Газифікація с. Козіївка Харківської області природним газом одноступеневою системою, з розробкою газифікації житлового будинку та рекомендацій по забезпеченню водопостачання, водовідведення та опалення будинку

Визначаю вузлові витрати газу по формулі

Vj = 0,5 mVшлі, (2.14)

де Vшлі - шляхова витрата газу і-тою ділянкою, м3/год;

m - кількість ділянок, які збігаються в і-тому вузлі.

Вузлові витрати газу:

V2 = 0,5 (V1-2 + V2-3) = 0,5 (0+36,9)=18,45 м3/год;

V3 = 0,5 (V2-3 + V3-4 + V3-12) = 0,5 (36,9+61,5+32,8)=65,6 м3/год;

V4 = 0,5 (V3-4 + V4-5+V4-13) = 0,5 (61,5+4,1+0)=32,8 м3/год;

V5 = 0,5 (V4-5 + V5-15+ V5-6) = 0,5 (4,1+106,6+17)=63,85 м3/год;

V6 = 0,5 (V5-6 + V6-7) = 0,5 (17+17)=17 м3/год;

V7 = 0,5 (V6-7 + V7-16 + V7-8) = 0,5 (17+73,84+103)=96,92 м3/год;

V8 = 0,5 (V7-8+ V8-17 +V8-9) = 0,5 (103+114,8+45,1)=131,45 м3/год;

V9 = 0,5 (V8-9 + V14-9 +V9-10) = 0,5 (45,1+103+155,8)=151,95 м3/год;

V10 = 0,5 (V9-10 + V10-11) = 0,5 (155,8+0)=77,9 м3/год;

V11 = 0,5 (V10-11 + V11-17) =0,5 (0+144)=72 м3/год;

V12 = 0,5 (V3-12 V12-13) =0,5 (32,8+62)=47,4 м3/год;

V13 = 0,5 (V12-13 + V4-13 V13-14) = 0,5 (62+0+99)=80,5 м3/год;

V14 = 0,5 (V13-14 + V14-9) =0,5 (99+103)=101 м3/год;

V15 = 0,5 (V5-15 + V15-16) =0,5 (106,6+41)=73,8 м3/год;

V16 = 0,5 (V15-16 +V7-16 +V17-16) =0,5 (41+73,84+270,6)=192,72 м3/год;

V17 = 0,5 (V8-17 +V11-17 +V17-16) =0,5 (114,8+144+270,6)=264,7 м3/год.

Сума вузлових витрат дорівнює рівномірно розподіленому навантаженню:

Vj = Vр.р = 1488,04 м3/год.

Знаходжу розрахункові витрати газу:

вузол 16: V15-16 + V7-16 + V17-16 = V16 = 192,7 м3/год

V15-16 = 50 м3/год V7-16 = 50 м3/год V17-16 = 92,72 м3/год

вузол 15: V5-15 = V15-16 + V15 = 50+73,8=123,8 м3/год

V5-15 = 123,8 м3/год

вузол 17: V8-17 + V11-17 = V17-16 + V17 = 92,72+264,7=357,42 м3/год

V8-17 = 150 м3/год V11-17 =207,42 м3/год

вузол 11: V10-11 = V11-17 + V11-22 + V11 = 207,42+176,5+72=455,92 м3/год

V10-11 = 455,92 м3/год

вузол 10: V9-10 = V10-11 + V10-21 + V10 = 455,92+141,2+77,9=675,02 м3/год

V9-10 = 675,02 м3/год

вузол 9: V8-9 + V14-9 = V9-10 + V9 = 675,02+151,95=826,97 м3/год

V8-9 = 326,97 м3/год V14-9 = 500 м3/год

вузол 8: V7-8 =V8-17 + V8-9 + V8 = 150+326,97+131,45=608,42 м3/год

V7-8 =608,42 м3/год

вузол 14: V13-14 = V14-9 + V4-19+V14 = 500+141,2+101=742,2 м3/год

V13-14 = 742,2 м3/год

вузол 13: V12-13 +V4-13 = V13-14 + V13 = 742,2+80,5=822,7 м3/год

V12-13 =322,7 м3/год V4-13 =500 м3/год

вузол 12: V3-12 = V12-13 + V12 = 322,7+47,4=370,1 м3/год

V3-12 = 370,1 м3/год

вузол 7: V6-7 = V7-8 + V7-16 + V7 =608,42+50+96,92=755,34 м3/год

V6-7 = 755,34 м3/год

вузол 6: V5-6 = V6-7 + V6-20 + V6 = 755,34+844+17=1616,34 м3/год

V5-6 = 1616,34 м3/год

вузол 5: V4-5 = V5-6+ V5-15 + V5 = 1616,34+123,8+63,85=1803,99 м3/год

V4-5 = 1803,99 м3/год

вузол 4: V3-4 = V4-5 +V4-13 + V4 = 1803,99+500+32,8=2336,79 м3/год

V3-4 = 2336,79 м3/год

вузол 3: V2-3 = V3-12 + V3-4 + V3 = 370,1+2336,79+65,6=2772,49 м3/год

V2-3 = 2772,49 м3/год

вузол 2: V1-2 = V2-3 + V2-18 + V2 = 2772,49+176,5+18,45=2967,44 м3/год

V1-2 = 2967,44 м3/год

2. Визначаю питому різницю квадратів тиску для головної магістралі, А, (кПа)2/м, по формулі

А = , (2.15)

де Рn - абсолютний тиск газу на виході з ГРС;

Рк - абсолютний тиск газу на вході у найбільш віддаленого споживача, кПа;

Li - довжина і-ої ділянки головної магістралі, м.

А = = 88 кПа2/м

3. Орієнтуючись на різницю квадратів тиску по номограмі в залежності від витрати газу на ділянці та її довжини підбираю діаметр газопроводу, уточнюю дійсне значення величини Р2.

Значення тиску в кінці ділянки визначаю по формулі

Рк = , (2.16)

де Рn - початковий тиск газу, кПа;

Р2 - різниця квадратів тиску, (кПа)2.

Рк = = 398 кПа

Отриманий тиск є початковим для наступної, за напрямком руху газу, ділянки.

Нев'язка тисків у найбільш віддаленого споживача не повинна перевищувати 10%.

При ув'язуванні відгалужень у вузлових точках попередньо визначаю тиск газу, а потім знаходжу питому різницю квадратів тиску для даного відгалуження.

4. Нев'язка тисків у вузлових точках повинна бути не більше 10%.

Початковий тиск прийняла 400 кПа.

Мінімальний діаметр газопроводів мережі середнього тиску становить Дз S = 57 3 мм.

Результати розрахунків зводжу в таблицю 2.8 (дивись таблицю 2.8)

Таблиця 2.8 - Гідравлічний розрахунок газопроводів середнього тиску

2.5 Газопостачання житлового будинку

2.5.1 Визначення витрат газу

Згідно завдання проектую і розраховую внутрішньобудинковий та газопровід для одноповерхового будинку. В кухні встановлена газова плита ПГ-4 та опалювальний котел HERMAN HABITAT 23E.

Ввід газопроводу передбачаю в кухні. План газозабезпечення індивідуального будинку приведений в графічній частині.

Визначаю витрати газу, V, м3/год, кожним газовим приладом по формулі

V=3,6*Q/Qнр *?, (2.22)

де Q - теплова потужність газового приладу, кВт;

? - коефіцієнт корисної дії.

Vпг = 3,6*11,165/34 = 1,18 м3/год.

Vк = 3,6 23,6 / 34*0,904 = 2,69 м3/год

Витрати газу квартирою, Vкв., м3/год, визначаю по формулі

Vб = Vпг+ Vк (2.23)

Vб= 1,18+2,69 =3,87 м3/год.

Розрахункову витрату газу визначаю по формулі

Vр= Vн *Кsim*n, (2.24)

де Кsim - коефіцієнт одночасності [21],

n - кількість квартир.

Vр = 3,87*0,85*1 = 3,3 м3/год

По витраті газу квартирою вибираємо лічильник: так як витрата газу квартирою складає 3,3 м3/год., тоді проектую встановлення лічильника типу G4

2.5.2 Гідравлічний розрахунок внутрішньобудинкових газопроводів

Гідравлічний розрахунок розпочинаю від точки підключення дворового газопроводу до вуличної мереж ?Pк=100Па і (точка 1). Кінцева точка розрахунку - останній газовий прилад найвіддаленішого прилада. Рекомендуємий перепад тиску згідно ДБН складає 600Па. Так як втрата тиску на газовий лічильник ?Pл=200Па, опір пальника інфрачервоного випромінювання ?Pк=100 Па, Тоді допустимі втрати тиску будуть складати: ?P = 200+100 = 300 Па.

Діаметри газопроводів визначаю, користуючись номограмою низького тиску, по розрахунковій витраті газу на питомих втратах тиску. Розрахункову витрату газу визначаю за формулою:

Vp = Vн Ksim, (2.25)

Питому втрату тиску визначаю за формулою

R = , (2.26)

R = 300/33,16 = 9,05 Па/м

де lp - сума розрахункових довжин по головній магістралі, м.

Розрахункову довжину визначаю за формулою

lp = L г (1 +), (2.27)

де L - дійсна довжина ділянки газопроводу;

? - надбавка на місцеві опори, %

Мінімальний діаметр для підземного газопроводу 50 мм, діаметр газового стояка 20 мм і для підводу до приладів 15 мм. Гідравлічний розрахунок виконую в формі таблиці (дивись таблицю 2.11)

2.11 Гідравлічний розрахунок внутрішньо- будинкових газопроводів

Таким чином, загальні витрати тиску у внутрішньобудинкових газопроводах, ? Р, Па будують складати

? Р = Рпал + Рл - Рг;

? Р =200 + 100 +132,96 = 432,96 Па < 600 Па

Як видно, сумарні втрати тиску не перевищують рекомендованого перепаду.

3. Організаційно-будівельна частина

Проект виконання робіт розробляю по спорудженню підземного сталевого газопроводу по селищній вулиці при малоповерховій забудові; вулиця має рівнинний характер; геодезична відмітка початку будівництва 209; довжина газопроводу, на який виконується проект 250 м; геодезична відмітка останнього пікету газопроводу 208,1; переважна більшість ґрунтів по трасі віднесена до другої категорії. Виконання робіт ведеться сталевою трубою по ГОСТ 10705; довжина окремої труби - 10 м.

3.1 Організація будівництва вуличного газопроводу

Земляні роботи по риттю траншеї і котлованів повинні виконуватися після розбивки траси газопроводу, визначення меж розбивки і встановлення попереджуючих знаків про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

Згідно «Правил безпеки систем газопостачання України» газопроводи, які транспортують осушений газ, дозволяється прокладати в зоні промерзання ґрунту.

У відповідності до вимог [1] відстань від поверхні ґрунту до верху ізольованої труби складає 0,8 м. Для визначення глибини траншеї необхідно визначити діаметр ізольованої труби, який знаходжу згідно формули

Dізл=Dзовн+2Т, (3.1)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м;

Т - товщина шару ізоляції (для «дуже посиленої» ізоляції Т=9 мм), м.

Dізл= 57+2*9=75 мм = 0,075 м

На підставі ДБН В.2.5-20-2001 визначаю глибину траншеї, Нтр, м, по формулі

Нтр=Нзакл+Dізл, (3.2)

де Нзакл - глибина закладання (згідно вимог ДБН Нзакл=0,8 м), м;

Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

Нтр=0,8+0,075=0,86 м

Нтр ост=Нтр=0,86 м

Ширина дна траншеї для прокладання сталевих газопроводів залежить від способу вкладання та діаметра ізольованої труби і може бути визначена за формулою

В=Dізл+0,3?0,7, (3.3)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

В=0,075+0,3=0,38<0,7 м

Але остаточно ширину низу траншеї приймаю по ширині ріжучої кромки ковша екскаватора, попередньо прийнявши пневмоколісний екскаватор з оберненою лопатою марки ЭО-2621 з ємкістю ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,77 м. В процесі виконання роботи стінки траншеї обрушуються і величина цього обрушення визначається категорією ґрунту. Таким чином, остаточна ширина низу траншеї може бути визначена за формулою

Вост=ШРК+? (3.4)

де ШРК - ширина ріжучої кромки (ШРК=0,77 м), м;

? - величина обрушення (для другої категорії ґрунту ?=0,1 м), м.

Вост=0,77+0,1=0,87 м

Згідно вимог для другої категорії ґрунту максимальна глибина траншеї з вертикальними стінками і без кріплення становить 1,2 м, а тому після проведення необхідних розрахунків траншея буде виконана з прчмими стінками.

3.2 Підрахунок об'ємів робіт і вибір ведучого механізму, підрахунок об'ємів робіт і затрат праці

При будівництві підземних газопроводів розробка ґрунту полягає у копанні шурфів в місці врізання газопроводу та з метою виявлення місць перетину з іншими інженерними комунікаціями, риття траншеї, поширення приямків для зварювання неповоротних стиків. В процесі копання траншеї екскаватор не створює рівного дна, тому завжди необхідно робити ручну зачистку, величина якої по глибині для вибраного типу екскаватора становить 0,1 м. Для спрощення підрахунки веду на один метр траншеї.

Визначаю об'єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, за формулою на 1 погонний метр

?шур=В*Н*?, (3.5)

де В-ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

? - довжина траншеї, м.

?шур=0,87*0,86*1=0,75 м3

Об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором визначаю згідно формули

?екс=В*(Н-с)* ?, (3.6)

де В-ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО-2621 с=0,1 м), м;

? - довжина траншеї (прийняла 1 м), м.

?екс=0,87*(0,86-0,1)*1=0,66 м3

Об'єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї визначаю за формулою на 1 погонний метр

?руч зач=В*с* ? (3.7)

де В-ширина низу траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО-2621 с=0,1 м), м;

? - довжина траншеї, м.

?руч зач=0,87*0,1*1=0,09 м3

Визначаю об'єм земляних робіт по поширенню приямків для зварювання неповоротних стиків. Згідно вимог приямок копається на 0,7 м нижче дна траншеї, а отже глибину приямка визначаю за формулою

Нпр=Нтр ост+0,7, (3.8)

де Нтр ост - остаточна глибина траншеї, м.

Нпр=0,86+0,7=1,56 м

Згідно вимог [1] ширину низу приямку визначаю за формулою

Впр=Dізл+1,2, (3.9)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

Впр=0,075+1,2=1,28 м

Ширину верху приямку визначаю за формулою

В?пр= Впр+2*m*Нпр, (3.10)

де Впр - ширина низу приямку, м;

m - величина крутизни відкосу (для другої категорії ґрунту m=0,5);

Нпр - глибина приямка, м.

В?пр=1,28+2*0,5*1,56=2,56 м

Об'єм розробленого ґрунту при поширенні приямків визначаю за формулою

?пр=, (3.11)

де Впр - ширина низу приямку, м;

В?пр - ширина верху приямку, м;

Нтр - глибина приямку, м;

- довжина траншеї (прийняла 1 м), м;

?екс - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3.

Vпр= (1,28+2,56)/2*1,56*1-0,66=2,34 м3

Форма і габарити приямку диктуються вимогами техніки безпеки, а також умовами зручності проведення зварювальних робіт.

З метою визначення робочої ширини будівельного майданчика розраховую ширину відвалу. Для її визначення необхідно врахувати збільшення об'єму після рихлення. Розрізняють два показники рихлення ґрунту: коефіцієнт початкового рихлення - К1, який показує ступінь рихлення щойно розробленого ґрунту; коефіцієнт кінцевого рихлення - К2, який показує ступінь рихлення злежаного або втрамбованого ґрунту після його засипання. Для даної категорії ґрунту К1=1,2, К2=1,04.

Таким чином загальний об'єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї визначаю за формулою

??заг=?шур* К1, (3.12)

де ?шур - об'єм ґрунту, розробленого при копанні шурфу, м3;

К1 - коефіцієнт початкового рихлення (К1=1,2).

??заг=0,75*1,2=0,9 м3

Знаючи загальний об'єм землі по копанню шурфу, розраховую габаритні розміри відвалу згідно слідуючих формул

hвід=, (3.13)

де ?заг - об'єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї, м.

hвід=v0,9=0,81 м

Ширину відвалу визначаю згідно формули

Ввід=2*hвід, (3.14)

де hвід - висота відвалу, м.

Ввід=2*0,81=1,62 м

Визначивши всі об'єми по розробці ґрунту визначаю загальний об'єм робіт по копанню

?заг=?шур*шур*nшур+?екс*(L-шур*nшур)+?руч зас*(L-шур*nшур)+?пр*пр*n, (3.15)

де ?шур - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, м3;

?екс - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3;

?руч зас - об'єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї, м3;

?пр - об'єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м3;

шур - довжина шурфу, м;

L - довжина траси газопроводу, м;

пр - довжина приямку, м;

n - кількість приямків, шт.;

nшур - кількість шурфів, шт.

?заг=0,75*2*4+0,66*(250-8)+0,09*(250-8)+2,34*2*1=192,18 м3

Об'єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули

V1=?заг*К1, (3.16)

де ?заг - загальний об'єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,2).

V1=192,18*1,2=230,6 м3

Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м'яким ґрунтом з відвалу на 0,2 м вище верхньої відмітки ізольованої труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою «пазух».

?руч пр=, (3.17)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м;

В-ширина низу траншеї, м.

?руч пр=0,87*(0,075+0,2)*1-3,14*0,0752 /4*1=0,23 м3

?бул=В*(Н-Dізл-0,2)*, (3.18)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м;

В-ширина низу траншеї, м;

?бул=0,87*(0,86-0,075-0,2)*1=0,5 м3

Об'єм робіт по засипці приямків рівний об'єму робіт по поширенню приямків.

V2=(?руч пр*L+?бул*L+?пр*пр*n)*К2, (3.19)

де ?руч пр - об'єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м3;

?бул - об'єм ґрунту по бульдозерній засипці, м3;

?пр - об'єм ґрунту по засипці приямку;

L - довжина траси газопроводу, м;

пр - довжина приямку, м;

n - кількість приямків, шт.;

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,04).

V2=(0,23*250+0,5*250+2,34*2*1)*1,04=195,92 м3

Визначаю об'єм робіт по вивезенню ґрунту

V3=?заг*(К1-К2)+?труб*L, (3.20)

де ?заг - загальний об'єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,2);

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,04);

?труб - об'єм ізольованої труби, м3;

L - довжина траси газопроводу, м.

V3=192,18*(1,2-1,04)+0,004*250=31,75 м3

Складаю баланс земляних робіт. Нев'язка в підведенню балансу повинна становити не більше ±5%.

, (3.21)

де V1 - об'єм ґрунту у відвалі, м3;

V2 - об'єм робіт по зворотній засипці, м3;

V3 - об'єм робіт по вивезенню ґрунту, м3.

(230,6 - (195,92+31,75))/230,6*100% = 0,1 < ±5%

Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі

Страницы: 1, 2, 3