Тим більше інформація, що передається по системі інтернет-банкінг носить в основному текстовий характер, а отже і невеликий об'єм, що не надто навантажить систему.

Зате перспективи збільшення пасивів банку носять значний характер, що призведе до значного збільшення доходів вже за рахунок підвищення розміщення коштів у активні операції, не кажучи про дохід від додаткових операцій, що будуть використовуватись новими клієнтами.

Поряд із мобільністю, високою функціональністю, доступністю і безпекою, інтернет-банкінг є перспективним банківським продуктом. У системі передбачене необмежене розширення переліку банківських послуг і удосконалення сервісу для корпоративних клієнтів і приватних осіб, наданих через мережу Інтернет.

3 ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ АПАРАТНИХ І ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ВІДДАЛЕНИХ КЛІЄНТІВ ПРИВАТБАНКУ

На сьогоднішній день ПриватБанк являється є найпопулярнішим банком серед населення України, і популярність в деякій мірі обумовлена інноваційним підходом до вирішення певних питань. В Золотоніському відділенні інноваційний підхід зачепив також вибір засобів зв'язку клієнтів з банком. При відкритті рахунку клієнтам автоматично пропонувалося підписати договір на дистанційне обслуговування рахунку, а також пропонувався комплекс засобів для з'єднання з банком якщо клієнт не мав телефонної лінії та модему чи швидкісного доступу до мережі Internet.

3.1 Вибір апаратних засобів

Для того щоб вибрати апаратні засоби для клієнтів потрібно в першу чергу визначити до якої фінансової групи відноситься певний клієнт, а вже потім пропонувати той чи інший спосіб вирішення проблеми.

До першої групи клієнтів відносяться приватні підприємці що працюють з банком дуже рідко лише на момент надходження їм коштів, такі клієнти зазвичай не мають комп'ютера тож банк йде їм на зустріч і для даних підприємців було створено робоче місце клієнта з підключенням його до Інтернету, але без доступу до корпоративної мережі банку.

До другої групи клієнтів відносяться підприємці що активно працюють з усіма банківськими продуктами і можуть працювати з системою як сидячи дома за комп'ютером так і подорожуючи з ноутбуком.

До третьої групи відносяться організації та установи міста та області що також активно працюють але територіально віддалені і можуть не мати можливості підключення до мережі Internet.

Тож підбирати варіанти підключення клієнтів до серверів банку будемо виключно до другої та третьої груп клієнтів. Якщо клієнти розташовані дуже далеко від міста, в них часто не буває можливості підключити стабільно працюючий Інтернет тож вони вимушені купувати модем, підключати його до комп'ютера та встановлювати локальну версію клієнт-банку.

3.1.1 Zuxel Mini

Для клієнтів другої та третьої груп, а також осіб що знаходяться в сільській місцевості банк радить найбільш зарекомендований з погляду співвідношення ціна-якість модем Zuxel Mini (Рисунок

3.1).

Рисунок 3.1 Модем Zuxel Mini

Тип Зовнішній 56K модем

Чіп ZyXEL M6

Підтримувані протоколи V.90, V.34, V.32bis, V.32, V.23, V.22bis, V.22, V.21, Bell 212A, Bell 103

Максимальна швидкість

прийому, Кбіт/с 56

Максимальна швидкість

передачі, Кбіт/с 33,6

Інтерфейс COM (RS-232)

Підтримувані операційні системи Windows 98, Windows ME, Windows 2000, Windows XP

Функції тихий набір номеру, можливість використовувати як факс

Розміри, мм 248 х 159 х 68

Вага, кг 0,818

Даний модем найкраще справляється з неякісними лініями електрозв'язку, також має відносно не дорогу ціну і стійкість до перепадів напруги, до того ж має необхідний для роботи набір функцій.

Даний модем повністю задовольняє потреби користувача при користуванні звичайним клієнт-банком.

3.1.2 Модем JVC H52PT-3020

Даний модем найбільш підходить для клієнтів міста у яких немає доступу до мережі Інтернет його основні характеристики:

DATA/FAX/VOICE MODEM

V90/K56 flex

voice-simultaneous audio/voice

data full-duplex speakerphone mode.

Також модем має набагато нижчу ціну (Рисунок 3.2)

Рисунок 3.2 Модем JVC H52PT-3020

3.2 Підключення з використанням мережі Internet

У місті для підключення клієнтів є набагато більше можливостей. Також є кілька основних варіантів підключення до мережі Internet, основними з них є:

· Internet з використанням комутованих ліній зв'язку з використанням звичайного модему

· Швидкісний Internet з використанням ADSL модему та звичайних комутованих ліній зв'язку.

· Internet з використанням технології радіо-Ethernet

· Виділена лінія

· Супутниковий Internet

· Internet з використанням мобільного телефону в якості цифрового модему

· Поєднання будь-якого з вище вказаних видів доступу до мережі Коротко можна вказати на недоліки кожного з даних видів доступу до мережі. Доступ до мережі Internet з використанням звичайного модему дає занадто малу швидкість та заняту лінію на час роботи з модемом. Internet з використанням ADSL модему дає високу швидкість і потребує якісних каналів зв'язку, але разом з цим з'являється абонентська плата, так як провайдерам не вигідна помегабайтна оплата трафіку. Що стосується радіо Ethernet то стійке з'єднання можливе лише на невеликих відстанях і необхідна пряма видимість для направлених антен. Виділена лінія особливо з використанням оптоволокна можлива лише для масового підключення користувачів і лише в межах міста, але даний вид підключення є самим стабільним із вище наведених способів доступу до мережі. Що до супутникового Internet то це також дуже дорогий вид доступу до мережі і нажаль дозволити його собі можуть лише організації та й то далеко не всі. Internet з використанням мобільного телефону в якості цифрового модему на даний час найпопулярніший і доступний широкому загалу, але швидкість доступу залишається досить малою і стабільність роботи даного виду Internet також не на високому рівні.

Розглянувши всі можливі види доступу до мережі Internet для віддалених клієнтів можна зробити висновок, що жоден з наведених видів доступу не може бути одночасно стабільним, високошвидкісним і дешевим видом доступу, а також в будь-якому місці де було б зручно клієнту. Проаналізувавши дану ситуацію було знайдено оптимальний вихід для віддалених клієнтів ПриватБанку, використовуючи поєднання двох видів Internet наземного та супутникового можна істотно здешевити вартість трафіку, збільшити швидкість з'єднання, та збільшити стабільність з'єднання.

3.2.1 Асинхронний супутниковий INTERNET

Супутниковий Інтернет - це самий економічний спосіб роботи в Мережі на високій швидкості - декілька Мегабіт в секунду. Сьогодні ця сучасна технологія дозволяє працювати на великих швидкостях і за менші гроші як домашнім користувачам, так і компаніям, незалежно від їх географічного місцезнаходження.

Якщо удома або в офісі сьогодні використовується модем, GPRS або низькошвидкісна виділена лінія, то встановивши недорогий комплект устаткування для супутникового Інтернет значно збільшиться швидкість з'єднання - до 4-5 Мбіт/с. Це приблизно в 100 разів більше від швидкості модему. Також значно економиться вартість 1 Мбайта трафіку супутникового Інтернету в середньому він складає всього 5 копійок, що в 3-5 разів нижче за ціни традиційних провайдерів. Тому устаткування супутникового Інтернету окупляється вже після отримання 3 Гбайт трафіку, і максимум через 2-3 місяці починає приносити вигоду.

При підключенні до Інтернет по модему... збільшується швидкість з'єднання в десятки разів.

Пропускна спроможність супутникового каналу складає до 5 Мбіт/с. При цьому супутник пов'язує Абонента безпосередньо з Провайдером в обхід протяжних і переобтяжених наземних ліній зв'язку. При цьому супутникові провайдери мають безпосередні виходи на інформаційні магістралі розвинених країн світу. Таким чином, користувачі можуть комфортно подорожувати по WWW без утомливого очікування завантаження картинок, а також викачувати файли розміром в декілька мегабайт за лічені секунди.

При підключені до Інтернет по виділеній лінії зменшується вартість трафіку до 50 разів.

Для супутникового доступу характерна рекордно низька вартість трафіку. В порівнянні з іншими способами підключення (xDSL, Ethernet, Радіо-доступ) вартість одного Мегабайта вхідної інформації, як мінімум, в 5 разів дешевше. Якщо при цьому вихідна інформація не тарифікується наземним провайдером, то ваші витрати будуть мінімальні.

Мають місце також додаткові плюси технології супутникового доступу до Інтернет:

1. Мінімум витрат і оперативність підключення. Підключення до Інтернет через супутник вимагає мінімальних витрат на устаткування і його установку. Комплект устаткування включає компактну супутникову антену і DVB-карту, яка встановлюється на сервері локальної мережі підприємства. Після встановлення обладнання і його настройки можна відразу працювати в мережі. Вартість базового комплекту устаткування - всього 1100 грн.

2. Мобільність супутникового устаткування. При переїзді легко можна перенести устаткування без додаткових капітальних витрат. Підключення може бути організовано скрізь, де є як мінімум телефон. Це ще раз підтверджує правильність і далекоглядність вибору на користь супутникового доступу.

3. Висока надійність супутникового зв'язку

Пропонуються послуги тільки тих операторів супутникового доступу в Інтернет, чиї сервіси якісні і надійні, і упевнено приймаються на Україні. Для передачі даних ними використовуються сучасні супутники зв'язку з підвищеною енергетикою і орбітальною стійкістю. А взагалі супутниковий доступ - це сучасна технологія, що дозволяє працювати в Інтернет на великих швидкостях і за менші гроші всім категоріям користувачів в будь-якому місці на карті України.

Технологія комбінованого супутникового доступу ефективно використовує асиметрію трафіку: об'єм вхідної до користувача інформації у декілька разів перевищує об'єм витікаючої від нього. Високошвидкісний супутниковий канал використовується для прийому користувачем даних з Інтернет. Як зворотний канал - для відправки запитів і витікаючої інформації, застосовується підключення по модему (від 1200 бод) або по виділеній лінії.

Супутниковий Інтернет + GPRS бездротовий доступ в Інтернет

GPRS - це технологія передачі даних в мережах мобільного телефонного зв'язку стандарту GSM з швидкістю до 120 Кбіт/с на прийом і до 45 Кбіт/с на передачу. Головне, що відрізняє GPRS від звичайного «модемного» з'єднання є спосіб тарифікації: оплата проводиться не за часом з'єднання, а за об'ємом переданої в обидва напрями інформації. Але, на відміну від супутникового з'єднання, вартість передачі трафіку по мережах GPRS істотно вище і досягає 4-5 гривень за Мегабайт вдень. Вночі у багатьох українських операторів мобільного зв'язку вартість 1Mb інформації складає від 75 коп. до 1 грн.

Тож поєднання двох технологій в одній системі дозволяє працювати в Інтернет з високою швидкістю і за низькою ціною. Доступ забезпечується без використання дротів в будь-якій точці зони обслуговування GSM-оператора. При цьому супутниковий канал гарантує високу швидкість і низьку ціну трафіку Інтернет, а GPRS-КАНАЛ - бездротову лінію для відправки запитів і витікаючої інформації.

Пропонований спосіб високоякісного доступу в мережу Інтернет поєднує в собі наступні переваги:

Повна незалежність від дротових ліній зв'язку

Висока швидкість доступу - до 5 Мбіт/с

Низька ціна трафіку - від 3 у.о. за 1Gb

Відсутність абонентської платні

Мобільність устаткування

Підключення можливо в будь-якій точці зони обслуговування хоч би одного з операторів стільникового зв'язку GSM. Для ноутбуків замість PCI-карти використовується DVB-модем з USB-інтерфейсом. Направлена GSM-антена поставляється додатково. Вона збільшує дальність GSM зв'язку і робить його надійним в тих місцях, де рівень сигналу нестійкий. Якщо є декілька комп'ютерів, то можлива організація локальної мережі з виходом в Інтернет з будь-якого комп'ютера.

Вартість доступу в Інтернет складається з двох частин:

1. Ціна вхідного трафіку - згідно тарифам супутникового провайдера.

2. Ціна витікаючого трафіку - згідно тарифам GSM-оператора.

За статистикою, користувач відправляє приблизно в 10 менше інформації, ніж одержує з Інтернет. Тому всього 15% трафіку оплачується за відносно дорогими тарифами GSM-оператора, а 85% решти трафіку (що входить по супутниковому каналу) оплачується за низькими тарифами супутникового провайдера. Завдяки цьому досягається висока економічність.

4. ЗАХИСТ ТА КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ.

Про те, що інформація має цінність, люди усвідомили дуже давно. Інформацію продукують, зберігають, транспортують, купують і продають, а отже -- фальсифікують і крадуть, а отже -- її потрібно захищати. Сучасне суспільство все більше стає інформаційно-обумовленим, успіх кожного роду занять усе більше залежить від володіння певними даними й відсутності цих даних у конкурентів. І чим дужче проявляється такий ефект, тим більші потенційні збитки від зловживань в інформаційній сфері, тим нагальніша потреба в захисті інформації. Одне слово, виникнення індустрії обробки інформації із залізною закономірністю призвело до появи індустрії засобів інформаційного захисту.

4.1 Алгоритм захисту ключа RSA

Перший алгоритм кодування з відкритим ключем (Public Key Encryption, далі PKE) було запропоновано Вітфілдом Діффі та Мартіном Хелманом у Стендфордському університеті. Вони, а також незалежно від них полягає у відсутності потреби секретної передачі ключа.

PKE базується на нерозв'язності проблеми розкладу натурального числа на прості множники.

RSA схему шифрування було запропоновано у 1978 році та названо іменами трьох його винахідників: Роном Рівестом (Ron Rivest), Аді Шаміром (Adi Shamir) та Леонардом Адлеманом (Leonard Adleman). RSA належить до класу алгоритмів кодування з відкритим ключем.

У 80-х роках криптосистема переважно використовувалася для забезпечення секретності та достовірності цифрових даних. У сучасному світі RSA використовується в web - серверах та браузерах для зберігання таємності даних що передаються по мережі, .

Схема RSA базується на обчисленні виразів зі степенями. Відкритий текст шифрується блоками, довжина кожного із яких менша за деяке число n.

Алгоритм генерації ключа

A повинен згенерувати відкритий та секретний ключі:

1. Згенерувати два великих простих числа p та q приблизно однакової довжини;

2. Обчислити n = p * q, fi = (p - 1) * (q - 1);

3. Вибрати натуральне e, 1 < e < fi, взаємно просте з fi;

4. Використовуючи розширений алгоритм Евкліда, розв'язати рівняння

d * e ??1 (mod fi).

Відкритий ключ: (n, e). Секретний ключ: d.

Схема шифрування RSA

B шифрує повідомлення m та надсилає A.

1. Шифрування. В робить наступні дії:

а) отримати відкритий ключ (n, e) від А;

б) представити повідомлення у вигляді натурального числа m з проміжку [1..n];

в) обчислити c = me mod n;

г) надіслати шифротекст c до А.

2. Дешифрування. Для отримання повідомлення m із шифротксту c А робить наступні дії:

а) використовуючи секретний ключ d, обчислити m = cd mod n.

Шифр c декодується правильно.

Оскільки p та q - прості числа, то ? (p * q) = ? (n) = (p - 1) * (q - 1), де ? - функція Ейлера. З умови вибору ключа d маємо: d * e mod ?(n) = 1, або d * e = ? (n) * k + 1 для деякого натурального k.

cd mod n = (me)d mod n = m (e * d) mod n = m ^ (? (n) * k + 1) mod n = (m ? (n) mod n) k * m = 1 k * m = m, оскільки за теоремою Ейлера m? (n) mod n = 1.

RSA системою називають функцію RSAn,e(x) = xe mod n та обернену їй RSA-1n,e(y) = yd mod n, де e - кодуюча, а d - декодуюча експонента, x, y ??Zn*.

Для прикладу:

1. Оберемо два простих числа: p = 17, q = 19;

2. Обчислимо n = 17 * 19 = 323, fi = (p - 1) * (q - 1) = 16 * 18 = 288;

3. Оберемо e = 7 (НСД(e, fi) = 1) та розв'яжемо рівняння 7 * d ? 1 (mod 288), звідки d = 247.

Побудовано RSA систему: p = 17, q = 19, n = 323, e = 7, d = 247.

Відкритий ключ: n = 323, e = 7, секретний ключ: d = 247.

1. m = 4. Кодування: 47 mod 323 = 234. Декодування: 234247 mod 323 = 4.

2. m = 123. Кодування: 1237 mod 323 = 251. Декодування: 251247 mod 323 = 123.

4.2 Види та методи взлому.

На сьогоднішній день відомо декілька основних методів взлому ключа, серед них самі популярні циклічна атака та атака методом осліплення.

4.2.1 Циклічна атака

За відомим шифром c (c = me mod n) злодій, маючи відкритий ключ e та n, бажає знайти повідомлення m. Він починає будувати послідовність чисел

c, ce, , , …

Оскільки обчислення відбуваються в групі Zn*, то елемпнти послідовності знаходяться в межах від 0 до n - 1. Отже існує таке натуральне k, що с = . Враховуючи що c = me mod n, маємо: me = або m = .

Таким чином для знаходження повідомлення m за його шифром c необхідно побудувати послідовність c, ce, , , …, , = c, і взяти її передостаннє число.

Розв'язавши рівняння: m7 mod 323 = 251.

e = 7, n = 323, c = 251.

k
0	251
1	310
2	47
3	4
4	234
5	123
6	251

З таблиці маємо: c = = 251. Оскільки me = , то m = = 123.

4.2.2 Атака методом осліплення

Припустимо, А має секретний ключ RSA системи, а Z - злодій, який перехопив шифр c і хоче декодувати його. При цьому А відмовляє видати Z вихідний текст m. Тоді Z обирає деяке значення b ? Zn, обчислює c' = be c і просить А дешифрувати його. А погоджується дешифрувати c' своїм секретним ключем d, оскільки зміст повідомлення c' йому ні про що не говорить і виглядає невинним. Отримавши m' = c'd mod n, злодій Z обчислює m = m' / b і отримує шукане m. Шифром m дійсно є c, оскільки me = m'e / be = c'de / be = c' / be = c.

Така атака можлива, оскільки А не знає повної інформації про шифр c', який дає йому злодій Z.

Наприклад. Нехай А має RSA систему: p =17, q = 19, n = 323, e = 7, d = 247.

Злодій Z перехопив шифр c = 234 і хоче знайти таке m, що m7 = 234 mod 323.

1. Z обирає b = 10 ? Z323*, обчислює c' = 107 * 234 mod 323 = 14 і просить А дешифрувати його.

2. A обчислює m' = 14247 mod 323 = 40 і передає його Z.

3. Z знаходить шукане повідомлення обчислюючи

m = 40 / 10 = 40 * 10-1 = 40 * 97 = 4 mod 323.

Таким чином 47 = 234 mod 323.

За допомогою китайської теореми про лишки можна прискорити процес дешифрування, знаючи секретні прості числа p та q.

4.3 Алгоритм Дешифрування.

А має декодуючу експоненту d, а також p та q (n = p * q). А отримує від В шифр с та повинен виконати операцію cd (mod n).

1. Обчислити dp = d mod (p - 1), dq = d mod (q - 1)

2. Обчислити mp = mod p, mq = mod q.

Розв'язком системи буде декодоване повідомлення: m = cd (mod n).

Наприклад

Нехай RSA система має вигляд: p = 17, q = 19, n = 323, e = 7, d = 247.

Для розв'язку рівняння m7 mod 323 = 251 (c = 251) обчислимо 251247 mod 323:

1. dp = 247 mod 16 = 7, dq = 247 mod 18 = 13;

2., mp = 2517 mod 17 = 4, mq = 25113 mod 19 = 9;

3. Розв'яжемо систему лінійних порівнянь

Розв'язуючи її методом Гауса, отримаємо m = 123.

Отже 1237 mod 323 = 251.

Мала декодуюча експонента

Виберемо аовідомлення m = 13 та зашифруємо його трьома різними RSA системами.

1. p = 5, q = 17, n = 85, e = 3, d = 57,

m3 mod 85 = 72;

2. p = 11, q = 23, n = 253, e = 3, d = 169,

m3 mod 253 = 173;

3. p = 17, q = 23, n = 391, e = 3, d = 261,

m3 mod 391 = 242;

Для знаходження повідомлення m за відкритими ключами (ni, ei ) та перехопленими шифрами ci складемо систему порівнянь

Одним із її розв'язків буде x = 2197 = 133. Тобто шуканим повідомленням буде m = 13.

Неприховані повідомлення

Повідомлення m називається неприхованим, якщо його шифр дорівнює самому повідомленню, тобто me = m (mod n).

Наприклад, повідомлення m = 0 та m = 1 завжди є неприхованими для довільних значень e та m.

Кількість неприхованих повідомлень в RSA системі дорівнює

(1 + НСД(e - 1, p - 1)) * (1 + НСД(e - 1, q - 1))

Оскільки значення e - 1, p - 1 та q - 1 - парні, то НСД(e - 1, p - 1) ? 2, НСД(e - 1, q - 1) ? 2, а отже кількість неприхованих повідомлень завжди не менша за 9.

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

Метою даного дипломного проекту є вибір „Аппаратно-програмного комплексу для віддаленого обслуговування клієнтів ПриватБанку”. Тому потенційною аудиторією користувачів розробленого комплексу являються як клієнти так і працівники банку, які перебувають на своїх робочих місцях. Отже, особливу увагу варто приділити питанням охорони праці користувачів персональних комп'ютерів в умовах виробництва. Оскільки оператор ПЕОМ переважно оперує із візуальною інформацією, то окрім основних вимог до робочого місця та загальних вимог до навколишнього середовища, необхідно розглянути питання сприйняття саме зорової інформації.

Важливими залишаються й психологічні аспекти роботи, оскільки оператор ПК найчастіше підданий різним стресовим ситуаціям, які пов'язані з необхідністю швидкого прийняття рішень, пошуку інформації й вирішення критичних проблем з апаратним та програмним забезпеченням. Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці.

Їхня праця стала більш інтенсивна, напружена, яка потребує значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це потребувало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни й організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

Охорона здоров'я працівників, забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму складає одну з головних турбот людського суспільства. Звертається увага на необхідність широкого застосування прогресивних форм наукової організації праці, зведення до мінімуму ручної, малокваліфікованої праці, створення обстановки, що виключає професійні захворювання і виробничий травматизм.

5.1 Організація робочого місця оператора ПК

Робоче місце - це частина простору, у якому операціоніст здійснює трудову діяльність, і проводить велику частину робочого часу. Робоче місце, добре пристосоване до трудової діяльності операціоніст, правильно і доцільно організоване, у відношенні простору, форми, розміру забезпечує йому зручне положення при роботі і високій продуктивності праці при найменшій фізичній і психічній напрузі. При правильній організації робочого місця продуктивність праці зростає з 8 до 20 відсотків.

При організації робочого місця бажано додержуватися головного принципу - працівник повинний почувати себе комфортно, ні хребет, ні кінцівки, ні органи зору не повинні піддаватися зайвому навантаженню.

Зручне крісло, що дозволяє працювати злегка відкинувшись, що знімає напругу хребта - це початок правильної облаштованості. Бажано, щоб крісло вільно переміщалося на коліщатах, у такий спосіб можна змінювати одну зручну позу на іншу (злегка посуваючи крісло до столу чи, навпаки, відкочуючи від нього).

Далі варто подбати про зняття напруги в шийній частині хребта. Тут визначальну роль грає не тільки висота столу (оптимальна висота для людини середнього росту - 75-80 см ), але і регулювання висоти і нахилу екрана монітора. Основна рекомендація - погляд знаходиться на кілька сантиметрів вище центра екрана, а площина екрана нахилена під кутом 5-15 градусів до вертикалі. Головне, щоб погляд на екран був спрямований трішки вниз і голову не доводилося б задирати, навіть працюючи з об'єктами, що знаходяться у верхній частині екрана. Численні дослідження довели, що основна причина головних болів при роботі на комп'ютері - це напруги шийного відділу хребта.

Так званий тунельний синдром (запалення сухожиль зап'ясть) загрожує далеко не всім, а тільки тим, хто багато друкує на клавіатурі (іноді це захворювання називають "професійною хворобою друкарок"). Але в будь-якому випадку, розташовуючи клавіатуру і мишу, треба подбати, щоб руки в ліктях і зап'ястях не були зайво зігнуті. Перевагу варто віддати клавіатурам з підставкою під зап'ястя чи клавіатурам зі спеціальним профілем (різні види ергономічних клавіатур).

Також потрібно виключити всі моменти, що приводять до напруги очей. Розгортку екрана не слід установлювати занадто високою. Для 15-дюймового екрана максимум - 1024х768, для 17-дюймового - 1280х1024.

Монітор потрібно розмістити так, щоб яскраві сонячні промені взагалі не попадали на екран. У крайньому випадку, вони повинні бути бічними.

При настроюванні яскравості і контрастності монітора можна скористатися рекомендаціями Nokіa Test, але потім все таки кожний працівник налаштує параметри так, як комфортніше його очам. Додатково можна підібрати найбільш приємну очам температуру кольору - 6500 градусів дає м'які червонуваті тони, 9000 - тверді синюваті. І, нарешті, не треба забувати про зовсім прості способи захисту: через кожні одну-дві години потрібно відриватися від роботи, щоб зробити легку розминку, відволіктись і т.п..

Відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця оператора ПК повинні бути дотримані наступні основні умови:

- оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця;

- достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і

переміщення;

- необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених задач;

- рівень акустичного шуму не повинний перевищувати допустимого значення.

Важливим моментом є також раціональне розміщення на робочому місці документації, канцелярських приналежностей, що повинно забезпечити працюючому зручну робочу позу, найбільш економічні рухи і мінімальні траєкторії переміщення працюючого і предмета праці на даному робочому місці.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці. Фарбування приміщень і меблів повинні сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою. У службових приміщеннях, у яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значної нервової напруги і великого зосередження, фарбування повинне бути спокійних тонів - мало насичені відтінки холодного зеленого чи блакитного кольорів.

5.2 Вибір освітлення робочих місць

Для освітлення робочих приміщень використовують освітлення трьох видів: природне, обумовлене енергією Сонця і розсіяного світла небозводу, штучне, здійснюване електролампами, і змішане, тобто сполучення природного і штучного освітлення.

Штучне освітлення по функціональному призначенню підрозділяється на наступні види : робоче, аварійне, евакуаційне й охоронне .

Робоче освітлення забезпечує необхідні умови освітлення при нормальному режимі роботи освітлювальних установок.

Аварійне освітлення забезпечує мінімально необхідні освітлювальні умови для продовження роботи при тимчасовому виході з ладу робочого висвітлення.

Евакуаційне освітлення служить для евакуації людей із приміщень при аваріях робочого освітлення в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходах і по основних проходах виробничих приміщень.

Охоронне освітлення (при відсутності спеціальних технічних засобів охорони) повинне передбачатися уздовж границь територій, які охороняються у нічний час.

Штучне робоче освітлення промислових підприємств здійснюється за допомогою двох систем: загального освітлення і комбінованого освітлення, тобто сукупності місцевого і загального освітлення.

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, що попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці оператора ПК повинне бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлення органів зору залежить від ряду причин:

· недостатність освітленості;

· надмірна освітленість;

· неправильний напрямок світла.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послаблює увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає роздратування, осліплення і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Усі ці причини можуть привести до нещасного чи випадку профзахворювання, тому дуже важливий правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення для приміщення банку.

Штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, що у порівнянні з лампами накалювання мають істотні переваги:

· по спектральному складі світла вони близькі до денного, природного освітлення;

· володіють більш високим КПД (у 1.5-2 рази вище, ніж КПД ламп накалювання);

· мають підвищену світловіддачу (у 3-4 рази вище, ніж у ламп накалювання);

· більш тривалий термін служби.

Розрахунок освітлення здійснюється для кімнати з нормальними умовами середовища площею 20 м2 , ширина якої 4 м, довжина 5 м, висота - 3 м. Зорова праця відноситься до другого розряду, тому відповідно до СНиП ІІ-4-79 норма для загального штучного освітлення Е = 300 Лк. При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОКN -236. Габаритні розміри 1264 х 186 х 81 мм. Кожен світильник комплектується двома лампами TL36/40 потужністю 40 Вт. Світловий потік лампи Fл = 3120 Лм.

Розрахунок штучного освітлення виконуємо методом коефіцієнту використання світлового потоку. Основною задачею розрахунку штучного нормативного рівня штучного освітлення за формулою:

де Ен - нормоване освітлення, лк;

Кз - коефіцієнт запасу, який враховує зниження освітлення в процесі

експлуатації (для даного приміщень Кз = 1,6);

S =А·В - освітлювана площа приміщення, м2 (А-довжина приміщення, В -

ширина приміщення);

z - коефіцієнт мінімального освітлення; (для люмінесцентних ламп z=1,1);

n - кількість ламп у світильнику;

Fл - світловий потік лампи;

- коефіцієнт використання, відн. од.

Коефіцієнт використання світлового потоку з люмінесцентними лампами визначаємо за таблицею 14 [ ] , в залежності від коефіцієнтів відображення стелі (сn = 70%), стін (сc = 50%) і підлоги (сp = 10%) або робочої поверхні та індексу приміщення і:

де А, В - довжина і ширина приміщення, м;

h - висота підвісу світильників, м.

Підставивши значення одержимо:

i = 5*4/3*(5+4) = 0,74

Знаючи індекс приміщення i, сn, сc, і сp знаходимо n = 35%

Підставимо всі значення у формулу для розрахунку кількості N = 300*20*1,1*1,6/2*3120*0.35 = 5.8

Отже використовуємо 6 світильників, які розміщуємо двома рядами, по три у кожному ряді.

5.3 Вибір перетину дроту для освітлювальної мережі

Для живлення освітлювальної мережі використовується напруга 220 В. Перетин дроту повинен задовольняти таким вимогам:

· дроти повинні допускати протікання по ним розрахункового струму освітлювального навантаження, не нагріваючись вище допустимої температури;

· напруга на джерелах світла повинна бути не нижче мінімальних значень;

· механічна міцність дротів повинна бути достатньою для даного типу електропроводки.

- Розраховуємо встановлену потужність освітлення як суму потужностей ламп усіх світильників. Так як для освітлення приміщення використовуються люмінесцентні світильники, які вмикаються в мережу по стартерним схемам, то до потужності ламп додаємо втрати в пускорегулюючих автоматах (20% від потужності ламп).

Pi - потужність i-ої лампи; ( Р = 40 Вт )

n - кількість ламп.( n = 12 )

Підставивши значення одержимо:

Рв = 1,2*12*40 = 576 Вт

Розрахункове навантаження освітлювальної мережі визначаємо за формулою:

Kс - коефіцієнт попиту ( для бібліотек, адміністративних будівель К=0.9 )

Рр = 576*0,9 = 518,4 Вт

Визначаємо розрахунковий струм освітлювальної мережі за формулою:

Pp - розрахункове навантаження освітлювальної мережі, Вт;

Uф = 220 В - фазна напруга;

cosц - коефіцієнт потужності навантаження, для люмінесцентних

ламп cosц = 0.9

I = 518,4/220*0,9 = 2,62 А

- Відповідно значенню розрахункового струму для з'єднання світильників в освітлювальну мережу вибираємо мідний дріт з перетином струмопровідної жили 2.5 мм2.

- За механічною міцністю дріт перетином 2.5 мм 2 є задовільним.

5.4Параметри мікроклімату на робочому місці

Страницы: 1, 2, 3, 4