Ведення валютного контролю за митними деклараціями банків

Кількість годин машинного часу, пов'язаного з підготовкою та налагодженням програм, для економічних задач розраховується за формулою:

(6.16)

де k - кількість макетів вхідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею 6.1);

l - кількість різноманітних форм вихідної інформації (згідно вихідних даних за таблицею 6.1);

a,b,c - коефіцієнти, значення яких визначаються згідно таблиці 6.9.

Таблиця 6.9. Коефіцієнти для розрахунку роботи ЕОМ під час налагодження й впровадження програми

Тоді

Тр.маш = 6, 19?90,91?30,58 =17,81*1,58*1,82=86,45 маш-годин/рік

Для визначення вартості однієї машинної години, при її невідомому значенні, можна скористатися відношенням загальних експлуатаційних витрат, пов'язаних з роботою на обчислюваній машині (комп'ютері), до кількості годин роботи на цій машині за повний період розробки програмного продукту:

(6.17)

де Вріч - загальнорічні експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп'ютера), грн./рік;

Троб. - кількість годин роботи на обчислюваній машині (комп'ютері) за повний період розробки даного програмного продукту, годин/рік (ця величина дорівнює тривалості розробки, що визначена в попередньому пункті 6.1).

Тобто з попереднього пункту 6.1 загальна тривалість розробки даного програмного продукту склала Троб. = 0,33 років або Троб. = 0,33 років?12 міс/рік?21,1 день/міс?8 год/день ? 668,5 год./рік.

Річні експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп'ютера) включають в себе витрати електроенергії, амортизаційні відрахування, заробітну плату персоналу, що обслуговують обчислювальну техніку (комп'ютери) та накладні витрати:

Вріч = Вел.ен. + Вам + Вз.п.+ Ввідр + Внак (6.18)

де Вел.ен - витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на обчислювальній техніці (комп'ютері), грн./рік;

Вам - амортизаційні відрахування, пов'язані з експлуатацією обчислюваної техніки (комп'ютера), грн./рік;

Вз.п. - заробітна плата персоналу, що обслуговує дану обчислювальну техніку (комп'ютер), грн./рік;

Ввідр - відрахування у позабюджетні фонди соціального страхування від заробітної плати обслуговуючого персоналу, грн./рік;

Внак - накладні витрати, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням обчислюваної техніки (комп'ютера), грн./рік.

Витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на даному комп'ютері, розраховуються в залежності від потужності цього комп'ютера, вартості електроенергії та кількості годин роботи за комп'ютером.

Нехай потужність одного комп'ютера, за яким працює розробник даного програмного продукту, становить в середньому 250 Вт. Кількість годин роботи за комп'ютером дорівнює (відповідає) загальній тривалості розробки даного програмного продукту Троб, год/рік.. Враховуючи тариф однієї кВт?год електроенергії (на сьогодні, приймаємо Цел.ен = 24,36 коп/кВт?год), можна визначити загальні витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на комп'ютері для розробки даного програмного продукту зі співвідношення:

Вел.ен = W?10-3 ? Tроб ? Цел.ен ?10-2 (6.19)

де W - потужність одного (даного) комп'ютера, Вт;

Цел.ен - тариф (вартість) однієї кВт?год електроенергії, коп./кВт?год.

Таким чином, загальні витрати електричної енергії, пов'язані з роботою на даному комп'ютері:

Вел.ен = 250?10-3 ? 668,5 ? 24,36?10-2 = 40,71 грн/рік

Амортизаційні відрахування, пов'язані з експлуатацією обчислювальної техніки (комп'ютера) визначаються згідно встановлених законодавством нормативів. Норма амортизаційних відрахувань для обчислювальної техніки становить 15% на квартал (на = 15%), або на = 47,8% за рік. Тоді

(6.20)

де на - норма амортизаційних відрахувань на обчислювальну техніку, %;

Ккомп - капітальні витрати на придбання комп'ютера, грн.

грн./рік

При експлуатації обчислювальної техніки (комп'ютера) можуть виникати різноманітні ситуації виходу її з ладу. Для розв'язання таких проблем необхідно найняти кваліфіковану людину, що буде обслуговувати дану обчислювальну техніку (комп'ютер), під час виконання та впровадження програмного продукту, що розробляється. Оптимальним припускається розрахунок заробітної плати однієї такої людини при її зайнятості не більше ніж 10 годин на місяць на кожний комп'ютер. Нехай місячний оклад кваліфікованого інженера по обслуговуванню даного комп'ютера не перевищує 2500 грн./міс, тоді враховуючи тривалість умовного місяця при 5-ти денному робочому тижні, що становить 21,1 дня, його основна заробітна плата складає:

грн./рік

Крім заробітної плати обслуговуючого персоналу, необхідно врахувати і відрахування у позабюджетні фонди соціального страхування, рівного 36,86% від фонду оплати праці. Тобто

(6.21)

де нвідр. - норма відрахувань у позабюджетні фонди соціального страхування, %.

грн./рік

Накладні витрати по обслуговуванню обчислювальної техніки (комп'ютерів) охоплюють витрати на комунальні послуги (на опалення, воду), оренду приміщення, заробітну плату управлінського персоналу та ін.) і можуть розраховуватись згідно нормативам, встановленим підприємством у відсотках до заробітної плати з відрахуваннями, які можуть становити від 50 до 100 %.

Нехай для існуючого підприємства по обслуговуванню обчислювальної техніки (комп'ютерів) величина накладних витрат становить ннак = 70% від заробітної плати обслуговуючого їх персоналу, тоді

(6.22)

де ннак - норма накладних витрат, пов'язаних з обслуговуванням обчислювальної техніки, %.

 грн./рік

Отже, річні експлуатаційні витрати, пов'язані з експлуатацією (використанням) обчислюваної техніки (комп'ютера) за формулою (6.18):

Вріч = 40,71 + 1434 + 586,5 + 216,18 + 561,9 = 2839,3 грн./рік

Вартість однієї машинної години за формулою (6.17), становить:

грн./годину

Результати розрахунків оформляються у вигляді таблиці 6.10.

Таблиця 6.10. Витрати на оплату машинного часу

6.2.7 Накладні витрати

Накладні витрати охоплюють витрати на оплату праці керуючого персоналу з нарахуваннями, оплату службових відряджень, консультаційно-інформаційні витрати, ремонт і техобслуговування інших основних фондів, крім персональних комп'ютерів, оренду приміщення й ін. Ці витрати розраховуються відповідно до нормативів, установленим підприємством у відсотках до заробітної плати. У розглядаємому випадку накладні витрати складають 70% від фонду оплати праці:

Внак = 0,70*Вз.п. = 0,70*59870,84 =41909,6 грн. (6.23)

6.2.8 Прибуток

Прибуток визначається у відсотках від суми витрат і для розробленого програмного продукту становить 10%:

Вприб = 0,1*(Вз.п. + Взаг.страх. + Вмат + Ввир. + Внак) (6.24)

Тоді:

Вприб = 0,1* (59870,84 + 22068,4 + 2302,7 + 367,4 + 41909,6 ) = 126518,94*0,1= 12651,9 грн.

Податок на прибуток (25% від прибутку) по формулі (15):

Вприб.под. = 0,25*Вприб =12651,9 *0,25=3162,97 грн. (6.25)

6.2.9 Загальні витрати

Обчислюються як сума всіх витрат і прибутку. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.

6.2.10 Податок на додану вартість (ПДВ)

ПДВ обчислюється в розмірі 20% від загальних витрат. Якщо робота фінансується з державного бюджету, то ПДВ не нараховується. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.

6.2.11 Повна вартість роботи

Повна вартість роботи обчислюється як сума загальних витрат і ПДВ. Результати розрахунку наведені в таблиці 6.11.

Підсумки по всіх розрахунках зводяться до кошторису (таблиця 6.11).

Таблиця 6.11. Кошторис вартості роботи

Таблиця 6.11. (продовження)

6.3 Визначення економічного ефекту від застосування програмного продукту

Річний економічний ефект від реалізації програмного продукту становить

, (6.18)

де Е1 - річна економія від функціонування ПП;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (для програмного забезпечення дорівнює 0,33).

К - обсяг інвестицій, пов'язаних зі створенням і впровадженням ПП.

Сума інвестицій складається з витрат на розробку та впровадження ПП і вартості придбання й монтажу технічних засобів, необхідних для впровадження ПП. Якщо необхідно придбання таких технічних засобів, то для оцінки їхньої вартості складається окремий кошторис. Але при створенні даного ПП, такі витрати не передбачені, тобто в даній роботі передбачена тільки перша складова річної економії.

Економія витрат праці на рішення завдань із застосуванням ПП становить:

, (6.19)

де m- кількість типів завдань, які вирішує даний ПП;

C1i і C2i - витрати на рішення i-го типу завдань без ПП і з використанням ПП;

Qi - кількість завдань i-го типу, які зважуються на протязі року.

У загальному випадку значення С складаються з витрат на оплату праці користувачів ПП і оплати машинного часу по формулі (6.20).

, (6.20)

де Tji - витрати машинного часу на рішення завдань з використанням ПП, годин;

смч - вартість однієї години роботи на ЕОМ.

В таблиці 6.17 наведені вхідні дані для розрахунку економічного ефекту (розрахунок ведеться для п'ятиденного робочого тижня з 8-годинним робочим днем).

Таблиця 6.12. Дані для розрахунку економічного ефекту

Вартість однієї години роботи на ЕОМ см.п.6.2.6.

смч =4,25 грн.

Витрати на рішення задачі з використанням ПП

С1=(4*4,25)*1,2= 17*1,2= 20,4 грн/год.

Річна економія від використання ПП:

Е1=С1*(Q1-Q 2)=20,4* ( 14 000- 4 000) = 204000 грн/рік

Річний економічний ефект складе:

Ер= 204000 -0,33*167005= 148888 грн.

6.4 Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних об'єктів

Основним джерелом інвестицій є позиковий капітал, тому для отримання необхідних кредитів детальне техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів, щоб запевнити інвесторів у майбутній прибутковості створюваного підприємства і своєчасному поверненні кредиту та із відсотками. Оскільки здійснення інвестиційного проекту вимагає певного часу (для великих проектів - кілька років), потрібен розрахунок грошових потоків та прибутку на весь час до повного погашення кредиту з урахуванням часу вкладення інвестицій та отримання доходів.

В Україні техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів проводиться за міжнародними методиками (наприклад Методикою UNIDO - United Nations Industrial Development Organization) та галузевими методиками, згідно з якою для проектів, що здійснюються за 1...2 роки, а потім мають сталі показники доходів та витрат протягом усього періоду функціонування, критерії розраховуються як середні значення для одного року експлуатації без дисконтування, а капіталовкладення приводяться до одного року за допомогою коефіцієнта дисконтування. Якщо проекти здійснюються за строк більший, ніж два роки, то критерії для таких проектів визначаються для розрахункового періоду, який дорівнює періоду будівництва об'єкта плюс ще декілька років нормальної експлуатації, протягом яких повинен бути погашений кредит та відсотки за нього, із дисконтуванням усіх грошових потоків. При цьому до експлуатаційних витрат амортизаційні відрахування включаються тільки тоді, коли в сумарних витратах капіталовкладення враховуються не повністю (К або Кt), а частково (ЕК).

На основі поняття економічного ефекту побудований ряд критеріїв економічної ефективності капіталовкладень. Нижче, наведений перелік основних критеріїв ефективності та розрахункові формули для цих критеріїв.

1. Інтегральний дисконтований прибуток (інтегральний ефект) Пдс - перевищення суми доходів над витратами (включаючи непрямі витрати та інвестиції) на протязі розрахункового періоду, приведені до року початку проекту.

, (6.21)

де Зt = Kt + Вt - приведені витрати (зведені витрати),

Вt - експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань,

Е - норматив дисконтування.

2. Внутрішня норма рентабельності е, при якій Пдс = 0 - норма прибутку, при якому дисконтована сума доходів і витрат, включаючи інвестиції, перетворюється на нуль.

, (6.21)

3. Період повернення капіталу Тп час, за який інвестиції повертаються через прибуток і можуть бути використані для нових вкладень (термін, через який Пдс дорівнюватиме 0).

, (6.22)

4. Зведені (приведені) витрати З витратна складова ефекту, яку іноді зручно використовувати для зіставлення ефективності декількох варіантів інвестиційного проекту за умови ідентичності результату (доходів).

Рішення про ефективність інвестицій приймається на основі аналізу розрахунків одного або кількох критеріїв залежно від характеру вирішуваної проблеми. Причому, вважаємо розроблення програмного продукту за власний кошт, без взяття кредиту в банку. Через громіздкість розрахунків, для визначення наведених критеріїв ефективності користуються розрахунковою програмою в EXCEL, а результати розрахунків приводять в таблиці 6.13.

Таблиця 6.13. Критерії ефективності програмного продукту

Наступна таблиця 6.14 містить результати розрахунків впливу зміни доходів на грошові потоки та критерії ефективності.

Таблиця 6.14. Вплив зміни доходів на грошові потоки та критерії ефективності

На рисунку 6.1 показано вплив зміни доходів на критерії ефективності.

Рисунок 6.1 - Вплив зміни доходів на критерії ефективності

Розрахунки впливу зміни витрат на грошові потоки та критерії ефективності представлені в таблиці 6.15

Таблиця 6.15. Вплив зміни витрат на грошові потоки та критерії ефективності

Страницы: 1, 2, 3, 4