Сьогодні, коли економіка України переходить на ринкові методи функціонування, кожне підприємство саме відповідає за себе. Знов створені і вже діючі підприємства самі вирішують, яку продукцію випускати, за якими цінами реалізовувати. З цього приводу важливість і актуальність проблеми організації обігових коштів беззаперечно. Саме, поряд з основними, забезпечують діяльність підприємства. Немає обігових коштів – немає виробництва.

Недостатність джерел формування обігових коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел обігових коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню цих коштів з господарського обігу, зниженню відповідальності за їх цільове й раціональне використання як власних, так і позичених.

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, обігових фондів і самої праці. На відміну від основних виробничих фондів, обігові фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість.

Серед відомих науковців, які в своїх працях детально розглядали питання аналізу обігових коштів, необхідно відзначити таких зарубіжних вчених, як Велми А. Глен, Сигел Дж., Шим Дж, Е.С. Хендріксен, а також вітчизняних Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Грабову, Ю.К. Гришкунайте, Н.В. Дубенко, А.Г. Загороднього, А.Ш. Маргуліс та ін. Фінансовий аспект формування та використання обігових коштів висвітлені у працях І.А. Бланка, О.Д. Василика, проф. Н.В. Колчина, Д.С. Молякова та ін.

Склад обігових коштів – це сукупність окремих елементів обігових виробничих фондів і фондів обігу. Склад обігових коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті обігових коштів – це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті обігових коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в обігових коштах враховується змінне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи.

Структура обігових коштів – це питома вага вартості окремих статей обігових виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі обігових коштів. Структура обігових коштів має значні перепади в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), здійснення розрахунків.

В даній роботі аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання здійснено на прикладі відкритого акціонерного товариства «Розма», основними видами діяльності якого є виробництво: труб поліетиленових, поліпропіленових, металопластикових; товарів культурно-побутового призначення. Підприємство розташовано за адресою: Чернівецька д/н 58000 Чернівці Прутська, 29; код за ЄДРПОУ 00152336, за КОАТУУ 7310136600.

Теоретичні засади та практичне застосування методик визначення аналізу забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання в роботі висвітлено в наступній послідовності: у першій главі визначено теоретичні основи аналізу обігових коштів (Сутність, цілі та задачі аналізу обігових коштів; Методика аналізу обігових коштів); у другій главі наведено характеристику виробничо-фінансових показників роботи підприємства; третя глава присвячена аналізу забезпеченості, структури та ефективності використання обігових коштів ВАТ «Розма». За результатами дослідження наведено висновки та пропозиції.

1. Теоретичні основи аналізу обігових коштів

1.1 Сутність, цілі та задачі аналізу обігових коштів

Оборотний капітал – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.

Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні нової вартості, функціонуючи в процесі кругообігу всього капіталу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал обертається швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборотного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного аналізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:

по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою – для обслуговування лише його операційної діяльності;

по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);

по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;

по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

по-п'яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.

Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.

Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:

• аналіз складу та структури оборотних активів;

• оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;

• аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;

• аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;

• аналіз грошових коштів на підприємстві;

• аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) – економічної служби підприємства.

Відповідно до розробленої економічної політики та необхідної інформаційної бази підприємство:

• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;

• розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності;

• затверджує правила документообігу та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

• передбачає складання балансів філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

1.2 Методика аналізу обігових коштів

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів наведено в табл. 1.1:

Таблиця 1.1. Показники стану й ефективності використання оборотних коштів

№ пор.	Показник	Визначення	Економічна суть
1	2	3	4
1	Наявність оборотних коштів	(Вк+В) – (Фос+ПК)	Характеризує величину власних оборотних коштів
	а) нестача	Фн<Н	Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю
	б) надлишок	Фн>М	Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом
2	Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства	Ф «/М	Відображує частку вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства
3	Оборотність	Фоб • Т / Вр	Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот
4	Коефіцієнт обороту	Вр/Ф о6	Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується
5	Коефіцієнт завантаження	Ф о6/ Вр	Показує, скільки оборотних коштів авансовано в 1 грн реалізованої продукції
6	Прибутковість	П/Ф о6	Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів
7	Рентабельність	П* 100%/Фо6	Визначає ступінь використання оборотних коштів

Примітка: ВК – власні кошти; В-забезпечення наступних витрат; Фос – основні засоби та інші необоротні активи; Пк – позикові кошти; Фн – фактична наявність оборотних коштів; Н – норматив оборотних коштів; М – вартість майна підприємства; С – середня вартість оборотних коштів; Т – тривалість періоду, за який обчислюється оборот оборотних коштів; Вр – обсяг реалізації продукції; П – прибуток від реалізації продукції.

В усіх цих формулах бере участь показник суми оборотних коштів, який складається з оборотних коштів у виробничих запасах, оборотних коштів у виробництві, готової продукції, коштів і коштів у розрахунках.

Отже,

Фоб = Фз.р + Фн.в + Фгп + Фн.н, (1.1)

де Ф3.р – запас ресурсів; Фнв – незавершене виробництво; Фгп – запас готової продукції на складі; Фн.н – ненормовані оборотні кошти (готова продукція відвантажена).

Блок-схему факторного аналізу коефіцієнта оборотності наведено на рис. 1.1.

Проведення аналізу оборотного капіталу за вказаною схемою включає п'ять етапів:

1. На першому етапі аналізують динаміку загального обсягу оборотних активів, що використовуються підприємством: темпи зміни середньої їх суми в порівнянні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми всіх активів; динаміку частки оборотних активів у загальній сумі активів підприємства.

2. На другому етапі аналізують динаміку складу оборотних активів підприємства в розрізі основних їх видів – запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів, запасів готової продукції, дебіторської заборгованості, залишку грошових активів. У процесі цього етапу аналізу розраховують та вивчають темпи зміни суми кожного з цих видів оборотних активів порівняно з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції, розглядають динаміку частки основних видів оборотних активів у загальній сумі. Аналіз складу оборотних активів підприємства за окремими видами дає змогу оцінити рівень їх ліквідності.

Рис. 1.1. Блок-схема факторного аналізу коефіцієнта оборотності

3. На третьому етапі вивчають оборотність окремих видів оборотних активів та загальної їх суми. Цей аналіз проводять з використанням показників – коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних активів. У процесі аналізу встановлюють загальну тривалість та структуру операційного, виробничого та фінансового циклів підприємства, досліджують основні чинники, які визначають тривалість цих циклів.

4. На четвертому етапі аналізу визначають рентабельність оборотних активів, досліджують визначальні її чинники. У процесі аналізу використовують коефіцієнт рентабельності оборотних активів, а також модель Дюпона:

Ro.k.=Rb.p.*Kоб*100% (1.2)

де Ro.k. – рентабельність оборотних коштів; Rb.p. – рентабельність виручки від реалізації; Коб – коефіцієнт оборотності.

5. На п'ятому етапі аналізу розглядають склад основних джерел фінансування оборотних активів – динаміку їх суми та частку в загальному обсязі фінансових ресурсів, що інвестовані в ці активи, визначають рівень фінансового ризику, який генерується структурою джерел фінансування оборотних активів, яка склалась.

Результати проведеного аналізу дають змогу визначити загальний рівень ефективності управління та використання оборотних активів на підприємстві, а також виявити основні напрямки їх підвищення у майбутньому періоді.

2. Характеристика і аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства

2.1 Коротка характеристика підприємства

Підприємство засноване у жовтні 1935 року. Перетворення державного підприємства Чернівецький гумовзуттєвий завод у ВАТ «Розма» відбулося відповідно до наказу Фонду держмайна №26-ДП від 13.08.1993 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.92 р. №179/13 «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства.»

Нова редакція статуту відкритого акціонерного товариства була затверджена загальними зборами акціонерів 16 липня 2007 р. (протокол №16) та зареєстровано Державним реєстратором Чернівецького міськвиконкому 03.08.2007 р. за №10381050004001313.

Основними видами діяльності товариства, як це засвідчено в довідці головстатуправління в Чернівецькій області (№175 від 21.02.2005 р.) є:

- код 19.30.1 – виробництво взуття;

- код 25.13.0 – виробництво інших гумових виробів;

- код 25.21.0 – виробництво пластин, труб і профілів з пластмаси;

- код 52.43.1 – роздрібна торгівля взуттям;

- код 51.42.3 – оптова торгівля взуттям;

- код 60.24.1 – діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Товариству привласнено коди:

– ідентифікаційний – 00152336;

- місцезнаходження – 7310136600;

- форми власності – 10.

Юридична адреса: 58023, м. Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 525315.

На звітну дату на підприємстві діють виробництво полімерних виробів, допоміжні цехи та служби. Основні види продукції: труби поліетиленові, поліпропіленові, металопластикові, фітинги; взуття полімерне та гумове; товари культурно-побутового призначення

Асортимент ВАТ «Розма» складається з: клеєного взуття (цільногумові галоші), формового взуття (взуття з текстильним верхом, туфлі гумотекстильні, взуттяспортивне, ботики гумотекстильні), литтєвого взуття (чобітки з ПВХ, туфлі тексильно-полімерні, галоші з ПВХ, туфлі пляжні для активного відпочинку, чобітки текстильно-полімерні, рибацькі литтєві чоботи з ПВХ).На підприємстві було розроблено і впроваджено у виробництво багато нових моделей взуття. Це такі, як туфлі чоловічі текстильно-полімерні кімнатні із закритою п'яткою. Також розроблені і впроваджені у виробництво нові моделі чоловічих утеплених чобіт з полімерними підошвами і робочих клеєних чобіт на утепленій підкладці, які суттєво відрізняються від усіх моделей чобіт чоловічих, що виготовляються на сьогодні підприємством. На базі галош литтєвих жіночих та чоловічих було розроблено та впроваджено у виробництво нові моделі чобіток комбінованих та жіночих для сезону. Жіноча модель розроблена двох варіантах: середньої висоти та вкорочена. Ці моделі взуття не мають аналогів на ринку і користуються попитом серед споживачів. Велика робота була проведена по розробці та впровадженню в виробництво нетканих матеріалів на арт. 113, 110, 09 і 203, що дало можливість знизити собівартість продукції і отримати додатковий прибуток.

Основним кінцевим споживачем продукції є сільське населення з низьким рівнем доходу. ВАТ «Розма» здійснює збут своєї продукції через канали просування товару від виробника до кінцевого споживача через регіональні склади, фірмові магазини, приватних підприємців.

Проблемою для галузі є відсутність в Україні виробництв каучуків, прискорювачів вулканізації, барвників (типу індулін) та інших хімікатів. Придбання їх через посередників призводить до подорожчання взуття, що припустимо через вкрай низьку платоспроможність населення.

Основними вітчизняними конкурентами є: «Еластомер» (Горлівка), який виробляє 16% від загального обсягу виробництва полімерного взуття в Україні, завод пресформ (Кривий Ріг) – 16%, ЕЛПО (Київ) – 5%, заводи ГТВ Львова та Стрия.

Збут продукції, що виробляє ВАТ «Розма» схильний до сезонних коливань. Так, на вересень-грудень припадає до 80% від реалізованої за рік продукції. В цей період підвищеним попитом користуються галоші цільногумові клеєні. Для більш повного задоволення споживачів даним видом взуття і для запобігання виникнення дефіциту практикується створення товарних запасів сезонного взуття.

Найважливішою структурною одиницею ВАТ «Розма» є виробництво полімерного взуття, до складу якого входять підготовчий цех, цех виготовлення формового і литтєвого взуття. Допоміжні цехи: ремонтний, енергичний. Обслуговуючі господарства: ділянка підготування сировини і матеріалів (склад тканин, склад хімікатів, склад допоміжних матеріалів), транспортний цех. До складу управлінського апарату входять: планово-виробничий відділ, відділ маркетингу, технічний відділ, відділ технічного контролю, відділ організації праці і кадрів, відділ АСУ, центральна бухгалтерія, юридичний відділ, енергомеханічний відділ. У 20 містах України створені представництва ВАТ «Розма» – регіональні склади.

Загальне керівництво усіма підрозділами здійснює виконавча дирекція. Дочірніх підприємств, філій та представництв немає.

З січня 2000 року бухгалтерський облік фінансово-господарських операцій на підприємстві здійснюється у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» за №996-XІV від 16.07.99 р., а також Положень(стандартів) бухгалтерського обліку. Одночасно Міністерством фінансів України затверджений новий план рахунків бухгалтерського обліку і інструкція по його використанню. У відповідності з цим на підприємстві починаючи з січня 2000 року облік всіх фінансово-господарських операцій ведеться по новому плану рахунків, а для конкретизації окремих господарських операцій ведуться субрахунки. З метою взаємозв'язки показників рахунків і субрахунки розроблений і затверджений генеральним директором підприємства графік документообігу. Починаючи з липня 1997 року на підприємстві діє система бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій для: – управлінського обліку – податкового обліку

Бухгалтерський облік у товаристві заведений по журнально-ордерній системі рахівництва, в облікових регістрах встановленої форми, по новому плану рахунків, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996 та наказу Мінфіну України від 30.11.99 р. №291. При цьому аналітичний облік окремих господарських операцій регламентований у товаристві відповідним власним наказом «Про облікову політику».

Відповідно до встановленої у товаристві облікової політики оцінка вибуття запасів здійснюється за методом середньозваженої собівартості відповідної одиниці запасів. У балансі запаси відображаються за первісною вартістю, що відповідає вимогам П(С) БО 9 «Запаси». Аудитом підтверджується незмінність протягом звітного року методу визначення оцінки вартості запасів.

2.2 Характеристика виробничих показників роботи підприємства і його технічних засобів

Сировина і матеріали.

Для виготовлення продукції використовується сировина і матеріали вітчизняного та імпортного виробництва:

- каучуки;

- пластикат полівінілхлоридний (ПВХ) для взуття;

- хімікати і мінерали (техвуглець, біла сажа, крейда, каолін, літопон, альтакс, каптакс, діфенілгуанідін, тіурам та інші);

- тканини для верха взуття, неткані матеріали, штучна шкіра, штучне хутро;

- нитки, фурнітура, оздоблювальні матеріали;

- інші матеріали.

Таблиця 2.1. Інформація про сировинну базу та основні характеристики споживачів продукції (послуг) емітента та розподіл споживачів за регіонами України та на зовнішніх ринках

Найменування продукції (виду продукції)	Сировинна база для виробництва (Україна, країни СНД, зарубіжжя)	Доля в загальному обсязі реалізації (за регіонами) (%)
Найменування продукції (виду продукції)		Україна	Країни СНД та Балтії	Країни дальнього зарубіжжя
Усього:	Д/Н	0	0	0
взуття	Україна, країни СНГ	78	22	0
труби	зарубіжжя	100	0	0

Таблиця 2.2. Технічні характеристики каландрів для розкочування пластмас та гуми

Найменування параметра	3–160–320 индекс 232.121	4–160–320 индекс 233.091	4–200–600 индекс 233.021	5–200–630 индекс 234.041	3–250–650 индекс 232.081–01	4–250–550 индекс 233.082	2–350–700 индекс 231.801	3–350–800 индекс 232.801	3–350–1250 индекс 232.803
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Діаметр робочої частини валків, мм	160	160	200	200	250	250	350	350	350
Довжина робочої частини валків, мм	320	320	600	630	650	550	700	800	1250
Число валків	3	4	4	5	3	4	2	3	3
Окружна швидкість верхнього валка м/мин (мін-1)	6–18	1–12	3–18	3–20	3–40	5–20	6–30	6–30	6–25

Таблиця 2.3. Інформація про основні засоби емітента (за залишковою вартістю)

Найменування основних засобів	Власні основні засоби (тис. грн.)		Орендовані основні засоби (тис. грн.)		Основні засоби, всього (тис. грн.)
Найменування основних засобів	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
1. Виробничого призначення:	18953.4	11595.3	0	0	18953.4	11595.3
будівлі та споруди	4176.8	0	0	0	4176.8	0
машини та обладнання	13639.3	11559	0	0	13639.3	11559
транспортні засоби	745.3	0.2	0	0	745.3	0.2
інші	392	36.1	0	0	392	36.1
2. Невиробничого призначення:	0	0	0	0	0	0
будівлі та споруди	0	0	0	0	0	0
машини та обладнання	0	0	0	0	0	0
транспортні засоби	0	0	0	0	0	0
інші	0	0	0	0	0	0
Усього	18953.4	11595.3	0	0	18953.4	11595.3
Опис	Коефіцієнт зносу основних засобів становить 0,26

2.3 Економічна ефективність роботи підприємства

Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства наведено в табл. 2.4. на підставі даних звітності підприємства ф. 1 м «Баланс» і ф. 2 м «Звіт про фінансові результати».

Таблиця 2.4. Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ «Розма» за 2007 та 2008 рік

№ п/п	Показники	Попередній 2007 рік	Звітний 2008 рік	Відхилення
№ п/п	Показники	Попередній 2007 рік	Звітний 2008 рік	Абсолютне (п. 4 – п. 3)		Відносне (п. 5*100:п. 3)
1	2	3	4	5	6
1)	Виручка від реалізації товарів та послуг, грн. ф. 2стр010	29 624,00	36 453,00	6 829,00	23,05
2)	Податки з доходу, грн. ф. 2 стр. 0,15+020+025+030	5 924,80	7 292,90	1 368,10	23,09
3)	Податок з доходу у відсотках до виручки від реалізації, % п. 2*100/п. 1	20,00	20,01	0,01	0,03
4)	Виручка без податків з доходу (ЧД), тис. грн (п. 1 – п. 2)	23 699,20	29 160,10	5 460,90	23,04
5)	Собівартість реалізованих товарів, грн	18 058,00	25 019,00	6 961,00	38,55
	Собівартість у% до виручки (п. 5*100/п. 1)	60,96	68,63	7,68	12,59
6)	Прибуток від основної діяльності, тис. грн (п. 4 – п. 5)	5 641,20	4 141,10	-1 500,10	-26,59
7)	Прибуток від основної діяльності у% до виручки, % (п. 6*100/п. 1)	19,04	11,36	-7,68	-40,34
8)	Рівень рентабельності поточних витрат, % (п. 6*100/п. 5)	31,24	16,55	-14,69	-47,02
9)	Позареалізаційні доходи та витрати, тис. грн ф. 2 стр. 060–070–080–090+110+120+130–140–150–160	7 946,80	11 678,90	3 732,10	46,96
10)	Балансовий прибуток, тис. грн (п. 6 + п. 9)	13 588,00	15 820,00	2 232,00	16,43
11)	Рівень рентабельності реалізації, % (п. 10*100/п. 1)	45,87	43,40	-2,47	-5,38
12)	Податок, виплачений з прибутку, тис. грн ф. 2 стр. 180	3 397,00	3 955,00	558,00	16,43
13)	Податок, виплачений з прибутку до балансового прибутку, % (п. 12*100/п. 10)	25,00	25,00	0,00	0,00

За 2007–2008 роки виручка від реалізації товарів та послуг збільшилася на 6 829,00 тис.грн (в 2007 році складала 29 624,00 тис.грн, а в 2008 році 36 453,00 тис.грн), при цьому собівартість реалізованих товарів становила відповідно 18 058,00 тис.грн та 25019,00 тис.грн (збільшилася на 6 961,00 тис.грн). Як наслідок, питома вага собівартості до виручки збільшилася з 60,96% до 68,63% (+7,68%) й прибуток від основної діяльності у% до виручки зменшився з 19,04% до 11,36% (-7,68%).

Рівень рентабельності поточних витрат в минулому році складав 31,24%, а в звітному 16,55% тобто зменшення -14,69% рівня минулого року.

Рівень рентабельності реалізації також має негативну тенденцію – в минулому році 45,87%, в звітному році 43,40% (-2,47%).

Загальні негативні показники діяльності підприємства підтверджуються й зменшенням питомої ваги чистого прибутку у відношенні до виручки на -1,85% (з 34,40% у минулому році до 32,55% у звітному 2008 році).

3. Аналіз забезпеченості обіговими коштами і ефективності їх використання

Страницы: 1, 2, 3