Корпоративні права підприємства, їх номінальна й ринкова вартість, фактори, що впливають на ринковий курс акцій

За останні роки за підтримки широкого кола національних та впливових міжнародних організацій неодноразово відбувались спроби провести в українському парламенті проекти з глобальної реформи корпоративного законодавства, але, на жаль, усі намагання були марними:

­  на розгляд ВРУ було внесено два проекти Закону «Про акціонерні товариства», але жоден з них не був прийнятий за основу нового закону;

­  «Цивільний кодекс України, що містить спеціальний розділ, присвячений регулюванню господарських товариств, було прийнято ВРУ і він мав вступити у дію з 1 січня 2003 року, але був вітований Президентом України;

­  спеціальний розділ про господарські товариства було включено і в проект Господарського (комерційного) кодексу України, зміст якого потребує узгодження зі змістом проекту Цивільного кодексу України (планується одночасне прийняття обох кодексів).

Завершення етапу сертифікатної приватизації з орієнтацією на промислового інвестора та початок приватизації найбільш значних і потужних державних підприємств дали значний поштовх для розвитку національного фондового ринку. Концепція управління державними корпоративними правами, затверджена у 2000 році, передбачає суттєве скорочення закріплених за державою пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що виникли внаслідок приватизації. Паралельно з цим формується система недержавного регулювання діяльності господарських товариств — емітентів цінних паперів та професійних учасників фондового ринку, що здійснюється через систему само регульованих організацій (СРО), найбільш значними серед яких є Українська фондова біржа (УФБ), Перша Фондова Торговельна система (ПФТС), Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв (ПАРДІ) тощо.

Поява все більшої кількості господарських товариств, залучення крупних інвесторів (фізичних та юридичних осіб, включаючи іноземців) в корпоративні відносини, активізація фондового ринку демонструють нам слабкість та недосконалість діючого законодавства у цій сфері правового регулювання, що найчастіше призводить до порушення прав учасників господарських товариств. Особливо гостро складається ситуація з великими відкритими акціонерними товариствами, що налічують сотні і навіть тисячі акціонерів. Стосовно діяльності таких товариств питання корпоративного управління мають найважніше значення і повинні бути детально урегульовані на законодавчому рівні.

До прийняття нового Закону «Про акціонерні товариства» та нового ЦК України певні питання вирішуються на підзаконному рівні. Відповідно до указів Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України» від 26 березня 2001 року № 198/2001, «Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 21 березня 2002 року № 280/2002 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України було погоджено Рекомендації з найкращої практики корпоративного управління для акціонерних товариств України (протокол від 2 червня 2002 р. №8).

4. Практична частина

Завдання до варіанта 33

Складання кошторису витрат на виробництво має наступні особливості.

Розрахунок суми амортизаційних відрахувань здійснюється в таблиці 4.7 (використовуючи дані таблиці 4.8). Амортизація за ІV квартал розраховується як 25% від суми річної амортизації на планований рік.

Відрахування в Пенсійний фонд, у позабюджетні фонди й фонди соціального страхування здійснюються за нормами діючого законодавства від витрат на оплату праці: пенсійний фонд = 33,2%; поточне соціальне страхування = 1,4%; державний фонд сприяння зайнятості = 1,6%;

Таблиця 4.1 – Кошторис витрат на виробництво

Витрати на виробництво = Матеріальні витрати + Амортизаційні відрахування + Витрати на оплату праці + Відрахування у фонди соціального страхування + Фонд захисту навколишнього середовища + Фонд охорони праці підприємства + Інші витрати.

Витрати на валову продукцію = Витрати на виробництво - Списано витрат на невиробничі рахунки.

Виробнича собівартість товарної продукції = витрати на валову продукцію +/- зміна залишків незавершеного виробництва.

Позавиробничі витрати = виробнича собівартість товарної продукції*0,02.

Повна собівартість товарної продукції = виробнича собівартість товарної продукції + позавиробничі витрати.

Товарна продукція у відпускних цінах підприємства = повна собівартість товарної продукції * 1,3.

Таблиця 4.2 – Розрахунок обсягу реалізації продукції та прибутку

При розрахунку обсягу реалізації продукції та прибутку від реалізації (таблиця 4.2) використовується рівняння товарного балансу:

 [4.1]

де- залишки готової продукції на складі, відвантажені, але не оплачені і на відповідальному збереженні на початок планованого року;

 - планований випуск товарної продукції в плановому році;

 - залишки готової продукції на складі відвантажені, але не оплачені і на відповідальному збереженні на кінець планованого року;

 - обсяг реалізації продукції в плановому році.

Залишки готової продукції на складах і продукції, відвантаженої виробництвом на кінець планованого року є нормованими показниками та розраховуються, виходячи з одноденного обсягу виробництва товарної продукції протягом четвертого кварталу планованого року.

При розрахунку фінансового результату (прибутку чи збитку) від діяльності підприємства за планований період (таблиця 4.3), фінансовий результат від операційної діяльності містить у собі фінансовий результат від основної діяльності та фінансовий результат від іншої операційної діяльності. Фінансовий результат від звичайної діяльності складається з фінансового результату від операційної діяльності, фінансового результату від фінансових операцій і фінансового результату від іншої звичайної діяльності. У цілому фінансовий результат діяльності підприємства містить у собі, крім фінансового результату від звичайної діяльності, фінансовий результат від надзвичайних подій, що на планований рік не розраховується.

Таблиця 4.3 – Розрахунок фінансового результату діяльності підприємства у планованому році

Розрахунок податку на прибуток і чистого прибутку (таблиця 4.4) здійснюється відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Податок на прибуток розраховується застосуванням ставки податку на прибуток до величини оподатковуваного прибутку (25%). Оподатковуваний прибуток розраховується за формулою:

Оподатковуваний прибуток = Скорегований валовий дохід – Валові витрати - Амортизація

Чистий прибуток підприємства визначається як різниця між оподатковуваним прибутком і величиною нарахованого податку на прибуток.

Таблиця 4.4 – Розрахунок податку на прибуток і визначення чистого прибутку підприємства

Податок на додаткову вартість (таблиця 6.5), що підлягає сплаті в державний бюджет, відповідно до Закону України "Про податок на додаткову вартість" визначається за формулою:

ПДВ = Податкові зобов’язання – Податковий кредит

Ставка ПДВ визначається згідно з нормами діючого законодавства (20%).

Сума податкового кредиту = (витрати, пов'язані із закупівлею палива, сировини, матеріалів, напівфабрикатів виробничого призначення + вартість придбаних послуг промислового характеру, допоміжних сировини, матів-ріалів і комплектуючих виробів)/6, тому що ПДВ вже включений.

Таблиця 4.5 – Розрахунок податку на додану вартість

Визначення потреби підприємства у власних обігових коштах (таблиця 4.6) здійснюється в процесі нормування обігових коштів в грошовому вираженні. В основу визначення потреби в них покладений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) на ІV квартал планованого року. Для визначення нормативу береться до уваги одноденний розмір витрат нормованих елементів у грошовому вираженні. Щодо виробничих витрат, то їх одноденний розмір розраховується за відповідною статтею кошторису витрат на виробництво; за незавершеним виробництвом - виходячи з собівартості валової продукції; за готовою продукцією - на підставі виробничої собівартості товарної продукції.

Норматив обігових коштів визначається за формулою

 [4.2]

де- норматив обігових коштів;

- одноденна витрата коштів;

- норма запасу в днях.

Далі необхідно порівняти отриманий норматив на кінець планованого року з нормативом на початок року для того, щоб визначити, як зміниться потреба підприємства у власних обігових коштах у планованому році.

Таблиця 4.6 – Норми й умови для розрахунку нормативу власних обігових коштів

Витрати на 4-й квартал беремо з таблиці 4.1 рядки 1,2,3,20,18 відповідно.

Норматив на кінець року = витрати на 4-й квартал * норма запасу в днях відповідально для кожного рядка.

Таблиця 4.7 – Розрахунок амортизаційних відрахувань

Сума нарахованих амортизаційних відрахувань в 4 кварталі року, що передує планованому = вартість основних фондів на початок 4 кварталу року, що передує планованому * норма амортизаційних відрахувань.

Вартість основних фондів підприємства на початок планованого періоду = Вартість основних фондів на початок 4 кварталу року, що передує планованому + запровадження в дію основних фондів в 4 кварталі - вибуття основних фондів в 4 кварталі - сума нарахованих амортизаційних відрахувань в 4 кварталі року, що передує планованому.

Планове запровадження (вибуття) основних фондів у розрахунку на рік = (ОФ1 *ДО1 + ОФ2 *ДО2 +ОФ3 *ДО3 + ОФ4 *ДО4) / 12,

де ДО1, ДО2, ДО3, ДО4= 9,6,3,1 відповідно. Дані по основних фондах беремо з таблиці 4.8.

Середньорічна вартість основних фондів = вартість основних фондів підприємства на початок планованого періоду + планове запровадження в дію основних фондів у розрахунку на рік - планове вибуття основних фондів у розрахунку на рік.

Сума амортизаційних відрахувань = (середньорічна вартість основних фондів * норма амортизаційних відрахувань % * 4) /100%.

Таблиця 4.8 – Планове введення і вибуття основних фондів

При визначенні внутрішніх джерел фінансування капітального будівництва (таблиця 4.9) слід відзначити, що зменшення потреби в обігових коштах веде до переходу тієї їх частки, що вивільнилася, до капітального будівництва або інших інвестувань в основні засоби. Крім того, збільшення кредиторської заборгованості означає тимчасове залучення коштів інших суб’єктів господарювання, тобто фактично мобілізацію ресурсів. Ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування будівництва.

У випадку, якщо підприємство не одержує чистого прибутку (тобто валові витрати з амортизацією перевищили доходи) підприємство замість нерозподіленого прибутку буде мати непокриті збитки.

Таблиця 4.9 – Розрахунок мобілізації (іммобілізації) оборотних коштів у будівництві

Таблиця 4.10 – Розрахунок джерел фінансування капітальних вкладень на технічне переозброєння і реконструкцію діючого обладнання підприємства

Частка планових накопичень від обсягу будівельно-монтажних робіт, виконуваних господарським способом = 14,7% * обсяг будівельно-монтажних робіт, виконуваних господарським способом.

Довгостроковий кредит = Розмір капітальних вкладень усього, у тому числі - використання нерозподіленого прибутку в капітальному будівництві - амортизація.

Нестача власних джерел фінансування капітальних вкладень у виробниче та невиробниче будівництво (таблиці 4.10, 4.11) покривається за рахунок довгострокових кредитів банків.

Таблиця 4.11 – Розрахунок джерел фінансування капітальних вкладень на невиробниче будівництво

Кредити банків = Розмір капітальних вкладень - використання нерозподіленого прибутку в невиробничому будівництві - кошти пайової участі.

Таблиці 4.12 і 4.13 призначені для перевірки правильності отриманих результатів, при цьому підсумкове значення за таблицею 4.12 повинне дорівнювати підсумку першого розділу таблиці 4.13 і сумі підсумків другого та третього розділів тієї ж таблиці.

Таблиця 4.13 – Баланс доходів і витрат (фінансовий план) підприємства

Висновки

Деякі фахівці вважають корпоративне управління мистецтвом балансувати в інтересах власників через оптимізацію прав і зобов'язань акціонерів, органів контролю та управління в корпорації, менеджменту, а іноді також і робітників. В основу такої оптимізації покладено чітке визначення прав власників корпоративних цінностей. Як свідчить практика зарубіжного й вітчизняного корпоративного управління, законодавчо учасники товариства мають такі основні права: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; отримувати інформацію про діяльність товариства. Зобов'язання мають подібні риси, характерні майже для усіх країн, особливо європейських. Як правило, учасники товариств зобов'язані: дотримуватися установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші зобов'язання, якщо це передбачено законодавчою базою країни перебування та установчими документами самого товариства.

В українській правовій базі поняття корпорації істотно відрізняється від загальноприйнятого у світовій практиці. Відповідно до Закону України "Про підприємства" корпорації — це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. На жаль, з такого визначення суть такої форми об'єднань, повноваження їх учасників і реальні можливості зрозуміти надзвичайно важко. Тому слід дотримуватися загальноприйнятого в економічній літературі визначення корпоративного управління як управління корпораціями, які, в свою чергу, представлені в основному акціонерними товариствами.

Слід мати на увазі, що не всі господарські товариства потрапляють під поняття корпоративних. Однозначно до корпоративних не належать приватні підприємства, а також такі товариства, як повне та командитне, оскільки тут немає жорсткого розмежування власників та управлінців (менеджерів) і не існує обмеженої відповідальності. Дискусійною залишається роль товариств із додатковою відповідальністю, віднесення їх до об'єднань капіталів і в цілому до корпорацій. Крім того, своєрідними об'єктами управління є державні підприємства, які в деяких випадках і видах мають риси, притаманні корпораціям.

Корпоративні права можуть виступати у вигляді корпоративних цінних паперів або засвідчених часток чи паїв у господарських товариствах, які не є акціонерними. Більшість цінних паперів в Україні представляє відносини позики, а не часток чи паїв у статутних фондах. Тому до корпоративних цінних паперів слід віднести насамперед акції.

Ринок акцій в Україні, незважаючи на чисельну кількість акціонерних товариств, нині все ще знаходиться на стадії становлення й характеризується низьким рівнем ліквідності та капіталізації. Однією з передумов для подальшого розвитку вітчизняного ринку акцій є збільшення його прозорості та привабливості для широкого кола інвесторів. Мірою визначення цих факторів є розмір отриманого доходу від володіння акціями. У зв'язку з цим актуальним є питання оцінки та прогнозування ринкової вартості акцій, оскільки за умови, коли переважна кількість акціонерних товариств в Україні не сплачує дивідендів, основний дохід власників акцій формується за рахунок приросту їх курсової вартості.

Серед макроекономічних, найбільший вплив на курси українських акцій мають монетарні фактори, а саме: обсяг грошової маси та ставка відсотка, хоча вплив цих факторів не є настільки сильним, щоб їх можна було назвати визначальними. Проведений аналіз свідчить, що має місце і випереджаючий рух курсів акцій відповідно до зміни ринкової ставки відсотка, що також підтверджується досить високим коефіцієнтом кореляції. Останнє свідчить про здійснення учасниками ринку короткострокових прогнозів руху ставки відсотка і прийняття ними інвестиційних рішень відповідно до цих прогнозів.

Таким чином, зв'язок українського та американського ринків акцій відсутній в короткостроковому періоді та є оберненим в середньостроковому періоді в 18-20 місяців. Це виправдовує сподівання зарубіжних економістів, наприклад, щодо можливості використання цінних паперів з ринків країн, що розвиваються, зокрема України, для диверсифікації своїх інвестицій.

Що стосується мікроекономічних факторів, у процесі здійсненого аналізу було виявлено, що курс в акцій українських емітентів часто не тільки не зумовлений мікроекономічними чинниками, а й відбувається в напрямку, що суперечить економічним передумовам. А до показників, що мають найбільший вплив на динаміку курсу акцій українського підприємства, можна зарахувати залишкову вартість основних фондів, розмір оборотних активів та сукупних активів компанії, кредиторську заборгованість, довгострокові зобов'язання, дохід від реалізації та собівартість реалізованої продукції. Проведений аналогічний аналіз для інших фундаментальних мікроекономічних показників дозволяє зробити висновок про відсутність залежності між темпом зростання курсу акцій компаній в Україні та такими показниками їх діяльності, як рентабельність власного капіталу, рентабельність статутного капіталу, величина грошового потоку на власний капітал, коефіцієнт капіталізації компанії, операційний коефіцієнт, темп приросту прибутку, чистого доходу та грошового потоку на одну просту акцію.

Орієнтирами міжнародних норм корпоративного управління є переважно національні стандарти США, що визначають характер корпоративного управління у багатьох країнах. Сутність цих принципів зводиться до максимальної відкритості і справедливості процесу корпоративного управління Метою ж «Спілки акціонерів України», створеною у 2001 році є об'єднання зусиль акціонерів для захисту своїх законних прав та інтересів, сприяння розвитку акціонерної справи в Україні, входження акціонерного сегмента економіки у світові ринки, залучення інвестора, підвищення професіоналізму в управлінні акціонерним капіталом, активізації його ролі на фондовому ринку, підвищення ефективності акціонерного капіталу, формування довіри масового інвестора до акціонерної форми економічних відносин.

Література

1.                 Господарське право України: Підручник / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Є.М. Білоусов, Р.П. Бойчук;- X.: Право, 2005.- 382 с.

2.                 Г.В.Карпенко, А.Л. Данькевич // Фінанси України - К, 2009.- С. 7 - 10

3.                 Белова Н. Операции с корпоративными правами: налогообложение и учет // Налоги и бухгалтерский учет - X., 2009. – 360 с.

4.                 Саракун І. Особливості купівлі-продажу корпоративних прав учасників господарських товариств // Підприємництво і право. - К., 2006.-12.-С. 137-141

5.                 Соловйов А. Поняття й ознаки корпоративних прав // Підприємництво, господарство і право. - К., 2009.- 2.- С. 71-74

6.                 Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств // Право України.- К., С. 6-69

7.                 Мозенков О.В. Ринкова власність компаній у системі захисту корпоративних прав держави // Вісник України. - К., 2009.-2.-С.82-98

8.                 Стахира Л. Спадкування корпоративних прав за цінними паперами // Підприємництво, господарство і право,- К., 2008,- 12,- С. 32 - 39

9.                 Денисов А.Ю., Жданов С.А. Экономика управления предприятием и корпорацией.- М.: Издательство «Дело и Сервис», 2002.- 416 с.

10.            Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб.- К.: Знання - Прес, 2002.- 317 с.

11.            Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. Еспада, 2003. - 688 с.

12.            Білорус О.Г. Акціонерні товариства: організація і управління / О.Г.Білорус, В.І.Рогач,- К.: Техніка, 1992.- 144 с.

13.            Шапран Н. Фундаментальний аналіз акцій в Україні: оцінка впливу мікроекономічних факторів на формування ринкової вартості акцій // Економіст,- К, 2005,- 11.- С. 53-57

14.            Шапран Н. Вплив макроекономічних факторів на формування ринкової вартості акцій українських емітентів // Економіст. - К., 2004.- 10,- С. 21-23

15.            Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересні 1991р. // Відомості Верховної ради України. – 1991. - №49. – С.682

16.            Закон України «Про підприємства України» від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної ради України. – 1991. - №24. – С.272

17.             Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // www.rada.gov.ua.

18.             Закон України «Про підприємництво» // www.rada.gov.ua.

19.             ТерещенкоО.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник / О.О.Терещенко. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

20.             ТерещенкоО.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / О.О. Терещенко, І.Я. Невмержицький, А.П. Куліш та ін. – К. : КНЕУ, 2006. – 312 с.

21.             Одереми ДА. От А ... до ... Я об акциях и фондовых биржах. Как использовать приватизацию и заставить Ваши сбережения работать на Вас / Д.А.Одереми, Х.А.Бакаре,- X.: Форт ЛТД, 1992.-152 с.

22.             Иванов В.В. Как надежно и выгодно вкладывать деньги в коммерческие банки. Надежность банка. Финансовые инструменты: вексель, депозит, прибыльность вложений, - М.:ИНФРА-М, 1996.- 416 с.

23. ФілінаГ.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Г.І.Філіна. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.

24. МартюшеваА.С. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Конспект лекцій / А.С.Мартюшева, А.О.Меренкова. – Х.: ВД«ІНЖЕК», 2006. – 184 с.

25. ВоловецьЯ.В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник / Я.В.Воловець. – К. : Алеута, 2006. – 199 с.

26. Запорожан А.Л. Все об акціях. - СПб: Питер, 2001.-256 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4