Структура якісного та вікового кадрового складу ВАТ «Київпромстройсервіс»
наведена в таблиці 2.7. Виходячи з трудомісткості виготовлення виробів щорічно
(щоквартально і щомісячно ), визначається потреба в трудових ресурсах і
кваліфікаційні вимоги до них.
Регулювання потреби у трудових ресурсах здійснюється за рахунок поповнення
з професійно-технічних училищ, технікумів, залучення сумісників (до 5%),
навчання і перекваліфікації робітників заводу.
Можливе використання такого варіанту тимчасової роботи, як запрошення на
договірній основі інженерно-технічних працівників або створення творчих
колективів.
Таблиця 2.7
Якісна характеристика кадрового складу ВАТ «Київпромстройсервіс»
Категорія
Чисельність, осіб.
на 01.01.2005
на 01.01.2006
на 01.01.2007
1. Спеціалісти з вищою освітою
23
18
27
2. Спеціалісти з середньою та середньо спеціальною
освітою
34
30
30
3. Всього спеціалістів
57
48
57
а також за віком:
212
185
294
до 19 років
6
3
15
19-30 років
49
44
58
31-50 років
117
103
187
більше 50 років
40
35
34
Таким чином, виходячи з потреб і можливостей по поповненню кадрового
складу заводу, можна зробити висновок: підприємство має можливість відбору
кадрів на якісній основі в залежності від вимог виробництва. Для поліпшення
умов праці розробляються заходи, що відображені у щомісячних планах з
підготовки виробництва, НТП і контролю головним інженером. Заробітна плата
кожного робітника складається з постійної частини (тариф оклад) і перемінної
(премії, надбавки, доплати). Диференціація тарифних ставок та посадових окладів
залежить від:
- умов складності, кваліфікації
(визначається сітками, схемою посадових окладів);
- значення виробництв, служб;
- умов праці (її важкість,
шкідливість).
Таким чином, ВАТ «Київпромстройсервіс» має високий виробничий та науковий
потенціал.
2.2 Аналіз управління оборотними активами підприємства
За наведеним балансом (таблиця 2.8) підприємства визначимо необоротні та
оборотні активи підприємства, власні та залучені кошти, оборотний, чистий
оборотний та власний оборотний капітал.
Таблиця 2.8
Баланс підприємства, тис. грн
Активи
Пасиви
Основні засоби
450
Статутний капітал
400
Нематеріальні активи
70
Нерозподілений прибуток (непокритий
збиток)
90
ТМЗ
320
Довгострокові кредити банків
200
Дебіторська заборгованість
100
Кредиторська заборгованість за
товари, роботи, послуги
120
Грошові кошти
50
Інші поточні зобов’язання
180
Усього
990
Усього
990
До необоротних активів підприємства належать основні засоби та нематеріальні
активи (450 + 70 = 520 тис. грн.), до оборотних – товарно-матеріальні запаси,
дебіторська заборгованість та грошові кошти (320 + 100 + 50 = 470 тис. грн.).
Власні кошти підприємства складаються зі статутного капіталу та нерозподіленого
прибутку (400 + 90 = 490 тис. грн.); залучені кошти – із довгострокових
кредитів, кредиторської заборгованості та інших поточних зобов’язань (200 + 120
+ 180 = 500 тис. грн.). Поточними зобов’язаннями є кредиторська заборгованість
та інші поточні зобов’язання (120 + 180 = 300 тис. грн.). Оборотний капітал,
який визначається обсягом оборотних активів підприємства, становить 470 тис.
грн. Чистий оборотний капітал визначається як різниця між оборотними активами
та поточними зобов’язаннями, тобто 470 – 300 = 170 тис. грн. Власного
оборотного капіталу підприємство не має, оскільки всі власні кошти вкладено в
необоротні активи (490 – 520 < 0).
На початку 2005 року ВАТ «Київпромстройсервіс» придбало обладнання для
цеху металоконструкцій на суму 50000 грн. Транспортні витрати на доставку
обладнання становили 300 грн., витрати, пов’язані з монтажем та введенням в
експлуатацію – 600 грн. Протягом року було проведено модернізацію обладнання,
витрати на яку дорівнюють 3000 грн., нараховано знос у розмірі 12000 грн., частину
обладнання вартістю 10000 грн. наприкінці року передано у фінансовий лізинг. За
цей час ринкові ціни на подібне обладнання знизились до 47000 грн., а з
урахуванням ступеня зносу – до 34000 грн.
Визначимо первісну вартість обладнання, а також балансову та відновну
вартість через рік після придбання, тобто на кінець 2006 року.
Первісна вартість обладнання становить: 50000 + 300 + 600 = 50900 грн.,
оскільки до неї включаються витрати на придбання, доставку, монтаж та введення
в експлуатацію обладнання. Відновна вартість дорівнює 34000 грн. Вона
визначається сумою коштів, які необхідно в даний момент витратити на придбання
такого обладнання. Витрати на модернізацію становлять 6% балансової вартості
обладнання на початок року (3 : 50 × 100%), отже, збільшують балансову
вартість і підлягають амортизації. Слід зазначити, якщо витрати на модернізацію
не перевищують 5% балансової вартості обладнання на початок року, вони можуть
бути віднесені до валових витрат підприємства.
Вартість обладнання, переданого у фінансовий лізинг, зменшує балансову
вартість обладнання на відповідну величину. У результаті цього балансова
вартість обладнання на кінець 2006 року становила
50900 + 3000 – 12000 – 10000 = 25900 грн.
На початку 2006 року для потреб автотранспортного цеху придбано
автомобіль, за який було сплачено 25,5 тис. грн. Ринкові ціни на такий автомобіль
коливаються в межах 26-27 тис. грн. На зборах засновників його оцінено на суму
26,8 тис. грн. Визначимо, первісну вартість автомобіля, враховуючи, що
автомобіль передано як внесок до статутного капіталу, в безоплатне та
безстрокове користування, причому придбаний він за кошти ВАТ «Київпромстройсервіс».
При передачі автомобіля як внеску до статутного капіталу його первісна
вартість становила 26,8 тис. грн., оскільки її визначали збори засновників.
Оскільки автомобіль придбано за кошти підприємства, його вартість дорівнює сумі
сплачених за нього коштів і становить 25,5 тис. грн. У разі передачі автомобіля
в безоплатне і безстрокове користування його вартість визначається на основі
середньоринкових цін, і становить 26,5 тис. грн.
Первісна вартість основних засобів цеху металоформ і оснастки (Вп)
– 50 тис. грн. Строк корисного використання (n) – 5 років.
Визначимо щорічні амортизаційні відрахування та балансову вартість основних
засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування
амортизації (таблиця 2.9) для наступних варіантів: Вл = 0; Вл
= 5 тис. грн.
За формулою А = Вn : n = 50 : 5 = 10 тис. грн.
За формулою А = (Вn
– Вл)
: n = (50 – 5) : 5 = 9 тис. грн.
Первісна вартість обладнання інструментального цеху – 12 тис. грн. Строк
корисного використання – 5 років.
Визначимо норму амортизації, щорічні амортизаційні відрахування,
балансову вартість обладнання на кінець кожного року та ліквідаційну вартість
при застосуванні методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного
залишку (МПЗЗ) (таблиця 2.10).
Згідно з формулою Na = 100% : n = 100% : 5 = 20%.
Ліквідаційна вартість обладнання (вартість на кінець 2006 року) для
методів зменшуваного залишку та подвійного зменшуваного залишку становить
відповідно 3,93 і 0,93 тис. грн.
Таблиця 2.9
Амортизаційні відрахування та балансова вартість основних засобів на
кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації
Рік
Амортизаційні відрахування , тис. грн.
Балансова вартість, тис. грн.
Амортизаційні відрахування , тис. грн.
Балансова вартість, тис. грн.
2002
10
50 – 10 = 40
9
50 – 9 = 41
2003
10
40 – 10 = 30
9
41 – 9 = 32
2004
10
30 – 10 = 20
9
32 – 9 = 23
2005
10
20 – 10 = 10
9
23 – 9 = 14
2006
10
10 – 10 = 0
9
14 – 9 = 5
Таблиця 2.10
Результати застосування методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного
зменшуваного залишку (МПЗЗ)
Рік
Амортизаційні відрахування , тис. грн.
Балансова вартість (МЗЗ)
Амортизаційні відрахування , тис. грн.
Балансова вартість (МПЗЗ)
2002
12 × 2,4 = 2,4
12 – 2,4 = 9,6
12 × 2 × 0,2 = 4,8
12 – 4,8 = 7,2
2003
9,6 × 0,2 = 1,92
9,6 – 1,92 = 7,68
7,2 × 2 × 0,2 = 2,88
7,2 – 2,88 = 4,32
2004
7,68 × 0,2 = 1,54
7,68 – 1,54 = 6,14
4,32 × 2 × 0,2 = 1,73
4,32 – 1,73 = 2,59
2005
6,14 × 0,2 = 1,23
6,14 – 1,23 = 4,91
2,59 × 2 × 0,2 = 1,04
2,59 – 1,04 = 1,55
2006
4,91 × 0,2 = 0,98
4,91 – 0,98 = 3,93
1,55 × 2 × 0,2 = 0,62
1,55 – 0,62 = 0,93
Первісна вартість устаткування цеху по виготовленню металевих та
броньованих дверей (Вn) – 40 тис. грн., а ліквідаційна
(Вл) – 4 тис. грн., строк корисного використання – 4 роки, загальний
виробничий ресурс (К) – 400 тис. виробів. Кількість виробленої продукції за
роками наведено у таблиці 2.11.
Визначимо щорічні амортизаційні відрахування методами списання вартості
за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої
продукції.
Таблиця 2.11
Кількість вироблених металевих та броньованих дверей
Рік
2003 рік
2004 рік
2005 рік
2006 рік
Кількість, тис. шт.
100
110
100
90
Щорічні амортизаційні відрахування методом списання вартості за сумою
років корисного використання визначаються за формулою:
Ai = (Bn – Bл) × ni : n,
де n = 1 + 2 + 3 + 4 = 10;
Bn – Bл = 40 – 4 = 36 тис. грн.
Щорічні амортизаційні відрахування відповідно до обсягу виробленої продукції
розраховують за формулою:
Ai = (Bn – Bл) × Ki : K,
де K = 400 тис. грн.;
Bn – Bл = 40 – 4 = 36 тис. грн.
Результати розрахунків наведено у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Щорічні амортизаційні відрахування визначені методами списання вартості
за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої
продукції
Рік
,
тис. грн.
,
тис. грн.
2003
А1 = 36 × 4 : 10 = 14,4
А1 = 36 × 100 : 400 = 9
2004
А2 = 36 × 3 : 10 = 10,8
А2 = 36 × 110 : 400 = 9,9
2005
А3 = 36 × 2 : 10 = 7,2
А3 = 36 × 100 : 400 = 9
2006
А4 = 36 × 1 : 10 = 3,6
А4 = 36 × 90 : 400 = 8,1
На початок 2006 року залишкова вартість основних засобів групи 1
становить 9000 грн., групи 2 – 2000 грн.
Визначимо щоквартальні амортизаційні відрахування за методом, який
використовують у податковому обліку, а також залишкову вартість основних
засобів за групами на кінець кожного кварталу (таблиця 2.13).
Норми амортизації для основних засобів груп 1 і 2 становлять відповідно
2% і 10% і застосовують до балансової вартості засобів на початок звітного
кварталу.
Таблиця 2.13
Щоквартальні амортизаційні відрахування та залишкова вартість основних
засобів за групами
Рік
Амортизаційні відрахування , грн.
Балансова вартість, група 1
Амортизаційні відрахування , грн.
Балансова вартість, група 2
2003
9000 × 0,02 = 180
8820
2000 × 0,1 = 200
1800
2004
8820 × 0,02 = 176,4
8643,6
1800 × 0,1 = 180
1620
2005
8643 × 0,02 = 172,9
8470,7
1620 × 0,1 = 162
1458
2006
8470,7 × 0,02 = 169,4
8301,3
1458 × 0,1 = 145,8
1312,2
Визначимо системну та змінну складові оборотного капіталу (ОК), а також
середнє значення оборотного капіталу за рік. Обсяг оборотних активів за місяцями
наведено у таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Обсяг оборотних активів за місяцями 2006 року
1-й
2-й
3-й
4-й
5-й
6-й
7-й
8-й
9-й
10-й
11-й
12-й
Обсяг оборотних активів, тис. грн.
200
195
203
212
253
266
281
290
272
267
243
229
Системна складова, яка визначається мінімальним значенням ОК, становить
195 тис. грн. Змінна складова визначається як різниця між максимальним і
мінімальним значеннями ОК, тобто 290 – 195 = 95 тис. грн. Середнє значення ОК
обчислимо за формулою середнього арифметичного:
Чиста виручка від реалізації освітлювальної опори – 2000 грн. Для виготовлення
освітлювальної опори використовується 3 комплектуючі (К1, К2,
К3), інші витрати на виготовлення та реалізацію становлять 200 грн.
Визначимо прибуток підприємства від реалізації цього виробу, розраховуючи
собівартість комплектуючих за методами ФІФО, ЛІФО та середньозваженої вартості.
Дані для розрахунку собівартості комплектуючих наведено у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Вихідні дані для розрахунку собівартості комплектуючих освітлювальної
опори
Дата поставки
K1
K2
K3
Ціна за штуку, грн.
Кількість, шт.
Ціна за штуку, грн.
Кількість, шт.
Ціна за штуку, грн.
Кількість, шт.
05.01.2006
680
200
450
200
300
200
14.03.2006
695
500
480
500
310
500
25.04.2006
710
300
500
300
320
300
За методом ФІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю
перших за часом надходження, тобто собівартістю комплектуючих, які надійшли
05.01.2006 року. Прибуток від реалізації виробу дорівнює:
П = Чиста виручка – Витрати =
= 2000 – 680 – 450 – 300 – 200 = 370 грн.
За методом ЛІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю
останніх за часом надходження, тобто, собівартістю комплектуючих, які надійшли
25.04.2006 року. Прибуток від реалізації виробу буде таким:
П = Чиста виручка – Витрати =
= 2000 – 710 – 500 – 320 – 200 = 270 грн.
Собівартість комплектуючих (Ск) за методом середньозваженої
вартості обчислимо діленням сумарної вартості комплектуючих на їх загальну кількість:
Ск = (680 × 200 + 695 × 500 + 710 × 300) :
: (200 + 500 + 300) = 696,5 грн.;
Ск = (450 × 200 + 480 × 500 + 500 × 300) :
: (200 + 500 + 300) = 480 грн.;
Ск = (300 × 200 + 310 × 500 + 320 × 300) :
: (200 + 500 + 300) = 311 грн.
Прибуток від реалізації виробу дорівнює:
П = Чиста виручка – Випрати =
= 2000 – 696,5 – 480 – 311 – 200 = 312,5 грн.
Визначити необхідний рівень резерву сумнівних боргів з дебіторської
заборгованості. Загальній обсяг дебіторської заборгованості – 200 тис. грн. Ризик неповернення 30% заборгованості становить 2%; 40%
заборгованості – 5%; 20% заборгованості – 10%; 10% заборгованості є
безнадійною.
Визначимо середній ризик неповернення та величину резерву сумнівних
боргів за всім обсягом заборгованості. Встановимо, як зміниться рівень ризику,
якщо 50% заборгованості, яка мала ризик неповернення 10%, стане безнадійною.
Резерв сумнівних боргів формується відповідно до ризику неповернення та
обсягу дебіторської заборгованості.
Середній ризик неповернення за всім обсягом заборгованості дорівнює:
50% заборгованості, що має ризик неповернення 10%, становить 20% : 2 =
10% загального обсягу заборгованості. Якщо ця заборгованість стане безнадійною,
10% усієї заборгованості буде мати ризик неповернення 10%, а 20% стане
безнадійною. Середній ризик неповернення РН за всім обсягом заборгованості в
цьому випадку становитиме:
Підприємство протягом 2006 року реалізувало освітлювальні опори, металоформи
та металеві огорожі чотирьом фірмам. Обсяги продаж та заборгованість, яка з
різних причин залишилась непогашеною, за підприємствами наведено у таблиці 2.16.
Таблиця 2.16
Обсяги продаж та непогашена заборгованість за підприємствами
П1
П2
П3
П4
Обсяги продаж, тис. грн.
200
350
400
560
Заборгованість, тис. грн.
4
7
12
28
Визначимо ризик неповернення за кожним підприємством. Крім того,
визначимо який резерв сумнівних боргів ВАТ «Київпромстройсервіс» має
сформувати, оскільки в наступному році має намір реалізувати продукцію тим
самим фірмам у таких самих пропорціях.
Ризик неповернення за кожним з підприємств визначається співвідношенням
обсягу непогашеної заборгованості до обсягу продаж:
Р1 = 4 : 200 = 0,02, або 2%;
Р2 = 7 : 350 = 0,02, або 2%;
Р3 = 12 : 400 = 0,03, або 3%;
Р4 = 28 : 560 = 0,05, або 5%.
Середній ризик неповернення за всіма підприємствами:
Таким чином, резерв сумнівних боргів, який ВАТ «Київпромстройсервіс» має
сформувати у наступному році, має становити близько 3,4% від загального обсягу
продаж, оскільки середній ризик неповернення, розрахований на основі даних за
попередній рік, дорівнює 3,38%.
2.3 Аналіз управління дебіторською заборгованістю і грошовими коштами
підприємства
ВАТ «Київпромстройсервіс» займається реалізацією наборів столярних
виробів і пиломатеріалів. Набори купують у виробників за закупівельною ціною,
що дорівнює 100 грн. Після цього на них наносять логотип та назву фірми-замовника
і продають останнім за новою ціною. Річний обсяг реалізації становить 13000
наборів. Витрати на утримання запасів становлять близько 20% від їх обсягу, а
витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання для нанесення
нових надписів на вироби – 500 грн. Замовлення надходять і виконуються
рівномірно протягом року. Визначимо оптимальний обсяг замовлення.
Оскільки мають місце рівномірні постачання та збут продукції, для
визначення оптимального обсягу замовлення можна використати модель Баумоля.
Витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання фактично є
витратами на організацію замовлення, тому згідно з формулою (1.2) оптимальний
обсяг замовлення становитиме:
Отже, при річному обсязі реалізації 13000 наборів підприємству з метою
мінімізації витрат, пов’язаних з утриманням запасів, доцільно замовляти і
купувати для остаточної обробки й реалізації набори в кількості 806 шт. в одному
замовленні. Таких замовлень по 806 шт. протягом року при рівномірному
постачанні буде здійснено: 13000 : 806 » 16. Тобто приблизно раз на півтора
місяці підприємство купуватиме для обробки 806 наборів.
Якщо для переналагодження обладнання та виконання інших робіт, пов’язаних
із виконанням чергового замовлення, необхідно приблизно один тиждень (протягом
тижня продається у середньому: 13000 : 52 = 250 наборів), підприємству варто
замовляти нову партію наборів при залишку запасів на складі 250 шт.
У разі, якщо підприємство з метою зменшення ризиків формує страховий
запас на рівні 150 наборів (обсяг страхового запасу підприємство встановлює
самостійно, враховуючи можливі збої в постачанні, нерівномірний збут тощо),
кількість наборів на складі з урахуванням оптимального обсягу запасів буде
коливатись в інтервалі {150, 150 + 806}, а середній рівень запасів визначатиметься
кількістю (150 + 806) : 2 = 478 наборів. Обсяг запасів, що відповідає точці
замовлення, становитиме: 150 + 250 = 400 наборів (рис. 2.4), максимальний обсяг
запасів: 150 + 806 = 956 наборів.
Рис. 2.4 Коливання залишку запасів на складі підприємства
У 2007 році для виготовлення будівельно-монтажної оснастки та нестандартного
обладнання для промислових підприємств та організацій ВАТ «Київпромстройсервіс»
планує закуповувати сировину на умовах комерційного кредиту. Строк кредитування
– 45 днів. При сплаті за сировину протягом перших 10 днів надається знижка 2%.
Підприємству необхідно закупити сировини на суму 200000 грн., очікувати
надходження коштів для розрахунків за неї через 45 днів і розглядати можливість
розрахуватись зі знижкою за рахунок банківського кредиту (ставка кредитування –
12% річних).
У таких умовах необхідним є прийняття управлінського рішення щодо вибору
варіанту більш прийнятного для підприємства: розрахуватись вчасно власними
коштами чи протягом перших 10 днів за рахунок банківського кредиту. Вигода від
знижки дорівнює: 200000 × 0,02 = 4000 грн., оскільки оплата за сировину
протягом пільгового періоду становить 98% її вартості, тобто: 200000 ×
0,98 = 196000 грн.
При розрахунках банківським кредитом підприємству треба взяти позику на
35 днів, тому що знижку можна отримати лише при розрахунках протягом перших 10
днів, а кошти на підприємство надійдуть через 45 днів. Проценти за кредит
становлять 196000 × 0,12 × (35 : 365) = 2255 грн. Чиста вигода від
знижки дорівнює: 4000 – 2255 = 1745 грн.
Отже, ВАТ «Київпромстройсервіс» доцільно отримати кредит у банку і
розрахуватись за сировину протягом пільгового періоду зі знижкою.
Підприємство вважає за потрібне на початку 2007 року поповнити запаси
сировини для виготовлення металоформ, оснастки та товарної арматури для
виробництва залізобетонних конструкцій на суму 100000 грн. Постачальник
пропонує придбати сировини у 1,5 рази більше зі знижкою 5%. Річні витрати на
утримання запасів становлять близько 20% їх вартості. Придбана надлишкова
сировина не буде використана для виробництва продукції протягом кварталу.
Визначимо, чи доцільно ВАТ «Київпромстройсервіс» створювати надлишкові запаси
сировини.
Отже, підприємству пропонують придбати сировини на суму:100000 ×
1,5 = 150000 грн. Вигода від придбання сировини зі знижкою становить:150000
× 0,05 = 7500 грн. Вартість утримання протягом кварталу додаткових
запасів дорівнює: 50000 × 0,2 × 3 : 12 = 2500 грн.
За рахунок створення надлишкових запасів можна заощадити: 7500 – 2500 =
5000 грн., тому підприємству доцільно скористатись пропозицією постачальника і
придбати сировини на суму 150000 грн., або з урахуванням знижки – на суму: 150000
× 0,95 = 142500 грн.
ВАТ «Київпромстройсервіс» реалізує будівельно-монтажну оснастку та
нестандартне обладнання промисловим підприємствам та організаціям на умовах
комерційного кредиту. Річні обсяги реалізації та ціна реалізації продукції
однакові для обох видів продукції. Порівняємо виручку від реалізації в кредит
будівельно-монтажної оснастки і нестандартного обладнання за 2006 рік.
Умови комерційного кредиту наступні:
-
для будівельно-монтажної
оснастки: «2/10 net 30», 65% покупців здійснюють оплату
протягом перших 10 днів, 35% – в період
10-30 днів;
-
для нестандартного обладнання: «3/15 net 45», 60% покупців здійснюють оплату протягом перших 15 днів, 40% – в період 15-45 днів.
65% покупців будівельно-монтажної оснастки сплачують 98% коштів за
придбану продукцію, оскільки купують її зі знижкою 2%, 35% покупців сплачують
100% вартості. Якщо прийняти річну виручку від реалізації продукції за 1, то
реальне надходження коштів від реалізації будівельно-монтажної оснастки
протягом року становить: 0,65 × 0,98 + 0,35 × 1 = 0,987, або 98,7%
виручки.
60% покупців нестандартного обладнання сплачують 97% коштів за придбану
продукцію, оскільки купують її зі знижкою 3%, 40% покупців сплачують 100%
вартості. Якщо прийняти річну виручку від реалізації продукції за 1, то реальне
надходження коштів від реалізації нестандартного обладнання протягом року
дорівнює: 0,6 × 0,97 + 0,4 × 1 =0,982, або 98,2% виручки.
Отже, кошти, отримані ВАТ «Київпромстройсервіс» протягом 2006 року від
реалізації будівельно-монтажної оснастки в кредит, у 0,987 : 0,982 = 1,005
рази, або на 0,5%, перевищують кошти, отримані від реалізації нестандартного
обладнання.
Тобто, якщо річні обсяги реалізації становлять, наприклад, 1 млн. грн.,
річна вигода від реалізації будівельно-монтажної оснастки порівняно з реалізацією
нестандартного обладнання становитиме: 1000000 × 0,005 = 5000 грн.
ВАТ «Київпромстройсервіс» реалізує металеві броньовані двері на умовах
комерційного кредиту. 50% покупців виступають позичальниками 2-го класу, 20% –
3-го і 30% – 4-го класу. Річна виручка від реалізації металевих броньованих
дверей становить 5000000 грн. За рахунок кредитування покупців 5-го класу обсяг
реалізації у 2007 році планується збільшити на 25%. Визначимо, як при цьому
зростуть чисті надходження підприємства.
Якщо для розрахунків використовувати максимальні ризики неповернення для
покупців різних класів (таблиця 1.1), середній ризик неповернення у результаті
реалізації продукції позичальникам 2-4-го класів становитиме: 0,5 × 0,005
+ 0,2 × 0,01 + 0,3 × 0,02 = 0,0045, або 0,45%.
Чисті надходження коштів дорівнюватимуть 100% – 0,45% = 99,55% виручки,
або 5000000 × 0,9955 = 4977500 грн.
Збільшення виручки на 25%, або на: 5000000 × 0,25 = 1250000 грн., у
результаті кредитування покупців 5-го класу означає, що покупці цього класу
складатимуть 25 : 125 = 0,2; покупці 2-го класу – 50 : 125 = 0,4; 3-го – 20 :
125 = 0,16; 4-го – 30 : 125 = 0,24 загальної чисельності покупців. Середній ризик
неповернення у цьому випадку становитиме: 0,4 × 0,005 + 0,16 × 0,01
+ 0,24 × 0,02 + 0,2 × 0,05 = 0,0184, або 1,84%.
Чисті надходження коштів з урахуванням ризику неповернення будуть такими:
100% – 1,84% = 98,16% виручки, або 6250000 × 0,9816 = 6135000 грн.
Отже, при зростанні обсягів реалізації на 1250000 грн. чисті надходження
коштів зростуть на: 6135000 – 4977500 = 1157500 грн.
Використовуючи модель Міллера – Орра, розрахуємо інтервал коливань
залишку грошових коштів на рахунку ВАТ «Київпромстройсервіс» та точку
повернення.
Дохідність високоліквідних цінних паперів підприємства – 11,7% річних,
середні витрати, пов’язані з придбанням чи продажем одного цінного папера, – 10
грн., дисперсія D
одноденного коливання залишку грошових коштів на рахунку – 8410000 грн.2.
Мінімальний залишок коштів на рахунку підприємство встановило на рівні 20000
грн.
Згідно з моделлю Міллера – Орра (формули (1.6)-(1.8)) інтервал між
верхньою та нижньою межами коливання залишку грошових коштів на рахунку, при
якому мінімізуються сумарні витрати на утримання грошових коштів, дорівнює:
.
Середню величину залишку СЗ та точку повернення Р, що визначає рівень,
відносно якого залишок на рахунку може збільшуватись і зменшуватись у певних
межах, визначимо з виразів:
;
.
Враховуючи те, що транзакційні витрати (Вт) у розрахунку на один цінний
папір становлять 10 грн., дохідність високоліквідних цінних паперів фактично
визначає альтернативні витрати, які в розрахунку на день становлять: Ва
= 11,7 : 365 = 0,032%, дисперсія одноденного чистого потоку грошових коштів D = 8410000 грн.2,
мінімальний залишок коштів на рахунку МЗ = 20000 грн., отримаємо:
При зростанні залишку коштів на рахунку до максимального рівня, що
визначається величиною МЗ + I = 20000
+ 9238 = 29238 грн., необхідно придбати цінні папери на суму МЗ + I – Р = 29238
– 23079 = 6159 грн. з тим, щоб залишок
коштів знизився до точки повернення. При зниженні залишку коштів на рахунку до
мінімального рівня потрібно продати цінні папери на суму: Р – МЗ = 23079 –
20000 = 3079 грн., щоб поповнити запас грошових коштів до рівня, що
визначається точкою повернення.
Таким чином, результати застосування моделі Міллера – Орра і моделі
Баумоля в практиці фінансового менеджменту, слугують орієнтиром при формуванні
стратегії управління грошовими коштами та визначенні, виходячи з практичних
міркувань і досвіду фінансової діяльності, основних параметрів грошового потоку
ВАТ «Київпромстройсервіс».
Розділ 3б Шляхи удосконалення
процесу управління оборотними активами ВАТ «Київпромстройсервіс»
3.1 Рекомендації щодо способів визначення потреби в оборотних коштах
Діяльність підприємства неможлива без оборотних коштів. Ця потреба є
одним з об’єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності
ВАТ «Київпромстройсервіс». Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну
складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства
зі створення й реалізації продукції.
Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресурсів для
допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та
інших закладів непромислового характеру.
У практиці ВАТ «Київпромстройсервіс» доцільно використовувати два методи
визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.
Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і
нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які
пов’язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.
Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат
на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов’язує
виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної
комерційної діяльності та розвитку ВАТ «Київпромстройсервіс».
Визначення потреби в оборотних коштах необхідно здійснювати через їх
нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох
факторів, які впливають на господарську діяльність підприємства. Для ВАТ
«Київпромстройсервіс» до них належать:
- умови постачання підприємств
товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки,
розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми
розрахунків за матеріальні цінності;
- організація процесу
виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом
виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;
- умови реалізації продукції:
кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, призначення продукції,
умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.
За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому
обсягу виробництва та реалізації ВАТ «Київпромстройсервіс» в змозі отримувати
прибуток з мінімальними витратами.
У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й
виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення
прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській
діяльності.
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів
сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для
використання оборотних коштів не за призначенням.
Значення нормування оборотних коштів полягає в наступному:
- по-перше, правильне
визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і
безперебійність процесу виробництва;
- по-друге, нормування
оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти
підприємства;
- по-третє, від правильно
встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва,
реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності;
- по-четверте, обґрунтовані
нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації
ризику підприємницької діяльності.