Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів

Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Бердичівський політехнічний коледж

Циклова комісія спеціальності 5.0804050 «Програмування для ЕОТ та автоматизованих систем»

Курсовий проект

з дисципліни

«Проектування автоматизованих інформаційних систем»

Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів

Виконав:

студент групи Пзс-604

Лифар Сергій Олександрович

Перевірив:

викладач

Якубовський Броніслав Леонідович

м. Бердичів

2008

Зміст

Реферат

Вступ

1. Аналіз предметної області і постановка задачі на розробку програми

2. Опис структур та методів обробки даних

2.1 Обґрунтування вибору методів та засобів обробки даних

2.2 Опис структур даних

3. Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення.

3.1 Інформаційна модель системи.

3.2 Інформаційна модель програми.

Висновок.

Список використаних джерел.

Додаток 1. Технічне завдання.

Додаток 2. Коди програмних модулів.

Додаток 3. Контрольні приклади.

Реферат

Курсовий проект, 33 с., 2 мал., 4 табл., 8 джерел, 3 додатків.

Дисципліна: «Проектування автоматизованих інформаційних систем»

Тема: «Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів».

У роботі описані процес і результати проектування Автоматизована інформаційна система формування та друкування «Відомості», призначеної для автоматизації кадрового обліку на підприємствах із середньою кількістю працівників.

Результат розробки оформлений у виді програмної конфігурації і комплекту супроводжувальної документації.

Подальший розвиток роботи можливий у бік поліпшення зовнішнього інтерфейсу ї адаптації програми до більшої області потенційного застосування, за рахунок інтеграції з іншими програмними пакетами призначеними для автоматизації різних сфер діяльності підприємства.

Робота має навчальний характер і тому розрахунок економічної ефективності її впровадження для конкретного підприємства не виконувався.

Вступ

Автоматизація прибуткова-видаткових операцій у різних областях практичної діяльності є одним із основних напрямків застосування обчислювальної техніки і персональних комп'ютерів зокрема. На основі сукупності апаратних засобів і спеціалізованого прикладного програмного забезпечення будуються автоматизовані робочі місця спеціалістів різного профілю.

Однією із форм обліку для підприємств із різною формою діяльності є облік матеріалів на складі. Існують універсальні програмні комплекси які дозволяють вирішувати цю задачу у сукупності із іншими задачами обліку (наприклад «1С склад»), але вони коштують досить дорого і потребують додаткової підготовки спеціалістів - користувачів і проведення значних організаційно - технічних заходів по впровадженню такого програного комплексу на підприємстві. Якщо на підприємстві немає єдиної автоматизованої інформаційної системи, то задачі автоматизації робіт у різних підрозділах можуть вирішуватися із застосуванням окремих спеціалізованих автоматизованих систем, які у перспективі будуть об'єднані у загальну.

Прикладом реалізації саме такої системи є запропонований програмний засіб «ОСВ складу», призначений для автоматизації складського обліку на підприємстві, розроблений у відповідності до завдання на курсове проектування із дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем».

Основною метою даного курсового проекту є розробка розгорнутого технічного завдання на основі вивчення та аналізу заданої предметної області, розробка структур та вибір методів обробки даних, алгоритмів функціонування програмних модулів, забезпечення якісних показників роботи програми: створення зручного графічного інтерфейсу користувача, розробка інтегрованої довідкової системи та супроводжувальної документації, засобів для розгортання програмної системи в інформаційному середовищі користувачів.

Для реалізації поставленого завдання обрано сучасні інструментальні середовища і засоби програмування FoxPro, у яку входять всі сучасні засоби програмування і підтримки процесу розробки програм.

Не зважаючи на те, що проект носить навчальний характер, він має певне практичне значення і може бути застосований для автоматизації вказаної прикладної задачі на підприємствах із різною формою діяльності.

1. Аналіз предметної області і постановка задачі на розробку програми

У відповідності до технічного завдання програма «ОСВ складу» повинна забезпечувати роботу стандартного складу (тобто присутність функцій прийому товар і його видача), а також можливість отримання інформації про залишки матеріалів на складі та можливість отримання інформації, вибраної за певними критеріями, а також формування звітів у вигляді стандартизованих паперових документів.

На основі проведеного аналізу предметної області встановлено, що складський облік матеріальних цінностей ведеться у вигляді декількох основних паперових форм:

облік матеріалів (їх назв, одиниць виміру та вартості);

прийом матеріальних цінностей;

видача матеріальних цінностей;

Також для конкретного завдання повинна бути присутня наступна паперова форма:

отримання матеріальних цінностей;

видача матеріальних цінностей;

загальний прийом та видача з підрахуванням залишку матеріальних цінностей.

Якщо на склад приходять нові матеріальні цінності, то вони повинні заноситись у довідник матеріалів та документ приходу. У довіднику матеріалів записуються основні характеристики товару (його назва, одиниці виміру, ціна). У документі приходу матеріалу зазначається його назва та кількість.

При видачі матеріальних цінностей зі складу створюється видаткова накладна у яку заноситься дані про матеріал (назва та кількість).

Для отримання даних про залишки матеріалів на складі формується відомість на складі. У якій зазначається загальне надходження та вибуття матеріалу за місяць та залишок матеріальних цінностей на кінець місяця.

Для спрощення процедур обліку і пошуку потрібної інформації, допускається для кожного типу реєстраційних операцій вести окремий журнал.

Згідно кожної форми формується накладна у якій відображається у друкованій формі основні данні, що тримав у собі документ. Згідно збережених даних про матеріальні цінності будуть створюватись запити з параметрами, які дадуть змогу відсортувати і вивести ті дані, що потребує бухгалтер або інший адміністративний працівник.

У відповідності до аналізу предметної області можна зробити висновок, що задача, яка підлягає автоматизації відноситься то складу типових аналітично - облікових задач і може бути вирішена з використанням програмних та інструментальних засобів, передбачених технічним завданням, а саме з використанням елементів файл - серверних баз даних.

2. Опис структур та методів обробки даних

2.1 Обґрунтування вибору методів та засобів обробки даних

Оскільки, у відповідності до технічного завдання і аналізу предметної області, розробка автоматизованої системи складського обліку підприємства проводиться на основі принципів та елементів систем управління базами даних, то логічним є - збереження даних здійснювати у вигляді файлів таблиць бази даних певного типу, вибір і обробку інформації виконувати на основі запитів, для введення і відображення даних використовувати діалогові екранні форми, а вихідні паперові документи формувати у вигляді звітів.

Однією із сучасних універсальних інструментальних систем програмування є FoxPro 6.0, яка має розвинені засоби для програмування та обробки баз даних і ведення бухгалтерського обліку і дає можливість вирішувати відповідні задачі.

Оформлення бази даних у FoxPro 6.0 здійснюється у вигляді конфігурації, яка підключається до основної оболонки програми і завдяки цьому сама конфігурація займає досить малий об'єм, як для готової програми з такими можливостями.

В FoxPro 6.0 є декілька можливостей запуску програмної оболонки. Будь який з цих режимів дозволяє пройти всі етапи розробки готової бази даних або програми. Це починаючи від її виготовлення до самого безпосереднього використання. Для зберігання конфігурації і всіх потрібних файлів даних потрібно вказати тільки головну форму. FoxPro 6.0 саме створить потрібні файли і папки із потрібними назвами.

В FoxPro 6.0 потрібно створювати таблиці і відповідно форми. Сам процес створення бази даних спрощений до мінімуму і вимагає від програміста тільки зосередитись на створенні самої механіки роботи програми і розрахунків.

Роль таблиць і форм виконують наступні елементи конфігурації:

- „Довідник» - використовують для зберігання та введення статичних даних, що не змінюються чи змінюються, але дуже рідко. Сам довідник є таблиця заповнена даними які потрібні користувачу;

- „Операції» - використовують як проміжний етап при збереженні даних. Може мати вигляд як таблиці так може бути представлений у діалоговій формі. Зазвичай дані при вводі вибираються зі довідник. Документ є представником реальних фактів у реальному світі. Таким прикладом може бути прийом матеріалу чи його вибуття;

- „Документи» - чимось схожі на операції, але призначені для виводу тієї інформації, що потрібна користувачу.

2.2 Опис структур даних

Як було зазначено вище для збереження даних використовують „Довідники», для введення інформації про рух матеріальних засобів використовують «Операції», а також для ввиведення цих даних використовуватимуться документи. Структура всіх цих елементів буде наведена нижче. Для збереження конфігурації будуть використовувати каталог С:\SclaD.

Структура «Довідника матеріалів» - містить дані про матеріали, які будуть зберігатися на складі, прибувати чи видаватися зі складу. Данні «Довідника матеріалів» зберігаються в окремій таблиці у файлі dovid_material.dbf. Структура полів «Довідника матеріалів» наведена у таблиці 1.

Таблиця 1. Структура полів таблиці dovid_material.dbf

Поле «Код матеріалу» заповнюється автоматично. Поле «Одиниця виміру» вибирається із списку. Інші поля заповнюються вручну.

Таблиця zalyshok.dbf - довідник який зберігає відомості про залишки матеріальних цінностей на складі. Дані потрібні для внесення початкових даних наявності матеріалу. Структура полів наведена у таблиці 2.

Таблиця 2. Структура полів таблиці zalyshok.dbf

Таблиця prybutok.dbf - довідник який зберігає відомості про отримання матеріальних цінностей на склад. Дані потрібні для визначення загального надходження матеріалу. Структура полів наведена у таблиці 3.

Таблиця 3. Структура полів таблиці prybutok.dbf

Таблиця vydatok.dbf - довідник який зберігає відомості про отримання матеріальних цінностей на склад. Дані потрібні для визначення загального надходження матеріалу. Структура полів наведена у таблиці 4.

Таблиця 4. Структура полів таблиці vydatok.dbf

3. Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення

3.1 Інформаційна модель системи

Інформаційна модель відображує загальний склад інформаційних об'єктів автоматизованої системи, яка проектується та зв'язки між ними. Структура інформаційної моделі системи наведена на малюнку 1.

Малюнок 1. Інформаційна модель системи.

3.2 Інформаційна модель програми

Діалог користувача з програмою виконується за допомогою меню. Головне меню програми призначене для зручного спілкування користувача з програмою.

Структура головного меню програми зображена на малюнку 2.

Малюнок 2. Інформаційна модель програми.

Форми що викликаються відповідними пунктами головного меню призначенні для занесення даних у таблиці описані в п. 2.2.

Самі форми відображенні та описанні в Додатку 3

Висновок

До початку терміну здачі курсового проекту мені вдалося досягти повної працездатності програмного засобу. В результаті його роботи формується повна відомість по всіх рахунках бухгалтерського обліку у вигляді головної книги.

Даний проект можна вдосконалити (при наявності ліміту часу). Саме процес вдосконалення полягає в тому, що на основі головної книги формувати баланс підприємства.

Загалом я досяг своєї мети.

Список використаних джерел

1. Пономаренко В.С. «Інформаційні системи і технології в економіці»

2. Ситник В.Ф. «Основи інформаційних систем»

3. Принципи проектування та розробки програмного забезпечення. MCSD

4. Петров В.Н. „Иформационные ситемы»

5. Лес и Джон Пинтер «Visual FoxPro: Уроки програмирования». ТОО «ЭДЭЛЬ» . 1996

6. Каратигін «Visual FoxPro 6»

7. Баженов «Visual FoxPro 6.0»

8. Менахем Базиян «Использвание Visual FoxPro 6»

Додаток 1

Технічне завдання

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Найменування програмного засобу

Повне найменування програмної розробки: «Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів», надалі іменована як «програма». Коротка назва програми - «Склад».

1.2. Призначення розробки та область застосування.

Програма «Склад» призначена для автоматизації складського обліку підприємства із різною формою діяльності і забезпечує можливість реєстрації нового товару, внесення проточних змін в дані товару, збереження даних про всі дії над матеріальними цінностями (будь то прийом чи видача матеріальних цінностей), а також одержання поточних та статистичних даних про стан товарів на складі, формування списків і звітів товарів та дій над ними у паперовій формі. Програма може бути застосована на підприємствах різної діяльності із можливостями внесення змін для конкретного підприємства.

1.3. Найменування розроблювача і замовника.

Розроблювач даного програмного продукту - студент групи Пзс 604, Лифар Сергій Олександрович, надалі іменований як «розроблювач».

Замовник програмного продукту - Циклова комісія «Програмування для ЕОТ і автоматизованих систем» Бердичівського політехнічного коледжу, в особі викладача Якубовського Броніслава Леонідовича.

2. ПІДСТАВА ДЛЯ РОЗРОБКИ.

2.1. Документ, на підставі якого ведеться розробка.

Робота ведеться на підставі завдання на курсове проектування по дисципліні «Проектування автоматизованих інформаційних систем».

2.2. Організація, що затвердила цей документ, і дата його затвердження.

Завдання затверджене на засіданні циклової комісії «Програмування для ЕОТ і автоматизованих систем» Бердичівського політехнічного коледжу і видано викладачем Якубовським Б.Л.

3. ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ.

3.1. Вимоги до функціональних характеристик.

3.1.1. Склад виконуваних функцій.

Програма повинна забезпечувати введення, збереження і редагування даних по матеріалам на складі, формувати запити по операціям та залишкам.

Програма повинна мати можливість автозаповнення або підстановки даних у визначені поля (найменування матеріалу, одиниця виміру, поточна дата та інші) для прискорення роботи.

Програма повинна надавати можливість відслідковувати дані про видані матеріали.

Програма повинна забезпечувати коректне введення та перевірку інформації на відповідність типу.

Програма повинна мати можливість сортування даних за різними критеріями.

Програма повинна мати можливість настроювання необхідних параметрів роботи (загальнопрограмні константи, шляхи збереження файлів і т.д.).

Програма повинна виконувати типові операції з використанням функціональних клавіш, або клавіатурних комбінацій.

Програма повинна забезпечувати виведення на принтер бази даних або результатів запитів з можливістю використання фільтрів.

Програма повинна мати розгалужену довідкову систему, з можливістю отримання довідки у різних режимах.

3.1.2. Організація вхідних і вихідних даних.

Організація вхідних і вихідних даних повинна відповідати інформаційній структурі виконуваних операцій, вхідним та вихідним паперовим документам.

Введення оперативних даних повинно виконуватися з використанням діалогових екранних форм, побудованих на основі візуальних компонентів.

Будь який документ повинен мати своє паперове представлення і можливість вивіду на друк.

Звіти, які створені програмою повинні роздруковуватись і мати аналог своїх паперових документів.

3.1.3. Часові характеристики і розмір пам'яті, необхідної для роботи програми.

Час реакції програми на натискання клавіш і маніпуляцій мишею не повинен перевищувати 0,25 с.

Реакція на команди меню не повинна перевищувати 1 с.

Обсяг оперативної пам'яті, необхідний для роботи програми не повинний перевищувати 1 Мбайт.

Дисковий простір, необхідний для збереження програми і файлів даних не повинен перевищувати 4 Мбайт (для 100 записів таблиць бази даних).

В архівному вигляді файли початкового коду програми, баз даних і довідкової системи не повинні перевищувати 1,2 Мбайт.

Розмір інсталяційного пакету програми, який включає базову програму і програми для підтримки її роботи не повинен перевищувати 10 Мбайт.

3.2. Вимоги до надійності

3.2.1. Вимоги до надійного функціонування

Програма повинна нормально функціонувати при безперебійній роботі ПК. При виникненні збою в роботі апаратури, відновлення нормальної роботи програми повинне виконуватися після: перезавантаження операційної системи; запуску стартового файлу програми; повторного виконання дій, втрачених до останнього збереження інформації на магнітному диску.

Програма повинна забезпечувати можливість відновлення накопичених даних при її повторній інсталяції.

Програма повинна забезпечувати архівне збереження накопичених даних на зовнішніх або мережних носіях інформації.

Програма повинна забезпечувати коректну обробку виняткових ситуацій.

3.2.2. Контроль вхідної і вихідної інформації.

Програма повинна забезпечувати правильне введення інформації за рахунок використання, там де це доцільно, шаблонів введення, процедурного блокування введення некоректної інформації, списків та автопідстановки.

Обробка виняткових ситуацій, пов'язаних із доступом до дисків, пристроїв введення - виведення інформації, повинна оброблятися програмно з виведенням відповідних інформаційних повідомлень, і не призводити до блокування роботи програми.

3.2.3. Час відновлення після відмови.

Час відновлення після відмови, не пов'язаною з роботою програми, повинен складатися із: часу перезапуску користувачем операційної системи; часу запуску користувачем файлу програми, що виконується; часу повторного введення або зчитування з носіїв втрачених даних.

3.3. Умови експлуатації і збереження.

Програма повинна зберігатися у виді двох маркірованих дискових копій - еталонної і робочої, на яких вказується номер версії програми, дата запису програми на диск і дата її наступного перезапису. Періодичний перезапис інформації повинен здійснюватися відповідно до нанесеного маркірування. Умови збереження дисків повинні відповідати загальним вимогам.

3.4. Вимоги до інформаційної і програмної сумісності.

3.4.1. Вимоги до інформаційних структур на вході і виході.

Вимоги до інформаційних структур на вході і виході визначені в п. 3.1.2.

3.4.2. Вимоги до методів рішення і мов програмування.

Вибір методів рішення здійснюється розроблювачем без узгодження з замовником. Розробка програми повинна вестися на одній з наступних мов і з використанням засобів програмування:

Visual FoхPro;

3.4.3. Вимоги до системних програмних засобів.

Програма повинна працювати під управлінням операційної системи Windows 98, Windows 2000, Windows XP.

Для забезпечення функціонування програми до складу системного програмного забезпечення повинен входити драйвер принтера відповідного типу (з урахуванням моделі принтера і встановленої версії операційної системи), архіватор ZIP.

3.5. Вимоги до складу і параметрів технічних засобів.

Вимоги до складу технічних засобів:

персональний комп'ютер (ПК) у базовій конфігурації;

пристрій для роботи з компакт дисками, якщо передбачено встановлення програми з CD;

принтер формату А4.

Системні параметри ПК визначаються типом операційної системи, обумовленої у п. 4.3.3. з урахуванням ресурсів, необхідних для підтримки роботи самої програми. Рекомендовані мінімальні характеристики технічних засобів, які забезпечують ефективну роботу програми у будь якому із вказаних системних програмних середовищ:

процесор - Pentium III з тактовою частотою 750 МГц;

оперативна пам'ять - 128 Mбайт;

обсяг дискової пам'яті - 20 Гбайт.

4. ВИМОГИ ДО ПРОГРАМНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.

Програмна документація повинна включати наступні документи:

«Інструкція по інсталяції (встановленню) програми», складається з опису інсталяційного пакету, переліку етапів інсталяції та їх послідовності, шляху інсталяції, розміру інсталяційного пакету та програмних файлі після інсталяції;

«Керівництво користувача», складається з опису послідовності завантаження програми, основних режимів роботи, основних екранних форм та їх структури, переліку виняткових ситуацій та реакції користувача на них, контрольні приклади;

«Керівництво адміністратора баз даних», складається з опису складу таблиць бази даних та доступів до них (список користувачів, їх права і паролі), опису та послідовності робіт по обслуговуванню бази даних (архівування, резервне ковпіювання, з вказівкою періодичності виконання та засобів, що для цього використовуються).

5. ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ.

Техніко - економічні показники визначаються замовником без участі виконавця.

6. СТАДІЇ ТА ЕТАПИ РОЗРОБКИ.

Стадії та етапи розробки програми, та терміни їх виконання повинні відповідати затвердженому графіку курсового проектування.

7. ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ І ПРИЙМАННЯ.

Основними формами контролю виконання проекту є - поточний, проміжковий і підсумковий.

Поточний контроль здійснюється виконавцем, шляхом систематичної перевірки відповідності стану виконуваних робіт графіку виконання проекту і поточних характеристик проекту вимогам технічного завдання.

Проміжковий контроль здійснюється замовником із залученням виконавця, у відповідності до графіку проведення контролю, шляхом перевірки поточного стану проекту графіку розробки і відвічності основних етапів та характеристик проекту технічному завданню. Недоліки, виявлені у результаті проміжкового контролю повинні бути усунені до наступної перевірки.

Підсумковий контроль проводиться комісією, яка складається із представників замовника, у присутності виконавця в термін визначений графіком виконання проекту. Підсумковий контроль передбачає комплексне тестування всього проекту і окремих модулів на відповідність функціональним і якісним характеристикам, перевірку складу та якості програмної документації, комплектність проекту у відповідності до пред'явленого опису і технічного завдання.

На основі результатів підсумкового контролю комісія робить висновок про приймання або неприймання проекту, з оформленням відповідного акту (рецензії) на виконану роботу.

Додаток 2

Коди програмних модулів.

1. Форма dovid_material

1.1. Код кнопки «Додати запис»:

set talk off

calc max (dovid_material.kod_mat) to n

append blank

repl kod_mat with n+1

thisform.edit1.setfocus

_screen.activeform.refresh

1.2. Код кнопки «Видалити запис»:

if messagebox («Удалить запись?», 4+16+256) = 6

delete

set delete on

thisform.refresh

endif

1.3. Код кнопки «Закрити»:

RELEASE thisform

use dovid_material

pack

2. Форма f_zalyshok.

2.1. Код кнопки «Додати запис»:

thisform.combo1.readonly=.F.

thisform.txtKilk_material.readonly=.F.

thisform.grdZalyshok.refresh

_screen.activeform.refresh

2.2. Код кнопки «Видалити запис»:

if messagebox («Удалить запись?», 4+16+256) = 6

delete

set delete on

thisform.refresh

endif

2.3. Код кнопки «Закрити»:

pack

RELEASE thisform

2.4. Код списку «Матеріал»:

public a1

select dovid_material

a1=dovid_material.cina_material

select zalyshok

append blank

repl zalyshok.dd with date()

replace zalyshok.kod_mat with dovid_material.kod_mat

thisform.grdZalyshok.refresh

_screen.activeform.refresh

2.5. Код поля введення «Кількість матеріалу»:

LPARAMETERS nKeyCode, nShiftAltCtrl

if nKeyCode=13

thisform.grdZalyshok.column4.text1.value=thisform.txtKilk_material.

value*a1

thisform.grdZalyshok.column4.text1.refresh

thisform.grdZalyshok.refresh

endif

3. Форма f_prybutik:

3.1. Код кнопки «Додати запис»:

thisform.combo1.readonly=.F.

thisform.txtKilk_material.readonly=.F.

thisform.grdPrybutok.refresh

_screen.activeform.refresh

3.2. Код кнопки «Видалити запис»:

if messagebox («Удалить запись?», 4+16+256) = 6

delete

set delete on

thisform.refresh

endif

3.3. Код кнопки «Видалити запис»:

RELEASE thisform

use prybutok

pack

3.4. Код списку «Матеріал»:

public a1

select dovid_material

a1=dovid_material.cina_material

select Prybutok

append blank

repl Prybutok.dd with date()

replace Prybutok.kod_mat with dovid_material.kod_mat

thisform.grdPrybutok.refresh

_screen.activeform.refresh

3.5. Код поля введення «Кількість матеріалу»:

LPARAMETERS nKeyCode, nShiftAltCtrl

if nKeyCode=13

thisform.grdPrybutok.column4.text1.value=thisform.txtKilk_material.

value*a1

thisform.grdPrybutok.column4.text1.refresh

thisform.grdPrybutok.refresh

endif

4. Форма f_vydatok:

4.1. Код кнопки «Додати запис»:

thisform.combo1.readonly=.F.

thisform.txtKilk_material.readonly=.F.

thisform.grdvydatok.refresh

_screen.activeform.refresh

4.2. Код кнопки «Видалити запис»:

if messagebox («Удалить запись?», 4+16+256) = 6

delete

set delete on

thisform.refresh

endif

4.3. Код кнопки «Закрти»:

RELEASE thisform

use vydatok

pack

4.4. Код списку «Матеріал»:

public a1

select dovid_material

a1=dovid_material.cina_material

select vydatok

append blank

repl vydatok.dd with date()

replace vydatok.kod_mat with dovid_material.kod_mat

thisform.grdvydatok.refresh

_screen.activeform.refresh

4.5. Код поля введення «Кількість матеріалу»:

LPARAMETERS nKeyCode, nShiftAltCtrl

if nKeyCode=13

thisform.grdvydatok.column4.text1.value=thisform.txtKilk_material.

value*a1

thisform.grdvydatok.column4.text1.refresh

thisform.grdvydatok.refresh

endif

5. Форма osv:

5.1. Код кнопки «Розрахувати Відомість надходжень»:

do zag_pr.qpr

report form zag_pr to print preview

5.2. Код кнопки «Розрахувати Відомість вибуття»:

do zag_vyd.qpr

report form zag_vyd to print preview

5.3. Код кнопки «Розрахувати відомість»:

do zag_pr.qpr

do zag_vyd.qpr

select zg_vyd

inde on kod_mat tag kod_mat

set order to tag kod_mat

select zg_pr

set relation to kod_mat into zg_vyd

report form osv to print preview

5.4. Код кнопки «Закрити»:

if messagebox («Закрити форму», 4+32+256)= 6

RELEASE thisform

else

cancel

endif

ДОДАТОК 3. Контрольні приклади.

Відображення головного меню програми:

Заповнення форми «Довідник матеріалу»:

Заповнення форми «Прибуток за місяць»:

Заповнення форми «Видаток за місяць»:

Відображення форми «Документи»:

Відображення звіту «Прибуло за місяць»:

Відображення звіту «Видано за місяць»:

Відображення звіту «відомість»: