Управління грошовими потоками підприємства
Це батон із родзинкою, булочка “родзинка",
здоба з повидлом, здоба з повидлом в упаковці, здоба фігурна, витушка з кокосом
упакована в плівку, торт “Святковий”. Загальною масою 4,4 тон на рік. А це
додатково знизить об’єм запасів і призведе до зменшення видатків на закупівлю
сировини. Виходячи з потужності основних засобів збільшення виготовлення не
спричинить додатково залучення основних засобів.
Основний якісний фактор, який впливає на
формування балансового прибутку від об’єму реалізації продукції, є
співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це
співвідношення характеризується ефектом операційного лівериджу.
Ефект впливу цього фактора на суму балансового
прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу
операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов’язаного з
певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше
підприємницький ризик.
Він показує також на скільки збільшиться
прибуток при збільшенні об’ємів випуску продукції на один процент.
Прогнозуємо на 2008 рік збільшити об’єм
випуску продукції і виручку на 10 процентів, то при збільшенні об’єму випуску
продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів.
Таблиця 3.1
Розрахунок результатів на 2005 рік
№
|
Показник
|
Коефіцієнт збільшення
|
За 2009 рік в тис. грн.
|
На 2005 рік
в тис. грн.
|
В процентах до виручки
|
1
|
Виручка від реалізації
|
1,1
|
46815,9
|
51497,49
|
100
|
2
|
Змінні витрати
|
1,1
|
25389,3
|
27928,23
|
54
|
3
|
Валова маржа
|
|
21426,6
|
23569,26
|
46
|
4
|
Постійні витрати
|
-
|
12599,5
|
12599,5
|
-
|
5
|
Прибуток
|
-
|
8827,1
|
10969,76
|
-
|
Таблиця 3.2
Розрахунок сили операційного важеля на
прогнозний період
Показник
|
За 2009 рік
|
На 2005 рік
|
Відхилення
|
Сила впливу операційного важеля
|
21426,6: 8827,1 = 2,42
|
23569,26: 10969,76 = 2,14
|
(2,14: 2,42) = 0,88
|
З отриманих даних видно, що при зміні об’єму
випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля.
Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу
операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим
більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат, а чим
більша сума постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.
Виходячи із розрахунків на прогнозний період
видно, що сила впливу операційного важеля зменшилася на 12% (100 - 88) від
попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені об’ємів випуску продукції
на 10% величина прибутку збільшується на 124,27% (10969,76: 8827,1) x 100. І
величина збільшення прибутку відповідно буде 2142,66 тис. грн. (10969,76 -
8827,1).
Розрахуємо другий показник операційного
лівериджу, показник порогу рентабельності.
Поріг рентабельності = 12599,5: 0,46 =
27390,21
Рис.3.1 Графічне зображення порогу
рентабельності.
а) значення прибутку в 2009 році.
б) значення прибутку на прогнозний період. (2005
рік)
Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився
таким, яким він був в 2009 році. (27390,21 = 27390,21).
Розрахунок порогу фінансової міцності.
Таблиця 3.4
Розрахунок запасу фінансової міцності на
прогнозний період.
Показник
|
В 2009 році.
|
В 2005 році
|
Відхилення.
|
Запас фінансової міцності.
|
(46815,9 - 27390,21) = 19425,69
|
(51497,49 - 27390,21) = 24107,28
|
(24107,28: 19425,69) x 100 = 124,0%
|
Таким чином спостерігаємо зростання запасу
фінансової міцності на 24%.
Звіт про рух грошових коштів завершує комплекс
грошової звітності підприємства. Мета цього звіту - показати, як циркулюють
грошові кошти компанії. Він вказує звідки кошти надійшли та на що їх було
витрачено, і є дуже важливим документом для пояснення змін різних коефіцієнтів
ліквідності.
Дехто із спеціалістів дотримується думки, що
показники звіту про рух грошових коштів є надійнішими, ніж показники звіту про
фінансові результати, якими значно легше маніпулювати. Багато операційних
переміщень коштів у звіті про фінансові результати просто не знаходять відображення.
Це можна пояснити тим, що він складається за методом нарахувань, що дозволяє
точніше співвіднести, прибутки компанії отримані за певний період часу, та її
витрати. І хоча визначення виручки та витрат за період є досить важливим, проте
він може не відображати деякі важливі аспекти діяльності компанії.
Раніше звітність про рух грошових коштів
виконувалися у самих різних форматах, а зараз її стандартизовано та уніфіковано
до форми, що зображена у дещо спрощеному вигляді мал.3.2
Правила за якими складається звіт про рух
грошових коштів дуже прості. Кожного разу, коли компанія перераховує грошові
кошти на будь-які цілі, у звіті це відображається як витрата. Це єдине правило
і його простота означає, що дуже складно знайти механізм приховування неприємної
правди про реальний фінансовий стан компанії.
Та, незважаючи на простоту, даний документ не
може повністю замінити звіт про фінансові результати, оскільки останній дає
змогу чітко розмежувати наприклад, поточну плату за електроенергію та виплату
грошей за будівлю котру компанія займатиме наступні 20 років.
Щоб отримати дані, необхідні для складання
звіту про рух грошових коштів звертаємося до декількох стандартних джерел та
використовую певну методику.
Для зручності порівняння показників по
кварталах 2005 року звіт складено у вертикальній формі. У верхній частині
балансу розташовано активи, а у нижній - зобов’язання. Праворуч додано ще дві
колонки “Джерела” та “Витрати".
Заміна будь-якої статті у балансі обов’язково
знайде відображення в одній із цих колонок.
Якщо заміна спричинила відтік коштів,
відповідний запис слід внести у графі “Витрати”
Якщо, навпаки, йдеться про надходження коштів,
тоді запис робиться в графі “Джерела"
Звернемося до двох наведених статей
необоротні активи - 10 000 - витрата коштів
податки 500 - джерело коштів
Логіка першого запису - цілком очевидна. Необоротні
активи збільшилися від 22,5 тис. до 32,5 тис. Компанії довелося виписати чек на
10 тис. (задля зручності зараз ми ігноруємо переоцінку та амортизацію).
Другий запис є менш зрозумілим. Сума податку
збільшилася з 2,5 тис. до 3 тис. Але як підвищення податку може стати джерелом
коштів? Справа у тому, що податки у розмірі 3 тис., показані у балансі як
боргові зобов’язання, поки ще не сплачені. Тобто компанія має можливість
використати урядові гроші, яких на 500 грн. більше, ніж у минулому році, тобто
на даний момент цю суму можна вважати додатковим джерелом фінансування. Звісно,
у встановлений час цей борг доведеться сплатити, але тоді ця сума взагалі
зникне зі статей балансу та буде віднесена до графи “Витрати”
Схематично це правило виглядає таким чином:
|
Збільшення
|
Зменшення
|
Активи
|
Витрати
|
Джерела
|
Зобов’язання
|
Джерела
|
Витрати
|
Щоб зробити той чи інший запис в ту чи іншу
колонку, потрібно пересвідчитися що дійсно відбулися зміни у певній статті
балансу, та відповісти на такі запитання:
Ця стаття належить до активів чи до
зобов’язань,
Її показник збільшився чи зменшився,
Непрямий метод фіксує лише “чисті” переміщення
коштів між статтями балансу. Звісно “чисті” зміни в статтях балансу можуть бути
результатом зустрічних переміщень коштів, що взаємо погашаються. Повний зміст
повинен відображати не кінцеві результати, а безпосередньо рух коштів. Ще
більше важливим може бути те, що деякі зміни у статтях балансу взагалі не
пов’язані з рухом коштів - прикладом може бути переоцінка вартості необоротних
активів. Інколи слід пильніше придивлятися до деяких показників, щоб побачити
приховані зміни
Після визначення джерел надходжень коштів та
їх витрат можна у тому чи іншому форматі скласти звіт про рух грошових коштів,
який допоможе керівництву компанії звернути увагу на певні аспекти її
діяльності.
Так, фінансове становище компанії може
погіршуватися навіть за умов досягнення доволі високого рівня прибутковості. Щоб
пояснити це протиріччя, слід зіставити значення початкового та підсумкового
сальдо рахунку грошових з нетто величиною грошового потоку за даний період. Такий
спосіб дає уявлення про:
початковий залишок грошових коштів
постатейний відтік коштів
постатейне надходження коштів
підсумковий залишок грошових коштів
(Сальдо грошових коштів може бути позитивним
та негативним. Позитивним від буде, якщо грошові кошти зазначені як активи, а
негативний вказує, що ці кошти запозичені, скажімо у виг8ляді короткострокового
банкірського кредиту)
Необхідні дані можна взяти безпосередньо зі
звіту про рух грошових коштів. Дані з графи “Витрати” фіксуються тепер як
відтік грошових коштів, а дані з графи “Джерела” - як їх надходження. З цього
правила маємо лише один виняток: не фіксуються зміни надходжень/ видатків
“Грошових коштів” та “короткострокових кредитів", оскільки ці показники
враховуються у початковому та підсумковому сальдо грошових коштів.
Сумарний відтік коштів - 128540 (від’ємне
значення)
Сумарне надходження коштів - 6000 (позитивне
значення)
Отримуємо чистий потік грошових коштів (різниця
потоків) - 6850 (від’ємне значення)
Додавши обсяг чистого потоку до початкової
суми коштів у 1750 (позитив), отримуємо підсумковий залишок грошових коштів у
5100 (від’ємне значення).
Звіт чітко ілюструє головні зміни ситуації з
коштами у даній компанії. Навіть побіжний огляд статей звіту зробить зрозумілою
причину отримання від’ємного підсумкового результату. Компанія витратила 10 000.
На придбання необоротних активі. Ці досить значні капіталовкладення не компенсувалися
адекватними надходженнями коштів. Активи було поповнено за рахунок коштів
поточної операційної діяльності.
Такий значний від’ємний показник потоку
грошових коштів також пояснює, чому коефіцієнт поточної ліквідності впав від 1.8
до 1.2 рази, а коефіцієнт заборгованості компанії зріс від 47 до 54%.
Інформація зі звіту про рух грошових коштів,
зображеного на мал.3.4, набагато повніше висвітлює становище компанії, ніж
показники самого тільки балансу чи звіту про фінансові результати. Альтернативні
форми звіту про рух коштів надають ще більше інформації.
На мал. .3.5 ті самі дані подано в іншій формі.
З одного боку, вона розмежовує довгострокові та короткострокові перспективи
джерела надходжень коштів, а з іншого, - довгострокові та короткострокові перспективи
витрат.
Кожен із записів з колонки “Джерела”
заноситься у відповідну графу до довгострокових чи поточних джерел. Те ж саме
відбувається із записами колонки “Витрати". Показники в кожній з отриманих
чотирьох граф сумуються и отримуємо чотири суми для порівняння.
Бачимо, головна витрата коштів відбулася в
довгостроковому розділі. Мова йде про придбання необоротних активів на суму
10000.
Відповідна графа “довгострокових надходжень”
містить суму 2250. Сумарний обсяг коштів, залучених у бізнес за рахунок
поточних джерел фінансування. Як, бачимо, що це саме той випадок: найбільший
обсяг надходжень коштів маємо саме за рахун6ок поточних джерел.
Більшість коштів було отримано за рахунок
кредиторської заборгованості та банківського овердрафта. Обидва борги потрібно
сплатити у 12 - місячний термін. Таким чином, компанія використовувала поточні
джерела надходжень для фінансування довгострокових витрат на поповнення своїх
необоротних активів.
Дана форма звіту про рух грошових коштів
означає, що поточні зобов’язання зросли значно більше, ніж оборотні активи, що
призвело до погіршення коефіцієнт поточної ліквідності компанії.
Показники заборгованості упродовж двох
кварталів 2005 року також погіршилися.
На мал. .3.6 в скороченому вигляді відтворено
поточні та довгострокові параметри з мал. .3.5 без деталізації: лише підсумкові
величини по розділах. Стрілки показують напрямки переміщення коштів. Найзначнішим
переміщення грошових коштів компанії упродовж двох кварталів 2005 року було
вилучення 7500. З поточного обороту та інвестування цієї суми у довгострокову
сферу. Ця стратегія створює проблему поточні зобов’язання необхідно швидко
повертати, що неможливо зробити шляхом повернення коштів з довгострокової
інвестиції. Тому для повернення зобов’язання потрібно знайти нові джерела
фінансування. Стрілка на верхній частині мал. .3.6 позначає ризикове
використання коштів. Широко відоме фінансове правило рекомендує брати кошти на
довгострокові витрати лише з довгострокових джерел - за принципом відповідності.
Аналогічно поточні витрати слід фінансувати за рахунок поточних надходжень,
проте, як побачимо далі - не повністю. Другий фінансовий принцип наголошує, що
компанія повинна залучати нові кошти з різних джерел пропорційно, тобто
зберігати розумне співвідношення позикового і власного капіталу. Третій принцип,
про який слід пам’ятати, вимагає, щоб співвідношення підсумків обох
“короткострокових" розділів було еквівалентне співвідношення оборотних
активів і поточних зобов’язань на початок звітного періоду. Так повинно бути,
якщо ми прагнемо підтримувати існуючий рівень поточної ліквідності. У даному
прикладі розділ короткострокових джерел надходжень повинний містити показник,
що лише трохи перевищує половину підсумку поточних витрат. Фактично цей
показник наближається до 400%.
Отже, аналіз показує, що компанія порушила всі
три правила розумного управління рухом грошових коштів. (в грн.)
Баланс
|
1 кв.
|
2 кв.
|
Джерела
|
Витрати
|
Активи
|
|
|
|
|
Необоротні активи
|
22500
|
32500
|
|
10000
|
Оборотні активи
|
|
|
|
|
Товарно-матеріальні запаси
|
12500
|
14350
|
|
|
Дебіторська заборгованість
|
15500
|
16000
|
|
|
Грошові кошти
|
1750
|
0
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього активів
|
51750
|
62850
|
|
|
Зобов’язання/ власний капітал
|
|
|
|
|
Акціонерний капітал
|
18000
|
18000
|
|
|
Нерозподілений прибуток
|
9500
|
10750
|
|
|
Довгострокові зобов’язання
|
8000
|
9000
|
|
|
Поточні зобов’язання
|
|
|
|
|
Кредиторська заборгованість
|
13750
|
17000
|
|
|
Короткострокові кредити банків
|
0
|
5100
|
|
|
Податкові зобов’язання
|
2500
|
3000
|
500
|
|
Всього зобов’язань
|
51750
|
62850
|
|
|
Рис.3.2 Джерела та витрати грошових коштів (в грн)
Баланс
|
1 кв.
|
2 кв.
|
Джерела
|
Витрати
|
Активи
|
|
|
|
|
Необоротні активи
|
22500
|
32500
|
|
10000
|
Оборотні активи
|
|
|
|
|
Товарно-матеріальні запаси
|
12500
|
14350
|
|
1850
|
Дебіторська заборгованість
|
15500
|
16000
|
|
1000
|
Грошові кошти
|
1750
|
0
|
1750
|
|
|
|
|
|
|
Всього активів
|
51750
|
62850
|
|
|
Зобов’язання/ власний капітал
|
|
|
|
|
Акціонерний капітал
|
18000
|
18000
|
|
|
Нерозподілений прибуток
|
9500
|
10750
|
1250
|
|
Довгострокові зобов’язання
|
8000
|
9000
|
1000
|
|
Поточні зобов’язання
|
|
|
|
|
Кредиторська заборгованість
|
13750
|
17000
|
3250
|
|
Короткострокові кредити банків
|
0
|
5100
|
5100
|
|
Податкові зобов’язання
|
2500
|
3000
|
500
|
|
Всього зобов’язань
|
51750
|
62850
|
12850
|
12850
|
Рис.3.3 Повний розподіл джерел і витрат
грошових коштів
Баланс
|
1 кв.
|
2 кв.
|
Джерела
|
Витрати
|
Активи
|
|
|
|
|
Необоротні активи
|
22500
|
32500
|
|
10000
|
Оборотні активи
|
|
|
|
|
Товарно-матеріальні запаси
|
12500
|
14350
|
|
1850
|
Дебіторська заборгованість
|
15500
|
16000
|
|
1000
|
Грошові кошти
|
1750
|
0
|
1750
|
|
|
|
|
|
|
Всього активів
|
51750
|
62850
|
|
|
Зобов’язання/ власний капітал
|
|
|
|
|
Акціонерний капітал
|
18000
|
18000
|
|
|
Нерозподілений прибуток
|
9500
|
10750
|
1250
|
|
Довгострокові зобов’язання
|
8000
|
9000
|
1000
|
|
Поточні зобов’язання
|
|
|
|
|
Кредиторська заборгованість
|
13750
|
17000
|
3250
|
|
Короткострокові кредити банків
|
0
|
5100
|
5100
|
|
Податкові зобов’язання
|
2500
|
3000
|
500
|
|
Всього зобов’язань
|
51750
|
62850
|
12850
|
12850
|
Рис.3.4 Звіт про рух грошових коштів:
примирення рахунків (в грн..)
Звіт про рух грошових коштів
(А) Сальдо на початок періоду
|
|
|
1750
|
|
|
|
|
Відтік грошових коштів
|
|
|
|
Необоротні активи
|
(10000)
|
|
|
Запаси
|
(1850)
|
|
|
Дебіторська заборгованість
|
(1000)
|
|
|
(Б) Разом витрата грошових коштів
|
|
(12850)
|
|
|
|
|
|
Надходження грошових коштів (джерела)
|
|
|
|
резерви
|
1250
|
|
|
Довгострокові зобов’язання
|
1000
|
|
|
Кредиторська заборгованість
|
3250
|
|
|
Податкові зобов’язання
|
500
|
|
|
(В) Разом надходження грошових коштів (джерела)
|
|
6000
|
|
(Г) Чистий потік грошових коштів (В-Б)
|
|
|
(6850)
|
Сальдо на кінець періоду
|
|
|
(5100)
|
Рис.3.5 Довгостроковий та короткостроковий
аналіз джерел фінансування та використання коштів (в грн.)
Баланс
|
1 кв.
|
2 кв.
|
Джерела
|
Витрати
|
Активи
|
|
|
|
|
Необоротні активи
|
22500
|
32500
|
|
10000
|
Оборотні активи
|
|
|
|
|
Товарно-матеріальні запаси
|
12500
|
14350
|
|
1850
|
Дебіторська заборгованість
|
15500
|
16000
|
|
1000
|
Грошові кошти
|
1750
|
0
|
1750
|
|
Всього активів
|
51750
|
62850
|
|
|
Зобов’язання/ власний капітал
|
|
|
|
|
Акціонерний капітал
|
18000
|
18000
|
|
|
Нерозподілений прибуток
|
9500
|
10750
|
1250
|
|
Довгострокові зобов’язання
|
8000
|
9000
|
1000
|
|
Поточні зобов’язання
|
|
|
|
|
Кредиторська заборгованість
|
13750
|
17000
|
3250
|
|
Короткострокові кредити банків
|
0
|
5100
|
5100
|
|
Податкові зобов’язання
|
2500
|
3000
|
500
|
|
Всього зобов’язань
|
51750
|
62850
|
12850
|
12850
|
Звіт про рух грошових коштів
|
Джерела
|
Витрати
|
Довгострокові
|
Нерозподілений прибуток 1250
Довгострокові зобов’язання 1000
2250
|
Необоротні активи 1000
1000
|
Поточні
|
Позики банків 5100
Кредиторська заборгованість 3250
Податкові зобов’язання 500
Грошові кошти 1750
10600
|
Запаси 1850
Дебіторська заборгованість 1000
2850
|
Рис.3.6. Стратегія довгострокового та
короткострокового руху коштів
|
Джерела
|
Витрати
|
Довгострокові
|
2250
2250
|
10000
|
Поточні
|
7750
2850
10600
|
2850
|
Найбільший рух коштів на зображеній схемі 7750
дол. отримана з короткострокового джерела та інвестована у довгострокове
використання коли підприємство отримує кошти з короткострокових джерел
Ідеальна модель руху коштів
|
Джерела
|
Витрати
|
Довгострокові
|
|
|
Поточні
|
|
|
Впродовж тривалого періоду часу хотілося б
бачити подібну модель руху коштів, що передбачає три умови.
Довгострокові інвестиції забезпечуються
коштами з довгострокових джерел короткострокові інвестиції забезпечуються
коштами з короткострокових джерел за рахунок деяких довгострокових джерел
фінансується оборотні активи.
Підставою для умови три є необхідність
зростання робочого капіталу відповідно загальному зростанню підприємства. Кошти
для цієї потреби повинні надходити з довгострокових джерел.
Метою написання роботи стала розробка заходів
для підвищення ефективного використання грошових надходжень Акціонерного
товариства “Сумихліб" Хлібокомбінат №1, на основі теоретичного огляду
питання і його аналізу по фактичним даним.
Об'єктом дослідження даної роботи виступає АТ
“Сумихліб" Хлібокомбінат №1. Основною метою підприємства є отримання
прибутку. Це підприємство харчової промисловості, яке займається випуском і
реалізацією хлібобулочних та кондитерських виробів.60% грошових надходжень - від
хлібобулочного виробництва та кондитерського виробництва в загальному обсязі
реалізації і 40% - інші надходження.
Управління фінансовими ресурсами - це
сукупність цілеспрямованих методів, операцій, важелів, прийомів впливу на
різноманітні види фінансів для досягнення певного результату.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|