Управління фінансовими ризиками на підприємстві

Сучасний інструментарій вимірювання фінансових ризиків в рамках зазначеної концепції розвивається шляхом узагальнення поняття "несприятлива подія" за двома напрямками. Перший напрямок використовує як відправну точку цільове значення доходу/збитків, а другий напрямок — цільове значення ймовірності.

Якщо фінансовий результат Y представлено випадковою величиною з функцією розподілу Fr, то перший напрямок передбачає визначення певного цільового рівня К0. Ситуації, які призводять до фінансового результату нижче від визначеного рівня: Y < Yо, створюють несприятливу подію.

Пара показників (P(Y < Y0),E (У / Y < Y0)) є основною мірою ризику в концепції збитків у несприятливій ситуації за першим напрямком (E(Y / Y < Y0) — умовне математичне сподівання).

В ролі К0 може виступати цільова дохідність, якої прагне інвестор від операції, а може являти собою гранично низький рівень дохідності в конкретних економічних умовах, що обумовлює динамічний характер Y0. Зокрема, у випадку піднесення на ринку можна домагатися вищого рівня дохідності від інвестицій, а у випадку рецесії — понижувати планку. В останньому випадку Yо може бути і від'ємним.

Цей напрямок вимірювання фінансових ризиків охоплює широковживаний у фінансово-економічному аналізі інвестиційних проектів метод бар'єрних значень5. Під бар'єрним значенням обраного показника інвестиційного проекту маємо на увазі таку величину, перевищення якої приводить до позитивного економічного результату в рамках інвестиційного проекту.

При розгляді фінансового результату за певним ринковим активом (наприклад, портфелем цінних паперів інвестиційного фонду), Y0 може бути прив'язаним до значень дохідності вибраного для порівняння індексу /t. Зокрема, якщо вважати Y за дохідність, то на визначений момент часу Т ризик може бути характеризований подією Y < Іт. Подібні міри широко використовуються в портфельному менеджменті, тому що дають можливість порівнювати результати управління в рамках реальних ринкових умов, відбитих у значеннях індексу. Однак подібний підхід може бути і предметом певних маніпулювань менеджерів портфелів через підбір відповідних індексів.

Другий напрямок у даній концепції — ймовірнісний, характеризує несприятливі події як такі, що вкладаються у встановлений рівень ймовірності а — тобто найгірші а 100% потенційних випадків вважаються несприятливими. Подібне втілюється у такому широковживаному класі мір фінансових ризиків, що об'єднуються під назвою "капітал під ризиком"6 (Value-at-Risk). Сутність вимірювання ризику при цьому полягає у визначенні квантиля величини, та формуванні "капіталу проти ризику" в розмірі –VaRа(Y). Графічно VaR для а = 95 % та певного часового інтервалу Т зображено на рисунку.

4. Практична частина

4.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу і звіту про фінансові результати

Таблиця 4.1 – Порівняльний аналітичний баланс

Таблиця 4.2 – Порівняльний аналітичний звіт про фінансові результати

4.2 Факторний аналіз результату операційної діяльності підприємства

Таблиця 4.3 – Вихідні дані для факторного аналізу результату операційної діяльності

Взявши за основу Звіт про фінансові результати операційної діяльності, не будемо враховувати дані, які мали нульове значення, і дані, що використовувалися для проміжних підсумків. Враховуючи ці вимоги, отримана таблиця 4.3. Розрахунок фінансового результату будемо проводити в наступному вигляді:

Фінансовий результат від операційної діяльності = Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - Податок на додану вартість- Інші вирахування з доходу - Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) + Інші операційні доходи - Адміністративні витрати - Інші операційні витрати.

Розрахуємо фінансовий результат за попередній період:

Фінансовий результат від операційної діяльності = 1467 – 293,4 – 262 + 77 – 84 – 44 – 26 = 834,6

Оскільки модель мультиплікативна (складові додаються чи віднімаються), то величина зміни кожного фактора буде дорівнювати величині впливу цього фактору на модель в цілому. Іншими словами, якщо дохід зменшився на 121 тис. грн., то і фінансовий результат від операційної діяльності під дією цього фактора зменшився на 121 грн. грн. В таблиці 4.3 розраховані зміни кожного з факторів. Саме на таку величину вони впливають і на операційний прибуток. Розрахуємо сумарний вплив, враховуючи знаки в формулі 4.1:

Зміна фінансового результату від операційної діяльності = - 121 – 24,2 – 110 + (- 11) – 13 – 6 + 7 = - 278,2

Таким чином, під дією факторів фінансовий результат зменшився на 278,2 тис. грн. і повинен скласти:

834,6 – 278,2 = 556,4.

Таким чином підприємство отримало прибуток в розмірі 556,4 тис. грн.

4.3 Коефіцієнтний аналіз фінансово–господарської діяльності підприємства

1.                 Показники майнового стану

1.1 Коефіцієнт зносу основних засобів ()

Цей показник показує рівень фізичного і морального зносу основних фондів.

Коефіцієнт зносу основних засобів на початок звітного періоду більший ніж на кінець звітного періоду.

1.2 Коефіцієнт оновлення основних засобів ()

Показує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів.

Збільшення за умов виключення інфляційного фактора.

1.3            Частка оборотних виробничих активів ()

Економічний зміст даного показника показує частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу.

Частка оборотних виробничих активів на початок періоду була меншою ніж на кінець звітного періоду.

1.4            Коефіцієнт мобільності активів ()

Даний показник показує скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових, а також потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Коефіцієнт мобільності активів на початок звітного періоду був меншим ніж на кінець. Коефіцієнт мобільності активів зріс, досягнувши рекомендованого рівня.

2.                 Показники ділової активності

2.1 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) ()

Показує кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів на початок звітного періоду має більше значення ніж на кінець періоду.

2.2 Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) ()

Показує кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси.

Коефіцієнт оборотності запасів на початок звітного періоду менший ніж на кінець періоду.

2.3 Період одного обороту запасів ()

Характеризує період, протягом якого запаси трансформуються в кошти.

Період одного обороту запасів на кінець періоду більший ніж на початок періоду.

2.4 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)

Показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на початок періоду менший ніж на його кінець.

3.                 Показники рентабельності

3.1 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком .

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів.

По даному показнику відбулося збільшення на кінець звітного періоду.

3.2 Рентабельність власного капіталу .

Рентабельність власного капіталу показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу.

Відбувається збільшення на кінець звітного періоду.

3.3 Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком .

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки.

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком збільшилась на кінець періоду.

3.4 Період окупності власного капіталу .

Показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

Період окупності капіталу зменшився на кінець періоду.

4.                 Показники фінансової стійкості

4.1 Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал).

Характеризує оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань.

Власні обігові кошти на початок звітного періоду були більшими ніж на кінець періоду.

4.2 Маневреність робочого капіталу .

Показує частку запасів у власних обігових коштах.

Відбулося зменшення на кінець звітного періоду.

4.3 Коефіцієнт фінансової незалежності .

Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів та його незалежність від позикових джерел.

Коефіцієнт фінансової незалежності зменшився на кінець звітного періоду.

4.4 Показник фінансового лівериджу .

Характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

Відбулося збільшення на кінець періоду. Показник фінансового лівериджу має бути

4.5 Коефіцієнт фінансової стійкості .

Показує частку стабільних джерел фінансування у загальному обсязі.

Відбулося зменшення на кінець періоду, але отримані значення не відповідають умові, що коефіцієнт фінансової стійкості повинен знаходитися в межах між 0,85 і 0,90.

5.                 Показники ліквідності (платоспроможності).

5.1 Коефіцієнт ліквідності поточної .

Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт ліквідності поточної збільшився на кінець періоду.

5.2 Коефіцієнт ліквідності швидкої .

Показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Коефіцієнт ліквідності швидкої збільшився на кінець звітного періоду.

5.3 Коефіцієнт ліквідності абсолютної .

Характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт ліквідності абсолютної зменшився на кінець звітного періоду.

4.4 Визначення типу фінансової стійкості

Тип фінансової стійкості можна визначити на основі трьохкомпонентного синтетичного показника.

І.

1.1. Коефіцієнт власних оборотних засобів (Квоз) = І р. П – І р. А=

= Ф1,р.380- Ф1, р.080.

Квоз = 2234,91 – 2885 = - 650,09

1.2. Коефіцієнт власних оборотних засобів та довгострокових залучених джерел формування запасів

Квоз, д.з.дж.ф.з. = Квоз + ІІІ р. П = Квоз + Ф1, р.480

Квоз, д.з.дж.ф.з.= - 650,09 + 1935,105 = 1285,02

1.3. Загальна величина основних джерел фінансування господарської діяльності (Косн.дж.) = Квоз, д.з.дж.ф.з. + Короткострокові банківські кредити (Кк.б.кр.) = Квоз, д.з.дж.ф.з.+ Ф1,р. 500

Косн.дж.= 1285,02 + 218,04 = 1503,06

ІІ.

а) Ф = Квоз-З = - 650,09 - 1053 = - 1703,09<0

б) Ф = Квоз, д.з.дж.ф.з. – З = 1285,02 – 1053 = 232,02>0

в) Ф = Косн.дж. – З = 150,3 – 1053 = 450,06>0

де З- запаси, Ф1, Σ100…140

ІІІ.

S = {Ф, Ф, Ф}

S(A) = «1» при Ф>0

«0» при Ф<0

У нашому випадку S = {0; 1; 1}, тобто підприємство має нормальну фінансову стійкість.

4.5 Визначення тривалості операційного та операційно-фінансового циклів підприємства

Операційний цикл визначається за формулою:

ТО.Ц. = tоб.з + tоб.д.з.

Він показує скільки днів в середньому необхідно для виробництва, продажу та розрахунку за продукцію підприємству або протягом якого часу грошові кошти підприємства знаходяться у запасах. Чим коротший операційний цикл тим краще для підприємства

Ми вже розраховували період оборотності запасів, у нашому випадку він становить Тоб. зап.=1019 днів.

Обчислимо період обороту дебіторської заборгованості при Коб. дз=2,2:

Тоб. дз= (дні)

Розраховуємо операційний цикл:

ТО.Ц. = 1019 + 164 = 1184 (дні)

Отже, в середньому для виробництва, продажу та розрахунків за продукцію підприємству необхідно 1184 дні.

Операційно-фінансовий цикл визначається за формулою:

ТО.Ф.Ц. = ТО.Ц. – tоб.к.з.

Для розрахунку періоду оборота кредиторської заборгованості (tоб.к.з.) необхідний коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, який показує, скільки оборотів необхідно підприємству, щоб розрахуватися з чистою кредиторською заборгованістю, яку воно має. Розраховується за формулою:

Розраховуємо період обороту кредиторської заборгованості, який характеризує розрахункову кількість днів для розрахунку за комерційним кредитом від своїх постачальників, за формулою:

Розрахуємо операційно-фінансовий цикл:

ТО.Ф.Ц. = 1183 – 234 = 949 (днів).

949 > 0, отже підприємство потребує додаткового залучення грошових коштів, тобто залучення їх зі сторони, оскільки воно фактично кредитує своїх дебіторів грошовими засобами. Стратегія підприємства має бути спрямована на зменшення тривалості операційного циклу та збільшення періоду обороту кредиторської заборгованості

4.6 Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

Модель Альтмана

Z = 1,2х1+1,4х2+3,3хз+0,6х4+х5

де Z –залежна змінна (інтегральний показник фінансового стану підприємства);

х1, х2, ...хр –незалежні змінні дискримінантної моделі.

Zп = 1,2*0,276+1,4*0,02+3,3*0,13+0,6*0,67+0,19 = 1,38

Zк = 1,2*0,34+1,4*0,03+3,3*0,07+0,6*0,62+0,19 = 1,24

Якщо Z1,8, ймовірність банкрутства висока.

Якщо , ймовірність банкрутства не висока.

Модель Таффлера

Z =0,53х1+0,13х2+0,18х3+0,16х4

Zn =0,53*0,06+0,13*0,7+0,18*0,2+0,16*0,2 = 0,46

Zk =0,53*0,3+0,13*0,9+0,18*0,2+0,16*0,2 = 0,34

Отже, можна зробити висновок, що підприємство має погані довгострокові перспективи, оскільки Z майже = 0,3 і банкрутство ймовірне.

Модель Ліса

Z =0,063х1+0,092х2+0,057х3+0,001х4

Zn =0,063*0,4+0,092*0,01+0,057*0,07+0,001*0,7 = 0,03

Zk =0,063*0,5+0,092*0,01+0,057*0,04+0,001*0,6 = 0,04

Нормативне значення за моделлю Ліса Z=0,037. Отже, імовірність банкрутства - висока.

Двофакторна модель

Zа= - 0,3877 - 1,0736*Кп + 0,0579*Ка,

де Кп – коефіцієнт покриття (2,26);

Ка – коефіцієнт автономії (0,44).

Zа= - 0,3877 - 1,0736* 2,26+ 0,0579*0,44= - 2,79

У нашому випадку Z<0, тобто існує висока ймовірність того, що підприємство залишиться платоспроможним.

Дискримінантна модель

Z = 1,51х1+0,08х2+10х3+5х4+0,3х5+0,1х6

Х=0,2239

Х=0,1313

Х=1,82

Х=1,79

Х=0,12

Х=0,07

Х=0,56

Х=0,42

Х=0,51

Х=0,7

Х=0,21

Х=0,18

Zп = 1,51*0,2239+0,08*1,82+10*0,12+5*0,56+0,3*0,51+0,1*0,21 = 4,7

Zк = 1,51*0,1313+0,08*1,79+10*0,07+5*0,42+0,3*0,7+0,1*0,18 = 3,4

Z < 2, отже підприємство вважається фінансово стійким, йому загрожує банкрутство.

Отже, за проведеними розрахунками бачимо, що ймовірність банкрутства спостерігається за всіма моделями.

Висновок

Фінансові ризики — це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі лише два результати: прибуток або збиток. Особливістю фінансового ризику є ймовірність зазнати збитків у результаті проведення будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який випливає з природи цих операцій, тому суть ризику полягає в імовірності настання або ненастання події з можливими негативними наслідками через обмеженість матеріальних і нематеріальних ресурсів.

На практиці при оцінці фінансового ризику широко застосовується метод аналогій. Спеціалісти, фінансові менеджери на підставі різних публікацій або практичного досвіду інших підприємств оцінюють ймовірність настання певних них подій, отримання конкретного фінансового результату, ступінь фінансового ризику. На основі методу аналогій будується фінансова стратегія і тактика багатьох підприємств. Однак необхідно враховувати, що кожне підприємство має велику кількість властивих лише йому одному особливостей кадрового, сировинного, галузевого характеру.

У даній роботі було проаналізовано порівняльний звіт про фінансові результати підприємства за такими показниками як:

- показники майнового стану;

- показники ділової активності;

- показники рентабельності;

- показники фінансової стійкості;

- показники платоспроможності.

Стосовно майнового стану підприємства можна зробити висновок, що дане підприємство не достатньо забезпечене основними активами, оскільки розраховані показники не відповідають нормативним значенням і напрямку позитивних змін. В показниках ділової активності, коефіцієнт обігових коштів та дебіторська заборгованість не відповідають нормативним значенням. Щодо показників рентабельності підприємства можна сказати, що в своїй більшості вони не відповідають нормативним значенням. Стосовно показників фінансової стійкості можна зробити висновки, що більшість з показників відповідають нормам, що свідчить про фінансову автономію і стабільність підприємства. Показники ліквідності відповідають нормативним значенням, тобто підприємство має достатньо коштів для погашення своїх боргів, а тому підприємство є відносно ліквідним.

Провівши аналіз отриманих показників фінансового стану підприємства можна зробити висновок, що його діяльність є ефективною, тому що більшість показників відповідають нормативним значенням.

Список використаної літератури:

1.                 Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок : Навч. посібник.-Ірпінь : Академія ДПС України , 2006.-501с.

2.                 Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг : теорія і практика. Навчальний посібник.-Київ : ЦУЛ ,2002.-616с.

3.                 Іванов В.М. Фінансовий ринок : Конспект лекцій.-Київ: МАУП,1999.-112с.

4.                 Ходанівська В.П., Данилов О.Д. Фінансовий ринок : Навч. посібник.-Ірпінь : Академія ДПС України , 2001.-501с.

5.                 Чипус А.В., Царенко А.М. Финансовое положение предприятия(оценка, анализ, планирование).-Сумы: Изд-во «Университетская книга» , 2002.-362 с.

6.                 Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О.М. Бандурка, М.Я.Коробов.- К.: Либідь, 2002 .-362 с.

7.                 Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Професора А.М. Поддєрьо- гіна. -К.:КНЕУ,2000.-460 с.

8.                 Слав¢юк Р.А. Фінанси підприємств.-К.:ЦУЛ,2002.-460 с.

9. Сивый В., Балыка С. Управление хозяйственным риском // Бизнес информ. – 1998. - № 12. – С.23-27.

10. Устенко О.Л. Теория экономического риска : Монография. – К.: МАУП, 1997. – 164 с.

11.                     Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність:Методичний посібник. – К.: МАУП, 1998. – 68 с.

12. Іванченко В.. Організація процесу злиття / поглинання, досвід роботи в Україні. Український інвестиційний журнал "Welcome" - №11-12, 1998 р.

Страницы: 1, 2