бесплатные рефераты

Виготовлення деталі шестерня в машинобудуванні

Розрахунок норм часу

Нормування токарної операції з ЧПК

1 Допоміжний час на встановлення та закріплення деталі

То = 0.31 хв

2 Виконання ручної і допоміжної роботи

Тв2 = 0.72хв

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання з урахуванням коефіцієнта періодичності

Тв = 0.27 хв

4 Автоматична допоміжна робота

Тва = 1.24 хв

5 Час роботи за програмою

Та = То + Тва = 1.38 + 1.24 = 2.62 хв

6 Норма штучного часу

Тшт =( Та + Тва Кtв ) ( 1 + Тобол/100 ) =( 2.62 + 1.3 0.75) ( 1 + 10/100 ) = 5.027 хв

Штучний час при багатоверстатному обслуговуванні

шт = ( Тшт/nc ) Kc = ( 5.027/2 ) 1.25 = 3.125 хв nc = 2 Kc = 1.25

7 Підготовчо-заключний час

Тпз = 22.8 хв

8 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тштк = шт. + Тпз/n = 3.125 + 22.8/100 = 3.35 хв

Нормування токарної операції з ЧПК

1 Допоміжний час на встановлення та закріплення деталі

То = 0.3 хв

2 Виконання ручної і допоміжної роботи

Тв2 = 0.8 хв

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання з урахуванням коефіцієнта періодичності

Тв = 0.64 хв

4 Автоматична допоміжна робота

Тва = 1.29 хв

5 Час роботи за програмою

Та = То + Тва = 0.99 + 1.29 = 2.28 хв

6 Норма штучного часу

Тшт =( Та + Тва Кtв ) ( 1 + Тобол/100 ) =( 2.28 + 1.74 0.75) ( 1 + 10/100 ) = 3.94 хв

Штучний час при багатоверстатному обслуговуванні

шт = ( Тшт/nc ) Kc = ( 3.94/2 ) 1.16 = 2.29 хв nc = 2 Kc = 1.16

7 Підготовчо-заключний час

Тпз = 18 хв

8 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тштк = шт. + Тпз/n = 2.29 + 18/100 = 2.47 хв

Нормування токарної операції з ЧПК

1 Допоміжний час на встановлення та закріплення деталі

То = 0.25 хв

2 Допоміжний час пов'язаний з переходом

Тпер = 0.4 хв

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання з урахуванням коефіцієнта періодичності

Т = 0.15 хв

4 Час на відпочинок і власні потреби

Твідп = 4% Топ

5 Час на обслуговування робочого місця

Тобол = 4% Топ

6 Норма штучного часу

Тшт =( То + Тдоп Кtв ) ( 1 + ( Тобол + Твідп/100) ) =( 0.04 + 0.8 1.15 ) ( 1 + ( 4 + 4/100 ) ) = 1.04 хв

Штучний час при багатоверстатному обслуговуванні

шт = ( Тшт/nc ) Kc = ( 3.94/2 ) 1.16 = 2.29 хв nc = 2 Kc = 1.16

7 Підготовчо-заключний час

Тпз = 20 хв

8 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тштк = шт. + Тпз/n = 1.04 + 20/100 = 1.24 хв

Нормування токарної операції з ЧПК

1 Допоміжний час на встановлення та закріплення деталі

То = 0.25 хв

2 Допоміжний час пов'язаний з переходом

Тпер = 0.4 хв

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання з урахуванням коефіцієнта періодичності

Т = 0.15 хв

4 Час на відпочинок і власні потреби

Твідп = 4% Топ

5 Час на обслуговування робочого місця

Тобсл = 4% Топ

6 Норма штучного часу

Тшт =( То + Тдоп Кtв ) ( 1 + ( Тобол + Твідп/100) ) =( 0.17 + 0.8 1.15 ) ( 1 + ( 4 + 4/100 ) ) = 1.17 хв

Штучний час при багатоверстатному обслуговуванні

шт = ( Тшт/nc ) Kc = ( 3.94/2 ) 1.16 = 2.29 хв nc = 2 Kc = 1.16

7 Підготовчо-заключний час

Тпз = 20 хв

8 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тштк = шт. + Тпз/n = 1.17 + 20/100 = 1.37 хв

3 Спеціальна частина

3.1 Розробка керуючої програми обробки деталі на верстаті з ЧПК

Токарні верстати із числовим програмним керуванням (ЧПК) впроваджуються для автоматизації виробництва при дрібносерійному випуску продукції і є основним типом верстатів, призначених для побудови гнучких автоматичних виробництв.

Автоматами називаються верстати, у яких автоматизовані всі робочі і допоміжні рухи, необхідні для виконання технологічного циклу обробки деталі. До обов'язків робітника, що обслуговує верстат, входять періодичне завантаження заготовками, періодичний контроль розмірів і якості оброблених деталей, під налагодження верстата, а також загальне спостереження за його роботою. Токарні автомати підрозділяються на однопшиндельні і багатошпиндельні, застосовуються для виготовлення деталей із прутка, але в деяких випадках зі штучних заготовок.

Одношпиндельні автомати підрозділяються на револьверні, фасонно-відрізні і фасонно-поздовжні. Багатошпиндельні автомати випускаються двох різновидів: верстати паралельної дії і верстати послідовної дії (багатопозиційні). У верстатах паралельної дії на всіх шпинделях відбуваються однакові операції, тобто протягом одного циклу кожна деталь повністю обробляється в одній позиції. Ці верстати являють собою кілька одношпиндельних автоматів, з'єднаних в один агрегат, і призначені для обробки деталей простої форми. У верстатах послідовної дії заготовка обробляється послідовно в декількох позиціях. Напівавтоматами називаються верстати, у яких процес обробки здійснюється без участі робітника. Установку і закріплення заготовки, а також зняття готової деталі робить робітник. Токарні напівавтомати підрозділяються на одношпиндельні і багатошпиндельні, на горизонтальні і вертикальні, застосовуються для обробки штучних заготовок.

3.2 Проектування маршрутної технології обробки з вибором ріжучих і допоміжних інструментів та пристосувань

Таблиця 14

3.3 Розробка операційної технології з розрахунком режимів різання і побудовою траєкторії рухів ріжучих інструментів

3.4 Визначення координат опорних точок траєкторії руху ріжучого інструменту

Чорнове точіння Таблиця15

T

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

х

100

21

21

25.36

25.36

30.30

30.30

30.46

30.46

100

z

450

450

409

409

359

369

339

339

319

450

Т

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

х

100

16.50

16.50

19.92

19.92

25.1

25.1

27

30

30

30.16

30.16

100

100

z

450

450

447

445.5

409

407

359

359

357

339

339

319

319

450

Чистове точіння Таблиця 16

Точіння канавки Таблиця 17

T

1

2

3

4

5

6

7

8

9

x

100

22

22

16

22

22

16

100

100

z

450

447

409

409

409

412

412

412

450

Нарізання різьби Таблиця 18

T

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

x

100

19.58

19.58

24

24

19.36

19.36

24

24

19.16

19.16

z

450

450

412

412

450

450

412

412

450

450

412

T

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

x

24

24

19.04

19.04

24

24

18.94

18.94

100

10

z

412

450

450

412

412

450

450

412

412

450

T

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

x

0

38

38

78

78

355

355

355

403

403

403

y

60

60

60

60

60

60

60

60

60

60

-60

z

0

-61

-55

-55

0

0

-61

-55

-55

0

0

Фрезерувальна операція

Координати опорних точок Таблиця 19

T

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

x

403

403

355

355

78

78

78

38

38

0

0

y

-60

-60

-60

-60

-60

-60

-60

-60

-60

-60

0

z

-61

-55

-55

0

0

-61

-55

-55

0

0

0

T

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

x

0

38

0

40

0

277

0

0

40

0

0

y

60

0

0

0

0

0

0

0

0

0

-120

z

0

-61

0

0

55

0

-61

6

0

55

-61

T

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

x

0

-48

0

-277

0

0

-40

0

-38

0

y

0

0

0

0

0

0

0

0

0

60

z

6

0

55

0

-61

6

0

55

0

0

3.5 Складання розрахунково-технологічної карти і карти наладки верстатів

Розрахунок норм часу

015 Токарна програма

1 Вибираємо допоміжний час на установку закріплення та зняття заготовки

Тд = 0.4 хв ( ст. 39 [7] )

2 Вибираємо допоміжний час зв'язаний з обробкою не включений в програму

Тд1 = 0.04 хв Тд2 =0.03хв Тд3 = 0.25хв Тд4 = 0.08 хв Тд5 = 0.04хв (ст 51 [7])

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання Тд = 1.2 хв ( ст. 53 [7] )

4 Час на організацію та технічне обслуговування робочого місця відпочинок та особисті потреби

авід = 8% ( ст. 59 [7] )

5 Підготовчо-заключний час при роботі на верстатах токарної групи на організаційну підготовку

Тп.з =14 хв ( ст. 60 [7] )

на налагоджування верстата, інструмента, пристрою

Тп.з = 1.6хв Тп.з = 0.5хв Тп.з = 1.0хв Тп.з = 2.0хв Тп.з = 1.0хв

Тп.з = 19.5хв

6 Поправочний коефіцієнт на допоміжний час в залежності від партії оброблюваних деталей

Кtв = 0.75

7 Визначаємо оперативний час

Топ = То + Тд = 0.1 + 0.15 + 0.09 + 0.08 + 0.14 + 0.11 + 0.05 + 0.05 + 0.06 + 0.15 + 0.4 + 0.04 + 0.03 + 0.25 +0.08 + 0.04 +1.2 = 2.96

8 Визначаємо норму штучного часу

Тшт = ( То + Тд Кtв ) ( 1 + авід/100 )

Тшт =2.65хв

9 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тшт.к = Тшт. + Тпз/n

Тшт.к = 2.65 + 19.5/130 = 2.8хв

020 Фрезерувальна програма

1 Вибираємо допоміжний час на установку закріплення та зняття деталі

Тд = 0.11 хв Тд = 0.07хв ( ст. 48 [7] )

2 Вибираємо допоміжний час зв'язаний з обробкою не включений в програму

Тд1 = 0.04 хв

Тд2 =0.03хв Тд3 = 0.5хв Тд4 = 0.04 хв Тд5 = 0.04хв (ст 51 [7])

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання Тд = 0.24 хв ( ст. 53 [7] )

4 Час на організацію та технічне обслуговування робочого місця відпочинок та особисті потреби

авід = 10% ( ст. 59 [7] )

5 Підготовчо-заключний час при роботі на верстатах токарної групи на організаційну підготовку

Тп.з =16 хв ( ст. 66 [7] )

на налагоджування верстата, інструмента, пристрою

Тп.з = 5хв Тп.з = 4.0 хв Тп.з = 0.5хв Тп.з = 1.0хв Тп.з = 0.5хв

Тп.з = 27хв

6 Поправочний коефіцієнт на допоміжний час в залежності від партії оброблюваних деталей

Кtв = 0.75

7 Визначаємо оперативний час

Топ = То + Тд = 4.25 + 1.07 = 5.32хв

8 Визначаємо штучний часу

Тшт = ( То + Тд Кtв ) ( 1 + 10/100 )

Тшт = ( 4.25 + 1.07 0.75 ) ( 1 + 10/100 ) = 5.56 хв

9 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тшт.к = Тшт. + Тпз/n

Тшт.к = 5.56 + 27/130 = 5.77хв

035 Круглошліфувальна програма

1 Вибираємо допоміжний час на установку закріплення та зняття деталі

Тд = 0.32 хв ( ст. 28 [5] )

2 Вибираємо допоміжний час зв'язаний з обробкою не включений в програму

Тд = 0.8 хв ( ст 129 [5] )

3 Допоміжний час на контрольні вимірювання Тд = 0.13 хв ( ст 200 [5] )

4 Визначаємо оперативний час

Топ = То + Тд = 0.24 + 0.32 + 0.8 + 0.13 = 1.49хв

5 Вибираємо час на обслуговування робочого місця

аобс = 9%

6 Вибираємо час на відпочинок

аотд = 4%

7 Визначаємо норму штучного часу

Тшт = ( 2То + Тд Кtв ) ( 1 + аобс + аотд/100 )

Тшт = ( 0.24 + 1.23 1.32 ) ( 1+ 9+4/100 ) = 2.13хв

8 Вибираємо підготовчо-заключний час

Тпз = 24хв

9 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тшт.к = Тшт + Тпз/n

Тшт.к = 2.13 +24/130 = 2.31хв

055 Свердлильна програма

1 Вибираємо допоміжний час на установку закріплення та зняття деталі

Тд = 0.25 хв ( ст. 32 к 2 [5] )

2 Вибираємо допоміжний час зв'язаний з переходом

Тд = 0.12 хв Тд = 0.04 хв Тд = 0.08 хв

2 Допоміжний час на контрольні вимірювання Тд = 0.02 хв Тд = 0.08 хв

Тд = 0.15 хв Тд = 0.24 хв Тд = 0.08 хв Тд = 0.05 хв

4 Визначаємо оперативний час

Топ = То + Тд = 0.375 + 1.1 = 1.49хв

5 Вибираємо час на обслуговування робочог місця

аобс = 3.5%

6 Вибираємо час на відпочинок

авід = 4%

7 Визначаємо норму штучного часу

Тшт = ( 2То + Тд Кtв ) ( 1 + аобс + аотд/100 )

Тшт = ( 0.0375 + 1.11 1.0 ) ( 1+ 7.5/100 ) = 1.6хв

8 Вибираємо підготовчо-заключний час

Тпз = 16хв

9 Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу

Тшт.к = Тшт + Тпз/n

Тшт.к = 1.6+1.6/1.30 = 1.72хв

3.6 Кодування керуючої програми

1 ТОКАРНА З ЧПК ПЧПК 2У22 РОЗРОБИВ МОЦАР

%LF

N1G90G95G23M4M39S27T1LF

N2G4E10LF

N3G1G9X10000F1000LF

N4G9Z45000LF

N5G9X2100LF

N6G9Z40900F35LF

N8G9Z35500F29LF

N9X3033LF

N10Z33900LF

N11X3046LF

N12Z31900LF

N13X100000Z45000S27T2F1000LF

N14GE10LF

N15G9X1650LF

N16Z44700F15LF

N17X19992Z44550LF

N18Z40900LF

N19X2510Z40700F25LF

N20Z35900LF

N21X2700LF

N22X3000Z35700F27LF

N23Z33900LF

N24X3016LF

N25Z31900LF

N26X1000Z45000S27T3F1000LF

N27G4E10LF

N28G9X2200Z44700LF

N29Z40900LF

N30X1600F15LF

N31X2200LF

N32Z41200LF

N33X1600LF

N34X2200LF

N35X10000Z45000S27T4F1000LF

N36G4E10LF

N37G9X1958Z45000LF

N38G33Z3800K150LF

N39X1200LF

N40G9Z45000LF

N41G9X1936LF

N42G33Z3800K150LF

N43G9X1200LF

N44G9Z45000LFN

N45G9X1916LF

N46G33Z3800K150LF

N47G9X1200LF

N48G9Z45000LF

N49G9X1904LF

N50G33Z3800K150LF

N51G9X1200LF

N52G92Z45000LF

N53G9X1894LF

N54G33Z3800K150LF

N55G9X10000LF

N56G9Z45000LF

N57M2LF

Фрезерувальна з ЧПК 6Р13РФ3

%LF

N001G17T01M03M08LF

N002G01Y+006000F4615LF

N003X+003800Z-006100LF

N004Z+000600F0330LF

N005Z+005500F4615LF

N006X+027700Z-006100LF

N007Z+000600F0330LF

N008Z+005500F4615LF

N009Y-012000LF

N010X-022700Z-00600LF

N011Z+000600F033LF

N012Z+005500F4615LF

N013X-007800Z-006100LF

N014Z+000600F0330LF

N015Z+005500F4615LF

N016X-003800LF

N017Y+006000LF

N018G17T02M03M08LF

N019G01Y+006000LF

N020X+003800Z-006100LF

N021X+003800Z-006100LF

N025X+004000F0307LF

N030Z+005500F4615LF

N035X+027700Z-006100LF

N040Z+000600F0330LF

N045X+004000F0307LF

N050Z+005500F4615LF

N055Y-012000LF

N060X-027700Z-006100LF

N065X+000600F0330LF

N070X-004000F0307LF

N075Z+005500F4615LF

N080X-007800Z-006100LF

N085Z+000600F0330LF

N090X-004000F030LF

N095Z+005500F4615LF

N100X-003800LF

N110Y+006000LF

N115M09

N120M02

4 Техніко-економічне планування механічної ділянки

4.1 Характеристика виробничої структури

1 Річний випуск деталей - 4100

2 Планове завантаження дільниці - 91000 м/год

3 Найменування деталі - вал

4 Тип заготовки - штамповка

5 Матеріал заготовки сталь 45

6 Маса деталі 2.5 кг

7 Маса заготовки - 3.12 кг

Таблиця 20

Операція

Модель

обладнання

При багатоверстатному

обслуговуванні

Трудом

мкість

роботи

Розряд

роботи

Т.м.в

Тзай

005

010

015

020

025

030

035

040

045

050

055

060

Фрезерно-центрувальна

Токарна з ЧПК

Токарна з ЧПК

Фрезерна з ЧПК

Круглошліфувальна

Круглошліфувальна

Круглошліфувальна

Круглошліфувальна

Круглошліфувальна

Круглошліфувальна

Свердлувальна

Свердлувальна

МР73М

16Б16Ф3

16Б16Ф3

6Р13Ф3

3М151

3М151

3М151

3М151

3М151

3М151

2Р135

2Р135

-

1.38

0.89

4.25

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1.9

1.98

1.07

-

-

-

-

-

-

-

-

1.79

3.18

2.96

5.77

2.31

2.31

2.28

2.28

2.25

1.93

1.72

0.99

4

2

2

2

4

4

4

4

4

4

4

4

Розрахунок річного приведеного випуску деталей на дільниці тобто умовна кількість догружаючих деталей по конструктивним і технологічним признакам приблизні до деталі представника і відрізняються тільки не значимою масою і річною програмою випуску визначаємо за формулою

Nпр = Тшт.к 60/ + tшт.к

Де Тшт.к - трудомісткість річного приведеного випуску деталей

T шт. к - трудоємкість виготовлення деталі в хв.

Nпр = 91000 60/29.77 = 183406.11 шт

Приймаємо Nпр = 183406 шт

Кількість верстатів вхідних в нормативну зону обслуговування визначаємо по формулі

Но = ( Тмв/Тз + 1 )Кдз

де Тмв - машиновыльний час напротязі якого робітник вільний від роботи на обслуговування верстатів

Тз - час зайнятості робітника

Кдз - коефіцієнт допустимої зайнятості Кдз = 0.85

010 Токарна з ЧПК

Но1 = ( 1.38/1.9 + 1 )0.85 = 1.5

приймаємо Но1 = 2 верстата

015 Токарна з ЧПК

Но2 = ( 0.89/1.9 + 1 )0.85 = 1.23

приймаємо Но2 = 2 верстата

020 Фрезерувальна з ЧПК

Но3 = ( 4.25/1/.7 + 1 )0.85 = 4.23

приймаємо Но3 = 4 верстата

Розрахункова кількість верстатів необхідних для обробки річного приведеного випуску деталей на відповідному обладнанні визначаємо по формулі

Ср = Тшт.к/Фд Квu

де Фд - дійсний річний фонд часу при двозмінному режимі роботи верстатів

Квu - коефіцієнт виконання норм виробітки приймаємо Фд = 4055 ст.4 - для універсального обладнання

Фд = 3935 ст.4 - для верстатів з ЧПК

Квu = 1

Ср = 9100/4000 = 22.75 шт

Приймаємо Срн = 26 верстатів

Визначаємо коефіцієнт завантаження обладнання за формулою

Кз.ср = Ср/Срн

де Ср - розрахункова кількість обладнання шт.

Срн - прийнята кількість верстатів шт.

Кз.ср = 22.75/26 = 0.875

Розрахунок кількості верстатів по моделям представляємо в таблиці

Таблиця 21

Показники

Моделі верстатів

Всього

МР73М

16Б16Ф3

6Р82

6Р13Ф3

3М151

2Р135

1

2

3

4

5

6

7

8

Трудомісткість оброб-ки деталі представник

Теж в розрахунку на річний випуск

Трудомісткість річно-го випуску догруже-них деталей

Трудомісткість річного приведеного випуску деталей на дільниці

Дійсний річний фонд

часу роботи обладнан-ня при роботі в 2-і зміни

Коефіцієнт перевищення норм виробки Квu

Розрахункова кількість верстатів Ср

Прийнята кількість

Коефіцієнт завантаження обладнання

Встановлена потужність

- одного верстата

- прийнятої кількості

0.03

120

14356

14476

4055

1.06

3.36

4

0.84

23.1

92.4

0.1

400

13766

14166

3935

1

3.6

4

0.9

15.2

60.8

-

-

7066

7066

4055

1.08

1.62

2

0.81

.5

15

0.096

384

13782

14166

3935

1

3.6

4

0.9

10.5

21

0.0223

892

26390

27280

4055

1.01

6.66

8

0.83

10

80

0.045

180

13666

13846

4055

1.01

3.38

4

0.85

4.0

16

0.494

1976

89024

91000

-

-

22.22

26

0.86

285.2

Продовження Таблиці 21

Показники

Моделі верстатів

Всього

МР73М

16Б16Ф3

6Р82

6Р13Ф3

3М151

2Р135

1

2

3

4

5

6

7

8

Балансова вартість обладнання

- одного верстата

- прийнятої кількості

Категорія ремонтної складності

Механічні частини

- одного верстата

- прийнятої кількості

Електрична частина

- одного верстата

- прийнятої кількості

Габарити

11780

47120

14

56.0

15.0

60.0

2.5 1.3

58100

234800

17

68

21

84

3.3 1.9

13145

26290

9

18

8

16

2.47 1.95

28300

56600

24

4.8

21

42

3.3 2.6

28800

230400

12

96

23.5

188

4.6 2.4

25500

102000

4.3

17.2

5.5

22

1.03 0.83

-

697210

-

412

4.2 Визначення кількості верстатів і робітників визначення виробничої площі

Виробнича площа діяльності визначається виходячи з прийнятої кількості верстатів відповідної моделі цільної площі верстата в плані. Розрахунок виробничої площі дільниці приведені в таблиці.

Розрахунок виробничої площі дільниці

Таблиця 22

Моделі

верстатів

Площа верстата в плані ( довжина + ширина м )

Прийнята кількість верстатів

Удільна площа в плані по нормативу м

Одного верстату

Прийнятої к-ті

МР-73М

16Б16Ф3

6Р82

6Р13Ф3

3М151

2Р135

2.5 1.3

3.3 1.9

2.47 1.95

3.3 2.6

4.6 2.4

1.03 0.825

4

4

2

4

8

4

25

35

25

35

25

12

100

140

50

140

200

48

Всього

-

26

26

678

Розмір допоміжної площі приймаємо 20-25% від виробничої

Sдоп =Sпр( 0.2 - 0.25 )

Sдоп1 =100 0.25 = 25м

Sдоп2 =140 0.25 = 35м

Sдоп3 =50 0.25 = 12.5м

Sдоп4 =140 0.25 = 35м

Sдоп5 =200 0.25 = 50м

Sдоп6 =48 0.25 = 12м

Sдоп = 169.5м

Ширина прольоту становить 24 м колони розташовані через 12 м розмір колони в плані 600 800. Ширина магістрального проходу ( при умовах транспортування деталі при площі електрокара приймається 2м ) Довжина прольоту визначається з відношення

L =Sзаг/B

де Sзаг - загальна площа дільниці м

B - ширина прольоту м

Загальна площа дільниці становить

Sзаг = Sвир + Sдоп

де Sвир - виробнича площа дільниці

Sзаг = 678 + 170 = 848м

L = 848/24 = 35м

Об'єм будівлі розраховуємо виходячи з цього, зовнішньої і висоти. Розмір зовнішньої площі приймаємо на 10% більше внутрішньої. Для прольотів шириною 24 м що мають припуск висоту приймаємо 9.25 м.

Розрахунок площі дільниці і об'єму будівлі приведено в таблиці

Таблиця 23

Найменування площі

Внутрішня площа

м

Зовнішня площа

м

Об'єм будівлі

м

Виробнича

678

-

-

Допоміжна

170

-

-

Загальна площа

848

932.8

8628.4

В механічному цеху до виробничих робітників відносяться верстатники. Розрахунок чисельності робітників проводимо по кожній професії ( спеціальності ) по формулі

Рпр = Тшт.к.і/Феф Квu.і Кмн.і

де Тшт.к.і - трудоємкість приведеного випуску деталей на дільниці по відповідній професії

Феф - ефективний рівень фонду часу роботи

Квu.і - коефіцієнт враховуючий перевиконання норм виготовлення

Кмн.і - коефіцієнт враховуючий багатоверстатне обслуговування

Феф = 1840 рік

005 Фрезерно-центрувальна

Рпр = 14476/1840 1.15 1 = 6.84

Приймаємо Рпр = 8

010 015 Токарна з ЧПК

Рпр = 14166/1840 1 2 = 3.8

Приймаємо Рпр = 4

020 Фрезерувальна з ЧПК

Рпр = 14166/1840 1 4 = 1.9

Приймаємо Рпр = 2

025 030 035 040 045 050 Круглошліфувальна

Рпр = 27280/1840 1.15 1 = 15

Приймаємо Рпр = 16

055 060 Свердлувальна

Рпр = 13846/1840 1.15 1 = 7.5

Приймаємо Рпр = 8

Фрезерувальна

Рпр = 7066/1840 1.15 1 = 3.8

Приймаємо Рпр = 4

Середній тарифно-кваліфікаційний розряд верстатників визначаємо за формулою

Rcp = Rті Рпрі/Pпр. сум

де Rті - тарифний розряд і-тої групи робітників

Рпрі - чисельність робітників які мають і-тий розряд

Pпр.сум - загальна чисельність робітників по групі яких визначається середній розряд

Rcp = 2 6 + 14 3 + 4 16 + 6 8/42 = 3.76

Розрахунок чисельності виробничих робітників по професіям і поділ по розрядах зводимо в таблицю

Таблиця 24

Найменування операції

Трудом

Випуску

деталей

Річний

Ефективний

фонд

Квu

Кмн

Чисель-ність

Прийнята кількість

В тому числі

2

3

4

5

1 Фрезерно-центрувальна

2 Токарна з ЧПК

3 Фрезерувальна з ЧПК

4 Шліфувальна

5 Свердлувальна

6 Фрезерувальна

Всього

14476

14166

14166

27280

13846

7066

91000

1840

1840

1840

1840

1840

1840

-

1.15

1

1

1.15

1.15

1.15

-

1

2

4

1

1

1

-

6.84

3.8

1.9

15

7.5

3.8

42

4

2

6

2

4

2

2

10

4

8

4

2

18

2

4

2

8

4.5

2

2

4.5

4.5

3.5

3.76

Розрахунок чисельності допоміжних робітників проводимо виходячи із норм обслуговування. Для зручності розрахунку чисельності допоміжних робітників зводимо в таблицю.

Таблиця 25

Професія

Прийнята одиниця

виміру

для

обслуговування

Прий

нята

к-ть

за

розр.

Норм

на 1

доп.

роб.

в змін.

Число

допом.

робітн.

Всього

Чисельність допоміжних робітників по

розрахунку

1

2

3

4

5

Наладчики

верстатів зЧПК

Слюсарі-ремонтники

Слюсарі-електрики

Контролери верстатних робіт

Розподілювачі робіт

Розподілювачі робіт

Підсобні робітники

Число верстатів з ЧПК

Одиниця ремонтної складності

Одиниця ремонтної складності

Число виробничих робітників

Число виробничих робітників

Число виробничих робіт

Кількість стружки

8

303

412

42

42

0.62

8-10

700-800

1520

30-40

40-50

1.2-1.6

2

0.9

0.6

1.05

0.84

0.9

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

2

6

4

4

3

2

1

Rcp = 1 1 + 2 1 + 4 2 + 3 1 + 5 2/7 = 3.42

Чисельність керівників і спеціалістів приймаємо по нормативам в залежності від чисельності виробничих робітників.

Розпорядження чисельності керівників і спеціалістів дільниці по посадам представлено в таблиці

Таблиця 26

Найменування посади

Чисельність

чол

Керівники

Майстер виробничої дільниці

2

Спеціалісти

Технік по плануванню

1

Всього

3

З ціллю більш повного завантаження спеціалістів дільниці інженер-технолог зміщує посаду інженера по плануванню праці.

Розподілення робітників дільниці по категоріям і по змінам приводимо в таблицю

Таблиця 27

Категорія робітників по змінам

Чисельність чол.

В відсотках до чисельності виробничих робітників

В відсотках до чисельності і робітників дільниці

Розподілення по змінам

1

2

Виробничі робітники

Допоміжні робітники

Керівники і спеціалісти

Всього робітників

дільниці

42

7

3

52

100

16.7

7.1

-

80.8

13.46

5.8

100

21

4

2

27

21

3

1

25

В приведених раніше розрахунках визначені розміри партії “п “ і передаточної партії “ Р “

п = 130 шт Р =26 шт

Визначаємо час обробки усієї партії деталі і передаточної партії. Для зручності розрахунки зводимо в таблицю.

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному вигляді руху деталей визначаємо по формулі

Тпп = р ( t шт.к/Соб )сум + ( п - р )tк/Соб + Sсум

де ( t шт.к/Соб )Сум - час обробки деталей по усім операціям технологічного процесу з врахуванням кількості верстатів на яких одночасно здійснюється обробка деталі на одній операції.

Таблиця 28

Nоп

Тшт.к

Соб

Тшт.к'

Розрахунок тривалості обробки

Всієї партії “п “

Партії “ Р “

005

010

015

020

025

030

035

040

045

050

055

060

Всього

1.79

3.18

2.96

5.77

2.31

2.31

2.28

2.28

2.25

1.93

1.72

0.99

29.77

1

2

3

4

1

1

1

1

1

1

1

1

17

1.79

1.58

1.48

1.44

2.31

2.31

2.28

2.28

2.25

1.93

1.72

0.99

22.37

232.7

206.7

192.4

187.2

300.3

300.3

296.4

296.4

292.5

250.9

223.6

128.7

8.96

7.95

7.4

7.2

11.55

11.55

11.4

11.4

11.25

9.65

8.6

4.95

tк - час на кінцевий операції

Sсум - сума зміщень при перході від більш тривалої операції до менш тривалої з врахуванням кількості верстатів на даній операції

S = ( п - р ) ( tб - tм )

S1 = ( 130 -26 ) ( 1.79 - 1.59 ) = 20.8

S2 = ( 130 -26 ) ( 1.59 - 1.48 ) = 11.44

S3 = ( 130 -26 ) ( 1.48 - 1.44 ) = 4.16

S4 = ( 130 -26 ) ( 2.28 - 2.25 ) = 3.12

S5 = ( 130 -26 ) ( 2.26 - 1.93 ) = 33.28

S6 = ( 130 -26 ) ( 1.93 - 1.72 ) = 21.84

S7 = ( 130 -26 ) ( 1.72 - 0.99 ) = 75.92

S8 = ( 130 -26 ) ( 2.31 - 2.28 ) = 3.12

Тпп = 26 22.37 +104 0.99 + 173.68 = 858.26 хв

4.3 Вибір типу і основних параметрів виробничої будівлі, транспортно-складської системи, системи забезпечення інструментом

Для транспортування деталей на дільниці приймаємо електричну кран-балку управлінням з полу вантажопідйомність Q = 3.2 т.

Потрібну кількість кранів визначаємо за формулою

zкр = (Nпр m ( 2l/V + tn + tp ))/60 Фд Р

де m - кількість транспортних операцій га одну деталь

l - середня довжина пробігу кран балки між двома визовими

V - середня швидкість пересування кран-балки

tn = tp - час завантаження і розвантаження

D - кількість виробів що одночасно захоплюються кран-балкою ( рівне передаточній партії

Nпр = 183406 шт

m = 7

2l = L =3.5 м

tр = tn = 2 хв

Фд = 4055

Р = 130/5 = 26

Zкр =( 183406 7 ( 35/30 + 2 + 2 ))/60 4055 26 = 1.05 шт

Приймаємо Zкр = 1 шт

Розрахунок потрійної кількості кран-балки зводимо в таблицю

Таблиця 29

Найменування транспортних засобів

Прийнята кількість

Встановлена потужність двигунів

Балансоа вартість грн

Кран-балка управляєма з понадвантажепідйомністю

Q = 5m

1

5

3800

4.4 Розробка плану розташування дільниці

При раціональній організації робоче місце в умовах серійного виробництва повинно бути оснащене відповідно до вимог виробничого процесу й умов виконання роботи з дотриманням правил санітарної гігієни і технічної безпеки.

Основними чинниками, що впливають на організацію робочого місця, є ступінь деталізації технологічного процесу й організація виробництва. Вони визначають операції на робочому місці, система забезпечення завданням, технічної й іншої робочої документації, систему забезпечення робочого місця матеріалами і заготовками, порядок передачі готових деталей після даної операції на інші робочі місця, систему сигналізації і зв'язку.

Розташування устаткування на робочому місці, інвентарно, виробничих меблів, тари, стелажів для заготовок і готової продукції рахується з таким розрахунком, щоб не створювалось щільних умов роботи, зайвих витрат часу перебування деталі на одному місці.

Освітлення робочого місця повинно бути достатнім і правильним.

Необхідна освітленість визначається в залежності від характеру і точності роботи, розмірів об'єкта розрізнення, контрасту аналізованого об'єкта з фолом і чинними санітарними нормами. При природному і штучному освітленні, рекомендується так розміщувати робочі місця щоб світло падало зліва або попереду. При наявності місцевого освітлення світло не повинно сліпити очі, тінь не повинна падати на оброблювану деталь.

Зовнішнє оформлення робочих місць і виробничих помешкань повинно відповідати вимогам технічної естетики.

Кількість інструмента і пристосування на робочому місці повинно бути мінімально-необхідним, що забезпечує безперебійну роботу протягом зміни з найменшими витратами часу на одержання й заміну їх.

У набір інструмента, що постійно зберігається на робочому місці повинний включатись тільки нормалізований інструмент зберігається тільки під час користування ним. При визначенні набору інструменту, призначеного для постійного збереженя, варто встановлювати не тільки мінімально-необхідну його кількість, але й максимально допустиму.

Інструменти і пристосування повинні розташовуватись на робочому місці у визначеному порядку, щоб швидко, без додаткових витрат часу знайти, взяти, встановити і потім укласти після закінчення робіт.

Кількість оброблюваних деталей на робочому місці визначається системою організації виробництва і повинно забезпечувати буз зупинну роботу протягом зміни. Не припускається захаращення робочого місця наднормативними запасами деталей, заготовок. Всі оброблювані деталі, заготовки повинні зберегтись на робочому місці в тарі.

Система забезпечення стабільності рівня якості продукції передбачають проведення комплексу заходів щодо таких напрямків:

- вихідний контроль за якістю сировини, металів;

- операційний контроль якості виготовлення продукції і відповідності її вимогам технічної документації, дотримання технологічної дисципліни в цеху;

- регулярне проведення заводської атестації якості продукції;

- перевірка устаткування і оснастки на технологічну точність;

- дотримання єдності мір і підтримка вимірювальних приладів і технічних засобів у справному стані;

- застосування бездефектного виготовлення продукції, що сприяє підвищенню особистої відповідальності кожного робітника за випуск продукції високої якості.

На дільниці працює один контролер на дві зміни, що безпосередньо здійснює перевірку, прийняття деталей, заготовок виготовлених на дільниці. Після прийняття перевіреної продукції, контролер має своє робоче місце, обладнане необхідними контрольно-вимірювальними інструментами, що відповідають вимогам НОТ.

На дільниці спеціальний контроль здійснюється на робочому місці контролера, куди заготовки готові деталі спрямовується після операції.

Поточний контроль за якістю виконання робіт, робить на робочому місці майстер.

Для підвищення якості продукції, а також із виховною ціллю організовані вітрини браку, де вказують прізвища робітників, що пропустили брак причини і втрати від браку.

Організовані також змагання між робітниками за високу якість продукції. Для перевірки якості продукції використовуємо такі мірильні засоби:

- калібри різьбові

- шаблони

- шнтангенциркулі

Страницы: 1, 2, 3


© 2010 РЕФЕРАТЫ