Аналіз джерел утворення оборотних активів (на матеріалах СТОВ "Довжик" Золочівського району)

- залишки готової продукції і товарів (за винятком тих, що не користуються попитом);

- оборотний капітал із середнім ризиком вкладення (МШП, витрати майбутніх періодів);

- оборотний капітал з високим ризиком вкладення (готова продукція і товари, які не користуються попитом, залежалі виробничі запаси).

6. За матеріально – речовою формою:

- предмети праці (сировина, матеріали, паливо);

- готова продукція і товари;

- грошові кошти;

- кошти у розрахунках.

При аналізі забезпеченості оборотних активів джерелами фінансування дуже важливе значення має питома вага власних коштів у них. Дана величина і має назву робочий капітал.

Робочий капітал - це частина оборотних коштів, сформованих за рахунок власних коштів підприємства, а також прирівняних до них.

Наявність робочого капіталу можна розрахувати методом «знизу» та «зверху» балансу:

·                   Метод «знизу» балансу = оборотні активи, витрати майбутніх періодів – поточні зобов’язання, забезпеченість наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів;

·                   Метод «зверху» балансу = власний капітал, довгострокові зобов’язання – необоротні активи.

Розрахунок величини робочого капіталу на підприємстві СТОВ «Довжик» ми проведемо за допомогою таблиць 6.1 та 6.2. двома вищезазначеними методами.

Табл. 6.1 Розрахунок величини робочого капіталу СТОВ «Довжик» методом «зверху» балансу.

Табл. 6.2. Розрахунок величини робочого капіталу СТОВ «Довжик» методом «знизу» балансу.

За даними таблиць розрахунку робочого капіталу двома методами «зверху» балансу та «знизу», при аналізі їх результатів слід звернути увагу на те, що робочий капітал підприємства СТОВ «Довжик» більше 0 та складає на початок року 73,2 % або 2800 тис. грн. від величини оборотних активів, а на кінець року він збільшився до 3126 тис. грн. і складає 79,5% відповідно.

Збільшення робочого капіталу, розрахованого методом «зверху» балансу збільшився за рахунок збільшення власного капіталу на 487 тис. грн. та зменшення необоротних активів через їх продаж на 161 тис. грн. на кінець року. Щодо збільшення робочого капіталу, розрахованого методом «знизу» балансу, то його збільшення відбулося через збільшення оборотних активів на кінець року на 106 тис. грн., що і відіграло значну роль при його формуванні. Таким чином, в результаті розрахунку робочого капіталу двома методами ми отримали однакову його величину: на початок 2009 року - 2800 тис. грн. та на кінець 2009 року - 3126 тис. грн.

Розглянемо та проаналізуємо склад і структуру джерел утворення оборотних активів підприємства СТОВ «Довжик» за 2009 рік., провівши розрахунки за допомогою таблиці 6.3

Табл. 6.3 Склад і структура джерел утворення оборотних активів СТОВ «Довжик» за 2009 рік.

При аналізі отриманих результатів в І чергу слід звернути увагу на те, що на підприємстві обсяг джерел утворення оборотних активів збільшився на 2,7 %. Це сталося внаслідок збільшення робочого капіталу на 10,4% також відповідним чином збільшилися і поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків на 45%, зі страхування на 9 тис. грн. або на 16,7 %, а також з оплати праці на 26 тис. грн. або 39%, що негативно змінює структуру капіталу даного підприємства. За всіма іншими статтями джерел спостерігається тенденція до зменшення на кінець року. Так, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зменшилась на 55% або на 342 тис. грн., що позитивно впливає на капітал підприємства. Зменшилися і розрахунки з бюджетом на 1 тис. грн.

7.                Аналіз фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства СТОВ «Довжик».

Для того, щоб правильно та кваліфіковано оцінити фінансовий стан підприємства необхідно об’єктивно проаналізувати його фінансову стабільність.

Фінансова стабільність – це здатність підприємства досягти стану фінансової рівноваги за умови збереження достатнього рівня фінансової стійкості та зберігати цей стан у довгостроковій перспективі при ефективному управлінні фінансами підприємства.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової залежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

Фінансова рівновага як і фінансова стійкість є складовою фінансової стабільності та визначається як відповідність обсягів формування та споживання власних фінансових ресурсів.

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість)і короткострокової заборгованості. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.  Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув. Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Існує також і поняття ліквідності балансу – це можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині короткострокових боргових зобов'язань.

Ліквідність балансу є основою (фундаментом) платоспроможності і ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність — це спосіб підтримки платоспроможності. Але в той же час, якщо підприємство має високий імідж і постійно є платоспроможним, то йому легше підтримувати свою ліквідність.

Розглянемо поняття платоспроможності.

Платоспроможність - це можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому.

Визначимо платоспроможність досліджуваного підприємства за допомогою таблиці 7.1.

Табл. 7.1 Платоспроможність підприємства СТОВ «Довжик».

Фінансовий стан СТОВ «Довжик» за розрахованим показником платоспроможності у 2009 р. є досить позитивним, оскільки коефіцієнт платоспроможності збільшився порівняно з 2008 р. на 1,36 і становив 2,54, що більше за нормативне значення на 1,54, значення якого повинно дорівнювати одиниці. В 2007, 2008 та 2009 р.р. в господарстві платіжні засоби перевищували платіжні зобов’язання на 241 тис. грн., 182 тис. грн. та 1573 тис. грн. відповідно. Платіжні зобов’язання не перевищують платіжні засоби. Це говорить про те, що підприємство в змозі в будь-який момент розрахуватися з підприємствами, які вступають з ним в виробничі відносини, із банком, та з кредиторами.

Ліквідність є схожим поняттям з платоспроможністю, тому розглянемо показники ліквідності балансу СТОВ «Довжик» у таблиці 7.2.

Табл. 7.2. Показники ліквідності балансу СТОВ «Довжик».

Проаналізовані дані таблиці 7.2.свідчать про те, що СТОВ «Довжик» в змозі погасити короткострокові платежі, але не всі розраховані показники ліквідності відповідають нормативу. Абсолютний коефіцієнт ліквідності характеризує негайну готовність господарства погасити свою заборгованість. Так, цей коефіцієнт має значення в 2009 р. лише 0,012, що значно нижче теоретичного значення (0,200 - 0,250), і свідчить про те, що тільки на 1,2 % господарство забезпечено активами миттєвої ліквідності. Проміжний коефіцієнт ліквідності в 2009 році склав – 0,51, нижче теоретичного значення (0,6- 0,8),і є негативним моментом, тому що ймовірність погашення короткострокових зобов’язань тим більша, чим вищий проміжний коефіцієнт. За розрахованими даними цього показника зазначимо, що господарство спроможне розрахуватись по своїм зобов’язанням без реалізації готової продукції або товарів на 52% у 2007, 43% у 2008 та 51% у 2009 роках. Коефіцієнт загального покриття у 2009 році дорівнював 3,73 в той час, як що ведеться в господарстві ефективна, а також достатньо використовуються залучені кошти.

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства вважається стабільність його діяльності. Для цього проаналізуємо фінансову стійкість, що представлена в таблиці 7.3.

Табл. 7.3 Фінансова стійкість за критерієм стабільності джерел покриття запасів.

Аналізуючи фінансову стійкість СТОВ «Довжик» за період 2007-2009 рр. можна зробити наступний висновок, що з 2007 по 2009 роки підприємство мало нестабільний тип фінансової стійкості. Це є результатом того, що запаси перевищують власні обігові кошти на 920,5 тис. грн., а робочий капітал на 479тис. грн. у 2007 році. Щодо 2008 року, то ситуація порівнюючи з 2007 роком суттєво не змінилася, підприємство мало також нестабільний тип фінансової стійкості.

Що стосується 2009 року, то можна зробити висновок, що СТОВ «Довжик» на небагато погіршило свою діяльність, запасів найбільша кількість, свідченням чого є також нестабільний тип фінансової стійкості. Це відбулося внаслідок того, що запаси перевищують власні обігові кошти на 1508 тис. грн., а робочий капітал - на 504 тис. грн. Щодо всіх джерел утворення запасів, то вони більші за суму запасів на 254тис. грн.

За даної ситуації, яка зберігається протягом 3-х років досліджуване підприємство частково покриває запаси за рахунок залучених коштів, при цьому ці джерела є економічно виправданими та дозволяють підприємству вчасно по них розраховуватись.

Висновки та пропозиції

Під час написання своєї курсової роботи з фінансового аналізу, я використовувала документи СТОВ «Довжик» Золочівського району, Харківської області. Основною метою діяльності даного підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація, а також оптова та роздрібна торгівля.

Підприємство має зерно-овоче-молочний виробничий напрямок.

В даній курсовій роботі мною було детально розглянуто склад та структуру капіталу підприємства, джерела утворення оборотних активів, підприємства, а також проаналізовано фінансову стабільність, платоспроможність, ліквідність підприємства.

В структурі сукупних активів підприємства значну частку  займають оборотні активи, а саме 3824 тис. грн. на кінець 2009 року та 3036 тис. грн. на кінець 2008 року і 2659,3 тис. грн. на кінець 2007 року.

Розглянувши власний капітал можна сказати, що найбільшу частку в його структурі в 2007, 2008 та 2009 рр. становить інший додатковий капітал 72,1%, 68,3% та 50,8 % відповідно. В структурі залученого капіталу найбільш питому вагу займає кредиторська заборгованість - 52,7%, 62,6 % та 43,02 %.

На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що розрахунок робочого капіталу методом «зверху» балансу дозволяє побачити, на яку величину власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів перевищують необоротні активи, а відповідно ця сума йде на формування оборотних активів.

Розрахунок робочого капіталу методом «знизу» балансу дозволяє побачити на яку величину оборотні активи перевищують поточні зобов’язання, а відповідно вони сформовані за рахунок власних коштів підприємства.

У СТОВ «Довжик» виконується умова, що величина робочого капіталу за обома методами повинна бути однаковою, тобто його сума дорівнює 2800 тис. грн. на початок року та 3126 тис. грн. на кінець 2009 року.

Критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто готовність виконати без затримки першочергові платіжні зобов'язання за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності.

Проаналізувавши показник платоспроможності СТОВ «Довжик» було виявлено, що він є високим, про це свідчить коефіцієнт платоспроможності 2,54 у 2009 р., що перевищує нормативний показник.

 Поняття платоспроможності і ліквідності підприємства у широкому розумінні дуже близькі, але у вузькому розумінні друге є місткішим: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Ліквідність балансу це можливість підприємства на відповідну дату своїми активами погасити заборгованість. Інформаційною базою для аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітність підприємства.

Поліпшення фінансового стану всіх сільськогосподарських підприємств безпосередньо або опосередковано залежить від аграрної політики держави, основними положеннями слід вважати:

·                   створення сприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату в сільському господарстві;

·                   державне регулювання сільськогосподарського виробництва, в тому числі помірне податкове навантаження;

·                   впровадження довгострокового кредитування шляхом створення іпотечного банку.

Отже, СТОВ «Довжик» зараз перебуває на стадії успішного фінансового становлення. Керівництво підприємства прикладає неабиякі зусилля до роботи, і постійно покращує процес управління. На мою думку, господарство за декілька років ще більше покращить свою роботу і буде вважатися одним із кращих підприємств району, адже виручка складає 4-5 млн. грн.

Список використаної літератури

1. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства.// Економіст. - 2008.- №11.- С. 40-42.

2. Михалюк М. Аналіз фінансового стану підприємства. // Справочник экономиста. – 2010. - №1.- С. 93-100.

3. Лищенко О.І. Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства.// Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2010. - № 3.- С. 84-89.

4. Волинець Л.М. Запаси – найголовніше у процесі виробництва. // Консультант бухгалтера. - № 47.- С. 17-30.

5. Титаренко Г.Б. Концептуальні підходи до визначення поняття «оборотні активи».// бізнес-навігатор.-2008.- № 1.- С. 32-38.

6. Кривцунова О. Управління оборотними активами.// Консультант бухгалтера.-2007.-№ 35.- С. 40-45.

7. Асаніна А.В. Управління оборотним капіталом підприємства.// Вісник СНАУ. Сер.: Фінансовий аналіз. - 2007.- № 1.- С. 73-76.

8. Римарева Л.М., Дерев’янко І.В. Вдосконалення управління оборотним капіталом, як резервом функціонування підприємства.// Економіка і регіони.-2010.-№ 3.- С. 3-7.

9. Проскуріна Н.М., Романюк Н.С. Управління оборотними активами на підприємстві.// Екон. Вісник НГУ.- 2009.- № 3.- С. 55-63.

10. Кустріч Л.О. Управління оборотними активами сільськогосподарських підприємств. АПК: Економіка, управління. - 2009.- № 5.- С. 22-25.

11 Григор’єва Т.Ю. Управління оборотними активами підприємства. // Наука й економіка. - 2009.- № 7.- С. 25-28.

12. Попазова О.В. Економічна сутність управління обіговим капіталом.// Інвестиції: практика та досвід.-2007.- №5.- С. 33-36.

13. Попазова О.В. Джерела формування оборотного капіталу.// Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво.-2007.- № 1.- С. 275-279.ї

14. Бутенко О.В. Оборотний капітал підприємства. //Справочник экономиста.- 2007.- № 6.- С. 77-84.

15. Черненко Н.О. Управління основними елементами оборотних активів.// Екон. вісник. НГУ.- 2008.- № 1.- С. 44-52.

16. Зборовська О.М. Фінансування оборотного капіталу підприємства.// Економіка та підприємництво. – 2009.- № 11.- С. 81-86.

17. Котляр М.Л. Управління обіговим капіталом як важлива умова підвищення фінансової стійкості підприємства.// Вісник. СНАУ.- 2008.- № 3.- С. 21-27.

18. Доронін А.В. Класифікаційні ознаки оборотного капіталу підприємств// Вісник. СНАУ.- 2007.- № 5.- С. 52-58.

19. Карбовник А.М. Управління оборотними активами та джерелами їх фінансування.// Економіка АПК.- 2007.- № 4.- С. 17-23.

20. Соляник Л.Г. Ефективність управління оборотними активами.// Вісник ХПІ.- Х. – 2009.-№ 3.- С. 64-70.

21. Бурбело О.А., Зуєва О.І. Оцінка ефективності використання оборотних активів.// Економіка АПК.- 2009.- № 11.- С. 50-55.

22. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз:теорія і 23. практика:Підр./ За ред.. проф.. А.Г. Загороднього-Вид. 2-геперер. і доп.-Львів:Магнолія2006.-2007.-440с.

24. Ковальов В.В.Фінансовий аналіз: методи та процедури.-М.:фінанси і статистика, 2006.-636 с.

25. Білик М.Д, Павловська О.В., Притуляк Н.М, Фінансовий аналіз: Навч.посібник.-К.:Інжек 2006, 250 с.

26. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч посіб. – К.: АСК. 2006. -240с

27. Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ,2007. – 216с.

28.  Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. -2-е изд., доп. - М.: Финансы и статистика, 2006. – 208с.

29.  Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навч.посіб.– К.:ЦУЛ, 2007. – 328с.

30.  Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. - К.: “Ника-Центр”, 1998. - 480 c.

Размещено на .ru

Страницы: 1, 2, 3