Практика для студентів є складовою частиною підготовки магістрів у вищих навчальних закладах. Вона передбачена навчальним планом, є однією із складових підготовки фахівців податкової служби за освітньо – кваліфікаційним рівнем – магістер.

Метою магістерського стажування – є поглиблення і закріплення теоретичних знань, які були набуті в процесі навчання, надбання практичних навичок з аудиту і державного контролю в системі оподаткування та вміння застосувати їх при вирішенні конкретних виробничих ситуацій, формування відповідальності при прийнятті управлінського рішення, оволодіння сучасними формами та методами економічної, контрольної та організаторської роботи, набуття необхідних навичок правильності нарахування та сплати підприємствами податків, зборів до бюджету та інших неподаткових платежів, передбачених діючим законодавством, формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в сучасних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Головні завдання практики – це отримання практичної підготовки, необхідної для виконання обов’язків обліковця, податкового інспектора та набуття досвіду організаторської роботи.

Завданнями переддипломної практики є:

поглиблення та розширення теоретичних знань, набуття практичних навичок з усіх дисциплін навчального плану;

підбір статистичного та звітного матеріалу для виконання дипломної роботи магістра;

глибокий аналіз чинного законодавства з питань аудиту і державного контролю в системі оподаткування, виявлення проблемних питань;

виявлення недоліків в організації обліково – аналітичної роботи підприємств, податкових інспекторів – ревізорів;

опрацювання питань щодо вдосконалення аудиту і державного контролю в системі оподаткування.

Виходячи із завдань економічної практики можна сказати, що цей вид практики є одним з найважливіших елементів у формуванні магістрів. Вона дозволяє сформулювати початкову оцінку та ціну магістра на ринку робочої сили його готовність до зайняття певної посади, адже тільки в реальних життєвих обставинах на конкретних прикладах можна зрозуміти та навчитися поєднувати теорію та практику, збагнути їх подібність та відмінність.

Кожна країна прагне до збільшення своїх доходів. На рівень доходів країни впливає безліч факторів. Фактор діяльності податкових служб – найголовніший у цьому питанні. В Україні даному фактору приділяється набагато менше уваги ніж він потребує. Тому в процесі прямування України у світовий економічний простір першочергового значення і особливої актуальності набуває розробка напряму вдосконалення державної податкової служби.

Питаннями вдосконалення роботи податкових служб розглядаються в наукових працях Азарова М.Я, Данилова О.Д, Закірова А.М., Мерзлякова І.М., Садикова Ф.А. та інших видатних вчених. Проте дане питання потребує подальших розробок та пошуків нових шляхів вдосконалення.

Одним із завдань проходження практики є викладення теоретичних та практичних основ та напрямків вдосконалення роботи податкових служб на прикладі МДПІ таким чином, щоб даний виклад віддзеркалював стан податкової служби в Україні, а запропоновані заходи вдосконалення були б цілком придатними для практичного застосування та дозволять покращити методику проведення контрольно – перевірочної діяльності та дозволять поповнювати державний бюджет.

Одним із методів покращення діяльності податкових служб в сучасних умовах являється вдосконалення контрольно – перевірочної роботи. В даній роботі розглядається практичний досвід роботи МДПІ, що є базю практики та типова методика здійснення контрольно – перевірочної роботи даної служби.

МДШ об'єднує території районів, які розташовані у північно – східному регіоні області. Максимальна відстань від обласного центру 165 км.

Площа території, яку обслуговує МДШ, складає 2141 кв. км, або 7,6 % від загальної площі області. На цій території знаходиться 113 населених пунктів з чисельністю населення 76,36 тис. чоловік, що становить 6,1 % від загальної чисельності населення області.

Основна галузь діяльності – сільське господарство, яке станом на 1.01.2008р. налічувало 447 сільськогосподарських підприємств, з 51 сільськогосподарських товаровиробників, 369 фермерських господарств. Всього на території регіону зареєстровано 912 юридичних осіб та 1430 фізичних осіб – СПД (суб’єкта підприємницької діяльності ).

Проходження економічної практики дає змогу більш детально ознайомитися зі структурними підрозділами податкової інспекції, функціональними обов’язками працівників, організацією обліку платників податків та обліку податків і зборів, оволодіти навиками перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати різноманітних податків, зборів та інших платежів, узагальнення результатів документальних перевірок.

Таким чином, проходження практики є важливим етапом для студентів. Студенти мають зробити науковий аналіз поєднавши теорію та практику, внести свої пропозиції щодо модернізації та вдосконалення певного економічного процесу (організації роботи, обчислення податків та інше), напрямів удосконалення організації контролю в ДПІ та шляхів підвищення ефективності аудиторських перевірок, використовуючи вже набутий під час проходження практики власний досвід.

1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ СТРУКТУРОЮ МДПІ ТА ЇЇ НОРМАТИВНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Кожна країна прагне збільшити свої доходи. На рівень доходів країни впливає багато різноманітних факторів. Одним із найважливіших факторів являється діяльність податкових органів. Слід відзначити, що в країнах з розвинутою ринковою економікою найбільше уваги приділяється питанням діяльності податкових служб.

Ось чому, в сучасних умовах господарювання особливо актуальним залишається питання організаційної діяльності податкових служб.

До системи органів державної податкової служби в Україні, належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція.

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів) державні податкові інспекції, саме такою і є МДПІ. Та об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Державна податкова інспекція у смт. (далі – МДПІ) створена відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (із змінами і доповненнями).

МДПІ є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, яка підпорядковується Державній податковій адміністрації в області і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на відповідній території, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

МДПІ є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки в межах своїх повноважень, бути позивачем і відповідачем у судових органах.

МДПІ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України ”Про державну податкову службу в Україні” та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно – правовими актами органів державної влади, власними розпорядчими документами (наказами, розпорядженнями тощо) ДПА України, ДПА в області, рішеннями органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, та іншими законодавчими актами.

Гранична чисельність працівників ДПІ затверджується головою ДПА в області.

Організаційна структура МДПІ затверджується головою ДПА в області за погодженням з організаційно – розпорядчим відділом ДПА щорічно у термін до 15 грудня.

Організаційна структура МДПІ станом на 01.01.08 показана на рисунку 1.1 в додатку А1.

Як видно з додатку А2 керівництво налічує 5 чол.: начальник інспекції, перший заступник начальника інспекції, заступник начальника інспекції – начальник відділення – 2 чол., заступник начальника інспекції – начальник відділу погашення прострочених податкових зобов’язань.

Адміністративно – господарський відділ – 3 чол.;

Фінансовий сектор – 2 чол.;

Юридичний відділ – 3 чол.;

Головний спеціаліст з питань роботи персоналу – 1 чол.;

Головний державний податковий інспектор з питань організаційно – розпорядчої роботи – 1 чол.;

Відділ оподаткування юридичних осіб – 7 чол.;

Відділ оподаткування фізичних осіб – 8 чол.;

Відділ обліку і звітності – 4 чол.;

Сектор економічного аналізу та прогнозування – 2 чол.;

Відділ аудиту юридичних осіб – 5 чол.;

Відділ погашення прострочених податкових зобов’язань – 3 чол.;

Відділ інформатизації процесів оподаткування – 3 чол.;

Відділ реєстрації та обліку платників податків – 3 чол.;

Відділ масово – роз’яснювальної роботи та звернень громадян – 3 чол.;

Всього без відділень працює – 18 чол.;

Великоолександрівське відділення – 17 чол.;

Високопольське відділення – 14.;

Всього – 49 чоловік.

Державну податкову інспекцію очолює Начальник. Начальника ДПІ призначає на посаду та звільняє з посади Голова Державної податкової адміністрації України у порядку, визначеному законодавством. Начальник ДПІ має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади головою ДПА в області. Начальник розподіляє обов'язки між заступниками та визначає ступінь їх відповідальності.

Основними завданнями підрозділів МДПІ є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;

здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів та банку даних про платників податків – юридичних осіб районного рівня;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.

МДПІ відповідно до покладених на неї завдань, виконує такі функції:

здійснює реєстрацію юридичних і фізичних осіб – платників податків, забезпечує облік платників податків та інших платежів, а також правильність обчислення і своєчасність надходження цих платежів;

здійснює контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядок розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари (роботи, послуги) а також контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів та інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, здійснює контроль за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

контролює своєчасність подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також проводить перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших платежів;

здійснює контроль за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;

забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

проводить роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

отримує від ДПА України ідентифікаційні номери фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів і видає документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів, і веде банк даних про платників податків – юридичних осіб районного рівня;

проводить масово – роз'яснювальну роботу з населенням та платниками податків щодо порядку застосування законодавчих та інших нормативно – правових актів з питань податків та інших платежів через місцеві засоби масової інформації а також шляхом проведення семінарів, лекцій, зустрічей в трудових колективах та при особистому прийомі відповідальними працівниками МДПІ;

організовує роботу із створення інформаційної системи автоматизованих робочих місць;

передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність;

інформує ДПА в області і райдержадміністрацію про основні показники мобілізації податків та інших платежів до Державного та місцевого бюджетів. Так, наприклад додаток показує стан надходжень платежів у 2007 році по МДПІ. В додатку А3 показано планові та фактичні надходження. Майже по всіх платежах до бюджетів МДПІ перевиконала план і держава отримала значно більшу ніж заплановану суму в дохід. Всього на 2007 рік було заплановано зібрати 23592770 грн., а фактично зібрано 27349105 грн., фактична сума перевищила планову на 3756335 грн., план був виконаний на 115,9%.

узгоджує з районним фінансовим відділом, відділенням Державного казначейства дані про надходження податків та інших платежів;

здійснює координацію своєї контрольно – економічної діяльності з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, Державними митною та контрольно – ревізійною службами, іншими контролюючими органами а також установами банків;

організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці та захисту інформації про платників податків;

приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

здійснює контроль за проведенням операцій з грошовими коштами у готівковій та безготівковій формі, операцій з іншим рухомим та нерухомим майном, за ввезенням в Україну і вивезенням за її межі іноземної та національної валюти у великих розмірах;

вживає в установленому порядку заходів щодо залучення до оподаткування доходів, що знаходяться в нелегальному обігу і не мають злочинного походження;

запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби;

подає до судів і арбітражних судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державної податкової інспекції;

здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за державними податковими інспекціями державного майна;

здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

2. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою забезпечення повноти надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів шляхом охоплення обліком та контролем платників податків затвердили Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).

Цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про систему оподаткування”, "Про державну податкову службу в Україні" та інших актів, положень чинного законодавства України і має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби.

Робота з обліку платників податків у органах державної податкової служби здійснюється працівниками відділу реєстрації та обліку платників податків.

До складу відділу реєстрації та обліку платників податків входить 3 чоловік: начальник відділу – 1 чол., заступник – 1 чол., головний державний податковий інспектор – 1 чол..

Працівники відділів координують свою діяльність з питань обліку платників податків з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими органами, що здійснюють контроль, установами банків, а також із податковими службами інших держав .

Платники податків – це юридичні особа або фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Єдиний банк даних про платників податків – це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про платників податків. Формується з районних рівнів Єдиного банку даних юридичних осіб державних податкових інспекцій в районах, містах і районах у містах, а також міжрайонними та об'єднаними інспекціями і ведеться Державною податковою адміністрацією України.

Реєстр неприбуткових організацій і установ – це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові організації та установи.

Державний реєстр фізичних осіб – платників податків – це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України. Формування та ведення ДРФО здійснюється органами державної податкової служби.

Реєстр фізичних осіб – платників податків самозайнятих осіб (Реєстр фізичних осіб) – це банк даних платників податків, який створюється для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків – фізичних осіб в органах державної податкової служби і який є складовою частиною ДРФО.

Реєстр платників податку на додану вартість – це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного обліку платників податку на додану вартість.

Робота з обліку платників податків у органах державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Узяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що провадяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби. Процедури та умови обміну відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців визначені Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Органи державної податкової служби здійснюють контроль відомостей, які надійшли з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, щодо коректності використання ідентифікаційного номера з ДРФО та вживають заходів для усунення помилок державними реєстраторами згідно з зазначеним Порядком, а також повідомляють платників податків про виявлені помилки в ідентифікаційних номерах з ДРФО та про необхідність подання уточнених відомостей до відповідних органів. Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби станом на 1 – ше число кожного місяця проводять звірку районного рівня Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб, а також Реєстру фізичних осіб з даними інформаційної бази Єдиного державного реєстру.

Узяття на облік як платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Реєстр неприбуткових організацій та установ створюється з метою:

забезпечення єдиних принципів ідентифікації неприбуткових організацій та установ, а також їх обліку в податкових органах України;

забезпечення податкових органів України інформацією з Реєстру для здійснення контролю за використанням неприбутковими організаціями та установами коштів, звільнених від оподаткування;

організації суцільного і вибіркового аналізу;

взаємодії на єдиних методологічних засадах із базами даних Міністерства статистики України, Державної митної служби України, Національного банку України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, інших міністерств і відомств України;

надання відомостей, що містяться в Реєстрі, іншим державним органам відповідно до чинного законодавства України.

При включенні неприбуткової організації або установи до бази Реєстру їй по її ідентифікаційному номеру ставиться ознака неприбуткової організації (установи).

Структуру ознаки неприбуткової організації або установи встановлює Державна податкова адміністрація України.

Створення і ведення Реєстру здійснюється Державною податковою адміністрацією України.

До Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які звільняються від сплати податку на прибуток. Для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинна подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою N 1 – РН, а також копію статутних і установчих документів (Додаток Б1).

Органи державної податкової служби можуть проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах.

За результатами розгляду заяви можуть бути прийняті рішення про:

внесення неприбуткової організації (установи) до Реєстру;

відмову внесення неприбуткової організації (установи) до Реєстру.

Рішення готується у двох примірниках – перший надається організації або установі, а другий залишається в органі державної податкової служби.

Регіональні органи податкової служби здійснюють:

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з місцевих органів податкової служби, контроль достовірності та актуалізація даних, захист, контроль права доступу тощо);

облік неприбуткових організацій та установ, які звільняються від сплати податку на прибуток, та розташовані на їх території;

передачу змін і доповнень до Реєстру в центральний податковий орган України;

взаємодію з базами даних відповідних територіальних органів місцевої державної влади.

прийняттям та перевіркою звітів від неприбуткових установ таких як: звітів про суми пільг використаних такими установами та звітів про використання коштів неприбутковими установами та організаціями (Додатки Б2; Б3) .

Узяття на облік установи або організації, що прийняла рішення про самостійну сплату податків, здійснюється після прийняття такого рішення за заявою установи або організації.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Узяття юридичної особи на облік органами державної податкової служби здійснюється також на підставі відповідного повідомлення державного реєстратора про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, або надходження офіційного рішення особи про створення юридичної особи в якому зазначається місце, дата, прийняття рішення, присутніх, порядок денний, та рішення про створення юридичної особи, створення статуту (Додаток Б4),призначення голови, та особу на яку покладається відповідальність провести реєстрацію підприємства, надання права підпису всіх документів, відкриття рахунків в банку, отримання печатки та кутового штампу підприємства (Додаток Б4).

Підрозділом з обліку платників податків органу державної податкової служби щодо кожної юридичної особи робиться запис у журналі обліку платників податків – юридичних осіб за ф. N 2 – ОПП. Отримані від державного реєстратора відомості обробляються засобами відповідного програмного забезпечення згідно з регламентом такої обробки та вносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб.

Для взяття на облік платник податків – юридична особа, подає до органу державної податкової служби:

заяву за ф. N 1-ОПП (Додаток Б5);

копію свідоцтва (документа) про державну реєстрацію (легалізацію) (Додаток Б6);

копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (Додаток Б7). Одночасно з поданням заяви платником податків – юридичною особою пред'являються оригінали перелічених документів, а також копії документів засновника установчі документи (Додаток Б8) .

Дані із заяв про взяття на облік платників податків заносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб та фіксуються у журналі за ф. N 2 – ОПП.

З моменту взяття на облік платник податків уважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Узяття на облік платника податків органом державної податкової служби провадиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі обліку платників податків – юридичних осіб за ф. N 2 – ОПП.

Дані про дату взяття (постановки) на облік платника податків – юридичної особи чи відокремленого підрозділу юридичної особи орган державної податкової служби у день взяття на облік передає відповідному державному реєстратору для внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру.

Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за формою N 4-ОПП (Додаток Б9). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік.

За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків в органі державної податкової служби.

Другий примірник чи копія довідки зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків з поміткою "Копія до облікової справи".

Про видачу довідки за ф. N 4-ОПП робиться запис у журналі реєстрації довідок про взяття на облік платників податків за ф. N 14-ОПП. Довідка про взяття на облік не потребує додаткової реєстрації у загальному відділі чи канцелярії органу державної податкової служби.

Довідка про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби.

Якщо платник податків створений на визначений строк чи перебуває на обліку в органі державної податкової служби до визначеного терміну, у лівій верхній частині довідки за формою N4-ОПП робиться спеціальний запис "Довідка дійсна до" і зазначається відповідна дата.

Повернення до органу податкової служби листа з довідкою про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП є підставою для проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Якщо за результатами звірки з даними Єдиного державного реєстру встановлено, що юридична особа за даними Єдиного державного реєстру має стан такої, що здійснює діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному органі державної податкової служби, то цим органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік такої юридичної особи.

Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують облікову справу на кожного платника.

Узяття на облік фізичної особи – підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Про отримання повідомлення від державного реєстратора підрозділом з обліку платників податків органу державної податкової служби стосовно кожної фізичної особи – підприємця робиться запис у журналі обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичних осіб за ф. N 7-ОПП.

Отримані від державного реєстратора відомості обробляються засобами відповідного програмного забезпечення згідно з регламентом такої обробки та вносяться до Реєстру фізичних осіб.

На бажання фізичної особи – підприємця, стосовно якої до органу державної податкової служби за її місцем проживання не надійшли відомості від державного реєстратора, узяття такої особи на облік може бути здійснене органом державної податкової служби, якщо така особа подає до органу державної податкової служби:

заяву за формою N 5 – ОПП (додаток Б11 );

копію свідоцтва про державну реєстрацію (Додаток Б12).

Одночасно з поданням заяви платником податків – фізичною особою – підприємцем пред'являється оригінал такого свідоцтва.

Узяття на облік фізичної особи – підприємця органом державної податкової служби провадиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Реєстру фізичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі за ф. N 7 – ОПП.

Фізичні особи – підприємці, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційних номерів, мають у паспортах відмітки про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера та стосовно яких замість ідентифікаційного номера до Єдиного державного реєстру і свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця внесено серію та номер паспорта, після взяття на облік обліковуються в органах державної податкової служби за серією та номером паспорта.

Якщо за результатами звірки з даними Єдиного державного реєстру встановлено, що фізична особа – підприємець має стан такої, що здійснює діяльність та не перебуває на обліку або знята з обліку у відповідному органі державної податкової служби, то цим органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік такої фізичної особи – підприємця.

Підрозділ обліку платників податків після взяття платника податків на облік формує його облікову справу з переліком документів, визначених спеціальним Порядком, яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому, тобто у випадку зміни місця проживання платника податків (із зміною адміністративного району). Облікова справа з описом документів на другий день після взяття платника податків на облік закріплюється за інспектором, про що робиться відмітка в журналі за ф. N 7-ОПП, платникові податків фізичній особі підприємцю видається довідка за ф. №4 – ОПП про взяття на облік платника податків (Додаток Б13). Реєстраційна і звітна частина облікової справи зберігається в підрозділі з питань оподаткування фізичних осіб.

Дані про дату взяття (постановки) на облік фізичної особи – підприємця орган державної податкової служби у день взяття на облік передає відповідному державному реєстратору для внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру.

У довідці про взяття на облік фізичної особи – підприємця перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи обов'язково вказується "Фізична особа – підприємець" (Додаток Б13).

Узяття на облік самозайнятих осіб, які не є підприємцями, здійснюють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами у межах такої незалежної професійної діяльності, здійснюється у порядку, установленому Порядком для фізичних осіб – підприємців.

Узяття на облік таких платників податків здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за формою N 5 – ОПП. Такою самозайнятою особою одночасно з поданням заяви пред'являється оригінал та до заяви додається копія документа про реєстрацію незалежної професійної діяльності чи отримання згідно із законодавством права (дозволу, ліцензії, сертифіката тощо) на ведення незалежної професійної діяльності. Податковому органі зберігаються копії реєстраційного посвідчення та свідоцтво про право займатися певним видом діяльності (Додаток Б14; Б15)

У довідці про взяття на облік такої самозайнятої особи перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи обов'язково вказується вид професійної діяльності, наприклад, "Приватний нотаріус", "Адвокат" тощо.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа – підприємець.

Облік фізичних осіб, які не є самозайнятими особами, здійснюється органами державної податкової служби залежно від наявності у фізичних осіб об'єктів оподаткування.

Само зайняті особи мають зареєструватися, як платники податку на додану вартість і отримати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Ф.№ 2 – Р (Додаток Б19).

До Реєстру платників податку на додану вартість заносяться:

юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані зареєструватися як платника податку на додану вартість, а також – особи, що виявили бажання зареєструватися як платники податку на додану вартість;

особи, які згідно з Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", сплачуючи єдиний податок за ставкою єдиного податку у розмірі 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), порушили вимоги, установлені статтею 1 цього ж Указу (середньооблікова чисельність працюючих перевищила 50 осіб або обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перевищив 1 млн. гривень), зобов'язані подати органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість починаючи з наступного звітного періоду (кварталу);

юридичні та фізичні особи, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої ними продукції, а також з надання супутніх послуг.

Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).

Юридичні особи реєструються в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, а фізичні особи – за своїм місцем проживання.

При реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку – юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб – платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно – правова форма), платником подається реєстраційна заява платника податку на додану вартість Ф. № 1 – Р (Додаток 16).

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі:

коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню;

особа, що вповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;

Страницы: 1, 2, 3, 4