Агресія як форма поведінки підлітків

ТАБЛИЦЯ № 1. Показники форм агресії у дівчат 9 - „А” та 9 - „Б” класу.

МАЛЮНОК 2. Шкала рівневого оцінювання фізичної агресії хлопчиків 9-х класів.

де 84 - середнє значення „фізичної" агресії у хлопців

14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” фізичної агресії у хлопців 9-х класів.

МАЛЮНОК 3. Шкала рівневого оцінювання показників „роздратованості” у хлопчиків 9-х класів.

де 70 - середнє значення „роздратованості” хлопців

20 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „роздратованості” хлопців 9-х класів.

Де 70 - середнє значення „вербальної" агресії

14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „вербальної" агресії у дівчат.

Спираючись на ці малюнки ми можемо стверджувати про те, що хлопці більш ніж дівчата схиляються до „фізичної" агресії та „роздратованості". Це говорить про те, що хлопці даної вибірки здатні використовувати силу, а також, з її допомогою стверджуватися у групі однолітків. Також, хлопці схильні до роздратування, запальності, різкості, брутальності при найменшому порушенні - все це, також, може спровокувати „фізичні” дії з боку підлітків.

У дівчат в свою чергу має місце високий рівень „вербальної" агресії. Це говорить про те, що вони виражають негативні почуття у виді сварок, лементу, сарказму, а також погроз.

Рівневий аналіз усіх інших показників агресії у хлопців та дівчат зображені у додатку А.

Досить цікавим нам стає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показникам агресивності у школярів старшого підліткового віку. Для того, щоб визначити чи маються ці розходження і наскільки вони виражені нами було сформовано дві вибірки порівняння ступеня виразності даних форм агресивності, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 5.

Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких форм агресивного поводження між хлопчиками і дівчатами нами був використаний критерій Стьюдента (t - критерій). Цей критерій заснований як би на оцінці загальних частин двох статистичних сукупностей, тобто містить у собі „вимір” різниці середніх значень і їхніх розкид.

Отримані нами дані дозволяють говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р 0,01) по показниках „фізичної" агресії хлопчиків і по показниках „почуття провини" у дівчинах. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, щ о так само часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо на неусвідомленому рівні, хлопці за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.

Перевага дівчат по шкалі „почуття провини", дозволяє говорити про те, що багато дівчат даної вибірки вважають себе „поганими" людьми, або усвідомлюють те, що в деяких випадах діють недобре стосовно інших людей, але не бажають впізнавати це, не перестають виявляти свою агресивність.

Аналізуючи досить виражені результати хлопців по шкалі „непряма” агресія, ми бачимо, що розходження між показниками статистично достовірні на (р 0,05). Це свідчить про те, що хлопчики схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані вибух люті: образи, сарказм, іронію - тим самим прагнути понизити статус навколишніх у вербальній формі.

Нам стало відомо, що статеві розходження не обмежуються, власне, статевими характеристиками й особливостями психосексуального розвитку. Дівчинки дозрівають набагато раніше хлопців, наприклад. Так, у підлітковому віці процес психосексуального розвитку дівчинок починається на два роки раніш, ніж у хлопців і триває протягом 3 - 4, а не 4 - 5 років [24].

Хлопчики, не дивлячись на те, що вони фізично сильніше дівчинок, мають набагато більшу чутливість до впливу як фізичних так і психологічних факторів.

Не випадково в хлопчиків частіше чим у дівчинок зустрічаються психічні порушення.

Не випадково дані психологів різних країн світу свідчать про те, що агресивне поводження набагато частіше зустрічається в хлопців чим у дівчат, а випадки антигромадських вчинків знаходяться в співвідношення 10:

1. Справа в тому, що психологічні розходження хлопчиків і дівчат визначається як статевими особливостями, так і специфікою прояву характерних типів чоло вічності і жіночності, обумовлені впливом соціальних факторів, рівнем розвитку суспільства.

Отримані нами в результаті дослідження дані показують значне розходження прояву агресивності хлопців і дівчат 9-х класів (мал.5).

Наприкінці даного розділу, спираючись на отримані нами експериментальні дані, ми можемо зробити висновок про те, що ступінь виразності різних форм агресивної поведінки істотно різна. Так само ми визначили, що має місце істотні статеві розходження в ступені виразності. Так, у хлопчиків спостерігається тенденція до прояву „фізичної" агресії, „роздратованості” та „підозрілості", що істотно відрізняє їх від дівчинок. Дівчинки, у свою чергу, більш схильні до прояву „вербальної" агресії і відчуттю „почуття провини". Це зв'язано не тільки з біологічними особливостями, але ї із соціально-культурними сторонами. Тобто, за зовнішньою брутальністю хлопчиків і скритністю дівчинок криється складна картина статево вікових розходжень їхнього розвитку і відбивається в тому числі й у характері агресивності підлітків, її прояву.

Для рівневого оцінювання ступеня виразності тих або інших форм агресивності конкретних підлітків нами були побудовані шкали рівневого оцінювання ступеня виразності агресивних проявів.

МАЛЮНОК 5. Відсоткове співвідношення високого рівня показників агресії у учнів 9-х класів.

2.3 Особливості особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресії

Для використання однієї з вище перерахованих задач, а саме: встановити особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресивності, ми використовували особистісний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Показники цих якостей приведені в таблиці 2.

Характеризуючи рід особистісних властивостей, ми виділили ті, які більш виражені для даної групи випробувальних. До них відносяться: „підпорядкованість - домінантність" (Е), при високих оцінках людина власна, незалежна, самовпевнена, вперта до агресивності; „стриманість-експресивність" (F) - при високих оцінках людина життєрадісна, імпульсивна, безтурботна, для неї дуже емоційно значимі соціальні контакти; „боязкість-сміливість" (Н) - при високих оцінках підліток соціально сміливий, активний, схильний до ризику; „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - при високих оцінках - розвинений самоконтроль, точність виконання соціальних вимог. Ці фактори переважають у більшості випробуваних, тому що більшість підлітків цієї групи мають високий рівень виразності цих якостей.

Найменш виражені в даній виборці є такі риси особистості які: „адекватність самооцінки” (МD) - це говорить про те, що підлітки адекватно себе оцінюють і не схильні завишати свої здібності; „замкненість - говіркість” (А) - при низьких оцінках людина характеризується замкненістю, ригідності і зайвою строгістю в оцінці людей, часто скептично налаштована, та надає перевагу самітності; „інтелект" (В) - при низьких оцінках - притаманна конкретність та деяка ригідність мислення; „конформізм - напионформизм" (а2) - при низьких оцінках підліток залежить від групи орієнтується на соціальне схвалення, відсутня ініціатива прийняття рішення.

Використовуючи середні групові показники особистісних властивостей за методикою Р.Б. Кеттелла, нами був побудований особистісний профіль випробуваної групи (Малюнок 6), з якого видно, які особистісні якості переважають у даної вибірки.

ТАБЛИЦЯ № 2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей хлопчиків 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла

ТАБЛИЦЯ №2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей дівчат 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла

Для виявлення особливостей агресивний підлітків та деякими видами конфліктної поведінки ми використовували кореляційний аналіз. Для цього аналізу ми обрали деякі особистісні якості, які на наш погляд більше впливають на конфліктну поведінку агресивних підлітків. Результати цього аналізу записані до таблиці 3 (дивись додаток B).

МАЛЮНОК 6. Особистісний профіль за методикою Р.Б. Кеттелла учнів 9-х класів.

Отримані нами дані корекційного аналізу приведені в додатку (В).

При аналізі загальногрупових результатів корекційного аналізу між деякими властивостями особистості та показниками форм конфліктною поведінки ми встановили, що в даній групі є достовірний зв'язок факторів „впевненість у собі - тривожність" (О), „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - з таким видом конфліктної поведінки як „запальність".

Це говорить про те, що підлітки які мають високий рівень самоконтролю будуть менш запальними. Тому що їм притаманні такі якості як: точне виконання соціальних вимог, вони добре контролюють свої емоції та поведінку, а також таким підліткам притаманні цілеспрямованість та інтегрованість особистості. І навпаки, підлітки з високим рівнем тривожності будуть більш запальними, тому що вони гостріше сприймають навколишніх, однолітків, а також ситуації конфлікту в яких вони опиняються, особливо, якщо дані підлітки не впевнений у собі або мають якісь комплекси неповноцінності.

Взаємозв'язок фактору „впевненість у собі - тривожність" (О) з наявністю у учнів стану фрустрації вказує на те, що підлітки знаходячись в фрустрованому стані будуть гостро відчувати тривогу, особливо, якщо причина фрустрації їм буде не відома. Це відчуття може проявитися не тільки в конфліктній але і в учбовій ситуації.

Цікавими також виявились зв'язки особистісних якостей з деякими видами агресивного поводження. Роздивляючись взаємозв'язок фактору „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С) з таким видом агресивності як „підозрілість" ми можемо говорити що підозрілі підлітки мають низьку толерантність по відношенню до фрустрації, піддатність почуттям, змінність інтересів, схильність до лабільності настрою, роздратованість, невротичні симптоми, а також іпохондрію. Взаємозв'язок фактору „боязливість - сміливість” (H) з фактором „роздратованість” вказує на те, що підлітки з високим рівнем сміливості будуть дратуватися по відношенню до боязливих не впевнених у собі однолітків. Ці підлітки схильні до ризику, тримаються вільно, можуть мати справи з незнайомими обставинами та людьми. Також, можна проаналізувати зв'язок таких факторів як „тривожність - чутливість” (І) з фактором „непряма агресія”. Це свідчить про те, що підлітки які мають такі риси характеру як м'якість, стійкість, залежність, схильність до романтизму, здібність до емпатії, співчуттю, теж схильні до проявів агресії, але в більш м'якій непрямій формі. Тобто, вони мають образити, пошуткувати, але не вдарити.

Однак, нас більш зацікавило інше питання: чи впливає стать на прояв особистісних якостей. У зв'язку з цим, ми порівняли рівні особистісних властивостей хлопчиків та дівчат і графічно зобразили їх на малюнку 7.

Малюнок 7. Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів.

Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів показав, що хлопчики перевищують дівчат по таких факторах як „підпорядкованість - експресивність” (F), „довірливість - підозрілість” (L). Це говорить про те, що хлопчики більш схильні до незалежності в думках та поведінці, у конфліктах вони звинувачують інших, не визнають влади та тиску з боку, імпульсивні, рухливі, соціальні контакти для них більш соціально значимі.

Дівчата, у свою чергу, домінують над хлопчиками по факторам „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С), „боязкість - сміливість” (H), „жорстокість - чутливість” (І).

Високі показники по цих факторах свідчать про те, що дівчинки, на відміну від хлопців, схильні до емоційної зрілості, реалістично налаштовані, соціально сміливі, активні, м'які, мають здібності до симпатії, артистичності натури, які схильні до романтизму.

Що стосується інших показників властивостей особистості, то їхня виразність у хлопчиків та дівчат має незначні розходження.

Використовуючи результати обробки експериментальних даних методом кореляційного аналізу даних, ми на малюнках 8, 9 зобразили поведінки і деяких властивостей особистості хлопчиків і дівчат.

Малюнок 8. Взаємозв'язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у дівчат 9-х класів.

2 - „вербальна агресія"

9 - „замкнутість - товариськість"

10 - „емоційна нестійкість - емоційна стійкість”

14 -14 14 - “впевненість в собі - тривожність"

Малюнок 9. Взаємозв'язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у хлопчиків 9-х класів.

1 - „фізична агресія”

2 - „вербальна агресія”

5 - „роздратованість”

8 - “почуття провини

9 - „замкнутість - товариськість”

10 - „емоційна нестікість - емоціційна стійкість”

12 - „боязкість - сміливість”

15 - „низький самоконтроль - високий самоконтроль”

З даних, приведених на малюнку 8, ми бачимо, що в дівчатак має місце статистично значимий негативний звязок (р 0,05) між „вербальною агресією” (2), та факторами „замкнутість - товариськість" (9), „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (10) та „впевненість в собі - тривожність" (14).

Наявність такого звязку дозволяє говорити про те, що чим вище у дівчат буде рівень „вербальної" агресії і тим сильніше вони проявлять емоційну нестійкість, вони будуть більше відчувати тривогу та наврід проявляють товарискість в спілкуваванні з однолітками. Це свідчить про те, що дівчата схильні бути впертими до агресивності, незалежними в судженнях.

Розглядаючи взаємозв'язок показників агресивної поведінки та деяких властивостей особистості в хлопчиків (малюнок 9), ми бачимо, що їхні показники принципово відрізняються від показників дівчат.

Якщо в дівчат показники агресивності доповняючи іншими властивостями особистості то у хлопців навпаки - зв'язки існують окремо, не створюючи між собою ні яких груп. Наявність статистично достовірних зв'язків деяких властивостей особистості з різними видами агресії свідчить про те, що у хлопчиків особистісні якості мають великий вплив на їх поведінку. Так, взаємозв'язок факторів „фізична агресія" та „замкненість - товариськість" (9), говорить про те, що навіть у дружних стосунках хлопці схильні до „фізичного” вирішення своїх стосунків. Мабудь, у иакий спосіб вони самостверджуються та „завойовують” свій авторитет. Взаємозв'язок „вербальної" агресії (2) та „емоційної нестабільності - емоційної стабільності” (10), говорить про те, що хлопці не схильні проявляти емоційну стійкість у конфліктних ситуаціях, тим самим „вербалізуючи" свою агресію. Роздивляючись взаємозв'язок факторів „роздратованість” (5), „боязкість - сміливість” (12), ми можемо сказати, що підлітки дуже люблять показувати свою сміливість, йти на ризик, а тому їх дуже дратує те, що хтось з однолітків на це просто не здатен.

Наприкінці даного розділу ми можемо говорити про наявність в даній підлітковій групі взаємозв'язків особистісних якостей з деякими видами агресивної поведінки. Виходячи з особливостей цих взаємозв'язків, ми можемо стверджувати про те, що фактор статі істотно впливає на особливості прояву агресивної поведінки. Так, якщо у дівчат показники агресивності доповнюються деякими властивостями особистості, то в хлопців ці показники знаходяться автономно, не утворюючи між собою окремі групи.

Так само велике значення статевого фактору, який впливає на рівень агресивності, підтверджує рівневий аналіз особистісних властивостей між учнями різної статі 9-х класів.

Рівневий аналіз підтвердив, що статевий фактор має великий вплив на рівень виразності особистісних властивостей у підлітків.

2.4 Визначення особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності

Однією з задач нашого дослідження було визначення особливостей конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності. Для вирішення цієї задачі ми використали методику „Особистісна агресивність та конфліктність" (Є.П. Ільїн, П.А. Ковалев). Ця методика виявляє схильність суб'єкта до конфліктності та агресивності як особистісних характеристик. Конфліктність особистості за цією методикою розглядається за такими параметрами: „загальність”, „ натиск та наполегливість", „нетерплячість до думки іншого".

Отримані нами результати записані до таблиці 3 (Додаток Б).

Розглядаючи отримані нами дані, ми бачимо, що в досліджуваної групі підлітків всі види конфліктної поведінки виражені в більшому або меншому ступені.

Для характеристики даної вибірки по параметрах „конфліктності” ми розглядали відсоткове співвідношення показників учнів, що мають високі рівні виразності цих якостей графічно це зображено на малюнку 10.

Аналізуючи цей малюнок ми бачимо, що найбільш конфліктної поведінки в групі є „натиск" та „наполегливість" (84%), „непоступність” (80%) та „помста" (76%). Це говорить про те, що ідучи до своєї цілі або вирішує будь-які проблеми, завжди будуть наполеглими, тримаючи свого опонента під натиском до (емоційним або фізичним). Схильність до „непоступності” свідчить про те, що учні не вміють раціонально оцінювати ситуації в яких вони опиняються, та не приймають думки інших людей, вважає це принизливим.

Високий відсоток по такому виду конфліктної поведінки як „помста", говорить про те, що підлітки не можуть забути своїх поразок чи образ і при будь-якому випадку завжди готові помститися своєму образнику.

Малюнок 10. Види конфліктної поведінки.

Досить цікавим для нас постає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показниках конфліктності в підлітків. Для того, щоб визначити, чи маються ці розходження і наскільки вони виражені, нами було сформовано дві вибірки: хлопчиків і дівчат. Потім ми провели порівняння ступеня виразності деяких видів конфліктної поведінки, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 11. Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких видов конфліктної поведінки між хлопчиками та дівчинками нами були використані критерії Стьюдента (t - критерії).

Малюнок 11. Рівневий аналіз виразності конфліктної поведінки між статями учнів 9-х класів.

Отримані дані дозволять говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р 0,01) по показниках „натиск та наполегливість” у хлопців та „помста" у дівчат. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, що часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо, на неусвідомленому рівні, хлопчики за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.

Перевага дівчинок по шкалі „помста", дозволяє говорити про те, що вони ніколи не забудуть і не вміють вибачати своїх образників. Дівчата підходять до цього раціонально, довго та ретельно сплановуючи свої дії.

Аналізуючи такі досить виражені результати дівчат за шкалами „запальність” та „нетерплячість до думки інших", ми бачимо, що достовірні на (р 0,05). Це свідчить про те, що дівчинки схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані приступи люті: образи, сарказм, іронію, або неочікувано використати і „фізичні” дії. Що стосовно, „нетерплячість до думки інших", то це дуже притаманно дівчаткам цього віку. Вони не люблять коли їм роблять зауваження не тільки вчителі та однолітки, а і батьки, особливо, якщо це мати. Це дуже дратує дівчат, бо вони вже вважають себе самостійними особистостями.

Виходячи з даних кореляційного аналізу ми встановили, що в даній групі підлітків існують зворотні достовірні зв'язки між особливостями агресивної поведінки і деякими видами агресивності. Графічно ці зв'язки представлені на малюнку 12.

Малюнок 12. Взаємозв'язок деяких видів реагування у ситуації конфлікту у школярів 9-х класів з високим рівнем агресивності.

4 - „негативізм"

7 - „образа”

19 - „безкомпромісність”

20 - „помста”

Роздивляючись цей малюнок ми можемо стверджувати, що у досліджувальних підлітків така форма агресивної поведінки як „негативізм" підкріплюється деякими видами конфліктної поведінки: „безкомпромісність” та „помста". „Безкомпромісність”, в свою чергу доповнюється таким видом агресивності як „образа". Виходячи з цього, можна говорити про те, що чим вище у підлітків буде рівень „негативізму” та „образи”, тим учням притаманно буде опозиційна форма поводження спрямована проти авторитету чи керівника. Діти будуть поводитися безкомпромісно, не даючи право опонентові на помилки. Високий рівень „образи" говорить про те, що підлітки схильні до прояву заздрості, негативності до навколишніх, обумовленим почуттям гніву, невдоволенням кимсь або всіма за дійсні або мнимі страждання.

Роздивляючись особливості взаємозв'язків конфліктної поведінки з деякими видами агресії у хлопчиків та дівчат окремо, ми встановили, що такі зв'язки існують тільки у дівчат. Структура цих взаємозв'язків зображена на малюнку 13.

Малюнок 13. Взаємозв'язок особливостей реагування на ситуацію конфлікту у дівчат 9-х класів.

2 - „вербальна агресія"

4 - „негативізм”

6 - „підозра”

19 - „безкомпромісність"

20 - „помста"

Аналізуючи ці зв'язки ми можемо стверджувати про те, що у дівчат має місце вплив деяких видів агресивності на особливості конфліктної поведінки. Так їх „безкомпромісність” (19) залежить від високого рівня „негативізму” (4) та „вербальної агресії" (2). А звязок фактору „підозра” (6) та „помста" (20) тільки підтверджує те, що дівчата більш за хлопців схильні до помсти, та завжди з недовірою ставитися до оточуваних.

У хлопців наявність наявність достовіних звязків особливостей конфліктної поведінки з деякими видами агресивності ми не встановили. Це свідчить про те, що на поведінку хлопців в ситуаціях соціальної колізії не впливає рівень їх агресивності.

Також, нами був встановлений взаємозвязок особливостей конфліктноої повеінки з індексом інтелекту у дівчат. З цьогу звязку ми бачимо, що форму конфліктної поведінки як „натиск та наполегливість". Це говорить про те, що дівчата, які мають високий рівень інтулекту будуть виявлені у собі, але ставлячи перед собою певні цілі. Будуть вести себе наполеглево, можливо, поводячи себе агресивно до людей, які стануть їх на заваді.

На прикінці даного розділу ми можемо стверлдувати про те, що на особливості конфліктної поведінки учнів з іисоким ступенем агресивності має вплив фактор статі.

Якщо в хлопчиків ми не визначили зв'язок між особливостями конфліктної поведінки та деякими видами агресивного поводження, тим самим ми не зможемо прогнозувати їх поведінку в ситуаціях конфлікту, то в дівчинок - навпаки. Вони в ситуаціях соціальної колізії схильні до „помсти" та „безкомпромісності” супроводжує ці прояви високим рівнем „підозри", „негативізму” та „вербальної" агресією. Також, у дівчинок на особливості конфліктної поведінки великий вплив має рівень інтелекту, який сприяє більш раціональному вирішенню їх проблем.

2.5 Вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків

Для вирішення однієї з задач, а саме: встановити вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків, ми використали методику діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.В. Вассермана (модифікація В.В. Бойко).

Отримані нами результати приведені у таблиці 3 (дивись додаток Б).

Аналізуючи отримані нами дані, ми бачимо, що в даній групі 54% підлітків мають високий рівень фрустрації, 28% середній та 18% низький. Це свідчить про те, що майже кожен другий учень даної вибірки знаходиться в стані фрустрації.

Також, спираючись на окремі результати хлопчиків та дівчат з високим рівнем стану фрустрації ми встановили, що і хлопці, і дівчата мають однаковий відсоток високого рівня фрустрованості 54%.

Але ми можемо стверджувати про те, що це є нормальним явищем. Висока фрустрованість підлітків супроводжує на межі їх переходу від підліткового віку до ранньої юності. Цей період можна назвати кризовим, бо до цього переходу як психологічно так і фізично готові досить не всі підлітки. У підлітків в цей період виникає багато запитань, відповіді на які їм належить знайти. При формуванні самосвідомості підлітки змінюють уявлення про себе, переоцінюють свою зовнішність, розумові, моральні, вольові якості. Формується особистісний світогляд. Підлітки нехтують порадами старших, стають більш критичними, недовірливими, та практичними. Всі ці моменти їхнього життя супроводжується станом фрустрації.

Аналізуючи отримані нами дані кореляційного аналізу (додаток В) ми встановили, що не в групі, взагалі, не у хлопчиків та дівчат, зокрема, взаємозвязків високого рівня стану фрустрації з особливостями агресивної поведінки в конфліктній ситуації не має.

Ці дані свідчать про те, що фрустрація не має впливу на особливості агресивної поведінки підлітків.

2.6 Рівень інтелектуального розвитку як фактор детермінації поведінки агресивних підлітків

Однією з задач нашого дослідження було встановлення впливу інтелектуального розвитку на поведінку агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії.

Для вирішення цієї задачі ми використали методику Ю. Гельбуха “КОНТРР “ (Критеріально-орієнтований тест розумового розвитку). Завдяки своїй аналітичній структурі “ КОНТРР “ дозволяє оцінювати не тільки загальний інтелектуальний рівень окремих випробовуваних, але й рівень розвитку окремих компонентів інтелекту.

Отримані нами результати за цією методикою наведені у додатку Б.

Аналізуючи отримані нами дані ми встановили, що досліджувана група підлітків розділилася на учнів з низьким (76%) та високим (24%) рівнем інтелектуального розвитку. Це говорить про те,що учні даної вибірки слабко розвинуті інтелектуально, мало цікавляться науково-популярною літературою та інтелектуальними іграми. Підлітки мають малий словниковий запас та недостатньо уваги приділяють логічному мисленню.

Виходячи з результатів кореляційного аналізу ми встановили, що між інтелектуальним розвитком та іншими особистісними якостями підлітків даної групи взаємозвязку немає (додаток В).

Так само, спираючись на дані кореляційного аналізу (додаток В) ми бачимо, що в хлопців має місце достовірний звязок рівня інтелектуального розвитку з “ вербальною ” агресією. Це говорить про те що, чим вище буде інтелектуальний рівень, тим менше хлопці будуть проявляти свою агресивність у вербальній формі. Тобто, усвідомлюючи свій високий інтелектуальний рівень підлітки не припустять в спілкуванні з дорослими та однолітками образ, словесного приниження та нецензурного висловлювання.

Також, ми зясували, що у хлопчиків існують досить сильні звязки між інтелектуальним розвитком та деякими іншими властивостями особистості підлітків. Роздивляючись зворотній достовірний звязок інтелектуального розвитку та фактору “С” (емоційна нестійкість емоційна стійкість) можна говорити про те, що чим вище у хлопців буде інтелект, тим більш вони будуть стриманими, працездатними. Вони можуть характеризуватися стабільністю інтересів. Роздивляючись звязок рівня інтелекту з фактором “І” (“жорстокість чутливість”) ми бачимо, що підлітки схильні бути стійкими, залежними та прагнути до покровительства. Описані нами вище звязки зображені на малюнку 14.

Мал.14. Взаємозвязок фактора інтелекту з іншими якостями особистості у хлопчиків 9-х класів

22 “ інтелект “

2 “ вербальна “агресія

13 фактор “ І “

10 фактор “ С

Аналізуючи отримані нами дані у дівчат 9-х класів (додаток В) ми бачимо, що має місце достовірний звязок рівня інтелекту з таким видом агресивного поводження як “ роздратованість". Характеризуючи цей звязок ми побачили деяку особливість в поведінці дівчат, а саме: чим вище буде їх інтелектуальний рівень розвитку, тим більш роздратованими вони будуть. Можна говорити про те, що, мабуть, дівчат дратує те, що до них часто звертаються по допомогу, тим самим заважаючи їм в сприйнятті нового матеріалу або під час перевірки своїх знань. Це може викликати нестриманість та схильність до “ непрямої “ агресії.

Також ми маємо достовірний звязок інтелекту з такою особистісною якістю як “ натиск та наполегливість “. Це свідчить про те, що в конфліктній ситуації дівчата схильні йти “ до кінця “завдяки цій якості, можливо, не дивлячись на наслідки. А дівчата більш розвинуті будуть шукати в конфлікті компроміс.

Виявлений нами звязок інтелектуального розвитку дівчат з такою властивістю особистості як “ нетерплячість до думки іншої людини “ говорить про те, що дівчата з низьким розвитком не вміють рахуватися з думками інших, при цьому дуже часто не маючи своєї особистої. Ще нами бав встановлений дуже цікавий звязок рівня розумового розвитку дівчат з соціальним статусом. Ми встановили, що дівчата віддають перевагу більш успішним подругам, відмінницям, а інші дівчата будуть не прийняті в їх суспільство.

Описані нами звязки можна побачити на малюнку 15.

Мал.15 Взаємозвязок фактору інтелекту з іншими якостями особистості у дівчат 9 - х класів.

22 - “ інтелект"

5 - “ роздратованість”

17 - “натиск та наполегливість”

21 - “нетерплячість до думки іншої людини”

23 - соц. статус.

Наприкінці даного розділу ми можемо зробити висновки про те, що 2/3 учнів 9-х класів мають низький інтелектуальний розвиток. Це свідчить про недостатню начитаність, малий словниковий запас.

Також ми встановили, що фактор статі має вплив на розвиток інтелекту в даній групі підлітків. Дівчата перевищують показники хлопців на 5.8%. Це говорить про те, що дівчата більш зацікавлені в підвищенні своїх знань та більш відповідальні при виконанні встановлених завдань.

Аналізуючи звязки рівня інтелекту з особливостями конфліктної поведінки підлітків, ми встановили їх тільки у дівчат. Це свідчить про те, що дівчата в ситуаціях конфлікту більш раціонально вирішують свої проблеми, а хлопці схильні діяти більш емоційно, в залежності від ситуації.

Отже, ми можемо стверджувати, що рівень інтелектуального розвитку є чинником детермінації поведінки агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії, але тільки у дівчат.

2.7 Взаємозвязок соціального статусу та особливостей поведінки агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту

Однією з задач нашого дослідження було визначення взаємозвязку рівня соціального статусу з особливостями поводження агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту. Для вирішення цієї задачі ми використали методику діагностики між особових та між групових відносин (" Соціометрія”) Дж. Морено. Соціометрична техніка застосовується для діагностики між особових та між групових відносин з метою їх зміни, покращення та вдосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчити типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, говорити про соціально - психологічну сумісність членів конкретних груп. Отримані нами результати за цією методикою занесені до таблиці 3 (додаток Б).

Роздивляючись отримані нами результати ми можемо зробити висновок про те, що 50% учнів даної вибірки мають низький статус у групі. Це свідчить про те, що підлітки дуже виборчі у своєму спілкуванні. По результатам опитування учнів про те, чому вони не спілкуються з тими чи іншими однолітками ми встановили декілька загальних факторів, які обумовлюють небажання приймати цих дітей до свого кола. До них відносяться: не товариськість, низька, або навпаки, дуже висока самооцінка, низький рівень інтелекту та низький соціальний статус сімї.

За допомогою кореляційного аналізу (дивись додаток В) ми встановили взаємозвязки рівня соціального статусу з особливостями конфліктної поведінки та одним з видів агресивності. Так, ми можемо розглянути звязок соціального статусу (23) з “ безкомпромісністю “ (19) та достовірний звязок соціального статусу (23) з таким видом агресивності як “ підозра “ (6). Перераховані нами зв'язки зображені на малюнку 16.

Мал.16. Взаємозвязок соціального статусу з особливостями конфліктної поведінки та деякими видами агресивності у учнів 9-х класів

23 - “соціальний статус"

19 - “безкомпромісність”

6 - “підозра”

Аналізуючи цей малюнок ми можемо стверджувати про те, що безкомпромісними можуть бути як підлітки з низьким статусом так і з високим. Перші будуть відстоювати свою точку зору, щоб самоствердитися, а другі, в свою чергу, щоб втримати своє лідерство. Але це може бути не завжди та залежатиме від конкретної ситуації.

Достовірний зв'язок соціального статусу з “ підозрілістю” говорить про те, що учні з високим статусом завжди будуть підозрілими Вони будуть боятися за те, що будь-які запропонування або дії їх зкомпрометують чи знизять їх лідерство до статусу аутсайдера.

Роздивляючись взаємозв'язки соціального статусу з особливостями конфліктної поведінки дівчат і хлопців окремо ми бачимо, що дівчата мають такі ж самі зв'язки як і загально групові (дивись малюнок 16). У хлопчиків таких зв'язків ми не виявили. Це свідчить про те, що на загально групові показники великий вплив мають показники дівчат, які у свою чергу підкріплюються показниками (не великими та недостовірними) хлопців.

Наприкінці даного розділу ми можемо зробити наступні висновки. На загальногрупові показники взаємозв'язку соціального статусу з особливостями поведінки агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту великий вплив мають показники дівчат. Це говорить про те, що дівчата в своєму спілкуванні більш розбірливі та для них велике значення має соціальний статус своїх подруг. З цього також випливає те, що статус має вплив на особливості конфліктної поведінки, але тільки у агресивних дівчат. У взаємовідношеннях хлопців рівень соціального статусу значення не має.

2.8 Статеві особливості прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії

На початку нашого дослідження ми не ставили перед собою припущення про те, що фактор статі впливає на особливості прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії, але в ході роботи ми зштовхнулися з ним. У зв'язку з цим ми порівняли показники виразності агресивної поведінки в ситуаціях конфлікту у хлопців та дівчат окремо.

Характеризуючи показники агресивної поведінки у хлопців та дівчат ми встановили, що хлопці домінують по показниках “ фізична “ агресія та “роздратованість “. Це говорить про те, що хлопці даної вибірки здатні вирішувати свої конфлікти за допомогою фізичної сили, стверджуючись завдяки цьому у групі, а також здатні до роздратування, запальності та різкості, що може спровокувати “ фізичні “ дії з боку підлітків.

У дівчат, в свою чергу, має місце високий рівень “ вербальної “ агресії. Це говорить про те, що вони виражають негативні почуття у виді сварок, лементу, сарказму, а також погроз.

З'ясовуючи питання про те, чи впливає фактор статі на прояв особистісних якостей ми отримали такі результати. Хлопчики домінують над дівчатами по таких факторах як “ підпорядкованість-домінування “ (F), “довірливість-підозрілість” (L). Це говорить про те, що хлопці більш схильні до незалежності в думках та поведінці, у конфліктах вони звинувачують інших, не визнають влади та тиску з боку, імпульсивні, рухливі, суспільні контакти для них більш соціально значимі.

Дівчата переважають хлопців по факторах “ емоційна нестійкість-емоційна стійкість (С), “боязкість-сміливість" (Н), “жорстокість-чутливість" (І). Це свідчить про те, що дівчата, на відміну від хлопців, схильні до емоційної зрілості, реалістично налаштовані, соціально сміливі, активні, мають здібності до емпатії (дивись малюнок 7).

Роздивляючись результати кореляційного аналізу між показниками агресивної поведінки і деякими властивостями особистості ми встановили, що у дівчат показники агресивності доповнюються деякими властивостями особистості, то в хлопці ці показники знаходяться автономно, не утворюючи між собою окремі групи (дивись малюнок 8,9).

Досить цікавим для нас було питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показниках конфліктності у підлітків. Створивши вибірку хлопців та дівчат ми провели порівняння ступеня виразності деяких видів конфліктної поведінки, що властиві кожної з цих груп (дивись малюнок 11).

Отримані дані дозволяють говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р <0.01) по показниках “ натиск та наполегливість “ у хлопців та “ помста “ у дівчат Це говорить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, що часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Перевага дівчинок по шкалі “ помста “ говорить про те, що вони ніколи на забувають і не вміють вибачати своїх образників.

Аналізуючи досить виражені результати дівчат за шкалами “запальність” та “нетерплячість до думки інших" ми бачимо, що розходження між показниками статистично достовірні на (р< 0.05). Спираючись на ці дані ми можемо говорити, що дівчата схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані вибухи люті або не очікувано використати і “фізичні” дії. Що стосовно “ нетерплячості до думки інших", то це дуже притаманно дівчатам цього віку. Вони не люблять коли їм роблять зауваження не тільки вчителі та однолітки, а і батьки, особливо. Якщо це мати. Це дратує дівчат, бо вони вже вважають себе самостійними особистостями та все можуть вирішувати самостійно.

Якщо в хлопчиків ми не визначили зв'язку між особливостями конфліктної поведінки та деякими видами агресивного поводження, тим самим ми не зможемо прогнозувати їх поведінку в ситуаціях конфлікту, то в дівчат - навпаки. Вони, в ситуаціях соціальної колізії. Схильні до “ помсти” та “ безкомпромісності" супроводжуючи ці прояви високим рівнем “ підозри “ та “ негативізму “, а також “ вербальною “ агресією (дивись малюнок 13).

Спираючись на окремі результати хлопчиків та дівчат з високим рівнем стану фрустрації ми встановили, що і хлопці, і дівчата мають однаковий відсоток високого рівня фрустрованості - 54%. Це свідчить про те, що майже кожен другий учень даної вибірки знаходиться в стані фрустрації. Аналізуючи отримані нами дані кореляційного аналізу (додаток В) ми встановили, що не у хлопчиків, не у дівчат взаємозв'язку рівня стану фрустрації з особливостями агресивної поведінки в конфліктній ситуації не має. Ці дані свідчать про те, що фрустрація не має впливу на особливості агресивної поведінки підлітків.

Роздивляючись вплив інтелектуального розвитку на поведінку агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії ми визначили, що дівчата перевищують хлопців по інтелектуальному розвитку на 5.8%. Це говорить проте, що вони більш зацікавлені в підвищенні своїх знань та більш відповідальні при виконання встановлених перед ними завдань.

Аналізуючи зв'язки рівня інтелекту з конфліктними особливостями агресивних підлітків ми встановили їх тільки у дівчат (малюнок 15). Це свідчить про те, що дівчата в ситуаціях конфлікту більш раціонально вирішують свої проблеми, а хлопці схильні діяти більш емоційно, в залежності від ситуації.

В ході нашої роботи нами також був встановлений вплив соціального статусу на особливості конфліктної поведінки агресивних підлітків. Але ця особливість характерна тільки дівчатам даної вибірки. Це говорить про те, що дівчата в своєму спілкуванні більш розбірливі та для них велике значення має соціальний статус їх подруг. У взаємовідносинах хлопців рівень соціального статус значення не має.

Наприкінці даного розділу ми можемо стверджувати про те. Що фактор статі має вплив на прояв агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії. Нами було встановлено, що і рівень інтелекту і соціальний статус детермінують особливості конфліктної поведінки агресивних підлітків, але тільки у дівчат. Поведінку хлопців в ситуаціях конфлікту важко зпрогнозувати, бо вони схильні діяти більш емоційно та за обставинами.

Страницы: 1, 2