Ефективність формування і використання фінансових ресурсів державного підприємства

З 2003 по 2005 рік дохід від реалізації продукції підвищився на 169386 грн. (з 229160 до 398546 грн.), що становить 73,9 %. У 2005 р. порівняно з 2003 р. валовий прибуток підприємства збільшився на 211435 грн, що у відсотковому вираженні становить 360,7%. Чистий же прибуток підприємства збільшився з 2003 по 2004 рік на 48248 грн (228,05 %). З 2004 р. по 2005 р. зріс на 41451грн (148,2 %).

Аналізуючи далі показники, можна сказати, що підприємство має здатність розраховуватись по своїм зобов’язанням за рахунок наявних грошових коштів і за рахунок власних фінансових ресурсів, так як за аналізований період коефіцієнти ліквідності і фінансової стійкості, відповідають нормативним значенням (>0,2;>1відповідно).

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Основні показники майнового стану та ліквідності державного підприємства ПДЛП „Полтаваоблагроліс” наведені у таблиці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Основні показники майнового стану та ліквідності

державного підприємства ПДЛП „Полтаваоблагроліс”

за період з 2003 по 2005 рр.

Аналізуючи дану таблицю можна зробити наступні висновки, що коефіцієнт зносу характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їхньої первісної вартості. З 2003 по 2005 рр. цей показник збільшився на 82,6%.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період. Цей показник на досліджуваному підприємстві в загальному з 2003 по 2005 зменшився на 0,01. Хоча у 2005 р. порівняно з 2004 р. цей показник збільшився у відсотковому відношенні на 87,5 % ( з 0,01 по 0,07).

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників: коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт швидкої ліквідності – це відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. За період з 2003 по 2004р. цей коефіцієнт зменшився на 0,06. Хоча в 2005р. збільшився в 4,8 рази.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Обчислюється як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань. Цей показник зріс у 2005 р. порівняно з 2004 р. на 63,4%.

Чистий оборотний капітал – це різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність. Значення цього показника у ПДЛП „Полтаваоблагроліс” характеризується позитивною тенденцією до збільшення: з 2003 по 2005 р. він зріс на 71893 грн. Це свідчить про те, що підприємство спроможне сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність.

Отже, як бачимо з розрахунків, багато показників фінансово-господарського стану ПДЛП „Полтаваоблагроліс” є нижчі норми і потрібно робити відповідні висновки щодо того, як покращити стан підприємства.

2.3 Аналіз стану фінансових ресурсів державного підприємства ПДЛП „Полтаваоблагроліс”

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується показниками рентабельності, ділової активності і фінансової стійкості.

Даний аналіз проведений у таблиці 2.3. Всі показники розраховуються на основі фінансової звітності (додаток А, Б, В, К).

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання фінансових ресурсів

за період з 2003 по 2005 рр.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність і розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу. З 2003 по 2005 р. цей показник збільшився на 127,3%, але загалом відповідав нормативному значенню (0,5).

Коефіцієнт маневреності власного капіталу – це відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Він показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована. Цей показник мав тенденцію до зростання: з 2003 по 2004 зріс на 34,7%, з 2004 по 2005 р. – на 105,9% і в цілому відповідав нормативному значенню (більше 0).

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. З 2003 по 2004 рр. цей показник збільшився на 13,5% (з 1,33 в 2003 році до 1,51 в 2004 році). Загалом за досліджуваний період коефіцієнт зменшився на 91,7 % (з 1,33 в 2003 році до 1,22 в 2005 році).

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів – це відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньорічної величини балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. На досліджуваному підприємстві ПДЛП „Полтаваоблагроліс” цей показник мав позитивну тенденцію зростання з 2003р. по 2004 р. – у 1,9 раза, а з 2004 по 2005 р. збільшився на 85,8%.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – це відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. З 2003 р. по 2005 р. цей показник зменшився з 76 до 15відповідно ( 19,7 %).

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості порівняно з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості навпаки збільшився з 2003 по 2005 рр. на 7,7 ( з 76,3 в 2003 році до 84 в 2005 році).

Строк погашення кредиторської та дебіторської заборгованості розраховується як відношення тривалості звітного періоду до кредиторської або дебіторської заборгованості і показує середній період погашення кредиторської або дебіторської заборгованості підприємства. З 2004 р. по 2005 р. строк погашення кредиторської заборгованості зменшився з 43 до 24 днів. Але загалом відбулося збільшення строку з 2003 по 2005 рр. на 38 днів. Строк погашення дебіторської заборгованості не змінився (5 днів у 2005 році), але порівняно з 2004 роком зріс на 3 дні.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів – це відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів. Він характеризує швидкість реалізації товарно - матеріальних запасів підприємства. У період з 2003 по 2004 р. цей показник у динаміці зменшився на 0,52. А в період з 2004 по 2005 р. збільшився на 1,15, в загальному з 2003 по 2005 р. збільшення склало 17,2 % (з 3,67в 2003 році до 4,3 в 2005 році). Отже, швидкість реалізації товарно – матеріальних запасів збільшилась.

Фондовіддача показує ефективність використання основних засобів. З 2003 р. по 2004 р. вона збільшилась на 7,6%, тобто випуск продукції в розрахунку на 1 грн. вартості основних фондів збільшився, що характеризує більш ефективне використання основних фондів. Але з 2004 р. по 2005 р. цей показник зменшився на 1,2, що показує погіршення ефективності використання основних фондів.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладання коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Коефіцієнт рентабельності активів – це відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Розрахунок цього показника для ПДЛП „Полтаваоблагроліс” показує, що за період 2003 – 2005 рр. використання активів було досить ефективним, загальне збільшення цього показника становило 153,8 %. Хоча в 2004 році порівняно з 2005 р. цей коефіцієнт був значно вищий у 1,4 раза. Але це не свідчить про значне зменшення рентабельності активів.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. За період досліджуваний коефіцієнт знизився на 13,3 % ( з 0,3 до 0,04). Хоча з 2003 по 2004 рр. цей показник зріс на 0,06 і становив у 2004 році 0,36.

Коефіцієнт рентабельності продукції характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності. З 2003 р. по 2004 р. даний показник зменшився у 0,87 раза (з 2,3 в 2003 році до 2,0 в 2004 році).

Отже, можна сказати, що на досліджуваному державному підприємстві ПДЛП „Полтаваоблагроліс” фінансові ресурси використовуються не достатньо ефективно, про що свідчать розрахунки показників фінансової стійкості, ділової активності та показників рентабельності.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності та фінансової стійкості. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На ПДЛП „Полтаваоблагроліс” можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

- зменшення запасів та готової продукції на складах на підприємстві;

- зменшення дебіторської заборгованості;

- зменшення поточних зобов'язань.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату зобов’язань. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи для інших цілей.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати зберігання зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних коштів, збільшенню запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що, в свою чергу, примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативно впливає на структуру капіталу підприємства. Також збільшуються об’єми готової продукції на складах, в наслідок поганої роботи маркетингового відділу та не конкурентноздатності продукції.

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Підвищення оборотності оборотних коштів зводиться до виявлення результатів і витрат, зв'язаних із збереженням запасів, і підведенню розумного балансу запасів і витрат. Для прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві доцільно:

- планування закупівлі необхідної сировини;

- удосконалювання прогнозування попиту;

- швидка доставка сировини.

При тому, що темп росту запасів складає 78,6 % ( 8513 : 10826).

Доцільно було б зменшити запаси на 18 %. Сума, (18 % від вартості запасів), піде на закупівлю більш високоякісної сировини для більш рентабельнішого асортименту, а інша частина на розрахунок із кредиторами.

Вартість запасів на прогнозний рік складатиме 6980,7 грн.

Після того, як ми підставимо нове значення до коефіцієнта оборотності запасів. Вийде таке прогнозне значення.

К об. зап. 2005 рік = 39587 : 9214,5= 4,3 разів.

К об. зап. на прогнозний рік = 39587 : 8448,35 = 4,7 разів.

Тобто коефіцієнт оборотності збільшився в порівнянні з минулим роком на 9,3 %. Отже, зміна приводить до позитивного впливу на цей коефіцієнт.

Другий захід. Прискорення оборотності оборотного капіталу складається в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, прийнятий на підприємстві, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним клієнтам звичайно, виробляється в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвинутих країнах широко розповсюдженою є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

- покупець одержує двопроцентну знижку у випадку оплати отриманого товару протягом десяти днів із початку періоду кредитування;

- покупець оплачує повну вартість товару, якщо оплата відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

- у випадку несплати протягом місяця покупець буде змушений додатково оплатити штраф, величина якого може варіювати в залежності від моменту оплати.

Найбільш уживаними способами впливу на дебіторів із метою погашення заборгованості є напрямок листів, телефонні дзвінки, персональні візити, продаж заборгованості спеціальним організаціям (факторинг).

При збільшенні запланованого випуску продукції на 10 % від поточного розміру, та зниження дебіторської заборгованості на 33 % (завдяки вище переліченим методам впливу) підприємство матиме такий прогнозний вигляд коефіцієнта.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на прогнозний період = 365334,2 : (3696 + 2686,7)/2 = 14,5 разів на рік,

де 365334,2 грн. - це сума, яка може бути одержана на наступний прогнозний рік від реалізації продукції (за вирахуванням непрямих податків), передбачена відділом маркетингової служби на підприємстві, тобто це чистий доход від реалізації продукції. Сума 2686,7 грн. отримана внаслідок зменшення суми вартості дебіторської заборгованості на 33 %.

Це значить, що підприємство за допомогою дебіторської заборгованості може зробити собі покращення в фінансовому становищі, збільшуючи цим самим свою оборотність, як дебіторської заборгованості так оборотності оборотних активів в цілому.

Третій захід. Спрямований на зменшення поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат.

По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та готової продукції на складі.

На період минулого року підприємство має тенденцію до покращення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

В 2004 році цей показник склав 8,5, а в 2005 році даний коефіцієнт дорівнював 15.

Завдяки тому, що підприємство зробило переоцінку майна, цим самим збільшило суму амортизації, а це збільшило собівартість реалізованої продукції. Собівартість в 2004 році складала 42488 грн., в 2005 році 39587 грн.

Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшення її на 17 %), 945,4, грн. середнє значення її буде 1040,7 грн.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме 31,9. Це у 2,1 рази більше ніж попередній коефіцієнт минулого року.

Отже підприємство, створюючи цей та інші заходи, по зменшенні кредиторської заборгованості, запасів, дебіторської заборгованості, має можливість покращити свою ділову активність, та ще ряд інших коефіцієнтів, такі, як співвідношення позикового та власного капіталу на суму зменшеного поточного зобов’язання, та ряд інших коефіцієнтів фінансової сталості, ліквідності та рентабельності всього капіталу в цілому.

Основний якісний фактор, який впливає на формування прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом операційного лівереджу.

Ефект впливу цього фактора на суму прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, зв’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький риск.

Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшені об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на прогнозний рік збільшити об’єм випуску продукції і виручку на 10 %, то при збільшенні об’єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів. При цьому прибуток находиться різницею виручки від реалізації, змінних витрат і постійних витрат. Валова ж маржа розраховується як різниця виручки від реалізації і змінних витрат, які мають пряму залежність від зміни обсягу виробленої продукції ( табл. 3.1 ).

Сила впливу операційного важелю за 2005 рік становить 1,06 (152776,1/144535,5), а на прогнозний період – 1,05 (168053,7/159813,1). Відхилення при цьому становитиме 0,01.

Таблиця 3.1

Операційний аналіз

З отриманих даних видно, що при зміні об’єму випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат а чим більша сума постійних витрат тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля дещо зменшилася від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені об’ємів випуску продукції на 10 відсотків величина збільшення прибутку відповідно буде 15277,6 грн.

Розрахуємо другий показник операційного лівереджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 8240,62 : 0,46 = 17914,39

Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2005 році (17914,39 = 17914,39).

Виходячи з того, що підприємство зменшує кредиторську заборгованість в прогнозному періоді на 10 %, а також зменшує дебіторську заборгованість на 33 %, це відображається на прогнозному розрахунку. Яким чином це вплине на ефект фінансового лівереджу і рентабельності власних засобів.

Розрахунок ефекту фінансового лівереджу на прогнозний рік проведено з урахуванням десятипроцентного зниження поточних зобов’язань.

Отже, можна сказати, що на підприємстві , практично , несформована ефективна структура капіталу, яка дозволяє виважено максимізувати рівень рентабельності власного капіталу.

ВИСНОВКИ

Актуальність вибраної теми обумовлена тим, що з переходом економіки України до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль раціонального формування і використання фінансових ресурсів підприємства.

Серед основних проблем, з якими на даному етапі зіткнулися українські державні підприємства, особливе місто займає проблема формування та використання фінансових ресурсів.

Згідно з Поддірьогіним, « фінансові ресурси - це частина грошових засобів які є розпорядженні підприємства, а саме грошові фонди та частина грошових засобів в не фондовій формі.

Л.Д. Буряком, котрий вважає, що «фінансові ресурси — це частина грошових коштів суб'єктів господарювання, яка перебуває у їхньому розпорядженні і спрямовується на виробничий, соціальний розвиток, матеріальне заохочення».

Отже, як ми бачимо що в сучасних умовах не існує єдиного підходу щодо визначення сутності поняття «фінансові ресурси». Незважаючи на різноманітність підходів поняття «фінансові ресурси», повинно містити форми їх прояву (фондова або не фондова), напрями використання, а також джерела формування фінансових ресурсів.

Таким чином, основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних фінансових ресурсів належать: статутний капітал, амортизаційні відрахування, резерви накопичені підприємством, валовий дохід та прибуток від різних видів господарської діяльності, ресурси від реалізації майна, інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фінансування, добродійні внески й інше.). До залучених позикових фінансових ресурсів підприємства відносяться: банківські кредити, кредиторська заборгованість, бюджетні асигнування, страхові відшкодування, благодійні внески і т.д.

Таким чином, можна зробити висновок, що дана оцінка комплексу перелічених показників дає змогу визначити, наскільки ефективно використовуються власні і залучені кошти підприємства. Цей аналіз наочно продемонструє конкретні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, адже неефективність призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Об’єктом дослідження виступає державне підприємство ПДЛП „Полтаваоблагроліс”. При аналізі даного підприємства виявилися це по-перше великий обсяг запасів сировини, внаслідок чого, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах. Має місце зменшення дебіторської заборгованості.

В цілому можна зробити висновок, що фінансовий стан ПДЛП „Полтаваоблагроліс” є задовільним, хоча існують і деякі недоліки. В основному не досить ефективно використовуються фінансові ресурси на даному підприємстві.

Виходячи з виявлених недоліків на підприємстві, з метою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, підприємству пропонується організувати такі заходи:

- випуск додаткового об’єму продукції;

- зменшення запасів на 18 %;

- зменшення поточних зобов’язань.

У результаті впровадження першого заходу, значно збільшиться кількість власних фінансових ресурсів, що можуть бути спрямовані на фінансування запасів і витрат, на виплату кредиторської заборгованості.

У наслідку впровадження другого заходу, також підвищиться оборотність запасів і підприємство звільнить додаткові ресурси, на придбання сировини, що в свою чергу збільшить рентабельність виробництва.

При впроваджені третього заходу підприємство значно підвищить оборотність групи ділової активності та фінансової стійкості. Та підвищить ряд коефіцієнтів ліквідності. До того ж, ще й отримає свій робочий капітал, що до цього він не існував ( як це показує нам коефіцієнт автономності).

Після впровадження всіх запропонованих заходів підприємство значно підвищить свою ділову активність, платоспроможність, ліквідність та рентабельність активів, залишаючись при цьому фінансово стабільним і фінансово гнучким.

Список використаної літератури

1.                    Артеменко В.Г., Беллендир М,В, Финансовый анализ: Учебное пособие. – М.: Издательство „ДИС”, НГАЭиУ, 2007. – 128 с.

2.                    Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 288 с.

3.                    Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств: Спец. 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Суми:, 2008. – 404 с.

4.                    Білик М.Д. Фінансові проблеми державних підприємств// Фінанси України (укр.) – 2006. - № 3. – С.70 – 83.

5.                    Бланк И.А. “Стратегия и тактика управление финансами”. – К,: МП. ИТЕМ лтд. – СП “АДЕФ – Украина”, 2008.

6.                    Ванькович Д.В.Удосконалення управління

7.                    Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств //Фінанси України (укр.).-2008.- № 12.-C. 58-63

8.                    Гур”єва Я.В. Оцінка ефективності залучених позикових коштів для формування оборотнього капіталу // Вісник УАБС (укр.).- 2008.- №2.-с.69-72

9.                    Давиденко Н.М. Фінансовий менеджмент піддприємств. // Фінанси України (укр.).- 2004. - №6. –с. 90-96

10.               Довідник фінансиста підприємства.- М.: Інфа – М, 2007, - 493 с.

11.               Домбровський В.С. Фінансове забезпечення функціонування і розвитку підприємств малого бізнесу на регіональному рівні: Спец. 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит.- Суми: , 2006.- 216 c.

12.               Єріс Л.М. Андеррайтинг як засіб залучення додаткових фінансових ресурсів // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України.- Х.: Фінарт,2007.- C.64- 66

13.               Єріс Л.М. Податкове планування як засіб збільшення фінансових ресурсів підприємств //Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2006.- № 2.-C. 76-87

14.               Єфімова О.В. фінансовий аналіз. – М.: Бухгалтерський облік,2005.-528с.

15.               Лисицына Е.В. Лекція 3. Керування активами укомпанії // Фінансовий менеджмент (рос.).- 2007.- №5.-с.112-128.

16.               Капустін В.В. Формування і використання фінансових ресурсів малих підприємств: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит.-Суми:, 2009.-215с.

17.               Кім.Г., Сопко В.В.,Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення. – К.: ЦНЛ, 2004. – 440 с.

18.               Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент.- К.: ЦУЛ, 2006.- 496 c.

19.               Колесова И.В., Такмакова Е.А. Деньги и кредит.- Севастополь: СевГТУ, 2007.- 196 c.

20.               Марченко А.А. Формування та використання фінансових ресурсів суб`єктів 08.04.01-Фінанси, грошовий обіг і кредит.- К.: , 2008.- 16 c..

21.               Музиченко А.О. Методи оптимізації структури фінансових ресурсів //Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2005.- № 6.-C. 12-16

22.               Опарін В.М. Фінанси - інституціональна структура суспільства //Фінанси України (укр.).- 2007.- № 8.-C. 24-31

23.               Павлова Л.Н. Фінансовий менеджменд. Керування грошовим обігом підприємства. –М.: Банки й біржі: ЮНИТИ, 2006. – 400 с.

24.               Пойда - Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фінансові ресурси підприємства //Фінанси України (укр.).- 2008.- № 1.-C. 96-104

25.               Финансовый анализ деятельности фирмы – М.: Крокус Интернейшнл, 2007.– 240 .

26.               Финансовый менеджмент теория и практика /Под ред. Е.С. Стояновой издательство второе. – М.: Издательство “Перспектива” 2007. – 574 с.

27.               Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2006. – 360 с.

28.               Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій/ За ред. д.е.н., проф.. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2007. – 268 с.

29.               Фінанси підприємств: Підручник/ Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.. А.М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2007. – 571 с.

30.               Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація// Фінанси України (укр..). – 2006. - № 4. – С. 77 – 82.

31.               Череп А.В. Удосконалення управління фінансовими ресурсами з метою підвищення результативності суб’єктів господарювання// Формування ринкових відносин в Україні (укр..). – 2005. - № 7. С. 44 – 48.

32.               Черкасов В. Е. Учебное пособие по финансово-экономическим расчетам. – М.: АУЗБанк, 2007.

33.               Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. – М.: Инфра – М, 2005. – 75 с.

34.               Шеремет А.Д. Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М.: Инфра, 2007 г.

35.               Шим Дж. К., Сигел Дж. Г. Финансовый менеджмент. – М.: Филинь, 2006. – 395 с.

Страницы: 1, 2