бесплатные рефераты

Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития

Використання  СПК у варіанті комісії, коли кошти клієнтів не беруть участь в активних операціях банку, є дорогим і збитковим заходом.

Використання СПК тільки в зарплатному варіанті, коли обслуговується велика організація, вимагає спеціальних комплексних розрахунків.

У цілому, організація роботи в банку за викладеною схемою в достатній мері забезпечує керівництво, необхідними для прийняття управлінських рішень, зв'язаних із проведенням програми по впровадженню Системи Пластикових Карт. При цьому схема розрахунків завжди відкрита для будь-яких змін і доповнень методичного і технічного характеру.

Викладені підходи в достатньої мірі враховують технічні можливості, що дозволяє всі розрахунки робити автоматизованим образом.

Запропоновані підходи і деякі практичні рекомендації з проведення економічних розрахунків ефективності СПК банку мають успішне практичне використання в ВАТ КБ “Надра” починаючи з 2003 року.

Однак, автоматизованої системи, що дозволяє розраховувати ефективність усієї СПК банку у всьому її різноманітті, у даний час ще не мається, хоча така практична можливість цілком реальна.


3. Проблеми і перспективи розвитку  індустрії банківських пластикових карток в Україні.

3.1. Оцінка економічної ефективності системи пластикових карт банку.

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів. “Електронні гроші” широко залучаються до обігу і стають важливим елементом фінансової інфраструктури економічно розвинених країн.

Аналогічні процеси відбуваються і в банківсько-фінансовій сфері України. Першим важливим кроком на шляху до електронного грошового обігу стало створення системи електронних міжбанківських платежів (СЕП). Після того, як за допомогою СЕП було розв’язано певні проблеми платежів на міжбанківському рівні, багато комерційних банків України почали створювати і запроваджувати систему типу “клієнт-банк”, щоб забезпечити обслуговування клієнтів на сучасному технічному рівні і розширити спектр банківських послуг.

Наступним етапом в Україні повинно стати використання “електронних грошей” як платіжного засобу для масових споживачів товарів і послуг.


Під Системою Пластикових Карт (СПК) окремого банку або організації (далі - банку) розуміється сукупність діючих договірних відносин, програмно-технічних рішень, внутрішньої організаційної і методологічної інфраструктури, об'єднаних задачею здійснення платежів і розрахунків в електронному виді й одержання вигоди.

Основними суб'єктами СПК є:

Ø     Власник пластикової картки, що має рахунок у банку.

Ø     Банк-емітент, що здійснює ведення рахунка клієнта і видав картку.

Ø     Обслуговуючий банк, що надає клієнтові свою СПК для одержання товарів і послуг з використанням картки.

Ø     Торговельна або сервісна організація, що приймає картку як платіжні кошти.

Ø     Процессинговая компанія, що забезпечує програмно-технічну взаємодію між суб'єктами платіжної системи. Під економічною ефективністю Системи Пластикових Карт варто розуміти: яку реальну вигоду приносить СПК для конкретного банку.

Тому головною задачею методики оцінки ефективності СПК є одержання відповіді на основні питання, що хвилюють насамперед керівників, що приймає рішення на використання виділених на комплексні програми ресурсів. До питань такого характеру можна віднести; які строки окупності дорогого устаткування, які накладні витрати несе банк на зміст апарата СПК і служб, що забезпечують, (інкасації, каси, бухгалтерії); які витрати йдуть на забезпечення процессннгу, підтримку ліній зв'язку і кореспондентських відносин; у що обходиться зміст тієї або іншої обладнаної торговельної крапки або місця установки банкомату; у якому варіанті і на яких умовах можливо працювати з конкретним клієнтом або іншим банком.

З розвитком В Україні електронних платіжних систем актуальними стають і питання оподатковування операцій по пластикових картах, питання економічного забезпечення тарифної політики банків та ін.

Для того, щоб відповідати на поставлені питання, необхідно навчитися економічно грамотно визначати і враховувати всі основні (ключові) прямі і непрямі фінансові результати функціонування СПК. Розрахунки по економічній ефективності повинні бути приведені до єдиних цифрових параметрів, т.з до конкретних грошових виражень, що дозволяють у єдиній системі мір оцінювати діючу і систему пластикових карт, що розвивається, у всьому різноманітті грошових потоків усередині самого банку і поза ним.

Первісні спроби, початі керівниками багатьох українських банків, розглядати програму по впровадженню пластикових карт як госпрозрахункову програму виявилися невірними. СПК це система систем, тому що нерозривно зв'язана з проведеної банком політикою керування ресурсами (активно-пасивних операцій) і політикою маркетингу, що в свою чергу, цілком залежать від стану і перспектив розвитку всіх грошових ринків і місця самого банку на цих ринках. Давно відомо, що пластикові гроші придумані для того, щоб реальні гроші залишалися в розпорядженні банків і приносили їм максимальний прибуток через інвестиційні і кредитні програми. Звичайний власник пластикової картки і не догадується про те, які прибутки мають банки, використовуючи його кошти у своїй ресурсній базі. По оцінках фахівців, на руках у населення нашої країни знаходиться 7-8 мільярдів доларів, що просто вилучені зі звертання. Для будь-якого комерційного банку становить великий інтерес залучити ці кошти у свої інвестиційні і кредитні потоки.

Таким чином, розрахунок економічної ефективності СПК відноситься до категорії складні і комплексних економічні задачі повинний розглядатися в загальній структурі прибутковості, прибутковості і рентабельності банківської діяльності.

Економічну задачу в нашому випадку можна сформулювати в такий спосіб: детальне виявлення, узагальнення, систематизація, постійне відстеження й оцінка ключових (базових) параметрів, що характеризують функціонування СПК із погляду економічної вигоди для банку (одержання прямих і непрямих доходів), і друге - надання методичної допомоги співробітникам відділів пластикових карт в організації щоденної ефективної роботи з клієнтами.

Розрахункові економічні показники повинні представлятися в зручному виді і формі (як правило, у табличній), що дозволяє робити подальший аналіз для оцінки загального стану справ і по окремо узятих напрямках. Для приклада можна привести Таблицю розрахунку ефективності банкоматів.

Перед тим, як одержати дані, необхідні для заповнення звітної таблиці, проводиться моніторинг кожної окремої точці установки устаткування (торговельного термінала або банкомату), створиться так називана "картка-схема", що докладно враховує рух грошових потоків як кошт клієнтів, так і банку, що виникають доходи і витрати за визначений період розрахунку економічної ефективності і т.д. "Картка-схема" є допоміжним інструментом, службовцем для більш детального аналізу, а також для включення в загальну таблицю даних при введенні в експлуатацію нових обладнаних крапок або нових послуг по пластикових картах, що є важливим допоміжним інструментом для подальших автоматизованих розрахунків економічної ефективності.

Для подальшого накопичення і порівняння розрахункових показників за різні періоди часу, тобто умовах інфляційних процесів і інших макроекономічних змін середовища, усі дані можуть приводитися до твердої валюти (доларі США або Євро) по осредненному курсі за відповідний період. Якщо мається автоматизований інструмент приведення вартості до єдиного моменту часу, то рішення даної задачі спрощується.

Одним з головних і істотних питань є питання про правильний розрахунок рентабельності СПК. По суті, якщо не брати до уваги політичні аспекти роботи, рівень рентабельності і є економічна ефективність.

Під рентабельністю в нашому випадку варто розуміти: відношення всіх доходів, до усіх витрат некапітального характеру, отриманих і зроблених при використання СПК за одиницю часу.

Для будь-якого керівника повинне бути зрозуміло, що, знаючи рівень рентабельності операції або програми, можна легко відповідати на багато управлінських питань, робити розрахунки строків окупності програм, бачити перспективи подальшого розвитку. Керівник відділу пластикових карт повинний мати відповідь на саме головне питання: скільки це коштує і коли окупиться? Отже, щоб розрахувати рентабельність СПК необхідно:

Ø     Розраховувати всі, прямі і непрямі доходи, що виникають при роботі системи.

Ø     Виділяти і розраховувати усі витрати, що мають некапітальний характер.

До витрат некапітального характеру відносяться саме ті витрати, що лягають на собівартість СПК, тобто ті прямі і непрямі витрати, що виникають при щоденній експлуатації СПК. Саме вони визначають рівень витрат організації на її зміст і визначають конкретну суму витрат за визначений часовий інтервал. На практиці найбільш підходящий часовий інтервал для розрахунків собівартості і рентабельності береться в I, 3, 6 і 12 місяців.

Часто, у ході проведення економічних розрахунків у різних організаціях і підрозділах мають місце спроби включення витрат капітального характеру в собівартість. Дана помилка відбувається, як правило, від нерозуміння суті економічних процесів. Тому що, відношення величини капітальних витрат до рівня рентабельності показує строк окупності всього проекту, устаткування й інших капітальних вкладень.

Існують різні методи розрахунку собівартості, що можуть застосовуватися для розрахунку собівартості СПК, наприклад, через зроблені витрати на:

Ø     виплату заробітної плати співробітникам;

Ø     амортизаційні відрахування:

Ø     забезпечення процессингу і технічної підтримки;

Ø     проведення інкасації;

Ø     оренди каналу зв'язку;

Ø     перерахування купюр працівниками каси;

Ø     орендні платежі за місце установки банкомату й інші

Іншим шляхом є застосування методики розрахунку величини накладних витрат організації на один середньостатистичного співробітника і приведення показника до числа співробітників банку, що обслуговують СПК.

Але, буде вірніше розраховувати базові економічні показники всіма можливими і доступними методами для одержання більш всебічної оцінки. І, якщо й у тім і в іншому випадках отримані однакові результати, те їх можна більш обґрунтовано застосовувати в подальших розрахунках. Треба розуміти, що зниження показника собівартості буде спостерігатися з введенням в експлуатацію більшого числа "робочих точок" без істотного збільшення штатної чисельності обслуговуючого персоналу, тому що основні накладні витрати, як доведено на практиці, лягають на фонд заробітної плати. У ході лекцій часто задають питання про конкретну величину собівартості, просять дати готовий результат. Однак, справа тут не в розкритті цифрового секрету, а в тім, що в різних організаціях витрати на ті самі статті можуть мати істотні розходження (величина заробітної плати, наприклад, або кількість задіяних співробітників на умовну одиницю діючої СПК і ін.) що в кінцевому рахунку зведе нанівець вагу економічні оцінки через неврахування багатьох з цих важливих особливостей. Існує, також поняття як "критична маса" системи пластикових карт, коли зі збиткової вона переростає в дохідну систему.

Про непрямі доходи і витрати. Як було сказано вище, треба розуміти поділ доходів, одержуваних організацією або банком у СПК, на прямі і непрямі.

Непрямими доходами вважаються ті, котрі отримані в результаті опосередкованих операцій банку, у яких бере участь (робить свій внесок СПК). Як було сказано вище, готівка власника пластикової карти використовується банками в ресурсній базі для одержання прибутку при проведенні активних операцій. Тому задача з розрахунку непрямих доходів - задача більш широка і не тільки відділу пластикових карт, а всього банку, його конкретного підрозділу, що робить сукупний аналіз.

Наприклад, для розрахунку непрямих доходів, отриманих банком від використання залишків кошт на карткових рахунках клієнтів, використовуються методи розрахунку прибутковості гривні й іноземної валюти в ході економічного аналізу ефективності роботи усього банку за визначений період. Дані розрахунки, як правило, проводяться фахівцями аналітичних служб по своїх внутрішніх методиках. Ці розрахунки визначають, який доход мав банк на 1 гривню (на один долар США) за період розрахунку економічної ефективності системи. Одночасно, за кошти, що знаходяться в банку на карткових рахунках, банк несе процентні витрати у вигляді нарахованих відсотків на залишки цих кошт, що також повинні враховуватися в розрахунках. До непрямих доходів можуть відноситися різні види схованого кредитування, наприклад, при використанні часу проходження платежів і одержання сліпів, коли клієнтом покупка вже зроблена, а його кошти в банку ще не списані. У непрямих витратах, наприклад, повинні враховуватися обсяги відволікання готівки для заправлення банкоматів, що не беруть участь у його ресурсній базі й ін. Досить часто важливе значення для банків мають розрахунки "економіки політичних аспектів", коли послуги великим клієнтам по пластикових картах надаються безкоштовно, але при цьому скрупульозно і досконально прораховуються інші опосередковані види доходів банку при роботі з цим клієнтом.

Прямі доходи і витрати це ті , котрі банк найчастіше або платить у вигляді відсотка від грошового обігу, комісії від покупки в магазині, від зняття готівки клієнтом через банкомат, за конвертацію валют, платежі за процессинг і т.д. Іншими словами, це все ті витрати і доходи, що мають пряме відношення до СПК і відображаються на спеціальних субрахунках доходів і витрат.

Для приклада можна привести особливості укладання договору на установку і використання системи банкоматів у зарплатному варіанті для обслуговування великої організації. У даному випадку повинні проводитися додаткові економічні розрахунки величини взаємовигідного відсотка комісії, стягнутої в доход банку від суми, нарахованої заробітної плати співробітникам даної організації. Економічні розрахунки будуються виходячи з логіки мінімально-достатньої рентабельності окремо узятої операції з оцінкою величини додаткової вигоди, одержуваної банком. Таким чином, сума комісії, одержувана банком, може знаходитися на рівні витрат банку на зміст і амортизацію банкомату, а в окремих випадках і нижче.

Для оперативної оцінки ефективності банкоматів у зарплатному варіанті в кожнім банку повинна розроблятися і розраховуватися спеціальна таблиця, суть якої укладається в наступному: банкомат не буде збитковим і окупиться за встановлений термін експлуатації , якщо його прямі доходи будуть перевищувати витрати на його амортизацію і зміст. Тоді, маючи величину щомісячного обороту клієнта, використовуючи таблицю можна відразу визначити рівень рентабельності, строк окупності банкомату, норму доходу на місяць і можливий діапазон вигідного для банку договірного відсотка. Така таблиця розраховується для кожного конкретного банку в залежності від його конкретних показників.

Розрахунок оцінної величини можливої додаткової вигоди для банку від використання залишків кошт клієнтів у його ресурсній базі насправді відноситься до категорії одних із самих складних економічних задач, зв'язаних з керуванням ресурсами усього банку, коли приходиться враховувати безліч ключових факторів, що дозволяють одержати обґрунтовану оцінку. Як правило, розрахунки мають наступну послідовність:

Ø     Проводиться аналіз средньохронологичних або середньостатистичних залишків на лицьових і поточних рахунках організації за визначений період.

Ø     Далі, з отриманої величини залишків необхідно відняти частку залишків на відволікання кошт у непрацюючі активи.

Ø     У фонд обов'язкових резервів у НБУ.

Ø     У касу банку.

Ø     На кореспондентський рахунок Банку в НБУ.

Ø     На страхування (хеджирування) банківських ризиків.

Ø     На корсчета банків-учасників клірингу по міжбанківських розрахунках, у тому числі, у СПК, і інші непрацюючі активи.

Ø     Після цього, необхідно врахувати накладні витрати банку, що лягають на кожну гривню його ресурсної бази:

Ø     На забезпечення резерву під позичкову заборгованість і знецінення цінних паперів.

Ø     На утримання забезпечуючих служб.

Ø     На членські внески в Асоціації і Системи пластикових карт, а також в інші організаціях для роботи на фінансових ринках.

Ø     На неповернення кошт при проведенні активних операцій.

Ø     На витрати по фондах Банку при проведенні різних програм, упровадженні нових технологій, капітальне будівництво і т.д., що також скорочує його ресурсну базу.

На наступному етапі проводиться розрахунок і аналіз чистої процентної маржі (СПРЄДу), що враховує накладні витрати банку, а також відсотки, що нараховуються по залишках на карткових рахунках клієнтів.

На заключному етапі розраховується прибуток, отримана банком на гривню притягнутих ресурсів від конкретної організації. І, тільки після цього, можна приступити до оцінки тактики роботи з клієнтом. але вже з огляду на прогноз розвитку тих ринків, що можуть уплинути на баланс ставок по всьому комплексі послуг, наданих даної організації.

Усі види витрат і доходів повинні відображатися в "картці-схемі". Якщо "Картка-схема" має електронне наповнення, то, маючи єдину методику (методологію) не є складним результати розрахунків зводити в електронні автоматизовані таблиці у всій сукупності прямих і непрямих результатів фінансової діяльності.. Як приклад однієї з методик розглянемо основні моменти розрахунку ефективності системи банкоматів банку:

Базові статті прибутковості банкоматів, що приймаються в економічні розрахунки:

Ø     Одержання відсотків у доход банку від суми нарахованих кошт клієнтів у безготівковій формі для наступної видачі готівки через банкомат (зарплатний варіант і варіант корпоративної карти).

Ø     Одержання відсотків у доход банку від суми нарахування коштів клієнтів у безготівковій формі для наступної конвертації і видачі наявної валюти через банкомат (Варіант конвертації).

Ø     Стягування комісії у гривнях і валюті в доход банку у вигляді відсотка від суми зняття наявних кошт через банкомат.

Ø     Стягування з клієнта в доход банку суми вартості пластикової картки або
 за відкриття карткового рахунка і його ведення.

Ø     Одержання з клієнта гарантованої суми у виді страхового депозиту на його лицьовому (картковому) рахунку на період користування пластиковою карткою.

Ø     Доходи від залишків кошт на карткових рахунках клієнтів.

Ø     Доходи від залишків кошт на розрахункових рахунках клієнтів (юридичних осіб), що використовують мережу банкоматів.


Базові статті витрат, що приймаються в розрахунки:

Ø     Витрати, віднесені на собівартість банкоматів, що розраховуються за спеціальною методикою (згадувалося вище).

Ø     Постійні відрахування кошт процессинговой компанії (наприклад, фірмі "Юнион Кард") за організацію Процессингу.

Ø     Плата організаціям за оренду місця установки банкоматів.

Ø     Витрати на виготовлення пластикових карт.

Ø     Процентні витрати по залишках на карткових рахунках клієнтів.

Ø     Процентні витрати по залишках на розрахункових рахунках організацій, що використовують мережу банкоматів.

 

 Основними економічними передумовами введення карток в Україні є:

1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 30 млрд. дол. Як зазначалось вище, кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.

3. Застосування безготівкових засобів платежу - новий крок еволюції грошових відносин.


3.2. Карткові проекти в Україні на прикладе ВАТ КБ “Надра”.

Наприкінці 2004 року відділом маркетингу банку “Надра” було проведено опитування клієнтів банку по системі TochePool у 6 регіонах України.

Всього на питання анкети відповіло 2134 особи. З них 642 у Києві, 468 у Дніпропетровську, 329 у Донецьку, 277 в Одесі, 213 у Харкові та 205 у Сумах (див. Табл.3.1 і Мал.3.1 та 3.2). З них 1792 респондента мають платіжні картки.

Табл.3.1  Розподіл опитаних респондентів по регіонам України, чол.

Регіон

Опитано всього

Мають картки

Немають карток

% маючих картки

Київ

642

598

44

93,15

Дніпропетровськ

468

451

17

96,37

Донецьк

329

280

49

85,11

Одеса

277

208

69

75,09

Харків

213

201

12

94,37

Суми

205

54

154

26,34


Мал.  3.1. Розподіл опитаних респондентів по регіонам України, чол.





Мал.3.2

Це опитування було проведено для управлінь: Карткового бізнесу, Клієнтської політики та управління розвитку регіональної мережі.

Відповіді на питання про наявність платіжних карток вказує на те що, картковий бізнес більш розвинутий у промислових регіонах та регіонах з найбільш продвинутих у банківському секторі.

Аналізуючи результати опитування (див.таб 3.2) ми можемо зробити наступні висновки:

Ø     Більшість респондентів маючих картку співпадає з найбільш активним працездатним віком (82.1% - вік від 19 до 50 років);

Таб.3.2.  Зведена таблиця даних опитування щодо відкриття карток.

* Кількість відповідей більш 100%, тому що на це питання респондент мав можливість відмітити декілька відповідей.

Ø     Кількість студентів та пенсіонерів практично співпадає з кількістю держателів карток віком до 19 та свище 51 років відповідно. Отже більшість опитаних пенсіонерів мають пенсійну картку, а більшості студентів картка була видана по зарплатному проекту навчального закладу;

Ø     Більш 50 відсотків респондентів має картку системи Visa;


Ø     Більш 60 відсотків респондентів має зарплатну картку ;

Ø     Більш 50 відсотків респондентів має кредитну картку ;

Ø     Більшість респондентів відкрило картку тому що довіряють певному банку, вважають картку безпекою зберігання коштів, картка дає можливість отримання кредиту та завдяки тому що її нав’язало керівництво.


Отже опитування показало що середньостатистичний клієнт банку “Надра” має платіжну картку, більшість клієнтів – кредитну, системи Visa. Однак біля 60% отримали картку завдяки запропонованому зарплатному проекту на підприємстві. Також слід відмітить що, це опитування не є об’єктивним по відношенню к ситуації на картковому ринку України в цілому тому, що в опитувані були задіяні тільки клієнти банку “Надра” і тільки у 6 регіонах.


ВАТ КБ "Надра" посідає перше місце серед банків України за темпами зростання кількості емітованих карток.


Банк "Надра" першим серед українських банків запровадив систему страхування фінансових ризиків використання кредитних карток.



Необхідність впровадження зарплатних проектів в бюджетних установах


Указом Президента України від 20 березня 2001 року №183/2001 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки" визначено за необхідне:

Ø     запровадити систему безготівкової виплати заробітної плати державним службовцям;

Ø     перевести розрахунки за комунальні послуги, електроенергію тощо на безготівкову форму

розвивати систему платіжних та кредитних карток.


Реалізовані зарплатні проекти


Станом на 1.02.05 банк "Надра" реалізував та обслуговує понад 2000 зарплатних проектів на підприємствах та в установах України.

Серед них:

Центральні органи державної влади:

 Міністерство охорони здоров’я (центральний апарат)

, Президія Національної академії наук України;


Обласні та районні підрозділи:

 Міністерства внутрішніх справ

, Державної податкової адміністрації, Державного казначейства

, Міністерства праці та соціальної політики

, Міністерства палива та енергетики

, Міністерство охорони здоров’я

, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості;


Заклади освіти:

Київський національний економічний університет

, Національний авіаційний університет

, Національний технічний університет України "КПІ"

, Національний транспортний університет

, Київський національний університет культури та мистецтв

, Національний університет фізичного виховання та спорту України

, Київська державна академія водного транспорту

, Тернопільська державна медична академія та ін.;



Підприємства різної форми власності:

 НДІРВ (Національне космічне агентство України, м. Харків)

, ДАК "Укрресурси" (м. Київ)

, ВАТ "Меридіан" (м.Київ)

, ВАТ "Оріана" (м. Донецьк)

, ВАТ "Літмаш" (м.Павлоград)

, ВАТ "НПК Галичина" (м. Дрогобич)

, ВАТ "Харківобленерго" (м. Харків)

, ВАТ "Сумихімпром" (м. Суми)

, Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона (м.Київ), та ін.;


Обласні, міські та районні державні адміністрації та ради:

Сумська обласна державна адміністрація,

Охтирська міська рада

, Конотопська міська рада, та ін. 

Що таке зарплатний проект ?


Зарплатний проект – це угода між банком та організацією про виплату заробітної плати через платіжні картки.

Зарплатний проект не передбачає відкриття організацією розрахункового рахунку в банку.

Кожний працівник організації, в якій діє зарплатний проект, має власний рахунок в банку і платіжну картку як інструмент доступу до цього рахунку.


Етапи впровадження зарплатного проекту

I        Укладання договору з організацією про надання послуг по зарплатному проекту.


II       Укладання договорів із співробітниками організації на відкриття карткових рахунків.


III      Випуск банком карток.


IV      Складання першої відомості на зарахування зарплати та передача її у банк.


V       Виплата зарплати.

Зарплатна картка банку "Надра" дозволяє:

Ø     оплачувати товари і послуги в Україні та за її межами

Ø     отримувати готівку в банкоматах і касах банку "Надра“

Ø     отримувати готівку в банкоматах інших банків України

Ø     отримувати готівку по всьому світові

Ø     здійснювати оплату комунальних послуг в мережі Інтернет

Ø     користуватися системою знижок "Мікс" та "Грандмікс“

Ø     користування банківським кредитом на вигідних умовах




Мал.  3.9. Схема виплати заробітної плати на картку

 

ОРГАНІЗАЦІЯ
 
 








 







Картки які можна оформити в банку "надра" для перерахування зарплати

Кредитні – для вищого керівництва організації:

Ø     Visa Gold, MasterCard Gold


Кредитні для середньої управлінської ланки:

Ø     Кредитна Visa Classic, MasterCard Mass


Кредитні для нижньої управлінської ланки:

Ø     Visa Electron Кредитна 


Дебетні:

Ø     Visa Electron Domestic (діє тільки на території України)

Ø     Visa Electron International

Ø     Maestro


Тарифи по зарплатному проекту:

Для організації:


Річна плата за обслуговування карток Maestro або Visa Electron

Безкоштовно

Річна плата за обслуговування карток Visa та MasterCard

За домовленістю

Комісія за обслуговування карткових рахунків

Не більш 1%


Для працівників організації:


Плата за отримання готівки в банкоматах та касах банку

Безкоштовно

Комісія за розрахунки в торговельно-сервісній мережі

Безкоштовно

Плата за щомісячній звіт

Безкоштовно

Нарахування на залишок на картковому рахунку

Не менше 5%

Додаткова картка для членів родини

Від 3 грн.

 

Переваги зарплатного проекту для організації

Ø     Функції бухгалтерії зводяться до оформлення відомості та платіжного доручення на загальну суму виплат співробітникам

Ø     Всі операції по зарахуванню заробітної плати здійснюються банком

Ø     Спрощуються процес видачі заробітної плати та схема розрахунків із співробітниками

Ø     Скорочуються витрати, пов’язані з отриманням готівкових коштів в банках

Ø     Зникає проблема інкасації та ліміту каси

Ø     Скорочуються витрати, що пов’язані з утриманням штату касирів, охорони каси, перевезенням та депонуванням коштів

Ø     Впроваджується безготівкове обслуговування згідно з Указом Президента України від 20 березня 2001 року № 183/2001 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки"

Ø     Можливість кредитування співробітників організації за допомогою 

Ø     Банку

Переваги зарплатного проекту для співробітників

Ø     Зарплату, аванси та інші виплати можна отримати в будь-який час

Ø     Додатковий прибуток у вигляді відсотків, які банк щомісяця нараховує на залишок коштів

Ø     Можливість отримання готівки цілодобово в банкоматах

Ø     Можливість оплачувати товари та послуги

Ø     Можливість здійснювати комунальні платежі за допомогою картки через Інтернет

Ø     Щомісяця власник картки отримує виписку про операції по картці, що дозволить ефективно планувати бюджет

Ø     Втрата картки не означає втрату грошей, при негайному повідомленні банку картку буде заблоковано

Ø     При подорожі за кордон кошти в гривнях будуть проконвертовані у валюту країни перебування за вигідним курсом

Ø     Можливість оформити додаткову картку для членів родини за пільговим тарифом

Ø     Отримання знижок за партнерськими програмами "Мікс" та

Ø     "Грандмікс"

Ø     Кредити на вигідних умовах


Страхування власників кредитних карток

Страхування фінансових ризиків, пов’язаних з користуванням кредитними картками – додаткова послуга власникам кредитних карток банку "Надра", розроблена банком спільно із страховою компанією "Інвестсервіс".


Метою надання даної послуги є мінімізація ризиків власників кредитних карток, що виникають внаслідок підробки або копіювання карток, а також неправомірних списань коштів з карткових рахунків в результаті втрати або викрадення картки.


Об’єктом страхування по даному виду ризиків є нові та вже випущені кредитні картки ВАТ КБ "Надра": Visa Classic, MasterCard Mass, Visa/MasterCard Gold.


Пропозиція банку "надра" щодо впровадження зарплатного проекту





















Банк розробляє індивідуальний план впровадження зарплатного проекту у конкретній організації, а також у підпорядкованих організаціях згідно з наступним планом:

I етап


Головний офіс організації.

Встановлення банкомату поруч з офісом організації


IІ етап

Територіально відокремлені підрозділи організації


IІІ етап

Інші підприємства та установи, що підпорядковані організації


Банк розвиває мережу банкоматів, враховуючи зручність їх місцезнаходження для працівників Вашої організації.

Партнерські програми банку

Партнерські програми банку "Надра" надають унікальну можливість держателів платіжних карток банку скористатися значними знижками (до 25%) та додатковими послугами при оплаті картками товарів та послуг у більш ніж 1000 підприємствах-партнерах банку.



Програма "Мікс" розроблена для держателів платіжних карток Visa Electron Domestic, Visa Electron International, Maestro, MasterCard Mass, Visa Classic, MasterCard Business та Visa Business.



Програма "Грандмікс" розроблена для держателів платіжних карток MasterCard Gold та Visa Gold.



Спеціалісти банку у 2003-2004 році розробили нової програми з надання пільг та знижок в торговельно-сервісній мережі для пенсіонерів (програма Олдмікс для держателів пенсійних карток)  та жінок (програма Ледімікс для держателів картки Ledis спеціально розробленої сумісно з MasterCard ).



Пропозиція банку що до кредитування співробітників    на вигідних умовах



Сутність цієї  послуги полягає в тому, що банк надає можливість співробітникам Організації користуватися банківським кредитом, інструментом доступу до якого виступає зарплатна картка.

Таким чином, емітовані зарплатні картки фактично зможуть виконувати функцію кредитних карток.

Банком пропонується встановити ліміти кредитування по рахунках зарплатних карток, випущених в рамках спільного проекту з Вашою Організацією в таких розмірах:

      

Ø     до 750 грн. по картках  Maestro  та Visa Electron,

Ø     до 750 грн. по картках Visa Classic та MasterCard Mass,

Ø     до 2100 грн. по картках Visa Gold або MasterCard Gold.      

Відсоткова ставка за кредит (дозволений овердрафт) – до 2% на місяць.


      Гроші (сума в межах кредитного ліміту) доступні в будь-який час.


      Відсотки за кредитом нараховуються тільки за дні користування кредитом і списуються автоматично 25 числа кожного місяця. Використаний кредит погашається автоматично – шляхом списання відповідного обсягу коштів із суми зарплати, які надходять на картковий рахунок. Якщо власник зарплатної картки кредитом не користувався, з його карткового рахунку нічого не списується.

Дизайн карток MasterCard та Visa

 

 

 

 












3.3. Проблеми та перспективи розвитку ринку.


Незважаючи на великі об’єми емісії, ринок банківських послуг по пластиковим карткам і міжбанківська взаємовигідна співпраця на цьому ринку ще далекі від досконалих. Тільки Приватбанк, Аваль та Надра успішно сьогодні працюють з чотирма десятками українських банків на агентських угодах по розповсюдженню карток і видачі готівки по ним. Найближчим часом актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими картками залишаються:

Ø     створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні;

Ø     створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам;

Ø     впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.

Інтернаціональні компанії не бажають зупинятись на досягнутому і намагаються вийти на більш широкий і цікавий для них внутрішній ринок, доля якого зазвичай складає 18% карткового ринку країни. В країнах з перехідною економікою досягти цього досить просто тому, що місцеві банки досить слабкі порівняно зі світовими картковими монстрами і їм досить важко в короткі строки створити конкурентноздатну внутрішню платіжну систему. Так, наприклад, для реалізації в Україні Процессингу і проведення взаєморозрахунків VISA Int. готова поставити програмно-технічне рішення, які забезпечать обробку внутрішніх і міжнародних карт українських банків. В кінці 1996 року вітчизняним банкам було надане право проводити розрахунки в системі VISA в українських гривнях. Іншими словами, власники карток отримали можливість конвертувати національну грошову одиницю в будь-яку з світових валют по курсу НБУ. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. Про “теплі” відносини з українськими банками-членами VISA свідчить і той факт, що ця міжнародна система дозволила НБУ виступити гарантом платежів в гривні по картам VISA на території України і - як результат - зменшити розмір страхового депозиту більш ніж в два рази.  Ця ідея не сподобалась нашим банкам, які можуть в цьому випадку втратити свободу вибору в тарифах і продуктах. Для VISA повна контрольованість карткового ринку з боку НБУ означала б реальну можливість захвату і домінування в Україні. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. В Україні конкретні плани створення національної платіжної системи на базі міжнародної пропонує та ж сама VISA. Світ в 1997 році почув про VISA-TOPAZ , новий Процессінговий центр, який створений виключно для України. Офіційна версія така: TOPAZ буде запущений як Процессінговий центр, який буде сортувати транзакції і якщо транзакція - українського банка (внутрішня), то вона не буде виходити за межі України.

Що ж стосується впровадження національної платіжної системи, то зараз визначаються правила і процедури обігу вітчизняних платіжних карток. Передбачається видати їх всім громадянам країни. Планується, що впровадження вітчизняних карток почнеться з “зарплатних проектів”, які будуть впроваджені на крупних підприємствах, на яких виплати здійснюються вчасно. І все ж спеціалісти банків вже забезпокоєні перспективою, яка може загальмувати масове впровадження платіжних карт в Україні - це низький рівень платоспроможності населення і фінансова безпека банків і клієнтів.

Але все ж таки процес хоч і повільно, але рухається вперед. “Стартовим ядром” проекту “Укркарт” будуть банки, які вже мають досвід роботи з міжнародними платіжними системами. Кінцева мета створення міжбанківської системи платіжних карт - створення інфраструктури, яка об’єднає банківські установи, щоб будь-якому, нормально працюючому і дотримуючому нормативів НБУ, банку дати можливість брати участь в випуску і обігу національної картки. Вартість такого “задоволення” для кожного учасника національного карткового проекту, включаючи апаратне забезпечення, лінії зв’язку і т.д. складе 100-140 тис.грн.

Умови вступу банків в вітчизняну платіжну систему будуть набагато ліберальніше, ніж умови участі в проектах міжнародних платіжних систем, де основною перепоною для банків є ціновий бар’єр. Транзакції по вітчизняним карткам не будуть перетинати кордон і не буде необхідності користуватись комунікаційною мережею світових платіжних систем, що також дозволить нашим банкам заощадити.

Розвиток національної платіжної системи гальмується впровадженням гривневих міжнародних проектів - випуску гривневих карток VISA Electron, Maestro/Cirrus.

І, накінець, найширший сектор карткового ринку - банківські картки, коли кожен банк випускає власну картку і розповсюджує її серед своїх клієнтів. Для банка - перш за все можливість мати свою захищену долю на ринку. В цілому локальні проекти займають 80% карткового ринку. Впровадження подібних карткових систем може бути дуже швидким і ефективним за рахунок інтенсивності впровадження і відносно невеликої площі розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні, заслуговують на увагу системи, що впроваджені Банком “БігЕнергія” (колишній банк “Зевс”), “Олбанк”.

Впровадження подібних карткових програм дасть можливість банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування коштів в банках.

За підсумками 2004 р. загальна кількість емітованих банком «Надра» платіжних карт досягло 2 млн., з яких майже половину складають кредитні. Подібного показника - кращого серед вітчизняних банків - йому удалося досягти завдяки ранньому ухваленню стратегічного рішення про кредитування з використанням платіжних карток - ще в 2001 році. Тобто фактично із самого початку активної емісії їм міжнародних платіжних карт. Це дозволило банкові «Надра» на відміну від більшості інших фінансових установ (у яких карткові портфелі складаються в основному з низькодохідних, а те і збиткових зарплатних проектів) сформувати більш прогресивну структуру карткового портфеля, що в остаточному підсумку забезпечує велику прибутковість карткового бізнесу в цілому.

У картковому бізнесі головний пріоритет банку  “Надра” - дати користувачеві максимально зручний інструмент, що дозволить вирішувати його основні життєві питання, у першу чергу доступ до грошей. Картка - це не спосіб залучення грошей, а спосіб надання їх клієнтові. Тому вже в першій рекламній кампанії банк почав просувати дійсну кредитну картку (бренд “Справжня кредитна картка”). “Надра” показав ринкові, що банк не буде кредитувати тільки під грошове забезпечення, тому що це профанація самої суті кредитної карти. На первісному етапі банк емітував карти Visa Gold та Visa Classic, що були розраховані на платоспроможних клієнтів елітного і середнього рівнів. У 2002 році банк розробив дуже важливу послугу для власників кредитних карт - страхування ризиків шахрайства. Це дуже важливий елемент клієнтської політики, тому що розбиратися з кожним випадком шахрайства не ефективно, до того ж це знижує рівень довіри до банку.

В наступні роки дослідження банку «Надра» показали, що масові прошари населення все-таки не можуть собі дозволити досить дорогі кредитні продукти. Тому було прийняте рішення про випуск нових більш дешевих і доступних продуктів із кредитними лімітами, одним із яких стала розрахована на масового користувача Visa Electron Credit (завдяки 100%-й авторизації вона захищена від ризиків). Крім того, у 2004 році банк попіклувався про удосконалення дизайну карток з використанням репродукцій відомих картин. Ціль подібного кроку - зробити карти більш приємними у використанні, а також сприяти продажам. У 2004 р. банк реалізував перший co-brand-проект із торговельною мережею ДЦ, у рамках якого була випущена платіжна карта з кредитним лімітом у 200 грн.

Основні акценти в новій кампанії по просуванню карткових продуктів банк «Надра» планує робити на розширенні можливостей споживчого кредитування за допомогою карт, на простоті і доступності карткових продуктів, а також покритті ризиків клієнта, зв'язаних з можливим шахрайством. Крім цього, найближчим часом банк продовжить розвивати спільні проекти по випуску co-brand-карток, а також розширить використання бланкового кредитування, оскільки це спрощує можливість одержання клієнтом кредитної картки. У той же час це буде зважений по асортименті підбір продуктів. У «Надри» немає ідеї штампувати велику кількість різноманітного «пластику». Банк планує реалізувати ще кілька co-brand-проектів, але не більш 2-3 у рік. На думку Президенту банку І.Гиленко, занадто широкий продуктовий ряд для роздрібного ринку теж шкідливий: «Я вважаю, краще запропонувати п'ять гарних і зрозумілих продуктів, чим 25 таких, від яких у людини будуть розбігатися очі» (динаміку емісії карток банка НАДРА дивись на мал.  3.6).

Мал. 3.10 Динаміка емісії карток ВАТ КБ “НАДРА”

Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.

Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, починають з’являтися  картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам’яттю й низьким рівнем безпеки – до наділених великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.

Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів – до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.

Для скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних карток (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження  комбінованих карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований чіп. Що дозволить її використання у всіх стандартах.

В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.

Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер. Нині можна інтегрувати на одному платіжному інструменті можливості щодо оплати цілої низки послуг:

Ø     комунальних, за користування електроенергією та зв’язком;

Ø     поштових і фінансових послуг УДППЗ “Укрпошта”;

Ø     сплати проїзду в метрополітені, залізничному транспорті (через автоматизовані каси продажу квитків), міському транспорти й таксі;

Ø     вартості паркування;

Ø     штрафів ДАІ;

Ø     оплати заправки автомобілю в декількох мережах АЗС

Ø     послуг при страхуванні цивільної відповідальності та ін.


А також вмістити інформацію стосовно:

Ø       програм соціального страхування та захисту;

Ø       медичного страхування;

Ø       дисконтних програм;

Ø       ідентифікації особи.


Висновки та узагальнення до розділу 3


У цьому розділі ми розглянули економічні передумови, появлення “електронних грошей”, сучасний стан ринку платіжних карток, та проблеми і перспективи розвитку індустрії пластикових карток в Україні.

Безперечним лідером у цієї галузі є дніпропетровський Приватбанк, другу та третю позиції держать банки АВАЛЬ та НАДРА. Ці три фінансові установи тримають більш ніж 60% українського ринку банківських карток. Однак недивлячись на це ще біля 10 банків досить активно працюють у цьому сегменті банківських послуг. Це такі стовпи банківської діяльності як ПІБ, Укрсоцбанк, ПУМБ, Ощадбанк та ін. Найбільш динамічно розвиваючий цей напрямок діяльності є банк НАДРА.

Зараз актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими картками залишаються:

Ø     створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні;

Ø     створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам;

Ø     впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.

І на кінець найперспективнішим напрямком розвитку карткового бізнесу в Україні, як і у всьому світі, є впровадження смарт-карт, які дозволять крім функцій “електронного гаманця” могуть виступати як соціальна і дисконтна картка.






ВИСНОВКИ


Узагальнення досвіду роботи на картковому ринку визначено: що не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об’єктивний характер і пов’язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. Навідміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як черговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже сформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогоднішній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка проявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.

Наступною проблемою є формування мережі приймання карток. Можливо, що протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося вище, еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об’єктивного покращення ситуації, винаходять шляхи по залученню торгових точок. Більш швидких результатів можна чекати від мережі видачі готівки і, преш за все, мережі банкоматів. Тут платіжні системи і банки володіють ситуацією і питання полягає лише до можливостей фінансування таких програм.

Значному розвитку карткових розрахунків допоможе і втілення зарплатних проектів. Вони дозволять банку-емітенту при помірних витратах на створення мережі обслуговування забезпечити прилив суттєвих фінансових ресурсів.

Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.

Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, починають з’являтися  картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам’яттю й низьким рівнем безпеки – до наділених великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.

Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів – до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.

В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.

Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер.

Як ми бачимо, наша країна має великий потенціал для застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, пов’язаних з картковим бізнесом, може допомогти держава.

Отже у цій дипломній роботі ми запропонували:

1. Впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.

2. Створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам.

3. Для скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних карток (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження  комбінованих карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований чіп. Що дозволить її використання у всіх стандартах.

4.           Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер.

5. Інтегрувати на одному платіжному інструменті можливості щодо оплати цілої низки послуг:

Ø     комунальних, за користування електроенергією та зв’язком;

Ø     поштових і фінансових послуг УДППЗ “Укрпошта”;

Ø     сплати проїзду в метрополітені, залізничному транспорті (через автоматизовані каси продажу квитків), міському транспорти й таксі;

Ø     вартості паркування;

Ø     штрафів ДАІ;

Ø     оплати заправки автомобілю в декількох мережах АЗС

Ø     послуг при страхуванні цивільної відповідальності та ін.


А також вмістити інформацію стосовно:

Ø       програм соціального страхування та захисту;

Ø       медичного страхування;

Ø       дисконтних програм;

Ø       ідентифікації особи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.     Закон України “Про Національний банк України”.


2.     Закон України “Про банки і банківську діяльність”.


3.     Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.


4.     Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні””;


5.     Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 №367;


6.     Інструкція НБУ “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті”,  від 18.12.1998 №527;


7.     Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України від 17.12.2001 №524;


8.     Перелік і тарифи операцій щодо використання платіжних карток та розрахункових операцій за ними, що надаються банкам – членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процессинговим центром Центральної розрахункової палати Національного банку України,  від 12.08.2003 №333;


9.     Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, від 12.07.2000 №283;

10.  Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки,  від 24.02.1997 №37.


11. Дубілет О. Перспективи розвитку карткових продуктів// Вісник Національного банку України.-2003.-№10.с.11-13


12.  Голубович А.Д., Миримская О.М. “Кредитне и другие банковские карточки в системе автоматизированных денежных расчетов”. М., Менатеп-Информ, 1991.


13. Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері// Вісник Національного банку України.-2004.-№10.с.18-20


14. Гроші та кредит: Підручник: 3те вид., перероб. і доп./ М.І. Савлу, А.М.Мороз, М.Ф.Пудовкіна та ін.-К.:КНЕУ, 2002р.


15. Котовська Р., Ричаківська В. Операції комерційних банків: Курс лекцій, Львів “ Центр Європи” 1997.


16.  Котчетков В.Н. и др. Современная система денежных расчетов. – 2-е издание.-К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1998.


17.  Мирун Н.И., Герасимович А.М. Банковское обслуживание предприятий и населения. К: НАУ, 1996.


18.  Пластикове карты/ 4-е издание, переработанное и дополненное – М.: издательская группа “БДЦ-пресс”, 2002


19. С.Цуприков “Микропроцессорные платежные карточки направления развития”/ Банковские системы, № 31, 2002г.


20. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Навчальний посібник/ Л.О.Дробозіна, Л.П.Окунева, Л.Л.Андронова та ін. Видавнича агенція “Вертекс”, 2001


21. Э.Рид, Р.Котлер и др., “Коммерческие банки”. М., СП “Космополис”, 1991г.


22. Rotfe Richard. Retail revolution. European Card Review #28, 2003.-P46-49.


23. The Virtuous Circle: Electronic Payments and Economic Growth. June 2003. A write paper by VISA IGI,Inc.


 


Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010 РЕФЕРАТЫ