Використання платіжного календаря для підвищення ефективності управління грошовими потоками

Таблиця 4.3. Бюджет реалізації продукції ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік

(тис. грн. )

Виходячи з бюджету продаж, можна скласти план виробництва продукції, але при цьому слід врахувати, що для забезпечення безперебійного процесу реалізації продукції підприємство планує залишки готової продукції на складі на кінець кожного місяця в розмірі 15% обсягу реалізації поточного місяця (таблиця 4.4).

Таблиця 4.4. Бюджет виробництва продукції ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік

(тис. грн. )

На підставі плану виробництва та калькуляції собівартості переробки 1 тони сировини нами розрахований бюджет витрат на виробництво (таблиця 4.5).

Таблиця 4.5. Бюджет витрат на виробництво продукції ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік(тис. грн. )

Під час розрахунків нами передбачено, що для уникнення перебоїв з постачанням сировини та матеріалів підприємству необхідно мати запас сировини на кінець кожного місяця в розмірі 10% від потреби в сировині та матеріалах на наступний розрахунковий період. Інформацію щодо нормативів витрат і вартості одиниці сировини і матеріалів нам отримати не вдалося, тому основу розрахунків за цим бюджетом склали дані про планові обсяги прямих матеріальних витрат на виробництво продукції на 2007 рік. У плановому відділі підприємства нам повідомили, що за домовленістю з постачальниками розрахунки за сировину та матеріали здійснюються на 50% по факту поставки, решта – з 30-денною відстрочкою платежу. Станом на початок планового періоду кредиторська заборгованість підприємства за товари, роботи, послуги становила 1506,9 тис. грн. Таким чином, графік розрахунків з постачальниками за сировину та матеріали матиме наступний вигляд (таблиця 4.6).

Таблиця 4.6. Бюджет кредиторської заборгованості за сировину та матеріали ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік

Аналогічним способом здійснюється розробка плану надходжень за відвантажену продукцію. В розрахунках за реалізовану готову продукцію ВАТ "ПААЗ" надає покупцям відстрочку платежів на строк 3-6 місяців. Коефіцієнт інкасації дебіторської заборгованості відповідно становить 80 і 17%. За сумнівними дебіторськими рахунками резервується 3%. Отже, надходження підприємства від операційної діяльності подані в таблиці 4.7.

Головним напрямом бюджетування є планування прибутків та збитків, очікуваних у плановому періоді. Прогнозні показники бюджету прибутків та збитків розраховуються, виходячи з результатів усіх проведених до цього моменту розрахунків. Необхідність складання цього бюджету, не маючи обґрунтування джерел фінансування фінансово-господарської діяльності підприємства, пояснюється потребою перевірки системи бюджетів з точки зору прибутковості діяльності. Крім того, за звітом про прибутки та збитки є можливість оцінити величину податку на прибуток, що, в свою чергу, знайде відображення в бюджеті руху грошових коштів

Таблиця 4.7. Бюджет дебіторської заборгованості за сировину та матеріали ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік(тис. грн. )

.

План прибутків та збитків узагальнює дані часткових бюджетів (таблиця 4.8). В нашому випадку для розрахунку оподатковуваного та чистого прибутку величина процентів за кредит не враховувалася, оскільки в процесі бюджетування питання кредитування підприємства не розглядалися. Потреба в зовнішньому фінансуванні має виникнути під час складання звіту про грошові потоки. З огляду на цю обставину, план прибутків і збитків, представлений в таблиці 4.9, носить попередній характер, оскільки не враховує необхідності залучення підприємством банківських кредитів. Потреба в залученні зовнішніх джерел фінансування виникне у тому разі, якщо за прогнозними показниками буде виявлено дефіцит грошових коштів для забезпечення видатків на здійснення фінансово-господарської діяльності

Таблиця 4.8. План прибутків та збитків ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік

(тис. грн. )

Підсумковим та найбільш важливим в системі бюджетування є бюджет грошових коштів. У ньому узагальнюються всі підсумкові фінансові показники часткових проектів. Прогноз грошових потоків підприємства доцільно складати за формою, передбаченою для відповідного звіту, але при необхідності склад окремих позицій плану може різнитися залежно від галузевої належності підприємства та рівня деталізації прогнозних показників. У будь-якому разі основною складовою грошових надходжень підприємства є виручка від реалізації продукції, а грошових витрат – оплата кредиторських рахунків за сировину і матеріали, оплата праці та нарахувань на неї.

Бюджет грошових коштів, складений для ВАТ "ПААЗ" на 2007 рік, базується на розрахунку планового обсягу грошового потоку від усіх видів діяльності, що очікується в плановому періоді, та прогнозі основних напрямів використання грошових коштів підприємства.

На нашу думку, збільшення обсягів діяльності підприємства за умови діючої структури витрат є ефективним заходом щодо збільшення грошових надходжень на підприємство, а також удосконалення управління грошовими коштами товариства. Цей висновок підтверджують результати розрахунків, представлені в таблиці 4.9.

Таблиця 4.9. Бюджет руху грошових коштів ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік

(тис. грн. )

Наведені фінансові потоки відображають переважну частину надходжень і видатків підприємства. Очевидно, що в даному варіанті їх передбачення підприємство не матиме дефіциту грошових коштів, залишки грошових коштів на його рахунках будуть достатніми для забезпечення платоспроможності.

Для оцінки якості розроблених фінансових планів необхідно встановити, чи відповідають планові показники вимогам до оптимального використання фінансових потоків, чи сприяють вони досягненню раціональної структури їх розподілу. Оцінку якості фінансового плану ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік нами здійснено шляхом порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності підприємства з плановими (табл. 4.10).

Таблиця 4.10. Основні показники розподілу фінансових потоків ВАТ "ПААЗ" на 2010 рік

За даними розрахунків, виконання планових бюджетів на 2007 рік забезпечить підприємству можливість підвищити результати господарювання, а саме: збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції відповідно на 5,8 та 15,3%; отримати фінансовий результат від операційної діяльності в розмірі 7636,6 тис. грн., на 13,7% більше порівняно з попереднім роком. Це дозволить покращити показники фінансово-господарської діяльності, зокрема, збільшити прибутковість виробництва на 7,5% в розрахунку на 1 грн. товарної продукції; підвищити продуктивність праці 5,8%. Позитивна динаміка параметрів фінансово-господарської діяльності сприятиме покращенню фінансового стану підприємства, наприклад: зменшиться співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю до 2,67 рази, або на 18,5%; зменшиться питома вага запасів готової продукції майже на 7%, витрати на оплату праці у загальному обсязі виробничих витрат зростуть на 1,3%.

Таким чином, організація оперативного планування ВАТ "ПААЗ" сприятиме більш ефективному управлінню фінансами. Запровадження на підприємстві бюджетування підвищить ефективність фінансового планування грошових надходжень і видатків. Однак йому притаманні методичні та організаційні недоліки, що обмежують можливості його застосування. Серед них ускладнення, зумовлені відсутністю відповідної системи інформаційного забезпечення та недостатньою професійною підготовленістю працівників до виконання практичних завдань в процесі планування, певною неузгодженістю дій різних структурних підрозділів.

5. Напрямки удосконалення фінансового планування надходжень і видатків господарюючого суб’єкта

Науково-обґрунтований прогноз і детально розроблений план дають змогу досягти бажаних результатів, забезпечити достатність фінансових ресурсів для розширеного відтворення за умови впровадження системи контролю, яка дає можливість реагувати на зміни в обігу фінансових потоків та своєчасно вносити корективи в планові розрахунки для досягнення бажаного рівня прибутковості та збереження припустимого рівня платоспроможності.

Щомісячний аналіз відхилень фактичних фінансових показників діяльності структурних підрозділів від планових є інформаційною базою для розроблення заходів, спрямованих на зміну способу виконання фінансового плану та перевірку обґрунтованості вихідних положень. Однак його використання недостатньо для запобігання розвитку негативних факторів протягом місяця. Тому погоджуємося з думкою фахівців [41], які обґрунтовують необхідність проводити оперативний контроль результатів операційної діяльність підприємства щотижня, а у випадку багатономенклатурного виробництва та наявності значної кількості видів економічної діяльності – подекадно.

Система контролю за рухом фінансових потоків має поєднувати такі елементи:

1) функції організаційних підрозділів;

2) центри відповідальності за виконанням планових показників;

3) схеми руху інформаційних потоків про зміни фінансових потоків для прийняття управлінських рішень щодо корегування планових показників;

4) фактори, що впливають на обсяг, швидкість і термін руху фінансових потоків.

Оперативність системи контролю забезпечується завдяки реалізації організаційних засад, які відповідають процесу розробки планових показників. Головним критерієм ефективності запропонованої системи контролю є розмір заощаджених фінансових ресурсів у результаті виникнення негативних відхилень.

Основними задачами системи контролю є:

1) виявлення і класифікація факторів, які впливають на зміну планових показників;

2) встановлення причинно-наслідкових зв’язків впливу факторів на планові показники підприємства;

3) закріплення факторів за центрами відповідальності;

4) визначення джерела і характеру представлення інформації про зміни планових показників.

Об’єктами контролю виступають планові показники обсягів вхідних та вихідних фінансових потоків підприємства. При здійсненні процесу контролю застосовуються такі основні принципи:

1) вірогідність оцінки і повнота відображення вхідних та вихідних фінансових потоків фінансово-господарських операцій;

2) оптимальність планування технологічного маршруту і собівартості випуску продукції;

3) єдність контрольної та планової документації (відповідність контрольних показників статтям фінансового плану);

4) збалансованість коректування дохідної і видаткової частин фінансового плану підприємства.

Аналіз відхилень фактичних показників діяльності структурного підрозділу від запланованого рівня та з’ясування причин цих відхилень – постійний і трудомісткий процес, тривалість якого може бути значно довшою за контрольний період. У зв’язку з цим, для спрощення та оптимізації цього процесу факторів впливу на динаміку фінансових потоків необхідно класифікувати за періодом їх виникнення, видами фінансових потоків та за сферою утворення, що дає можливість у разі необхідності сконцентрувати увагу керівництва на русі окремих фінансових потоків (табл. 5.1).

Згідно наведеною у таблиці 5.1 класифікацією, до оперативних факторів, контроль яких необхідно здійснювати щотижнево, відносяться такі:

1) зміна обсягу замовлень готової продукції, від якої залежить розмір багатьох вхідних і вихідних фінансових потоків. Відмова від продукції з особливими техніко-технологічними якостями, окрім зниження обсягу відвантаженої продукції, призведе до утворення неліквідних складських запасів, реалізація яких в подальшому вимагатиме тривалого терміну. Навіть за умови використання авансових розрахунків несвоєчасне реагування на виникнення зазначеного фактора вплине на здійснення невиправданих витрат

Таблиця 5.1. Класифікація факторів, які впливають на заплановані показники обсягу, швидкості й терміну руху фінансових потоків

на оплату праці, за енергоносії та інші змінні витрати. Дотримання вимог кредиторів не залежить від системи управління підприємством, тому належить до факторів зовнішнього утворення;

2) зміна цін на готову продукцію, сировину, матеріали та інші матеріальні витрати пов’язана із ринковою кон’юнктурою і не піддається управлінню з боку підприємства. При цьому непропорційне зростання цін на матеріальні витрати й готові вироби призводить до зниження рентабельності виробництва, а в окремих випадках до зриву договірних контрактів.

Вартість закупівлі сировини, матеріалів і комплектуючих виробів повинна враховуватися при формуванні ціни випуску виробу та відображатися в рамках укладання контракту із споживачем. Однак постійний моніторинг цін необхідний для калькулювання витрат підприємства та попередження замовників про зміну відпускної ціни;

3) термін повернення дебіторської заборгованості залежить від ділової активності підприємства, порушення якого призводить до дефіциту фінансових потоків. В свою чергу, недостатність фінансових ресурсів веде до неритмічності закупівлі матеріалів і здійснення власних зобов’язань, що призводить до виникнення невиробничих витрат;

4) від дотримання технологічного маршруту залежить як своєчасне виконання договірних умов, так і собівартість виготовлення та обробки готової продукції. Порушення технологічного маршруту виробництва призводить до нерівномірного завантаження основних виробничих фондів, а зниження запланованого рівня рентабельності впливає на недоотримання частини прибутку. Даний фактор залежить від управління товарними потоками підприємства та впливає на розмір вхідних і вихідних фінансових потоків.

Фактори, що потребують місячного та квартального контролю також відіграють значну роль в обігу фінансових потоків. Однак наслідки їх впливу припустимі для перегляду місячних і квартальних фінансових планів. Так, зміна тарифних ставок оплати праці залежить від мотиваційних заходів підприємства і їх перегляд слід здійснювати по закінченні місячного періоду. До зовнішніх факторів належить зміна відсоткових ставок за банківські кредити та умов страхування. Перегляд зазначених показників фінансові інститути, як правило, здійснюють по закінченні місяця. Набрання чинності законодавчими актами щодо обов’язкових платежів має більш тривалий термін.

Приведені класифікаційні ознаки дають підставу для коригування відповідних статей фінансових планів. Так, облік факторів, які пов’язані із напрямком руху фінансових потоків, дозволяють балансувати розміром надходжень і видатків підприємства. Деталізація їх за видами витрат дозволяє визначити ступінь зміни порогу рентабельності та фінансові потоки, які можуть бути скоректовані без негативного впливу на розмір обсягу виробництва продукції. Внутрішні фактори, на відміну від зовнішніх, залежать від ефективності існуючої системи управління фінансовими потоками підприємства. Їх негативних наслідків можна уникнути завдяки впровадженню мотиваційних заходів у процесі виконання планових показників.

Для реалізації функції оперативного контролю на підприємстві наказом по заводу з планового відділу призначаються контролери, відповідальні за формування та доведення планових показників відповідним цехам (ділянкам). По завершенні контрольного періоду фахівцем цеху (ділянки) заповнюється фактичні показники і відсотки виконання плану за окремим видом продукції.

Допустимим відхиленням фактичних показників є ±5÷10% від запланованого рівня. Перевищення нормативного діапазону характеризує неефективне планування, неритмічність виконання замовлення. Порушення технологічного маршруту обробки продукції створює умови для нераціонального використання потужностей, що веде до невиробничих втрат, подорожчання продукції і, як наслідок, зниження чистого прибутку. Виконання запланованого обсягу виробництва у вартісному та кількісному вираженні повинно бути приблизно однаковим. В іншому випадку це свідчитиме про збільшення собівартості робіт, що впливає на зниження рівня рентабельності.

Вищевикладені концептуальні засади системи контролю за обігом фінансових потоків дозволяють оперативно накопичувати інформацію про доходи і витрати підприємства, здійснювати аналіз їх відхилень від запланованого рівня та впливати на загальні результати діяльності. Щотижневий контроль ключових показників дозволяє скоординувати зусилля всіх служб, підрозділів на виконання встановлених завдань, своєчасно реагувати на вплив зовнішніх і внутрішніх факторів та запобігати утворенню непередбачених відтоків капіталу. Комплексна реалізація заходів щодо здійснення управління надходженнями і видатками підприємства дозволить оптимізувати рух і збалансувати розподіл фінансових ресурсів для отримання максимального прибутку та збереження сприятливого рівня платоспроможності.

Висновки і пропозиції

За результатами дослідження питань пов’язаних з розробкою та обгрунтуванням фінансових планів доходів і витрат господарюючих суб’єктів нами зроблено наступні висновки:

1. Фінансове планування господарської діяльності на сучасному етапі розвитку економіки є важливим напрямком управління діяльністю підприємства. За своїм змістом фінансове планування є особливою сферою економічної діяльності господарюючих суб'єктів з обґрунтування ефективності управлінських рішень у питаннях господарської діяльності щодо їх фінансового забезпечення, оптимізації передбачуваних витрат і отриманих високих фінансових результатів.

2. Фінансове планування – складний методично-організаційний процес, що зумовлює всі фінансові потоки, процеси і відносини на підприємстві. Зазвичай, він відбувається в декілька етапів і завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів.

3. Усі підсистеми фінансового планування взаємопов'язані і взаємообумовлені, планування здійснюється у певній послідовності. Важливим етапом планування є визначення завдань і параметрів поточного фінансового планування, а також розробка оперативних фінансових планів.

4. Методологія фінансового планування постійно збагачується і вдосконалюється. В ринковій економіці планова діяльність орієнтована на задоволення вимог споживачів, урахування високого ступеня невизначеності ринкового середовища, системності, безперервності та спадкоємності планів, на взаємопов’язування за рівнями управління, на виділення пріоритетів розвитку; на використання методів планування, що адекватні сутності підприємства як соціально-економічної системи. В умовах постійного зростання нестабільності зовнішнього середовища господарювання найбільшого значення для підвищення стабільності роботи підприємства набувають сучасні методи й методики фінансового планування.

5. Можливості та доцільність планування надходжень і видатків підприємства в процесі фінансово-господарської діяльності були розглянуті на прикладі ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод». Експрес-аналіз фінансового стану ВАТ "ПААЗ" за 2007-2009 роки, здійснений методом коефіцієнтів, показав, що збільшення об'ємних показників діяльності 2008 році порівняно з 2007 роком позитивно вплинуло на динаміку всіх груп фінансових показників підприємства, що знайшло відображення у підвищенні прибутковості, платоспроможності, ділової активності та фінансової стійкості товариства, зумовило покращення структури його балансу. Разом з тим, розрахунки також показали, що подальше нарощення обсягів виробництва і реалізації у 2009 році такого ефекту вже не мало. Навпаки, фінансові показники за всіма групами застосованої методики погіршилися і засвідчили зниження якісних параметрів управління фінансовою діяльністю підприємства, і в тому числі, його фінансовими ресурсами. Однією з основних причин такого становища було неефективне управління фінансами підприємства.

6. Напрями удосконалення управління фінансами підприємства пов'язані, на наш погляд, з запровадженням на підприємстві сучасних методів фінансового планування. Одним із таких методів є запровадження на підприємстві бюджетування.

7. Ефективним інструментом, який дозволяє створювати ефективну систему управління, визначати прибутковість (збитковість) окремих видів продукції і структурних підрозділів, скорочувати й контролювати витрати, позбуватися надлишкових запасів, активів і дебіторської заборгованості, збільшувати й контролювати грошові потоки є фінансовий контроль.

Функції контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів підприємства спрямовані на виявлення помилок, зловживань в управлінні фінансовими ресурсами, порушень бюджетного і фінансово-господарського законодавства, хиб в організації системи управління фінансово-господарською діяльністю. Основна мета фінансового контролю – забезпечення принципів законності, доцільності, ефективності, оптимальності управлінських дій, починаючи з планування, формування, розподілу і закінчуючи використанням фінансових ресурсів підприємства.

Список використаних джерел

1.                 Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы / под ред. М.П. Мерзлякова. - М.: Инфра-М, 1998. – 324 с.

2.                 Біла О.Г., Косаріна В.П., Мельник С.І. Фінансипідприємств і організаційспоживчоїкооперації. - К.: Укоопосвіта, 1999. – 506 с.

3.                 Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування: Навч. посіб. – Львів: Компакт-ЛВ, 2008. – 312 с.

4.                 Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: Т. 2. – К.:, 1999. - 448 с.

5.                 Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. – 512 с.

6.                 БрігхемЄвхен. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. – К.: Молодь, 1997. – 1000с.

7.                 Грідчіна М.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика): Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 232с.

8.                 Данилюк М.О., Савич В.І. Фінансовий менеджмент: Навчальнийпосібник. – К.: ЦУЛ, 2007. – 204 с.

9.                 Джей К. Шим, Джойл Г. Сигел. Основы коммерческого бюджетирования/ Пер. с англ. – СПб.: Азбука, 2001. – 496 с.

10.            Економічнийаналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевький, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

11.            Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: “Бухгалтерский учет”, 1998. – 289 с.

12.            Жовновач Р.І. Плануваннядіяльностіпідприємства // ФінансиУкраїни. – 2007. - №1. – С.21-27.

13.            Ізмайлова К.В. Фінансовийаналіз. Навчальнийпосібник – К.: МАУП, 2000. – 202с.

14.            Ізмайлова К.В. Сучаснітехнологіїфінансовогоаналізу: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2003. – 148 с.

15.            Ковалев В.В. Финансовый аналіз: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. – 512 с.

16.            Коробов М.Я. Фінансово-економічнийаналіздіяльностіпідприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 378 с.

17.            Крамаренко Г.О., ЧорнаО.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2009. – 520 с.

18.            Кузьмін О.Є., Олексів І.Б., Фещур Р.В. Планування фінансово-економічних показників діяльності підприємства // Фінанси України. – 2008. - №11. – С.93-102.

19.            Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія.- К.: КНЕУ, 2001.- 245с.

20.            Орлов О.О. Плануваннядіяльностіпромисловогопідприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

21.            Павлюк К.В. Прогнозуванняпоказників балансу фінансовихресурсів // ФінансиУкраїни. – 2003. - №4. – С. 60-70.

22.            Пащенко І.Л. Прогнозуванняфінансовоїдіяльностіпідприємства // ФінансиУкраїни. – 2001. - №4. – С.45-50.

23.            Поліщук Н.В. Плануваннярезультативностідіяльностіпідприємства // ФінансиУкраїни. – 2001. - №4. – С.39-44.

24.            Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. – Мн.: Новое знание, 2001. – 704 с.

25.            Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 288 с.

26.            Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.: Издательский дом «Максимум», 2001. – 600с.

27.            Терещенко О.О. Фінансовадіяльністьсуб'єктівгосподарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

28.            Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / за ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с.

29.            Фінанси підприємств: Підручник / за ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. 3-є вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 465 с.

30.            ХмільФ.І. Менеджмент: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 351 с.

31.            Цал-Цалко Ю.С. Фінансовазвітністьпідприємства та їїаналіз: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 360 с.

32.            ШвайкаЛ.А. Плануваннядіяльностіпідприємства: Навчальнийпосібник. – Львів: Новийсвіт – 2000, 2008. – 268 с.

33.            ШереметА.Д., Сайфулин Р.С., Ненашев Е.В. Методика финансового анализа.- М.: ИНФРА-М, 2000. – 208 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4