бесплатные рефераты

Фінансові потоки у неприбуткових організаціях



За умов міської комплексної програми «Турбота», на поліпшення умов життя самотніх малозабезпечених громадян м. Києва у 2006 році виділено 483,8 тис. грн.; на організацію безкоштовного харчування громадян похилого віку та інвалідів, які проживають в спеціалізованому жилому будинку на вул. Котельникова, 32/11 – 179,0 тис. грн.; на ремонт побутової техніки одиноких непрацездатних громадян похилого віку та інвалідів – 4,8 тис. грн.; на організацію безкоштовного харчування малозабезпечених громадян, утримання банків одягу, на придбання ліків, на ремонт білизни та придбання швейних приладів Київському міському комітету Товариства Червоного Хреста – 300,0 тис. грн.

Кошторис Київської міської організації ТЧХУ на благодійну діяльність за програмою «Турбота» у 2006 році наведено у таблиці 6.


Таблиця 6.

Кошторис Київської міської організації ТЧХУ на благодійну діяльність за програмою «Турбота» у 2006 році.

Вид допомоги

Планується

Кошторис витрат

Всього на рік, грн.

1.

Харчування самотніх хворих людей похилого віку у благодійних їдальнях Червоного Хреста

Діяльність 10 їдалень та пунктів харчування для 300 осіб (по 30 осіб у кожній)

1 обід × 1 особа/день = 4 грн.; 250 осіб × 4 грн. × 22 дні × 12 місяців = 264000 грн.

264000,0

2.

Придбання ліків для благодійних мікроаптечних пунктів медико-соціальних центрів Червоного Хреста

Діяльність 10 мікроаптечних пунктів

10 × 500 грн. = 5000 грн.

5000,0

3.

Утримання «банків одягу» Товариства

Діяльність 10 «банків одягу»

10 × 250 грн. = 2500 грн.

2500,0

4.

Забезпечення діяльності пунктів ремонту постільної та натільної білизни підопічним

Діяльність 10 пунктів ремонту одягу

10 × 200 грн. = 2000 грн.

2000,0

5.

Проведення міської благодійної акції для Почесних донорів крові

Свято Почесних донорів на 600 осіб

600 осіб × 67,9 грн. = 40740 грн.

40740,0

6.

Утримання санітарного транспорту (1 автомобіль) для перевезення хворих людей похилого віку у лікарні, інтернати та обслуговування даної категорії на дому

300 хворих

Придбання палива, запчастин, поточний ремонт, оплата автостоянки

24589,2

7.

Забезпечення безкоштовного проїзду у міському транспорті патронажних сестер Червоного Хреста

178 патронажних сестер

178 осіб × 57 грн. × 12 місяців = 121752 грн.

121752,0

8.

Утримання приміщення Київського міського комітету ТЧХУ

Загальна площа 269 м2 за адресою: вул. Хрещатик, 44-б

Оренда та комунальні послуги

16049,0

Всього

476630,0


Організаціями, яким ТЧХУ надає фінансову допомогу для оплати комунальних послуг і оренди приміщень, станом на 01.01.2007 рік, є наступні:

1)           координаційна Рада міських громадських організацій інвалідів м. Києва;

2)           київська організація УТОГ;

3)           реабілітаційний центр УТОС;

4)           київська асоціація інвалідів з церебральним паралічем «КАСІЦЕП»;

5)           київське об’єднання Спілки Самаритян України;

6)           товариство реабілітації дітей-інвалідів «Дитинство»;

7)           благодійне товариство допомоги інвалідам та особам із інтелектуальною недостатністю «Джерела»;

8)           спілка матерів розумово відсталих інвалідів м. Києва «Сонячний промінь»;

9)           спілка ветеранів Афганістану Мінського району м. Києва;

10)      громадська організація дітей-інвалідів Чорнобиля «Квіти полину»;

11)      громадська організація «Київський Центр профорієнтації дітей-інвалідів;

12)      центр реабілітації інвалідів-спинальників «Відродження-АРС»;

13)      київське товариство інвалідів локальних війн – ветеранів військової розвідки, бойових дій в Афганістані та інших країнах;

14)      київський міський фізкультурно-спортивний клуб інвалідів «Прометей»;

15)      ГО «Київське товариство інвалідів з дитинства з патологією гемостазу «Гематит»;

16)      громадська організація спортивно-танцювальний клуб «Березіль» (відповідно до довідки від 09.06.2000 року державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва має ознаку неприбутковості), займається реабілітацією інвалідів-спинальників на візках;

17)      київська міська федерація з фізичної культури і спорту глухих;

18)      благодійний фонд Олени Петрусевич (відповідна довідки №15-03/102 державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва має ознаку неприбутковості), займається реабілітацією дітей-інвалідів хворих на ДЦП через іпотерапію;

19)      київська ТЛО №2 УТОС;

20)      київська ТЛО №3 УТОС;

21)      громадське об’єднання користувачів комп’ютерних технологій для інвалідів «Вікно у світ»;

22)      міська громадська організація допомоги та сприяння дітям-інвалідам з дитинства «Церебрал»;

23)      творче об’єднання дітей і молоді з фізичними обмеженнями «Студія ДІМФО»;

24)      київське міське товариство інвалідів «Аліса»;

25)      громадська організація реабілітації інвалідів з дитинства «РІД»;

26)      адвокат Тимошенко Володимир Антонович (на підставі Закону України «Про адвокатуру» 25.10.1996 року Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією глухому Тимошенку В.А. було видано свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю довічно. Київською міською радою від 08.06.2000 року №168/889 було виділено приміщення під офіс для «Юридичної консультації для глухих адвоката Тимошенка В.А.» і покладено на неї надання правової допомоги для інвалідів зі слуху за всіма галузями права, для яких дактильно-жестова мова є основною мовою міжособового спілкуванні;

27)      «Культурний центр» Українського товариства глухих»;

28)      київський дитячий фонд;

29)      київська організація жінок-інвалідів «Донна»;

30)      координаційна рада чорнобильських об’єднань м. Києва;

31)      київське міське об’єднання матерів загиблих солдатів;

32)      київське міське відділення Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українська спілка інвалідів»;

33)      спілка жінок м. Києва (неприбуткова громадська організація. Основний вид діяльності – підтримка ветеранів війни, допомога обдарованим дітям, проведення конференцій, семінарів);

34)      київський відділ Союзу Українок (неприбуткова громадська організація. Основна мета діяльності – відродження демократичного жіночого руху, спрямування творчих сил українського жіноцтва на відродження та утвердження в суспільстві історичних святинь; проведення конференцій, творчих конкурсів «Мій рідний край», підтримка обдарованих дітей);

35)      київська міська громадська організація «Жінки Оболоні» (неприбуткова громадська організація. Основна мета діяльності – відродження національних традицій, формування патріотичних почуттів молоді, відродження вагомості ролі жінки в суспільстві. Проведення святкування Дня пам’яті рівноапостольної княгині Ольги, проведення конкурсу «Рідний дім»);

36)      координаційний центр Київського міського об’єднання організацій багатодітних;

37)      центр соціальної допомоги «Джерело»;

38)      київська місцева організація «Міжнародна Ліга Матері і сестри-молоді України»;

39)      республіканський будинок звукозапису та друку УТОС;

Обсяг збору благодійних внесків, пожертвувань та інших надходжень в грошовому виразі без цільових в 2006 році склав 792,1 тис. грн., що від загальної суми становить 13,9%. Ці кошти надійшли від підприємств та організацій різних форм власності, депутатів на благодійну діяльність ТЧХУ. З цієї суми районні організації ТЧХУ виділяли кошти на матеріальну допомогу нужденним громадянам за їх зверненням, на ліки, продукти харчування, лікування, тощо. Всього отримали допомогу понад 1200 громадян на суму 127,6 тис. грн.

КМО ТЧХУ Дарницька, Солом’янська, Деснянська, Подільська та Оболонська РО ТЧХУ значну частину пожертвувань зібрали в скриньки Червоного Хреста на благодійних акціях, які організували до свят та інших заходів міського та районного рівнів, на загальну суму 5,4 тис. грн.

Протягом 2006 року РО ТЧХУ активно використовували допомогу райдержадміністрацій та спонсорів для проведення свят вшанування донорів, ветеранів ВВ війни та праці, інвалідів, до Нового року, Різдва та інші. Так, Святошинська РО ТЧХУ виділила кошти на придбання подарунків дітям-інвалідам на суму 2,5 тис. грн., до Міжнародного Дня інвалідів Деснянська РО ТЧХУ – 2,5 тис. грн., Дарницька РО ТЧХУ – 8,0 тис. грн., Подільська РО ТЧХУ м. Києва – на медичні аптечки для шкіл –2,5 тис. грн., Солом’янська РО ТЧХУ м. Києва на подарунки ветеранам до Дня людей похилого віку – 5,6 тис. грн., для міського зльоту Донорів КМО ТЧХУ – 46,6 тис. грн., на районні свята для Донорів – 65,4 тис. грн.

Найбільшу суму пожертвувань ТЧХУ надали: завод «Укрпластик» – 6 тис. грн., ВАТ «Фармак» – 12,5 тис. грн., Холдінгова компанія «Бліц-інформ» – 5,0 тис. грн., БФ «Кияни» – 3,0 тис. грн., завод «Сантехвироб» – 5,1 тис. грн., БФ «Солом’янка» – 10,0 тис. грн., райдержадміністрація – 15,7 тис. грн., депутати – більш 25 тис. грн. та інші.

В 2006 році КМО та РО ТЧХУ м. Києва організували понад 277 благодійних акцій та широкомасштабних заходів: до Міжнародного Дня інвалідів, Дня боротьби зі СНІДом, до Міжнародного Дня боротьби з туберкульозом, до Дня Києва, до Міжнародного Дня захисту дітей, Дня захисника Вітчизни, Дня людини похилого віку, місячнику Червоного Хреста, міських та районних зльотів вшанування Почесних Донорів крові та інші, – в ході яких було зібрано пожертвувань на суму до 100 тис. грн., депутатами всіх рівнів райдержадміністрацій було виділено біля 200 тис. грн.

Протягом 2006 року всі РО ТЧХУ надіслали понад 1,5 тис. листів-звернень до закладів, організацій, фірм, підприємств, міської та райдержадміністрацій з проханням виділити пожертвування для надання допомоги нужденним, для зміцнення матеріально технічної бази РО ТЧХУ, підготовки до надзвичайних ситуацій, з яких до 50% – вирішені позитивно.

В 2006 році фінансово-господарська діяльність КМО та РО ТЧХУ була спрямована на здійснення та забезпечення статутних завдань, зміцнення матеріально-технічної бази, забезпечення фінансування цільових програм та проектів Товариства, регіональної програми «Турбота» КМДА.

Джерелом фінансування діяльності та утриманням патронажної служби ТЧХУ були кошти державного бюджету в сумі 1123140 грн.

В 2006 році в порівнянні з 2005 роком загальний прибуток КМО ТЧХУ збільшився на 15% і склав 5715,3 тис. грн., з них доход в грошовому виразі (без цільових) – 792,1 тис. грн., в тому числі: членські внески – 506,9 тис. грн.; благодійні внески – 279,7 тис. грн.; пожертвування – 35 тис. грн.; інші надходження – 5,4 тис. грн.; цільові надходження – 4174,1 тис. грн.; доход в натуральному вигляді – 741,4 тис. грн.; гуманітарна допомога – 7,8 тис. грн.

В 2006 році план по членським внескам виконано на 101,2%, перевиконання плану становить 1,2%, відсоток платних членів Товариства серед населення міста становить 18,2% (в 2005 році – 16,2%), по грошовим доходам (за винятком цільових) виконано на 123,7%.

Структура загального доходу КМО ТЧХУ у 2006 році наступна: членські, благодійні внески та пожертви – 14,0%; цільові кошти – 73,2%; доход у натуральному вигляді – 13,0%; гуманітарна допомога – 0,1%.

Київський міський комітет ТЧХУ отримав цільові кошти від міської та райдержадміністрації по програмі «Турбота» – 1172,8 тис. грн., а саме: на гаряче харчування малозабезпечених громадян на суму 463,2 тис. грн.; на міську та районні програми «Донор» – 112,0 тис. грн.; на соціальну підтримку хворих на туберкульоз – 200,0 тис. грн.; на створення служби катастроф – 220,0 тис. грн.; на утримання «банків» одягу, придбання ліків, оплату оренди та комунальних послуг приміщення МК ТЧХУ – 177,6 тис. грн.

На реалізацію інших програм: Всеукраїнської мережі ЛЖВ «Позалікарняний медсестринський догляд на дому за людьми, які живуть з ВІЛ/СНІДом, МГП», «Зменшення шкоди серед споживачів ін’єкцій наркотиків в України» та РАТН «Боротьба з туберкульозом в м. Києві та Україні» було виділено коштів на суму 532,3 тис. грн.

Одним із шляхів збільшення доходів КМО ТЧХУ на благодійну діяльність є звільнення Київської МК та РО ТЧХУ від сплати оренди.

Визначення обсягів по розподілу плану збору членських внесків на 2006 рік доводилося до 10 РО ТЧХУ з урахуванням чисельності населення кожного району м. Києва на підсумковій Президії Правління КМО ТЧХУ. Аналіз виконання плану збору членських внесків розглядався щоквартально на засіданнях Президії Правління КМО ТЧХУ та в РО ТЧХУ м. Києва, на робочих нарадах КМК ТЧХУ. Такі дії сприяли підвищенню активності РО ТЧХУ по залученню до членів Товариства мешканців районів м. Києва.

Щомісячно всі РО ТЧХУ звітували про хід збору членських внесків в первинних організаціях ТЧХУ. В свою чергу, РО ТЧХУ розглядали питання залучення до членів товариства молоді та активізації діяльності первинних осередків вищих учбових закладів по питанню збору членських внесків.

В 2006 році план по членським внескам виконано на 101,2%, відсоток перевиконання плану становити, 2%. В 2005 році відсоток платних членів Товариства серед населення міста становить 18,2%, в порівнянні з 2005 роком, відмічається збільшення показника залучення населення на 2%.

У розрізі районних організацій ТЧХУ м. Києва виконали план по збору членських внесків всі 10 РО ТЧХ. Активно спрацювали по виконанню плану членських внесків первинні організації ТЧХУ Солом’янської, Дарницької та Подільської РО.

Міський комітет ТЧХУ в 2006 році для розповсюдження марки ТЧХУ «Членський внесок» використовував розроблені раніше рекомендації первинним організаціям по збору членських внесків від членів ТЧХУ серед первинних організацій міста.

За 2006 рік цільові надходження склали 4174,1 тис. грн., що становить 73,0% від загальної суми доходів. З цієї суми місцевий бюджет складає 2495,7 тис. грн. Найбільшу суму з місцевого бюджету надали Дарницька –335,6 тис. грн., Деснянська – 86,2 тис. грн., Дніпровська – 56,5 тис. грн., Подільська – 40,7 тис. грн., Оболонська – 45,5 тис. грн. та Солом’янська РО ТЧХУ м. Києва – 32,8 тис. грн.

З бюджету Київської міської державної адміністрації надано Київському МК ТЧХУ – 1019,3 тис. грн. Цільові кошти надали також депутати всіх рівнів Рад на суму всього 1116,4 тис. грн. Найбільшу суму на підтримку ТЧХУ надали депутати Дарницької – 335,6 тис. грн., Святошинської – 6,0 тис. грн. та Солом’янської РО ТЧХ м. Києва – 774,88 тис. грн.

Зібрані цільові кошти використовуються на реалізацію програм ТЧХУ, які спрямовані на соціальний захист малозахищених верств населення, підтримку ветеранів війни та праці, інвалідів, поліпшення матеріально-технічної бази РО ЧТХ м. Києва. Щорічно зростає обсяг фінансування та кількість міжнародних програм та проектів, на які було виділено в 2006 році – 532,2 тис. грн.

В структурі загального доходу Київської організації ТЧХУ 13,% займає доход у натуральному вигляді, що в грошовому виразі складає – 741,4 тис. грн. Деснянська, Дніпровська, Печерська, Подільська, Солом’янська та Оболонська РО ТЧХУ зібрали найбільшу кількість натуральної допомоги, відповідно на суму: 168,6 тис. грн., 123,1 тис. грн., 99,9 тис. грн., 73,6 тис. грн., 67,5 тис. грн. та 59,1 тис. грн.

Фармацевтичні кампанії та фірми надали допомогу ліками, а саме: АО ЗТ «Альба-Україна» – 154,0 тис. грн.; СЕБ «Фармація» – 15,0 тис. грн.; ТОВ «Аполо» – 20,3 тис. грн., БФ «Фармацевтичний» – 15,4 тис. грн.; ВАТ «Фармак» – 7,6 тис. грн.; Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод – 10 тис. грн.; ТОВ «Дарниця» – 7,2 тис. грн.; Київський вітамінний завод – 5,6 тис. грн. та інші. Всього ліків на суму 250 тис. грн.

Продуктів харчування (овочі, цукор, борошно та інші продукти) зібрано на суму 200,0 тис. грн., а саме: БФ «Карітас-Київ» – 10 тис. грн.; БФ «Рідна оселя» – 2,9 тис. грн.; СП «Твін» – 5,2 тис. грн.; ДТ «Заріна» – 7,5 тис. грн. та інші.

Одягу та взуття зібрано на загальну суму 350,0 тис. грн.: ЗАТ фірма «Горлиця» надала допомогу у вигляді одягу на суму 5 тис. грн.; швейна фабрика «Україна» – 3,5 тис. грн.; БФ «Солідарність» – 6,5 тис. грн.; РК «Велика родина» – 5,8 тис. грн.; ТОВ «Сотекс» – 3,5 тис. грн.; ВФ «Люди для людей» – 2,5 тис. грн. та інші.

Миючі засоби та засоби гігієни надано вагою біля 2,5 тис. кг на суму – 29,5 тис. грн. Інших товарів надано на суму 95,5 тис. грн. В 2006 році біля 150 тис. осіб з числа малозахищених громадян м. Києва отримали допомогу в натуральному вигляді.

Детальніше зупинимося на благодійній діяльності ТЧХУ. Здійснення благодійної діяльності на території України регулюється Законом «Про благодійництво». Організаційно-правові форми благодійних організацій визначено в статті 6 Закону «Про благодійництво».

Благодійні організації можуть створюватися як: членські благодійні організації; благодійні фонди; благодійні установи; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо). Перед тим, як розпочати свою благодійну діяльність, організація повинна набути статусу юридичної особи. Отримавши свідоцтво про державну реєстрацію, благодійна організація, як будь-який суб’єкт господарювання, зобов’язана зареєструватися в органах ДПС за її місцезнаходженням. для цього в місячний строк їй необхідно подати реєстраційну заяву за формою 1-РН для включення до Реєстру неприбуткових організацій та установ, звільнених від оподаткування, та визначення структури ознаки неприбуткової організації. Благодійним організаціям присвоєно код неприбутковості 0005.

Однак необхідно враховувати, якщо надходження або активи благодійної організації використовуються для отримання вигод або переваг будь-якою фізичною чи юридичною особою, крім отримання вигод належними набувачами благодійної допомоги, то така організація, згідно з Декретом КМУ, незважаючи на її реєстрацію як благодійної організації, не буде вважатися такою.

Благодійні організації можуть не реєструватися як платники ПДВ, якщо вони не здійснюють діяльність, результати якої підлягають оподаткуванню цим податком. Статтею 5 Закону про ПДВ визначено перелік операцій, звільнених від оподаткування.

Під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов’язаними з ними. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухиляння від оподаткування. Надання благодійної допомоги (безоплатна передача товарів (робіт, послуг)) благодійним організаціям з метою використання цієї допомоги у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у підприємницькій діяльності, перелік яких визначається КМУ.

Відповідно до статті 19 Закону «Про благодійництво», джерелами формування коштів та майна благодійної організації є:

–       внески засновників та інших благодійників;

–       благодійні внески та пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі;

–       надходження від проведення благодійних кампаній зі збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;

–       доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств (організацій), що перебувають у власності благодійної організації;

–       інші джерела, не заборонені законодавством України.

Слід звернути увагу на те, що джерелом формування коштів та майна не можуть бути отримані кредити. Крім того, кошти та майно благодійної організації не можуть бути предметом застави.

Якщо благодійна організація здійснює свою діяльність тільки за рахунок членських внесків і добровільних пожертвувань, то вона звільняється від сплати податків та інших платежів до бюджету та спеціальних фондів (ТЧХУ).

ТЧХУ за своїм статусом покликана здійснювати благодійну діяльність, тому отримані кошти та майно не можуть бути витрачені на цілі, не передбачені статутом. Витрачання отриманих коштів строго обмежене законодавством. Їх може бути використано тільки на благодійництво та забезпечення господарської діяльності. Так, згідно зі статті 16 Закону «Про благодійництво», благодійна допомога ТЧХУ може надаватися набувачам благодійної допомоги у вигляді:

–       одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги;

–       систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги;

–       фінансування конкретних цільових програм;

–       допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;

–       дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання об’єктів власності благодійної організації;

–       надання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;

–       здійснення витрат із безоплатного, повного або часткового утримання об’єктів благодійництва.

Якщо ТЧХУ надає конкретні послуги (виконує роботи), що підлягають обов’язковій сертифікації або ліцензуванню, то здійснення таких видів діяльності можливе тільки після отримання відповідних документів.

Згідно зі статті 1 Закону «Про благодійництво», набувачами благодійної допомоги можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують та отримують благодійну допомогу. Керівникам ТЧХУ слід враховувати, що згідно з пункту 3 статті 5 Декрету КМУ будь-які надходження або активи благодійної організації не можуть бути використані для отримання вигод будь-якою фізичною або юридичною особою, крім отримання вигод безпосередньо набувачами благодійної допомоги. Крім того, засновники та працівники ТЧХУ не мають права отримувати матеріальні переваги й додаткові кошти у зв’язку із своїм становищем у цій організації, крім передбачених Законом «Про благодійництво».

Види благодійної допомоги ТЧХУ за своїм призначенням можуть бути цільовими та нецільовими. Так, згідно з підпункту«і» пункту 1 статті 5 Декрету КМУ цільовою благодійною допомогою, що надається громадянам, визнається допомога у вигляді відшкодування витрат:

–       на оплату вартості лікування осіб, в тому числі на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань;

–       на освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний;

–       на утримання набувача благодійної допомоги, що не досяг 18-річного віку, в дошкільному закладі, інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача у реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах чи школах мистецтв;

–       на утримання та соціальну адаптацію інвалідів та престарілих громадян в закладах, призначених для такого утримання та соціальної адаптації;

–       на харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, в закладах, що надають такі послуги;

–       на поліпшення умов утримання та медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України;

–       на проведення набувачем благодійної допомоги наукових досліджень і розробок за умови, що її результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні або безоплатному розповсюдженні об’єктів інтелектуальної (промислової) власності;

–       особи, які є членами аматорської спортивної організації, клубу або окремого спортсмена-аматора на придбання спортивного знаряддя та інвентарю.

Цільова благодійна допомога ТЧХУ може бути виплачена як у готівковій, так і в безготівковій формі, у вигляді оплати вартості витрат набувача благодійної допомоги. Для отримання такої допомоги громадянин повинен звернутися до ТЧХУ із заявою та необхідними документами для надання благодійної допомоги.

Нецільовою благодійною фінансовою допомогою ТЧХУ визнається допомога, яку надають громадянам, що мають доходи, нижчі за офіційно встановлений місячний рівень прожиткового мінімуму (з урахуванням доходів з інших джерел). Нецільова благодійна допомога може надаватися безробітним, пенсіонерам, особам з багатодітних сімей, інвалідам, особам, визнаним недієздатними, дітям-сиротам, особам, які отримують житлові субсидії, особам, які мають статус біженців або які є із числа депортованих народів.

Для отримання нецільової благодійної допомоги громадянин повинен звернутися до ТЧХУ з заявою, в якій зазначено суму доходу за відповідний місяць.

При нецільовому витрачанні коштів, що надійшли на рахунок ТЧХУ на користь набувача, ТЧХУ за підсумками податкового періоду, в якому відбулося таке нецільове витрачання, несе відповідальність за ненарахування чи несвоєчасне перерахування прибуткового податку до бюджету.

Крім витрат безпосередньо на надання благодійної допомоги, витрати також передбачені і на утримання ТЧХУ. При цьому розмір таких витрат не може перевищувати 0% кошторису організації в поточному році. До того ж на працівників апарату ТЧХУ поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення та соціальне страхування.

Організація обліку доходів ТЧХУ як неприбуткових з 2000 року регламентується положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – ПБО). Фінансову звітність ТЧХУ складають у загальному порядку, оскільки ПБО-25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» на них не поширюється.

Для ведення бухгалтерського обліку використовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 року №291, зареєстрованим в Мінюсті України 21.12.99 року №892/4185 (далі – загальний План рахунків) або спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 16.04.2001 року №186 та зареєстрований в Мінюсті України 05.05.2001 року №389/5580.

Якщо ТЧХУ для ведення бухгалтерського обліку застосовується загальний План рахунків, то для обліку витрат можна, на власний розсуд, скористатися одним із трьох варіантів:

–       варіант перший – тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами»;

–       варіант другий – тільки рахунки класу 9 «Витрати діяльності»;

–       варіант третій – одночасно рахунки класів 8 і 9.

Кожен із обраних варіантів має свої переваги та недоліки. Наприклад, використання тільки рахунків класу 8 дозволить легко заповнити другий розділ Звіту про фінансові результати, а використання лише рахунків класу 9 – перший розділ цього самого звіту. А коли використати рахунки обох класів, то при заповненні Звіту про фінансові результати ніяких проблем не буде, але значно ускладниться ведення бухгалтерського обліку, тому що кожну операцію необхідно буде відображати двома записами.

Доходи, отримувані ТЧХУ з різних, передбачених Законом «Про благодійництво», джерел, можуть бути цільовими та нецільовими. Якщо надходять доходи (фінансування) цільового призначення, то їх відображають у бухгалтерському обліку з використанням рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Відповідно до ПБО-15 цільове фінансування визнається доходом в особливому порядку.

На підставі пункту 16 ПБО-15 без підтвердження того, що фінансування буде отримане і ТЧХУ виконає умови, передбачені договором, таке надходження коштів не визнається доходом. Якщо цільове фінансування отримане, то згідно з пунктом 17 ПБО-15 доходом його визнають не в момент отримання, а протягом тих періодів, коли було понесено витрати, передбачені умовами договору.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом згідно з пунктом 18 ПБО-15 протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо.) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. З метою здійснення аналітичного обліку доходів у розрізі здійснюваних благодійних заходів доцільніше враховувати на конкретних субрахунках рахунку 48.

До цільового фінансування належить гуманітарна допомога. Гуманітарна допомога – це безповоротна адресна цільова допомога в грошовій або натуральній формі. Іноземні донори надають її українським благодійним організаціям згідно з Законом «Про гуманітарну допомогу». При цьому благодійні організації можуть виступати як отримувачами, так і набувачами гуманітарної допомоги. До цільових надходжень належать також членські внески засновників, які можуть бути як одноразовими, так і систематичними.

Порядок сплати, розмір, форма й порядок використання визначаються установчими документами ТЧХУ. Якщо внески надходять у готівковій формі, то їх обов’язково оформлюють прибутковими касовими ордерами відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 року №72 та зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року №237/5428. Якщо сума коштів, що надійшли до каси, перевищує встановлений ліміт каси, то їх своєчасно здають до установи банку, в якій відкрито поточний рахунок ТЧХУ.

У разі якщо фінансування має нецільовий характер (наприклад, безоплатно вилучені лікарські засоби), то доходом ці кошти буде визнано у поточному періоді. Коли ТЧХУ отримує безоплатно товарно-матеріальні цінності, використання яких не залежить від виконання конкретних програм, то вартість таких активів відноситься до оборотних або необоротних активів. Відповідно до ПБО-2 «Баланс», ПБО-7 «Основні засоби», ПБО-8 «Нематеріальні активи», ПБО-9 «Запаси», до оборотних активів належать активи, які відповідають таким критеріям: їх можна використовувати протягом одного операційного циклу (матеріали, сировина, комплектуючі тощо); їх призначено для продажу протягом строку, що не перевищує одного року.

Оборотні активи визнають доходами у тому періоді, в якому ТЧХУ набуло права власності на них, контроль і всі ризики, пов’язані із утриманням активів. Безоплатно отримані необоротні активи на момент отримання визнаються як елемент власного капіталу ТЧХУ. На доходи списується справедлива вартість отримання поступово, протягом строку експлуатації таких необоротних активів на суму нарахованої амортизації.

ТЧХУ може отримувати доходи від операційної діяльності внаслідок реалізації товарів на аукціонах. Здійснення такої діяльності має проводитись відповідно до попередньо затвердженого кошторису, в якому передбачається отримання доходу на рівні понесених витрат. Такі операції визнаються доходом за умови якщо:

–       покупцеві передаються всі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію реалізації;

–       є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод;

–       суми доходу та витрат, пов’язаних з реалізацією, можуть бути достовірно визначені.

ТЧХУ може отримувати й пасивні доходи. Пасивними доходами є доходи, отримані у вигляді процентів, роялті та дивідендів внаслідок використання активів ТЧХУ іншими підприємствами. Такі доходи виникають не в результаті переробки або продажу активів, а в результаті їх ефективного передавання в користування іншим юридичним або фізичним особам.

До пасивних доходів можна віднести, наприклад, нараховані проценти за депозитними вкладами, отриману (нараховану) орендну плату за надання в оперативну або фінансову оренду необоротних активів ТЧХУ, нараховані дивіденди за фінансовими інвестиціями. Такі пасивні доходи мають бути спрямовані на фінансування основної статутної діяльності. Пасивні доходи, відповідно до ПБО-15, визнаються такими у разі:

–       можливого надходження економічних вигод, пов’язаних з такою операцією;

–       достовірної оцінки такого доходу.

При цьому проценти визнаються доходом у тому звітному періоді, до якого їх відносять, виходячи із бази їх нарахування та строку користування відповідними активами, дивіденди визнаються доходами в період прийняття рішення про їх виплату. Бухгалтерський облік витрат ТЧХУ здійснюється відповідно до ПБО-16.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого їх здійснено. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому їх було понесено.



3. Розробка та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності фінансової діяльності неприбуткових організацій


3.1 Пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства як передумови створення фінансової бази для діяльності неприбуткових організацій


Основні проблеми українського законодавства, яке регулює діяльність неприбуткових організацій, полягають у відсутності системного підходу. Це спричиняє надто складний процес реєстрації, контролю та звітності, а також абсолютне ігнорування можливостей громадського контролю. Вирішення перелічених проблем вимагає цілого ряду комплексних змін у законодавстві, в тому числі у проектах Цивільного та Податкового кодексів.

Проблема створення податкових стимулів стоїть не так гостро, як згадані вище, однак, за свідченнями представників НПО, вона теж фактично не вирішена. Головна передумова створення фінансової бази для діяльності громадських і благодійних організацій – податкове законодавство. Чинне законодавство не передбачає дієвих стимулів для створення національного середовища, яке б фінансово підтримувало сектор НПО.

Результати проведеного дослідження дають підстави представити власне бачення стимулювання підтримки сектора неприбуткових організацій в Україні. Наведені пропозиції не вирішують усіх проблем і є певним компромісом, який здатен поліпшить існуючу ситуацію.

Перш пропонувати заходи підтримки неприбуткових організацій, треба з’ясувати: наскільки така підтримка необхідна суспільству і наскільки відповідально до цього ставиться держава. На нашу думку, сектор неприбуткових організацій надзвичайно важливий і потрібний, і державі слід докласти додаткових зусиль, щоб стимулювати його розвиток.

Розглянемо проблему оподаткування організацій взаємної допомоги та проблему створення рівних умов і прозорих процедур надання державних грантів, контрактів неприбутковим організаціям (хоча це не менш серйозні питання, і їх неврегульованість також накладає суттєві обмеження на діяльність сектора НПО).

Слід з’ясувати, що саме є стимулами для створення фінансової бази діяльності неприбуткових організацій. Аналізуючи світовий досвід бачимо, що залучення коштів у сектор традиційно вимагає податкових пільг. Існує два основні способи стимулювання діяльності НПО, вони пов’язані з оподаткуванням доходів, а у випадку українського законодавства – прибутків. Це оподаткування власної діяльності неприбуткових організацій і надання податкових пільг організаціям, які роблять внески до НПО.

Згідно з концепцією, покладеною в основу законодавства про неприбуткові організації, в Україні вони мають існувати тільки на благодійні внески й пожертви, підприємницьку діяльність дозволено лише через створення дочірніх структур. Такий підхід визначає роль НПО виключно як розподілювачів національного доходу. Його перевага в тому, що він дозволяє надавати пільги НПО з такого податку, як ПДВ. З іншого боку – доходи дочірніх підприємницьких організацій оподатковуються у звичайному порядку, тому регулювання власної діяльності НПО в Україні можна оцінити як досить жорстке.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


© 2010 РЕФЕРАТЫ