бесплатные рефераты

База даних "Каталог мобільних телефонів"

База даних "Каталог мобільних телефонів"

Вступ

Для зберігання і обробки великої кількості інформації потрібне створення величезної кількості сховищ і банків даних різного призначення. В даний час будь-яке завдання пов'язане з маніпулюванням інформацією і даними. Інформація і дані все частіше розглядаються як життєво важливі ресурси, які повинні бути організовані так, щоб ними можна було легко користуватися. З цієї причини останніми роками з'явилася безліч різних комп'ютерних систем, званих системами управління базами даних, які призначені саме для цих цілей.

Комп'ютеризована інформаційна система є програмним комплексом, завдання якого полягають в підтримці надійного зберігання інформації в пам'яті комп'ютера, виконанні специфічних для даного додатку перетворень інформації і відповідних обчислень, надані користувачам зручного і легко освоюваного інтерфейсу.

У курсовій роботі представлено проектування інформаційної системи «Комплектуючі пристрої комп'ютерів». Метою даної інформаційної системи є пошук і вибір інформації, яка відповідає інформаційним потребам, відображеним в запитах, а також забезпечення найбільш природних для користувача способів збору і представлення інформації. Забезпечення швидкого доступу до конкретної інформації. Створення простого і зручного для роботи інтерфейсу.

Мета курсової роботи - застосування на практиці знань, отриманих в процесі вивчення курсу «Проектування та експлуатація інформаційних систем», і отримання практичних навиків створення автоматизованих інформаційних систем.[1,4]

Моя база даних важлива тим, що вона мстить в собі інформацію по проданному товару, а також можливо знайти товар по вигідній ціні для клієнта. Також важливо, що мою базу даних використовують продавці в магазині, що суттєво прискорює роботу.

1. Опис предметної області

База даних «Каталог мобільних телефонів» призначена для зберігання і обробки інформації про характеристику мобільних телефонів.

Осіб, які використовують відомості, що містяться в базі даних, називають користувачами.

Серед багатьох категорій користувачів особливе місце займає адміністратор баз даних. Адміністратор є ідеологом і головним конструктором баз даних. Тільки він вносить зміни в структуру бази даних, тобто змінює назви полів, видаляє або вносить нове поле. Адміністратор знає найменування всіх полів, але він може не знати, що конкретно записане в кожному полі. Він відповідає за збереження даних, розробляє заходи щодо захисту даних, забезпечення їх достовірності і ефективності використання.

При експлуатації великих баз даних у адміністратора може бути певний штат працівників, зокрема системні і штатні програмісти. Завдання системних програмістів - контроль функціонування банку даних, розробка програм, що розширюють можливості СУБД.

Окрім перерахованих осіб базою даних широко користуються фахівці, що зазвичай не мають хорошої підготовки в області програмування, але які користуються базою даних в своїй повсякденній роботі. Цю категорію осіб називають кінцевими користувачами.

Базою даних «Каталог мобільних телефонів» можуть користуватися продавці-консультанти, які надають послуги з продажу мобільних телефонів. У ній зберігається інформація про телефони, а також про їхню детальну характеристику.

2. Проектування інформаційної системи

Проектування бази даних - це впорядкований формалізований процес створення системи взаємозв'язаних описів, тобто таких моделей предметної області, які зв'язують дані, що зберігаються в базі з об'єктами предметної області, що описуються цими даними.

Будь-яка інформаційна система за своєю природою є антропоморфною (людиноподібною). Зазвичай такі системи проектуються на основі досвіду, інтуїції і взаємодії із замовником. Застосовуються технології SSDAM в методології структурного аналізу і проектування системи, в основі якої - спадкоємність при проектуванні. З 1993 року ця технологія є стандартом Великобританії, а з 1998 - європейським стандартом. Згідно цьому стандарту, відповідальним етапом проектування інформаційної системи є передпроектна стадія, на якій проводиться співбесіда з виконавцями робіт, які підлягають автоматизації. Ці працівники в перспективі і є користувачами інформаційної системи [2].

2.1 Концептуальне (інфологічне) проектування

Проектування бази даних починається з попередньої структуризації предметної області. Цей етап називають концептуальним проектуванням бази даних. На даному етапі необхідно виділити всі об'єкти, які використовуватимуться в базі даних, вказати їх властивості (характеристики) і встановити зв'язки між ними.

В даному випадку до об'єктів відносяться:

· телефони з властивостями: модель, виробник, ціна, тип телефону, матеріал корпусу, тип дисплею, роздільна здатність, камера, рік випуску, розмір, вага, фотографія телефону, ІЧ-порт, Bluetooth, MP3, радіо, органайзер, обсяг пам'яті телефону.

На концептуальному (інфологічному) рівні проектування структура бази даних відображається у вигляді ER-діаграми (Entry - суть, Relationship - зв'язок).

Побудова ER-діаграми

Найбільш поширеною формою зображення інформаційно-логічної моделі служать ER-діаграми, які повинні доповнюватися докладною інформацією, а також давати можливість керувати наочним представленням деталей моделі. Для цього використовуються наступні позначення:

Сутність зображається прямокутниками.

Атрибути позначаються овалами (або прямокутниками з закругленими кутами).

Зв'язки зображаються ромбами.

Нормалізація даних

Процес створення структури інформаційної системи, який дозволяє контролювати надмірність даних і запобігати аномаліям або спотворенням називається нормалізацією. Аномалії бувають:

· оновлення;

· видалення;

· введення.

Надмірність і продуктивність інформаційної системи суперечливі, тому повне усунення надмірності іноді недоцільно.

Поняття нормалізації відноситься як до ER-діаграм, так і до таблиць реляційних баз даних. Процес нормалізації складається з декількох етапів, на кожному з яких визначаються так звані нормальні форми: 1NF, 2NF, 3NF, BCNF, 4NF, 5NF(форма проекції з'єднань) - PJ/NF. У більшості проектів третя нормальна форма завершує процес нормалізації.

Стосовно ER-діаграм можна сформулювати наступні визначення нормалізації форм:

1NF - усунені атрибути, що повторюються, або групи атрибутів, виявлена неявна сутність.

2NF - усунені атрибути, залежні тільки від частини унікального складеного ключа. Ця частина визначає окрему сутність.

3NF - усунені атрибути, залежні від атрибутів, які не входять в унікальний ключ [3].

Рисунок 2.2 - ER-діаграма (3NF)

Дана ER-діаграма знаходиться в 3NF, оскільки сутність не має властивостей, залежних від неключових властивостей.

2.2 Даталогічне проектування баз даних

Другим етапом проектування баз даних є даталогічне проектування. На даному етапі необхідно об'єкти і зв'язки між ними перетворити в логічну модель даних - модель, побудовану по законах логіки. Існують декілька моделей даних. Серед них виділяють реляційну, ієрархічну і мережеву.

Дана база даних є реляційною. В ній об'єкти і зв'язки між ними представляються у вигляді таблиць (відносин), що складаються з рядків і стовпців. Стовпець - це поле, рядок - це запис. Кожне поле має ім'я і тип. Імена полів - це атрибути (вони визначаються властивостями об'єкту). Тип задає спосіб представлення атрибуту.

Таблиця 1 - Товари. Створимо таблицю універсального відношення.

Основна властивість таблиці в реляційній базі даних полягає в тому, що в ній не повинно бути однакових записів. Це означає, що в таблиці повинні бути один або декілька атрибутів, які забезпечують унікальність кожного рядка. Такі атрибути називаються ключем. Ключів в таблиці може бути декілька. З них вибирається один, який надалі представлятиме (замінюватиме) кожен запис таблиці. Такий ключ називається первинним. Отже, реляційну модель можна представити як особливий метод розгляду даних, який включає як власне дані (у вигляді таблиць), так і способи роботи і маніпуляції з ними (у вигляді зв'язків). Іншими словами, в реляційній БД використовується декілька таблиць, між якими встановлюються зв'язки. Таким чином, інформація, введена в одну таблицю, може бути пов'язана з однією або декількома записами з іншої таблиці [1, 3].

Реляційна модель даних має наступні властивості:

· Кожен елемент таблиці - один елемент даних.

· Всі поля в таблиці є однорідними, тобто мають один тип.

· Кожне поле має унікальне ім'я.

· Однакові записи в таблиці відсутні.

Складемо таблиці з відповідними ним атрибутами, використовуючи дані приведені вище. Для кожного атрибуту встановимо логічно відповідний йому тип даних.

Таблиця 2 - «Фірма»

Поле

Тип

Розмір

Фірма виробник

Тексторвий

50

Код фірми

Лічильник

Довге ціле

Таблиця 3 - «Тип телефону»

Поле

Тип

Розмір

Код типу

Лічильник

Довге ціле

Тип телефону

Текстовий

50

Таблиця 4 - «Камера»

Поле

Тип

Розмір

Код камери

Лічильник

Довге ціле

КамераMpix

Текстовий

50

Таблиця 5 - «Матеріал»

Поле

Тип

Розмір

Код камери

Лічильник

Довге ціле

КамераMpix

Текстовий

50

Таблиця 6 - «Дисплей тип»

Поле

Тип

Розмір

Код дісплею

Лічильник

Довге ціле

Тип дисплею

Текстовий

50

Таблиця 7 - «Роздільність»

Поле

Тип

Розмір

Код роздільності

Лічильник

Довге ціле

Роздільність

Текстовий

50

Структура таблиць відноситься до 3 NF:

· кожен стовпець таблиці неподільний і в рамках однієї таблиці немає стовпців з однаковими по сенсу значеннями;

· первинні ключі таблиць однозначно визначають запис і ненадмірні;

· значення будь-якого поля не входить в первинний ключ, не залежить від значення іншого поля що також не входить в первинний ключ.

2.3 Фізичне проектування інформаційних систем

Фізичний етап проектування інформаційної системи полягає в реалізації створеного проекту на комп'ютері.

Фізична модель бази даних визначає спосіб розміщення даних (файлів) на пристроях зовнішньої пам'яті ЕОМ, а так само способи і засоби організації ефективного доступу до них. В цілому файлова структура і система управління є прерогативою операційної системи, тому по відношенню до баз даних, орієнтованих на роботу з елементами даних і високу інтенсивність обміну, ефективність введення/виводу, вона буде не оптимальна. Операційна система із завданнями баз даних справляється погано.

Система управління базами даних (СУБД), її мова, набагато багатше, ніж набір файлової системи операційного середовища. Тобто СУБД бере на себе безпосередньо управління зовнішньою пам'яттю, мінімально використовуючи операційну систему.

Стадія фізичного проектування БД включає:

· вибір способу організації БД;

· розробку специфікації внутрішньої схеми БД засобами моделі даних;

· опис відображення концептуальної схеми БД у внутрішній структурі управління файлами.

На відміну від ранніх СУБД багато сучасних систем, у тому числі і Access не надають розробникові якого-небудь вибору на стадії фізичного проектування. На цій стадії можна говорити не про варіанти фізичного проектування, а про варіанти реалізації. Тобто, після створення даталогічної моделі фізичне проектування включає:

· вибір СУБД;

· оновлення структури таблиць;

· призначення типів полів для розподілу атрибутів сутності;

· можливе створення таких додаткових об'єктів як індекси, тригери (обробники подій) і процедури, що зберігаються, що полегшують пошук в таблицях і обробку даних контролю цілісності [1, 2, 5].

СУБД Access

Системи управління базами даних - це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, наповнювати їх, працювати з ними. Багато хто з них насправді є не закінченими продуктами, а спеціалізованими мовами програмування, за допомогою яких кожний хто засвоїв мову, може сам створювати такі структури, які йому зручні, і вводити в них необхідні елементи управління. До подібних мов відносяться Clipper, Paradox, FoxPro та інші.

За допомогою Access звичайні користувачі отримали зручний засіб для створення і експлуатації достатньо могутніх баз даних без необхідності що-небудь програмувати. При бажанні систему можна розвивати і настроювати власними силами. Для цього треба опанувати основами програмування на мові Visual Basic.

Ще однією додатковою гідністю Access є інтегрованість цієї програми з Excel, Word і іншими програмами пакету Office [3].

Об'єкти Access

Таблиці створюються користувачем для зберігання даних по одному об'єкту моделі даних предметної області.

Запити створюються користувачем для вибірки потрібних даних з однієї або декількох зв'язаних таблиць. Запит може формуватися за допомогою запитів за зразком QBE або за допомогою мови структурованих запитів SQL. За допомогою запиту можна також відновити, видалити, додати дані в таблиці або створити нові таблиці на основі тих що вже існують.

Форми призначені для введення, перегляду і коректування взаємозв'язаних даних бази на екрані в зручному вигляді, який може відповідати звичному для користувача документу. Форми також можуть використовуватися для створення панелей управління в додатку користувача.

Звіти призначені для формування вихідного документа, призначеного для друку.

Макроси містять опис дій, які повинні бути виконані у відповідь на деяку подію. Кожна дія реалізується макрокомандою. Вибір макрокоманд і завдання параметрів, використовуваних ними при виконанні, є простою автоматизованою операцією. Макрос дозволяє об'єднати розрізнені операції обробки даних в додатку.

Модулі містять програми на мові Visual Basic, які можуть розроблятися користувачем для реалізації нестандартних процедур при створення додатку [4, 5].

Опис бази даних «Каталог мобільних телефонів»

Створення таблиць

Всі таблиці ІС «Каталог мобільних телефонів» були побудовані в режимі конструктора.

Оскільки дана база є реляційною, то вона містить не окремі таблиці, а групи взаємозв'язаних таблиць. Для створення зв'язків між таблицями використовувалася команда Схема даних меню Сервіс.

Після вибору таблиць були встановлені зв'язки шляхом перетягування імені поля з однієї таблиці в іншу на відповідне йому зв'язане поле.

Включення прапорця Забезпечення умови цілісності даних дозволяє захиститися від випадків видалення записів з однієї таблиці, при яких пов'язані з ними дані інших таблиць залишаться без зв'язку.

Прапорці Каскадне оновлення полів і Каскадне видалення зв'язаних записів забезпечують одночасне оновлення і видалення даних у всіх підлеглих таблицях при їх зміні в головній.

Створення запитів

Для створення запиту усіх мобільних телефонів був використаний режим Конструктора. Цей запит потрібен нам для виводу усіх мобільних телефонів на форму тільки для перегляду.

Для відбору телефонів за виробником використовувався запит з умовою like, при такій умові ми можемо ввести потрібну нам назву фірми виробника. Результатом даного запиту є інформація про мобільні телефони які відповідають умовам відбору. Таким саме способом зроблено запит вибір за камерою. Для створення більш складного запиту було створено запит який має умову вибору не в одному полі, а в двох.

Результатом даного запиту є інформація про телефони з музичним програвачем і радіо.

Для створення діапазонного запиту в полі Умова відбору введено вираз: >=[введіть початкову ціну] And <=[введіть кінцеву ціну] (поле ціна)

Результатом даного запиту є інформація про телефон з певного діапазону цін.

Створення форм

Всі форми БД «Каталог мобільних телефонів», крім Головної, були створені за допомогою Майстра, та потім відредаговані у режимі Конструктор. Відкриття форм здійснюється натисненням відповідних кнопок на кнопковій формі (рис. 2.32), яка створена вручну за допомогою Конструктора (Форми Створення форми в режимі конструктора).

Інструкція користувача

При натисненні на кнопку Перегляд каталогу, на Головній формі, відкриється форма для перегляду інформації про всі мобільні телефони присутні у базі.

Кнопка Вибір за фірмою діалогове вікно для введення назви потрібної фірми, а потім відкриває форму на якій виводяться дані про телефони потрібної фірми виробника.

Кнопка Вибір за ціною відкриває діалогове вікно в якому треба ввести початкову та кінцеві ціни телефону, після чого виводить інформацію про такі телефони. Також на цій формі реалізована можливість перегляду та друку звіту.

Кнопка Вибір за камерою відкриває діалогове вікно в якому треба ввести кількість мегапікселей камери у телефону, після чого виводить інформацію про телефони з такою камерою.

Кнопка Музичні телефони відкриває форму що має відбор по критеріям наявності радіо і музичного програвача у телефоні.

При натисненні на кнопку Редактор каталогу, на Головній формі, відкриється форма для перегляду та редагування інформації про мобільні телефони. Ця форма має дві додаткові кнопки Удалити та Додати. Для того щоб додати до бази ще один мобільний телефон треба натиснути кнопку Додати, а якщо треба стерти запис треба натиснути кнопку Удалити.

Головною відмінністю цієї форми від форми Перегляд каталогу є те що тільки у цій формі відкрито доступ до редагування записів.

Для завершення роботи з БД і виходу з програми на головній формі створена кнопка Закрити програму.

Висновки

Використання засобів обчислювальної техніки в автоматизації робочих місць полегшують роботу з великим об'ємом інформації і швидкістю її обробки.

У цій базі даних зберігається інформація про детальну характеристику кожного мобільного телефону, присутні фотографії та реалізована можливість додавання нових телефонів у базу.

Дана система пройшла всі три етапи проектування. На інфологічному рівні структура бази даних була відображена у вигляді ER-діаграми, яка надалі була приведена до третьої нормальної форми. На даталогічному рівні - представлена реляційною моделлю. У таблицях була усунена надмірність. Безпосередня робота з СУБД по формуванню таблиць і їх заповненню на комп'ютері була проведена на стадії фізичного проектування.

Надалі дану систему можна удосконалювати відповідно до потреб користувачів.

База даних «Каталог мобільних телефонів» складається з 7 таблиць, 5 запитів, 7 форм та 1 звіт.

Розмір файлу інформаційної системи - 13,8 МБ.

Список використаних джерел

1. Шураков В. В. "Надійність програмного забезпечення систем обробки даних", М. Фінанси і статистика, 1987 р.

2. Бекевич Ю.Б., Пушкіна Н.В. Microsoft Access для студента. - Спб.: БХВ-Петербург, 2005. - 544 с.

3. Вейськас Д. Ефективна робота з Microsoft Access 2. С.- Петербург: "Пітер Прес", 1996. - 856 с.

4. Мартін Дж. "Організація баз даних в обчислювальних системах", М. Світ, 1980 р.

5. Дейт Д. Вступ в систему баз даних . - М., Спб.: BHV - Санкт-Петербург 1977.- 312 с.

6. Інформаційні системи / Петров В.Н. - Спб.: Пітер, 2002. - 688 с.

7. Руденко В.Д., Макарчук А.М., Патланжогу М.А. Курс інформатики - Київ: «Фенікс», 2001. - 370с.

8. www. Forum.sources.ru //форум програмістів


© 2010 РЕФЕРАТЫ