Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств

У разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) як повірені, комісіонери, сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів, укладених з іншими особами і в їх інтересах, датою продажу (інших видів відчуження) таких підакцизних товарів (продукції) є дата, коли розпочинається передача цих товарів (продукції) таким особам або за їх дорученням третім особам, але не пізніше їх митного оформлення.

При укладенні цивільно-правових договорів щодо підакцизних товарів (продукції) податкові агенти зобов'язані письмово повідомляти покупців (одержувачів) таких підакцизних товарів (продукції) про їх обов'язки щодо сплати акцизного збору, сума якого має бути виділена окремим рядком. Відповідальність за належне нарахування та стягнення акцизного збору з його платників, а також за повне і своєчасне внесення стягнутих сум до бюджету несе особа, яка за цим Декретом набуває статусу податкового агента.

Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету, а також нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких повноважень.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України" [3].

Порядок обчислення акцизного збору

1. Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу [22]:

для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

2. Акцизний збір обчислюється у твердих сумах у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції). Акцизний збір, обчислений в євро, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

3. Акцизний збір обчислюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для тих підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки.

Порядок нарахування акцизного збору

1. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється таким чином:

при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою

А = С х К, (1.1)

де А сума акцизного збору; С ставка акцизного збору; К кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом;

при застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою

А = С х Є х К, (1.2)

де А сума акцизного збору; С ставка акцизного збору; Є курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу; К кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.

2. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється в такому порядку.

Спочатку визначається оборот оподаткування шляхом обчислення суми оборотів за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без врахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою

О = (М П) * к, (1.3)

де О оподаткований оборот; М максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції) за їх власною назвою, задекларована виробником або імпортером таких товарів, П сума податку на додану вартість та акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни, к кількість товару у фізичних одиницях виміру за кожним видом товару (продукції) за їх власною назвою.

Після визначеного обороту з продажу, обчислюється сума акцизного збору за формулою

А1 = С1 х О, (1.4)

де А1 сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу, С1 ставка акцизного збору у відсотках, О оподаткований оборот.

3. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена одночасно у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках до обороту з продажу та суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), за формулою

А = А1 + А2, (1.5)

де А1 сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках, А2 сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (приклад розрахунку наведений в додатку Б [22]).

1.3.3 Механізм справляння мита

Мито є непрямим вибірковим(специфічним акцизом) податком на зовнішньоекономічні операції з деякими імпортними(ввізне) та експортними(вивізне) товарами вводиться з метою одержання доходів бюджету держави чи для економічного захисту держави. Фіскальні мита, як правило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, їхньою метою є забезпечення бюджету податковими надходженнями. Протекціоністські мита призначені для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Хоча протекціоністські мита, як правило, недостатньо високі для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з законами України про митне регулювання [14], Митним тарифом України [12] та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов'язань, що випливають з участі України в митних союзах.

Митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та міждержавними договорами України. Митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставки митного тарифу України мають бути єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митний контроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зон регулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.

Митний кодекс України [14] визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів.

Митна територія України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію.

Митний кордон – межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.

Спеціальні митні зони на території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.

Спеціальні митні режими Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.

Обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Митний тариф".

За виконання покладених на митницю обов'язків митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем справляються митні збори.

За заявою підприємства та при наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця.

Митний тариф України [12] це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Сезонне мито на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Особливі види мита метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

спеціальне мито;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Митна вартість нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку фактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Нарахування та стягнення мита, податку на додану вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору проводиться за вантажною митною декларацією відповідно до порядку, установленого Державною митною службою та ставок мита (приклад ставок ввізного мита у додатку Г).

Справляння мита, податку на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизного й митних зборів виконується за уніфікованою митною квитанцією МД1 [1921]:

1. Уніфікована митна квитанція МД1 і додаткові аркуші до неї застосовуються для нарахування та стягнення сум мита, податку на додану вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору при обкладенні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами.

2. У випадках унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні товарів та транспортних засобів, а також при транзиті транспортних засобів окремо оформлюються бланки уніфікованої митної квитанції МД1 на:

мито, податок на додану вартість та акцизний збір;

митні збори.

В інших випадках справляння мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів здійснюється за однією уніфікованою митною квитанцією МД1.

3. При нарахуванні сум мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів застосовується розділ D уніфікованої митної квитанції.

У робочій частині бланка уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюються графи "N з/п", "Найменування предметів, валюти, цінностей", "Підстава для вилучення чи прийняття", "Одиниця виміру", "Кількість", "Загальна сума чи вартість", "Ставка мита, ПДВ, акцизного, митних та інших зборів", "Сума стягнення".

У графі "N з/п" зазначаються порядкові номери товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, за які сплачуються мито, податок на додану вартість і в установленому законодавством випадках акцизний та митні збори.

У графі "Найменування предметів, валюти, цінностей" наводяться найменування товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них; їх коди згідно з УКТЗЕД; у разі потреби їх відмінні ознаки, які впливають на визначення сум мита, податок на додану вартість, акцизного й митних зборів, що підлягають сплаті;

У графі "Підстава для вилучення чи прийняття" зазначаються чинні на день оформлення уніфікованої митної квитанції МД1 курси валют, які встановлено НБУ та які використовуються при нарахуванні платежів; найменування платежів, які справляються при митному оформленні цих товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

У графі "Одиниця виміру" зазначаються одиниці виміру товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.

У графі "Кількість" проставляється кількість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.

У графі "Загальна сума чи вартість" проставляється загальна митна вартість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього.

У графі "Ставка мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів" проставляються ставки податків і зборів, які справляються при митному оформленні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

У графі "Сума стягнення мита, ПДВ, акцизного та митних чи інших зборів" проставляються суми нарахованих і сплачених платежів.

4. За розділом D уніфікованої митної квитанції МД1 оформлюється окрема уніфікована митна квитанція МД1 у трьох примірниках.

У разі недостатньої кількості рядків у робочій частині уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюється потрібна кількість додаткових аркушів до неї в трьох примірниках.

Перші примірники уніфікованої митної квитанції МД1 та додаткових аркушів до неї (за наявності), а також платежі (мито, податок на додану вартість, акцизний і митні збори) передаються посадовими особами митного органу після закінчення зміни до каси митного органу, другі примірники уніфікованої митної квитанції МД1 і додаткових аркушів до неї (за наявності) видаються на руки власнику після сплати належних платежів, а треті примірники уніфікованої митної квитанції МД1 залишаються у квитанційній книжці для обліку та звітності, при цьому кожний третій примірник додаткового аркуша до уніфікованої митної квитанції МД1 (за наявності) підклеюється до відповідної квитанції.

5. Усі примірники уніфікованої митної квитанції МД1 та додаткових аркушів до неї (за наявності) підписують посадова особа митного органу, яка їх виписала, і власник товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, за які сплачено мито, податок на додану вартість, акцизний і митні збори. Підпис посадової особи митного органу обов'язково засвідчується відбитком його особистої номерної печатки.

1.3.4 Організація обліку та контролю стягнення непрямих податків, штрафних санкцій та нарахуванні пені за прострочку сплати

Інструкцією ДПА України [16] встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства (далі платежі до бюджету).

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [2] штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах:

а) Штрафні санкції (штрафи)

1. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

2. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків (підпункти "а,б" статті 4 Закону [2], додатково до штрафу, встановленого підпунктом 1, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків (підпункт "в" статті 4 Закону [2], такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

4. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 1 4 , чи ні.

5. У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

6. У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

7. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

б) Пеня

Початок строків нарахування пені [17] :

1. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

2. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

3. У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Зупинення строків нарахування пені

У разі коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені абзацом першим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону [2], пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження [24].

Закінчення строків нарахування пені

1. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Розмір пені

1. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

2. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТЯГНЕННЯ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ( НА ПРИКЛАДІ СП З ІІ "КИПАРИС" ЗА 2001 –2003 РОКИ)

2.1 Загальна техніко-економічна характеристика спільного підприємства СП З ІІ "КИПАРИС"

Спільне Українсько-Кіпрське з іноземними інвестиціями підприємство "Кипарис" засновано на колективній формі власності (закрите акціонерне товариство) та зареєстроване розпорядженням виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 21.03.97 р. № 251. Статутний фонд підприємства сформований за рахунок внесків Учасників. Розмір статутного фонду складає 6 446 246.0 грн., що складає 3 441 669.0 доларів США по курсу НБУ 1.873 грн. станом на 03.02.98 р. Статутний фонд поділений на 64 462 простих акції вартістю номінала по 100 грн.

Іноземні засновники:

Компанія з обмеженою відповідальністю "Rainford Ltd92 "(Кіпр ).

Частка у статутному фонді іноземного інвестора становить 98,95%.

СП з ІІ "Кипарис" являється типовим сучасним підприємством оптово-роздрібної торгівлі та громадського харчування і має наступні торгівельні об"єкти :

"Універсам на Перемозі", який розташований на бульварі Слави,буд. 5;

торгівельний центр " Rainford", розташований на вул.Чкалова;

магазин "Кипарис", розташований на вул.Паторжинського, 15;

мережу магазинів на автозаправочних станціях, розташованих на вул.Набережна, 1, вул.Героїв Сталінграду, Донецьке шосе, вул. Боброва.

Крім того, фірма має власну мініпекарню, та невеликий кондитерський цех, які розташовані в приміщені "Універсаму на Перемозі".

В приміщеннях роздрібної торговлі ("Універсам на Перемозі" та в магазинах на автозаправочних станціях) налагоджена мережа реалізації продукції власного виробництва громадського харчування кафе, бістро, закусочні. В 2003 році відкрите виробництво(збирання) телевізорів під торговою маркою "RAINFORD" в дочірньому підприємстві СП "КИПАРИСТ". Основні організаційні та економічні характеристики ЗАТ СП з ІІ "КИПАРИС" у 2001 – 2003 роках наведені в табл.2.1 – 2.7.

Таблиця 2.1 – Основні реєстраційні дані 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Таблиця 2.2 – Адресні дані 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Таблиця 2.3 – Зареєстровані види діяльності 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Таблиця 2.4 – Засновники та керівники 0024604984 ЗАТ СП З II "КИПАРИС"

Таблиця 2.5 Баланси ЗАТ СП з ІІ "КИПАРИС '' за 2001 2002 роки

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9