Прибыль комерческого банка

-одним з засобів забезпечення стійкості банків та підвищення довіри до них є страхування депозитів, які також захищають інтереси вкладників. Необхідно розробити страхування вкладів з урахуванням досвіду інших держав. Страхування депозитів повинно здійснюватись спеціальним оргвном, який створений за участю Національного банка України, страхової установи і комерційних банків. Об"єктом страхування повинні стати тільки вклади і депозити суб"єктів господарювання, і в першу чергу вклади  і депозити населення. При цьому розмір вкладу або депозиту, по якому здійснюється відшкодування в певній сумі, повинен бути офіційно обмежений;

-банкрутство банків, особливо великих, є небажаним тому, що це веде до серйозних економічних потрясінь як для їх акціонерів, так і для економіки в цілому. Але в процесі формування банків слід передбачувати можливість їх банкрутства. Тому важливо при цьому мінімізувати негативні наслідки, для чого слід передбачити більш чітку процедуру об’яви банків банкрутами.

Дуже в критичному стані сьогодні знаходитсья довгострокове кредитування. Тому слід було б здійснити заходи по забезпеченню привабливості для комерційних банків інвестиційних та конверційних кредитів з урахуванням більших обсягів витрат по їх обслуговуванні, високого ступеню ризику, відсутності надійних гарантій, поверення вказаних кредитів.

В цьому відношенні можна було б підвищити розмір маржі до рівня середньої маржі по інших комерційних кредитних операціях, або звільнити комерційні банки повністю від оподаткування по державним кредитам, які направляються на інвестиційні і конверсійні програми. 

Висновки.

Вивчення діючого законодавства порядку формування та використання прибутку банку, аналіз показників прибутковості на даних як умовних банків, так і реально існуючих (АБ “Еліта” м. Запоріжжя та його київська філія), все це дозволяє зробити наступні висновки:

1. Основні принципи діяльності комерційного банку — прибутковість господарювання та принцип “дешевше купити — дорожче продати”. Проте зазначені принципи повинні носити “цивілізований” характер. А для цього необхідно створити рівні можливості в отриманні необхідної інформації і створенні свого продукту.

2. Для досягнення успіху кожний комерційний банк повинен діяти під девізом: “Все для клієнта!”. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізує і свій власний інтерес. Тому банк повинен постійно удосконалювати і впроваджувати нові види послуг, підвищувати якість обслуговування.

3. Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції: характеризує економічний ефект, має стимулююче значення, а також є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Як різниця між валовими доходами та валовими витратами визначається балансовий прибуток.

4. Так як банк являє собою фінансовий інститут і має право здійснювати не всі види діяльності (комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування), то його валовий дохід складають наступні види доходів: процентні, комісійні, торгівельні, інші банківські і небанківські доходи. Основними статтями витрат є відсотки, сплачені по вкладам громадян та депозитам юридичних осіб, витрати на утримання банку та інші.

5. Критерієм ефективності діяльності банку є такий розмір показників прибутковості, який забезпечує максимальні норми прибутку при одночасному виконанні нормативів, встановлених НБУ.

6. Для збільшення прибутковості активів банки повинні застосовувати такі заходи:

- збільшувати обсяг наданих кредитів за рахунок зменшення кредитного відсотку;

- збільшувати частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів;

- зменшувати співвідношення власних та залучених коштів.

7. Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв"язку з цим в роботі були виділені основні напрямки зростання доходів:

   а) загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики;

   б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

   в) зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;

   г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне завдання банку — визначення ступеню допустимості та виправданості того чи іншого ризику.

   Основні напрямки зниження рівня витрат банку:

   а) залучення дешевих ресурсів. Такими є вклади до запитання;

   б) зниження витрат на утримання апарату управління;

   в) скорочення обсягів заробітної платні, але не шляхом її зниження, а шляхом скорочення кількості працюючих завдяки автоматизації банківської діяльності.

8. Після сплати податків і штрафів, накладених податковою інспекцією, Національним банком України та іншими органами подальший розподіл прибутку здійснюється за індивідуальними пропорціями та напрямками. Однак загальними напрямками використання прибутку для усіх банків є здійснення відрахувань:

-до резервного фонду;

-до страхового фонду;

-до фондів економічного стимулювання банку;

-виплата дивідендів акціонерам;

-на благодійні та спонсорські заходи;

-на сплату винагород керівництву;

-інші напрямки.

Розподіл прибутку, який залишився після оподаткування здійснюється в порядку встановленому загальними Зборами акціонерів (пайовиків) банку. Після розподілу може залишитись вільний залишок прибутку — нерозподілений прибуток.

9. Сьогодні в банківській системі України є багато проблем, які потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім питання, які пов"язані з подальшим розвитком банківської системи України, вдосконаленням кредитної політики держави. Вирішення цих проблем залежить насамперед від вдосконалення банківського законодавства. З метою захисту власних економічних інтересів банків і вкладників, підвищення надійності захисту кредитів, які надаються клієнтам банку, використання ефективних засобів і методів стягнення боргу необхідно здійснювати такі заходи як: систематичне і всебічне вивчення кредитних ризиків, прийняття заходів по їх пониженню; вдосконалення механізму економічного і правового захисту виданих кредитів з використанням заставного права, поручительства, а також інших форм гарантій та його забезпечення; направлення клієнтам, біржам та іншим зацікавленим закладам банківських звітів; здійснення страхування депозитів як один з засобів забезпечення стійкості банків та підвищення довіри до них; в процесі формування банків слід передбачувати можливість їх банкрутства, тому важливо при цьому мінімізувати негативні наслідки, для чого слід передбачити більш чітку процедуру об’яви банків банкрутами.

10. До недавнього часу в нашій країні не проводились дослідження присвячені комплексному аналізу діяльності комерційних банків. Розвиток акціонерної форми власності  в банківському секторі економіки, робота банків на комерційних засадах передвизначають їх орієнтацію на отримання  максимального доходу, перегляд традиційних форм та методів керівництва своїми операціями, а також регулярне проведення аналізу ефективності їх здійснення. Не менш важливим стає також проведення аналізу банківської діяльності на макро- та мікрорівнях. Тому є актуальною розробка методики аналізу показників діяльності банків, як в теоретичному, так і в практичному аспектах.

Аналіз діяльності банку повинен базуватися  на наступних принципах:

·   співвідношення інформації, яка вкладена і яка вимагається. Цей принцип дуже важливий, він є базовим для реалізації комунікаційної функції аналізу. Ігнорування веде або до надання надлишкової інформації (відзначимо, що підготовка даних — процес дорогий), або до недостачі необхідної інформації;

·   висока культура аналітичних розрахунків. Суть даного принципу полягає в тому, що дані які надаються повинні бути простими та доступним для тих,  для кого вони призначаються;

·   залежність аналізу від існуючих обмежень : технічного, часового, інформаційного характеру, а також  інтелектуальних, пізнавальних здібностей та можливостей аналітика.

Підбиваючи підсумок даної роботи, необхідно зазначити, що в нашій країні комерційні банки стають основним сегментом в структурі банківській системі. Комерціалізація банків значить переклад кредитного процесу на ресурсний тип його побудови. Перехід до ринку узаконює нову роль прибутку як оціночного показника роботи банків. В цьому плані особливо актуальним стає аналіз банківської діяльності з точки зору її дохідності.

Використана література.

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” із змінами і доповненнями станом на 01.01.98. // Відомості Верховної ради України. - 1997.-№25.

2. Закон України “Про господарські товариства” //  Галицькі контракти - 1996 - №42.

3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” //  Діло - 1998 - №1,2.

4. Інструкція № 10 “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” від 21.11.1997.

5. Анализ деятельности коммерческих банков. / Под общ. ред.                   Кумок С.И.,1994.

6. Банковский портфель – I, II, III.  Отв. ред. Коробов Ю. И. и др. Авт. кол.: Антонов Г. М. и др. – М: Соминтэк, 1994.

7. Богомазов М. Банковская прибиль расползается по новим счетам. // Бизнес, 1997 — № 42.

8. Вступ до банківської справи. / під. заг. ред. Савлука М. І.  — К.: Лібра, 1998.

9. Гуцал І. С., Чайковський Я.І. Банківська система України сьогодні: основні проблеми й перспективи розвитку. // Фінанси України, 1997 — № 8.

10.Данильченко К.М., Раєвська Т.О. Ліквідність та активи комерційних банків // Вісник НБУ –1996 - № 5 – с. 15.

11. Домрачев В. Процес накопичення капіталу триває. / Вісник НБУ, 1997 —  № 10.

12.Економический анализ деятельности банка: учебное пособие – М: Инфра-М, 1996.

13.Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит – К: Лібра, 1996.

14.Івасів І.Б. Яка банківська система потрібна Укріїні? // Вісник НБУ, 1997 —  № 4.

15.Коммерческие банки./ Под.ред. Усоскина В.М. Авт.кол. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. –  М: СП Космополис, 1991.

16.Львов Ю.И. Банки и финансовий ринок. — С-П.: КультИнформПрес, 1995.

17.Никольский Ю. Украинские банки”97: вижить би... // Финансовая консультация, 1997 — № 5.

18.Основи банковского дела. / под ред. Мороз А. М. — К.: Лібра, 1994.

19.Раєвський К., Домрачев В., Майданюк О. Деякі аспекти фінансового аналізу комерційних банків. – К: 1996.

20.Святко С.А. Анализ доходів комерційного банку. // Фінанси України, 1997 — № 12.

21.Статистика Асоціації українських банків. // Вісник НБУ, 1998 — № 1.

22.Усоскин В.М. Современний коммерческий банк: управление и операции.— М.: Вазар-Ферро, 1994.

23.Халява С. Прибутковість та ліквідність комерційних банків та ууправління грошовою позицією. // Вісник НБУ, 1997 —  № 5.

24.Черкасов В.Е. Финансовий анализ в коммерческом банке.— М.: ИНФРА-М, 1995. 

25.Ширинская Е. Б. Операции коммерческого банка: российский и зарубежний опит. — М.: Финанси и статистика, 1995.

Додаток 1.

Склад банківських доходів (витрат).

Додаток 2.

Склад небанківських доходів (витрат).

                                                                        Додаток 3.

 Структура доходів банку 1.