Організаційний механізм управління діяльністю підприємства та шляхи його удосконалення на фармацевтичному об'єднанні ТОВ "Юніфарма"
Близько 60% продукції фабрики реалізується через канали збуту
компанії “Юнітрейд”. Продукція, що випускається Тернопільською фармацевтичною
фабрикою, задовільної якості, її ціна приваблива для покупців, вона
користується дуже високим попитом серед населення країн СНД у першу чергу за
рахунок прийнятних цін. Зараз у прайслисті фабрики постійно нараховується 46
лікарських препаратів. ТОВ “Юніфарма” вдалося зберегти технологію виробництва
складних, багатокомпонентних препаратів (наприклад, пасти Теймурова),
виробництво яких не під силу іншим невеликим підприємствам.
Конкуренція серед невеликих
фармацевтичних підприємств на українському фармацевтичному ринку досить висока.
До того ж просувати лікарські препарати в нижній ціновій групі (а продукція
фармацевтичних фабрик майже вся знаходиться в цій групі) практично неможливо.
Тому в даний час готується до випуску препарат з іммуномодулюючою дією Ехінал,
який ТОВ “Юніфарма” буде активно просувати на ринок у більш високій ціновій
категорії.
Аналіз фінансово-економічного стану
підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових
звітів [67].
Метою
фінансових звітів є структурована економічна інформація про фінансовий стан,
результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, що є корисної
для широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень.
З 1 січня 2000 р. на підприємствах
України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ)
впроваджені основні форми фінансової звітності [57], що відповідають
міжнародним стандартам, і використовуються при розрахунках фінансового стану
підприємства й акціонерного капіталу:
Форма №1 “Баланс” – звіт про
фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на
встановлену дату [58];
Форма №2 “Звіт про фінансові
результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати
діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [59];
У табл. А.1, А.2 Додатку А приведені
баланси підприємства ТОВ „Юніфарма” за 2002 2004 роки та звіти про фінансові
результати за 2002 2004 роки.
В табл.А.3 – А.5 Додатку А
представлені результати вертикального та горизонтального розрізу при аналізі
динаміки статей балансів підприємства та звітів про фінансові результати. Розрахунки
виконані з використанням ”електронних” таблиць EXCEL 2000 згідно наступних
статистичних алгоритмів.
Практика фінансового аналізу виробила основні
методи читання фінансових звітів [68]:
Горизонтальний аналіз – порівняння з показниками минулого періоду.
Вертикальний аналіз
– визначення структури підсумкових фінансових показників.
Трендовий аналіз –
порівняння кожного показника звітності з показниками минулих періодів і
визначення тренда тобто основної тенденції динаміки показника.
Аналіз фінансових коефіцієнтів – відносне порівняння показників звітності (коефіцієнти ліквідності,
фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності).
Факторний аналіз –
визначення впливу чинників на результативний показник методами класичного
факторного аналізу (метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних та відносних
різниць).
Для кращого розуміння і аналізу
досліджуваних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши
хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки або часовими рядами.
Кожний ряд динаміки складається з
двох елементів [61]:
1) періодів або моментів часу, до
яких відносяться рівні ряду(t);
2) статистичних показників, які
характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).
У процесі аналізу рядів динаміки
обчислюють і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний
приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту
приросту. Обчислення цих показників грунтується на абсолютному або відносному
зіставленні між собою рівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється,
називають звітним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні – базисним. За базу
зіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожний
наступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показники
динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий за
базу зіставлення, то одержані показники називають базисними.
Абсолютний приріст обчислюється як різниця
між звітним і базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи
зменшився рівень порівняно з базисним за певний період часу. Він виражається в
тих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.
або (2.1)
де yi – звітний рівень ряду
динаміки; yi1 – попередній рівень ряду динаміки;
y1 – початковий рівень ряду
динаміки.
Темп зростання обчислюється як відношення
зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, у
скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.
або (2.2)
Темп приросту визначається як відношення
абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і
показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від
рівня, взятого за базу порівняння.
або (2.3)
Абсолютне значення одного проценту приросту
визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той
же період.
(2.4)
Середній абсолютний приріст визначається як
середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує,
на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.
(2.5)
Середній темп зростання розраховується за
формулою середньої геометричної:
(2.6)
Середній темп приросту визначається як
різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання
вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)
(у вигляді
коефіцієнтів); (2.7)
(у вигляді процентів).
Аналіз результатів первинної
статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати
діяльності ТОВ “Юніфарма” за 2002 –2004 роки, наведених в табл. А.1 – А.6
Додатку А, табл.2.1 – 2.2 та на графіках рис.2.1 – 2.2, показує:
валюта активів балансу у 2002 році
зросла на + 4,99 % відносно рівня 2001 року, а у 2003 році ще зросла на + 4,49
% відносно рівня 2002 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 2
845,0 тис.грн.. до 3 121,0 тис.грн..; необоротний капітал (основні фонди)
підприємства займають значну долю 57,8 – 61,7 % в валюті баланса, тобто
підприємство – виробничо-торгівельне, та має суттєву виробничу базу.
Таблиця 2.1 - Аналіз динаміки та
структури майна ТОВ “Юніфарма”
Рис. 2.1 - Динаміка структури
агрегатів майна (активів) ТОВ “Юніфарма”
Динаміка
структурної долі грошових коштів характеризується падінням з рівня 6,4% (2001)
до 4, 1% (2002) та нарощенням до 4,4% у 2003 році;
динаміка структурної долі запасів
характеризується відносно стабільним рівнем в діапазоні 24,6 – 25,6 %;
динаміка структурної долі дебіторської
заборгованості характеризується зниженням з рівня 10,7%(2001) до 9,6%(2002) та
зростанням до рівня 12,2% у 2003 році;
Таким чином, для 2001 2003 року для активів
підприємства характерні процеси відносно стабільного регулювання структури
активів балансу без різких змін структурних частин грошових агрегатів.
Таблиця 2.2 - Динаміка джерел
(ресурсів) підприємства ТОВ “Юніфарма”
Як видно із даних табл.2.2 основними
джерелами ресурсів підприємства ТОВ “Юніфарма” є власний капітал та позичені
кошти, представлені як короткостроковими і довгостроковими банківськими
позиками, так і кредиторською заборгованістю (рис.2.2):
доля власного капіталу поступово
підвищувалася з рівня 65,2 %(2001) до 66,8%(2002) та 76,5% (2003), при цьому
зростання абсолютної суми власного капіталу відбулося з рівня 1 855 тис.грн. до
2 389 тис.грн.., тобто на +7,9% у 2002 році та ще на +19,8 % у 2003 році;
структурна доля власних оборотних коштів
(власний капітал – необоротні активи балансу) з рівня 7,2% у 2001 році
знизилась до рівня 5,1% у 2002 році та стрімко зросла до рівня 18,8% у 2003
році;
кредиторська заборгованість у 2002 році
зменшилася на – 10,55 % відносно рівня 2001 року, а у 2003 році додатково
зменшилась на 36,9% відносно рівня 2002 року;
структурна доля довгострокових кредитів в
балансі знизилась у 2002 році до рівня 0,7% (у 2001 – 1,2%) та у 2003 році
підвищилась до рівня 1,4%;
структурна доля короткострокових кредитів в
балансі підвищилась у 2002 році до рівня 7,7% (у 2001 – 3,3%) та у 2003 році
знизилась до рівня 5,4%.
Рис. 2.2 - Динаміка структурних
частин джерел ресурсів ТОВ “Юніфарма”
Аналіз динаміки показників звітів про
фінансові результати ТОВ “Юніфарма”, наведених в табл.А.2 – А.6 Додатку А та на
рис.2.3 –2.4 показує:
-
обсяги реалізації
продукції в 2001 – 2003 році нарощуються з рівня 14209 тис.грн.(2001) до рівня
14 724 тис.грн. у 2002 році (зростання на +3,62% відносно 2001 року) та до
рівня 16 226 тис.грн. у 2003 році (зростання на 10,2% відносно 2002 року);
ланцюговий темп росту собівартості випуску
та реалізації продукції становить + 3,6% у 2002 році відносно 2001 та + 10,18%
у 2003 році відносно рівня 2002 року, що практично відповідає темпам росту
обсягів доходів від реалізації;
Рис. 2.3 - Динаміка абсолютного
росту валюти балансу та обсягів чистих доходів, витрат, валового прибутку від
реалізації продукції в ТОВ “Юніфарма”
Як показує аналіз графіків
рис.2.3:
темп росту фінансових результатів діяльності
значно перевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний
розвиток ділової діяльності підприємства;
темп росту валового прибутку від реалізації
показує, що прибутковість використання активів у 2001 –2004 роках є стабільною
та зростаючою;
В
таблиці 2.3 наведено використання чистого прибутку підприємства за останні
роки.
Таблиця
2.3 - Використання чистого прибутку ТОВ “Юніфарма” (в тис. грн.)
Показники
|
2002
р.
|
2003
р.
|
2004
р.
|
1.
Чистий прибуток
|
637
|
716
|
673
|
2.
Розподіл чистого прибутку:
|
|
|
|
2.1
Відрахування у резервний фонд
|
32
|
40
|
67
|
2.2
Розподілено за паями
|
360
|
384
|
384
|
2.3
Нерозподілений прибуток
|
245
|
292
|
222
|
Розподіл
у %% до підсумку:
|
|
|
|
2.1
Відрахування у резервний фонд
|
5,0
|
5,6
|
10,0
|
2.2
Розподілено за паями
|
56,5
|
53,6
|
57,1
|
2.3
Нерозподілений прибуток
|
38,5
|
40,8
|
33,0
|
Ці дані показують,
що основна частка чистого прибутку (57,1% у 2004 році) розподіляється за паями,
менша – використовується для фінасування діяльності підприємства у вигляді
нерозподіленого прибутку та резервного фонду.
ТОВ “Юніфарма” має певні проблеми в
своїй діяльності. Однією з таких проблем є необхідність переведення фабрики на
виробництво, що відповідає стандартам об'єднаної Європи (GMP). Однак, щоб
вирішити цю проблему, необхідно 5–15 млн доларів США в залежності від того, які
лікарські форми вона буде випускати. Інжинірінгові компанії, з якими
співробітничало ТОВ «Юніфарма», схиляються до того, що впровадження стандартів
GMP на невеликих підприємствах у даний час проблематично в зв'язку з тим, що
сучасна політика кредитування в Україні не відповідає потребам виробництва,
тобто у підприємств немає доступу до дешевих кредитних ресурсів. Брати
комерційні кредити під проект, що окупиться протягом 5–10 років, немає сенсу.
Ще однією проблемою підприємства є дуже малий відсоток фармацевтів в структурі
персоналу, всього 3,9%.
2.2 Оцінка ринкового становища підприємства ТОВ «ЮНІФАРМА»
Аналіз ринкового становища ТОВ “Юніфарма” має
велике значення, враховуючи той факт, що підприємство працює на специфічному
ринку, з високим рівнем конкуренції і високою місткістю. Для виявлення
інтенсивності конкуренції на фармацевтичному ринку скористаємось моделлю п’яти
сил конкуренції М. Портера [55], до яких відносяться: суперництво між
продавцями всередині галузі; фірми, що пропонують товари-замінники
(субститути); можливість появи нових конкурентів всередині галузі; здатність
постачальників диктувати свої умови; здатність споживачів диктувати свої умови.
Характеристика окремих сил складена на
основі експертних оцінок спеціалістів ТОВ “Юніфарма” і наведена в таблиці 2.4.
Як бачимо, використання методу М. Портера показує, що в цілому становище
підприємства на ринку досить стабільне. Найбільший ризик цьому становищу можуть
надати підвищення цін постачальниками фармацевтичних препаратів.
Таблиця 2.4 - Характеристика окремих сил для
ТОВ “Юніфарма”
№
|
Сила
|
Характеристика
дії
|
Експертна
оцінка за 5ти бальною шкалою
|
1
|
Ризик
входу потенційних конкурентів
|
Невисокий
|
3
|
2
|
Можливості
“торгуватися” (знижувати ціни) покупців
|
Покупці
мають обмежені можливості впливати на ціни.
|
4
|
3
|
Загрози
товарів, що заміщують основний асортимент
|
Практично
немає
|
5
|
4
|
Можливості
“торгуватися” (підвищувати ціни) постачальників
|
Досить
високі
|
2
|
5
|
Конкуренція
серед існуючих фірмпродавців
|
Невисока
|
5
|
|
Сукупна
дія сил
|
Досить
стабільне становище
|
3,8
|
Основні методи, які використовує ТОВ
“Юніфарма” у конкурентній боротьбі, наступні: більш низькі ціни, ніж у
конкурентів, більш високий рівень обслуговування споживачів. Особливо виграє
підприємство за рахунок швидкості доставки: якщо клієнт замовляє препарат
ранком, у другій половині дня він його одержує, якщо замовлення отримане в
другій половині дня, клієнт одержує його ранком наступного дня.
Обгрунтування перспектив розвитку підприємства,
визначення можливих ризиків та напрямів проведення інвестиційної політики можна
здійснити за результатами проведення SWOT-аналізу. На першому етапі вирішення
завдань з оцінювання поточного стану підприємства та перспектив його розвитку
нами проведено аналіз ситуації всередині підприємства і зовнішній аналіз
(табл.2.5).
Таблиця 2.5 - Перший етап SWOT-аналізу ТОВ
“Юніфарма”
Запитання
|
Відповідь
|
Чи
сумісна можливість, що відкривається на ринку, з місією та цілями фірми?
|
Так,
в повному ступені
|
Чи
має фірма необхідні фінансові ресурси?
|
Так,
має.
|
Чи
належне матеріально-технічне оснащення фірми?
|
Не
в повному ступені. Необхідно закінчити реконструкцію цеху по виробництву
препаратів йоду
|
Чи
має фірма необхідні маркетингові «ноухау», які дозволяють досягти
конкурентних переваг?
|
Так,
фірма має власну технологію консервації пантів. Це дало можливість відновити
виробництво пантокрину в Україні.
|
Чи
можливо організувати діяльність з помірними витратами, що дасть можливість
одержати бажаний прибуток?
|
Так,
хоча фірма і отримує досить прийнятний прибуток, його розмір може бути
збільшено за рахунок збільшення обсягів виробництва після реконструкції
основних цехів
|
Чи
дозволяє кадровий потенціал здійснити поставлені задачі?
|
Не
зовсім, питома вага фармацевтів в загальній кількості співробітників – всього
3,9%
|
Який
імідж і стаж роботи на ринку має фірма?
|
Підприємство
має високий позитивний імідж. Стаж роботи – 11 років
|
Друга частина SWOT-аналізу [9] являє собою
дослідження зовнішнього середовища. Основне призначення зовнішнього аналізу виявити
та усвідомити можливості й загрози, що можуть впливати на діяльність
підприємства сьогодні або в майбутньому.
Оцінювання сильних і слабких сторін,
маркетингових можливостей та загроз ТОВ “Юніфарма” нами проведено за допомогою
матриці SWOT-аналізу (табл. 2.6).
SWOT-аналіз ТОВ “Юніфарма” показав,
що підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на фармацевтичному ринку,
займає досить стабільне становище на ньому та має можливості для свого
подальшого розвитку. В таблиці показані конкретні напрями з потенціювання
сильних сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких
сторін і загроз, що забезпечить підприємству конкурентні переваги.
Щоб розглянути місце різних стратегічних
напрямків діяльності ТОВ “Юніфарма” на фармацевтичному ринку, побудуємо матрицю
БКГ [11], використавши при цьому дані підприємства про обсяги продажів у 2003
році та матеріали аналітичних оглядів тижневика “Аптека”. На цьому ринку
основним конкурентом для ТОВ “Юніфарма” за обсягами продажу є фірма “Фармаком”.
Виділимо такі основні стратегічні напрями
діяльності ТОВ “Юніфарма”: продаж ліків в Україні; експорт українських ліків;
виробництво ліків; надання медичних послуг. В табл. 2.7 зроблено розрахунок
показників для побудови матриці БКГ.
Таблиця 2.6 - Матриця
SWOT-аналізу ТОВ
“Юніфарма”
|
Сильні
сторони (S)
1.Досвід
роботи на ринку
2.
Висока швидкість доставки
3..Широка
дистриб’юторська мережа
4.Наявність
електронної пошти, зв’язок через Webвузли
5.
Наявність на фірмі власного програмного забезпечення (програма комплексного обліку
усіх виробничих процесів)
|
Слабкі
сторони (W)
1.
Наявність зношених основних засобів на Тернопільській фабриці
2.Відсутність
спеціального маркетингового підрозділу
3.
Низька частка фармацевтів в структурі штату
|
Можливості
(О)
1.Зниження
вартості медикаментів, що пропонуються
2.Наявність
необхідних фінансових ресурсів
3.Наявність
тісних контактів з постачальниками препаратів
|
SOстратегія
1.Розширення
участі на ринку
2.Привернення
уваги можливих клієнтів
3.Автоматизація
системи збуту на основі встановлення модулів у постійних партнерів
|
WOстратегія
1.Створення
маркетингової групи на підприємстві
2.Завершення
реконструкції основних виробничих цехів
3. Навчання
персоналу
|
Загрози
(Т)
1.Низька
купівельна спроможність населення
2.
Нестача обігових коштів у основних груп клієнтів-юридичних осіб
|
STстратегія
1.Формування
асортиментної політики, тісно пов’язаної із диверсифікацією в напрямку
розширення асортименту ліків
2.Використання
принципів цінової дискримінації клієнтів
3.Перегляд
системи надання товарних кредитів і політики встановлення відсотків за ними
|
WTстратегія
1.Надання
відстрочок у платежах для надійних клієнтів
2.Привернення
уваги нових клієнтів шляхом формування оптимального асортименту ліків,
доступних за ціною для різних сегментів споживачів
|
Таблиця 2.7 - Розрахунок
показників для побудови матриці БКГ
|
Частка
ринку ТОВ «Юніфарма»
|
Частка
ринку головного конкурента (фірма «Фармаком»)
|
Відносна
частка на ринку
|
Темп
росту ринку
|
Експорт українських ліків
|
0,3
|
0,24
|
1,27
|
1.25
|
Виробництво ліків
|
0,1
|
0,12
|
0,80
|
1,1
|
Продаж ліків в Україні
|
0,2
|
0,15
|
1,32
|
1,02
|
Медичні послуги
|
0,02
|
0,03
|
0,74
|
0,9
|
Отже, матриця БКГ для ТОВ “Юніфарма” має
вигляд, зображений на рис.2.4. З цього рисунка видно, які місця в матриці
зайняли різні напрямки діяльності підприємства. Згідно цих місць підприємству
необхідно застосувати такі стратегії [15]:
-
стратегію
підсилювання виробництва ліків, пошук нових каналів для їх збуту;
стратегію втримування для експорту
українських ліків (активізація реклами, зниження цін, модифікування);
-
стратегію
підтримування для продажу ліків в Україні (стимулювання збуту,
рекламанагадування);
-
стратегію
скорочування для надання медичних послуг.
Для визначення оцінки привабливості
різних напрямків діяльності використана також багатофакторну матрицю
компаній “Мак Кінсі” та “Дженерал Електрик” [19].
Для розрахунку та побудови цієї матриці
був застосований метод експертних оцінок. Експертами виступили провідні
спеціалісти ТОВ “Юніфарма”. В табл. 2.8 та 2.9 наведені вихідні дані оцінок
привабливості ринків та конкурентних позицій підприємства.
Таблиця 2.8 - Експертні оцінки
привабливості ринків
Характеристика привабливості
|
Вага
|
Продаж ліків в Україні
|
Експорт українських ліків
|
Виробництво ліків
|
Надання медичних послуг
|
Розмір і темп росту ринку
|
0,2
|
9
|
6
|
5
|
4
|
Якість ринку
|
0,1
|
7
|
5
|
6
|
2
|
Конкурентна ситуація
|
0,4
|
7
|
4
|
3
|
3
|
Вплив зовнішнього середовища
|
0,3
|
8
|
7
|
5
|
5
|
Таблиця 2.9 - Експертні оцінки
конкурентних позицій
Характеристика привабливості
|
Вага
|
Продаж ліків
|
Експорт ліків
|
Виробництво ліків
|
Медичні послуги
|
Відносна позиція на ринку
|
0,2
|
7
|
6
|
3
|
2
|
Відносний потенціал виробництва
|
0,25
|
8
|
6
|
2
|
2
|
Відносний потенціал НДДКР
|
0,35
|
7
|
7
|
4
|
3
|
Відносний потенціал персоналу
|
0,2
|
9
|
8
|
3
|
3
|
В табл. 2.10 наведено розрахунок
показників для побудови матриці Мак Кінсі.
Таблиця 2.10 - Оцінка привабливості
ринку та конкурентних позицій ТОВ «Юніфарма»
|
Продаж ліків в Україні
|
Експорт українських ліків
|
Виробництво ліків
|
Надання медичних послуг
|
Оцінка привабливості ринку
|
7,7
|
7,7
|
4,3
|
3,7
|
Оцінка конкурентних позицій
|
7,65
|
6,75
|
3,1
|
2,55
|
Тобто, для ТОВ “Юніфарма” найбільш
привабливим є продаж ліків в Україні, середню ступінь привабливості має експорт
українських ліків та виробництво ліків, а низьку – надання медичних послуг.
2.3 Аналіз динаміки
показників фінансового стану підприємства
В табл. 2.11 наведені алгоритми розрахунків
показників рентабельності діяльності підприємства [38], [39] з використанням
форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати
фінансової діяльності”:
Таблиця 2.11 - Алгоритми розрахунку
показників рентабельності
№ п/п
|
Показник
|
Умовн
позня
|
Формула
для розрахунку
|
Джерела інформації з форм фін звітності
|
|
ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
|
1
|
Рентабельність активів за прибутком від
звичайної діяльності
|
Rзв
|
Прибуток від звичайної діяльності / Валюта
активів
|
Форма 2(190) / Форма1 (280)
|
2
|
Рентабельність капіталу (активів) за чистим
прибутком
|
Rа
|
Чистий Прибуток / Валюта
активів
|
Форма 2(220) / Форма1 (280)
|
3
|
Рентабельність власного капіталу
|
Rвк
|
Чистий Прибуток / Власний капітал
|
Форма 2(220) / Форма1 (380)
|
4
|
Рентабельність виробничих фондів
|
Rвф
|
Чистий Прибуток / Виробничі фонди
|
Форма 2(220) /Форма1 (030+100+120)
|
5
|
Рентабельність реалізованої продукції за
прибутком від реалізації
|
Rq
|
Прибуток від реалізації / Виручка
|
Форма 2(050070080) /Форма 2 (035)
|
6
|
Рентабельність реалізованої продукції за
прибутком від операційної діяльності
|
Rqоп
|
Прибуток від операційної діяльності / Виручка
|
Форма 2(100) /
Форма 2 (035)
|
7
|
Рентабельність реал. продукції за прибутком
|
Rqч
|
Чистий прибуток / Виручка
|
Форма 2(220) /
Форма 2 (035)
|
.8
|
Коефіцієнт стійкості економічного зростання
|
Ксез
|
Реінвестований прибуток / Власний капітал
|
Форма 2(100 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)
|
9
|
Коефіцієнт реінвестування
|
Кр
|
Реінвестований прибуток / Чистий прибуток
|
Форма 2(100 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)
|
10
|
Період окупності капіталу
|
Тк
|
Активи/Чистий прибуток
|
Форма 1(280) /
Форма 2 (220)
|
11
|
Період окупності власного капіталу
|
Твк
|
Власний капітал / Чистий прибуток
|
Форма 1(380) /
Форма 2 (220)
|
В табл.2.12 наведені алгоритми розрахунків
показників ділової активності діяльності підприємства з використанням форм
фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати
фінансової діяльності”[58], [59]:
Таблиця 2.12 - Алгоритми розрахунку
показників ділової активності
№
п/п
|
Показник
|
Умовне
позначення
|
Формула
для
розрахунку
|
Джерела
інформації з форм фін звітності
|
|
ПОКАЗНИКИ
ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ
|
|
1
|
Коефіцієнт
трансформації
|
Кт
|
Чиста
виручка від реалізації / Валюта активів
|
Форма
2(035) /Форма1 (280)
|
2
|
Фондовіддача
|
Фоф
|
Чиста
виручка від реалізації / Основні виробничі фонди
|
Форма
2(035) /Форма1 (030)
|
3
|
Коефіцієнт
оборотності обігових коштів (обороти)
|
Ко
|
Чиста
виручка від реалізації / Обігові кошти
|
Форма
2(035) /Форма1 (260+270)
|
4
|
Період
одного обороту обігових коштів (днів)
|
Чо
|
365/
Ко
|
365
/ Ко
|
5
|
Коефіцієнт
оборотності запасів ( обороти)
|
Коз
|
Собівартість
реалізації / Середні запаси
|
Форма
2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)
|
6
|
Період
одного обороту запасів(днів)
|
Чз
|
365
/ Коз
|
365
/ Коз
|
7
|
Коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості(обороти)
|
Кдз
|
Чиста
виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість
|
Форма
2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)
|
8
|
Період
погашення дебіторської заборгованості (днів)
|
Чдз
|
365
/ Кдз
|
365
/ Кдз
|
9
|
Коефіцієнт
оборотності готової продукції
|
Кгп
|
Чиста
виручка від реалізації / Готова продукція
|
Форма
2(035) /Форма1 (130)
|
10
|
Період
погашення кредиторської заборгованості (днів)
|
Чкз
|
Середня
кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації
|
Форма
1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)
|
11
|
Період
фінансового циклу (днів) період обороту коштів
|
Чфц
|
Чфц=
Чоц Чкз
|
Чфц=
Чоц – Чкз
|
12
|
Коефіцієнт
оборотності власного капіталу(оборотність)
|
Квк
|
Чиста
виручка від реалізації / Власний капітал
|
Форма
2(035) /Форма1 (380+430+630)
|
В табл. 2.13 наведені алгоритми розрахунків
показників майнового стану підприємства з використанням форм фінансової
звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової
діяльності” [58],[59]:
Таблиця 2.13 - Алгоритми розрахунку
показників майнового стану
№ п/п
|
Показник
|
Умовне
позначення
|
Формула
для розрахунку
|
Джерела інформації з форм фін звітності
|
|
ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ
|
1.
|
Частка оборотних виробничих фондів в обігових
коштах
|
Ч овф
|
Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи
|
Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270)
|
2
|
Частка основних засобів в активах
|
Ч оз
|
Залишкова вартість основних засобів / Валюта
активів
|
Форма 1(030) / Форма1 (280)
|
3
|
Коефіцієнт зносу основних засобів
|
К зн
|
Знос основних засобів/ Первісна вартість
основних засобів
|
Форма 1(032) / Форма1 (031)
|
4
|
Коефіцієнт оновлення основних засобів
|
К он
|
Збільшення за звітний період первісної вартості
основних засобів/ Первісну вартість основних засобів
|
Форма 1((031к)(031п)) / Форма1 (031п)
|
5
|
Частка довгострокових фінансових інвестицій в
активах
|
Ч дф
|
Довгострокові фінансові інвестиції / валюта
активів
|
Форма 1(040+045) /Форма1 (280)
|
6
|
Частка оборотних виробничих активів
|
Ч ова
|
Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів
|
Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280)
|
7
|
Коефіцієнт мобільності активів
|
К моб
|
Мобільні активи / Немобільні активи
|
Форма 1(260+270) /Форма1 (080)
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|