бесплатные рефераты

Управління податковими платежами на туристичному підприємства (на прикладі туристичної фірми ТОВ "Сєнтоза-Тур")

4) страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

5) роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників;

6) найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи;

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наведений в законі України [18]:

1) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

- для роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників;

- для роботодавців - на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС - 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

- для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

0,25 відсотка - для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

6)       Фонд соціального страхування України на випадок безробіття

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [17].

Суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застраховані особи - наймані працівники, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття. Страхувальники-роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески. Страховик - Фонд загально-обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) є:

1. Роботодавці.

2. Наймані працівники.

Від сплати страхових внесків звільняються:

-            роботодавці підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

-            роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС;

- застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

- застраховані особи в частині отримання допомоги по частковому безробіттю.

Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

- працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [18]:

- для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

- для найманих працівників - 0,5 відсотка суми оплати праці;

- роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків;

7)           Фонд соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик [21]. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування - працівник. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Встановлено на 2007 рік [19] відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (табл.1.1):


Таблиця 1.1

Ставки страхових тарифів соцстрахування від нещасних випадків

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

0,66 

24 

1,20 

47 

2,14 

0,67 

25 

1,23 

48 

2,16 

0,68 

26 

1,29 

49 

2,18 

0,69 

27 

1,35 

50 

2,35 

0,70 

28 

1,41 

51 

2,37 

0,72 

29 

1,48 

52 

2,42 

0,73 

30 

1,50 

53 

2,44 

0,75 

31 

1,51 

54 

2,47 

0,76 

32 

1,55 

55 

2,56 

10 

0,78 

33 

1,56 

56 

2,64 

11 

0,80 

34 

1,67 

57 

2,91 

12 

0,82 

35 

1,68 

58 

2,92 

13 

0,83 

36 

1,76 

59 

3,00 

14 

0,85 

37 

1,77 

60 

3,38 

15 

0,90 

38 

1,86 

61 

3,66 

16 

0,94 

39 

1,87 

62 

3,80 

17 

0,96 

40 

1,89 

63 

4,09 

18 

1,03 

41 

1,90 

64 

4,30 

19 

1,06 

42 

1,93 

65 

6,51 

20 

1,07 

43 

1,95 

66 

6,62 

21 

1,08 

44 

2,00 

67 

13,60 

22 

1,09 

45 

2,01 

 

 

23 

1,16 

46 

2,09 

 

 


Таким чином, для досліджуємого туристичного підприємства, яке не має процесів виробництва товарів та використання природних ресурсів при наданні послуг податкове поле формується наступним чином:

1. Для юридичної особи – туристичної фірми:

а) податок на додану вартість у розмірі 20% від суми оподатковує мого об’єкта (різниця податкових зобов’язань та податкового кредиту);

б) податок на прибуток підприємства у розмірі 25% від суми чистого прибутку до оподаткування (різниця суми валового доходу та валових витрат+амортизаційні відрахування);

в) збір в Пенсійний фонд в розмірі 33,2% від фонду оплати праці найманим працівникам (ФОП);

г) збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 1,5% від ФОП;

д) збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 1,3% від ФОП;

е) збір в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 0,5 -1,0% від ФОП;

ж) комунальний податок в розмірі 1,7грн./міс. за кожного постійно працюючого робітника.

2. Для найманих працівників туристичної фірми (вираховується юридичною особою з доходів фізичної особи – працівника при видачі заробітної плати та перераховується підприємством, як податковим агентом, у відповідні фонди та бюджети):

а) податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15,0% від ФОП;

б) збір в Пенсійний фонд в розмірі 1-5% від ФОП;

в) збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 0,5 -1,0% від ФОП;

е) збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 0,5% від ФОП;


1.3 Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва


Єдиний податок (Single Tax) – це прямий загальнодержавний податок, що стягується з юридичних і фізичних осіб – суб'єктів малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування згідно Указу Президента “ Про спрощену систему оподаткування” [32].

Платники єдиного податку:

- фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, впродовж року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

- юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Об’єкт оподаткування єдиним податком:

а) Для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб об'єктом оподаткуваня єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

б) Для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб визначення об'єкта оподаткування під час нарахування податкових зобов'язань з єдиного податку не передбачено, оскільки сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, фіксована і не залежить від фактичних результатів господарської діяльності платника податку

Ставка єдиного податку:

а) Для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб передбачено можливість обрання однієї з двох ставок податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

б) Для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень і більше 200 гривень на місяць. Якщо фізична особа – платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участі у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) [32]:

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

- податку на прибуток підприємств;

- податку з доходів фізичних осіб (для фізичних осіб – суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань та зборів на автомобільні дороги України;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів сфери послуг;

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Таким чином, в результаті досліджень 1 розділу виявлено:

1. Ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності відповідно до ст. 14 Закону про туризм ( 324/95-ВР ) підлягають:

- туристичні агентства;

- бюро подорожей;

- бюро екскурсій, екскурсійні бюро;

- бюро з приймання туристів;

- туристичні оператори;

- готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси та бази;

- інші юридичні та фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами або положеннями.

2. Суб’єктами туристичної діяльності можуть виступати як туроператори, так і турагенти. Згідно з п. 1.1 розділу 1 Ліцензійних умов туроператор - це суб‘єкт підприємництва, який здійснює діяльність із формування, просування та реалізації свого туристичного продукту (комплексу туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі), тобто туру. У свою чергу, турагент - це суб‘єкт підприємництва, який здійснює діяльність із просування та реалізації безпосередньо туристам туристичного продукту, сформованого туроператором, а також супутніх (додаткових) послуг, необхідних для реалізації туристичного продукту туроператора. Інакше кажучи, турагент виконує роль посередника між туроператором та споживачем туристичних послуг і не бере участі у формуванні туристичного продукту (туру).

3. Особливостями оподаткування суб’єктів туристичного бізнеса є специфіка розрахунку об’єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану варість для туроператорів та турагентів, враховуючи особливості їх взаєморозрахунків з туроператорами –нерезидентами, що визиває необхідність в договорах надання туристичних послуг (Додатки Д, Е) вказувати на транзитний характер частини неоподатковуємих грошових потоків доходів, які отримують на свої рахунки туроператор та турагент.


РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СЄНТОЗА-ТУР»

2.1 Загальна характеристика туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур»


Досліджуєме в дипломному проекті ТОВ "Сєнтоза - Тур" – це туристична компанія -туроператор, що працює в м. Дніпропетровську з 1998 р. і надає весь комплекс туристичних послуг в галузі виїзного, в’їздного та внутрішнього туризму, у т.ч. такі як продаж і бронювання авіаквитків на всі напрямки і візову підтримку. У квітні 2004 року відкрита філія в місті Києві за адресою вул. Федорова 10. Ліцензія Державної Туристичної Адміністрації України АА №780091 від 25.03.2004 [88].

У складі ТОВ "Сєнтоза - Тур" працюють 17 співробітників, 10 з яких - з досвідом роботи в туристичній галузі, що пройшли якісну підготовку і дипломи IATA/UFTAA:

- ІАТА - міжнародна асоціація авіаперевізників;

- UFTAA - федерація туристичних агенств.

Робочі місця співробітників обладнані компьютерною технікою, підключеною до міжнародних систем продаж, що дозволяє робити операції online-бронювання. У приміщеннях офісів працюють пункти обміну валют КБ "Приватбанк", також, для зручності клієнтів, оплата послуг приймається по пластикових картках.

ТОВ "Сєнтоза - Тур" розроблені основні туристичні продукти в напрямку обслуговування виїзного туризму:

а) туристичні та ділові поїздки за кордон у вигляді комплексного туру:

-            отель в столиці закордонної країни;

-            візова підтримка;

-            авіапереліт, включаючи чартерні рейси;

-            туристична поїздка по країні перебування;

-            проживання в отелях бажаємих категорій в турпоїздці;

-            харчування класів ВВ або НВ;

-            медичне страхування.

б) бронювання турів у турецьких туроператорів “ TURTESS”, “TEZTOUR”.

в) заказ чартерних авіарейсів;

г) продаж авіаквитків на всі авіарейси за кордон з України.

На зимній період 2007 – 2008 року розроблені нові тури “Різдство в Альпах”, “ Горнолижна Турція” та інші. Особливостю надання туристичних послуг є можливість оформлення туру в кредит в АКБ “Приватбанк” за 20 хвилин прямо в агентстві ТОВ "Сєнтоза-Тур" .

Заставою високої якості роботи є чітка структурна організація роботи співробітників по наступних функціональних напрямках [88]:

1) Відділ продажу авіаквитків здійснює бронювання і продаж квитків національних і закордонних авіакомпаній; проводить оптимізацію маршруту проходження з метою зниження витрат клієнта; організує чартерні перевезення і трансфери. Співпрацюючи з найбільшими авіакомпаніями світу, ТОВ "Сєнтоза - Тур" має можливість продажу авіаквитків у будь-яке місце в світі. ТОВ "Сєнтоза - Тур" имееет прямий доступ до міжнародної системи бронювання авіаквитків, завдяки чому можливо швидке бронювання і підтвердження місця по будь-якому маршруту з Дніпропетровська і з будь-якого міста світу. ТОВ "Сєнтоза - Тур" здійснює бронювання і продаж авіаквитків за цінами авіакомпаній перевізників.

2) Туристичний відділ пропонує поїздки високого рівня з обслуговуванням по особисто обраному маршруту; представляє послуги по бронюванню готелів, автотранспорту, екскурсійні програми; організовує групові й індивідуальні тури по найбільш привабливих маршрутах України і зарубіжжя; виконує організацію чартерних перевезень, а також здійснює підтримку по відкриттю віз.

ТОВ "Сєнтоза - Тур", як агентство з продажу авіаквитків, співробітничає з такими відомими авіаперевізниками як: Austrian Airlines, Air France, KLM, British Airways, EL-AL, Аерофлот, LOT, Lufthansa, Air Ukraine, Ukraine International Airlines, Днiпpоавіа, Aerosweet і ін. Це гарантує клієнту вибір самого оптимального маршруту для перельоту. Постійними клієнтами ТОВ "Сєнтоза - Тур" є: ФК "Дніпро", спортивний клуб "Мегарон".

Контактна інформація з туристичним агентством розташована на власному Інтернет-сайті в всесвітній мережі Інтернет за адресою: #"1.files/image003.jpg">

Рис.2.2. Динаміка агрегатів балансу ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004 – 2007 р.р.


Таким чином, зростання валюти балансу за джерелами в ТОВ “Сєнтоза- Тур” у 2004 -2007 роках забезпечено за рахунок нестійких поточних залучених пасивів, що є ризикованою базою нарощування обсягів активних операцій.

На рис.2.3 наведена динаміка валових доходів, валових витрат та чистого прибутку ТОВ “Сєнтоза- Тур” у 2004 -2007 роках. Як показано на графіках рис.2.3, чистий прибуток складає не більше 1% від валового чистого доходу, тобто ТОВ “Сєнтоза- Тур” у 2004 -2007 роках в результаті діяльності «проїдає» доход валовими витратами і не отримує коштів в фонди розвитку підприємства.


Рис.2.3. Динаміка доходів та витрат ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


В табл. 2.1 наведена динаміка основних фінансових результатів діяльності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.1:

-            динаміка валових доходів характеризується зниженням з рівня 1,163 млн.грн. у 2004 році до рівня 0,925 млн.грн. у 2005 році та зростанням до рівня 1,89 млн.грн. у 2007 році;

-            динаміка валових витрат характеризується зниженням з рівня 1,14 млн.грн. у 2004 році до рівня 0,9 млн.грн. у 2005 році та зростанням до рівня 1,85 млн.грн. у 2007 році;

-            при відносному рівні валових витрат 98% від валових доходів, рівень податкового навантаження податку на прибуток на валовий дохід становить 0,266% (2004) – 0,234% (2007) від рівня валового доходу;


Таблиця 2.1

Основні фінансові показники діяльності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.



- податкова нагрузка зборів в Пенсійний фонд та 3 фонди соціального страхування на валовий дохід становить 2,7% у 2004 році, зростає до рівня 4,4; у 2005 році та знижується до рівня 2,11% від рівня валових доходів.

Таким чином, основним податком для ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. є збори в Пенсійний фонд та 3 фонди соціального страхування, які становлять 90 - 95% від загальної податкової нагрузки на валовий дохід підприємства.

На рис.2.4 наведена динаміка структури собівартості туристичних продуктів ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. Як показують графіки рис.2.4, структура собівартості характеризується наступними показниками:

-            зростанням матеріальних витрат на придбання туристичних послуг з рівня 56,5% у 2004 році до рівня 65,8% у 2007 році;

-            зростанням частки витрат на оплату праці з рівня 5,3% у 2004 році до рівня 8,5% у 2007 році;

-            зменшенням частки адміністративних витрат з рівня 15,8% у 2004 році до рівня 9,5% у 2007 році.




Рис.2.4. Динаміка структури собівартості туристичних продуктів ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


На рис.2.5 наведена динаміка показників ліквідності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.. Як показано графіками рис.2.5:

-            є наявна тенденція до зниження показників ліквідності підприємства;

-            показники загальної та строкової ліквідності знаходяться в діапазону стійкого забезпечення ліквідності;

-            показник абсолютної або моментальної ліквідності у підприємства постійно знаходиться нижче на 40-60% від стійкого діапазону, що свідчить про нестаток високоліквідних коштів (каса+розрахунковий рахунок).

На рис. 2.6 наведена динаміка показників рентабельності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. . Як показано на графіках рис.2.6, рентабельність роботи підприємства дуже низька (рентабельність власного капіталу не перевищує діапазону 2,4 -4%), тобто воно є інвестиційно непривабливим для зовнішнього інвестора при альтернативній ставці банківського депозиту 15% річних.



Рис.2.5. Динаміка показників ліквідності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


Рис.2.6. Динаміка показників рентабельності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


На рис.2.7 -2.8 наведені динаміка показників фінансової стійкості та показників ділової активності (оборотності) ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. . Як показує аналіз графіків рис.2.7 – 2.8:

-            рівень ділової активності підприємства дуже низький, що характеризується строком фінансового циклу – обороту коштів більше 200 днів, що набагато перевищує загальноприйнятий рівень строку обороту коштів, який не повинен перевищувати 120 днів;

-            період одного обороту обігових коштів перевищує 2 роки, що при оборотності дебіторської заборгованості вище 1 року свідчить про занадто інтенсивне використання надання туристичних продуктів в кредит, що вигідне КБ «Приватбанк», в фінансово-промислову групу якого входить ТОВ «Сєнтоза-Тур», але не відповідає вимогам економічної ефективності;

-            діапазон фактичного значення коефіцієнта автономії ТОВ «Сєнтоза-Тур» з 2004 року постійно знижується та знаходиться в діапазону нестійкого забезпечення активів підприємства джерелами пасивів, тобто малоприбуткова робота підприємства з розширенням обсягів валюти балансу за рахунок позичених коштів посилює негативні тенденції в забезпеченні фінансової стійкості підприємства.

Таким чином, за результатами економічної діагностики туристична фірма ТОВ «Сєнтоза-Тур»:

-  малоприбуткова;

-  має проблеми з моментальною ліквідністю;

-  все більше входить в нестійкий діапазон автономності джерел пасивів;

-  має дуже низький рівень ділової активності (оборотності активів) за рахунок перебрання на себе функцій кредитування наданих туристичних послуг.


Рис.2.7. Динаміка показників фінансової стійкості ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


Рис.2.8. Динаміка показників ділової активності (оборотності) ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.



2.2 Аналіз податків, що сплачує туристичне підприємство ТОВ «Сєнтоза-Тур» та їх частки у доході


Основними особливостями оподаткування туроператорів є особливість формування грошових потоків переоплати туристичних послуг та надання туристичних послуг в різних податкових періодах, що створює особливі умови оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Так, компанія-туроператор ТОВ «Сєнтоза-Тур» у квітні 2007 року отримала передоплату за туристичні послуги, місце фактичного надання яких знаходиться за межами України. У травні 2007 року оплачено інвойс іноземного туроператора та підписано акт про приймання туристичних послуг.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 03.06.2005 р. № 2642-IV Закон «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР [10] (далі – Закон про ПДВ) було доповнено статтею 8 «Особливості оподаткування операції з поставок туристичних послуг», у першому пункті якої сказано:

«При поставці туристичним оператором туристичного продукту, туристичних послуг з місцем їх безпосереднього надання за межами митної території України базою оподаткування для такого туристичного оператора є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним туристичного продукту, туристичних послуг та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту, таких туристичних послуг».

Тобто Законом про ПДВ передбачено обкладати цим податком тільки винагороду посередника. А от як оподатковувати передоплати за туристичні послуги, Закон прямої відповіді не дає. В той же час база оподаткування туристичних послуг визначається тільки тоді, коли, по-перше, відбудеться поставка туристичного продукту і, по-друге, будуть відомі понесені туристичним оператором витрати. У разі відсутності таких витрат загальна вартість поставки оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 20 %.

Відповідно до п. 1.4 Закону про ПДВ поставка послуг – це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Оскільки передоплата не є поставкою, то при отриманні туроператором передоплати за туристичний продукт у квітні база оподаткування ПДВ буде відсутня.

Стаття 8 Закону про ПДВ має назву «Особливості оподаткування операції з поставок туристичних послуг», оскільки власне вона і встановлює спеціальні, особливі норми і правила щодо оподаткування туристичних послуг порівняно із загальновстановленими. А як відомо, за наявності загальної та спеціальної пріоритет має саме спеціальна норма. Тому для туристичних послуг база оподаткування визначатиметься виключно за правилами п. 8.1 Закону про ПДВ.

У травні 2007 року – після підписання з нерезидентом актів надання послуг, фактичним отримувачем яких є покупець туристичного продукту, – відбулась поставка. І тут потрібно керуватися правилами п. 8.1 для визначення бази оподаткування ПДВ. Порівнявши вартість поставки (продажу) туристичного продукту з витратами на придбання, туристичний оператор визначає базу оподаткування і нараховує ПДВ. Оскільки дата поставки і дата визнання витрат здебільшого не збігаються, то базу оподаткування можливо визначити тільки за результатами звітного періоду. При цьому недоцільно вказувати у виставлених рахунках-фактурах суму ПДВ. Якщо витрати понесені в декількох періодах, що настають після дати поставки, необхідно в кожному наступному місяці здійснювати коригування суми податкових зобов’язань відповідно до уточненої бази оподаткування.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [9] (далі – Закон про прибуток) не містить спеціальних норм щодо оподаткування діяльності туристичних операторів. Тому все залежить від характеру укладених угод як із покупцем туристичного продукту, так і з його продавцем.

Якщо підприємство ТОВ «Сєнтоза-Тур» виступає як агент (посередник), вчиняє дії за рахунок і в інтересах замовника (в особі іноземного оператора або ж покупця турпродукту), то отримана у квітні 2007 року передоплата не є власністю такого підприємства і до валових доходів не включається (пп. 7.9.1 Закону про прибуток). Перераховані туроператорунерезиденту суми не збільшують валові витрати (пп. 7.9.2 Закону про прибуток). Сума винагороди, яка розраховується відповідно до укладених агентських (посередницьких) договорів, збільшує валові доходи або в момент зарахування коштів від покупця (замовника), або в момент фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (пп. 11.3.1 Закону про прибуток).

Оскільки підприємство ТОВ «Сєнтоза –Тур» може виступати як самостійна особа – туроператором у відносинах із покупцем туристичного продукту, від свого імені замовляти послуги з проживання, доставки, страхування тощо, то податковий облік ведеться за загальними правилами: валові доходи на суму передоплати визнають у квітні, а валові витрати на вартість послуг нерезидента – тільки після підписання акта приймання послуг у травні (підпункти 11.3.1, 11.2.1, 11.2.3 Закону про прибуток).

В табл.2.2 – 2.5 наведена статистика нарахованих та сплачених податків на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2004 - 2007 роки. В додатках А, Б наведені дані декларацій ТОВ “Сєнтоза- Тур” за 2004 –2007 роки по податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Як показують дані табл..2.2 – 2.5 ТОВ “Сєнтоза-Тур” сплачує 4 основних видів податків:

-            1401 – податок на додану вартість;

-            1101 – прибутковий податок з доходів найманих працівників;

-            1102 – податок на прибуток;

-            1604 – комунальний податок;

та збори з ФОП в Пенсійний фонд та 3 фонди соціального страхування.



Таблиця 2.2
Нараховані та сплачені податки на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2004 рік

Дата звіту

Назва податку

Код бюджетної класифікації

Сальдо на початок року

Нараховано

Сплачено

Недоїмка

Переплата

всього

коштами

1.01.2005

Комунальний податок

16010200

103,70 грн.

452,20 грн.

455,69 грн.

455,69 грн.

0,00 грн.

107,19 грн.

1.01.2005

Податок на додану вартість з вироблених товарів та послуг на території України

14010100

31 454,00 грн.

37 416,10 грн.

5 970,45 грн.

5 970,11 грн.

0,00 грн.

8,01 грн.

1.01.2005

Прибутковий податок з доходів найманих працівників

11010100

0,00 грн.

0,00 грн.

8 427,15 грн.

8 427,15 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

1.01.2005

Податок на прибуток приватних підприємств

11021000

3 108,53 грн.

6 509,18 грн.

4 900,90 грн.

4 900,65 грн.

0,00 грн.

1 500,00 грн.

Всього

34 770,23 грн.

44 377,48 грн.

19 754,19 грн.

19 753,60 грн.



Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010 РЕФЕРАТЫ