головними учасниками ринку цінних паперів виступають емітенти (юридичні особи), інвестори (юридичні і фізичні особи) та особи, які здійснюють професійну посередницьку діяльність по випуску та обігу цінних паперів.

1.2 Ринкова інфраструктура фондового ринку

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів здійснюють через членів біржі, що виступають у якості посередників, операції купівлі - продажу. Контингент членів біржі складається з індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансових інститутів.

Коло паперів, із якими здійснюються операції, обмежений. Щоб потрапити до числа компаній, папери яких допущені до біржової торгівлі (іншими словами, щоб бути прийнятої до котирування), компанія повинна задовольняти виробленим членами біржі вимогам у відношенні обсягів продаж, розмірів одержуваного прибуку, числа акціонерів, ринкової вартості акцій, періодичності і характеру звітності і т.д. Члени біржі або державний орган, що контролює їх діяльність, установлює правила ведення біржових операцій; режим, що регулює допуск до котирування. Разом із порядком проведення операцій вони утворюють серцевину біржі як механізму, що обслуговує рух цінних паперів.

Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а самий процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.

У якості товару на цьому ринку виступають цінні папери - акції, облігації і т.п., а в якості цін цих товарів - курси цих паперів.

Загальне в біржі з ринком - установлення цін товарів у залежності від попиту і пропозицій на них. Але, на відміну від ринку, на біржі можуть продаватися не всі товари, а тільки допущені на неї, це з одного боку, а з другого, способи купівлі-продажу на біржі значно різноманітніші, ніж на ринку, але, більш регламентовані.

Що стосується аукціону, то про нього на біржі нагадує спосіб призначення ціни: її викрикують. У вік електроніки така система може показатися лише данню традиції, але, на думку біржовиків, вона виконує ряд корисних функцій: створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність торгів. При однаковій ціні на запропоновані товари вони скоріше дістануться тому, хто голосно викрикнув ціну, тому "голосові дані" на біржі, як і на аукціоні, мають чимале значення але, на відміну від аукціону, ціни на товари на біржах не тільки зростають стосовно стартових, але і падають.

Отже, біржа має у своїх характеристиках як риси історичних попередників, (таких як ринки, ярмарки, аукціони), так і власну специфіку.

Ознаки класичної фондової біржі:

1) це централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торгової площадки;

2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражене коливання цін і т.п.);

3) існування процедури підбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;

4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;

5) централізація реєстрації операцій і розрахунків по ним;

6) встановлення офіційних (біржових) квотувань;

7) нагляд за членами біржі (із позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Функції фондової біржі:

а) створення постійно діючого ринку;

б) визначення цін;

в) поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціну умови обігу;

г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;

д) вироблення правил;

є) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

Усього у світі близько 150 фондових бірж, найкрупнішими є наступні: Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська, Цюріхська, Паризька, Гонконгська і біржа Куала Лумпур.

Значення фондової біржі для ринкової економіки виходить за рамки організованого ринку цінних паперів. Фондові біржі зробили переворот у проблемі ліквідності капіталу. "Диво" уявлялося в тому, що для інвестора практично стерлися різниці між довгостроковими і короткостроковими вкладеннями коштів. В міру розвитку операцій на фондових біржах склалося становище, коли для кожного окремого акціонера інвестиції (інвестований в акції капітал) мають майже такий же ліквідний характер, як готівка, тому що акції в будь-який момент можуть бути продані на біржі.

Біржі можуть бути засновані державою як суспільні заклади. У Франції, Італії і ряді інших країн фондові біржі вважаються суспільними установами. Це, правда, виражається лише в тому, що держава дає приміщення для біржових операцій. Біржовики вважаються представниками держави, але діють як приватні підприємці, за свій рахунок.

Біржі можуть бути засновані і на принципах приватного підприємництва, наприклад, як акціонерне товариство. Така організація бірж характерна для Англії, США.

Фондова біржа виступає в якості торгового, професійного і технологічного ядра ринку цінних паперів, крім того, біржа є підприємством.

У міжнародній практиці існують різні організаційно-правові форми бірж:

· неприбуткова корпорація (Нью-Йоркська біржа);

· неприбуткова членська організація (Токійська біржа);

· товариство з обмеженою відповідальністю (Лондонська і Сіднейська біржі);

· напівдержавна організація (Франкфуртська біржа);

· інші форми.

Управління біржею. Загальне керівництво діяльністю біржі здійснює рада директорів. У своїй діяльності вона керується статутом біржі, у якому визначаються порядок управління біржею, склад її членів, умови їх прийому, порядок утворення і функції біржових органів.

Для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом рада призначає президента і віце-президента. Крім того, нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети, утворені її членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), біржовим індексам, опціонам.

Комітет по прийому членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі. Комітет по арбітражу заслуховує, розслідує і регулює суперечки, що виникають між членами біржі, а також членами і їх клієнтами. Число і склад комітетів змінюються від біржі до біржі, але деякі із них обов'язкові. Це комітет або комісія з лістінгу, що розглядає заяви на включення акцій у біржовий реєстр; комітет по процедурах торгового залу, що разом з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії) і стежить за дотриманням інструкцій із діяльності в торговому залі, а також в інших випадках.

Біржа – це, як правило, не комерційні структури, тобто безприбуткові і тому звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат по організації біржової торгівлі біржа стягує з учасників цієї торгівлі ряд податків і платежів. Це податок на угоду, укладену в торговому залі; плата компаній за включення їх акцій у біржовий список; щорічні внески нових членів і т. ін. Ці внески і складають основні статті прибутку біржі.

Біржа забезпечує концентрацію попиту і пропозиції, але вона фізично не в змозі вмістити усіх, хто хотів би продати або купити ці папери. Ті, хто бере на себе функцію проведення біржових операцій, стають посередниками. Діяти вони можуть як на біржі, так і поза нею, оскільки далеко не всі папери котируються на біржах. На позабіржовому ринку формується коло посередників, на яких фактично покладається функція концентрації попиту і пропозиції. У просторі посередники роз'єднані, але вони зв'язані між собою й утворюють єдине ціле, постійно вступаючи в контакт один з одним.

Суб'єкти (учасники біржових операцій). В окремої фондовій операції задіяні три сторони - продавець, покупець, посередник. На початкових етапах модель дуже проста - один посередник зводить продавця з покупцем. При зростанні масштабів фондових операцій з'являється друга модель, і посередників уже двоє: покупець звертається до одного, продавець - до іншого й імовірність збігу мала. При ще більшій інтенсивності фондових операцій складається третя модель: тепер уже самі посередники потребують допомоги, і між ними з'являється ще один. Назвемо його центровим, а його контрагентів фланговими посередниками.

Подивимося на посередництво у фондових операціях з іншої точки зору. Посередник може діяти подвійно. По-перше, за свій рахунок, становлячись на час власником паперів і одержуючи прибуток як різницю між курсами покупки і продажі. На американському позабіржовому ринку таких посередників, як уже згадувалося, називають дилерами. По-друге, він може працювати за певний відсоток від суми операції, тобто за комісійну винагороду, просто приймаючи від своїх клієнтів доручення на купівлю-продаж акцій.

У першій і другій моделях операції посередник може виступати або в одній якості, або в іншої. У третій моделі дотримується поділ праці: центровий посередник працює за свій рахунок, а флангові - на комісійних засадах. Третя модель довгий час, аж до середини 80-х років, існувала на біржі в Лондоні, по ній дотепер функціонує Нью-Йоркська фондова біржа. Центровий посередник у Лондоні іменувався джоббером, у Нью-Йорку - фахівцем. Флангові посередники і там і там іменуються брокерами.

На розвиненому фондовому ринку однаковості в посередницьких операціях ні, - усі три моделі співіснують, своя "фондова ніша" знаходиться для кожній. Наприклад, брокер із великою клієнтурою одержує, крім інших, два доручення, причому курс і розмір пропозиції продати збігається з параметрами замовлення на покупку. Брокеру залишається тільки оформити операцію, із чим він благополучно справляється поодинці, не потребуючий послуг інших посередників.

Пари таких замовлень можуть утворюватися в біржовій юрбі, коли один брокер оголошує про наявному в нього пропозиції, а інший відразу відгукується - у нього парне замовлення (посередництво по другій моделі). Але багато доручень формулюються як умовні. Наприклад, "продати, якщо курс піднімається до... " Такі замовлення відразу виконати не можна. Отут і приходить на допомогу центровий посередник, а умовні доручення передаються йому фланговими посередниками.

1.3 Розвиток законодавчої бази, регулюючої фондовий ринок в Україні

У наший країні, в умовах не доскональної процедури ухвалення законодавчих рішень і порядку набуття чинності їх, можливості розробки високоякісних нормативних документів істотно звужуються.

У Україні після ухвалення Верховною Радою 16 липня 1990г. “Декларації про державний суверенітет” почався процес формування правової бази для створення і функціонування ринку цінних паперів.

До групи законодавчих актів першого покоління, які сьогодні регулюють відносини на українському фондовому ринку, в першу чергу слід віднести Закони України “Про власність”, “Про цінні папери і фондовий ринок”, “Про господарські суспільства”, “Про приватизаційні папери”, “Про банки і банківську діяльність” та інші.

Аналіз цих документів дозволяє затверджувати про великий їх вплив на розвиток фондового ринку.

Проте необхідно сказати, що розробка цих документів проходила, не дуже детально, і створення таких необхідних інститутів фондового ринку, як саморегулирующих організацій, незалежних реєсторів, депозитарію і клирінго-розрахункових організацій, не передбачалося зовсім.

Подальше развитее українського ринку цінних паперів, збільшення його активів і об'ємів, вказало на необхідність оперативного удосконалення законодавства. Це провело до розробки і ухваленні в 1992-1995гг. великої кількості підзаконних актів. До цієї групи підзаконних актів відносяться: Укази Президента “ О інвестиційних фондах і інвестиційних компаніях”, “ О електроном зверненні цінних паперів і Національному депозитарії” і ін.

На жаль, перше покоління нормативно-правових актів у сфері фондового ринку не завжди відповідало вимогам, які ставилися перед фондовим ринком. Більш того, деякі положення прийнятих правових документів, гальмували подальші розвиток інфраструктури фондового ринку.

Протягом 1996г. законодавча база ринку цінних паперів України була значно розширена і допрацьована.

Основною подією, що значно вплинула на фондовий ринок, стало ухвалення Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” [1].

Важливим подія на фондовому ринку України стала внесення змін в 1996г. у Закон України “Про цінні папери і фондовий ринок” [2]. Все вище перераховані правові документи, на сьогоднішній день складають правову базу ринку цінних паперів в Україні.

В період 1997-2001гг. було прийнято радий законів, указів і ухвал, які істотно доповнили існуючий фондовий ринок, проте тільки після ухвалення нової редакції Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок”, можна буде говорити про остаточне створення другого покоління національного законодавства про цінні папери (що украй необхідне нашій державі).

У Україні зареєстровано більше 35800 емітентів цінних паперів і в тому, числі 11840 відкритих акціонерних суспільств. Переважаюча частка акцій випущена підприємствами, що приватизовуються (близько 80% від всієї суми емітованих цінних паперів).

Всього професійних учасників ринку цінних паперів більше 1500.

Але, подальше становлення фондового ринку України, його розвиток і функціонування багато в чому залежить від законодавчого регулювання.

2. Аналіз поточної ситуації на фондовому ринку України

Аналіз ситуації на фондовому ринку проводиться шляхом аналізу динаміки змін показників біржових індексів.

У Україні дієвими є декілька індексів: PFTS Index (або ПФТС), KP-Dragon Index, PFTS-Cbonds, PFTS-Cbonds/TR і ін.. При чому, PFTS Index вважається базовим, на його основі так само розраховується KP-Dragon Index. Найближчим до свого еталонного значення є біржовий індекс KP-Dragon Index. Його середня відносна помилка складає 1,11%.

Показник адекватності для PFTS-Cbonds/TR вищий, ніж показники адекватності будь-яких інших біржових індексів в Україні. Він складає 0,87887, це означає, що 87,887% загальній мінливості еталонного фондового індексу відображається індексом PFTS-Cbonds/TR [ 8 ].

Від 13 жовтня 2008 року нова індексна корзина включає наступних емітентів: Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Авдєєвський коксохімзавод, Полтавський ГОК, Крюковський вагонобудівний завод, "Мотор-сич", Маріупольський завод важкого машинобудування, Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе, Алчевський меткомбинат, "Азовсталь", Єнакіївський метзавод, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, "Укрнафта", "Центренерго", "Дніпроенерго", Киевернерго", "Захиденерго", "Укртелеком", "Інтерпайп Ніжнеднепровський трубопрокатний завод", концерн "Стирол".

Значення індексу ПФТС на 01.12.2008 р. склало 289,63. З 24.11.08 по 1.12.08 зміну індексу склало: + 22,15 одиниць, або + 8,28%.

Найбільш торгуемыми цінними паперами (за вартістю операцій) за період з 24.11. по 28.11.08г. були: акції ОАО «Днепроенерго» (12,71% об'єму торгів) і ВАТ «Укрнафта» (12,06% об'єму торгів).

До основних подій фондового ринку України можна віднести:

- у рейтингу цінних паперів за підсумками листопада 2008 року лідерами стали: серед акцій котирувального листа 1-го рівня - акції «Укрнафта», «Днепренерго» і «Западенерго». Серед акцій 2-го рівня котирувань - акції «Алчевський металургійний комбінат» і акції «Азовсталь»;

- за січень-вересень 2008 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено $8 524,3 млн. прямих інвестицій, в т.ч. з країн ЄС - $7 093,7 млн. (83,2% загального об'єму). В той же час нерезидентами вилучено капіталу на $659,4 млн. В цілому приріст сукупного об'єму іноземного капіталу в економіку країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці і тому подібне, за 9 місяців 2008 р. склав $8 079,4 1 млн., що на 54,2% більше приросту у відповідному періоді 2007 р.

Більше всього за 9 місяців 2008 р. виріс капітал нерезидентів з Кіпру - на $2 587,6 млн., Німеччині - на $908,6 млн., Нідерландів - на $744,9 млн., Італії - на $737,4 млн., Росії - на $635,0 млн., Австрії - на $497,5 млн., Великобританії - на $353,7 млн., Греції - на $306,7 млн., Швеції - на $273,6 млн., Франції - на $221,3 млн., Британських Віргінських островів - на $182,5 млн. і Угорщині - на $121,3 млн.

Значний приріст іноземного капіталу в 2007 р. спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, - на $2 277,8 млн., операції с нерухомим майном, орендою, інжиніринг та надання послуг підприємцям - на $782,0 млн., будівництво - на $779,4 млн., а також на підприємствах промисловості - на $2 026,9 млн., в т.ч. видобувної - на $627,9 млн. і переробної - на $1 393,5 млн.

- загальний обсяг торгів Фондової Біржі ПФТС в січні 2008 року становив 3,224 млрд. грн., що в 3,4 рази більше, ніж за аналогічний період 2007 р. (937 млн. грн.). Частка ПФТС серед фондових бірж України (інформація ДКЦПФР за станом на 17 січня) - 99,1%. ПРОбъем торгів акціями в січні 2008 року склав 1 191,078 млн. грн. (36,95% загального обсягу торгів). Найбільшу кількість договорів було укладено з акціями ВАТ «Єнакіївський металургійний завод», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування». Індекс акцій ПФТС за місяць знизився на 6,83%;

- в рейтингу цінних паперів за підсумками січня 2008 року лідерами стали: серед акцій котирувального листа 1-го рівня - акції «Центренерго», «Укрсоцбанк» та «Мотор Січ». Серед акцій 2-го рівня котирувань - акції «Алчевський металургійний комбінат» та акції «Єнакіївський металургійний завод».

Щоденний Індекс ПФТС з початку року зменшився на 76.60%.

Щоденний об'єм торгів з початку року зменшився на 73.80%.

Максимальний щоденний Індекс ПФТС був зафіксований 15.01.2008 і склав 1208.61 пункту.

Максимальний щоденний об'єм торгів в ПФТС був зафіксований 13.11.2008 і склав 3081481919.97 грн.

Розглянемо кожен індекс і його динаміку окремо. Дані на 1.12.08

Індекс ПФТС є офіційним показником Першої фондової торгової системи і розраховується на підставі простих акцій підприємств, які пройшли лістинг в ПФТС.

Табл. 2.1. Показники біржових індексів України на 1.12.08

Індекс	Last	Change %	High	Low	Грінвіч	Київ
KP-Dragon Index	1 737.21	-0.68	1 737.21	1 737.21	16:00	18:00
PFTS Index	282.05	-2.62	282.05	282.05	15:00	17:00
PFTS-Cbonds	103.42	-0.16	103.42	103.42	15:00	17:00
PFTS-Cbonds/TR	179.58	-0.04	179.58	179.58	15:00	17:00

Мал. 2.1. Динаміка зміни індексу ПФТС, Україна [ 11 ]

Індекс ПФТС - український біржовий індекс, який розраховується щодня за наслідками торгів ПФТС на основі средневзвешенной ціни по операціях. У «індексну корзину» входять найбільш ліквідні акції, по яких здійснюється найбільше число операцій.

Суть індексу — відсоток зростання средневзвешенных цін акцій «індексної корзини» по відношенню до базового періоду. Для розрахунку враховуються лише ті акції, які знаходяться у вільному обігу на фондовому ринку. Не враховуються акції, які знаходяться у власності держави, емітента, стратегічних інвесторів, менеджменту і трудового колективу, а також в перехресному володінні. Така методика розрахунку підвищує вплив на індекс цінних паперів підприємств, приватизація яких завершена.

Табл.2.2. Показники індексу ПФТС, Україна, листопад-грудень [ 11 ]

ноя.08
3	262.2400	12	273.9900	21	267.4800
4	298.8800	13	268.7600	24	272.9000
5	307.1700	14	274.7200	25	290.4500
6	290.6300	17	271.1600	26	289.8000
7	286.9600	18	266.7200	27	288.3600
10	291.4300	19	267.9500	28	289.6300
11	277.6300	20	262.9100
дек.08
1	282.0500	3	282.9900	5	274.6000
2	278.3200	4	280.6700

Індекс, розроблений крупною компанією Dragon Capital, відображає котирування у валюті. Корзина KP-Dragon складається з 20 найбільш ліквідних паперів провідних галузей української економіки: енергетики, металургії, хімії, машинобудування і телекомунікаційного сектора.

Мал. 2.2. Динаміка індексу KP-Dragon, Україна [ 11 ]

Табл. 2.3. Показники індексу KP-Dragon, Україна, листопад-грудень [ 11 ]

ноя.08
3	2205.9700	13	2164.6100	24	1929.1300
4	2386.0800	14	2193.0400	25	2005.5100
5	2459.9900	17	2178.0700	26	1952.5200
6	2340.2600	18	2097.4500	27	1781.8600
7	фев.10	19	2043.3800	28	1749.1200
11	2239.7900	20	1948.1000
12	2221.4000	21	2050.5600
дек.08
1	1737.2100	3	1720.0900	5	1614.6400
2	1696.2700	4	1666.4700

Індекси PFTS-Cbonds і PFTS-Cbonds/TR характеризируют умовну вартість індексного портфеля, який складається з корпоративних облігацій з періодом до погашения/ найближчої оферти до одного року, при цьому отримані процентні платежі відразу ж інвестуються у той же індексний портфель [ 8, с. 102 ].

Мал.2.3. Динаміка зміни індексу PFTS-Cbonds, Україна [ 11 ]

Табл. 2.4. Показники індексу PFTS-Cbonds, Україна, листопад-грудень [ 11 ]

ноя.08
3	103.8100	12	103.7400	21	102.8400
4	103.7700	13	103.7100	24	103.3600
5	103.7400	14	103.6800	25	103.3100
6	103.5900	17	103.8600	26	103.2800
7	103.5600	18	103.8800	27	103.3300
10	103.4600	19	103.6400	28	103.5900
11	103.4200	20	103.6800
дек.08
1	103.4200	3	103.3900	5	103.3300
2	103.1300	4	103.3600

Мал. 2.4. Динаміка зміни індексу PFTS-Cbonds/TR, Україна [ 11 ]

Табл. 2.5. Показники індексу PFTS-Cbonds/TR, Україна, листопад-грудень [ 11 ]

ноя.08
3	178.3600	12	178.8500	21	177.8900
4	178.3700	13	178.8600	24	178.9800
5	178.3800	14	178.8600	25	178.9700
6	178.2000	17	179.3300	26	178.9800
7	178.2000	18	179.4700	27	179.1300
10	178.2400	19	179.1300	28	179.6500
11	178.2400	20	179.2700
дек.08
1	179.5800	3	179.6700	5	179.7200
2	179.1600	4	179.6900

Розглянувши Мал. 2.5., можна побачити, що з 1.01.08 наступає спад фондових індексів, що, в першу чергу, пов’язано із світовою кризою.

Мал. 2.5. Динаміка основних індексів фондового ринку, 2008 - 2009 [15]

3. Перспективи розвитку фондового ринку в Україні

Світова фінансова криза вже відбилася на українській економіці: підтвердженням служить високий темп інфляції, валютна криза, проблеми з цінами на сировинні ресурси – одне з основних джерел надходження валюти в країну. Почався спад виробництва в будівництві, металургії, відбуваються потрясіння в банківській сфері, спровоковані, у тому числі і розповсюдженням поганих новин, панікою серед населення. Фондовий ринок - барометр економіки - після безпрецедентного зльоту на 135% в 2007 році має місце падіння, на початок зими що становить біля на 70% від своїх максимальних значень. Основна причина такого зниження - нечисленність внутрішнього інвестиційного ресурсу, який потрапляє на ринок через інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди (НПФ), страхові компанії, банки. Іншими словами, причина нинішнього спаду зовнішня: у 2007 році був приплив іноземного капіталу на національний ринок, а в поточному році – з причини світової кризи - відтік. Економічна історія учить: зростання економіки ніколи не буває гладким і рівномірним. За декількома роками пожвавлення ділової активності і процвітання слідує спад. Але слід пам'ятати: циклічний рух йде не по замкнутому кругу, а по спіралі, тому циклічність – форма прогресивного розвитку, рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабах, як мінімум національної економіки, до іншого.

Криза сприяє виведенню економіки на новий рівень розвитку, до певної міри відновлюючи і удосконалюючи систему економічних відносин [13].

Аналіз стану українського і світових фондових ринків інших країн за 2007 р. дозволяє зробити вивід про посилення взаємозв'язку між ними. Коефіцієнт кореляції динаміки індексу акцій ПФТС і індексу S&P за даний період склав 0,68, що свідчить про пряму залежність цих показників. Не дивлячись на невеликий рівень капіталізації в порівнянні з фондовими біржами розвинених країн, ринок ПФТС представлений практично всіма секторами економіки, а акції українських емітентів мають стійкий попит у нерезидентів і є повноцінними представниками ринку акцій країн, що розвиваються. Але при цьому український фондовий ринок, на відміну від російського, має специфічну структуру і свою нішу в сегменті країн, що розвиваються. Дане твердження базується на коефіцієнті кореляції індексів ПФТС і РТС за 2007 р. Він продемонстрував вельми слабкий взаємозв'язок цих двох індексів — всього 0,4. Таким чином, відмінність структури фондових ринків України і Росії очевидно. Якщо на російському самими затребуваними є акції нафтогазових компаній, то на українському немає чітко виражених лідерів — популярні акції багатьох компаній. Через цей динамік зростання курсової вартості акцій на українському ринку була не завжди синхронною з динамікою на російському. Під впливом загальної негативної тенденції на світових фондових ринках український зазнав корекцію зниження цін на початку осені 2007 р. і зафіксував істотне їх падіння на початку 2008-го. Ця ситуація багато в чому відображала загальносвітову тенденцію, пов'язану з наслідками іпотечної кризи. В той же час динаміка котирувань акцій банків носить яскраво виражений збалансований характер. Зниження курсової вартості цінних паперів окремих банків завжди кореспондується з її зростанням після стабілізації вітчизняного фондового ринку. Акції банків виявилися одним з найвідчутніших фінансових інструментів для оцінки ситуації на фондовому ринку.

Подальші перспективи розвитку українського фондового ринку багато в чому залежатимуть від ситуації на світових фондових ринках. Наслідки іпотечної кризи ще не ліквідовані. У США кількість закладеного майна, яке виставляється на продаж, продовжує рости, і вже виникають ідеї про його централізований викуп державою. Результати роботи провідних американських і європейських банків свідчать про те, що їх доходи із-за іпотечних збитків помітно знизилися. У результаті загальносвітовий інтерес інвесторів до ринку цінних паперів помітно ослабів. А зростання цін, що галопує останнім часом, на нафту і золото підтверджує, що значна частина грошей спрямувалася на товарний ринок і ринок банківських металів. Крім того, фактично повністю вичерпала свою регулюючу роль політика зниження ставки ФРС, бо її подальше зменшення вже слабо впливає на вартість грошей на ринку. Курси основних валют миру — долара США і євро — зазнають значні зміни. Це теж негативно позначається на розвитку фондового ринку, оскільки для інвесторів посилюються валютні ризики.

Як відомо, ринки країн, що розвиваються, для інвесторів стають все більш привабливішими, оскільки саме в перехідному періоді розробляються більше нових проектів, націлених на вдосконалення економіки, викликане необхідністю. Серед них найбільшу популярність мають цінні папери Росії, України і Казахстану.

Інтерес до України, зокрема, викликаний наявністю сильної металургійної промисловості, хоча вона не відрізняється інвестиційною привабливістю. Із-за цінових рисок учасники ринку з обережністю відносяться до акцій металургійних компаній. Разом з тим, експерти фондового ринку відзначають, що в Україні є цікаві активи в різних областях.

Український фондовий ринок тільки формується. Зрозуміло, існують об'єктивні труднощі. Але є надія, що Україна поступово наближається до мети – до створення ефективного і справедливого ринку цінних паперів, що регулюється державою і інтегрованого в світові фондові ринки.

Але, разом з тим, вже з'являються перші негативні явища на ринку. Наприклад, протиправна діяльність деяких довірчих суспільств і фінансових посередників на ринку цінних паперів. Причиною тому недосконалість законодавчої бази і відсутність ефективного контролю з боку держави за процесами, які відбуваються на фондовому ринку.

Існує так само ряд проблем, що вимагають вироблення адекватних орієнтирів в розвитку ринку і досягненні світових стандартів на рівні цінних паперів:

· невеликі об'єми і неліквідність;

· політична нестабільність, що підсилює недовір'я інвесторів;

· нерозвиненість матеріальної бази, технологій торгівлі, регулятивної і інформаційної інфраструктури, реєстраційної, депозитарної і клірингової мережі;

· ослаблена роль державного регулювання, яке пояснюється його роздробленою системою (декілька державних органів прямо впливають на ринок і регулюють його);

· високий ступінь всіх рисок, пов'язаних з цінними паперами (прибуткової риски, риски ліквідності, політичної, законодавчої і інших рисок);

· дуже високі технічні ризики (ризик неврегульованості розрахунків по цінних паперах, ризик передачі засобів і тому подібне);

· значні масштаби грюндерства, агресивна політика установи нежиттєздатних компаній;

· відсутність великих, з тривалим досвідом роботи, інвестиційних інститутів, які заслуговують суспільної довіри;

· відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців;

· агресивність, гостра конкуренція через відсутність традицій ділової ринкової етики.

Конкретними орієнтирами є така кінцева мета:

· держава повинна мати розвинену і ефективно діючу систему Національного депозитарію цінних паперів. Окрім збереження цінних паперів, система Національного депозитарію може здійснювати і подальше обслуговування угод по цінних паперах і обробці інформації по ним. Депозитарій може як включати систему платежів в свою структуру, так і бути пов'язаним з окремою системою платежів;

· створення системи заліку вимог за наявності достатнього об'єму фондового ринку;

· всі угоди по цінних паперах повинні виконуватися відповідно принципу «постачання проти платежу»;

· повинні бути прийняті стандарти Міжнародної організації по стандартизації (ISO) для звернення документів по операціях з цінними паперами і їх нумерації.

Найбільш перспективними напрямами фондового ринку є всі сфери, пов'язані із споживанням, - в першу чергу сільськогосподарський сектор, а також роздріб, телекомунікації, банківська сфера. Він вважає, що далеко не всі компанії цих секторів присутні на фондовому ринку. І чекає ІРО нових компаній на суму 2-3 мільярди доларів. На його думку, це диверсифікує фондовий ринок і дасть іноземним інвесторам можливість увійти до секторів української економіки, що найбільш ростуть [ 6 ].

Висновки

Фондовий ринок на сьогоднішній день є одним з найпривабливіших інструментів для інвестування. Оскільки доступ до роботи на фондовому ринку отримали як приватні інвестори так і спекулянти, даний вид діяльності активно розвивається і пропонує добру можливість вкладення грошей.

Розвинений і відкритий фондовий ринок в країні характеризує сильну, і стабільну економіку, сприяє залученню інвесторів з інших країн. Нажаль, фондовий ринок України не можна характеризувати як такий.

Отже, організований ринок цінних паперів України за об'ємом свого торгового обороту продовжує значно поступатися не тільки розвиненішим біржовим ринкам Росії і Польщі, але і низці сусідніх країн, що входять до групи frontier market.

Такі індикатори українського біржового ринку акцій, як капіталізація і фондовий індекс ПФТС, унаслідок неадекватності курсових цін реальному стану підприємств-емітентів і економіки країни в цілому навряд чи можна розглядати як репрезентативні, тим більше для зіставлення із зарубіжними ринками, що розвиваються.

Оперуючи лише невеликою частиною випусків акцій ВАТ і відрізняючись украй низьким ступенем їх оборотності, біржовий ринок цінних паперів України, проте, володіє великими потенційними можливостями для швидкого не тільки кількісного, але і якісного зростання. Розвитку ринку перешкоджають недосконалість і серйозні пропуски в законодавчому і нормативному регулюванні діяльності учасників фондового ринку, перш за все акціонерних суспільств, неоптимальність інфраструктури ринку, відсутність цілісної, повноцінно функціонуючої національної депозитарної системи.

Література

1. Закон України “Про державне регулювання фондового ринку”.

2. Закон України “Про цінні папери і фондовий ринок”.

3. Бельзецкий А. Фондовиє індекси: оцінка якості. - М.: Нове знання, 2006. - 310 с.

4. Мендрул о.Г., Павленко І.а. Фондовій рінок: операції з ціннімі паперамі: Навч. посібник. 2-ге видавництво До: КНЕУ, 2000. - 156с.

5. Бельзецкий А. Качество фондових індексов//банковський вісник. - 2006. - №2. - с.19

6. О. Пашніна «Перспективи фондового ринку України»// "Акціонерний вісник - Україна" № 3, 2008. <#"#">#"#">http://news.liga.net/articles/NA080362.html