бесплатные рефераты

Фінансовий механізм підприємства

Фінансовий механізм підприємства

Фінансовий механізм підприємства

Виконана на матеріалах

Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"


Зміст

Вступ

Розділ 1. Фінансовий механізм як система управління фінансами на підприємстві

1.1 Сутність фінансового механізму підприємства

1.2 Види фінансових механізмів підприємства

1.3 Основні елементи фінансового механізму та їх характеристика

Розділ 2. Аналіз фінансового механізму Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”

2.1 Організаційно-економічна характеристика Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"

2.2 Дослідження фінансових методів, що застосовуються на Відкритому акціонерному товаристві "Закордоненергокомплектбуд"

2.3 Аналіз фінансових важелів Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму управління Відкритим акціонерним товариством "Закордоненергокомплектбуд"

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В даний час специфіка фінансових відносин у вітчизняній економіці характеризується їхнім різноманіттям, що є результатом існування різних форм власності. Все розмаїття фінансових відносин постійно розвивається і реформується, як у народногосподарському, так і в регіональному масштабах, відображаючи рух грошових коштів, мобілізацію і розміщення фінансових ресурсів, формування доходів і здійснення витрат.

У цьому аспекті формування і функціонування адекватного фінансового механізму являється актуальним і складним завданням, оскільки від наявних фінансових ресурсів і ефективності їх використання залежать результати діяльності суб'єктів підприємництва.

Вивчення робіт вчених свідчить про те, що сьогодні економістами ведуться дослідження фінансового механізму стосовно різних напрямків і сфер діяльності, комплексно висвітлюються питання фінансового механізму підприємств. Значний внесок у вирішення проблем фінансового забезпечення розвитку підприємств та їх об'єднань внесли вчені М.Д. Білик, І.А. Бланк, Ю.Н. Воробйов, В.М. Геєць, В.В. Ковальов, М.І. Крупка, Г.А. Крамаренко, В.П. Кудряшов, А.Н. Поддєрєгіним, В.М. Суторміна, О.А. Терещенко і інші. Однак у наукових публікаціях не знайшли належного відображення і вимагають подальшої розробки питання, пов'язані з визначенням сутності фінансового механізму, з використанням основних підходів до вивчення фінансового механізму, за ієрархічністю фінансового механізму як економічної категорії, що характеризується співпідпорядкованістю взаємозалежних елементів.

Об`єктом дослідження є управління фінансовою діяльністю підприємства.

Предметом курсової роботи є фінансовий механізм підприємства.

Основною метою роботи є характеристика теоретичних аспектів фінансового механізму та проведення його аналізу на прикладі Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”.

Відповідно до поставленої мети в процесі виконання роботи були поставлені наступні завдання:

·                   опрацювати теоретичні аспекти сутності фінансового механізму підприємства;

·                   розглянути вили та основі елементи фінансового механізму;

·                   охарактеризувати вибране для дослідження підприємство – Відкрите акціонерне товариство "Закордоненергокомплектбуд".

·                   дослідити фінансових методів, що застосовуються на ВАТ;

·                   проаналізувати фінансових важелів Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд";

·                   визначити проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму управління товариством.

Курсова робота складається з трьох розділів. У першому розділі подані теоретичні основи поняття фінансовий механізм, описані види фінансових механізмів та охарактеризовані основні його елементи. У другому розділі роботи проаналізовано фінансовий механізм ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» за 2006-2008 роки. У третьому розділі розглянуто проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму для аналізованого підприємства.

Основними джерелами інформації для розрахунку аналітичної частини курсової роботи є фінансова звітність ф. №1 «Баланс» та ф.№2 «Звіт про фінансові результати» та «Звіт про рух грошових коштів» за 2006-2008 роки. В роботі міститься 6 додатків, 5 таблиць та 2 схеми.

Методологічною основою дослідження є системний аналіз, конкретизація, синтез та порівняння.


Розділ 1. Фінансовий механізм як система управління фінансами на підприємстві

1.1 Сутність фінансового механізму підприємства

Кругообіг фінансових та кредитних ресурсів є рушійною силою фінансового механізму. В процесі кругообігу фінансові та кредитні ресурси нерозривні та тісно взаємодіють між собою. Одними із основних елементів фінансового механізму є інструменти та підсистеми. Якщо брати до уваги різні сторони виробництва та суспільства, то вплив фінансового механізму має як кількісну так і якісну сторони. Функціонування ж господарського механізму без фінансового в умовах товарно-грошових відносин неможливе.

До цього часу в економічній літературі немає єдиного визначення фінансового механізму та його складових. Як визначає М.М. Александрова, С.О. Маслова, в економічній літературі існує два підходи до визначення фінансового механізму.

Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування безпосередньо фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що і характеризує фінансову “техніку”. На підставі даного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Однак, це цілком точно втілюється в понятті “організація фінансів”, і ототожнювати це поняття з фінансовим механізмом недоцільно.

Другий підхід до розгляду поняття “фінансовий механізм” полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.

Незважаючи на існування двох основних підходів до суті фінансового механізму, в науковій літературі до цього часу чіткого визначення поняття “фінансовий механізм” не існує.

В економічній науковій літературі теж розглядають поняття механізму, визначаючи його як «господарський» і «організаційний». Найбільш зрозуміло економічний зміст механізму визначив Ю.М. Осипов [9, с. 46], характеризуючи його як систему, що «забезпечує організацію, функціонування, життєдіяльність системи… [система системи й одночасно система в системі …організація організації й одночасно організація в організації…], [… не підсистема системи, а саме система в системі, розповсюджена на всю організовану нею систему…] … організація в квадраті, або інакше – механізм системи». На думку авторів навчального посібника [12, с. 9], «господарський механізм – це система … господарювання, що включає управління економікою і виробничі відносини безпосередньо по виробництву, випуску продукції, наданню послуг».

Проблема управління фінансовою діяльністю підприємства вирішується шляхом розробки спеціального механізму, який прийнято називати фінансовим, або фінансово-кредитним. У науковій літературі існують деякі розбіжності тлумачення фінансового механізму. Так, Л.А. Дробозіна дає визначення фінансового механізму як «системи встановлених державних форм, видів і методів організації фінансових відносин» [13, с. 90] і пропонує підрозділяти його на директивний (обов’язковим учасником якого є держава) і регульований, який використовується для організації господарських відносин на підприємстві. С.Я. Огородник і В.М. Федосов розглядають фінансовий механізм як фінансово-кредитний, визначаючи різницю тільки в структурі, складовими якої, на їх думку, є фінансове забезпечення і фінансове регулювання [20, с. 32].

Значна увага фінансовому механізму приділяється в питаннях інансового менеджменту. А.М. Поддєрьогін розглядає фінансовий механізм як основу фінансового менеджменту і підкреслює, що «змістом фінансового менеджменту є директивне використання фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства», а складовими фінансового механізму називає інформаційне, нормативне і правове забезпечення, фінансові методи і важелі, що зображено на рис. 1.1. [10, с. 18]. І.О. Бланк по відношенню до підприємства називає фінансовий механізм механізмом фінансового менеджменту, який за змістом відрізняється від попередніх тлумачень системою основних елементів, які регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фінансової діяльності підприємства [6, с. 51].


Рис. 1.1 Фінансовий механізм та його забезпечення

Тобто, поєднавши поняття механізму як організаційного і фінансового, можна визначити наявність організаційно-фінансового механізму як сукупності форм і методів забезпечення функціонування підприємства в умовах забезпечення його фінансовими ресурсами.

Фінансовий механізм підприємства - це „... система державних законів і нормативних актів, які регулюють фінанси підприємства, утворення та використання фондів фінансових ресурсів та інших грошових фондів, що забезпечують активну господарську діяльність" [5, с.16].

Фінансовий механізм підприємства є основною ланкою народного господарства. Він визначає системний підхід до оптимізації затрат, виявленню резервів виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню прибутку, росту рівня рентабельності, зміцненню конкурентної позиції на ринку тощо.

В першу чергу фінансовий механізм це форми та методи впливу на суб'єкти та об'єкти фінансового управління. При цьому досягаються намічені стратегічні цілі.

В якості основних фінансових методів функціонування фінансового механізму підприємства виступають:

·                   фінансове планування;

·                   фінансовий облік, фінансове регулювання;

·                   фінансовий аналіз;

·                   контроль.

За допомогою цих методів забезпечується створення та використання на підприємствах грошових фондів, які в процесі фінансово-господарської діяльності матеріалізуються в різноманітних активах. Таким чином, фінансовий механізм забезпечує систему управління фінансами, що визначається своєю багатофункціональністю.

Узагальнюючи погляди вчених, можна навести наступне визначення фінансового механізму. Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства.

Створення фінансового механізму, який би не припускав виникнення проблем в регулюванні економіки є і залишається важливим питанням. А якщо проблеми в регулюванні економіки і виникають, то щоб дія фінансового механізму зводила їх до досить несуттєвого рівня. Його ефективність забезпечується тільки при умові використання всіх фінансових категорій, таких як прибуток, виручка, основні фонди, оборотні кошти, кредити, тощо.

Якщо взяти до уваги, що фінансові ресурси держави та окремого підприємства взаємопов'язані, то для того, щоб розв'язати проблему формування та використання фінансових ресурсів потрібен економічно обґрунтований, налагоджений фінансовий механізм створення і використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий механізм підприємства це сукупність економічних відносин, які знаходять своє відображення в організації фінансових ресурсів підприємства їх плануванні та стимулюванні.

1.2 Види фінансових механізмів підприємства

В теоретичному плані фінансовий механізм не має чіткого поділу та класифікації. З практичної точки зору в залежності від сфер та суб'єктів фінансових відносин, їх впливу на реалізацію фінансової політики, фінансовий механізм поділяють на:

·                   директивний

·                   регулюючий

Директивний фінансовий механізм, як правило, розробляється для тих фінансових відносин, в яких безпосередньо приймає участь держава. В його дію включаються податки, внески, відрахування, державний кредит, видатки бюджету, бюджетне фінансування, фінансове планування, організація бюджетного устрою і бюджетного процесу. В цьому випадку державою детально розробляється вся система фінансових відносин, які є обов'язковими для всіх його учасників. У ряді випадків директивний фінансовий механізм може розповсюджуватись і на інші види фінансових відносин, в яких держава безпосередньої участі не бере. Але такі відносини мають велике значення для реалізації фінансової політики, наприклад, ринок корпоративних цінних паперів, або одна із сторін цих відносин - агент держави, наприклад, фінанси державних підприємств.

Регулюючий фінансовий механізм властивий таким фінансовим відносинам, які безпосередньо не торкаються державних інтересів. Даний вид фінансового механізму діє на колективних та приватних підприємствах. У цьому випадку держава встановлює тільки загальний порядок використання фінансових ресурсів, які є власністю підприємства і залишаються у його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів. Підприємство самостійно розробляє форми, види грошових фондів, визначає форми розрахунків та напрямки використання фінансових ресурсів, складові капіталу та рівень фінансового ризику своєї фінансової діяльності.

Управління фінансовим механізмом здійснюється на рівні його директивного виду та регулюючого виду.

Управління директивним фінансовим механізмом здійснюється за допомогою організаційної структури держави, яка включає правову регламентацію, планування та органи, які очолюють Міністерство фінансів України та Національний банк України. Саме від злагодженості дій цих органів залежить ефективність управління фінансовим механізмом.

Управління регулюючим фінансовим механізмом у встановлених межах здійснюється за допомогою фінансового апарату або фінансової служби підприємств (відомств).

Перед Україною стоїть завдання спрямованості дії фінансового механізму, створення такого фінансового механізму, який би не допускав виникнення проблем в регулюванні економіки, а зводив їх до несуттєвого рівня [17, c.25].

У сучасних умовах господарювання підприємства стикаються з багатьма проблемами, зокрема це економічна криза, недосконалість законодавства, зокрема податкового, тінізація та криміналізація економіки та інше. Оскільки на державному рівні ці проблеми ще не розв'язані, то основний тягар припадає на суб'єктів підприємницької діяльності. Як показує практика, у сучасних умовах змогли вижити ті підприємства, які перебудували свою систему управління відповідно до умов сучасності. Нові умови господарювання ставлять перед підприємствами проблему перебудови, адаптації фінансово-економічного механізму.

З наведеного вище ми бачимо, що структури фінансового і економічного механізмів подібні. Звідси, фінансово-економічний механізм підприємства – це частина господарського механізму, що включає сукупність фінансових і економічних методів, способів, інструментів і важелів, через які здійснюється регулювання фінансово-економічних процесів і відносин з метою ефективного впливу на кінцеві результати діяльності підприємства [21, c.22].

У структурі фінансово-економічного механізму виділяємо підсистему

забезпечення, фінансово-економічні методи (планування, прогнозування, регулювання, ціноутворення, аналіз, облік), фінансові відносини (інвестування, кредитування, оподаткування, страхування), фінансово-економічні важелі (прибуток, ціни, податок, амортизація, кредит, цінні папери, пільги, санкції і інше).

Таким чином, аналіз структури фінансово-економічного механізму дав змогу зробити такий висновок: чільне місце в ньому посідає система обліку, оскільки вона найбільш повно, а також деталізовано відображає фінансові відносини, важелі і методи. Саме облік надає найбільше інформації для прийняття управлінських рішень.

На мою думку, особливо велике значення тут має управлінський облік, який є інструментом для об'єктивного відображення результатів діяльності, надає інформацію про фактичний стан справ, про відхилення від планових показників і на основі цього вибираються конкретні важелі впливу на діяльність підприємства. Тому для покращення діяльності підприємств бажано ввести систему управлінського обліку, до якого мають бути залучені всі підрозділи підприємства.

Основною метою фінансово-економічного механізму є забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, випуск якісної конкурентноздатної продукції, задоволення соціальних і матеріальних потреб працюючих, економія ресурсів, охорона навколишнього середовища, впровадження інновацій та інвестування пріоритетних сфер виробництва [16, c.294]. Досягти даної мети допоможе впровадження на підприємствах системи управлінського обліку.

1.3 Основні елементи фінансового механізму та їх характеристика

У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий механізм не виділяють як відокремлений об’єкт вивчення, але всебічно і ґрунтовно досліджують фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство.

В економічній літературі країн СНД превалює перший підхід до визначення фінансового механізму як способу організації фінансових відносин (Л.А. Дробозіна, В.М. Родіонова), який складається з елементів та інструментів впливу. Проте, російський економіст В.К. Сенчагов, проводячи чітку структуризацію фінансового механізму, вважає, що фінансово-кредитний механізм включає три підсистеми:

·                   фінансово-кредитне планування;

·                   фінансово-кредитні важелі;

·                   організаційні структури і правовий режим фінансово-кредитної системи.

Структура фінансового механізму, розроблена В.К. Сенчаговим, досить чітко відображає домінанти адміністративного управління економікою. І розробити на такій основі систему макроекономічного регулювання і макрофінансової стабілізації в Україні практично неможливо [14, c.36].

Українські вчені В.М. Федосов, В.М. Опарін, С.Я. Огородник вважають, що фінансово-кредитний механізм включає дві підсистеми:

·                   фінансово-кредитне забезпечення;

·                   фінансово-кредитне регулювання,

·                   а також організаційні структури і важелі впливу.

Вітчизняний вчений В.М. Опарін визначає фінансово-кредитний механізм як сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Структура фінансового механізму, розроблена українськими вченими, в цілому логічна. Але водночас вона потребує певних уточнень і подальшого розвитку.

Враховуючи, що фінансовий механізм дає уявлення про те, за допомогою чого можна здійснити фінансовий вплив, і повинен показувати, як це зробити, то у складі фінансового механізму доцільно виділяти фінансові інструменти, за допомогою яких реалізуються прийняті рішення та фінансові індикатори, що достовірно відображають стан суб’єкта фінансових відносин.

Узагальнюючи погляди вчених, можна навести наступне визначення фінансового механізму. Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є фінансове забезпечення, фінансове регулювання та система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

Фінансовий механізм має певну загальну модель (див. рис. 1.2).


Рис. 1.2 Загальна модель фінансового механізму

Слід зазначити, що серед українських вчених існує чітка позиція щодо визначення фінансового механізму підприємства та його складових, якщо поза увагою лишити центральну складову механізму – економічний інтерес учасників фінансових відносин та його присутність у кожній складовій механізму (крім фінансових індикаторів).

Серед елементів фінансового механізму підприємства виділяються механізми фінансового забезпечення, формування структури капіталу і бюджетування, балансування грошових потоків та ін.

Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів на вирішення окремих завдань фінансової політики господарюючого суб’єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. Забезпечувальна дія проявляється у встановленні джерел фінансування, тобто покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансового забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпечення і характеризує активний вплив фінансового забезпечення. В цілому ж дія фінансового механізму спрямована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.

Фінансове забезпечення діяльності підприємств повинно гарантувати безперервність відтворювальних процесів шляхом раціонального поєднання власних і запозичених фінансових ресурсів. Структура фінансових ресурсів має залежати від рівня фінансової стійкості підприємства та ризику в його діяльності. Фінансове забезпечення передбачає формування у підприємств такої кількості фінансових ресурсів, яка може забезпечити досягнення максимально можливого прибутку. Основною складовою фінансового забезпечення діяльності підприємств в умовах ринку стає самофінансування [8, c.12].

Вона має наступні напрями свого прояву:

·                   за допомогою фінансових інструментів встановлюються певні пропорції розподілу доходів, які впливають на забезпеченість фінансовими ресурсами;

·                   за допомогою встановлення певних пропорцій розподілу доходів встановлюється відповідна система реалізації економічних інтересів.

Фінансове забезпечення здійснюється за допомогою таких форм, як самофінансування, кредитування і бюджетне фінансування, інвестування, лізинг, страхування.

Перша і основна форма фінансового забезпечення – самофінансування – це ефективне використання власних коштів в процесі господарської діяльності і отримання такого прибутку, який після сплати податкових платежів і зборів, покриття видатків і витрат дасть змогу забезпечити потреби на розширене відтворення. Власний капітал є основною для самофінансування і залежить він від форми власності і може бути приватний, пайовий, акціонерний.

В умовах ринкової економіки кредитування виступає провідною формою фінансового забезпечення і вимагає від господарської діяльності ефективного використання ресурсів.

Бюджетне фінансування, як форма фінансового забезпечення полягає у виділенні державних коштів на безповоротній і безоплатні основі. Основним видом державного фінансування виступають бюджетні асигнування тим неприбутковим сферам діяльності які потребують такого фінансування. Тобто це сьогоднішні витрати, метою яких є одержання майбутніх вигод. У ході реалізації цієї мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення найважливіших завдань розвитку підприємств.

Лізинг, маючи своєю суттю комплекс майнових відносин (операції купівлі-продажу, оренди, кредиту та інвестування), що складаються у зв'язку з передачею елементів основного капіталу у тимчасове користування, також є вагомою складовою фінансового забезпечення.

Безперебійний процес суспільного відтворення в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, забезпечується за рахунок грошових фондів, створених в процесі акумуляції фінансових ресурсів при страхуванні.

Кожна з форм має свою особливість застосування. Держава через фінансову політику може впливати на форми фінансового забезпечення.

З другої половини ХХ століття в економічній науці поширюється думка, що держава може впливати на економіку підприємств та країни в цілому передусім за допомогою фінансів, а саме: за допомогою фінансового регулювання.

Формування структури капіталу має враховувати джерела фінансових ресурсів підприємств, реальні можливості їх мобілізації, вартість ресурсів. Джерела фінансових ресурсів підприємства – це власні та прирівняні до них кошти; ресурси,мобілізовані на фінансовому ринку; надходження із зовнішніх джерел.

Бюджетування передбачає мобілізацію надходжень фінансових ресурсів із різних джерел, їх розподіл, тобто визначення напрямків, розміру, цілей використання цих ресурсів в процесі виробничої та інвестиційної діяльності [18, c.224].

Особливого значення набуває балансування грошових потоків – надходжень коштів на підприємство і його витрат. В процесі своєї діяльності підприємство здійснює грошові витрати на відтворення капіталу і робочої сили, виробництво і реалізацію продукції, реалізацію інвестиційних проектів, соціальний розвиток власного колективу та ін.

В нормативному регулюванні фінансів підприємств головна роль належить державі.

Фінансове забезпечення та фінансове регулювання проводиться за допомогою фінансових інструментів, які, в свою чергу, мають свої важелі впливу, а саме:

·                   первинного впливу, що діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування);

·                   вторинного впливу, що діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії).

Дія фінансових інструментів здійснюється на основі:

·                   загального підходу, характерного для всіх суб’єктів фінансових відносин (єдиний рівень оподаткування, кредитування, фінансування);

·                   селективного, диференційованого підходу.

При здійсненні ефективної фінансової політики перевага надається селективному підходу.

Важелі впливу на соціально-економічний розвиток підприємства визначають характер дії фінансових інструментів, коригують цю дію та поділяються:

·                   за напрямом дії – стимули, санкції;

·                   за видами – норми й нормативи;

·                   за методологічними засадами – умови і принципи формування доходів, нагромаджень і фондів; умови і принципи фінансування і кредитування.

Методологічні засади визначення, класифікації, визнання та оцінки фінансових інструментів на підприємстві встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” [2].

В сучасних умовах визнається, що серед складових фінансового механізму найефективнішими є фінансові важелі, які приводяться в дію через відповідні фінансові методи. Окрім того, фінансовий механізм має відповідне правове, нормативне, інформаційне та організаційне забезпечення.

В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає:

·                   фінансові категорії;

·                   фінансові показники;

·                   фінансові коефіцієнти.

Застосування фінансових категорій як фінансових індикаторів не є доцільним, тому що вони відображають лише наукову абстракцію реальних економічних відносин, тобто чисто теоретичні поняття і не можуть використовуватись як інформаційна база. Фінансові показники підприємства характеризують кількісну сторону фінансових відносин і показують обсяги фінансових операцій, що дозволяє оцінити масштаби фінансової діяльності. Фінансові коефіцієнти – це відносні фінансові показники, які виконують оцінюючу функцію, тобто дають можливість оцінювати фінансову діяльність. Саме вони можуть виступати у ролі фінансових індикаторів, якщо при їх визначенні виконуються вимоги повноти, достовірності та своєчасності.

Отже, по-перше, фінансовий механізм – це складна система, яка дозволяє управляти фінансовою діяльністю. По-друге, це механізм, який дозволяє вирішувати практично всі проблеми, але слід враховувати, що роль фінансів у відносинах розподілу є вторинною і основне регулювання здійснюється в сфері виробництва.


Розділ 2. Аналіз фінансового механізму Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”

2.1 Організаційно-економічна характеристика Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”

Для проведення дослідження було обрано Відкрите акціонерне Товариство «Закордоненергокомплектбуд».

ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» (в минулому Виробничо-комплектувальна база «Закордоненергобудмонтаж» ) яка була створена в 1976 роцi для комплектування будiвельних енергетичних об'єктiв за кордоном), засновано вiдповiдно до рiшення Мiнiстерства енергетики та електрофiкацiї України вiд 16.12.1994 року №271 шляхом перетворення державного пiдприємства у вищеназване Товариство вiдповiдно до указу Президента України «Про корпоратизацiю підприємств» вiд 15.06.1993 року №210/93.

За час свого існування (з 1976 р.) пiдприємство забезпечило 38 будiвництв Мiненерго необхiдним обладнанням, металовиробами, виконувало будiвельно-монтажнi роботи на об'єктах будiвництва з вiдрядженням своїх спецiалiстiв. Пiдприємство розташоване в м. Канiв на лiвому березi Днiпра (Черкаська область). Площа земельної дiлянки, яку займає пiдприємство становить 20,66 га. На територiї пiдприємства мережа автомобiльних дорiг.

Iнформацiя про органiзацiйну структуру емiтента, про дочiрнi пiдприємства, фiлiї, представництва iз зазначенням найменування та мiсцезнаходження, ролi та перспектив розвитку, про змiни в органiзацiйнiй структурi.

Основні відомості про Відкрите акціонерне товариство «Закордоненергокомплектбуд»:

·                   Код за ЄДРПОУ:0 0104060

·                   Юридична адреса: Україна, Черкаська обл., м. Канів, Лівий берег, 19000

·                   Керівник: Генеральний директор - Олексієнко Леонід Миколайович

В структуру пiдприємства входять:

- цех по виробництву металевих конструкцiй;

- цех по переробцi деревини;

- дiльниця вантажно-розвантажувальних робiт;

- закритi складськi примiщення;

- дiльниця будiвельних машин та механiзмiв;

- автогосподарство з мережею ремонтних боксiв;

- iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв пiдприємство не має.

Вид діяльності:

·                   Виробництво металевих деталей для столярних i теслярських виробів;

·                   Спецiалiзована роздрiбна торгiвля непродовольчими товарами, не вiднесеними до iнших угрупувань.

Основнi види продукцiї, що виробляє ВАТ "Закордоненергокомплектбуд":

- модульнi споруди;

- сандвiч панелi;

- профiлiруваний лист;

- корпусна мебель;

- металоконструкцiї.

Перспективнiсть виробництва окремих товарiв:

1) модульнi споруди.

·                   Виготовлення пiд замовлення рiзних варiантiв МС.

·                   Висока продуктивнiсть працi заводу.

·                   Доставка в рiзнi частини України в найкоротшi строки.

·                   Монтаж на об'єктi.

2) сендвiч панелi

·                   Багаторазове скорочення термiнiв будiвництва при високiй технологiчностi монтажу:

·                   Зниження витрат на фундаменти за рахунок низької ваги огороджуючої конструкцiї.

·                   Естетичний зовнiшнiй вигляд.

·                   Зручнiсть при транспортуваннi.

·                   Можливiсть перебудови будiвель.

3) Профнастил

·                   Високоякiсна сталь зi стiйким полiмерним покриттям.

·                   Висока антикорозiйна стiйкiсть.

·                   Зручний при транспортуваннi i монтажу.

·                   Широка сфера використання.

·                   Залежнiсть вiд сезонних змiн

·                   Всi виробництва не залежать вiд сезонних змiн, так як виконуються в промислових примiщеннях.

Всi види робiт пiдприємства виконуються по договорах з юридичною вiдповiдальнiстю сторiн з поетапними розрахунками за виконанi роботи i оформленням актiв виконаних робiт.

Щорiчно розробляються перспективнi плани розвитку пiдприємства по всiх напрямках.

За останнi п'ять рокiв було придбано основних засобiв на суму 4030,1 тис. грн. Було придбано обладнання для виробництва, автомашини, для розширення виробництва придбана лiнiя по прокатцi профлиста. Вибуття основних засобiв за останнi п'ять рокiв вiдбувалось на суму 1362,6 тис. грн. по причинi повного фiзичного, або морального зносу.

Залежно вiд результатiв дiяльностi плануються розширення виробництва за власний рахунок.

На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 року основнi засоби врахованi залишковою вартiстю на суму 4753 тис. грн.., первiсна вартiсть складає 11805 тис. грн., знос складає 7052 тис. грн. нематерiальнi активи не облiковувалися. На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 р врахованi запаси на суму 5713,0 тис.грн., врахована дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги на суму 3123 тис. грн., Товариства врахованi грошовi кошти та їх еквiваленти наступним чином:

·                   В нацiональнiй валютi 208 тис .грн.;

·                   В iноземнiй валютi на суму 0тис. грн..

Товариство засновано вiдповiдно до рiшення регiонального вiддiлення фонду Державного майна по Черкаськiй областi вiд 10 квiтня 1995 року №131-ДПК шляхом внесення цiлiсного майнового комплексу, який оцiнено за справедливою вартiстю (акт оцiнки вiд 29.11.1994р.) Статутний фонд сформовано первiсно в розмiрi 374,0 тис.грн.

Черкаським обласним фiнансовим управлiнням 21.02.1995р. було зареєстровано випуск цiнних паперiв (свiдоцтво № 86/2/95) 7475320 штук простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 5 копiйок на загальну суму 373766 грн.

В зв'язку з визначенням випуску акцій - документарної форми 07.09.1998 р. Черкаським територiальним управлiнням ДКЦПФР була здiйснена замiна свiдоцтва про реєстрацiю випуску цiнних паперiв i видане ВАТ "Закордоненергокомплектбуд" свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв вiд 07.09.1998р. за № 147/23/1/98. Вiдбувся додатковий випуск акцiй, наслiдок чого вiдбулося збiльшення статутного капiталу на 700 тис. грн. та отримано Свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв.

Привiлейованих акцiй немає. Державної частки в статутному капiталi немає. Згiдно iнформацiї про баланс випуску iменних цiнних паперiв станом на 31.12.2008 року ТОВ "Феркон - холдинг" м. Києва володiє 19 068 733 шт. простих іменних акцiй що становить 88,79 % до статутного капiталу.

Страницы: 1, 2, 3


© 2010 РЕФЕРАТЫ