Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

Найбільшу питому вагу в структурі активу балансу займали в 2006-2007 роках оборотні активи, а в 2008 році – необоротні активи, розглядаючи пасив балансу можна побачити стабільну ситуацію – власний капітал має найбільшу частку, причому в 2007 році ( в порівнянні з 2006 роком) він зріс на 6,01 %. Стрімкому зростанню частки необоротних активів сприяло підвищення рівня дебіторської заборгованості на 44,78%.

Необоротні активи підприємства за досліджувані роки збільшилися в 2007 році (порівняно з 2006 роком) на 7,57 %, а в 2008 році (в порівнянні з 2007 роком) на 182,73 %. Слід зауважити, що в 2007 році активи зросли завдяки рівномірному зростанню як оборотних, так і необоротних активів, а в 2008 році такий відсоток зростання зумовлений зростанням необоротних активів на 182,73 %.

Згідно вищенаведеним даними Таблиці 2.5 можна зробити висновок про збільшення власного капіталу. Взагалі, якщо розглядати структуру пасивів, можна побачити, що власний капітал займає найбільшу питому вагу і це є позитивним моментом, оскільки свідчить про невелику залежність господарства від позикових коштів та самостійність. Завдяки взятому довгостроковому кредиту в 2008 році підприємство збільшило свої довгострокові зобов’язання на 38984 % у порівнянні з 2007 роком, але саме цей кредит дозволив підвищити необоротні активи на 182,73 %. Значно збільшився рівень поточних зобов’язань на 19,05 %, на це вплинуло: взятий короткостроковий кредит (збільшився у 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 21,28 %), а також збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги в 2008 році на 99,5 % (в порівнянні з 2008 роком).

 Розглянемо більш детально динаміку позикового та власного капіталу ФГ «ОАЗИС» за період 2006-2008 роки, і визначимо темпи зростання (%) даних показників , а також абсолютне відхилення (тис. грн.) в Таблиці 2.6. А в Таблиці 2.7, визначимо структуру капіталу за допомогою коефіцієнтів власного та позикового капіталу за період 2006-2008 роки. Таким чином визначивши ефективність управління капіталом.

Таблиця 2.6 Динаміка власного капіталу

Як видно з Таблиці 2.6 власний капітал зростав з кожним роком поступово, а його зростання, порівнюючи 2008 та 2006 роки становило 91,52%, але на цьому фоні зростання позикового капіталу більш помітніше, воно становило 107,35%. Отже, позиковий капітал зростав за аналізований період більш інтенсивно ніж власний капітал.

Таблиця 2.7

Коефіцієнти структури капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»

ТОВ Агрофірма «Імпульс» за всі три роки підтримувало баланс між позиковим та власним капіталом, слід зазначити, що підприємство користується переважно власним капіталом, частка позикового капіталу найбільшою була в 2008 році – 0,17, що на 0,06 більше ніж в 2007 та на 0,01 більше ніж в 2006 році. Це свідчить про стабільність підприємства і його низьку залежність від зовнішніх джерел фінансування.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

3.1           Заходи для забезпечення оптимальної структури капіталу підприємства

Щоб дізнатися потенційну можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного і позикового капіталу, розрахуємо сферу впливу операційного та фінансового важелів (Таблиця 3.1):

Таблиця 3.1 Сфера впливу операційного і фінансового важеля

Отже, за аналізований період підприємство підвищило свої можливості щодо впливу на темп зміни операційного прибутку шляхом зміни операційних витрат, порівнюючи 2006 рік з 2008 роком. Найефективніша сила впливу операційного важеля просліджувалася у 2006 році, операційний прибуток в цьому періоді при зміні виручки на 1%, міг змінитися на 1,81%.

Потенційна можливість впливу підприємства на темп зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів та структури власного та позикового капіталу з кожним роком зменшувалася, що є негативним фактором, оскільки підприємство втрачало силу впливу на формування чистого прибутку. Темп зміни операційного прибутку, порівнюючи 2008 з 2006 роком, перевищував темп зміни чистого прибутку на 2,48%.

Розрахуємо фактичну і граничну середньозважену вартість капіталу (Табл. 3.3), за допомогою даних Таблиці 3.2:

Таблиця 3.2 Вартість та структура власного капіталу

Таблиця 3.3 Фактична та гранична середньозважена

Як видно з Таблиці 2.8, ефективнішою буде структура капіталу гранична, тобто зі співвідношенням довгострокових кредитів до нерозподіленого прибутку 20:80 в 2008 році та 15:85 в 2007 році.

Отже, можна запропонувати підприємству збільшити власні позикові ресурси, тим самим залучивши до обороту більшу кількість коштів, з яких відповідно можна отримати більшу частку прибутку. В 2007 році можна збільшити частку позикового капіталу на 3%, а в 2008 році підприємство може дозволити збільшити частку довгострокових кредитів на 4%.

Розрахуємо ефект фінансового важеля при різних варіантах формування структури капіталу (без врахування оподаткування) за допомогою даних Таблиці 3.4:

Таблиця 3.4 Ефект фінансового важеля (без врахування оподаткування)

Отже, найефективнішою являється структура, де частка власного капіталу 80%, а позикового 20%. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%.

Отже, в даному випадку слід орієнтуватися на середню ставку відсотка по позиці, яка не повинна перевищувати рентабельність активів. Підприємство може дозволити внести в загальну частку капіталу до 40% позикового капіталу.

Розглянемо ефект фінансового важеля та схему його дії при різній структурі капіталу, з врахуванням оподаткування (Таблиця 3.5):

Таблиця 3.5 Ефект фінансового важеля (з врахуванням оподаткування)

При врахуванні оподаткування ефективною є структура капіталу 25% позикового та 75% власного.

Як показав аналіз структури власного капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс» за період з 2006 по 2008 рік, обсяг позичкового капіталу що використовувався за цей період не перевищував 16% від загального обсягу капіталу. Згідно з показником фінансового левериджу використання певної частки позичкових коштів дозволяло підвисити рентабельність власного капіталу підприємства.

Отже, можна запропонувати слідуючі варіанти для поліпшення якості управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»:

1. Мінімізувати середньозважену вартість капіталу. При аналізі підприємства ми розрахували середньозважену вартість капіталу, при якій ефективність управління капіталу підвищиться, це для 2007 року 15:80 (позиковий капітал:власний капітал), та для 2008 року 20:80 (позиковий капітал:власний капітал).

2. Підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок позикового, скориставшись ефектом фінансового левериджу. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%. Підприємство може дозволити внести в загальну частку капіталу до 40% позикового капіталу.

3. Скористатися спонтанним фінансуванням. Це один з ефективних економічних методів управління дебіторською заборгованістю, за допомогою якого можна розширювати обсяги продажів і контролювати рівень дебіторської заборгованості. Спонтанне фінансування передбачає встановлення знижок покупцям за скорочення термінів розрахунків, яке стимулює покупців здійснювати розрахунки в строк, таким чином знижувати дебіторську заборгованість і підвищувати стабільність підприємства.

капітал товариство обмежений відповідальність

ВИСНОВКИ

Товариство з обмеженою відповідальністю є статутним товариством, установчими документами якого є установчий договір.

Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), розмір якого повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

Управління капіталом – це управління структурою і вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу та здатності підприємства платити дохід кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.

Управління структурою капіталу розглядалося на прикладі ТОВ Агрофірми «Імпульс». Загалом техніко-економічний стан підприємства являється стабільним, діяльність ефективною. Рентабельність продукції за розглянутий період була нестабільною вона знизилася в порівнянні 2006 року з 2009 роком на 9,46%, хоч в 2007 році даний показник становив 109,59%, тобто здатність продукції приносити прибутки є фактором нестабільним.

Підприємство має стійкий фінансовий стан, оскільки має високі рівні коефіцієнтів фінансової стійкості, фінансової стабільності та фінансової незалежності, але негативним є те, що всі ці коефіцієнти в 2008 році знизилися, в порівнянні з 2007 роком. Негативним є і збільшення коефіцієнту фінансової залежності, але оскільки значення цього показника знаходиться нижче нормативного значення, то для ТОВ Агрофірми «Імпульс» це не являється дуже поганим фактором. Динаміка всіх показників ділової активності підприємства заслуговує негативної оцінки – всі коефіцієнти знижуються, що є негативним моментом і свідчить про погіршення використання капіталу (загального і власного), готової продукції, матеріальних оборотних коштів, дебіторської та кредиторської заборгованостей.

ТОВ Агрофірма «Імпульс» за аналізований період підтримувало баланс між позиковим та власним капіталом, слід зазначити, що підприємство користується переважно власним капіталом, частка позикового капіталу найбільшою була в 2008 році – 0,17, що на 0,06 більше ніж в 2007 та на 0,01 більше ніж в 2006 році. Це свідчить про стабільність підприємства і його низьку залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Управління структурою капіталу ми розглядали з допомогою двох показників: середньозваженої вартості капіталу та з допомогою вивчення впливу показника фінансового левериджу.

Після розрахунку середньозваженої вартості капіталу можна запропонувати підприємству збільшити позикові ресурси, в 2007 році можна збільшити частку позикового капіталу на 3%, а в 2008 році підприємство може дозволити збільшити частку довгострокових кредитів на 4%. Таким чином структура капіталу (відношення власний капітал до позикового) буде складати 80:20 у 2008 році та 85:15 у 2007 році.

Після вивчення показника фінансового левериджу ми зробили висновки:

1. При визначенні Ефекту фінансового важеля (без врахування оподаткування). Найефективнішою являється структура, де частка власного капіталу 80%, а позикового 20%. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%.

2. Ефект фінансового важеля (з врахуванням оподаткування). При врахуванні оподаткування ефективною є структура капіталу 25% позикового та 75% власного.

Враховуючи все вищевказане, ми можемо запропонувати слідуючі варіанти для поліпшення якості управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»:

1. Мінімізувати середньозважену вартість капіталу.

2. Підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок позикового, скориставшись ефектом фінансового левириджу.

3. Скористатися спонтанним фінансуванням.

4. Скористатися лізингом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.            Закон України Про акціонерні товариства ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст.384 )

2.            Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. 4-е изд.; доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика.2002.- 416с.

3.            Батурин В.М., Керимов В.Э. Финансовый леверидж как эффективный инструмент управления финансовой деятельностью предприятия Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - №2.

4.            Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.

5.            Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 528с.

6.            Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 2, 2002

7.            Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 6, 2002

8.            Воробьев С.Ю. Стратегия финансирования деятельности предприятия на основе показателей риска. Научные труды IV Международной научно-практической конференции "Фундаментальные и прикладные проблемы приборостроения, информатики, экономики и права". Секция "Экономика", ч. 2 / МГАПИ. - Москва, 2001. - С.10.

9.            Дем’яненко І. В. , Т. А. Говорушко Фінансовий менеджмент: Курс лекцій ден. Та заочної форм навчання К.: НУХТ, 2009. – 195 с.

10.       Дж К. Ван Горн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 800с.

11.        Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного. Вид-2-ге ,-К.:КНЕУ, 2001.-528с.

12.        Економика предприятия: Учебник под ред.проф. Н.А. Сафронова. - М.: Юристь, 2000. - 584с.

13.        И Дихал Бухгалтерский учёт уставного капитала. // Баланс. - 2000. - № 50.

14.        Ковалёв В.В. Введение в финансовий менеджмент / Пер. с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 1996. - 400с.

15.        Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997.

16.        Коваленко фінансовий менеджмент. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 120с.

17.        Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет. - М: "Финанси и статистика", 1997

18.        Л. В. Кузьменко, В.В. Кузьмін «Фінансовий менеджмент», Херсон: 2003, 185 с.

19.        Лысенко Ю.Г., Макаров К.Г., Петренко В.Л., Филипов А.В. Леверидж. Экономические приложения. ДонГУ, Юго-Восток, 1999. - 104с.

20.        Мельник В. М. Основи економічного аналізу: Короткий теоретично-методичний курс: Навч. посіб. – К.: „Кондор”, 2003. – 128с.

21.        Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. Посібник. – К.: Ника-Центр, 2003. 228 с.

22.        Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях ринка: Учеб. пособие. - М.: Висш.шк.,1997. - 192с.:ил.

23.        П(С)БУ №2 от 21.06.99г. № 396/3689 "Баланс"

24.        Парамонов А.В. Учет и анализ предпринимательского капитала (источник: www.OPTIM.RU.)

25.        Степанов Д. Эффект финансового левериджа и специфика его расчета в российских условиях (источник: www.GAAP.RU.)

26.        Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика. - М.: изд. "Перспектива", 1995.

27.        Т. В. Теплова Финансовые решения: стратегия и тактика: Учебное пособие. - М.: ИЧП "Издательство Магистр", 1998. -284с.

28.       Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. Г.Г.Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002.

29.        Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под редакцией Е.С. Стояновой. - 4-е изд., перераб и доп. - М.: Изд-во "Перспектива", 1999. - 656с.

30.        Шим Джей К., Сигел Джоэл Г. Финансовый менеджмент Пер. с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 1996. - 400с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Баланс За 2008 р. Форма №1 Код за ДКУД 1801001

Страницы: 1, 2, 3