Глобальні інформаційні мережі

Глобальні інформаційні мережі

ОСНОВИ РОБОТИ В ОС UNIX

Операційна система - це набір програм, який керує комп'ютером, здійснює зв'язок між користувачем і комп'ютером, і забезпечує користувача інструментальними засобами для виконання необхідної роботи.

Операційна система UNIX - це багатокористувачева система із розділенням часу. Вона складається з 4-х основних компонентів:

· ядро - програма, яка координирує внутрішні функції комп'ютера (такі, як розміщення системних ресурсів); ядро працює невидимо від користувача;

· shell - программа, яка здійснює зв'язок між користувачем і ядром, інтерпретуючи і виконуючи команди користувача; вона читає ввід і видає повідомлення, забезпечуючи інтерактивність системи;

· команди - імена програм, які комп'ютер має виконати; пакети програм називаються інструментальними засобами; система UNIX забезпечує інструментальні засоби для створення та зміни тексту, написання програм, створення інструментарія програмного забезпечення, обміну інформацією з іншими користувачами за допомогою комп'ютера;

· файлова система - набір всіх файлів на комп'ютері; дозволяє користувачу зберігати і легко знаходити інформацію.

Робота в UNIX починається з реєстрації в системі, яка складається з двох операцій вводу імені користувача (Login) і пароля (Password):

Login: ki-4

Password: ...

$

Якщо реєстраційне ім'я і пароль допустимі в системі UNIX, то система виведе поточну інформацію і підказку команди. Якщо ж при вході в систему буде зроблена помилка вводу імені або пароля, UNIX виведе повідомлення:

Login incorrect

Після цього можна спробувати ввійти в систему ще раз.

ФОРМАТ КОМАНДИ

Більшість команд UNIX мають наступний формат:

$ команда ключі параметри

Спочатку записується ім'я команди, після нього - ключі і параметри. Параметрами, як правило, є імена файлів. Всі ключі починаються з дефіса. Наприклад, наступна команда означає: "Виконати команду ls з ключом -l для файла a.out "

$ ls -l a.out

Імена команд майже завжди записуються рядковими літерами, ключі, як правило, складаються з однієї літери. На відміну від багатьох інших операційних систем в UNIX враховується різниця між рядковими і прописними літерами.

Якщо необхідно задати два або більше однолітерних ключа, більшість команд дозволяє їх об'єднувати. Наприклад, дві наступні команди ідентичні:

% ls -la a.out

% ls -l -a a.out

Деякі ключі вимагають наявності параметра. В цьому випадку параметр дається після ключа, в цьому випадку останній неможна об'єднувати з іншим ключем.

Існують також команди, які не відповідають цим параметрам, наприклад команда tar, але вони розглядаються окремо.

ОСНОВНІ КОМАНДИ

Нижче наведено перелік основних команд ОС UNIX.

СТРУКТУРА ДИРЕКТОРІЙ

Файлова система UNIX має ієрархічну структуру; найчастіше вона описується у вигляді дерева. Вершина цього дерева - це директорія root. Вона позначається за допомогою /. Всі інші директорії і файли беруть свій початок від директорії root.

Один зі шляхів з root веде у ваш власну директорію. Ви можете організовувати і зберігати інформацію у вашій власній ієрархії директорій і файлів. Інші шляхи ведуть до системних директорій і доступні всім користувачам. Щоб отримати перелік усіх директорій і файлів у директорії root, введіть командний рядок:

$ ls -l

Для того, щоб пересуватися по файловій структурі, можна використовувати імена шляхів. Наприклад, для того, щоб переміститися в директорію /usr/bin, потрібно ввести наступний командний рядок:

$ cd /usr/bin

ОСНОВНІ ДИРЕКТОРІЇ СИСТЕМИ UNIX

Віддалений доступ - це робота на віддаленому комп'ютері в режимі, коли локальний комп'ютер емулює термінал віддаленого комп'ютера, тобто можна робити все (або майже все), що можна робити із звичайного терміналу цієї машини.

Почати сеанс віддаленого доступу можна в UNIX, потрібно задати команду telnet і вказати ім'я машини, з якою треба працювати. Якщо опустити номер порта, то локальний комп'ютер за замовчуванням емулює термінал віддаленої машини і користувач входить в систему як звичайно. Вказування номера порта дозволяє зв'язуватись з нестандартними серверами, інтерфейсами.

Тelnet - протокол емуляції термінала, що забезпечує підтримку віддаленого доступу в Internet та Intranet. Тelnet - так само назвається програма в UNIX, яка обслуговує ці сеанси роботи. Тelnet має і свій власний набір команд, які керують власне цією програмою, тобто сеансом зв'язку, його параметрами, відкриттям нових, закриттям відкритих і т.ін. Ці команди подаються з командного режиму telnet, в який можна перейти, натиснувши так звану escape-послідовність клавіш, яка повідомляється при досягненні віддаленої машини.

Сеанс забезпечується сумісною роботою програмного забезпечення віддаленої і локальної ЕОМ. Прикладна програма складається з двох компонентів, що взаємодіють між собою: програми-клієнта, що виконується на комп'ютері, з якого виконується запит на обслуговування, і програми-серевера, яка виконується на комп'ютері, що надає таку послугу. Мережа, яка реалізує засоби протоколів TCP або UDP, є середовищем, через яку ці програмні модулі взаємодіють між собою.

Після набору команди telnet, програма-клієнт локальної системи повинна:

· встановити мережне з'єднання із сервером за допомогою протоколу TCP;

· прийняти від користувача вхідні дані в бідь-якій зручній формі;

· перетворити ці дані в стандартний формат і відправити їх серверу;

· прийняти від сервера вихідні дані в стандартному форматі;

· переформатувати отримані вихідні дані для відображення на екрані локального термінала.

Програма-сервер виконується на комп'ютері, який надає послугу; якщо програма-сервер не працює, послуга недоступна. Якщо програма-сервер готова приймати запити, то вона виконує наступні дії:

· інформує мережне програмне забезпечення про те, що вона готова до встановлення з'єднання;

· очікує запиту в стандартному форматі;

· обслуговує цей запит;

· відправляє результати назад програмі-клієнту в стандартному форматі;

· очікує на наступний запит.

КОМАНДНИЙ РЕЖИМ ПРОГРАМИ TELNET

Для переходу в командний режим програми telnet необхідно ввести escape-символ. За замовчуванням в якості escape-символа використовується комбінація '^]'. Крім того, в командний режим можна ввійти щляхом запуску telnet без вказання імені комп'ютера. При цьому з'явиться запрошення

telnet>

що означає, що telnet очікує вводу команди.

До основних команд програми telnet відносяться:

ПОРЯДОК РОБОТИ

1. На панелі задач Windows вибрати Start-> Run і ввести команду: telnet svm-070.

2. Зареєструватись в ОС UNIX.

3. Ознайомитись з довідковою інформацію по команді telnet (використовуючи команду man).

4. В ОС UNIX запустити програму telnet.

5. Дослідити роботу програми в командному режимі і в режимі сеансу на віддаленому комп'ютері (в якості віддаленого комп'ютера можна використати svm-070).

6. Вийти з програми telnet і з системи.

ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Назва та мета виконання лабораторної роботи.

2. Призначення та компоненти програми telnet.

3. Режими роботи програми telnet.

4. Опис основних команд програми telnet.

5. Висновки.

РОБОТА З ПРОТОКОЛОМ FTP

FTP розшифровується як "протокол передачі файлів" (File Transfer Protocol). Це один з базових протоколів Інтернету, що розроблені для обміну інформацією. На відміну від HTTP, який служить переважно для передачі web-текстів і зображень, FTP застосовується для обміну довільними файлами, переважно великого розміру. Окрім того, FTP є зручним для "навігації" по каталогах віддаленого комп'ютера і для доступу до великої, розгалуженої файлової структури. Доступ до файлів на віддаленому комп'ютері за протоколом FTP здійснюється за допомогою програм, що називаються FTP-клієнтами (в якості найпростішого FTP-клієнта можна використати www браузер, наприклад Opera, Mozilla або Microsoft Internet Explorer).

Практично всі сучасні операційні системи містять FTP-клієнт для роботи у командному рядку, який так і пишеться "ftp".

ЩО ТАКЕ FTP-САЙТ

FTP-сайт (або FTP-сервер) - це комп'ютер в мережі Інтернет, на якому запущена відповідна програма, що надає доступ до файлів і каталогів у цьому комп'ютері за протоколом FTP. FTP-сайт загального доступу (по-англійськи anonymous FTP site) відрізняється тим, що на ньому організовано спеціальне піддерево каталогів, доступ до якого надається будь-кому. Зазвичай на таких сайтах зберігають файли, що представляють інтерес для багатьох людей, - безкоштовне програмне забезпечення, тексти, картинки, звукові файли і інше, тому такі сайти називають також FTP-архівами. Об'єм інформації, що надається сайтами загального доступу, величезний: тільки українські та російські сайти містять більше 100000 гігабайт.

Основна відмінність між FTP-сайтом і HTTP-сайтом полягає в тому, що HTTP сайт - це фасад палацу, а FTP сайт - це прості складські приміщення. Також швидкість завантаження з FTP, зазвичай є вищою, ніж завантаження за допомогою HTTP.

Більшість FTP-сайтів мають чіткий ліміт кількості одночасно підключених користувачів. У разі перевантаженості сайту слід або зайти пізніше або спробувати знайти "дзеркало" сайту - інший сайт, що містить точну копію вмісту оригінального сайту. Такі дзеркала, як правило, розміщуються в різних частинах світу, для економії міжконтинентального трафіку. Отже, якщо є можливість працювати з сайтом що знаходиться в Україні або в Росії, то краще так і поступити, це гарантує істотне збільшення швидкості роботи.

Інформація в FTP-архівах поділяється на три категорії:

· захищена інформація, режим доступу до якої визнається її власником і надається за спеціальною угодою із споживачем; до цього виду ресурсів відносяться комерційні архіви, закриті національні та міжнародні некомерційні ресурси, приватна некомерційна інформація із спеціальними режимами доступу;

· інформаційні ресурси обмеженого використання, до яких відносяться програми класу shareware; до даного класу можуть входити ресурси обмеженого часу використання або обмеженого часу дії (тобто користувач може використовувати цю версію на свій страх і ризик, але ніхто не буде надавати йому підтримки);

· вільно розповсюджувані інформаційні ресурси або freeware, якщо мова йде про програмне забезпечення; до цих ресурсів відноситься все, що можна вільно отримати по мережі без спеціальної реєстрації - це може бути документація, програми, та інше.

З вище перерахованих ресурсів найбільш цікавими, звичайно, є дві останні категорії, які, як правило, оформлюються у вигляді FTP-архівів.

ВИКОРИСТАННЯ FTP

Як потрапити до FTP-сайту?

Адреси FTP-сайтів дуже схожі з адресами HTTP-сайтів з тією різницею, що замість http://адреса вказують ftp://адреса. Однак, ці адреси можуть і не збігатися, тобто HTTP-адреса організації http://company.com, а зберігати дані на FTP вони можуть за адресою ftp://ftp.company.com.

Деякі програми для роботи з Інтернет самі намагаються визначити тип сервера, але краще самому вказати тип протоколу в адресі. Як і у випадку з HTTP-сайтами, FTP-сайти також можуть мати не символьну адресу, а числову, наприклад ftp://196.17.33.10.

Найчастіше, для доступу до публічного відкритого FTP-сайту користувач реєструється як анонімний (anonymous) і не має особливих прав доступу на віддаленому сервері. У відповідь на запит ідентифікації слід ввести свою поштову адресу (e-mail). Звичайно достатньо ввести щось подібне на поштову адресу для допуску до ресурсів архіва, але бувають сервера, що перевіряють наявність такої адреси.

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ FTP?

> ftp адреса_сервера

ftp> ...

або в команді інтерфейса open:

> ftp

ftp> open адреса_сервера ...

Після видачі подібних команд послідують запити ідентифікації користувача. Зареєструвати користувача можна і по команді user:

ftp> user anonymous

В даному прикладі користувач реєструється як анонімний (anonymous) і не має особливих прав доступу на віддаленому сервері. У відповідь на запит ідетифікації слід ввести свою поштову адресу (e-mail). Звичайно достатньо ввести щось подібне на поштову адресу для допуску до ресурсів архіва, але бувають сервера, що перевіряють наявність такої адреси.

Після цього користувач може виконувати команди програми ftp (переміщення по дереву файлової системи віддаленого та локального комп'ютерів, перегляд вмісту директорій, прийом та передачу файлів). Вихід з програми ftp виконується по команді quit.

ОСНОВНІ КОМАНДИ ПРОГРАМИ FTP