Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових зобов’язань
Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових зобов’язань
Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових
зобов’язань
На
сучасному етапі в Україні податкова система тільки розвивається, разом з тим
вдосконалюються способи забезпечення виконань податкових зобов’язань, одним з
яких є податкова застава.
Метою
дослідження моєї роботи є суть податкової застави, її об’єкти, умови
застосування.
До
теми податкової застави у своїх працях зверталися багато вчених, зокрема
працівники державних податкових органів : голова ДПА України С. Буряк, Т.
Прошина, Рябчик О. Г.
Податкова
застава – це
спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у
строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган
стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою
заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого
майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом.
Право
податкової застави виникає у разі:
1)
ненадання або несвоєчасного надання платником податків податкової декларації -
з першого робочого дня за останнім днем терміну, установленого законом щодо
відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) для надання такої
податкової декларації.
2)
несплати в граничні строки, установлені Законом № 2181, суми податкового
зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,
- з дня, наступного за останнім днем зазначеного терміну. День виникнення права
податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних
карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими
органами;
3)
несплати в граничні терміни, установлені Законом № 2181, суми податкового
зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім
днем граничного строку такого погашення, визначеного в податковому
повідомленні. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим
пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників
податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства
[1].
Окремі
види активів платника податків, що має податковий борг, можуть бути звільнені
з-під податкової застави за запитом платника податків, якщо ДПАУ встановлено,
що звичайна вартість інших активів, які залишаються в податковій заставі, у два
і більше рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою
заставою. При цьому враховуються суми будь-яких інших прав дійсних вимог до
активів такого платника податків, що мають пріоритет над правом податкової
застави [3].
Право
податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, що
знаходилися в його власності (повному господарському веденні) у день виникнення
такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків придбає
права власності в майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань
або податкового боргу. Але в той же час, як і в будь-якому правилі, є свої
винятки. Є активи, на які не поширюється право податкової застави (див. таблицю
1) або існують певні обмеження (дивися нижче).
Об'єктами
податкової застави не можуть бути :
1.
Рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права майно та кошти благодійних
організацій
2.
Майно, що відповідно до законодавства України може бути відчужене заставником і
на яке може бути звернене стягнення Приватизаційні папери
3.
Майно, що стане власністю заставника після виникнення права податкової
заставної, у тому числі продукція, плоди й інший прибуток (майбутній врожай,
приплід худоби тощо) [3].
Згідно
з Наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. №388, якщо у платника податків виникає
податковий борг, йому надсилаються податкові вимоги. Як передбачає пункт 2.4
Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби,
затвердженого Наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. №388, повідомлення про виникнення
права податкової застави міститься в першій податковій вимозі. Згідно з підпунктом
6.2.3 Закону №2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків не
раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання (тобто виникнення податкового боргу) й
повинна, зокрема, містити повідомлення про виникнення права податкової застави
на активи платника податків [4].
Активи
платника податків звільняються з податкової застави з дня:
а)
отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного
обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми
податкового зобов'язання,
б)
визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації
платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як
суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи,
оголошеної банкрутом;
в)
отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи - платника
податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із
законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять
за правом спадщини у власність інших осіб;
г)
закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;
д)
отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу
платника податків
е)
прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого
арешту;
є)
отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше
прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини
(пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або
судового оскарження;
ж)
прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми
податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового
компромісу у разі якщо умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення
або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;
з)
прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з
питань банкрутства [3].
Підставою
для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з
державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ,
що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а"
- "ж".
Отже,
на мою думку податкова застава є досить ефективним засобом забезпечення
виконання податкових зобов’язань.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон № 2181 - Закон
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III.
2. Закон України "Про
систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII у редакції від 18.02.97
р. № 77/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
3. Закон № 2654 - Закон
України "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654-XII.
4. Порядок № 338 - Порядок
застосування податкової застави органами податкової служби, затверджений
наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. № 338.
5. Наказ № 253 - Наказ ГНАУ
"Про затвердження Порядку напрямку органами державної податкової служби
України податкових повідомлень платникам податків" від 21.06.01 р. № 253.
|