Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

11.По операціях з надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України «Про страхування» (код пільги 14010072) – 8 пільговиків і сума пільги – 3037,22 тис. грн. (категорія Н).

Таким чином, серед пільг по ПДВ найбільшу питому вагу займають пільги категорії Н – 54,8% (Переваги в оподаткуванні, що за економічною сутністю не являються фінансовою підтримкою платника) – що в сумі становить 85122,48 тис. грн., та пільги категорії В, тобто пільги, що призводять до втрат бюджету – 59529,75 тис. грн., що складає 38,3 % до загальної суми пільг.

Що стосується плати за землю, то станом на 1 січня 2008 року на податковому обліку перебуває 961 юридичних осіб – платників плати за землю. За 2007 рік пільгою по платі за землю скористалося 106 платників. Сума отриманих пільг по платі за землю склала 5704,20 тис. грн. або 3% від загальної суми наданих пільг та 60,6 % від загальної суми надходжень поданому податку. За ознаками пільг, відповідного до Довідника пільг № 44 пільги по платі за землю віднесені до двох категорій: А – пільги, що не призводять до втрат бюджету (сума пільг за 2007 р. склала 4717,29 тис. грн., що складає 82,7% до загальної суми пільг по платі за землю), та В – пільги, що призводять до втрат бюджету (сума пільг в звітному періоді склала 987,01 тис. грн., або 17,3% до загальної суми пільг по платі за землю). В порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість пільговиків зросла на 2, сума пільг відповідно збільшилась на 501,58 тис. грн.

Значні суми пільг по платі за землю отримали суб’єкти підприємницької діяльності по таких пільгах:

1.     (код пільги 13050026) – заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок державного бюджету – сума пільги 1767,67 тис. грн. по 34 пільговиках. Пільга віднесена до категорії А.

2.     (код пільги 13050052) – звільняються від сплати земельного податку вітчизняні заклади охорони здоров’я, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Пільга віднесена до категорії А, тобто, що не призводить до втрат бюджету. По даному коду пільг є 33 пільговики і сума пільги – 728,46 тис. грн.

3.     (код пільги 13050051) – Звільняються від сплати земельного податку вітчизняні заклади освіти, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів сума пільги 626,34 тис. грн.. по 16 пільговиках.

4.     На 2007 рік місцеві органи влади надали пільгу по платі за землю у межах сум, що надходять до їх бюджетів (код пільги 13055000) 1 платнику

5.     (код пільги 13050009) – не справляється плата за землі кладовищ. Пільгу показали 3 платники на суму 437,80 тис. грн.

6.     (код пільги 13050001) – від земельного податку звільняються заповідники, в тому числі історико-культурні національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади та інші – 884,08 тис. грн. по 3 пільговиках.

Здійснений аналіз податкових пільг наданих в Чернівецькій області за 2005-2007 роки та більш детальний аналіз звітних даних по м. Чернівці показав, що пільги на найбільші суми було застосовано з податку на додану вартість, які займають 81,8% від їх загальної суми. Слід зазначити, що 38,3% даного виду пільг становлять пільги віднесені до категорії В, тобто ті, що призводять до втрат бюджету. Це свідчить про досить вагомий вплив податкових пільг на формування доходної частини бюджету.

Аналіз такого виду податкового стимулу як санкція буде проведено в наступному підрозділі.

2.2 Динаміка нарахування штрафних санкцій, адміністративних стягнень до бюджетів м. Чернівці за 2005-2007 роки

Штрафні санкції та адміністративні стягнення у вигляді пені мають досить важливе значення при формуванні доходної частини сукупного бюджету держави.

Застосування даних санкцій завжди є наслідком певних зловживань з боку суб’єктів господарської діяльності. Часто такі стягнення застосовуються за неповне відображення всіх господарських операцій та заниження сум податкових платежів в результаті помилок платників податків (при умисному заниженні сум податкових платежів застосовується кримінальна відповідальність), тому вони можуть супроводжуватися донарахуванням сум основного податкового платежу, що забезпечує додаткове (повне) надходження коштів до бюджету.

Величина сум податкових санкцій може свідчити про рівень зловживань з боку платників податків. Тому досліджуючи їх динаміку, можна виявити динаміку порушень податкового законодавства, яка може коливатися в результаті зміни самого податкового законодавства, економічної чи політичної нестабільності. Такий аналіз може виявити взаємозалежність між змінами податкових законів та реакцією на них платників податків.

Щодо аналізу застосування податкових санкцій в місті Чернівці то його можна здійснити на основі даних табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Аналіз динаміки податкових санкцій застосованих податковими органами в м. Чернівці протягом 2005-2007 років (тис. грн.)

Дані наведені в табл. 2.3 показують, що динаміка сум податкових санкцій протягом 2005-2007 років була нестабільною. Зокрема, основний платіж, який донараховується податковою інспекцією в результаті неповного відображення бази оподаткування самими платниками, протягом 2005-2006 років зріс на 8119 тис. грн., а от за період 2006-2007 років його величина зменшилась на 4462 тис. грн.

Аналогічну ситуацію можна простежити і по штрафних санкціях, за попередній звітний період їх сума зросла на 1172 тис. грн., а за останній – знизилась на 280 тис. грн.

З даної ситуації можна зробити висновок про взаємозалежність між сумами основного платежу та штрафів, яку можна пояснити тим, що неповне відображення бази оподаткування завжди тягне за собою як донарахування додаткових сум податкового платежу, якщо така помилка була виявлена податковими органами, так і відповідні штрафні санкції в залежності від виду податку та порушення.

А от якщо розглядати пеню, то динаміка її величини мала протягом досліджуваного періоду зовсім протилежні зміни. Так, за 2005-2006 роки сукупний розмір пені по м. Чернівці зменшився на 392 тис. грн., а за 2006-2007 роки зріс на 480 тис. грн. Слід зазначити, що пеня нараховується тільки при простроченні термінів подання звітності або погашення податкового боргу на суму такого боргу, тому вона не настільки прив’язана до штрафних санкцій. Тобто не завжди пеня нараховується разом з штрафами чи навпаки.

Однак, пеня постійно присутня при донарахуванні основного платежу. Вона нараховується на суму несплаченого податку з урахуванням днів від моменту виникнення податкового боргу до моменту встановленого терміну погашення після факту виявлення порушення. Тому, зважаючи на зростання сум донарахованого основного платежу, суми пені також мали б зрости, проте, можна побачити зовсім протилежну ситуацію. Причиною якої можуть бути незначні терміни прострочення податкового платежу, терміни виявлення помилок при обрахунку бази оподаткування, що підтверджує ефективність роботи податкових органів пов’язаних з виявленням порушень.

Наочніше динаміку податкових санкцій можна прослідкувати на рис. 2.6.

Загалом така динаміка податкових санкцій може свідчити про те, що в 2006 році підвищилась кількість або обсяги зловживань платників податків, пов’язаних з неповним відображенням всіх фінансового-господарських операцій, що й призвело до підвищення сум донарахованого основного платежу та штрафних санкцій. А от платіжна дисципліна та дотримання термінів подання звітності покращилися, про що свідчить зниження розмірів пені.

Зниження донарахованих сум основного платежу та застосованих штрафів протягом 2007 року виражає зниження частки порушень податкового законодавства з боку суб’єктів господарської діяльності. А зростання пені свідчить про підвищення кількості порушень термінів сплати податків та подання звітності.

Рис. 2.6. Динаміка податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005-2007 роки

В загальному, якщо порівнювати початок і кінець досліджуваного періоду, то можна побачити, що протягом 2005-2007 років сукупна сума від застосування податкових санкцій зросла на 4637 тис. грн. (33,9%). Однак, це ще не означає, що погіршилось виконання податкових законів та своїх податкових зобов’язань з боку діючих підприємств. Таке зростання здебільшого відбулося в результаті підвищення кількості діючих суб’єктів господарської діяльності на ринку м. Чернівці.

На сьогоднішній день більшість підприємств, особливо тих, які вже не один рік здійснюють свою діяльність, намагаються повністю дотримуватися всіх законів, що обґрунтовують їхню роботу, відображати всі свої господарські операції та сумлінно виконувати всі свої податкові зобов’язання перед державою. Заниження сум виплат в бюджет на таких суб’єктах відбувається тільки відповідно до законодавства, чого можна досягти завдяки наявності висококваліфікованих спеціалістів: юристів та бухгалтерів. Проте, в процесі постійного економічного циклу завжди створюються нові суб’єкти господарювання, які з причин малої досвідченості або відсутності досвідчених фінансових працівників припускаються помилок в визначенні бази оподаткування, що тягне за собою відповідальність у вигляді санкцій.

В табл. 2.4 можна прослідкувати темпи приросту розмірів податкових стягнень за досліджуваний період.

Таблиця 2.4 Аналіз темпів приросту податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005-2007 роки

З вище наведеної табл. 2.4 можна більш краще оцінити отриманий результат.

Отже, на основі отриманих даних можна зробити висновок про те, що в 2006 році податковими органами проводився більш жорсткіший контроль за платниками податків, про що свідчить значне підвищення темпу зростання сум донарахованого основного платежу (на 143%) та деякого підвищення сум штрафних санкцій (на 15,5%). Таке припущення можна підтвердити також значним зниженням сум пені (на 94,9%). Тобто в результаті проведення детальних перевірок вчасно було виявлено не донараховані суми податку, що й попередило виникнення значних термінів прострочення, а в результаті знизились суми нарахованої пені.

Що стосується структури податкових стягнень, то її можна дослідити на основі табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз структури податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005-2007 роки (%)

З табл. 2.5 видно, що найменшу частку в складі застосованих стягнень податковими органами в м. Чернівці в результаті виявлених порушень має пеня, яка протягом досліджуваного періоду не перевищувала 3%. Зокрема в 2006 році відбулось значне зниження частки нарахованих сум пені (до 0,1%), а вже в 2007 році вона знову зросла (до 2,7%).

Щодо найбільшої питомої ваги, то тут в 2005 році перевагу мали суми застосованих штрафних санкцій (55,4%), а основний платіж займав 41,5%. Однак, в 2006 році ситуація кардинально змінилася: частка основного платежу зросла на 19,6% і склала 61,1%, а частка штрафних санкцій зменшилась до 38,8%.

В 2007 році перевага відносної величини донарахованих сум основного платежу залишилася, однак, вона була вже не настілки вагомою, так як частка знизилась до 51%. А от величина штрафних санкцій підвищилась до 46,3%.

Наочніше структуру податкових стягнень можна розглянути на рис. 2.7, 2.8 і 2.9:

З проведеного аналізу чітко можна простежити значне переважання сум штрафних санкцій та донарахованого основного платежу на сумами пені, що може свідчити про присутність більш грубих зловживань з боку суб’єктів господарської діяльності податків. Причинами цього можуть бути податкова обтяженість та нерівномірний розподіл податкового тягаря, а також помилки самих платників викликані недостатністю висококваліфікованих спеціалісті в галузі фінансів.

Рис. 2.7. Структура податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2005 рік

Рис. 2.7. Структура податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2006 рік

Рис. 2.7. Структура податкових санкцій застосованих в м. Чернівці за 2007 рік

В підсумку практичної частини дослідження можна зробити висновок про те, що система застосування податкових стимулів має ще не досконалий характер. Загалом, застосування багатьох пільг є неефективним і призводить до втрачання частини доходів державою. А сукупність штрафних санкції створює додатковий податковий тиск на платників, який і так присутній в економіці, з причин недосконалості застосовуваних податкових ставок та розбіжностей, що виникають через наявність двох видів обліку: бухгалтерського та податкового.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПЛАТНИКІВ

3.1 Шляхи вдосконалення системи застосування податкових стимулів

Питання про вдосконалення податкової системи, що відповідає стратегії євроінтеграційного розвитку країни, сприяє інноваційно-інвестиційній моделі економічного зростання, знаходиться в центрі уваги наукової та громадської думки з часу здобуття незалежності України. Особливо сьогодні, на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря, що є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту, частини податкових надходжень до бюджету й економічної кризи.

Оцінюючи стан податкових відносин в Україні, більшість вчених, експертів і політиків сходяться на тому, що основними вадами податкової системи є надмірне податкове навантаження на платників та нерівномірний розподіл податкового навантаження, спричинений масштабними ухиленнями від сплати податків.

Система оподаткування України розвивається поступово, зміни, які відбувалися за роки незалежності, були позитивні: кількість податків було зменшено, податкові ставки знижено, зменшилась також кількість звільнень від оподаткування, водночас розширилась база оподаткування, значно поліпшилось надходження податків. І все ж система оподаткування має значні недоліки.

Основними недоліками діючої податкової системи є:

-         нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження;

-         перетворення податкової системи у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтік капіталів за кордон;

-         велика кількість нормативно-правових актів з питань оподаткування, – більш як 500 нормативно-правових актів, нормами яких повинні володіти та керуватись на практиці як платники податків, так і працівники органів державної податкової служби України [41, 40];

-         неузгодженості та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

-         неврегульованість правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність прозорих і ефективних механізмів захисту прав платників податків;

-         проблема подвійного оподаткування;

-         велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, що перевищують доходи бюджету, які забезпечуються за рахунок їх справляння.

Також до негативних рис податкової системи варто віднести її надмірну фіскальну спрямованість і не врахування інших завдань, таких як стимулювання виробництва, інновацій, інвестування, розвиток підприємницької діяльності [46, 257] .

Значним недоліком системи оподаткування України є нестабільна та неузгоджена законодавча база. Це позбавило підприємства можливостей не лише перспективного планування своєї діяльності, а й оперативного, що серйозно гальмує розвиток економіки. Проблемним постає і питання про податок на додану вартість, який уже став синонімом зловживань та корупції. Підприємствам доводиться довго чекати повернення ПДВ з бюджету після його сплати, а найгостріша з проблем ПДВ полягає в тому, що і дотепер працює «вибірковий» принцип повернення ПДВ, що завдає шкоди конкурентоспроможності економіки України.

Окремою проблемою є податкові пільги. По-перше, звільняючи від податків деякі підприємства, держава збільшує податковий тягар іншим. По-друге, податкові пільги часто перетворюються на ухилення від податків, які здійснюються шляхом штучного банкрутства; фальсифікації документів, наданих підприємствами на відшкодування ПДВ; створення фіктивних підприємницьких осіб тощо.

Результатом цього є значна податкова заборгованість до державного бюджету.

Податкові пільги в Україні справедливо вважаються однією з причин ерозії податкової бази, порушення принципів економічної ефективності та соціальної справедливості, нерівномірного розподілу податкового тягаря, уникнення податків. При цьому багато нарікань викликають пільги з податку на додану вартість як найчисленніші (становлять понад 80% від загальної суми пільг, що надаються юридичним особам) та найбільш деформуючі. Річ у тому, що обтяжений податковими пільгами ПДВ втрачає більшість своїх переваг:

-   всеохопне оподаткування вітчизняного споживача, зумовлене універсальним характером податку;

-   нейтральність щодо умов ринкової конкуренції;

-   відсутність кумулятивного ефекту, що становить головну перевагу цього податку порівняно з податком з обороту;

-   високу фіскальну ефективність та раціональність.

Досліджуючи результати роботи податкових органів м. Чернівці в сфері надання податкових пільг було виявлено, що пільги по податку на додану вартість в 2007 році займають 81,8% від загальної суми наданих пільг, що свідчить про вагомий, в більшій мірі негативний, вплив даного виду податкового стимулу на доходну частину бюджету та на податкову систему країни загалом.

Слід зазначити, що при формуванні доходної частини Державного бюджету обсяг податкових пільг наданих в м. Чернівці в 2007 році становить 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.) від суми фактичних надходжень до даного бюджету, що свідчить про надмірність величини наданих пільг та недоцільність застосування багатьох їх видів, а саме тих, що спричиняють недоотримання державою значних коштів.

Необхідно також наголосити на тому, що в сукупності пільг з податку на додану вартість наданих в Чернівцях в 2007 році 38,3% (59529,75 тис. грн.) займають пільги, які призводять до втрат бюджету, що також свідчить про вагомий негативний вплив.

Серед пільг, які спричиняють до втрат бюджету такі, як операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, що використовуються для виробництва товарів, операції з продажу яких споживачу оподатковуються за нульовою ставкою; операції з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, які використовуються для виробництва товарів, (послуг, робіт), операції з продажу яких споживачу оподатковуються за нульовою або за повною ставкою податку тощо.

Щодо питання використання податків як інструментів економічного стимулювання необхідно зазначити наступне. Стимулююча роль податкової системи може полягати лише у мінімізації негативного впливу податкової системи на діяльність господарюючих суб’єктів. Тому основною способом покращення податкової системи, підвищення сприяння податкових органів розвитку бізнесу та вдосконалення податкового стимулу має бути не створення необмеженої різноманітності пільг, а зниження загального податкового тиску на платників податків.

Загалом, якщо розглядати основні шляхи вдосконалення податкової системи, то до них можна віднести:

1.     Знизити ставку податку на прибуток підприємств до 20 %.

2.     Встановити принцип визначення моменту збільшення валових доходів та валових витрат за фактом переходу права власності (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт).

3.     Не включати до валового доходу активи, що надходять платнику податку при виконанні інвестиційних зобов’язань власниками корпоративних прав за результатами приватизації.

4.     Нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту по ПДВ здійснювати виключно за «касовим» методом.

5.     Відшкодування ПДВ здійснювати безпосередньо через Державне казначейство України.

6.     Знизити ставку податку на додану вартість з 20 до 15 відсотків.

7.     Впровадження новішого та ефективнішого механізму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників податком на додану вартість, згідно якого такий товаровиробник може обрати режим збору податку за фіксованою ставкою, сума якого залишається в його розпорядженні як компенсація податку на додану вартість, сплаченого у складі витрат.

8.     Забезпечити використання єдиних первинних документів обліку для податкового та бухгалтерського обліку.

9.     Ліквідувати податкову накладну як документ податкового обліку.

10.Підтримати пропозицію Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України щодо шкали і ставок оподаткування доходів фізичних осіб.

11.Запровадження Єдиного соціального збору для роботодавців. Що, в першу чергу, дозволить суттєво скоротити витрати на адміністрування, обсяги звітності тощо.

12.Запровадити механізм виключення із сукупного доходу фізичних осіб – платників податків відсотків, сплачених ними за користування іпотечними кредитами, одержаними для будівництва житла та внесків, сплачених до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та частини внесків у системи недержавного пенсійного забезпечення.

13.Встановити розмір державного мита, виходячи виключно з вартості компенсації витрат державних органів на здійснення відповідних дій.

14.Виключити з оподаткування податком на рекламу послуг з реклами, що надаються через засоби масової інформації.

15.Зберегти спрощену систему оподаткування малого та середнього підприємництва.

16.Не вводити будь-якого майнового податку на даному етапі соціально-економічного розвитку України.

17.Знизити ставку плати за землю з 1 до 0,5 % у тих населених пунктах, де була проведена грошова оцінка землі.

Дискусія, яка точиться навколо шляхів подальшого удосконалення податкової системи України, має на меті визначення засад її побудови, а метою роботи щодо удосконалення системи оподаткування є, в кінцевому результаті, прийняття Податкового кодексу. Проте Податковий кодекс не є самодостатнім документом. Це має бути єдиний національний продукт суспільної згоди та взаєморозуміння, філософію і принципи побудови якого повинен розуміти кожен громадянин.

На думку промисловців і підприємців та з врахуванням досвіду побудови діючої системи оподаткування, доцільним видається поетапне прийняття Податкового кодексу. Метою зміни діючого податкового законодавства є його приведення до вигляду, придатного для включення в Податковий кодекс.

Що стосується основних шляхів вдосконалення пільгової системи оподаткування, то до них можна віднести:

1.     Скорочення сукупності передбачених податковим законодавством пільг, а особливо з податку на додану вартість.

2.     Замінити більшу частину пільг з ПДВ оподаткуванням обороту за зниженими ставками відповідно до видів діяльності, що практикується багатьма європейськими державами.

3.     Забезпечити більш жорсткіший контроль над суб’єктами господарювання, що користуються пільгами, з метою усунення зловживань даними привілеями.

4.     Знизити кількість пільг, що передбачають повне звільнення від сплати податків.

5.     Звузити сукупність ознак платників податків, за якими визначають приналежність до певного виду пільг.

Слід зазначити, що в Постанові кабінету міністрів № 160 від 5 березня 2008 року «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)» в розділі ІІ Декларації («Пріоритетні завдання щодо податкової політики») передбачено мінімізацію податкових пільг, а також впорядкування діючих податкових пільг, що надаються за галузевою та професійною ознаками, з метою вирівнювання податкового навантаження за видами економічної діяльності [24].

В підсумку можна сказати, що сукупність податкових пільг, які застосовуються в податковій системі України є занадто обширною. Більшість з них себе не оправдовують, а навпаки призводять до втрачання значних доходів бюджетів. Тому необхідно скоротити кількість застосовуваних пільг, але за умови одночасного зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання з сторони основних податків. Саме за цим принципом і повинна реформуватися податкова система держави.

3.2 Зарубіжний досвід застосування податкових стимулів

Що стосується досвіду зарубіжних країн в сфері застосування інструментів податкового стимулу, то його можна розглянути на податкових системах окремих країн.

Якщо дослідити податкову систему Австрії, то тут можна виділити такий вид пільги як податковий кредит, який полягає у звільненні від оподаткування частини бази оподаткування у визначеному розмірі.

Дана пільга застосовується при оподаткуванні доходу від збільшення вартості капіталу, але тільки для тих підприємств, які повністю розпродуються або закриваються. При оподаткуванні такого доходу повністю звільняється від стягнення податків дохід від продажу іноземних філій компаній. Не підлягають оподаткуванню і вірогідні втрати платника (має право відносити їх на собівартість).

Також податковий кредит застосовується для платників – фізичних осіб з необмеженою податковою відповідальністю. Але одержати його може лише один член родини за умови, що дохід дружини не перевищує встановленої суми і в родині є дитина.

В досліджуваній країні також існує пільгова ставка у розмірі 50 % від середньої податкової, яка застосовується до:

-   сплачених доходів австрійськими компаніями у вигляді акцій, паїв, часток статутного фонду;

-   дивідендів на капітал;

-   екстраординарного доходу (приріст на капітал, при продажу компанії або її частини, від продажу окремих активів компанії, що використовуються у головному виробництві);

-   інших надходжень з фонду компанії.

При оподаткуванні так званим «корпоративним податком» (податок на дивіденди виплачувані однією компанією іншій) юридичних осіб можуть звільнятися від даного податку підприємства, що беруть участь у капіталі іноземних суб’єктів господарювання.

Однак, для отримання податкових пільг австрійське підприємство за участі його в іноземній компанії зобов’язане:

-   нести необмежену податкову відповідальність в Австрії;

-   володіти не менш як 25% капіталу іноземної компанії;

-   мати організаційно-правову структуру (згідно з австрійським законодавством);

-   брати участь у капіталі іноземної компанії не менш як 12 місяців;

-   питома вага цінних паперів, що приносять прибуток у вигляді процентів, не може перевищувати 25 %.

Крім того, з одержаного доходу виключається собівартість збитків, пов’язаних з виробничою або комерційною діяльністю протягом семи років.

При сплаті податку на майно подружжя, які мають необмежену податкову відповідальність і проживають разом (і з ними неповнолітні діти) обкладаються податком як одна особа. Для цієї категорії платників встановлюється неоподатковуваний мінімум на кожного члена родини з відповідними пільгами для всіх членів родини. Для платника з обмеженою відповідальністю оподатковується лише те майно, що перебуває на території Австрії.

Щодо податку на додану вартість, то від нього звільняються фінансові операції, експортні угоди, угоди щодо продажу землі.

Якщо розглядати податкову систему Великобританії, то в цій країні при визначенні оподатковуваного доходу сучасний прибутковий податок передбачає наступні скидки і пільги:

-   стандартна особиста скидка, яка виконує роль неоподатковуваного мінімуму, складає 3445 ф. ст. у рік; для осіб, старших 64 років – 4200 ф. ст. старших 74 років – 4370 ф. ст. Платники ще старшого віку сплачують податок по понижених ставках, якщо їх сукупний дохід не перевищує 14200 ф. ст. Величина знижок щорічно індексується в залежності від інфляції.

-   оподатковуваний дохід зменшується на суму витрат, пов’язану з одержанням доходу (спецодяг, обладнання для роботи), а також на суми внесків до пенсійних і благодійних фондів, медичної страховки для старших 65 років, процентних платежів по позиках на придбання житла та власності (максимум 30 тис. ф. ст.).

-   у числі пільг знаходяться особисті скидки (personal allowance) одиноким людям, які мають на утриманні дітей віком до 16 років, або старшого віку за умови, що дитина студент денної форми навчання.

-   передбачено спеціальну податкову пільгу на приріст доходу. Остання надається у випадку, коли незначне додаткове збільшення доходу платника переміщає його у категорію платників, для яких установлені більш високі податкові ставки. Наприклад, декларований дохід платника складає 30100 ф. ст., тобто, одержавши понад 30 тис. всього 100 ф. ст., платник попадає у вищу рубрику оподатковуваних доходів. У такому разі у платника є право сплатити податок на 30 тис. за ставкою 24% плюс надлишок у 100 ф. ст., що, вочевидь, вигідніше, ніж платити з усієї суми 30100 ф. ст. за ставкою 40%.

При стягненні податку на приріст вартості капіталу (податок на різницю між вартістю продажу та вартістю купівлі матеріальних та нематеріальних активів) звільняються від оподаткування перші 5 тис. ф. ст. доходу від реалізації, а також доходи від продажі приватних автомобілів, житлових будинків, витворів мистецтва, державних цінних паперів (облігацій, ощадних сертифікатів), а також доходи від полісів на страхування життя та азартних ігор.

При стягненні податку на додану вартість від оподаткування звільняються земля, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта і охорона здоров’я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (тред-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги.

Розглядаючи податкову систему Данії, слід відмітити, що при стягненні податку на прибуток від сплати звільняються операції з цінними паперами, що перебувають у власності три роки (якщо цінні папери не є основним джерелом доходу підприємства). Звільняються від податку дивіденди, якщо їх утримувач володіє пакетом акцій у розмірі 25 % протягом фінансового року.

Якщо датська компанія має за кордоном філію, то вона повинна занести прибуток, одержаний за кордоном, до сукупного оподатковуваного доходу (при цьому може отримати податковий кредит, що не повинен перевищувати 50 % сукупного доходу з усіх джерел). У деяких випадках з метою заохочення фірми до освоєння іноземних ринків збуту продукції їй може надаватися пільга.

В Іспанії при оподаткуванню прибутковим податком фізичних осіб в процесі обчислення податкового доходу з бази оподаткування вираховуються: допомога у зв’язку зі звільненням, хворобою, виграші та премії, внески на соціальне страхування, профспілкові внески (але не більш ніж 5 % від бази оподаткування і не більші за встановлену суму), а також витрати у встановленому розмірі на кожну дитину, утримання батьків (якщо їм понад 65 років і вони проживають у родині платника), внески на благодійні цілі, розмір витрат на підприємницьку діяльність. Зменшується оподатковуваний дохід на 15% у зв’язку з витратами на ліки (якщо це підтверджується документами). За приховування доходу накладається штраф у розмірі 300% від прихованої суми.

Деякі пільги діють при розрахунку ПДВ. Так, від сплати повністю звільняються підприємства освіти, медичні послуги у лікарнях, фінансові та банківські операції, страхова справа, деякі операції з нерухомістю, а також товар, придбаний без ПДВ, експортні операції.

Встановлено досить жорсткі санкції за порушення термінів сплати податків:

-   за затримку сплати до 3 місяців – 10% від розміру податку;

-   за затримку сплати до 6 місяців – 50%;

-   за затримку сплати понад 6 місяців – 100%.

В Італії від сплати податку на додану вартість звільняються операції зі страхування, надання кредитів, операції з акціями, облігаціями, золотом, іноземною валютою, медичного забезпечення, народної освіти, культури, поштових послуг та експортні операції.

Пільгова ставка 4 % застосовується до виробників товарів першої необхідності (хліб, молоко, продукти харчування, газети, журнали).

При оподаткуванні доходів фізичних осіб до бази оподаткування не включаються:

-   сума сплаченого місцевого прибуткового податку;

-   орендна плата та інші платежі за нерухомість;

-   проценти, що сплачуються за отриманим раніше іпотечним кредитом;

-   витрати на лікування (у повному обсязі вираховуються витрати на хірургічні операції);

-   витрати на поховання (у чітко визначеному розмірі);

-   витрати на освіту (не більше суми, встановленої в державних закладах);

-   аліменти;

-   внески до системи соціального страхування та забезпечення;

-   внески до соціального страхування життя від нещасних випадків;

-   витрати, пов’язані з поточним ремонтом, утриманням та охороною творів мистецтва;

-   внески на боротьбу з голодомором (не більш ніж 2 % від доходу до оподаткування);

-   допомога театральним об’єднанням (не більш ніж 20 % від доходу до оподаткування);

-   пожертви на користь церкви.

Крім вище наведених пільг, існують також відрахування на дружину, яка перебуває на утриманні чоловіка, відрахування для осіб найманої праці, як тих, хто працює, так і для тих, хто перебуває на пенсії.

Щодо оподаткування прибутку підприємств, то тут платники, які сплачують податки в інших країнах, мають право на пільгу в Італії. Якщо між Італією та державою, де одержано дохід, існує угода про усунення подвійного оподаткування, то процент стягнення не може перевищувати розмір прибуткового податку в Італії. Коли ж міждержавної угоди не існує, пільгове стягнення має ліміт у межах 25%.

При оподаткуванні доходів громадян в Німеччині для неодружених встановлено значно меншу суму неоподаткованого мінімуму, ніж для одружених. Це пов’язано з важкою демографічною ситуацією в країні і спрямовано на стимулювання народжуваності, зростання чисельності населення.

При оподаткування промисловим податком (податок, що нараховується на капітал та прибуток підприємства до сплати податку на прибуток) не оподатковуються промисловий дохід та капітал, розміри яких менші встановлених.

При оподаткуванні ПДВ в Німеччині з більшості товарів застосовується ставка 15%; на продовольчі вироби та книжково-журнальну продукцію – 14%. Повністю звільняються від сплати ПДВ підприємства громадського харчування, ресторани та кафе. Не обкладаються ними експортні поставки, обороти цивільної авіації, морського судноплавства, операції юридичні та з цінними паперами. Звільняються від сплати ПДВ також фізичні особи, які є підприємцями і в перший рік мають дохід менший за визначену суму, а на наступний рік планують оборот, розмір якого не більший за встановлений законом.

В податковій системі Польщі податок на додану вартість (податок на товари та послуги) має три ставки: основна – 22 %, знижена – 7 та 3 % та нульова.

Знижена ставка 7% застосовується переважно на перероблені продукти харчування, товари для дітей, будівельні матеріали та роботи, пов’язані із спорудженням житла, продукцію та товари сфери охорони здоров’я, послуги пасажирського транспорту, туристичних організацій, підприємств громадського харчування, окремі муніципальні послуги.

Ставку 3% встановлено на товари та послуги підприємств сільського господарства, а також лісового, мисливського, рибного, низку товарів імпорту непереробленої та переробленої продукції цих же сфер.

Нульова ставка застосовується на експортні товари та послуги, а також імпорт засобів сільського та лісового господарства, книги, пресу, продаж квартир, добрива, засоби захисту рослин, корми для худоби, сільськогосподарські машини, трактори та інструменти.

Звільняються від оподаткування народні ремесла та живопис, надання послуг у сфері сільського, лісового та рибного господарства, фінансові послуги, послуги у сфері культури, мистецтва, науки, освіти, державної пошти, торговельних організацій. Звільняються від сплати деякі об’єкти оподаткування, а також організації без права відшкодування цього податку, платники, які сплачують прибутковий податок у формі «податкової картки», фірми та підприємства, в яких працюють інваліди.

У Франції при оподаткуванні ПДВ застосовується знижена податкова ставка на більшість продовольчих товарів, продукцію сільськогосподарського виробництва, книжки, медикаменти, деякі послуги (туристичні, готельні). Зовсім звільняються від сплати ті підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, пов’язані з експортом, державні підприємства та установи, що виконують адміністративні, соціальні, виховні, культурні та спортивні функції; сільськогосподарські виробничі структури; окремі професії – викладацька діяльність, приватні практикуючі лікарі, особи духовної творчості.

При оподаткуванню прибутку підприємств (податок з компаній) щойно створені компанії мають пільги щодо цього податку протягом п’яти років (перші два роки податок зовсім не сплачується, на третій рік – лише 25 % від ставки, четвертий – 50%, п’ятий – 75% і лише на шостому році ставка застосовується у повному обсязі). З метою стимулювання підприємства в інвестуванні передбачається надання податкового кредиту – 50% на приріст витрат з науково-дослідних робіт. При цьому, однак, встановлюється верхня межа витрат. На 25% ставки діє пільга щодо оподаткування на приріст витрат компанії з професійної підготовки кадрів.

При оподаткуванні операцій податком на доходи, одержані від операцій з нерухомим майном не підлягає оподаткуванню прибуток з продажу основного житла, а також житла, термін власності якого більш ніж 32 роки.

При оподаткуванні податком на власність запроваджено пільги на деякі види майна (використовуване в професійній діяльності, предмети старовини, художні та колекційні вироби) або вони взагалі звільняються від оподаткування.

Встановлено пільги з оподаткування земельним податком, а з деякої власності він зовсім не стягується (наприклад з державної власності, що знаходиться за межами міст і призначена для сільськогосподарського використання, з фізичних осіб, 75 років).

Від податку на незабудовані ділянки тимчасово можуть звільнятися ділянки, що перебувають у державній власності.

При стягненні податку на житло від його сплати звільняються малозабезпечені громадяни.

За порушення податкового законодавства передбачаються цивільні, адміністративні та карні санкції (визначаються не карним законодавством або нормами Кримінального кодексу, а нормативними актами загальної системи податкового законодавства). До таких порушень належать обман, шахрайство, приховування сум, що підлягають оподаткуванню, подання заздалегідь неправильної бухгалтерської звітності. Це стосується також фіктивних угод купівлі-продажу, за що може бути застосований штраф на велику суму, обов’язкове відшкодування сум податків, позбавлення порушника волі на різні терміни, заборона займатися підприємницькою та комерційною діяльністю, публікація вироку суду в пресі.

Порушенням вважається і ситуація, коли платник податку протидіє агентам, які здійснюють перевірку, образа їх.

В податкові системі такої країни як Швеція, що є найбільш соціально направленою, податковим пільгам приділяється менша увага. В даній державі діє досить жорстка податкова система. Однак, більша частина стягнених коштів повертається до платників у вигляді отриманих від держави послуг.

В Швеції звільняються від оподаткування дивіденди, одержані від вітчизняних та іноземних компаній (за умови мінімального пакету акцій у 25 % або оподаткування філії за ставкою 15%).

При оподаткуванні доходу громадян резиденти Швеції можуть отримати податкові кредити, за умови якщо:

-   робітник працює в одній країні та на одному підприємстві не менш ніж один рік;

-   відрахування та пільги встановлюються загальними правилами держави, а не регламентуються особливими угодами;

-   роботодавцем є уряд Швеції.

Прибутковий податок може бути двох видів:

-   муніципальний – дохід до визначеної суми оподатковується за ставкою 32 %;

-   національний податок – понад 80 % працівників, які мають доходи, менші за визначену суму, звільнені від його сплати, а сплачують лише місцевий. Для громадян, які мають доходи, що перевищують визначену суму, ставка становить 20 %. Для тих, хто мав досить великі доходи, максимальна ставка становить 50 %, а для середніх доходів громадян – 30 %, для низькооплачуваних – фактична ставка прибуткового податку становить менш ніж 24 %.

При стягненні податку на додану вартість на деякі товари (здебільшого харчування, туризм) діє знижена ставка – 12 %, на газети – 6 % (загальна ставка – 25%).

Отже, політика кожної окремої держави в сфері застосування податкових пільг має свої переслідувані цілі. Однак, в більшості їх застосування спрямоване на забезпечення соціальної підтримки незахищених громадян та підприємств, а також для стимулювання вигідних для розвитку держави сфер діяльності.

Найбільш розгалужену систему податкових пільг можна простежити у такій європейській країні як Франція, яка має досить великий історичний фінансовий досвід. Саме в цій державі вперше було запроваджено податок на додану вартість, який пізніше розповсюдився по більшості країнах світу. Сукупність запроваджених в Франції податкових пільг призначена на стимулювання та підтримки роботи підприємств, які ще не повністю сформували свою стійкість на ринку, а також підприємств державного сектору. Іншою метою застосування податкових пільг є підвищення добробуту населення та підтримка соціально незахищених верств населення.

Система застосування податкових пільг потребує постійного вдосконалення відповідно до соціально-економічних змін в державі. Основою такого вдосконалення є постійний моніторинг та аналіз процесів та результатів застосування податкових стимулів.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В даний час проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш актуальних у процесі розвитку в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого в світі досвіду в сфері оподаткування.

Діюча сьогодні в Україні податкова система сформувалась ще на старті трансформаційного процесу. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак, на сьогоднішній день головним завданням функціонування податкової політики повинна стати переорієнтація із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулююча функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом з тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. Тому регулююча і фіскальна функції податків і системи оподаткування в цілому повинні бути збалансованими.

Збалансування також є необхідною умовою при формуванні ефективної системи податкових стимулів, яка на сьогоднішній день також має ряд недоліків:

-   порушення принципів економічної ефективності та соціальної справедливості;

-   присутність нерівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків;

-   наявність шляхів уникнення оподаткування завдяки зловживанню пільгами (незаконному їх використанню);

-   невиправданість та неефективність багатьох видів передбачених законодавством пільг;

-   втрачання значних доходів державою, про що свідчить надмірна частка сум наданих піль в порівнянні з отриманими податковими платежами.

Такий недолік підтверджують результати проведеного аналізу за даними звітності податкових органів міста Чернівці та Чернівецької області.

Обсяги наданих платникам податків пільг за звітний період складають:

-    за рахунок Державного бюджету – 180202,53 тис. грн. або 94,9% всієї суми пільг, (за 2006 рік – 127706,12 тис. грн. (94,2%));

-    за рахунок місцевого бюджету – 9734 тис. грн. або 5,1% всієї суми наданих пільг, (за 2006 рік – 7862,27 тис. грн. (5,8%)).

Співвідношення сум отриманих пільг до сум фактичних находжень за 2007 рік склало:

-    до Зведеного бюджету – 36,6% (189936,52 тис. грн. до 518738,11 тис. грн.), в той час як за 2006р. – 37,4 % (135568,40 тис. грн. до 362581,5 тис. грн.).

-    до Державного бюджету – 78,4 % (179685,19 тис. грн. до 229196,28 тис. грн.), відповідно за 2006р.цей показник склав – 76,9 % (127706,14 тис. грн. до 165967,6 тис. грн.)

-    до місцевого бюджету – 3,4% (9734,0 тис. грн. до 289541,8 тис. грн.), за 2006р.– 4,0% (7862,27 тис. грн. до 196614,0 тис. грн.)

Отже, при формуванні доходної частини Державного бюджету обсяг податкових пільг наданих в м. Чернівці в 2007 році становить 78,4 % від суми фактичних надходжень до даного бюджету, що свідчить про надмірність величини наданих пільг та недоцільність застосування багатьох їх видів, а саме тих, що спричиняють недоотримання державою значних коштів.

Слід відмітити, що 81,8% від загальної суми наданих пільг в Чернівцях займають пільги з податку на додану вартість, що свідчить про вагомий негативний вплив даного виду податкового стимулу на доходну частину бюджету та на податкову систему країни загалом.

Тому з метою усунення негативних наслідків при використанні пільгової системи оподаткування суб’єктами господарської діяльності необхідно вжити ряд заходів, до яких можна віднести:

1.     Скорочення сукупності передбачених податковим законодавством пільг, а особливо з податку на додану вартість.

2.     Заміну більшої частини пільг з податку на додану вартість оподаткуванням обороту за зниженими ставками відповідно до видів діяльності, що практикується багатьма європейськими державами.

3.     Забезпечення більш жорсткішого контролю над суб’єктами господарювання, що користуються пільгами, з метою усунення зловживань даними привілеями.

4.     Зниження кількості пільг, що передбачають повне звільнення від сплати податків.

5.     Скорочення сукупності ознак платників податків, за якими визначають приналежність до певного виду пільг.

Що стосується податкових санкцій, то їх аналіз показав значне переважання сум штрафів над сумами пені, що свідчить про наявність більш грубого порушення податкового законодавства та платіжної дисципліни платниками. Взагалі, сукупна сума застосованих стягнень є досить громіздкою. В 2007 році в м. Чернівці вона становила 18307 тис. грн., а це 3,5% від суми податкових надходжень (518738,11 тис. грн.) в сукупний бюджет Чернівців за аналогічний період.

Такі дані свідчать про присутність в економіці України податкового обтяження та його нерівномірного обтяження.

Зважаючи на це можна зробити висновок про наявність потреби проведення податкової реформи, яка повинна відбуватися за принципом одночасного зниження податкового навантаження та скорочення кількості податкових пільг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. – 115 с.

2. Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР (зі змінами і доповненнями) / В кн.: Податкове законодавство України. Бібліотека офіційних видань.-К.: Парламентське вид-во. – 1998.-С. 144-150.

3. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вин. І,– С. 13-17.

4. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ / У зб. Систематизованого законодавства «Податкове адміністрування». – Бухгалтерія. – 2002. – № 16.-С.14-24.

5. Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами і допов неннями) / В зб. систематизованого законодавства «Основи податкового законодавства». – Бухгалтерія. – 2002. – № 38/1-2. – С. 175-179.

6. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України (в редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 72-122.

7. Про плату за землю: Закон України (в редакції Закону України від 19 вересня 1996 р. № 378/96-ВР зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 176-182.

8. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: Закон України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ (зі змінами і доповненнями) / Податкова система: Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006.-Вип. 1.-С. 186-189.

9. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV (зі змінами та доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006. – Вип. 1. – С. 125-157.

10. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ.-2006.-Вип. 1.-С. 28-56.

11. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-Ш (зі змінами і доповненнями) // Урядовий кур’єр. – 2001. – 21 лютого.

12. Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію): Закон України від 24 травня 1996 року № 216/96-ВР (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1.-С. 70-71.

13. Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби: Закон України від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 68-70.

14. Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої Закон України від 23 березня 2000 року (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства.-К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. І. – С. 66-67.

15. Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби: Закон України від 19 листопада 1999 року № 1246-XIV (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1. – С. 65.

16. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства. – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. І. – С. 57-60.

17. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 (зі змінами і доповненнями) / Податкова система. Хрестоматія. Збірник систематизованого законодавства – К.: Бліц-Інформ. – 2006. – Вип. 1 – С. 239-242.

18. Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № ПО // Офіційний вісник України. – 2001. – № 13.-Ст. 578.

19. Про порядок нарахування платниками податку податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 22 вересня 2003 року № 442 // Бухгалтерія. – 2003. – № 42. – С. 15-26.

20. Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 // Офіційний вісник України. – 2003.-№27.-Ст. 1347.

21. Про порядок обліку платників податків: Інструкція Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80 // Офіційний вісник України. – 1998. – №11. – Ст. 431.

22. Кодекс України про адміністративні правопорушення (станом на 2 березня 2004 року). – К.: Атіка. – 2004.

23. Про порядок нарахування, терміни сплати і надання розрахунку акцизного збору: Положення Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 р. № 111 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 14. – Ст. 636.

24. Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації): Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 року № 160

25. Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99 // Урядовий кур’єр. – 1999. – 13 лип.

26. Балакін Р.Л. Акцизне оподаткування тютюнових виробів у державах – членах Європейського Союзу та в Україні // Фінанси України. – 2007. – №10. – С. 24-29.

27. Василик О. Д. Податкова системи України: Навч. посіб. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 478 с.

28. Данілов О. Д., Лапишн Ю. В., Оншценко В. А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі. – Ірпінь: Академія, ДПС України, 2002. – 292 с.

29. Дікань Л. В., Воінова Т. С. Податкова система. – X.: Вид. ХДЕУ, 2002. – 252 с.

30. Єфименко Т.І. Основні напрями трансформації податкової системи в Україні // Фінанси України. – 2007. – №9. – С. 28-35.

31. Єфименко Т.І., Луніна І.О., Соколовська А.М. Аналіз фіскальних наслідків надання деяких пільг з податку на додану вартість // Фінанси України. – 2005. – №10. – С. 33-36.

32. Загородиш А. Г, Єлисєєв А. В. Податки та податкове планування підприємницької діяльності: Монографія, – Львів: Центр Бізнес-Сервісу, 2003.-152 с.

33. Іванов Ю. Б. Система оподаткування в схемах і таблицях. Частина 1. Загальнодержавні та місцеві податки і збори в Україні: Навч. посіб. – X.: ВД «ІНЖЕК», 2004.-416 с.

34. Іванов Ю. Б. Система оподаткування в схемах і таблицях. Частина II. Оподаткування фізичних осіб. Частина III. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – X.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 304 с.

35. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Підручник. – К.: Атака, 2006. 920 с.

36. Іголкін І. В. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету// Фінанси України. – 2005р. – №8. – С. 25-28.

37. Крисоватий А. І. Кізима А. Я. Податковий менеджмент: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 304 с.

38. Крисоватий А. І., Десятнюк О. М. Податкова система: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331 с.

39. Майстренко О. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій // Право України – 2006. – №2. – С. 40-43.

40. Новицький В.Є. Податкове регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку: питання методології // Фінанси України. – 2007. – №10. – С. 33-36.

41. Омелянович Л. О. Податкова система: Навч. посіб. (друге видання перероблене і доповнене) / Л. О. Омелянович, О. О. Папаїка, В. О. Орлова, Г. Є. Долматова, О. В. Веретенникова. – Донецьк: Дон дует, 2005. – 276 с.

42. Рейнська В.Б. Роль податкової системи у трансформаційних процесах в Україні // Фінансова система України. Збірник наукових праць.-Острог: Видавництво НаУ “Острозька академія»,2006. – Вип.8. – 4.1.

43. Соколовська А. М. // До питання про податкову реформу в Україні // Фінанси України. – 2006р. – №4. – С. 21-23.

44. Чеберкус Д.В. Жилінська О.І., Пільгове оподаткування витрат на дослідження й розробки: теоретичні та практичні аспекти // Фінанси України. – 2007. – №12. – С. 22-26.

45. Шевчук В.О., Римарська Р.Ю. Уніфікація податкових систем країн Європейського Союзу як критерій поглиблення інтеграції // Фінанси України. – 2007. – №12. – С. 15-19.

Страницы: 1, 2, 3