Виробництво тарного скла

Для розрахунку площі складу необхідно передусім встановити кількість матеріалу кожного виду, який зберігається на заводі.

Таблиця 1.10 -- Норми запасу сировини.

Площа відсіку в складі визначають за формулою

де d - добова витрата матеріалу, т;

l - норма запасу, доб.;

- насипна вага матеріалу, т/м3;

h - висота насипу, м;

- коефіцієнт корисної площі відсіку (для засипних матеріалів - 0,8; для тарних - 0,6);

k - коефіцієнт втрати при обробці.

Для піску: F = 49,71 * 30 /1,8 *0,8 *6 = 172,6 м3;

для доломіту: F= 15,42* 30 /1,7*0,8 * 6 = 56,69 м3;

для глинозему: F = 1,65* 30 / 1,7*0,8*6 = 6,06 м3;

для соди: F= 14,65 * 30 / 0,7*0,6*4 = 261,6 м3;

Загальна площа відсіків:

F1 = 172,6+ 56,69+6,06+261,6 = 496,95 м3.

Площа, яку займає залізна дорога та інші прилаштування складає 20 % від усієї площі складу:

м2 ;

Рзаг= F1 + F2 = 496,95+ 124,2 = 621,15 м3.

Розрахунок бункерів для сировинних матеріалів.

Всі оброблені сировинні матеріали або компоненти зберігаються у витратних бункерах складового цеху, які розраховані для зберігання запасу, що приймають згідно з нормативами: пісок - 2 доби, доломіт - 2 доби, глинозем - 2 доби, сода - 2 доби, содосульфатна суміш - 2 доби, селітра натрію - 2 доби.

Бункери металеві, сталеві. Висота їх однакова, а довжина та ширина залежить від об'єму. Розрахунок бункерів ведеться за формулою [7]:

де d - годинна витрата матеріалу, т;

S - кількість змін в добу;

Т - тривалість зміни;

С - добовий запас;

- об'ємна вага;

h - коефіцієнт корисної ємності бункера.

Годинна витрата матеріалів із врахуванням втрат при обробці:

для піску: 53,68 : 24 =2,24 т/год,

для доломіту: 16,19 : 24 =0,67 т/год,

для глинозему: 1,72 : 24 = 0,07 т/год,

для соди: 14,94: 24 = 0,62 т/год,

для содосульфатної суміші: 0,799 : 24 = 0,ОЗЗт/год

Об'єм бункерів:

для піску: V = 2,24*3 *8 *2 /1,8 *0,8 = 74,6 м3,

для доломіту: V = 0,67 * 3 * 8 * 2 /1,7*0,8 = 23,65 м3,

для глинозему: V = 0,07 * 3 * 8 * 2 /1,7* 0,8 = 2,47 м3,

для соди: V = 0,62 * 3 * 8 * 2 / 0,7*0,6 = 70,85 м3,

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОБНИЦТВА ТАРНОГО СКЛА ПРОДУКТИВНІСТЮ 70 МЛН. ШТ. НА РІК

1.4.2 Технологічна схема роботи масозаготовчого цеху

Механізована виробітка пляшок з безколірного скла здійснюється по лінейній схемі с частковою автоматизацією деяких операцій й складається з 8 технологичних ліній:

1. Технологічна лінія підготовки піску

2. Технологічна лінія підготовки доломіту

3. Технологічна лінія підготовки соди

4. Технологічна лінія підготовки глинозему

5. Технологічна лінія підготовки склобою покупного

6. Технологічна лінія підготовки шихти

7. Технологічна лінія підготовки приготування скломаси

8. Технологічна лінія підготовки виробництва виробів

Сировинні матеріали зберігаються у спеціально призначенних приміщеннях чи площі. Кожний вид сировини зберігають окремо у бункерах, затарено - у штабелях. Зберігання сировини під відкритим небом не допускають за винятком піску, доломіту і скло - бою.

Усі сировинні матеріали за допомогою електрокранів поступають до бункера сировинних матеріалів на площі, де проводиться приймання сировинних матеріалів.

Обробка піску.

Пісок надходить електро краном у приймальний бункер, звідки стрічковим живильником подається в сушильне відділення. Після сушіння в сушильному барабані пісок, який має температуру не вище 70 °С і вологість 0,5 %, подається елеватором на сито - бурат 81 отв/см2 , звідки подається в бункер готового піску.

Обробка доломіту.

Доломіт надходить на склад грейферним краном в приймальний бункер, звідки хитким живильником - в щокову дробарку. Із дробарки доломіт транспортером подається в сушильний барабан, потім у кульовий млин. Помелений доломіт елеватором надходить на сито - бурат 36 отв/ см2, яке влаштоване над бункером готового доломіту. Відсів направляється на повторний помел.

Обробка глинозему.

Глинозем надходить на склад грейферним краном в приймальний бункер, звідки хитким живильником - на похиле сито 81 отв/см2 , потім на розподільну коробку, звідки в бункери зберігання.

Обробка соди.

Сода на завод надходить у цистернах, цементовозах або мішках. Розвантажується за допомогою пневмотранспорту в приймальний бункер, звідки лотковим живильником надходить. на сито - бурат 16 отв/см2. Відсів надходить в молотову дробарку, звідки елеватором вертається на сито - бурат. Потім сода пневмотранспортом надходить у бункер готової соди.

1.4.3 Вибір і технічна характеристика обладнання масозаготовчого цеху

Група піску.

Сушильний барабан БН-2.

Сушильний барабан призначений для висушування піску, встановлюється двома бандажами на чотирьох опірних ролих під кутом нахилу до горизонту 5°. При роботі природний газ із пальника направляється до обертового барабану і, при зіткненні з піском, нагріває його, випарює вологу, яка в ньому міститься. Внутрішня порожнина барабану виконана у вигляді комірок, що розташовані навхрест.

Продуктивність - 10 т/год.

Діаметр барабану - 1800 мм.

Довжина барабану - 1200 мм.

Паливо - природний газ.

Температура сушіння - 500 °С.

Температура газу: на початку барабану - 800 °С,

на кінці барабану - 100 °С.

Число обертів барабану - 2 - 3 об/хв.

Габарити: довжина - 14000 мм, ширина - 3600 мм, висота - 4500 мм.

Елеватор.

Вертикальний ковшовий стрічковий елеватор призначений для транспортування у вертикальному напрямку сипучих матеріалів. Елеватор складається з головки, привода, башмака, стрічки з ковшами та кожуха. Кожух елеватора виготовлений із стрічкової сталі. Верхній та нижній барабани укладені в металевий кожух. У головці елеватора розташований верхній тяговий барабан. Нижній кожух має дверцята для спостереження за процесом роботи ковшів. Елеваторна стрічка виготовлена з шканевого приводного прогумованого ременя. Ківш елеватора виготовлений із стрічкової сталі. Кріплення ковша до стрічки здійснюється гвинтами з гайками й угнутими шайбами.

Продуктивність - 12 т/год.

Швидкість стрічки - 1,2 м/сек.

Ємкість ковша - 1,5 л.

Висота підняття - 35м.

Сито - бурат.

Призначено для просіву піску. Для кращого виведення крупних частинок піску, барабан сита виготовлений у вигляді зрізаного конусу. Непросіяні частинки піску по сітці зсипаються в бункер відвалу. Сито-бурат складається з барабана, який представляє собою металеву сітку, яка обведена з торців металевими підсилювачами й з'єднаною дерев'яними планками. Барабан зв'язаний із валом за допомогою металевих спиць. Барабан сита захищений дерев'яним каркасом. Вал барабану обертається в кулькопідчіпниках.

Продуктивність - 12 т/год.

Довжина барабану - 3500 мм.

Діаметр барабану - більшої основи - 1000 мм,

меншої основи - 700 мм.

Число граней - 6. Число обертів - 25 об/хв.

Габарити: довжина - 4800, ширина - 1370 мм, висота - 1540 мм.

Стрічковий транспортер.

Ланковий стрічковий транспортер становить механізм для безперервного транспортування піску. Верхня вітка нескінченної стрічки піддержується роликами жолобчастого типу, а нижня вітка - прямими роликами-опорами. Роликоопори закріплені на рамі. Стрічка транспортеру приводиться в рух за допомогою електродвигуна, що обертає барабан приводної станції. У хвостовій частині транспортеру є кінцева натяжна станція з барабаном, навколо якого стрічка повертається. Основні вузли й деталі транспортеру: приводна станція, натяжна станція, стрічка, верхня роликоопора, нижня роликоопора, електродвигун.

Продуктивність - 15 т/год.

Швидкість руху стрічки - 0,9 м/с.

Довжина стрічки - до 250 м.

Такі ж тарнспортери використовуються для транспортування всіх інших матеріалів.

Електромагнітний сепаратор.

Складається із декількох електромагнітів, вмонтованих на загальному тристільному диску, число обертів якого -3,6 об/хв.

Діаметр диску -576 мм.

Габарити: довжина - 3950 мм, ширина - 95 мм, висота - 1850 мм.

Група доломіту.

Щокова дробарка.

Щокові дробарки застосовуються для первинного (грубого) подрібнення матеріалів твердої і середньої твердості. В щокових дробарках подрібнення матеріалів виконується роздавлюванням та розтиранням під час періодичного наближення рухомої щоки до нерухомої.

Продуктивність 10 м3 /год.

Потужність 40 кВт

Сушильний барабан.

Призначений для сушіння доломіту. Встановлюється двома бандажами на чотирьох опірних роликах під кутом нахилу до горизонту 5°. Основні вузли: інжекційний пальник, сушильний барабан, бандаж із зубчатим вінцем, провідний механізм, опорні та підпорні улаштування.

Продуктивність - 3 т/год.

Діаметр барабану - 1600 мм.

Довжина барабану - 9000 мм.

Об'єм барабану - 18 м3.

Число обертів -- 5 об/хв.

Температура сушіння -- 400 °С.

Паливо - природний газ.

Такий же барабан застосовується для сушіння матеріалів, що залишилися.

Кульовий млин.

Призначений для розмелу кускового матеріалу на мілкі фракції. Засип у кульовий млин здійснюється через люк. Матеріал подрібнюється ударами шарів і частково стиранням завдяки перекочуванню. Барабан отримує обертальний рух від електродвигуна.

Продуктивність -- 3,5 т/год.

Діаметр барабану - 1900 мм.

Довжина барабану - 1500 мм.

Число обертів - 21 об/хв.

Габарити: довжина - 1600 мм, ширина - 2500 мм, висота - 3000 мм.

Група соди.

Молоткова дробарка.

Молоткові дробарки застосовують для подрібнення матеріалів середньої твердості та м'яких, невеликої вологості та в'язкості. Принцип дії полягає в подрібненні матеріалів ударами та розтиранням при наявності колосникової сітки жорстко або шарнірно закріпленими молотками, які швидко обертаються.

Потужність двигуна 11 кВт

Продуктивність 8 т/год.

Кількість молотків 6

Елеватор ЕЛГ-320,продуктивність - 2 т/год.

Група глинозему.

Глиноріз.

Застосовують для попереднього подрібнення глинистих матеріалів значної вологості, мерзлих та великої крупнисті, ніж матеріалів, які надходять до валкової дробарки та бігунів. Продуктивність глинорізу залежить від діаметру різального диску, кількості ножів та розміру виступаючої різальної частини, кількості обертів диску, а також від пластичності, ступені замороженості та вологості глини.

Продуктивність 15м3/ год.

Потужність 25 кВт

Елеватор ЕЛ2-160, продуктивність - 2,5 т/год.

Сито- бурат.

Продуктивність - 1 т/год.

Діаметр отвору - 81 отв/см2.

Мостовий електричний грейферний кран.

Мостові крани застосовують для обслуговування складів сировини виробничих приміщень. Вони представляють собою балочний або фермений міст, який спирається по краях на поперечні кінцеві балки, в яких закріплені ходові колеса, що приводяться в дію механізмом пересування. На цих колесах весь міст переміщується по підкрановому шляху. По мосту переміщається візок, який несе механізм підняття, механізм пересування та тралейну раму. У мостового крана існує три рухи: підняття, пересування візка, пересування мосту. Міст крану складається з основних двох балок, по яких переміщується візок, та двох допоміжних. Головні та допоміжні балки з'єднуються одна з однією горизонтальними фермами для того, щоб придати мостові твердості в горизонтальному напрямку, й накриваються зверху дерев'яними або металевим настеленням.

Вагопіднімання - 5 т/год.

Проліт - 29 м.

Ємність - 1,5 м3.

Висота піднімання - 10 м.

Швидкість піднімання - 44 м/с.

Група шихти.

Автоматичні ваги для відважування компонентів.

Автоматичні ваги змонтовані безпосередньо під кожним бункером готового компоненту. Вони мають градуювання, дистанційну автоматичну систему контролю за точністю зважування та лічильником кількості відважування.

Приймаю автоматичні ваги ДВСТ, які випускає завод ім.Дзержинського (м. Київ). Вони забезпечують регламентовану точність зважування компонентів шихти в межах ± 8 %. Вибираю для окремих сировинних матеріалів моделі вагів, що приведені в таблиці 3.12.

Таблиця 1.11 - Моделі вагів і коротка їх характеристика.

Керування вагами електричне. Живильник вагів пневматичний аераційний. Тиск повітря в повітряній сіті - 4 атм.

Конвеєр стрічковий КЛС-650.

Стрічковий конвеєр призначений для транспортування відважених компонентів до змішувача.

Ширина стрічки - 0,8 м.

Довжина стрічки - 20 м.

Ковшовий стрічковий елеватор.

Застосовується для транспортування шихти.

Продуктивність - 48 м3 /год.

Ширина стрічки ковша - 450 мм

Відстань між ковшами - 600 мм.

Швидкість руху ковшової стрічки - 1,61 м/сек.

Ковш: ширина - 450мм,

ємність - 4,5 л.

Тарільчаний змішувач.

Застосовується для перемішування компонентів шихти. Тарільчані змішувачі забезпечують як високу продуктивність (перемішування матеріалу не перевищує 3 хв), так і високу якість шихти, що одержують. Інтенсивне перемішування в цих змішувачах здобувається завдяки тому, що тарілка (чаша) змішувача обертається по годинній стрілці, а два вертикальних вала, в кожного по 3 лопасті, обертаються проти годинної стрілки. Також є ще 4 нерухомі лопатки, які направляють матеріал до середини чаші, одночасно його переміщуючи. Основні вузли тарільчаного змішувача: чаша, опорні ролики, приводний вал, дві пари конічних шестерен, два вертикальних вала, обертові лопатки, дві циліндричні шестерні, вінцева шестірня, отвір для вивантажування, металевий кожух.

Продуктивність - 10 т/год.

Час змішування -- 3 хв.

Ємність - 1,5 - 2 т.

Ємність завантажування -- 1500 кг.

Змішувач робить в годину 10 циклів по 6 хв. Встановлюється два змішувача. Другий - резервний.

Бункер шихти.

Застосовується для зберігання запасу шихти.

Ємність бункера 15 - 20 т.

Вологість шихти - 5 %.

Також застосовують 2 стрічкових конвеєри КЛС-500 і КЛС-650 для перевезення шихти зі складового цеху до ванної печі. Конвеєр стрічковий стаціонарний з прогумованою стрічкою.

Призначений для транспортування сипучих або поштучних вантажів у горизонтальному й похиленому напрямках.

Ширина стрічки -- 650; 500 мм.

Кут нахилу -- 0-18 град.

Номінальна продуктивність - 128-504 м/год.

Швидкість руху стрічки - 0,8 - 3,15 м/с.

Потужність електродвигуна - 3....30 кВт.

Матеріали підлягають десятій обробці:

1 .Подрібнення на щокових дробарках чи камнедробарках - доломіт.

2.Сушка в сушильному барабані - пісок, глинозем, доломіт.

З .Просів на сито - бурат - пісок, доломіт, сода.

Усі матеріали, які пройшли цю обробку, поступають до бункерів зберігання, де відбирають проби для необхідних аналізів сировинних матеріалів перед приготуванням в шихту. Попутний склобій піддається старанному контролю на відношення по виду скла і по хімічному составу. Потім обробляється на боемийці - піддається промивці під струмом води і ручному сортуванню.

Після обробки усіх сировинних матеріалів, та їх аналізу, проводять готування шихти. Вагонетні терези з електричним приводом по вузькій колії під бункерами зберігання сировини і здійснюється збірка шихти - важення матеріалів по заданому рецепту у наступній послідовності: сода, сульфат натрію, крейда, доломіт, глинозем, пісок.

2 ОХОРОНА ПРАЦI

2.1 Загальна характеристика умов здійснення технологічного процесу

2.1.1. Головною метою охорони праці є створення безпечних, та високо продуктивних умов праці, ліквідація та зменшення травматизму на виробництві, професійних захворювань, а також аналіз небезпечних i шкідливих виробничих факторів при проведенні наукових дослідів [20].

Під “Охороною праці” розуміють систему законодавчих актів соціально - економічних, організаційно технічних, гігієнічних, лiкувально - профілактичних заходів, що забезпечують безпечність та збереження здоров'я та працездатність людини.

Турбота про створення безпечних та здорових умов праці завжди знаходилась у центрі уваги різноманітних структур та органів. Особливо важливо виконання всіх заходів, що до охорони праці в хімічній промисловості тому що це одна з найбільш небезп6ечних та шкідливих галузей виробництва.

Основними задачами охорони праці є аналіз небезпечних та шкідливих факторів при проведенні виробничого процесу, зведення до мінімуму можливість пошкоджень та захворювань працівників, визначення мір та пристроїв, що забезпечують безпечні та не шкідливі умови праці i одночасно забезпеченням його максимального виробництва.

В проекті передбаченні заходи, що забезпечують безпечні та шкідливі умови праці при виконанні виробничого процесу.

2.1.2. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, що знаходяться в умовах технологічного процесу, приведенні в таблиці 5.1.

Таблиця 2.1 - Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів та їх джерела

2.1.3 Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, що застосовують у проектному виробництві, приведена в таблиці 5.2

Таблиця 2.2 - Характеристика речовин та матеріалів, що орудують в виробництві

2.1.4 Характеристика пожежонебезпечних властивостей вжитих речовин та матеріалів приведена в таблиці 5.3

Таблиця 2.3 - Характеристика пожежної та вибухопожежної небезпеки речовин, що використовуються в виробництві та матеріалів

2.1.5 Згідно ОНТП 10 - 90 [29] приміщення цехів заводу по пожежній та вибухопожежній небезпеці відносять:

приміщення складового цеху до категорії Д, тому що застосовують негорючі матеріали в холодному стані;

приміщення скловаренного цеху до категорії Г, тому що застосовують негорючі матеріали в розплавленому стані; ділянка формування скляних банок скловаренного цеху до категорії А, тому що застосовують горючий газ, водень.

Згідно ДБН 3.1.1 - 7 - 02 [30] ступень вогнестійкості приміщення складового цеху - IV, скловаренного цеху - III. У відповідності з ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01 [22] приміщення складового та скловаренного цехів відносять до класу П - IIа. У відповідності з ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01 [22] по ступені небезпеки поразки людей електричним струмом приміщення відносять: приміщення складового цеху - до класу приміщень з підвищеною небезпекою, тому що є можливість одночасного доторкання до металевих корпусів електрообладнання, з одного боку, та що мають з'єднання з землею металевими конструкціями будівель, технологічними апаратами, з іншого боку.

2.1.6 Згідно з ДНАОП 0.00 - 1.29 - 97 [42] виробництво склотари відноситься до класу IV ширина санітарно - захистної зони дорівнює 100м.

2.1.7 Роботи в цехах по електрозатратам організму відповідають IIб категорії робіт (середньої важкості)

Згідно ГОСТ 12.1.005 - 88 [24], ДСН 3.3.6.042 - 99 [50] для даної категорії робіт вибираємо оптимальні та допустимі параметри мікроклімату, які приведені в таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Допустимі та оптимальні параметри метеорологічних умов

Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені слідуючи заходи:

згідно з СН и П 2.04.05 - 92 [32] застосування отеплення в холодну пору року, вентиляція, для уникнення протягів із вхідних та вихідних дверей передбаченні повітряні заслони;

механізація та автоматизація технологічного процесу;

герметизація обладнання (дробарок), застосування ЗІЗ.

2.2.2 Раціональне освітлення приміщення і робочих місць має велике значення. Це дає можливість забезпечити сприятливі умови праці. У цеху передбаченні використання штучного освітлення у вечірній час доби, природне освітлення - бічне, одностороннє, здійснюється через мережні прорізи з зовнішніх стінах будинку.

Нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО)для IV розряду зорових робіт, відповідно до СН и П II - 4 - 79 (23 - 05 - 95) становить еІІІн = 1,5%; тому що приміщення цеху розташовано в IV смузі мережного клімату, тоді еІVн = m с еІІІн ,

де m - коефіцієнт світлового клімату; дорівнює 0,9 для міст україни;

с - коефіцієнт сонячного клімату; дорівнює 0,85;

еІVн = 1,5 х 0,9 х 0,85 = 1,1475%; джерело освітлення (загальне) люмінесцентної лампи ЛД40 - 4, тип світильника - ПВЛМ 2х40.

Нормальне мінімальне значення освітленості для IV розряду зорових робіт відповідно до СН и П II-4 -79 (23 - 05 - 95) складає Еmin = 200 лк, при цьому фон-середній, контраст - середній, підрозряд в.

При виконанні розділу з охорони праці було проаналізовано небезпеки та шкідливі фактори при проведенні масо-заготовчого процесу; дана характеристика пожежонебезпечних властивостей використовуваних речовин.

Знайдені заходи що до нормалізування параметрів мікроклімату та освітлення цеху.

Література

Лебедев А.А., Писаренко Г.С., Деформирование и прочность материалов при сложном напряженом состоянии.- К: вища школа, 1976г.- 415с.

Гребенщиков И.В. Просветление оптики и уменьшение отражения света поверхностью стекла. - М.-Л. ОГИЗ, 1946- 228с.

Китайгородский И.И. Технология стекла.- М.: стройиздат, 1967- 564с.

Павлушкин Н.М. Химическая технология стекла и ситаллов.-М.: стройиздат 1983- 683с.

Бондарь К.Т. Производство стеклоизделий - М.: стройиздат 1978

Соминов Ф.Т. Производство стеклоизделий - М.: стройиздат 1976г.

Бутт Л.М., Поляк В.В. Технология стекла.- М.: стройиздат 1971-368с.

Виды брака в производстве стекла (Вак.х., Баук. ФКГ., Брюнкер Р. и др.) Под.ред. Г.Иесбен-Марведеля и Р.Брюнкера. Пер.с нем.- М.: стройиздат 1986-648с.

Бартнев Г.М. Строение и механические свойства неорганических стекол - М.: стройиздат 1966- 261с.

Справочник по производству стекла (под ред. проф. И.И.Китайгородского)- М.: стройиздат 1966 - т.У.- 1020с.

Тыкачинский И.Д. Проектирование и синтез стекол и ситаллов с заданными свойствами М.: стройиздат 1977-145с.

Аппен А.А. Химия стекла.-Л.: Химия 1974-351с.

Использование недефицитных сырьевых материалов Матвеев Г.М., Киселева Т.В., Лыско Л.А., Атарашвили В.А.- М.: ВНССЭСМ, 1991- сер. 9. стекольная промышленность: обзорная информация, выл.3.-с.1-37

Матвеев М.А., Матвеев Г.М, Френкель Б.Н. Расчеты по химии и технологии стекла. Справочное пособие.- М.: стройиздат 1972-240с.

Боренбойм А.М. Тепловые расчеты печей и сушил. силикатной промышленности М.: стройиздат 1968-496с.

Пороки стекломасс (Шаэффер Н.А., Хайзнер К.Х.) под ред. Минько Н.И. Пер. с англ. М.: стройиздат 1998-200с.

Огнеупоры в стекольной промышленности (Шаэффер Н.А., Хайзнер К.Х.) под ред. Минько Н.И. Пер. с англ. М.: стройиздат 1998-185с.

Андрюхина Т.Д., Раевская Е.И., Санина Э.И. и др. Химические составы промышленных стекол массового производства -М.: ВНССЭСМ, 1986- 165с.

Распределение и подача капель стекломассы к формующей машине servo controlled gless gob distributor: Пат.5405424 США, МКИ6 С 03В 7/16, В 65 G 11/12 Steffan deonarol Д,deidi.Д Wayne; Owens- Blocrway Glass.Container Inc- №-66189; заявлено 24.5.93; опубл. 11.04.95; НКИ 65/158

Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности - М. Химия 1989-568с.

ГОСТ 120.003-74* ССБТ Опасные и вредные производственные факторы, классификация вед. 01.01.76

ДНАОП 0.00-1.32-01Правила устройства электроустановок.

ГОСТ 01-030-81* ССБТ Электробезопасность, защитное заземление, зануление. - вед. 1.01.82

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарные гигиенические требования воздуха рабочей зоны - введ. 1.01.89

ГОСТ 12.1.003-89 ССБТ Щум: общие требования безопасности - введ. 1.07.89

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования -введ.1.01.91

ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.- введ.1.01.91

ГОСТ 12.1.044-89*. ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения .- введ.1.04.91

ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категории помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности - М. МВЛ 1990-24с

ДБН 3.1.1-7-02 . Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

СН 245-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий - М. стройиздат 1972-96с.

СН и П 2.04.05-92. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха - М. стройиздат 1992-64с.

СН и П II-4-79 (23-05-95). Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования - М. стройиздат 1980-48с.

СН и П 2.09.04-87. Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий - М. стройиздат 1988-30с.

ГОСТ 12.2.003-91*. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности - введ.01.01-76

ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека - діє з 01.01.95

ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность электричества. Общие требования. - введ. 01.07.93

РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений - М. Энергоатомиздат 1989-56с.

Домин П.А. Справочник по технике безопасности - М. Энергоатомиздат 1984-823с.

Волгина Ю.М. «Технологическое оборудование стекольных заводов» М. Стройиздат 1982

ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности - МВЛ 1990-24с.

ГОСТ 12.4.011-87 ССБТ. Средства защиты работающих. Классификация. -введ. 01.01.76

ДНАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної єлектрики. Діє з 01.01.97

ГОСТ12.0.003-74 Небезпечний (шкідливий) виробничий фактор

ГОСТ12.1.007-88

ДСН3.3.6.037-99

ДСН 3.3.6.039-90

ГОСТ12.3.002-75

ДСН3.3.6.042-99

ГОСТ 12.1.011-78

ДСН 3.3.6.042-99

Правила пожежної безпеки в Україні - К. 1995

Страницы: 1, 2