Дослідження впливу інноваційного процесу на кінцеві результати діяльності підприємства ЗАТ "Інформаційні та технологічні системи" (венчурний інноваційний проект "WEB-технологія подання звітності платниками податків в податкові інспекції&quo

Результати аналізу структури балансу та показників джерел формування майна (активів) підприємства:

1. За звітний період в структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни: при загальному рості валюти балансу на 28,7%, капітал зріс на 14,1%, довгострокові залучені ресурси впали на 29,6%, а короткострокові залучені ресурси зросли на 98,8% (в основному за рахунок короткострокового кредитування).

2. В структурі активів виникли наступні суттєві зміни:

-                      необоротні активи зросли незначно (на 9,75%);

-                      оборотні активи зросли на 46, 1%, при цьому за рахунок наступних факторів

-                                                          поточні фінансові інвестиції в оборотних активах зросли на 800 тис. грн. (на 320%);

– дебіторська заборгованість за роботи та послуги в оборотних

активах зросла на 463 тис. грн. (на 122%).

3. Довгострокові джерела коштів (капітал та довгострокові позики) дещо зросли, при цьому:

-                      довгострокові кредити, надані банками, впали на 400 тис. грн. (на 42%), але

-                      це компенсувалося зростанням капіталу ЗАТ «ІТС» на 663 тис. грн. (на 14.18%)

4. Короткострокові джерела коштів значно зросли на суму 2 100 тис. грн.

(на 98,8%) за рахунок короткострокових кредитів банків.

5. Зміни в структурі пасивів джерел носять негативний характер, так як значно падає стійкість джерел за рахунок підвищення долі ризикованих ресурсів.

Зміни в структурі активів виникають за рахунок авансованих вкладень в розробку інноваційного проекту (+ 800 тис. грн.), які враховані як фінансові інвестиції (самофінансування). Негативним є зростання дебіторської заборгованості, але під суми цієї заборгованості оформлені короткострокові кредити банків – оскільки заборгованість виникла при затримці розрахунків за побудовану комп'ютерну мережу для податкової адміністрації України і буде сплачена безумовно (за рахунок коштів держбюджету наступного року).

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності ЗАТ «ІТС»

При аналізі фінансових результатів діяльності ЗАТ «ІТС» використані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати» (Форма 2), які обумовлюють зміст і форму Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей [31].

В таблиці 2.3 наведено звіт про фінансові результати роботи за 2000 рік та результати порівняльних розрахунків зміни валюти та структури звіту за відповідними групами агрегатів.

Як показує аналіз даних розрахунків по ЗАТ «ІТС» (таблиця 2.3) за 2000 р.:

– виручка від реалізації зросла на 140%, одначе і собівартість зросла на 133% (тобто є розширення масштабів послуг та робіт підприємства);

– прибуток до оподаткування зріс на 173%, одначе біля 38% загублено за рахунок надзвичайних витрат з чистого прибутку після оподаткування (це штрафи за порушення валютного законодавства – затримка поставки активного обладнання для побудови комп'ютерної мережі з США – антидемпінгова поправка на експорт в США);

– в результаті чистий прибуток до розподілу зріс всього на 24%.

Загублення при надзвичайних витратах великого проценту фактичного прибутку привело до зміщення нормальних оцінок по рентабельності роботи підприємства ЗАТ «ІТС» (таблиця 2.4):

-                                 при позитивній динаміці рентабельності роботи капіталу та активів,

-                                 результативна рентабельність підприємства (на капітал) піднялася

незначно, що політично привело до збільшення проценту розподілу прибутку у дивіденди акціонерам (для загладжування «провини» менеджменту підприємства).

Як видно з показників табл. 2.3 прибутковість акцій у 2000 році зросла з 5,06% до 10,5%, при чому розрахункова прибутковість акцій (без форс-мажорного штрафу за порушення валютного законодавства) у 2000 році повинна була бути 17, 8%. Це нижче середньої облікової ставки за депозитами – 25%, та вище рівня інфляції 2000 р., який дорівнює – 12%. При цьому звертає на себе увагу факт екстенсивного зростання обсягів реалізації, що відповідає практично незначному зростанню доходу на 1 акцію. Таким чином, фінансові показники показують прояви стагнаційних процесів та необхідності інноваційних рішень у бізнесі підприємства.

Вказаний рівень доходності акцій дозволяє впевнити акціонерів тільки у частковій необхідності фінансування інноваційного проекту за рахунок перерозподілу чистого прибутку від сталого бізнесу ЗАТ «ІТС» (у 2000 р. – це 50% від суми чистого прибутку).

Згідно з статутом ЗАТ акціонери можуть погодитися для фінансування інноваційного проекту на емісію та викуп 5-річних облігацій підприємства ЗАТ «ІТС» на суму 25% від статутного капіталу під 25% річних, що гарантує їм повернення основної суми та тверду ставку річної доходності.

2.4 Аналіз фінансової стійкості ЗАТ «ІТС»

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

-                      рівнем покриття матеріальних обігових коштів стабільними джерелами фінансування;

-                      платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов’язання мобільними активами);

-                      часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств в Україні.

Ринкова стійкість визначається показниками, що характеризують рентабельність підприємства, ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність, дивідендну політику тощо.

Відповідно до стандартів фінансової звітності саме показники фінансової стійкості відображають напрямок фінансової діяльності підприємства. За визначенням, це діяльність, яка зумовлює зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

За критерієм вартості залучення капіталу, а також ураховуючи позитивний вплив фінансового важеля, підприємству було б вигідно формувати свої активи насамперед за рахунок позикових коштів. Проте якщо величина позикових коштів значно перевищує власні, підприємству загрожує банкрутство, оскільки позичальники можуть водночас виставити вимоги щодо повернення боргів.

Співвідношення між власними і позиковими коштами визначає наперед фінансову стійкість підприємства у довгостроковому плані. Підприємство з не ризиковим співвідношенням упевніше почувається на ринку капіталу за рахунок додаткової емісії акцій, облігацій або кредитів банків.

У вітчизняній практиці використовують сукупність показників для аналізу фінансової стійкості підприємства з погляду структури джерел фінансування.

1. Коефіцієнт автономії коштів Ка визначається відношенням власних коштів Вк (статутний фонд + нерозподілений прибуток) до загальної суми фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (підсумок балансу) Фр [2]:

 (2.1)

Коефіцієнт Ка характеризує частку власного капіталу підприємства. Чим більше значення цього показника, тим більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50%, тобто Ка>0.5. Мінімальне значення коефіцієнта автономії (Ка=0.5) свідчить про те, що всі зобов’язання підприємства можуть біти покриті його власними коштами.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості Кф.с. розраховується як відношення власних коштів Вк і довгострокових пасивів Дп (підсумок розділу ІІ пасиву) до загальної суми фінансових ресурсів підприємства Фр [2]:

 (2.2)

При цьому довгострокові пасиви в зв’язку з тривалістю знаходження в обороті підприємства прирівнюються до його власних коштів. Теоретичне значення Кф.с.=0.85–0.90.

3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів Кзк розраховується за формулою [2]:

 (2.3)

Якщо нормальне мінімальне значення Ка=0.5, то нормальне співвідношення залучених і власних коштів Кзк=1. Значення Кзк показує, скільки позикових коштів (сума розділів ІІІ та ІV пасиву) припадає на 1 грн власного капіталу. Збільшення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

4. Коефіцієнт залучення довгострокових пасивів Кдп визначається діленням суми довгострокових пасивів Дп (підсумок розділу ІІ пасиву) на величину власних коштів (Вк+Дп). Він показує частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства нарівні з власними коштами [12]:

 (2.4)

Збільшення значення цього коефіцієнта свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про погіршення його фінансової стійкості.

5. Коефіцієнт фінансової незалежності Кн показує частку власних коштів у загальній сумі заборгованості [12]:

 (2.5)

Теоретичне значення Кн не менше 0.2.

6. Коефіцієнт маневреності власних коштів Кмвк показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства [12]:

, (2.6)

де Вок – власні оборотні кошти. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливостей вільно маневрувати власними коштами. теоретичне значення його 0.4–0.6.

7. Коефіцієнт реальної вартості основних і оборотних коштів Крв у майні підприємства показує частку витрат у виробничий потенціал підприємства і визначається формулою [5]:

, (2.7)

де      Па – позаоборотні активи (основні кошти – підсумок розділу І активу);

Оа – оборотні активи (підсумок розділу ІІ активу);

Паб – підсумок активу балансу.

Цей коефіцієнт характеризує ефективність використання коштів для підприємницької діяльності.

8. Коефіцієнт інвестування Кінв характеризує частку джерел власних коштів підприємства в покритті поза оборотних активів (основних коштів) Па в загальній сумі джерел власних Вк і прирівняних до них коштів Кп [5]:

 (2.8)

Оптимальне значення цього показника дорівнює 1.

9. Коефіцієнт покриття запасів і витрат Кпзв визначається як відношення власних коштів до підсумку розділу ІІ активу балансу. Оптимальне значення даного показника дорівнює 0.5 [21].

10. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами Кзвок характеризує, наскільки мобільні активи підприємства покриваються власними оборотними коштами [12]:

 (2.9)

 (2.10)

Нормальне значення цього показника становить 0.6–0.8.

11. Коефіцієнт ефективності використання власних коштів Кеввк показує, скільки прибутку дає 1 грн власних коштів [12]:

 (2.11)

Теоретичне значення Кеввк не менше за 0.4.

12. Коефіцієнт використання фінансових ресурсів всього майна показує термін окупності коштів, вкладених у майно [15]:

 (2.12)

Розрахунки коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість підприємства, узагальнюються в таблиці 2.5.

Розглянемо абсолютні показники фінансової стійкості.

Вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування:

-                      власні оборотні кошти (НВОК);

-                      власні оборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);

-                      власні оборотні кошти, довго – та короткострокові кредити і позики

(НВОК + Дп + ДФЗ).

Згідно з цим сума власних оборотних коштів визначається як різниця між власним капіталом (Вк) та вартістю необоротних активів (НА), н покриття якої насамперед спрямовується власний капітал, тобто НВОК = Вк – НА. Наявність власних оборотних коштів, тобто додатне значення НВОК – мінімальна умова фінансової стійкості.

Загальноприйнятою формулою визначення власних оборотних коштів є різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгострокових зобов’язань та необоротними активами. Отже, власні оборотні кошти є частиною оборотних коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов’язань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоч і не є такими.

Для визначення типу фінансової стійкості розмір власних оборотних коштів розраховується як різниця між власним капіталом і необоротними активами.

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості [14].

1. Абсолютна стійкість – для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів; платоспроможність підприємства гарантована:

З < НВОК

2. Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:

З < НВОК+Дп

3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:

З < НВОК + Дп + ДФЗ

4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає «нормальних» джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:

З > НВОК + Дп + ДФЗ

Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).

Розрахунок загальних показників фінансової стійкості приведений в табл. 2.6

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5