Сучасна податкова система України формувалася і продовжує розвиватися в надзвичайно несприятливих соціально-економічних умовах. Тривале ігнорування в нашій країні світового досвіду оподатковування, постійне втручання політичних факторів у хід реформування податкової системи, тяжка фінансова криза економіки – все це негативно впливає на ефективність податкової політики в Україні. Необхідність стабілізації фінансової системи, забезпечення стійких надходжень бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами обов'язків перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю - податкового контролю. Контроль як функція управління в сфері управління податковою системою заснований на загальних принципах системи державного контролю.

Форми податкового контролю визначаються вимогами податкової політики держави. Крім того, контролюється правильність і своєчасність сплати податків підприємствами і населенням. Тому податковий контроль є багаторівневим і всебічним.

Одним з найефективніших методів контролю з боку державних органів є податковий аудит (податкова перевірка). Проведення аудиту і висновки за його результатами є найскладнішим і найконфліктнішим моментами взаємин між платником податків і контролюючим органом. В той же час, проведення аудиту досить дорога процедура і вимагає залучення найбільш кваліфікованих працівників контролюючих органів, значного часу та відволікає в тій чи іншій мірі платника податків від основної діяльності. Усе це вимагає зваженого підходу контролюючих органів при плануванні, підготовці та проведенні аудиту.

Для однозначного розуміння цього методу контролю (податкового аудиту) наведемо основні поняття, які поки що не знайшли свого визначення в законодавстві, але широко застосовуються на практиці.

При визначенні поняття податковий аудит в загальних рисах можна сказати так. Податковий аудит (податкова перевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також законністю здійснення операцій, пов'язаних з одержанням доходів і здійсненням розрахунків. Слід зазначити, що поняття податковий аудит використовується в практичній діяльності контролюючих органів та суб'єктів підприємницької діяльності, але в нормативно-правових актах України переважно застосовується поняття перевірка.

Таким чином, сказане вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні основи податкового аудиту.

Предметом дослідження курсової роботи є податковий аудит в процесі взаємодії контролюючих органів у податковій системі.

Метою курсової роботи є дослідження податкового аудиту в сучасних економічних умовах.

Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:

– дослідити сутність податкового аудиту і його роль в податковій системі;

– охарактеризувати види податкового аудиту;

– дослідити основні методи та прийоми податкового аудиту;

– проаналізувати взаємозв'язок контролюючих органів у процесі проведення податкового аудиту.

РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ

1.1 Види податкового аудиту та організація його проведення

Податковий контроль – вид держаного фінансового контролю, спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності (відповідно до ст.2 Закону України про державну податкову службу в Україні).

Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний, наступний контроль. Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний податковий контроль (відповідно до п.3 ч.1ст. 11 Закону України про державну податкову службу в Україні).

Основна форма податкового контролю-податкова перевірка. Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків(декларацій),що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як форма податкового контролю-це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів(обов'язкових платежів). Залежно від видів податкового контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовується для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Серед основних прав органів державної податкової служби Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (п.1 ст.11) виділяє право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Об'єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта – платника податків,що відображється у грошових документах, бухгалтерських книгах,звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп'ютерних систем, та інших документах, пов'язанх з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Суб'єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які мають відповідні права та обов'язки.

Права податкових органів щодо проведення податкових перевірок передбачені у ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

З метою реалізації податкового контролю за фінансово-господарською діяльністю платників податків державні контролюючі органи можуть використовувати різні типи проведення перевірок. Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.2004№ 326 (далі – Порядок № 326), а саме пункт 1.2. визначає типи перевірок, які проводяться державними податковими органами. Органи державної податкової служби від імені держави здійснюють планові та позапланові документальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Плановою документальною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка проводиться відповідно до вимог статті 2 Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ) "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" та передбачена в плані роботи податкового органу.Термін проведення планової документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи не повинен перевищувати 30 робочих днів, крім перевірок суб'єктів підприємницької діяльності з річним сукупним валовим доходом 20 млн. гривень і більше, строк проведення яких може перевищувати 30 робочих днів. Продовження строків проведення перевірки здійснюється за рішенням керівника податкового органу вищого рівня.

Позаплановою документальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені в Указі Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 ( 817/98 ).

Письмове повідомлення із зазначенням дати проведення планової перевірки надсилається суб'єкту підприємницької діяльності не пізніше ніж за десять календарних днів до початку перевірки.

Планова та позапланова документальні перевірки фінансово-господарської діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності охоплюють питання правильності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України.

Камеральна перевірка - це перевірка, яка проводиться податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків(згідно пункту 1.2. Порядку №326). Основні етапи камеральної перевірки можна розглянути на рис. 1.1.

Рис.1.1 - Етапи камеральної перевірки

Згідно пункту 1.3. Порядку № 326 документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва та або за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо якого проводиться така перевірка.

Органи державної податкової служби можуть також запрошувати платників податків для проведення перевірки до органу державної податкової служби. Документальна перевірка може проводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються фізичним особам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин, а також місцезнаходження проведення перевірки.

Перед початком проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна

за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані суб'єктом підприємницької діяльності документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності за період, що перевіряється. Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто суб'єктом підприємницької діяльності в присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки. В описі в обов'язковому порядку зазначається кожний переданий документ із указанням його найменування, номера та дати видачі. У разі наявності значної кількості однотипних документів, наприклад, накладних на придбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипних документів (накладна), їх кількість, за який період діяльності вони надані та кількість аркушів.

У кінці опису суб'єктом підприємницької діяльності повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, відсутні.

Посадова особа, що здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами, перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття для проведення

документальної перевірки документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.

У разі відмови платника податку від особистого складання опису такий опис складається посадовою особою, відповідальною за проведення перевірки, у присутності платника податку. При цьому цей факт зазначається в акті перевірки.

Один примірник опису додається до матеріалів перевірки, а інший - залишається у платника податків.

Після закінчення перевірки посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, повертає платнику податків документи за описом. Платник податків на першому примірнику опису, що додається до акта перевірки, вчиняє запис: "Документи після завершення проведення перевірки отримав у повному обсязі", зазначає дату їх отримання та ставить особистий підпис.

У разі відсутності у платника податків документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, така особа повинна надати письмове пояснення щодо причин їх відсутності.

У разі залучення до проведення документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи працівників інших підрозділів податкового органу, зокрема, податкового аудиту та валютного контролю, податкової міліції, складається один зведений акт документальної перевірки.

Термін проведення перевірки - це проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки. Термін проведення перевірки зазначається у письмовому повідомленні про проведення перевірки.

План перевірки - перелік питань, розроблених податковим органом з урахуванням специфіки діяльності платника податків, які висвітлюються в акті документальної перевірки.

За результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку .

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Плановою виїзною податковою перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка згідно п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказам ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі – Порядок № 327).

Згідно пункту 1.4. Порядку № 327 при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Складовими частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з окремих питань, які за необхідності складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань - службовий документ, який складається за рішенням керівника перевірки в ході проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені (не виявлені) порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання з окремих питань плану перевірки.

Довідка з окремих питань підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами суб'єкта господарювання.

Довідка з окремих питань складається у двох примірниках. Перший примірник надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осіб суб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка (згідно пункту 1.2. Порядку № 327). Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі згідно пункту 1.2. Порядку №327.

Згідно пункту 1.3. Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

1.2 Основні методи та прийоми податкового аудиту

Податковий аудит є складовою єдиного податкового механізму Державної податкової адміністрації України, основною метою якого є організація системи ефективного контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків та інших платежів до бюджету. Адже необхідність проведення перевірок підтверджена часом. Як свідчить міжнародний та вітчизняний досвід, рівень добровільного виконання платниками своїх податкових зобов’язань підвищується зі збільшенням ризику бути викритим і сплатити значні штрафні санкції. Тому за останні роки підходи до організації і проведення документальних перевірок суттєво змінились. Насамперед підвищились вимоги до попереднього відбору суб’єктів підприємницької діяльності для проведення перевірок, впроваджені в життя нові критерії відбору платників для включення до Національного плану проведення документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо раніше усі підприємства підлягали перевірці один раз на 2 роки, то зараз – лише платники, які мають високий ступінь ризику ухилення від оподаткування.

З розвитком нашої економіки набувають сили та неабияких розмірів і способи ухилення від сплати податків недобросовісними платниками.

Якщо раніше при проведенні перевірок ревізори встановлювали порушення податкового законодавства в переважній більшості через некваліфіковане ведення обліку, незнання законодавчої бази або неоднозначне трактування законів, то сьогодні перед аудитором постають глибоко продумані схеми ухилення від оподаткування або так звані схеми мінімізації сплати податків.

Податкове законодавство є інструментом, з допомогою якого кожна країна не тільки формує свої фінансові ресурси, а й стимулює розвиток найперспективніших напрямів господарської діяльності. Саме тому дотримання юридичними та фізичними особами встановлених державою правил визначення та сплати податків є беззаперечною умовою існування стабільного і заможного суспільства.

Проте деякi суб’єкти підприємницької діяльності на теренах нашої області несумлінно виконують свої обов’язки щодо сплати податків або навіть свідомо намагаються ухилитись від оподаткування, фальсифікуючи установчі, фінансово-господарські документи.

У зв’язку з цим одним з найважливіших етапів контрольно-перевiрочної роботи є якісний відбір об’єктів документальних перевірок на пiдставi аналiзу наявної в податкових органах iнформацiї про платникiв податкiв. Слiд зауважити, що основним критерiєм якостi такого вiдбору є правильнiсть вiдокремлення юридичних осiб, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки, вiд тих суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi ухиляються вiд оподаткування.

Впровадження та постiйне вдосконалення методик вiдбору та перевiрки суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi дають, безсумнiвно, позитивнi результати. Так, впродовж останнiх рокiв намiтилася тенденцiя до зменшення кiлькостi пiдприємств, якi плануються до перевiрки, водночас пiдвищується результативнiсть проведених перевiрок.

Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук, крім того, він характеризується використанням загальнонаукових методів дослідження, що ґрунтуються на філософських принципах.

Метод (від гр. methodos - дослідження) - це прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аналіз - це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності підприємства).

Синтез - метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

Індукція- метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за даними аналітичного обліку, а відтак - синтетичного обліку).

Дедукція- метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного обліку, а потім - аналітичного обліку).

Аналогія - прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається пізнання ознак суб'єктів на основі їх подібності з іншими. Метод аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об'єктів, є основою моделювання.

Моделювання - спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні об'єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

Абстрагування- прийом відволікання, способом абстракції переходять від конкретних об'єктів до загальних понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртові в цілому).

Конкретизація - дослідження стану об'єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в окремих магазинах).

Системний аналіз - вивчення об'єкта як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз систем для дослідження об'єктів за умов невизначеності).

Функціонально-вартісний аналіз - це вивчення об'єктів на стадії підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання економічної ефективності технологічних процесів тощо).

Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об'єднати в групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Органолептичні методи - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.

Інвентаризація - перевірка стану об'єктів органолептичним способом, тобто перевірка наявності й стану об'єкта шляхом огляду, підрахунку, зважування, обміру тощо. Практично інвентаризація - це перевірка фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтерського фінансового обліку і встановлюється результат - нестача, надлишок, пересортиця, природний убуток.

Контрольні замірювання робіт - прийом фактичного контролю за дотриманням норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві, транспорті тощо.

Найчастіше контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично виконаних і зданих за актом здавання-приймання будівельно-монтажних робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних матеріалів).

Вибіркові спостереження - прийоми статистичного спостереження якісних характеристик господарського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли в торгівлю).

Суцільні спостереження - прийоми статистичного спостереження фактичного стану об'єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу за звітний період).

Технологічний контроль - контроль якості продукції, її відповідності технічним умовам (контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, що застосовується для перевірки оптимальності технології виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріалів і повноти виходу готової продукції).

Хімічно-технологічний контроль - контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик (способом лабораторного аналізу встановлюють і смакові якості продуктів харчування).

Експертизи - експертні оцінки, що застосовуються криміналістичними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами, коли у складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими аудитом зловживаннями порушено кримінальну справу.

Службове розслідування - сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).

Експеримент, - науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані (експеримент проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).

Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо).

Економічний аналіз - це система прийомів для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).

Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних кількісних відношень (за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти трудової участі членів бригади, коефіцієнти використання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).

Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування (оптимізація маршрутів перевезення вантажів автомобільним транспортом тощо).

В аудиті також використовують документальні способи перевірки - дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали, оборотні відомості, нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.

Дослідження документів - спосіб документальної перевірки достовірності й доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативно-правовим актам.

При суцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності (грошові документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі, власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні втрати і результати діяльності, фінансова звітність).

Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами наукової теорії вибірки.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту - сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).

Отже, метод аудиту - це сукупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.

Дії працівників податкового аудиту спрямовані на встановлення партнерських стосункiв з платниками, якi вчасно та в повному обсязi сплачують податки. Пiдроздiли податкової служби не втручаються у господарську дiяльнiсть платникiв, зосереджуючи свої зусилля на встановленнi жорсткого контролю за дiяльнiстю суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi ухиляються вiд оподаткування.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСАД ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ

2.1 Організація проведення податкового аудиту

ДПА України вживає всіх можливих заходів щодо поліпшення роботи підпорядкованих структурних підрозділів під час виконання покладених на них функцій, а також щодо зменшення впливу на здійснення діяльності суб»єктами господарювання шляхом спостереження за процесами, що відбуваються в суспільстві, та внесення відповідних змін у свої нормативно-правові акти.

Контрольно-перевірчу роботу, що здійснюється працівниками підрозділів податкового контролю юридичних осіб до моменту оформлення її результатів, умовно можна поділити на чотири етапи.

Відбір суб»єкта господарювання (СГ) для проведення планової перевірки здійснється ДПА України та районними ДПІ. При цьому з метою зменшення втручання у діяльність СГ шляхом зменшення кількості перевірок планування здійснюється з використанням автоматизованої системи відбору платників податків, яка визначає першочерговість їх включення до плану-графіка залежно від установлених ризиків у діяльності таких СГ.

Такий перелік ризиків установлено Методичними рекомендаціями № 201.

Проведення позапланової перевірки СГ здійснюється на підставі наявної інформації та/або документів, які відповідно до законодавства є підставою для проведення такої перевірки, в тому числі за наявності постанов слідчих податкової міліції, прокуратури та інших правоохоронних органів тощо.

Також з метою забезпечення мінімального відволікання СГ від здійснення ними господарської діяльності Проект плану-графіка узгоджується з органами Державної контрольно-ревізійної служби України, Держмитслужби України, Держказначейства України, Пенсійного фонду України та органами фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на районному рівні, що забезпечує проведення перевірок одночасно зацікавленими контролюючими органами у визначений термін.

Підготовка до перевірки включає також і до перевірочний аналіз діяльності СГ, який проводиться з метою економії часу, що законодавчо відводиться для проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Такий аналіз проводиться на підставі інформації, наявної в органах ДПС(отриманої з внутрішніх і зовнішніх джерел), та дає змогу виявити ризикові операції в діяльності СГ, які можуть свідчити про потенційні порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, і які необхідно дослідити при проведенні перевірки.

Це, в свою чергу, дає змогу відібрати податкові періоди для перевірки та/або певні питання в межах періоду, що підлягає перевірці, на яких слід передусім зосереджувати увагу.

Проведення перевірки відбувається відповідно до чинного законодавства. Оформлення документів надає право органам ДПС приступити до проведення перевірки відповідно до Закону № 509-ХII. При цьому у разі проведення планової перевірки СГ надсилається повідомлення про проведення планової перевірки не пізніше як за 10 днів до її початку.

Розпочати проведення виїзної перевірки працівниками органу ДПС мають право за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, а при проведенні позапланової перевірки - додатково копії наказу керівника податкового органу про проведення такої позапланової виїзної перевірки.

Слід зазначити, що у разі необхідності змінити (замінити) склад посадових осіб, що здійснюють перевірку (при значних обсягах операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникненні інших питань, що входять до компетенції органів ДПС; тривалій хворобі або звільненні працівника органу ДПС , які склалися під час проведення перевірки, тощо), платника податків повідомляють про це письмово.

Крім того видається відповідний наказ органу ДПС і виписується нове направлення на перевірку (із зазначенням нових кандидатур для проведення перевірки), які надаються платнику податків під розписку згідно з Методичними рекомендаціями №355.

При проведенні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів(обов»язкових платежів) здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності СГ шляхом вивчення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, проведення перевірок з питань правових відносин, вивчення технологічного процесу виробництва, залучення до перевірок відповідних експертів тощо, що також дає змогу виявити ризики в їх діяльності. Встановлені ризики слід підтвердити або спростувати при проведенні перевірки СГ.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності СГ оформляється акт, а за відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка відповідно до Порядку № 327.

З метою спрощення процедури оформлення матеріалів проведених перевірок і встановлення відповідних стандартів щодо їх оформлення ДПА України розроблено зразки форм актів перевірок і методичні рекомендації щодо їх оформлення.

На даний час результати перевірок, які розпочато після 11.09.2008 р., оформлюються згідно з новими формами актів перевірок і Методичними рекомендаціями відповідно до наказу № 584.

Зауважимо, що оформлення матеріалів проведених перевірок банківських установ, страховиків і кредитних спілок сьогодні відбувається, як і раніше, за формами, встановленими наказом № 225.

Розглянемо організацію податкового аудиту,проведенні податкових перевірок та виявлені внаслідок їх проведення порушень за три квартали 2009 року.

З метою забезпечення контролю за дотриманням платниками податків чинного податкового законодавства при виплаті заробітної плати протягом І кварталу п.р. (за оперативними даними) здійснено 5,3 тис. перевірок суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), за результатами яких виявлено порушення податкового законодавства у 4,9 тис. випадках (або 92,8 відсотка перевірених), донараховано податків та застосовано штрафних санкцій на суму понад 137,4 млн. грн., з яких до бюджету надійшло 32,4 млн. гривень. До адміністративної відповідальності притягнуто 3,4 тис. посадових осіб підприємств та фізичних осіб – підприємців, порушено 35 кримінальних справ, 4,4 тис. справ про виявлені порушення при виплаті заробітної плати передано до органів прокуратури та органів виконавчої влади.

Встановлено 231 випадок ведення подвійної бухгалтерії, 493 випадки виплат за рахунок „тіньових” коштів та 1198 випадків виплат за рахунок коштів суб’єктів господарювання, а також надання матеріальних та соціальних благ за рахунок суб’єктів господарювання без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Страницы: 1, 2