Прибыль комерческого банка
-одним з засобів забезпечення стійкості банків та
підвищення довіри до них є страхування депозитів, які також захищають інтереси
вкладників. Необхідно розробити страхування вкладів з урахуванням досвіду інших
держав. Страхування депозитів повинно здійснюватись спеціальним оргвном, який
створений за участю Національного банка України, страхової установи і
комерційних банків. Об"єктом страхування повинні стати тільки вклади і
депозити суб"єктів господарювання, і в першу чергу вклади і депозити
населення. При цьому розмір вкладу або депозиту, по якому здійснюється
відшкодування в певній сумі, повинен бути офіційно обмежений;
-банкрутство банків, особливо великих, є небажаним тому,
що це веде до серйозних економічних потрясінь як для їх акціонерів, так і для
економіки в цілому. Але в процесі формування банків слід передбачувати
можливість їх банкрутства. Тому важливо при цьому мінімізувати негативні
наслідки, для чого слід передбачити більш чітку процедуру об’яви банків
банкрутами.
Дуже в критичному стані сьогодні знаходитсья довгострокове
кредитування. Тому слід було б здійснити заходи по забезпеченню привабливості
для комерційних банків інвестиційних та конверційних кредитів з урахуванням
більших обсягів витрат по їх обслуговуванні, високого ступеню ризику,
відсутності надійних гарантій, поверення вказаних кредитів.
В цьому відношенні можна було б підвищити розмір маржі до
рівня середньої маржі по інших комерційних кредитних операціях, або звільнити
комерційні банки повністю від оподаткування по державним кредитам, які
направляються на інвестиційні і конверсійні програми.
Висновки.
Вивчення діючого законодавства порядку формування та використання
прибутку банку, аналіз показників прибутковості на даних як умовних банків, так
і реально існуючих (АБ “Еліта” м. Запоріжжя та його київська філія), все це
дозволяє зробити наступні висновки:
1. Основні принципи діяльності комерційного банку — прибутковість
господарювання та принцип “дешевше купити — дорожче продати”. Проте зазначені
принципи повинні носити “цивілізований” характер. А для цього необхідно
створити рівні можливості в отриманні необхідної інформації і створенні свого
продукту.
2. Для досягнення успіху кожний комерційний банк повинен діяти під
девізом: “Все для клієнта!”. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізує і
свій власний інтерес. Тому банк повинен постійно удосконалювати і впроваджувати
нові види послуг, підвищувати якість обслуговування.
3. Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні
функції: характеризує економічний ефект, має стимулююче значення, а також є
одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Як різниця між валовими
доходами та валовими витратами визначається балансовий прибуток.
4. Так як банк являє собою фінансовий інститут і має право здійснювати не
всі види діяльності (комерційним банкам забороняється діяльність у сфері
матеріального виробництва, торгівлі, страхування), то його валовий дохід
складають наступні види доходів: процентні, комісійні, торгівельні, інші
банківські і небанківські доходи. Основними статтями витрат є відсотки,
сплачені по вкладам громадян та депозитам юридичних осіб, витрати на утримання
банку та інші.
5. Критерієм ефективності діяльності
банку є такий розмір показників прибутковості, який забезпечує максимальні
норми прибутку при одночасному виконанні нормативів, встановлених НБУ.
6. Для
збільшення прибутковості активів банки повинні застосовувати такі заходи:
- збільшувати
обсяг наданих кредитів за рахунок зменшення кредитного відсотку;
- збільшувати
частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів;
- зменшувати
співвідношення власних та залучених коштів.
7. Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати
доходи та зменшувати витрати банку. В зв"язку з цим в роботі були виділені
основні напрямки зростання доходів:
а) загальне зростання групи активів, що приносять
процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше
позичальників і при цьому ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге,
нарощувати свій кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що
залучаються. Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики;
б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних
активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму,
проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;
в) зміна загального рівня процентної ставки по активних
операціях банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен
принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко
удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують
ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження
середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;
г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо,
чим вищий дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне
завдання банку — визначення ступеню допустимості та виправданості того чи
іншого ризику.
Основні напрямки зниження рівня витрат банку:
а) залучення дешевих ресурсів. Такими є вклади до
запитання;
б) зниження витрат на утримання апарату управління;
в) скорочення обсягів заробітної платні, але не шляхом її зниження, а
шляхом скорочення кількості працюючих завдяки автоматизації банківської
діяльності.
8. Після сплати податків і штрафів, накладених податковою
інспекцією, Національним банком України та іншими органами подальший розподіл
прибутку здійснюється за індивідуальними пропорціями та напрямками. Однак
загальними напрямками використання прибутку для усіх банків є здійснення
відрахувань:
-до резервного фонду;
-до страхового фонду;
-до фондів економічного стимулювання банку;
-виплата дивідендів акціонерам;
-на благодійні та спонсорські заходи;
-на сплату винагород керівництву;
-інші напрямки.
Розподіл прибутку, який залишився після оподаткування здійснюється в
порядку встановленому загальними Зборами акціонерів (пайовиків) банку. Після
розподілу може залишитись вільний залишок прибутку — нерозподілений прибуток.
9. Сьогодні в банківській системі України є багато
проблем, які потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім
питання, які пов"язані з подальшим розвитком банківської системи України,
вдосконаленням кредитної політики держави. Вирішення цих проблем залежить
насамперед від вдосконалення банківського законодавства. З метою захисту
власних економічних інтересів банків і вкладників, підвищення надійності захисту
кредитів, які надаються клієнтам банку, використання ефективних засобів і
методів стягнення боргу необхідно здійснювати такі заходи як: систематичне і
всебічне вивчення кредитних ризиків, прийняття заходів по їх пониженню;
вдосконалення механізму економічного і правового захисту виданих кредитів з
використанням заставного права, поручительства, а також інших форм гарантій та
його забезпечення; направлення клієнтам, біржам та іншим зацікавленим закладам
банківських звітів; здійснення страхування депозитів як один з засобів
забезпечення стійкості банків та підвищення довіри до них; в процесі формування
банків слід передбачувати можливість їх банкрутства, тому важливо при цьому
мінімізувати негативні наслідки, для чого слід передбачити більш чітку
процедуру об’яви банків банкрутами.
10. До недавнього часу в нашій країні не проводились дослідження
присвячені комплексному аналізу діяльності комерційних банків. Розвиток
акціонерної форми власності в банківському секторі економіки, робота банків на
комерційних засадах передвизначають їх орієнтацію на отримання максимального
доходу, перегляд традиційних форм та методів керівництва своїми операціями, а
також регулярне проведення аналізу ефективності їх здійснення. Не менш важливим
стає також проведення аналізу банківської діяльності на макро- та мікрорівнях.
Тому є актуальною розробка методики аналізу показників діяльності банків, як в
теоретичному, так і в практичному аспектах.
Аналіз діяльності банку повинен базуватися на наступних принципах:
·
співвідношення інформації, яка вкладена і яка вимагається.
Цей принцип дуже важливий, він є базовим для реалізації комунікаційної функції
аналізу. Ігнорування веде або до надання надлишкової інформації (відзначимо, що
підготовка даних — процес дорогий), або до недостачі необхідної інформації;
·
висока культура аналітичних розрахунків. Суть даного
принципу полягає в тому, що дані які надаються повинні бути простими та
доступним для тих, для кого вони призначаються;
·
залежність аналізу від існуючих обмежень : технічного,
часового, інформаційного характеру, а також інтелектуальних, пізнавальних
здібностей та можливостей аналітика.
Підбиваючи підсумок даної роботи, необхідно зазначити, що в нашій країні
комерційні банки стають основним сегментом в структурі банківській системі.
Комерціалізація банків значить переклад кредитного процесу на ресурсний тип
його побудови. Перехід до ринку узаконює нову роль прибутку як оціночного
показника роботи банків. В цьому плані особливо актуальним стає аналіз
банківської діяльності з точки зору її дохідності.
Використана література.
1. Закон
України “Про банки і банківську діяльність” із змінами і доповненнями станом на
01.01.98. // Відомості Верховної ради України. - 1997.-№25.
2. Закон
України “Про господарські товариства” // Галицькі контракти - 1996 - №42.
3. Закон
України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Діло - 1998 - №1,2.
4. Інструкція
№ 10 “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” від
21.11.1997.
5. Анализ
деятельности коммерческих банков. / Под общ. ред. Кумок
С.И.,1994.
6. Банковский
портфель – I, II, III. Отв. ред. Коробов Ю. И. и др. Авт. кол.: Антонов Г. М.
и др. – М: Соминтэк, 1994.
7. Богомазов
М. Банковская прибиль расползается по новим счетам. // Бизнес, 1997 — № 42.
8. Вступ до
банківської справи. / під. заг. ред. Савлука М. І. — К.: Лібра, 1998.
9. Гуцал І.
С., Чайковський Я.І. Банківська система України сьогодні: основні проблеми й
перспективи розвитку. // Фінанси України, 1997 — № 8.
10.Данильченко К.М., Раєвська Т.О.
Ліквідність та активи комерційних банків // Вісник НБУ –1996 - № 5 – с. 15.
11. Домрачев В. Процес накопичення капіталу
триває. / Вісник НБУ, 1997 — № 10.
12.Економический анализ деятельности банка:
учебное пособие – М: Инфра-М, 1996.
13.Заруба О.Д. Банківський менеджмент та
аудит – К: Лібра, 1996.
14.Івасів І.Б. Яка банківська система
потрібна Укріїні? // Вісник НБУ, 1997 — № 4.
15.Коммерческие банки./ Под.ред. Усоскина
В.М. Авт.кол. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. – М: СП Космополис, 1991.
16.Львов Ю.И. Банки и финансовий ринок. —
С-П.: КультИнформПрес, 1995.
17.Никольский Ю. Украинские банки”97: вижить
би... // Финансовая консультация, 1997 — № 5.
18.Основи банковского дела. / под ред. Мороз
А. М. — К.: Лібра, 1994.
19.Раєвський К., Домрачев В., Майданюк О.
Деякі аспекти фінансового аналізу комерційних банків. – К: 1996.
20.Святко С.А. Анализ доходів комерційного
банку. // Фінанси України, 1997 — № 12.
21.Статистика Асоціації українських банків.
// Вісник НБУ, 1998 — № 1.
22.Усоскин В.М. Современний коммерческий
банк: управление и операции.— М.: Вазар-Ферро, 1994.
23.Халява С. Прибутковість та ліквідність
комерційних банків та ууправління грошовою позицією. // Вісник НБУ, 1997 — №
5.
24.Черкасов В.Е. Финансовий анализ в
коммерческом банке.— М.: ИНФРА-М, 1995.
25.Ширинская Е. Б. Операции коммерческого
банка: российский и зарубежний опит. — М.: Финанси и статистика, 1995.
Додаток 1.
Склад банківських доходів (витрат).
Додаток 2.
Склад небанківських доходів (витрат).
Додаток 3.
Структура доходів банку 1.
|