Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку

Бренд "Vega" виведений на ринок у жовтні 2008 року.
Оперативний менеджмент телекомунікаційної групи "Vega" здійснює компанія ВАТ "Фарлеп-Інвест".

Оператор діє в 17 областях України. За станом на жовтень 2008-го, покриває 36 міст, в тому числі всі міста-мільйонники: Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса, Харків. Більше 3,3 тис. км оптоволоконного і більше 23 тис. км мідного кабелю, 45 локальних комутаторів і 900 вузлів доступу з'єднують більше 75 тис. підключених будинків. Міжміський мережа складається з 17 комутаторів, 18 MPLS-вузлів і має пропускну спроможність до 10 Гбіт /с. За станом на 1 грудня 2008 року "Vega" обслуговувала понад 714 тис. ліній телефонії та 96 тис. портів широкосмугового доступу в Інтернет.
Побудовані міжнародні "переходи" в магістральні мережі Росії, Угорщини, Польщі, Словаччини, а також підписані договори з більш ніж 20 міжнародними та найбільшими національними операторами.

"Vega" продовжує будувати свою транспортну, магістральну і розподільну мережі. Будує MPLS мережу, що забезпечує пріоритетну передачу певних типів даних (звук, відео, текст) в реальному часі. До кінця 2009 року планується розширити присутність до 60 міст.

Обсяг доходів, отриманих суб’єктами господарювання усіх форм власності з надання усіх послуг електрозв’язку в 2008 році склав 45,79 млрд. грн., що майже 82,66 грн. в місяць на кожного жителя України [53].

Обсяг капітальних інвестицій на розвиток галузі зв’язку склав близько 8 млрд. грн.

Кількість жителів в Україні на 01.01.2009г. становить 46,16 млн. чол.

Кількість абонентів стільникового зв’язку становить 55,35 млн. абонентів.

Кількість абонентів фіксованого зв’язку становить 13,25 млн. абонентів.

Кількість Інтернет-аудиторії становить більше 10,0 млн. користувачів.

Кількість широкосмугового доступу (ISDN) становить 1,5 млн. абонентів.

Існує тенденція до взаємопроникнення мобільних операторів на ринок фіксованих послуг, що веде до загострення конкуренції, що в свою чергу веде до зменшення ціни послуги для кінцевого споживача.

Все це дає підстави для висновку про значимість в сучасних умовах правильно спланованої стратегії та визначення пріоритетів в подальшому плану розвитку операторів фіксованого зв’язку. 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ РОЗВИТКУ ТОВ «БАЗІС»

Бізнес-план - це специфічний плановий документ, в якому відображено організаційно-фінансові заходи для забезпечення виробництва окремих видів товарів, робіт, послуг.

План дає можливість визначити перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, оцінити витрати на виготовлення і реалізацію потрібної цьому ринку продукції, визначити її потенційну прибутковість. План повинен також дати відповідь: чи доцільно здійснювати інвестування виробництва з точки зору самоокупності витрат.

Бізнес-план ТОВ «Базіс» розроблено для оцінки перспектив існування підприємства з метою показати акціонерам та інвесторам напрямок здійснення стратегічного планування розвитку організації виходячи з показників теперішнього стану підприємства і в цілому в галузі зв’язку в Україні.

Шляхами удосконалення бізнес плану є бізнес-ідея. Бізнес-ідея - це бачення можливості заробляти гроші на ринку в обраній сфері. Якщо сприйняття навколишнього середовища і власних можливостей відповідає дійсному стану речей, то бізнес-ідея буде працювати.

Бізнес-ідея проекту.

1. Розгортання телефонного зв’язку поверх інформаційної мережі провайдерів Інтернет.

2. Використання Інтернет-провайдерів в якості комерційних агентів, які за відповідний відсоток будуть здійснювати підключення своїх користувачів до послуг телефонного зв’язку. Технологія підключення – IP-телефонія, оскільки вона збудована на мережевих протоколах, що використовується як основний засіб транспорту мережевого трафіку доступу до Інтернет. Таким чином є можливість в тих районах, де відсутні інші телефонні станції підключати споживачів і швидко збільшувати кількість абонентів.

3. Введення агресивної політики щодо залучення потенційних споживачів до послуг оператора електрозв’язку, надавати можливість пільгового спілкування в середині мережі, а при виході на ТМЗК використовувати найменший тариф, при виході на міжміський та міжнародний зв'язок використовувати тарифи альтернативних операторів IP-телефонії.

4. Створення «коробочного продукту» - диск з інсталяцією програми для відтворення телефонного номеру і можливості встановлення на персональному комп’ютері апаратної частини.

Ринок - це ніщо інше, як люди (і організації), що є потенційними покупцями товарів і послуг, які задовольняють їхні бажання і потреби. Тому загальна схема бізнесу описується наступною послідовністю дій:

а) потрібно знайти незадоволені потреби людей (та організацій), які мають платоспроможність;

б) задовольнити цю потребу продажем товару або послуги.

Задоволення потреб організацій в телефонному зв’язку буде економічно вигідно не тільки в наявності телефонних номерів в кількості, необхідній організації, але і в можливостях з’єднати віддалені географічно підрозділи в єдину телекомунікаційну систему в якості віртуальної міні-АТС, що значно заощадить вартість трафіку організації в цілому і унеможливить втрату дзвінків своїх потенційних бізнес-клієнтів.

Потреби фіксованого зв’язку квартирних абонентів будуть задоволені через спілкування за допомогою телефонних номерів. При цьому, навіть знаходячись у відрядженні, на відпочинку, або в дорозі, інтелектуальні послуги IP-телефонії зможуть самостійно прийняти дзвінок, отримати повідомлення і, за бажанням абонента відправити, або сам дзвінок, або залишене повідомлення на e-mail, SMS, стільниковий телефон, інший стаціонарний телефон, або відповісти автоінформатор.

Зрозуміло, що для таких нововведень споживачі в більшості не підготовленні, тому для оператора необхідно не тільки широко рекламувати свої послуги, але і проводити майстер-класи, проводячи навчання серед абонентів, так як оператори зацікавленні в продажі своїх послуг і контенту.

Основною метою розробки бізнес-плану розвитку ТОВ «Базіс» є збільшення ефективності роботи підприємства шляхом залучення коштів інвесторів для розгортання телекомунікаційних мереж в містах і істотного збільшення доходу організації від продажу інформаційних послуг абонентам.

Стратегічний план розвитку телекомунікаційних мереж включає в собі три основні етапи.

Перший етап: розгортання телекомунікаційних мереж в містах Київ, Полтава, Сімферополь з встановленням автоматичних телефонних станцій (АТС) на 1000 номерів в кожному місті (обладнання АТС дає можливість збільшувати ємкість станції в подальшому).

Другий етап: розгортання телекомунікаційних мереж в містах Луганськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Суми з встановленням автоматичних телефонних станцій (АТС) на 1000 номерів в кожному місті.

Третій етап: одержання ліцензії на надання послуг міжміського фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку для об’єднання телекомунікаційних мереж в різних містах, а також збільшення ємкості телефонних номерів в залежності від потреб в окремих містах.

В розробку даного бізнес-плану покладено виконання першого етапу програми.

Споживачам планується надавати такі види телекомунікаційних послуг:

1) цифрові телефонні лінії:

а) міська телефонна мережа;

б) цифровий абонентський порт;

2) Інтернет за технологією ADSL з максимальною швидкістю до 8 Мбіт/с;

3) цифрові потоки ISDN PRI;

4) SIP-потоки.

Детальний опис послуг.

1. Цифрові телефонні лінії базуються на технології IP-телефонії. IP-телефонія об'єднує телефонні мережі і мережі передачі даних в єдину комунікаційну мережу, яка є потужним і економічним засобом зв'язку. Технологія IP-телефонії комбінує голос і дані в одній мережі і пропонують дешеві міжнародні і міжміські дзвінки і цілий набір комунікаційних послуг. Інтернет використовується оператором IP-телефонії тільки як транспортну середу між вузлами комутації. IP-технології останнім часом набирають все більшої популярності серед мешканців промислово розвинутих країн і немає жодних сумнівів у перспективності та вдосконалення даної технології. По цій технології можливо між абонентами встановлювати відеозв'язок.

2. Технологія ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line - "асиметрична цифрова абонентська лінія") є оптимальним рішенням для приватних клієнтів, пред'являються останнім часом підвищені вимоги до швидкості і якості передачі даних. При цьому для надання послуг доступу в Інтернет по ADSL-технології використовуються існуючі у клієнта телефонні лінії, без організації виділеного каналу. Технологія ADSL дозволяє по звичайній телефонній лінії організувати високошвидкісний цифровий канал, по якому забезпечується доступ до Інтернету зі швидкістю до 8 Мбіт/с. При цьому пропускної здатності вихідного каналу достатньо для передачі електронної пошти, факсимільних повідомлень і для проведення голосових переговорів через мережу Інтернет.

3. Цифрові потоки ISDN PRI (Integrated Services Digital Networks, ISDN). ISDN, будучи сполученою з телефонною мережею загального користування, поєднує в собі можливості як звичайної телефонної мережі, так і мережі передачі даних. Прекрасна якість з'єднання і можливість одночасно вести телефонну розмову і користуватися послугами прийому / передачі даних (обмін відеоінформації, графічними зображеннями та текстовими повідомленнями, якісний доступ до мережі Інтернет) є однією з головних причин переходу абонентів на ISDN. Головна перевага ISDN перед аналогової телефонної мережею - швидкість передачі даних, що складає 128 Кбіт /с.

4. По SIP-потоку підключається корпоративна офісна IP-станція до телефонної мережі загального користування по SIP-протоколу. Абоненту надається 30 телефонних каналів та один телефонний номер.

Підключення абонентів на останній милі планується по мережам корпорації (до складу якої входить оператор телефонного зв’язку ТОВ «Базіс»), яка будує для потреб своїх операторів і провайдерів спільну цифрову мережу в містах де планується будувати АТС.

Строк реалізації бізнес-плану розраховано 2 роки.

Джерелом інвестування є кошти фірм засновників.

Сума необхідних коштів – 763100 грн.

Строк погашення наданої фінансової підтримки – 24 місяці.

Результати маркетингових досліджень показують, що по показникам Держкомстату в Україні налічується на кожних 100 громадян – 28,7 телефонних номерів, тому розвиток фіксованого телефонного зв’язку ще не набув насиченості.

3.1 Загальна характеристика підприємства

Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс" .

Скорочене найменування: ТОВ «Базіс».

Код за ЄДРПОУ: 19470530.

Номер та дата державної реєстрації підприємства: №1 480 120 0000 000044, від 09.12.02р.

Назва органу, який здійснив реєстрацію: Виконавчий комітет Харківської міської ради.

Вид діяльності за ЗКГНГ: 240.

Форма власності за ЗКФВ: 10.

Адреса підприємства: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 22.

Банківські реквізити: № 26005036062102 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005.

Керівник підприємства: Коваль Наталя Володимирівна.

Телефон: 720-20-54.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Базіс” (в подальшому – ТОВ “Базіс”) було створено в 1991 році і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства України та Статуту.

ТОВ “Базіс” є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори, діє на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки та інші реквізити.

По своїй формі підприємство відноситься до малих, так як в роботі його задіяні не більше 50 працівників.

Метою діяльності Товариства є здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку та наступного його розподілу між Учасниками Товариства, предметом діяльності – надання послуг телефонного зв’язку.

Згідно Довідки Головного управління статистики у Харківській області від 02.11.2006р. №9606, видами діяльності ТОВ “Базіс” за КВЕД :

- діяльність зв’язку;

- будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання;

- надання інших комерційних послуг.

ТОВ “Базіс” має Ліцензію Державного комітету зв’язку та інформатизації України серія АА №223173 на надання послуг телефонного зв’язку (крім відомчих об’єктів) на території м. Харкова та Харківської області відповідно до ліцензійних умов провадження строком дії до 14.03.2010 року.

Структура підприємства представлена на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 Організаційна структура Базіс.

Організаційною структурою Базіс є лінійно-функціональна. Лінійно-функціональна структура заснована на дотриманні єдиноначальності, лінійної побудови структурних підрозділів і розподілу функцій управління між ними. Вона синтезує кращі властивості лінійної структури (чіткі зв'язки підпорядкованості, централізація управління в одних руках) і функціональної структури (розподіл праці, кваліфікована підготовка рішень).

Існуюча будова структури не дозволяє розвиватися організації. Причини знаходяться на поверхні і розглядаючи діючу структуру зрозуміло чому. ТОВ «Базіс» зосереджений тільки на підтримці вже здобутого, відсутня в штатному розкладі служба маркетингу, яка і повинна зосередити свою роботу на зростанні кількості проданих послуг, пошуку і залученню нових абонентів.

Тому і не дивно, що кількість абонентів зростає повільно. Цьому сприяє відокремленість підрозділів, втрачений контроль керівництва і відсутність цілісної стратегії до розбудови організації в цілому.

3.2 Операційні можливості оператора

Оператор телефонного електрозв’язку ТОВ «Базіс» в місті Харкові надає абонентам основний перелік послуг.

1. Цифрові телефонні послуги з абонентною платою:

- для бюджетних організацій та квартирних абонентів - 19,73 грн.;

- для юридичних осіб - 28,40 грн.

До абонентної плати додається вартість послуг розмови споживачів з мобільними та міжміськими і міжнародними абонентами. Перевагами послуги є те, що абонент має змогу одержати весь комплекс послуг притаманний сучасним цифровим та офісним телефонним станціям. В цих послугах поєднуються новітні технології зв’язку з комп’ютерними інноваціями.

Наприклад, абонент відсутній біля свого телефонного апарату, але його телефонний номер при не відповіді на дзвінок зможе знайти користувача на його стільниковому телефоні, одержати в електронному вигляді записаний для нього текст, або ввімкнути автовідповідач. Це і багато більшого абонент одержує при підключені до цифрової АТС без закупівлі зайвого обладнання.

2. Інтернет по технологіям:

а) Dial-Up за тарифом міського з’єднання – 5,40 коп./хв.;

б) ADSL за ціною:

- 60,00 грн. зі швидкістю 256 Кбіт/с;

- 100,00 грн. зі швидкістю 1 Мбіт/с;

- 150,00 грн. зі швидкістю 2 Мбіт/с;

- 200,00 грн. зі швидкістю 4 Мбіт/с;

- 250,00 грн. зі швидкістю 8 Мбіт/с.

Крім стандартного виходу в Інтернет користувачам надається доступ в локалізовану мережу з об’ємом доступних ресурсів більше 1000 Тбайт. До локальних мереж Local Area Networks (LAN) відносять мережі комп'ютерів, які являють собою комунікаційну систему і зосереджені по території міста. Через короткі відстані в локальних мережах є можливість використання відносно дорогих високоякісних ліній зв'язку, які дозволяють, застосовуючи прості методи передачі даних, досягати високих швидкостей обміну даними порядку 100Мбіт/c. У зв'язку з цим послуги, що надаються локальними мережами, відрізняються широкою різноманітністю і звичайно передбачають реалізацію в режимі on-line.

3. Послуги ISDN PRI за ціною по тарифним пакетам:

а) офіс – абонентна плата 84,00 грн. (при 1 телефонному номері), та 5855,00 грн. (при 200 телефонних номерах);

б) корпоративний - абонентна плата – 200 грн. (включається по кожному

телефонному номеру мінімальний пакет послуг).

За допомогою цифрових потоків ISDN PRI абоненту можливо підключити 30 телефонних ліній і надається 1 телефонний номер. Окремо по кожному В-каналу проводиться тарифікація міських, міжміських та міжнародних розмов. Мінімальний пакет послуг сплачується незалежно від обсягу послуг, які отримані протягом місяця.

4. SIP-потоки за ціною по тарифним пакетам:

а) офіс – абонентна плата - 84,00 грн. (при 1 телефонному номері), та 5855,00 грн. (при 200 телефонних номерах);

б) корпоративний - абонентна плата – 200 грн. (включається по кожному телефонному номеру мінімальний пакет послуг). 

За допомогою SIP-потоку можливо підключення корпоративної офісної IP-станції до телефонної мережі загального користування по SIP-протоколу. Абоненту надається 30 телефонних каналів та один телефонний номер. Ця послуга надає дуже великий спектр можливості для розгортання корпоративних мереж, з’єднуючи віддалені один від одного офіси, склади, філіали по всій Україні, а в окремих випадках і по всьому світу. Ця послуга дозволяє суттєво економити корпоративним споживачам витрати на послуги зв’язку, а також окремо розподіляти напрямки трафіку і його об’єм.

При цьому підприємство зв’язку намагається збільшувати номенклатуру телефонних послуг відповідно до потреб абонентів, використовуючи цифрові можливості сучасних АТС на основі IP-телефонії. Одну із таких послуг «Віртуальна Міні-АТС» показано в таблиці 3.1.

Але цей перелік більше підходить до комерційного використання підприємствами та організаціями, для квартирних абонентів ТОВ «Базіс» надає додаткові послуги телефонного зв’язку, перелік яких вказано в таблиці 3.2.

Підприємство має пряму зацікавленість в якості і кількості наданих послуг для своєї конкурентоспроможності на ринку телекомунікаційних послуг зв’язку. Від цього залежить попит потенційних споживачів.

ТОВ «Базіс» використовує відкриті джерела технологічних інновацій, своїх патентних винаходів і авторських свідоцтв не використовує.

Ціноутворення телефонних послуг по абонентній платі та по хвилинному обліку проводиться згідно Граничних тарифів, що регулюється Національною комісією з питань регулювання зв’язку в Україні. Послуги доступу до Інтернет, ISDN PRI, SIP-потоки розраховуються в залежності від середньої вартості такого ж рівня і об’єму послуг конкурентних операторів та провайдерів і альтернативних варіантів визначення ціни.

Таблиця 3.1 – Віртуальна Міні-АТС

До основних груп споживачів відносяться всі верстви населення, бюджетні установи та юридичні особи, які мають попит на фіксовані послуги зв’язку та готові споживати Інтернет в різних об’ємах.

Для ISDN та SIP потоків основними споживачами є юридичні особи та організації, що мають свою розгалужену сітку відділень (банки, страхові компанії, мережеві організації та інше), тому маркетинг по цій групі послуг буде направлений на зацікавленість в швидкому підключені і більшому об’ємові послуг цим організаціям. Оскільки інформаційними послугами споживачі користуються майже кожен день, тому циклічність їх оплат виходить на місячний рівень. При цьому необхідний окремий відділ для нарахування, доставки рахунків (повідомлення про рахунки), прийом оплати за послуги (авансові і кредитні) та відстеження платежів (контроль розрахунків).

Таблиця 3.2 - Додаткові послуги телефонного зв’язку

Планується в подальшому використовувати мережі побудовані до абонента для надання вторинних послуг, які вже набувають популярності серед населення. До таких послуг будуть відноситись: домофонний зв'язок, IPTV, відео по заказу та інші інновації. Головне для оператора ввійти в помешкання споживача, все інше вже буде залежати від потреб абонента, його фінансового становища і наполегливості оператора зв’язку знайти і вмотивувати користувача у потребі тієї чи іншої новітньої послуги.

Оцінка розвитку виробництва та своєї позиції на ринку з точки зору пропозиції спеціальної та цивільної продукції (послуг) дуже висока, так як надання цих послуг задовольняє попит споживача, у якого сформована потреба до інновацій, хоча в основному це відноситься до більш молодої вікової групи споживачів.

Механізм проникнення на ринок телекомунікаційних послуг вироблений корпорацією і забезпечує оператора телефонного зв’язку цілісною стратегією і можливостями для розвитку.

Стратегія здійснення продажу агресивна і вона дозволяє за допомогою численних акцій привернути потенціальних користувачів до інноваційних інформаційних послуг телефонної компанії.

Маркетингові служби відносяться до одного із підрозділів корпорації і подальший розвиток підприємства залежить від напрямку і стратегії, яка існує у всіх провайдерів та операторів які діють спільно в корпорації. Використовуються такі основні засоби маркетингової комунікації (впливу на покупця):

- реклама по корпоративним телеканалам;

- реклама в місцях продажу та оплати послуг.

Продаж послуг стимулюється пропозицією багатьох послуг одночасно (телефонні послуги, доступ до Інтернет, підключення до кабельного телебачення). Служби маркетингу оперативно відслідковують зменшення попиту і приймають рішення, спрямовані на покращання системи збуту та освоєння нових ринків. Вносять пропозиції щодо ціноутворення і дають на розгляд оператору для затвердження і подальшого ознайомлення абонентам (зменшення ціни при підключенні до послуги, акції по зменшенню тарифів на послуги та інше) .

Здійснивши екскурс по галузі електрозв’язку і взявши досвід Західної Європи, де кількість телефонних абонентів сягає 80 на 100 жителів, а в Україні 28,7 на 100 жителів, то можна зробити суттєвий висновок про те що у нас при всій конкуренції і монопольного становища Укртелеком, споживачів вистачить всім операторам ще принаймні років на 10. Також можна взяти до уваги, що все ж таки фіксований зв'язок безпечніший чим GSM та CDMA, які своїм випромінюванням можуть привести через певний час до поганих наслідків, особливо шкідливо це для дітей. Хоча не дуже відомо про наслідки такого впливу, все ж на мою думку вони дадуть про себе знати в подальшому.

Для проникнення на телефонний ринок різних міст та областей України необхідно одержувати ліцензії на послуги зв’язку і дозвіл на номерний ресурс, в межах виданої ліцензії.

Пріоритетним напрямом розвитку телекомунікаційних мереж України [18] прийнято прискорений розвиток мереж телефонного зв’язку для надання загальнодоступних послуг, перелік яких визначений законодавством. При цьому враховуються такі особливості:

а) загальнодоступні телекомунікаційні послуги повинні надаватися всім бажаючим за регульованими державою тарифами. Для розширення загального доступу до телекомунікаційних послуг нарощуються технічні можливості телекомунікаційних мереж;

б) необхідно забезпечити доступ майже усього населення України (не менш як 99,9 відсотка) до загальнодоступних телекомунікаційних послуг задовольнити попит платоспроможного населення на телекомунікаційні послуги нового покоління;

в) запровадити нові види надання послуг, спільних для мобільного і фіксованого зв’язку, а також персоналізованих послуг з поступовим переходом до послуг персонального номера.

3.3 План розвитку телекомунікаційної мережі

ТОВ «Базіс» освоєно технологію надання таких видів послуг телефонного зв’язку - послуги з використанням цифрових АТС нового покоління, та послуги з використанням технології VoIP. Для надання цих послуг використовується гібридна оптико-мідна і локальна мережі передачі даних.

Доставка сигналу містить у собі передачу цифрових сигналів телефонії шляхом утворення магістралей рівня STM-1, PDH магістралей, та з використанням цифрових трактів Е1. У локальних комп’ютерних мережах стандарту VoIP з використанням проколу SIP.

Згідно з виробничим планом прийнято рішення встановити новітні телефонні станції в кількості трьох одиниць типу «Матриця» в містах Києві, Полтаві та Сімферополі. Для цього буде придбане обладнання у виробника TeleTec, його прогресивність можна спів ставити по основним показникам з аналогічними показниками обладнання інших виробників.

Надання послуги телефонного зв’язку у кожному місті буде здійснюватись з ОПТС ТОВ «Базіс» та планується розташувати їх за адресами:

1)                м. Київ, вул. Світлицького, 35;

2)                м. Полтава, вул. Калініна, 33;

3)                м. Сімферополь, вул. Джанкойська, 104.

На ОПТС ТОВ «Базіс» планується побудувати системи резервування живлення. Електроживлення обладнання АТС здійснюється від існуючої мережі змінного струму 220в з використанням джерел безперервного струму, з додатковою лінією – резервом по живленню 220в, а також передбачено оперативне підключення до аварійного джерела живлення (бензинова електростанція на 4кВт).

Від АТС цифрові сигнали за допомогою оптичних передавачів будуть передаватись по кабельній мережі до кінцевого споживача. Оптичні передавачі побудовані на обладнанні, яке складається з мультиплексорів: FMUX-01, MSPP-155, Alcatel-Lucent.

Підприємством використовується різноманітне обладнання для доставки сигналу з головної станції:

1)                цифрові АТС «Matrix»;

2)                виноси цифрових АТС «Matrix»;

3)                кабелі оптичні 8,16,24, UTP фірм Commscope, Finmark;

4)                маршрутизатори фірми Dlink.

Схема реалізації технічного проекту підключення до телефонної мережі загального користування (ТМЗК) наведена на рисунку 3.2.

Для з’єднання АТС і споживача необхідно прокласти магістральні і розподільчі кабельні лінії, які будуть заводитись в існуючу каналізаційну магістраль.

Територія розповсюдження послуг телефонного зв’язку намічено у житлових будинках, що розташовані в межах вулиць.

1. В місті Київ – Автозаводська, Агрегатна, Андрія Малишка, Бережанська, Бойченка Олександра, Братиславська, Космонавта Волкова, Вишгородська, Зої Гайдай, Героїв Дніпра, Героїв Сталінграда, Дарницький, Дружби Народів, Дубровицька, Маршала Жукова, Залки Мате, Я. Івашкевича, Ю. Кондратюка, Академіка Курчатова та ін.

Кількість потенційних абонентів складає 80000 споживачів.

2. В місті Полтава – Петра Юрченка, 23 Серпня, О. Бідного, Алмазна, Артема, Богдана Хмельницького, Ватутіна, Великотернівська, Героїв Сталінграда, Головка, Грушевського, Докучаєва, Зигіна, Калініна, Кондратенко, Котляревського, Коцюбинського, Красіна, Куйбишева та ін.

Кількість потенційних абонентів складає 20000 споживачів.

Рисунок 3.2 - Схема підключення до ТМЗК

3. В місті Сімферополь – Гагаріна, Київська, Ларіонова, Ракетна, Чонгарська, Центральна, Фурманова, Фрунзе, Франко, Тургенєва, Тролейбусна, Суходільна, Севастопольська, Російська, Ростовська, Попова, Польова, Перемоги, Очаківська, Набережна, Московська, Мокроусова, Мелитопільска.

Кількість потенційних абонентів складає 10 000 споживачів.

Для успішного виконання запланованого обсягу робіт необхідно провести реорганізацію підприємства. На рисунку 3.3 представлена рекомендована мною організаційна структура.

Директор підприємства повинен спланувати заходи щодо оздоровлення підприємства, а саме:

- провести аналіз та вдосконалення організаційної структури управління;

- створити умови для підвищення якості надання послуг зв’язку;

- підвищити ефективність маркетингу;

- знаходити можливості для зниження витрат на виробництво;

- впровадити нові прогресивні форми і методи управління;

- оптимізувати чисельність зайнятих на підприємстві і проводити заходи до підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів;

- залучити інвестиції;

- проводити контроль виконання виробничих програм.

Рисунок 3.3 – Рекомендована організаційна структура

Пропонується створити підрозділ маркетингу для пошуку і залученні абонентів. Основні функції відділу:

1)                розробка стратегії підключення абонентів;

2)                планування і пошук потенційних абонентів;

3)                прийом заяв на встановлення телефонних номерів та підключення інших послуг, оформлення договорів на надання послуг;

4)                надання пільг відповідним категоріям абонентів і складення звітів для подальшої компенсації місцевими органами;

5)                підготовка та подання статистичної звітності по оператору;

6)                формування рахунків, доставка абонентам та контроль оплати послуг;

7)                прийом заяв на відсутність зв’язку у абонента та передача в технічний відділ для усунення пошкодження ліній зв’язку;

8)                представлення споживачам відомостей по оператору;

9)                створення іміджу телекомунікаційної компанії;

10)            інформування абонентів про нові послуги зв’язку, додаткові сервіси, та стан заборгованості споживача перед компанією.

До технічного відділу необхідно залучити інженера по сервісним послугам для їх розробки і впровадження. Сервісні послуги - це новий напрямок, який необхідно розвивати в контексті новітніх технологій. Сервісні послуги дозволять оператору збільшити прибутковість від надання послуг зв’язку і надавати своїм, а в подальшому і абонентам інших операторів розроблені в компанії інформаційні продукти.

Для розгортання мережі новостворених АТС потрібно залучити інженерів зв’язку в запланованих містах розгортання телефонних мереж підприємства.

3.4 Фінансовий план

Бізнес - це будь-яка діяльність, спрямована на отримання прибутку. Тому, перш ніж витрачати кошти і сили на оформлення бізнес-плану по повній формі, слід попередньо перевірити бізнес-ідею на прибутковість. Для цього рекомендується попередньо виконати експрес-розрахунок прибутковості в наступній послідовності. Розрахунок рекомендується виконати на період в два роки. Зазвичай цього часу цілком достатньо для забезпечення окупності підприємства в будь-якій сфері бізнесу. Період кредитування, як правило, також не перевищує цього періоду. Разом з тим можна вибрати і менший розрахунковий період (наприклад, один рік або ще менше), якщо для цього є підстави.

Стартовими вкладеннями називають витрати на обладнання і будівництво (реконструкцію), які необхідні для реалізації бізнес-ідеї. У стартових вкладеннях входять також і обігові кошти, які необхідні для початку справи.

Для початку розпишемо всі витрати і підрахуємо їх суму.

1. Необхідне обладнання, в тому числі:

а) три АТС на 1000 номерів – 3х100000=300000 грн.

2. Витрати на будівництво та реконструкцію:

а) проектні роботи – 3х30000 = 90000 грн.;

б) пуско-наладка обладнання 3х30000 = 90000 грн.

3. Сумарний обсяг потрібних оборотних коштів:

а) 3000х3х24 = 216000 грн.;

б) одержання ліцензії на 3 міста – 3х1700 = 5100 грн.;

в) одержання номерного ресурсу в містах – 3х21000 = 62000 грн.

Разом необхідні стартові вкладення становлять (п.1 + п.2 + п.3): 300000+90000+90000+216000+5100+62000=763100 грн.

Другим етапом підрахуємо доходи від реалізації та витрати за 2 роки.

1. Відпускна ціна продукції (послуги) на розрахунковий період 33,3 грн. на номер в місяць.

2. Обсяг реалізації (штук, раз і т.п.) на розрахунковий період:

- за перший рік - від 0 до 1000 послуг/місяць;

- за другий рік – 1000-2000 послуг/місяць.

3. Обсяг реалізації в грошовому виразі на розрахунковий період:

- за перший рік планується разом з послугами зв’язку підключати надавати доступ в локальну мережу та Інтернет - (33,3+30)х500=31650 грн./місяць (в середньому) і повністю за рік 31650х12= 379800 грн./рік (в середньому);

- за другий рік планується додатково ввести послугу IPTV -(33,3+30+30)х1500=139950 грн./місяць (в середньому) і повністю за рік 139950х12= 1679400 грн./рік (в середньому);

- обсяг реалізації в грошовому виразі за 2 роки-2059200 грн.

4. Сумарна вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів на розрахунковий період: оренда каналів електрозв’язку - 10000х24місяці=240000 грн.

5. Сума амортизаційних відрахувань на розрахунковий період (18% в рік для обладнання): 300000х18%х2=108000 грн.

Страницы: 1, 2, 3, 4