бесплатные рефераты

Управління інвестиціями в основний капітал на рівні підприємства (на прикладі ТОВ "Граніт")


2.2 Економічна діагностика діяльності ТОВ “Граніт” у 2005 –2007 роках


Аналіз динаміки і структури майна (активів) підприємства дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства або його видів. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерел його утворення, а також причини зміни складу майна та джерел його утворення [127].

В табл. 2.2 наведені результати горизонтального та вертикального аналізу складу і структури майна підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках (обробка даних Додатка Б).

Як показує аналіз даних табл.2.2 склад та структура майна ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках характеризується наступними показниками:

- абсолютна валюта балансу підприємства зросла з рівня 108,1 млн.грн. у 2005 році до рівня 191,8 млн. грн. 2006 році, динаміка її росту характеризується:

а) негативним ланцюговим убутком -12,54% у 2006 році;

б) значним позитивним ланцюговим приростом +102,9% у 2007 році;

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів - виторгу або прибутку від реалізації продукції (див.табл.2.3).

Так система стійкого розвитку підприємства (у світовій практиці “золоте правило економіки підприємства”) оцінюється співвідношенням темпів росту абсолютних рівнів балансового прибутку (ТРБ), обсягу реалізації продукції (ТN) та суми активів балансу (ТВ) [29]: ТРБ>TN>TB>100% (2.1)

На аналізованому підприємстві ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках співвідношення “золотого правила” не виконуються, враховуючи також, що у 2006 році діяльність підприємства – збиткова.


Таблиця 2.2

Аналіз складу і структури майна підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Продовження табл.2.2

Рис.2.2. - Динаміка абсолютних змін основних статей активів та пасивів балансу ТОВ «Граніт» у 2005 –2007 роках


Таблиця 2.3

Порівняльний аналіз динаміки активів і фінансових результатів ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Матеріально-технічна основа процесу виробництва на підприємстві – це основні виробничі фонди. Основними характеристиками стану основних засобів на підприємстві є [125]:

-                            коефіцієнт зносу основних засобів;

-                            коефіцієнт придатності основних засобів;

-                            коефіцієнт оновлення основних засобів;

-                            коефіцієнт вибуття основних засобів.

У табл. 2.4 наведений аналіз стану основних засобів ТОВ «Граніт» у 2005 –2007 роках.

Таблиця 2.4

Характеристика стану основних засобів ТОВ «Граніт»
у 2005 – 2007 роках

Як показує аналіз результатів, наведених в табл.2.4, на підприємстві ТОВ «Граніт» на протязі 2005 – 2007 років підтримується високий коефіцієнт придатності основних засобів на рівні 79,2 – 80,11 % за рахунок своєчасного оновлення основних засобів замість вибувших з експлуатації.

Таблиця 2.5

Аналіз структури необоротних активів підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.6

Аналіз структури оборотних активів підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.7

Аналіз структури запасів та витрат підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.8

Склад дебіторської заборгованості підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.9

Склад і структура джерел коштів підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Продовження табл.2.9


Таблиця 2.10

Склад і структура позикових коштів підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов’язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу [124].

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Фінансова рівновага у часі забезпечується ліквідністю балансу, яка визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкові погашення зобов’язань [116].

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов'язання; короткострокові кредити.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.

В Додатку Д наведені алгоритми розрахунку відносних показників фінансової стійкості та ліквідності підприємства [73], які розраховуються на базі інформації з звітних форм “Баланс підприємства” [15] та “Звіт про фінансові результати” [16].


Рис.2.3. – Динаміка показників ліквідності в ТОВ «Граніт» у

2005 – 2007 роках


Рис.2.4. – Динаміка показника співвідношення дебіторської до кредиторської заборгованості в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках

Рис.2.5. - Динаміка показників незалежності та фінансової стійкості в

ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Рис.2.6. - Динаміка показників фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.11

Аналіз ліквідності балансу підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках

Таблиця 2.12

Аналіз показників ліквідності балансу підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.13

Аналіз динаміки фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Таблиця 2.14

Аналіз наявності власних оборотних коштів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках



Таблиця 2.15

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках

Результативність та економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється як абсолютними, так і відносними показниками до яких відносяться показники ділової активності та рентабельності [116].

В Додатку Д наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [73] та алгоритми розрахунків показників ділової активності діяльності підприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” [15] та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [16].


Рис.2.7. - Динаміка показників ефективності використання ресурсів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Рис.2.8. - Динаміка показників доходу, собівартості та прибутку в

ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках

Рис.2.9. - Динаміка показників ділової активності (оборотність основних агрегатів балансу) в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках


Рис.2.10. - Динаміка показників рентабельності по чистому доходу від реалізації в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках

Рис.2.11. - Динаміка показників рентабельності власного капіталу по реалізаційному та чистому прибутку в ТОВ «Граніт» у 2002 – 2006 роках


Рис.2.12. – Динаміка структури активів підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 -2007 роках


Рис.2.13. – Динаміка структури джерел (пасивів) підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 -2007 роках


Економічна діагностика діяльності торгово-посередницького підприємства на ринку імпортного кар’єрного устаткування ТОВ “Граніт” за 2005 – 2007 роки, проведена з метою оцінки інвестиційної привабливості підприємства, показала (Рис.2.1 -2.13, Табл.2.2 – 2.20):

1) Обсяг валюти балансу підприємства зріс з рівня 108,1 млн. грн. у 2005 році до рівня 191,8 млн. грн. у 2007 році, рівень статутного капіталу зріс з рівня 18,4 тис. грн. до рівня 12,018 млн. грн. за рахунок придбання гранітного кар’єра “Дніпропетровський-1” як додатковий внесок членів товариства.

2) Чистий прибуток ТОВ “Граніт” склав 5,07 млн. грн. у 2005 році, різко впав до збитку у (-5,8 млн. грн.) у 2006 році, погасивши прибуток 2005 року, та склав 1,31 млн. грн. у 2007 році.

3) Структура джерел (пасивів) балансу у 2006 –2007 роках представлена вкрай нестійкою конфігурацією:

- частка власного капіталу з рівня 0,21% у 2006 році зросла до 7,04% у 2007 році;

- частка короткострокових банківських позик з рівня 16,03% у 2006 році зменшилась до рівня 7,9% у 2007 році;

- частка виданих векселів з рівня 64,4% валюти балансу у 2006 році зменшилась до рівня 26,5% у 2007 році;

- частка кредиторської заборгованості зросла з рівня 16,7% у 2006 році до рівня 57,7% у 2007році;

Вказана структура пасивів має перекос у надвисокому рівні фінансового важеля позичених коштів до власного капіталу, що привело до рівня коефіцієнта фінансової незалежності(автономії) 0,002 – 0,07 при нормативних вимогах до стійкого функціонування підприємства не менше 0,5.

Таким чином, ТОВ “Граніт” не має резервних коштів власного капіталу для резервування ризиків діяльності і в кожний момент може бути збанкручено кредиторами.

4) Структура активів балансу у 2007 році представлена наступними агрегатами:

- основні необоротні фонди – 8,1%;

- запаси – 21,8%;

- дебіторська заборгованість за відпущену продукцію – 57,5%;

- векселі отримані – 5,9%;

- дебіторська заборгованість в розрахунках – 6,2%;

- грошові кошти – 0,44%.

При цьому, на фоні зменшення питомої ваги запасів з рівня 46,6% у 2005 році до рівня 21,8% у 2007 році, питома вага дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла з рівня 12,75% у 2005 році до рівня 57,5% у 2007 році, а питома вага грошових коштів зросла з рівня 0,05% у 2005 році до рівня 0,44% у 2007 році.

Це свідчить про проблеми з своєчасністю розрахунків за відпущену продукцію, оскільки грошові кошти на підприємстві відсутні, а сумарна частка кредиторської заборгованості+видані векселі+короткострокові позики становить - 92,1% валюти балансу при сумі часток дебіторської заборгованості та отриманих векселів – 63,4% валюти балансу. Таким чином, не реалізувавши запаси, підприємство не має можливості розрахуватися з кредиторами навіть у визначені строки.

5) Стан ліквідності балансу ТОВ “Граніт” характеризується:

- практично відсутністю термінової ліквідності (коефіцієнт абсолютної ліквідності становить 0,001 – 0,005 при нормативному рівні 0.2-0,25);

- підвищенням рівня строкової ліквідності з рівня 0,135 у 2005 році, що в 5 разів нижче нормативу, до рівня 0,623 у 2007 році,що на 10% нижче нижньої границі нормативу;

- знаходженням коефіцієнта загальної ліквідності на рівні 0,94 –0,988, що нижче нормативу 1,0, тобто поточний стан підприємства – неліквідне та неплатоспроможне.

6) з точки зору нормативу фінансової стійкості по наявності джерел покриття запасів на період їх функціонування в виробничому процесі – стан покриття є хронічно кризовим;

7) рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування з рівня 84,5% у 2005 році знизилась до значної негативної величини при збитках 2006 року та піднялась до рівня 12,9% у 2007 році, що є недостатнім для інвестиційної привабливості вкладення коштів в статутний капітал підприємства.

8) рівень ділової активності підприємства за характеристикою оборотності агрегатів зріс на 30-50% у 2006 році відносно 2005 року, але знизився більш ніж в 2,5 рази у 2007 році, при цьому тривалість одного обороту оборотних коштів досягла рівня 540 днів, що свідчить про великі проблеми з реалізацією продукції підприємства.

Таким чином, торгово-посередницька діяльність підприємства на ринку перепродажу імпортного кар’єрного устаткування у 2003 –2007 роках дійшла до предбанкрутного стану, про що сигналізує і рівень комплексного показника Альтмана, яки становить 0,506 у 2007 році, що свідчить про занадто високий ризик банкрутства підприємства.

Єдиним шляхом виходу з кризи є диверсифікація діяльності підприємства, тобто розвиток виробничого сектору підприємства, чому сприяє придбання за результатами перших 4-х років діяльності законсервованого гранітного кар’єру «Дніпропетровський -1», за допомогою якого ТОВ “Граніт” планує зайняти істотну позицію на ринку реалізації гранітного щебеню, реалізуючи даний інвестиційний проект.


2.3 Оцінка конкурентного стану в галузі добичі та переробки природних гранітів в Україні


Виробництво гранітного щебеню на території України характеризується його постійним ростом. За підсумками 2006р. українськими підприємствами було вироблено щебеню близько 32 908 тис. м3 (44 426 тис. тонн). За перші 5 місяців 2007р. виробництво виросло на 49% у порівнянні з 2006р. і склало 15 816,9 тис. м3, тоді як за аналогічний проміжок часу 2006р. воно складало 10 564 тис. м3.

Позитивна динаміка випуску щебеню зв'язана, у першу чергу, зі збільшенням обсягів будівельних робіт в Україні, а також будівельним сплеском у Росії (у Московській області зокрема). При цьому зростання виробництва спостерігається протягом 3-4 років. До цього часу нерудна галузь знаходилася в стані занепаду: приміром, у 1988 – 1991 роках річне виробництво щебеню в Україні перевищувало 100 000 тис. м3, а в даний час ця цифра втроє менше. Державним балансом запасів будівельного каменю України враховано близько 630 родовищ, потенціал запасів яких складає більш 9,2 млрд. м3, з них розробляється 3,7 млрд. м3 (близько 300 родовищ).

На території України значна частка виробництва гранітного щебеню приходиться на:

- Північно-західний регіон (Житомирської, Ровенської, Вінницької, Черкаської, Київська області) – 47,1% виробництва;

- Центральний регіон (Полтавської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровська області) – 31%;

- Донецьку область – 7,4%.

Виробництво щебеню в Запорізькій області в 2006р. склало 1 913 тис. м3 (5,8% виробництва щебеню в Україні), у Дніпропетровській області - 1 635 тис. м3 (5%) – див. Додаток Д.

Кількість основних виробників щебеню, згідно даних Держкомстату, у 2006р. склало 154, з них на 20 компаній приходиться близько 47% виробництва. Рейтинг виробників представлений у Додатку Д.

У 2005р. експорт щебеню склав 6 138 тис. тонн, у 2006р. - 10 151 тис. тонн, тобто на 65% більше, що говорить про ріст зовнішнього попиту на гранітний щебінь.

У 2006р. частка українського щебеню, що приходиться на експорт, склала 22,8%. Таким чином, внутрішнє споживання гранітного щебеню склало 34 275 тис. тонн.

За перші 4 місяці 2007 року споживання гранітного щебеню на території України значно збільшилося (ріст склав 66%).


Таблиця 2.10

Порівняння обсягів виробництва, експорту і внутрішнього споживання гранітного щебеню в Україні за січень-квітень 2006 і 2007 років

Період

2006 (1-4)

2007 (1-4)

Зростання 2007/2006

Виробництво, тис. т

10 480

16 625

59%

Експорт, тис. т

2 676

3 670

37%

Експорт/виробництво, тис. т

26%

22%

-3%

Внутрішнє споживання, тис.т

7 804

12 955

66%


Географія експорту в 2006р. у порівнянні з 2005 р. не змінилася: головними споживачами українського щебеню як і раніше виступають Росія (8 206 тис. тонн у 2006р.), а також Литва (907 тис. тонн) і Польща (696 тис. тонн), у % співвідношенні ситуація наведена на рис.2.10:


Рис.2.10. – Географія експорту щебню з України у 2006 році


Міста Росії, у які експортується щебінь з України – в основному, Москва (складає 51% вивозу), а також територіально близькі до границі України з Росією (Бєлгород – 20%, Курськ – 11%, Брянськ – 7%, Ростов – 4%).

Найбільш затребувані фракції, експортовані в Росію: від 5мм до 20мм, тобто фракції, необхідні для виготовлення бетону, залізобетону, будівництва доріг, кладки тротуарних плиток. Питома вага такого щебеню складає 81% (в основному, це щебінь розміром 5х20, 3х20, 5х10, 10х20).

Друга затребувана група щебеню (близько 10% експорту) – розміром до 40мм (в основному, фракція 20х40).

Російські компанії, що покупають щебінь в Україні – це торговельн0-посередницькі організації, що перепродують як український, так і російський щебінь поряд з іншими будівельними матеріалами – піском, цементом, бетонними плитами й ін. Тобто покупці щебеню в більшості не є прямо спеціалізованими будівельними компаніями, бетонними заводами або заводами ЗБК.

Експортується щебінь, головним чином, з Північно-Заходної України (Житомирської, Ровенської, Вінницької, Київської області) і Центрального Регіону (Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської області), а також Донецької області. З Запорізької області обсяги вивозу незначні.

У Литву, Польщу, Бєларусь щебінь експортується з Північно-Західних областей України. У Молдову гранітний щебінь вивозиться з Вінницької, Миколаївської і Кіровоградської області (ЗАТ "Кировоградгранит", однак найбільша частина граніту даного виробника вивозиться в Росію, а не Молдову).

Рейтинг компаній-експортерів і експортовані фракції гранітного щебеню представлені в Додатку Д.

Для сегментації попиту серед споживачів продукції розглянемо попит на український гранітний щебінь у розрізі його основних потенційних споживачів, таких як:

1.            Бетонні заводи;

2.            Заводи ЗБК;

3.            Організації, що займаються дорожнім будівництвом;

4.            Залізниці;

5.            Будівельні організації;

6.            Організації, що займаються укладанням тротуарної плитки.

1) Бетонні заводи

Місткість ринку бетону в Україні постійно росте, його ріст складає близько 8% у рік у натуральному вираженні.

Основні фракції гранітного щебеню, споживані бетонними заводами:

- 5-20 мм

- 10-20 мм

- 5-10 мм

Як правило, виробники бетону воліють використовувати або суміш щебеню 2-х фракцій: «10-20»+«5-10» у необхідному співвідношенні (у залежності від марки бетону), або «5-20». Основною проблемою постачальників є невідповідність щебеню задекларованим фракціям.

Також незадоволеною є потреба бетонних заводів у кубовидному щебені, що підвищує технічні характеристики бетону: велика частина постачальників Дніпропетровської області не готові запропонувати кубовидний щебінь.

У табл. 2.11 приведений розрахунок споживаної кількості щебеню в Україні бетонними заводами.


Таблиця 2.11

Річні потреби бетонних заводів України в щебені, тис. м3

Обсяги житлового будівництва в Україні 2006р., м2

Середня витрата бетону на будівництво 1 м2 житла, м3

Потреба в бетоні на Україні, 2006р., м3

Середня норма витрати щебеню на виробництво 1 м3 бетону, т

Фракції щебеню

Співвідно-шення

Потреба в щебені в Україні, 2006р., т

Потреба в щебені в Україні, 2006р., м3

8 628 000

0,4

3 451 200

1,2

5-10 мм

15%

621 216

460 160

10-20 мм

30%

1 242 432

920 320

5-20 мм

55%

2 277 792

1 687 253

Разом

 

 

 

 

 

4 141 440

3 067 733


Виходячи з частки, що приходиться на будівництво в Дніпропетровській і Запорізькій областях (5,67% і 2,65% від суми засобів, витрачених на будівництво в Україні в 2006р.), був зроблений розрахунок потреби в щебені на виготовлення бетону в розрізі даних областей (див.табл.2.12).


Таблиця 2.12

Річні потреби бетонних заводів у щебені в Дніпропетровській і Запорізькій областях, тис. м3

Категорія споживачів

Одиниця виміру

Коефіцієнт будівельних робіт

Річна потреба в щебені (розрахунок)

Дніпропетровська область

тис. м3

5,67%

173,94

Запорізька область

тис. м3

2,65%

81,29


Висновки: Потреби бетонних заводів у щебені в 2006р. склали по Україні 3 067,733 тис. м3, з них на Дніпропетровську область приходиться 173,94 тис. м3, на Запорізьку – 81,29 тис. м3.

2) Заводи ЗБК

Кількість споживаних в Україні залізобетонних конструкцій росте із середніми темпами 11-15% у рік. При цьому заводи, як правило, самі роблять бетон для виготовлення своєї продукції.

У табл. 2.13 приведений розрахунок споживаної кількості щебеню в Україні заводами ЗБК також у розрізі 2-х варіантів – 1-й: необхідної суміші двох фракцій, 2-й: загальна витрата фракції 5-20мм.


Таблиця 2.13

Річні потреби заводів ЖБИ і ЗБК у щебені

Фракції щебеню

Співвідношення

Виробництво збірних конструкцій для житлового і цивільного будівництва з цементу, бетону та гранітного камня, тис. м3

Середня норма витрат щебня на виготовлення 1 м3 залізобетона, т

Потреба в щебні, тис т

Потреба в щебені, тис м3

5-10 мм

15%

3 586,62

2,5

1 344,98

996,28

10-20 мм

30%

2 689,97

1 992,57

5-20 мм

55%

4 931,60

3 653,04

Разом

 

 

 

8 966,55

6 641,89


Таблиця 2.14

Річні потреби заводів ЗБК у щебені в Дніпропетровській і Запорізькій областях, тис. м3

Категорія споживачів

Одиниця виміру

Коефіцієнт будівельних робіт

Річна потреба в щебені (розрахунок), тис. м3

Дніпропетровська область

тис. м3

5,67%

376,60

Запорізька область

тис. м3

2,65%

176,01


Висновки: Попит заводів-виробників залізобетону в щебені в 2006р. склав 6 641,889 тис. м3, з них у Дніпропетровській області – 376,60 тис. м3, у Запорізької – 176,01 тис. м3.

3) Дорожнє будівництво

За підсумками виконання плану 2006р. по дорожньому господарству в Україні був зроблений капітальний ремонт дорогий – 402 км, введено в дію 172 км автодоріг із твердим покриттям.


Таблиця 2.15

План заходів щодо розвитку мережі автомобільних доріг загального користування за рахунок бюджетних засобів на 2007-2011р.

 

Разом

2007

2008

2009

2010

2011

Розвиток основних магістральних доріг, км

в Україні

2 642,2

819,8

582,4

544,4

400,8

294,8

у Дніпропетровській обл., км

248,6

30,6

4,3

51,3

63,5

98,9

у Запорізькій обл., км

194,0

0,0

0,0

0,0

55,4

138,6

Ремонтно-будівельні роботи на дорогах у сільській місцевості, км

в Україні

2 579,9

407,0

730,7

599,2

440,0

403,0

у Дніпропетровській обл., км

68,1

10,7

19,3

15,8

11,6

10,6

у Запорізькій обл., км

28,9

4,6

8,2

6,7

4,9

4,5


Основні фракції щебеню, що використовуються в дорожнім будівництві:

- для нижніх шарів покриття: фракції щебеню 5-20мм, 20-40мм;

- для верхніх шарів покриття: затребувані фракції від 5 до 20мм (лещадність до 15%, фракції 5–10мм, 10–15мм, 15–20 мм);

- для устрою основ дорожніх шляхів: 5 – 20мм, 20 – 40мм, 40 – 70мм


Таблиця 2.16

Потреба Укравтодору в щебені на 2007м[2] :

Фракція

Співвідношення

Потреба в щебені, тис. м3

Потреба в щебені, тис. тонн

5х20

40%

2 640

3 564

20х40

40%

2 640

3 564

отсев

20%

1 320

1 782

Разом

 

6 600

8 910


Таблиця 2.17

Потреби Дніпропетровського і Запорізького Облавтодорів у щебені

Область

Потреба в щебені (розрахунок), тис. м3

2007

2008

2009

2010

2011

по Дніпропетровській обл., тис. м3

222,4

126,6

361,2

404,3

589,2

5х20мм

89,0

50,7

144,5

161,7

235,7

20х40мм

89,0

50,7

144,5

161,7

235,7

відсів

44,5

25,3

72,2

80,9

117,8

по Запорізькій обл., тис. м3

24,5

44,0

36,1

324,7

769,8

5х20мм

9,8

17,6

14,4

129,9

307,9

20х40мм

9,8

17,6

14,4

129,9

307,9

відсів

4,9

8,8

7,2

64,9

154,0

Разом по 2 областям, тис.м3

246,9

170,7

397,4

729,0

1 359,0

5х20мм

98,8

68,3

158,9

291,6

543,6

20х40мм

98,8

68,3

158,9

291,6

543,6

відсів

49,4

34,1

79,5

145,8

271,8

Висновки: попит Укравтодору (відповідно, і Облавтодорів) залежить від Державної Програми Розвитку дорожнього господарства України. Відчутне збільшення споживання щебеню Облавтодором як Дніпропетровської, так і Запорізької області очікується на період 2010-2011р.р.

4) Залізниці

Загальна довжина українських залізниць складає 22 050 км. Середня норма витрати щебеню на ремонт 1 км залізниць складає від 800 до 1000 м3. У 2006р. на території України для потреб залізниць було вироблено 4 320 тис. м3 щебеню.

Основними виробниками щебеню в 2006р. для залізниці були:

1.            Трудовський щебеневий завод (Придніпровської залізниці);

2.            Валянський щебеневий завод (Донецької залізниці);

3.            Редутський щебеневий завод (Південної залізниці);

4.            Крюківське кар'єроуправління (Південної залізниці);

5.            Щебеневий завод Адабаський (Одеської залізниці);

6.            Знаменський щебеневий завод (Одеської залізниці);

7.            Хлистунівський щебеневий завод (Одеської залізниці);

8.            Беховський щебеневий завод (Південно-Західної залізниці);

9.            Підрозділ державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця;

10.        Камяницький щебеневий завод (Львівської залізниці);

11.        Королівський щебеневий завод (Львівської залізниці);

12.        Томашгородський щебеневий завод (Львівської залізниці).

При цьому «довжина шляхів, ремонт яких не проведений вчасно, досягла 30% загальної довжини»[3] . Розрахунок потреб залізниць (табл.2.18) указує на недостатність виробництва щебеневих заводів для потреб залізниць.


Таблиця 2.18

Потреби залізниць у гранітному щебені.

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Загальна довжина залізниць

км

22 050

Потреба залізниць у ремонті шляхів

%

30%

Потреба залізниць у ремонті шляхів

км

6 615

Норма витрати щебеню на 1 км для ремонту шляхів

тис. м3

0,900

Потреба в щебені для ремонту шляхів

тис. м3

5 954

Довжина Придніпровської залізниці

км

3 250

Потреба в щебені Придніпровської залізниці

тис. м3

878

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


© 2010 РЕФЕРАТЫ