Крім того, здійснюється контроль за надходженням збору за парковку автотранспорту, збору за видачу ордера на квартиру, збору за право використання місцевої символіки, збору за право проведення кіно – і телезйомок, збору за видачу дозволу на розміщення об’єкту торгівлі (Додаток К3), збір з власників собак.

Пільги по місцевим податкам та зборам встановлюють місцеві Ради народних депутатів (наприклад, рішенням міської ради від збору з власників собак звільняються власники собак – поводирів та службових собак. Згідно рішенням селищної ради від 17 травня 2006р. „Про внесення змін і доповнень до рішень міської ради по місцевих податках і зборах” було встановлено такі пільги по комунальному податку: підприємства, які використовують працю інвалідів та громадян віком до 18 років звільняються від сплати комунального податку у частині фонду оплати праці зазначених категорій працівників; від податку звільняються асоціації (об’єднання) органів місцевого самоврядування, до складу яких входить міська рада, а також підприємства, де інваліди або громадяни віком до 18 років становлять більш 50% від загальної чисельності працюючих).

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством .

9. КОНТРОЛЬ ЗА СВОЄЧАСНІСТЮ ТА ПОВНОТОЮ СПЛАТИ НЕПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

В МДПІ контролем за своєчасністю і повнотою сплати неподаткових платежів займається відділ оподаткування юридичних осіб. А саме контроль покладено на трьох інспекторів: два старші державні податкові інспектори і один головний.

До функціональних обов'язків працівників відділу на яких покладено контроль за правильністю та своєчасністю сплати неподаткових платежів належать:

організація роботи по здійсненню контролю за дотриманням чинного законодавства по сплаті неподаткових платежів;

здійснення системного аналізу своєчасності і повноти неподаткових платежів на основі звітних і оперативних даних із з'ясуванням причин;

безпосереднє здійснення документальних перевірок на підприємствах, установах, організаціях;

узагальнення матеріалів перевірок, звітних даних, довідок, підготовка на основі їх доповідних і доповідей на розгляд керівництву ДПІ;

ведення службового діловодства, інше.

До неподаткових платежів, що контролюються працівниками відділу в основному належать:

державне мито;

збір на обов'язкове соціальне страхування;

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

У своїй роботі працівники відділу керуються Законами України ..Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 за №1058 – IV, „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105 – ХІУ, ..Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-III, „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 №2240 – 111. Декретом КМ України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. зі змінами і доповненнями та іншими нормативними та законодавчими актами.

Планується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв). Платниками державного мита є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на це органами.

Державне мито в МДПІ району переважно справляється:

із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство

за вчинення нотаріальних дій;

за реєстрацію актів громадського стану;

за оформлення документів на право виїзду/закордон;

за видачу візи ;

за видачу нового зразка паспорта громадянина України;

за видачу громадянам України закордонного паспорта ;

за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

за видачу дозволів на право полювання та рибальства.

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і перерахуванням із рахунку платника у кредитній установі.

Якщо державне мито внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, або було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами або виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів та в інших випадках, передбачених законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю. Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, яка справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. За невчасне та неповне внесення державного мита до бюджету стягується пеня за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому законодавством.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі порушення установленого строку сплати страхових внесків за звітний період та несплати їх протягом наступного звітного періоду підприємство може бути знятим з обліку як платники страхових внесків з першого дня, за який страхові внески не сплачено

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центром зайнятості у смт. шляхом проведення планових перевірок. Позапланові перевірки можуть здійснюватися у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства. Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів стосовно відповідності нарахування заробітку та інших виплат, повноту нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків, розрахункових документів, касових документів. Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки без застосування строку давності. Звітність повинна беззаперечно подавати посадовим чи уповноваженим особам центру зайнятості, які проводять перевірку, необхідні документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, нарахування страхових внесків, та платіжні документи з перерахування страхових внесків. При необхідності керівник під час перевірки надає письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконують вимоги осіб, які проводять перевірку, щодо усунення виявлених порушень. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, ям проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку. З акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

Порядок сплати відповідних внесків при ліквідації підприємства зазначений у статуті. У такому разі підприємство зобов'язане провести повний розрахунок на день ліквідації. Якщо підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний місяць, а строк внесення страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом. В акті зазначається правонаступник. Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником, подаються до центру зайнятості, де зареєстровані страхувальник, що підлягає ліквідації, і правонаступник. Якщо належна сума платежів, що має вноситися підприємством, яке ліквідовується, перевищує суму, зазначену в акті, та правонаступник зобов'язаний перерахувати повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

У разі несвоєчасної сплати через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50% від суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня. колі! страхувальник повинен був зареєструватися. Пеня обчислюється, виходячи з 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

Неподаткових надходжень надійшло 580208 тис. грк. план виконується повністю, але в порівнянні ; минулим роком значного росту не відбулось.

До податкового органу платники неподаткових платежів подають довідку з Державної служби зайнятості про те, що вони дійсно перебувають на обліку в районному центрі зайнятості, як платник до Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, під яким номером вони там перебувають і засвідчується відсутність заборгованості (Додаток Н1). Довідку з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відсутність заборгованості (Додаток Н2). Довідку про перебування на обліку та про відсутність заборгованості перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Додаток Н3). На основі цього податковий орган видає довідку про відсутність заборгованості по податкам та неподатковим платежам. Що контролюються МДПІ (Додаток Н4).

10. КОНТРОЛЬ ЗА ОПОДАТКУВАННЯМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТОЮ

В МДПІ у смт. валютний контроль та контроль за зовнішньоекономічною діяльністю здійснюється відділом аудиту юридичних осіб.

Даний контроль в Україні здійснюється відповідно до завдань, визначених у таких нормативно – правових документах: Декрет КМУ №15-93 від 19.02.93р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; Постанова ВРУ №187/94-ВР від 23.09.94р.; «Про порядок введення в дію Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; Постанова НБУ № 125 від 16.05.95р. «Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України»; Наказ НБУ «Про зміни і доповнення до Інструкції № 139 від 16.06.94р. «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок» від 22.02.95р. № 20.

Завданням такого контролю є здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів, інших платежів, встановлених законодавством.

При здійсненні документальної перевірки в податкових на відділи покладено здійснення такого контролю на основі таких функцій: відбір платників податків для документальних перевірок; складання Національного плану перевірок; проведення документальних перевірок; формування звітів. Документальна перевірка здійснюється на підставі програми перевірки, затвердженої заступником начальника ДПС. Для проведення перевірки працівники повинні мати при собі службові посвідчення на право проведення перевірки, перевірки та направлення.

Метою здійснення документальних перевірок платників податків є досягнення щонайменшої кількості виникнення фактів правопорушень у сфері оподаткування. Для досягнення цього працівниками відділу розробляється та складаються плани проведення документальних перевірок платників податків за наступними напрямками: категоріями платників (крупні, середні, малі); галузями; видами діяльності.

Поряд з цим відділ разом із відповідними підрозділами ДПС та із використанням нетрадиційних джерел інформації створюють спеціальну інформаційну базу для функціонування системи відбору платників з метою проведення у них документальних перевірок, розробляють інструктивні і методичні вказівки про порядок, форми і методи проведення перевірок з питань, контроль за якими покладено на дане ДПС та займаються розробкою спеціальних програм перевірок платників податків. А також здійснюють контроль за виконанням прийнятих рішень за наслідками проведених перевірок та усуненням платниками податків виявлених порушень. Із використанням аналізу перевірок визначають: галузі, види діяльності, де існує найбільша кількість платників податку, які не дотримуються вимог податкової дисципліни (група податкового ризику); результати попередньої камеральної перевірки та аналізу звітних даних про фінансовий стан підприємства і можливість потенційної сплати донарахованих податків; результати перевірок по підприємствах інших форм власності, які займаються аналогічними видами діяльності, товариств партнерів у господарських відносинах. Для підвищення ефективності роботи відділам варто застосовувати бази (АРМи "Митниця", "КРП", банківські дебетові та кредитові обороти).

Санкції, передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», застосовуються Національним банком України і за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій з накладенням стягнень проводиться в судовому порядку. Кримінальна відповідальність є найтяжчим видом юридичної відповідальності суб'єктів валютних відносин. Відповідно до ст. 80 Кримінального кодексу України таку відповідальність тягнуть дії, пов'язані з незаконним скуповуванням, продажем, обміном, використанням валютних цінностей як засобу платежу, або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах. При цьому незаконною операцією з валютними цінностями визнається операція, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім того, ст. 80 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь – якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки.

Відповідно до ст. 162 Кодексу про адміністративні правопорушення України переслідуються за законом дії з незаконного скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Валютне регулювання – діяльність державних органів щодо Регулювання міжнародних розрахунків, управлінні обігом валюти, впливу на валютний курс національної валюти, а також контролю за валютними операціями, в тому числі за використанням іноземної валюти.

Мета валютного регулювання – урівноваження платіжних балансів, стабілізація валюти, підвищення ефективності економіки та здійснення її структурної перебудови, стимулювання господарської діяльності й боротьба з інфляцією. Конкретнішими цілями валютного регулювання є зміна структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрація валюти в руках держави, стимулювання зайнятості тощо, головний об'єкт валютного регулювання – валютний курс національної грошової одиниці, зміна якого істотно впливає на зовнішню торгівлю, платіжний баланс країни, заборгованість та інші явища і процеси.

В МДПІ найчастішою операцією пов’язаною з валютою є видача довідок про відсутність за межами України валютних цінностей та майна (Додаток Л1)

11. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З АВТОМАТИЗОВАНИМИ РОБОЧИМИ МІСЦЯМИ В ДПС

До складу відділу інформатизації процесів оподаткування входить відділ інформатизації процесів оподаткування 3 чоловік.

У своїй діяльності працівники відділу керуються Конституцією України , Законом України „Про державну службу в Україні”, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законами України, законодавчими та нормативними актами Верховної Ради, Указами Президента, декретами Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Державної податкової адміністрації (ДПА) України, ДПА в області, МДПІ у, іншими нормативними, інструктивними та методичними документами.

Основними завданнями відділу інформатизації процесів оподаткування відповідно до функціональних обов’язків є забезпечення автоматизації систем оподаткування, формування та ведення баз даних інспекції, забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж, контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів інспекції, забезпечення режиму секретності, адміністрування безпеки автоматизованих систем та антивірусний захист податкової інформації .

Відділ виконує такі функції:

Функцію “Інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями”, яка містить такі процедури:

інформаційні запити до державних податкових інспекцій;

інформаційні запити до зовнішніх організацій;

отримання та виконання інформаційних запитів від органів державної податкової служби;

отримання та виконання інформаційних запитів від зовнішніх організацій у межах вимог, встановлених нормативними актами;

виконання інформаційних запитів податкових органів зарубіжних країн за дорученням Державної податкової адміністрації України.

Функцію “Приймання, реєстрація та комп’ютерна обробка звітних документів платників податків”, яка містить такі процедури: супроводження процесів приймання та комп’ютерної обробки звітних документів (адміністрування, копіювання, архівування та збереження електронної бази податкової звітності);

Функцію “Введення даних у систему автоматизованої обробки даних (АОД)”: за запитами структурних підрозділів формування оперативних звітів та реєстрів платників податків за ознаками платників, платежів, наявності господарської діяльності, податкових порушень та об’єктів оподаткування за результатами автоматизованої обробки податкової звітності та їх передача до відповідних підрозділів.

Функцію “Забезпечення автоматизації систем оподаткування”(крім розроблених програмних продуктів з питань ДРФО), яка містить такі процедури :

організація та проведення робіт по впровадженню та супроводженню прикладного програмного забезпечення;

навчання користувачів роботі в автоматизованих системах, надання консультацій;

встановлення нових версій прикладного програмного забезпечення;

супроводження прикладного програмного забезпечення;

підготовка зауважень та пропозицій по вдосконаленню прикладного програмного забезпечення.

Функцію “Формування та ведення баз даних ДПС районного рівня”, яка містить ведення реєстрів платників податків - юридичних та фізичних осіб; платників податків – юридичних осіб; платників ПДВ – юридичних осіб; крупних платників; ведення реєстрів податкової інформації (реєстру вантажно-митних декларацій; формування та ведення реєстру наданих пільг; реєстрів документів платників податків; ведення реєстру актів документальних перевірок);

ведення архіву баз даних.

Функцію “Забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж”, яка містить такі процедури:

проведення робіт по впровадженню системного програмного забезпечення;

організація та проведення робіт по побудові телекомунікаційних мереж;

забезпечення функціонування технічних засобів, виконання умов експлуатації та дотримання техніки безпеки;

введення в дію нових системно – технічних засобів;

організація ремонту та профілактичне обслуговування технічних засобів.

Функцію “Контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів державної податкової служби України, яка містить такі процедури:

перевірка достовірності інформації, занесеної до облікових карток платників податків;

контроль за своєчасністю рознесення сплати податкових платежів до карток особових рахунків платників податків;

контроль за веденням довідників та класифікаторів;

контроль за повнотою та цілісністю баз даних.

Функцію “Забезпечення режиму секретності”, яка містить організацію та контроль за виконанням робіт щодо обробки секретної інформації на категорійованих об’єктах електронно – обчислювальної техніки.

Функцію: „Адміністрування безпеки автоматизованих систем”, яка містить такі процедури:

організація керування доступом до ресурсів автоматизованих систем органів податкової служби;

розробка та впровадження організаційно-технічних заходів щодо захисту ресурсів автоматизованих систем від несанкціонованого доступу і контроль за їх виконанням. Створення комплексної системи захисту інформації автоматизованих систем;

контроль за дотриманням процедур адміністрування інформаційних ресурсів баз даних; розробка, супроводження та актуалізація матриці доступу;

розробка, супроводження та контроль переліку інформаційних ресурсів обмеженого доступу, до яких надається доступ користувачам;

генерація паролів користувачів та спеціальних паролів. Контроль за використанням паролів у структурних підрозділах;

моніторинг, сканування і реєстрація порушень політики безпеки інформації та атак на автоматизовану систему, розробка і вжиття заходів щодо їх попередження, блокування та усунення негативних наслідків;

моніторинг дій користувачів в системі розмежування доступу до ресурсів автоматизованих систем;

реєстрація порушень та некоректних дій, вжиття відповідних заходів реагування, проведення службових розслідувань спроб несанкціонованого доступу до ресурсів автоматизованих систем.

Функцію “Антивірусний захист податкової інформації”, яка містить такі процедури:

створення та організація функціонування комплексної системи антивірусного захисту податкової інформації;

організація та здійснення заходів щодо функціонування окремих елементів комплексної системи антивірусного захисту. Проведення занять та надання допомоги відповідальним за антивірусний захист податкової інформації в структурних підрозділах податкових органів. Оновлення антивірусних баз в системі;

розробка методичних матеріалів щодо застосування елементів комплексної системи антивірусного захисту інформації;

контроль та аналіз стану антивірусного захисту інформації в податкових органах.

Функцію “Збереження податкових документів на паперових носіях”, яка містить такі процедури:

приймання, комплектація та реєстрація первинних податкових документів на паперових носіях, що надходять до відділу, для зберігання;

організація зберігання паперових документів у відділі;

приймання, облік та виконання замовлень з архіву на надання паперових документів фахівцям;

контроль за використанням архівних документів;

забезпечення порядку надання інформації з паперових носіїв;

забезпечення захисту інформації на паперових носіях.

ВИСНОВКИ

В процесі магістерського стажування, яке передбачено навчальним планом підготовки магістрів за спеціальністю „Облік і аудит", яке проходило в МДПІ у районі, були закріплені теоретичні знання отримані в процесі навчання, набуті необхідні навички практики проведення контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів, неподаткових платежів, які передбачені діючим законодавством, та навички практичної підготовки, необхідної для виконання обов'язків податкового ревізора – інспектора, а також набуття досвіду організаторської роботи.

При проходженні економічної практики згідно методичних вказівок наданих навчальним закладом викладено хід проходження економічно практики у даному звіті. У написаному звіті було використано матеріали поданих платниками звітних документів по податках та зборах, які справляються в районі.

Викладаючи хід пройденої економічної практики у звіті було зосереджено увагу на вивченні діючої законодавчої та нормативної бази, стосовно податкового законодавства України, роботі з податковою документацією при перевірці повноти та своєчасності розрахунків за податками та платежами.

Стосовно організації роботи слід відмітити, що кожний окремий відділ має свої функції та обов’язки згідно з загального законодавства та положення про відділ, що є внутрішнім нормативним актом, і кожний працівник, відповідно до покладених на нього функціональних обов’язків, виконує певний обсяг робіт згідно законодавства яким він керується та посадовими інструкціями.

Щодо структурної системи, то кожний сектор має завідувача сектору, який підпорядковується начальнику відділу, до складу якого входить сектор. Начальники відділів підпорядковуються начальнику податкової інспекції.

Виконана робота дає змогу зробити висновки про те, що структура міжрайонної державної податкової інспекції в районі працює в повному завантаженні, справляється з усіма функціональними обов’язками. Спостерігається тенденція збільшення бюджетних надходжень не завдяки збільшенню податкового тиску, а завдяки розширенню бізнесу в цілому, а особливо сектору малого бізнесу, а також завдяки поступовому налагодженню партнерських відносин між податківцями та платниками податків.

Працівники постійно працюють над проблемою поповнення бюджету.

За кожним інспектором закріплено по декілька підприємств, які звітують про відсутність діяльності, мають мале податкове навантаження, мають збитки.

Сучасна законотворча база характеризується великою кількістю виданих податкових законів та відсутністю механізмів їх реалізації зниження рівня податкового тиску, що не заважає йому зростати, досягає такого рівня, при якому виникає криза неплатежів і зростає соціальна напруга в суспільстві.

Велика різноманітність податків та зборів, тяжкий порядок їх нарахування ускладнюють економічний прогноз товаровиробникам, вимагає дуже високої кваліфікації від бухгалтерів та економістів. Тому, щоб було менше порушень та штрафних санкцій, потрібно спрощувати податкову систему, вести роз’яснювальну роботу з платниками податків. Потрібно розширити повноваження місцевих органів влади, встановити оптимальні ставки податку у такому розмірі, щоб забезпечити реальне надходження податку в доход бюджету.

Найбільші проблеми стосуються ПДВ, та податку на прибуток . Саме по цих податках виникає найбільша плутанина у нормативних документах, і саме ці податки органічно пов’язані між собою. Невірне обчислення хоч одного з них тягне за собою штрафні санкції по іншим. Крім цього слід прискорити вирішення питань пов’язаних з наданням пільг по цих податках. Неконтрольований, необґрунтований процес надання пільг, які часто використовуються підприємствами без дійсної на те причини призводить до значних втрат Державного бюджету.

На основі теоретичних та практичних знань можна зробити висновок, що податки в руках держави повинні стати основним інструментом державного регулювання економіки, формування доходів бюджету, стимулювання науково – технічного прогресу, обмеження росту цін та інфляції. Робота податкових органів, особливо, що стосується покращення якості контрольно – перевірочної роботи повинна бути покликана на покращення та розробку методики, що має бути більш досконалою. В новій методиці необхідно посилити значення контрольно перевірочної роботи посилити якість її виконання.

Що стосується податкового законодавства, то вирішити цю проблему буде можливе лише з прийняттям податкового кодексу, прийняття якого постійно відкладається. Без систематизації та конкретизації податкового законодавства розібратися у великій кількості податкових законів та підзаконних актах, які часто є суперечливими та заплутаними, часто змінними важко не тільки платникам податків, а навіть податковим інспекторам. Законодавча база оподаткування є сприятливою лише для процвітання „тіньової економіки”.

В Україні не так актуально стоїть проблема завищених податкових ставок, як нерівномірність податкового тиску. Внаслідок чого сумлінні платники податків мають сплачувати податки, як за себе, так і за тих платників, яким вдалося уникнути оподаткування.

Позитивні результати можливо досягти також, якщо періодично платникам податків доступно та вчасно роз’яснювати всі зміни, які відбуваються в податковому законодавстві, таким чином налагоджувати партнерські відносини, що є дуже актуальним для нестабільного законодавчого поля України. Податкова має працювати для бізнесу, а не навпаки.

Проведена практична робота в підрозділах міжрайонної державної податкової інспекції у районі ще раз підкреслює про необхідність пов'язання практики та теорії. Проблемні ситуації, які потребують вирішення в МДПІ майже всі пов'язанні з проблем на загальнодержавному рівні.

Вдосконаленню роботи податкової служби необхідно приділяти максимальну увагу, адже від правильної та злагодженої діяльності податкових органів і платників податків залежить ефективність та повнота наповнення Державного бюджету і добробут кожного громадянина України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний кодекс України.

2. Господарський кодекс.

3. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, прийнятий Верховною Радою України від 14 травня 1992 року №2343-XII.

4. Про державний бюджет України: Закон України (на відповідні роки).

5. Про державну податкову службу: Закон України від 04.12.90 р. №564 //КПС Ліга: Закон.

6. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91 р. №1251-ХІІ //КПС Ліга: Закон.

7. Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22.12.94 року №320/94-ВР // КПС Ліга: Закон.

8. Про порядок погашення податкових зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 24.12.2000 р. № 2181-ХІІ // КПС Ліга: Закон.

9. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) // КПС Ліга: Закон.

10. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 12.07.96 року № 324/96-ВР // КПС Ліга: Закон.

11. Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари: Закон України від 11.07.96 року № 313/96-ВР // КПС Ліга: Закон.

12. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 27.05.97 р. № 283 – 97 ВР з врахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2002 р. №349-ІУ // КПС Ліга: Закон.

13. Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 25 березня 2005р. №2505-ІУ.

14. Про затвердження Змін та доповнень до наказу ДПА України від 21.05.2001р. №253 „Про затвердження Порядку направленнями органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків”, зареєстрованого в Мін’юсті України 06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами), та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого цим наказом: Наказ ДПА України від 10.08.2005р. №328, зареєстровано в Мін’юсті України 25.08.2005р. за № 923/11203.

15. Про затвердження Змін та доповнень до Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби: Наказ ДПА України від 10.08.2005р. № 326, зареєстровано в Мін’юсті України 25.08.2005р. за № 924/11204.

16. Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України: Наказ ДПА України від 18.07.2005р. №276.

17. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні: Наказ ДПА України від 11.10.2005р. №441.

18. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платежів податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби: Наказ ДПА України від 23.02.2005р. №78.

19. Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства: Наказ ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Мін’юсті України 25.08.2005р. за №925/11205.

20. Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку: Наказ України від 29.09.2003р. № 451.

21. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17.12.98 р. №320-ХІУ зі змінами від 19.06.2003 р. №974-ІУ // КПС Ліга: Закон.

22. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94 №185/94-ВР (зі змінами і доповненнями) // КПС Ліга: Закон

23. Про податок з доходів фізичних осіб :Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІУ // КПС Ліга: Закон.

24. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Закон України від 14.12.94 року N 287/94-ВР (із змінами і доповненнями) // КПС Ліга: Закон.

25. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”: Закон України від 19.09.96 року № 378/96-ВР // КПС Ліга: Закон.

26. Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15.09.95 року № 329/95-ВР // КПС Ліга: Закон.

27. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва : Указ Президента України від 28.06.99 р. №746/99 // КПС Ліга: Закон.

28. Наказ ДПА України від 16.07.2003 р. №355 “Про організаційну структуру органів Державної податкової служби”.

29. Про місцеві податки і збори: Декрет КМУ від 20.05.93 року № 56-93 // КПС Ліга: Закон.

30. Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування: Постанова КМУ від 18.05.99. № 836 // КПС Ліга: Закон.

31. Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету: Постанова КМУ від 29.01.99 № 115 (зі змінами та доповненнями)// КПС Ліга: Закон.

32. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19.02.93 №15-93 // КПС Ліга: Закон.

33. Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПА України від 19.02.98 р. № 80, зареєстрована в Мінюсті України від 16.03.98 р. № 172/2612// ІНФО Диск ЗАКОНОДАВСТВО, січень 2008р.

34. Наказ ДПА України від 04.06.2002 р. №263/ДСК “Про взаємодію підрозділів податкової служби” // ІНФО Диск ЗАКОНОДАВСТВО, січень 2008р.

35. Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість. Наказ ДПА України від 30.05.97 р. №166 зі змінами, внесеними наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. №466// КПС Ліга: Закон.

36. Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Наказ ДПА України від 29.03.2003 р. №143// КПС Ліга: Закон.

37. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджений наказом ДПА України від 11.07.97 р. №232// КПС Ліга: Закон.

38. Наказ ДПАУ від 16.09.2002 р. №429 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства СПД – юридичними особами//КПС Ліга: Закон.

39. Наказ ДПА України від 24.04.2003 р. №196/ДСК “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” // ІНФО Диск ЗАКОНОДАВСТВО, січень 2008р.

40. Оподаткування прибутку підприємств// Вісник податкової служби №6/ 2003р.

41. Про податок на додану вартість// Вісник податкової служби №11-12 - 2003р.

42. Порядок складання посадових інструкцій// Все про бухгалтерський облік від 09.05.2003 №43 (831), С.15-21.

43. Азаров М.Я. Все про податки: Довідник – Київ: Експерт, 2000р. – 492ст.

44. Антипов В.І. Тіньова економіка та економічна злочинність: світові тенденції, українські реалії та правові засоби контролю ( теоретико – методологічне узагальнення та правові засоби контролю ( теоретико – методологічне узагальнення) – Вінниця: ДП МКФ, 2006. – 1040 с.

45. Базидевич В., Мазур Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки // Економіка України. – 2004. – №8. – С. 36–44.

46. Ващенко Р. Налоги в механизме государственного регулирование предпренимательства. Фінансове право № 12 грудень 2006. С. 39- 42.

47. Воронкова О.М. Процес справляння податкових платежів в Україні та його забезпечення. Науковий вісник Національної академії ДПС України, 3(34) – 2006. С. 68 – 73.

48. Данілов О.Д., Жереб них А.М. Оподаткування прибутку та відрахування до цільових фондів: Навальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 459 с.

49. Каленський М.М. Доходи Державного бюджету як дзеркало економіки держави. Фінанси України №9 – 2006. С. 10 – 17.

50. Захарін А.В. „Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку” // Фінанси України. – 2005, №2

51. Іголкін І.В. „Податкова реформа як – зміцнення бюджету” // Фінанси України. – 2005, №3

52. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт – бланк, 2004. – 331 с.

53. Панченко В.І. Податкова політика як засіб впливу на фінансово економічні процеси в Україні. Актуальні проблеми економіки № 9(63), 2006. С. 94 – 99 .

54. Соколовська А. Податкові пільги в Україні: міфи та реальність // Вісник НБУ. – 2005р - №9. – ст. 7-11.

55. Швабій К.І. Методологічні підходи до розробки Податкового кодексу України . Актуальні проблеми економіки №1(55) – 2006. С. 54 – 64.

Страницы: 1, 2, 3, 4