бесплатные рефераты

Вплив функціональних станів людини на розвиток особистості при заняттях тхеквондо

Таблиця 2.2.1.2. Результати тесту “Лінеограми” контрольної групи.

№ прізвища у списку

ПРАВА РУКА

ЛІВА РУКА

Вертикальна площина

Горизонтальна площина

Сагітальна площина

Вертикальна площина

Горизонтальна площина

Сагітальна площина

Д

Пв

Вв

Д

Пв

Вв

Д

Пв

Вв

Д

Пв

Вв

Д

Пв

Вв

Д

Пв

Вв

1.

35

6

0

42

11

7

48

8

4

44

1

2

36

-12

13

41

17

9

2.

38

-10

10

42

-10

1

32

4

10

41

-26

19

50

3

4

46

16

6

3.

41

-5

0

40

0

2

22

14

7

36

-17

22

22

-17

6

22

10

20

4.

36

-30

20

44

-6

5

40

-10

4

44

-17

22

44

-11

14

43

2

9

5.

43

-10

5

50

-10

20

44

-3

4

46

-44

0

58

-12

10

42

-2

17

6.

44

-2

3

36

-6

4

38

-2

14

46

11

4

42

0

1

36

5

10

7.

48

-21

12

30

-1

8

35

21

17

44

-14

3

38

1

2

40

10

10

8.

33

-9

1

46

8

0

40

0

2

34

5

26

43

8

2

38

18

4

9.

36

-18

3

28

0

4

28

24

10

40

-7

2

30

7

4

38

23

13

10.

26

-2

11

30

-2

4

40

24

0

36

-5

11

30

2

5

32

20

1

11.

46

24

3

38

10

1

40

12

4

47

2

9

50

-4

0

34

15

15

12.

34

0

28

39

0

2

41

10

15

36

14

20

42

-8

2

44

14

10

Після цього вирахували середні данні трьох показників. Ці данні занесені до таблиць 2.2.1.3 та 2.2.1.4.

Таблиця 2.2.1.3. Середні виміри експериментальної групи.

Виміри

Права рука

Ліва рука

Середня довжина

38.28

39.33

Середнє первинне відхилення:

3

3.3

- нормальне

- позитивне

5

5

- негативне

4

3.7

Середнє вторинне відхилення

7

9

Таблиця 2.2.1.4. Середні виміри контрольної групи.

Виміри

Права рука

Ліва рука

Середня довжина

38.12

39.9

Середнє первинне відхилення:

4

2.7

- нормальне

- позитивне

4

5

- негативне

4

4.3

Середнє вторинне відхилення

6.8

9.1

Порівнюючи результати експериментальної та контрольної груп, можна зробити наступні висновки:

результати правої та лівої руки свідчать про те, що в експериментальній групі обидві сторони тіла функціонально розвинені майже однаково,а в контрольній - переважає права сторона. Тобто, за принципом міокинетичної диссоціації, у спортсменів актуальні та характерологічні цілі й установки проявляються на одному ж рівні з інстинктивними та темпераментними стереотипами реагування, на відміну від переважання свідомості у студентів.

У обох груп спостерігається спочатку зменшення, а потім збільшення довжини ліній. Це свідчить про те, щ на початку виконання тестового завдання у досліджуваних переважав страх, який потім переріс у хвилювання.

В експериментальній групі переважають інтраверти, що намагаються вести себе як екстраверти,та екстраверти,що намагаються вести себе як інтроверти. А в контрольній групі переважну кількість становлять інтроверти.

В обох групах переважають гетероагресивні особистості.

Обидві групи показали, що рівень їх психомоторного тонусу низький, але це більше помітно в контрольній групі.

Рівень емотивності досліджуваних вищий в контрольній групі, але ступінь контролю досліджуваних над нею вищий у експериментальній групі.

2.2.2. Тест “Зигзаги”

На другому аркуші знаходяться чотири зображення зигзагів. Два еталонних зигзаги внизу аркушу слугують відправною точкою для виконання руху, спрямованого від себе, а два вгорі - спрямованого до себе. “Зигзаги” - єдине завдання що виконується обома руками водночас.

Першим винонується подвійний зигзаг, спрямований від себе (направлення Я - Зовнішній світ). Коли буде виконаний відцентровий зигзаг, результат накривається аркушем картону. Потім переходять до доцентрових зигзагів, тобто до себе (Зовнішнійй світ - Я), що відовідають зразкам, зображеним у верхній частини аркушу.

Як і в попередньому завданні, екран ставиться перед очима досліджуваного після того як він зробить три повні рухи під контролем зору (тобто шість зигзагів, включаючи три зигзаги зразку). Після цього він повинен продовжувати рухи, доки не перетне другу горизонтальну лінію.

Аналізуючи тест “Зигзаги”, були виміряні слідуючи параметри:

первинне відхилення (Пв);

довжина ліній (Д);

відхилення від заданої вісі (Вв).

Результати виміру занесені до таблиць 2.2.2.1 та 2.2.2.2.

Таблиця 2.2.2.1. Результати тесту “Зигзаги” експериментальної групи.

№ у списку

ПРАВА РУКА

ЛІВА РУКА

Пв

Доцентровий напрямок

Відцентровий напрямок

Пв

Доцентровий напрямок

Відцентровий напрямок

Д м а х

Д м і n

Д

Вв

Дма х

Д

Д

Вв

Д м а х

Д

Д

Вв

Д м а х

Д

Д

Вв

1.

14

26

16

10

30

20

10

7

21

10

11

2

29

15

14

14

2.

-22

15

8

7

16

6

10

17є

-22

14

7

7

3

19

10

9

1

3.

-60

20

10

10

30

12

18

-47

18

9

9

28

14

14

4.

5

21

5

16

15є

20

8

12

30

18

6

12

21

7

14

5.

15

14

3

11

17

6

11

34

14

3

11

20

4

16

6.

-10

20

6

14

20

9

11

7

18

10

8

18

8

10

10є

7.

-8

12

5

7

12

5

7

10є

-7

12

5

7

14

3

11

18є

8.

28

24

12

12

20

12

8

-11

24

5

19

20

10

10

9.

0

15

10

5

20є

20

11

9

0

30

13

17

14є

22

14

8

11є

10.

-22

21

7

14

13

5

8

-33

20

11

9

10є

16

5

11

11.

13

20

11

9

20

10

10

-21

17

6

11

18

5

13

12.

-13

26

9

17

18

6

12

0

26

10

16

16є

19

9

10

Таблиця 2.2.2.2. Результати тесту “Зигзаги” контрольної групи.

№ у списку

ПРАВА РУКА

ЛІВА РУКА

Пв

Доцентровий напрямок

Відцентровий напрямок

Пв

Доцентровий напрямок

Відцентровий напрямок

Д м а х

Д м і n

Д

Вв

Дма х

Д

Д

Вв

Д м а х

Д

Д

Вв

Д м а х

Д

Д

Вв

1.

-11

12

4

8

15

6

9

-17

18

4

14

20

6

14

2.

0

21

12

9

30

15

15

0

23

10

13

33

10

23

3.

0

15

5

10

20

9

11

0

17

8

9

20

5

15

4.

30

25

14

11

23

6

17

30

23

10

13

20є

18

8

10

5.

30

20

12

8

23

12

11

30

18

7

11

25

10

15

6.

-45

21

11

10

19є

-20

10

10

-57

20

10

10

22

6

16

7.

-7

20

10

10

15

7

8

10є

-23

19

7

12

20

7

13

8.

0

13

6

7

17

8

9

-15

12

4

8

15є

12

5

7

20є

9.

13

14

7

7

20

8

12

24

11

6

5

14

8

6

10є

10.

-20

20

5

15

20є

23

12

11

-16

20

4

16

23є

20

7

13

11.

34

24

15

9

10є

22

11

11

10є

44

22

14

8

10є

19

10

9

10є

12.

41

20

12

8

18

8

10

40

22

12

10

12

8

4

Середні дані трьох показників занесені до таблиць 2.2.2.3 та 2.2.2.4.

Таблиця 2.2.2.3. Середні виміри експериментальної групи.

Доцентровий рух: максимальна довжина

Права рука

Ліва рука

19.5

19.34

мінімальна довжина

8.5

7.92

лінійна флуктуація

10.15

11.42

вісьове відхилення

7.3є

Відцентровий рух: максимальна довжина

19.7

20.3

мінімальна довжина

9.2

8.7

лінійна флуктуація

10.5

11.6

вісьове відхилення

6.8

6.4

Первинне відхилення: нормальне

1

2

позитивне

5

4

негативне

6

6

Таблиця 2.2.2.4. Середні виміри контрольної групи.

Доцентровий рух: максимальна довжина

Права рука

Ліва рука

18.7

18.75

мінімальна довжина

9.4

8

лінійна флуктуація

9.3

10.75

вісьове відхилення

8.4є

7.9є

Відцентровий рух: максимальна довжина

20.5

19.58

мінімальна довжина

9.3

7.5

лінійна флуктуація

11.2

12.08

вісьове відхилення

5.25є

5.8є

Первинне відхилення: нормальне

3

2

позитивне

5

5

негативне

4

5

При порівнянні результатів двох груп можна зробити наступні висновки:

більш впевненими в своїх рухах є члени контрольної групи, але, в свою чергу члени експериментальної групи рухаються з певною обачністю.

В момент дослідження експериментальна група вцілому знаходилась в більш збудженому стані, ніж контрольна.

Недостатня компенсація тонусу м'язів спостерігалась в контрольній групі.

2.2.3. Тест “Сходи та кола”

Третій тест містить в собі два тестових завдання, які виконуються по черзі одне за одним спочатку правою, а потім лівою рукою у вертикальній площині.

Досліджуваний обводить сходи зразку, які ведуть вгору, після чого продовжує малювати доти, доки експериментатор не дасть команду малювати сходи, що ведуть вниз (приблизно до середини аркушу). Потім переходять до виконання другої частини тесту. Досліджуваний обводить коло за стрілкою. Екран ставиться перед його очима, коли він зробить три кола під контролем зору, після чого досліджуваний повинен буде зробити ще десять рухів.

Коли завдання для правої руки завершені, аркуш повертають так, щоб сходи опинились справа, а кола - зліва. Завдання для лівої руки виконуються аналогічно правій.

В даному тесті вимірювались:

первинне відхилення тесту “Сходів”;

первинне відхилення тесту “Кола”;

вторинне відхилення тесту “Кола”.

Результати вимірювання занесені до таблиць 2.2.3.1 та 2.2.3.2.

Таблиця 2.2.3.1. Результати тесту “Сходи та Кола” Експериментальної групи.

№ у списку

Права рука

Ліва рука

Сходи

Кола

Сходи

Кола

Пв

Пв

Вв

Пв

Пв

Вв

1.

13.6

-2

3

43.2

14

14

2.

-19.3

0

20

18.2

7

3

3.

-15.6

-15

10

-41.2

-13

7

4.

-15.5

13

3

64.3

8

5

5.

-44.1

-5

24

-26.9

-5

23

6.

9.3

7

20

12.2

-4

13

7.

0

8

10

0

10

6

8.

-60

-10

26

0

-12

32

9.

-28

9

8

39.5

-3

10

10

-14.3

-4

6

21

-4

19

11

9.3

17

16

39.5

20

4

12

0

-1

3

13.1

1

12

2.2.3.2. Результати тесту “Сходи та Кола” контрольної групи.

№ у списку

Права рука

Ліва рука

Сходи

Кола

Сходи

Кола

Пв

Пв

Вв

Пв

Пв

Вв

1.

-36.1

10

13

-10.8

-7

13

2.

0

3

15

-25

8

12

3.

0

6

11

0

6

2

4.

-9.8

7

10

40

-4

10

5.

0

-7

20

39.5

-1

15

6.

17.4

-1

18

0

-11

16

7.

30

9

9

22.8

1

5

8.

0

7

12

14

4

10

9.

16

5

5

13.6

10

12

10

10.9

2

5

33.3

-2

7

11

0

-2

6

-12

2

16

12

-17.6

-9

8

31.25

-13

1

Середні показники відхилень занесень до таблиць 2.2.3.3 та 2.2.3.4.

Таблиця 2.2.3.3. Середні виміри експериментальної групи.

Виміри

Права рука

Ліва рука

Сходи

Первинне відхилення:

В нормі (-15; 15)

6

4

Позитивне

0

6

Негативне

6

2

Кола

Первинне відхилення:

В нормі (-4; 4)

4

4

Позитивне

5

5

Негативне

3

3

Вторинне відхилення

12.42

12.38

Таблиця 2.2.3.4. Середні виміри контрольної групи.

Виміри

Права рука

Ліва рука

Сходи

Первинне відхилення:

В нормі (-15; 15)

7

6

Позитивне

3

5

Негативне

2

1

Кола

Первинне відхилення:

В нормі (-4; 4)

4

6

Позитивне

6

3

Негативне

2

3

Вторинне відхилення

11

9.9

Результати третього і останнього тесту свідчать про те, що рівень інтелекту вищий в контрольній групі, ніж в експериментальній.

Також ці результати контролюють та підтверджують дані, отримані в результаті виконання попередніх тестів.

Висновки
В результаті дослідження впливу функціональних станів людини на розвиток особистості при заняттях тхеквондо, згідно з поставленими задачами, можна зробити наступні висновки.
Проаналізувавши науково-методичну літературу з даної теми, нами було виявлено наступне:
а) Поняття функціонального стану вперше виникло у фізіології, що потім вийшло за рамки цієї науки та отримало розвиток у психології. Першими дослідженнями, які зробили вагомий внесок в розробку проблем втоми та динаміки працездатності, були роботи таких відомих психологів, як А. Біне, Ф. Гальтон, Г. Ебінгауз, Є. Крепілін. Існує декілька класифікацій функціональних станів. До основних функціональних станів, котрі досліджуються останнім часом, належать втома, стани монотонії, напруженість, стрес, а також стани активації та рівні бадьорості.
б) У східних країнах, таких як Китай та Корея, протягом тисячоліть виникло багато видів єдиноборств. Їх головною метою було не тільки забезпечення потреби людей в захисті від ворогів, а і всебічний та гармонійний розвиток особистості. Одним з видів східних єдиноборств, який досі зберіг ці традиції, є тхеквондо,що відоме як один із засобів розвитку та підвищення емоційних, перцептивних та фізіологічних якостей.
в) При дослідженні функціональних станів слід спиратись на використання комплексних методів психодіагностики, що дають можливість одночасно досліджувати стани людини за допомогою якісно різних показників. Отримані таким чином результати дозволяють дати інтегральну характеристику стану досліджуваного.
Функціональний стан -це інтегральний комплекс наявних характеристик тих функцій і якостей особистості, що опосередковано чи неопосередковано обумовлюють виконання діяльності.
Проведене дослідження та аналіз його результатів показали пряму залежність між функціональними станами, в яких перебуває людина, та розвитком її особистісних якостей. Отже, можна стверджувати, що постійне перебування у різних функціональних станах впливає на розвиток особистості.

Література

Абаев Н.В. Чань-буддизм и культура психической деятельности в средневековом Китае. - Новосибирск: Наука, 1983.

Анастази А. Психологическое тестирование. М., 1982.

Асеев В.Г. Проблема монотонности в трудах зарубежных авторов. - Вопр. психол., 1975, №1.

Балонов Л.Я. Последовательные образы. Л., 1971.

Блок В. Уровни бодрствования и внимания. - В кн.: Экспериментальная психология. Под ред. П. Фресса и Ж. Пиаже. М.., 1970, вып.ІІІ.

Бойко Е.И. Время реакции человека. М., 1964.

Быков Ф.С. Зарождение общественно-политической и философской мысли в Китае. М., 1966.

Введение в эргономику. Под ред. В.П. Зинченко. М., 1974.

Вернон Х.М. Промышленная усталость и производительность труда. М.-Л., 1985.

Горбов Ф.Д. Детерминация психических состояний. - Вопр. психол., 1971, №5.

Девишвили В.М. Методы изучения движений человека. М., 1979.

Деревянко Е.А. Взаимоотношения между некоторыми физиологическими и психологическими факторами при развитии утомления в трудовой деятельности. - В кн.: Тезисы докладов І Всесоюзного съезда общества психологов СССР. М., 1959.

Карамов С.К. Корейские боевые искусства. М., 2003.

Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М, 1964.

Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та. 1984.

Лунь-юй (Беседы и высказывания).- В кн.: Чжуцзы цзичэн. Т.1. Пекин, 1954.

Медведев В.И. Функциональные состояния оператора. - В кн.: Эргономика. Принципы и рекомендации. Т. М., 1970.

Медведев В.И. Психологические реакции человека в экстремальных условиях. - В кн.: Экологическая физиология человека. М., 1979.

Мира-и-Лопес Е. Графическая методика исследования личности / научн. ред. Н.А. Грищенко. - СПб.: Речь, 2002.

Нейрофизиологические исследования в експертизе трудовой деятельности. Л., 1978.

Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология. М., 1977.

Психическое утомление. Под ред. К. М. Гуревича. М., 1981.

Розенблат В.В. проблема утомления. Изд. 2-е. М., 1975.

Руководство по физиологии труда. Под ред. М. И. Виноградова. М., 1969.

Ханин Ю.Л. О срочной диагностике состояний личности в группе.- Теория и практика физической культуры, 1977, №8.

Цой Хонг Хи Энциклопедия тхеквон-до. М.,1993.

Шубский А. Таэквон-до WTF. Пумзе. М., 2002.

Страницы: 1, 2


© 2010 РЕФЕРАТЫ