В умовах ринкової економіки метою господарської діяльності підприємства є отримання прибутку та забезпечення резервів його зростання. Стримуючим фактором зростання прибутку підприємства є система оподаткування підприємства, що нараховує низку податків, зборів та обов’язкових платежів, які в сукупності справляють значний податковий тиск на підприємство та відповідно відбирають значну частину його прибутку. Як наслідок, підприємство може припинити свою діяльність через низьку дохідність, спричинену сплатою обов’язкових зборів і платежів.

Таким чином, підприємство повинне вміти визначати вплив системи оподаткування на його фінансові результати з метою зниження рівня оподаткування задля підвищення чистого прибутку та економічного розвитку підприємства.

Саме тому, дослідження впливу системи оподаткування підприємства на фінансові результати його діяльності є досить актуальними, оскільки дають змогу визначити податкову стратегію підприємства з метою його успішної діяльності та збільшення чистого прибутку, за рахунок способів мінімізації податкових платежів.

Метою дослідження є виявлення резервів зростання фінансових результатів підприємства при їх оподаткуванні.

Для досягнення заданої мети дослідження потрібно вирішити ряд таких завдань:

- визначити сутність фінансових результатів підприємства;

- дослідити різницю між обліковим та податковим прибутками;

- порівняти формування фінансового результату підприємства та визначення об’єкта оподаткування;

- з’ясувати склад валових доходів і валових витрат при визначенні об’єкта оподаткування за податковим законодавством;

- вивчити склад чинної системи оподаткування підприємства в Україні;

- визначити вплив податків системи оподаткування підприємства на його фінансово-господарську діяльність;

- виміряти сукупний вплив податкових платежів та вплив окремого податку на фінансові результати підприємства;

- віднайти способи зниження податкового тиску на підприємство з метою підвищення його чистого прибутку.

Об’єктом дослідження є виробниче підприємство, що займається виробництвом молочної продукції ВАТ «Острозький молокозавод», а предметом – особливості системи оподаткування ВАТ «Острозький молокозавод» та її вплив на фінансові результати підприємства.

При дослідженні роботи використовувалися такі методи:

- аналітичний;

- статистичний;

- графічний;

- пошуковий;

- аналіз;

- метод аналогії.

ВСТУП

Для досягнення заданої мети дослідження потрібно вирішити ряд таких завдань:

- визначити сутність фінансових результатів підприємства;

- дослідити різницю між обліковим та податковим прибутками;

- порівняти формування фінансового результату підприємства та визначення об’єкта оподаткування;

- вивчити склад чинної системи оподаткування підприємства в Україні;

- визначити вплив податків системи оподаткування підприємства на його фінансово-господарську діяльність;

- віднайти способи зниження податкового тиску на підприємство з метою підвищення його чистого прибутку.

При дослідженні роботи використовувалися такі методи:

- аналітичний;

- статистичний;

- графічний;

- пошуковий;

- аналіз;

- метод аналогії.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА НА ЙОГО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

1.1 Сутність фінансових результатів підприємства та порядок їх визначення за податковим і бухгалтерським обліком

Фінансові результати – це результати господарської діяльності підприємств (установ, організацій) усіх форм власності в цілому або окремих ланок їх роботи, виражені в грошовій формі. Визначають їх порівнянням суми витрат з одержаними доходами. Залежно від співвідношення витрат і доходів фінансові результати можуть бути у вигляді прибутків або збитків [31, с. 136].

Згідно з бухгалтерським обліком на підприємстві використовуються такі показники фінансових результатів:

1) валовий прибуток (збиток) - різниця між чистим доходом і собівартістю продукції;

2) прибуток (збиток) від операційної діяльності - алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

3) прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування - алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, доходів (збитків) від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (витрат);

4) прибуток від звичайної діяльності - різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою нарахованих податків з прибутку;

5) збиток від звичайної діяльності - сума збитку до оподаткування та суми податку на прибуток;

6) чистий прибуток (збиток) - алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, надзвичайних доходів, надзвичайних витрат та податків з надзвичайного прибутку.

Вищеназвані показники є складовими формування фінансових результатів, що в кінцевому підсумку утворюють чистий прибуток або збиток підприємства (див. додаток А), формування якого розпочинається з отримання доходів від звичайної та надзвичайної діяльностей та вирахуванням витрат, а також податків з них.

Найбільшу частку у величині чистого прибутку підприємства, як правило, складає його валовий прибуток (прибуток від реалізації), що формується з виручки від реалізації продукції (

Прибуток підприємства від реалізації продукції (валовий прибуток) є певною надбавкою виробника до собівартості продукції і буде отриманий після реалізації цієї продукції та вирахуванням з неї собівартості і непрямих податків.

За класичним підходом, прибуток підприємства визначається як грошовий вираз частини чистого доходу, який створюється на підприємствах, головним чином, за рахунок додаткового продукту, створеного працівниками, зайнятими у сфері матеріального виробництва і використовується державою та підприємствами для розвитку виробництва і забезпечення соціальних потреб суспільства [31, с. 138].

Слід зазначити, що прибуток виконує ряд важливих функцій:

- оцінювальна функція - прибуток найбільш повно відображає ефективність виробництва та надає можливість оцінити господарську діяльність підприємства;

- стимулююча функція - прибуток справляє стимулюючий вплив на підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства;

- фіскальна функція - прибуток є джерелом формування бюджетних ресурсів і позабюджетних фондів.

За своєю природою прибуток займає одне з центральних місць у системі вартісних показників, пов'язаних з грошовими потоками, цінами, собівартістю, кредитами, оподаткуванням та іншими економічними важелями.

Прибуток підприємства в Україні визначається за бухгалтерським обліком, що має на меті надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, та за податковим обліком, що обчислюється із чисто фіскальних і регуляторних цілей держави. Тому слід розрізняти поняття облікового і податкового (оподаткованого) прибутку підприємства.

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період [9]. Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати підприємства» прибуток визначається як:

Обліковий Прибуток = Доходи – Витрати пов’язані з цими доходами (1.1.)

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період [9]. Згідно із законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток обчислюється як:

Податковий прибуток = Скориговані валові доходи – валові витрати – амортизація (1.2.)

Податок на прибуток підприємства нараховується на податковий прибуток. У декларації з податку на прибуток підприємства чітко зазначаються валові доходи, валові витрати та амортизаційні відрахування, що в кінцевому підсумку визначають об’єкт оподаткування та суму податку на прибуток, сума цього податку надалі вираховуватиметься з облікового прибутку підприємства.

Формування облікового прибутку (див. додаток А) суттєво відрізняється від визначення податкового прибутку (див. додаток Б), сума якого не тотожна обліковому прибутку через відмінності у включеннях до складу валових доходів і валових витрат тих чи інших доходів і витрат.

Визначення податкового прибутку (об’єкта оподаткування) (див. додаток Б), регулюється податковим законодавством, насамперед, за рахунок жорсткого регламентування складу валових доходів і валових витрат

Валовий дохід, за податковим законодавством, - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами [2]. Склад валових доходів при визначенні об’єкта оподаткування регулюється законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і передбачає доходи, що включаються до валових доходів та ті, що не включаються до їх складу (див. додаток В).

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності [2]. Склад валових витрат та витрат, що не включаються до їх складу наведено у додатку Г.

Таким чином прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства є важливим атрибутом не лише для самого підприємства, що займається господарською діяльністю на меті якої є отримання прибутку та забезпечення його зростання, але і для держави, що є важливим елементом національного доходу, так як частина прибутку підприємства надходить до бюджету у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів для фінансування суспільних потреб, забезпечення державою виконання своїх функцій, здійснення державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

1.2 Сутність та склад системи оподаткування підприємств в Україні

Система оподаткування — це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку [5].

Податки – це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частки вартості валового внутрішнього прибутку й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій [17, с. 20].

Чинна система оподаткування підприємства в Україні визначається для нього такими основними законами України як «Про систему оподаткування» (від 25 червня 1991 р), «Про оподаткування прибутку підприємства» (від 28 грудня 1994 р.), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (від 26 червня 1997р.), «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (від 11 січня 2001 р.), Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (від 20 травня 1990 р.) та іншими нормативним актами.

Відповідно до дворівневої системи оподаткування підприємство сплачує загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори (див. додаток Д). У свою чергу, загальнодержавні податки за формою оподаткування поділяються на прямі і непрямі податки.

Прямі (або прибутково-майнові податки) – це податки, що встановлюються безпосередньо щодо підприємств, а їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності [22, с. 20]. До прями х податків відносять:

1) податок на прибуток – це є податок, що сплачується підприємством зі свого прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій. На сьогодні його ставка складає 25 % від прибутку визначеного відповідно до податкового законодавства;

2) плата за землю, що стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від площі і грошової оцінки землі;

3) податок із власників транспортних засобів обчислюється на підставі даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року, ставки якого диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання;

4) податок на нерухоме майно, законодавчих актів щодо якого поки що не прийнято, проте є передбаченим законом України “Про систему оподаткування”.

Непрямі податки (або податки на споживання) – податки, які стягуються у процесі витрачання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару й сплачуються споживачем [18, с. 130]. Тобто платником цих податків є споживач (особа, що придбаває товар), тоді як підприємство є лише юридичним їх платником, що включає суму непрямих податків до ціни продукції, згодом вирахувавши з виручки від реалізації продукції суму цих податків та сплативши податковим органам. До непрямих податків відносять три види податків і зборів:

1. Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, сума якого входить до ціни продажу товарів (робіт, послуг), котру сплачує кінцевий споживач [23, с. 17].

2. Акцизний збір представляє собою непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, які включаються до ціни цих товарів (продукції) [21, с. 160]. Акцизний збір встановлюється, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію й товари, призначені для населення й держави, що є монополією [18, с. 420].

3. Мито - це вид митного платежу, що стягується з митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон держави (тих, що вивозяться або слідують транзитом) [18, с. 549].

Наступними елементами системи оподаткування підприємства (див. додаток Д) є загальнодержавні і місцеві збори.

Найбільш вагомими для підприємства є збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що за зарубіжною літературою високорозвинених держав, визначаються як соціальні податки на фонд оплати праці працівників підприємства.

Збір обов’язкове державне пенсійне страхування стягується державою з метою накопичення коштів для пенсійного забезпечення і виплати допомоги. Ставка цього збору визначається законом України «Про збір обов’язкове державне пенсійне страхування» (від 26 червня 1997р.), що на сьогодні для звичайних виробничих підприємств складає 33,2 % від витрат на оплату праці працівників підприємства та диференціюється залежно від кількості працівників-інвалідів на підприємстві (див. додаток Е).

Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачають збори до таких фондів державного соціального страхування:

1. Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Внески акумулюються державою коштів для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності, при вагітності і пологах, при народженні дитини, організації санаторно-курортного лікування і відпочинку працівників та їхніх дітей, ветеранів та інвалідів тощо. Розмір внесків встановлюються законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (від 11 січня 2001 р.), що на сьогодні для звичайних підприємств складають 1,4 % від фонду оплати праці працівників і може змінюватись для деяких підприємств (див. додаток Ж).

2. Фонд соціального страхування на випадок безробіття, внески до якого здійснюються головним чином для фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням зайнятості населення. Розмір внесків встановлюються попередньо згаданим законом України і на сьогодні складають 1,6 % від витрат на оплату праці працівників для звичайних підприємств (див. додаток Ж).

3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. Розміри внесків до цього фонду регулюються законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (від 22 лютого 2001 р), що складають 0,2-13,5 % від фонду оплати праці залежно від класу професійного ризику виробництва та галузі економіки підприємства.

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій [22, с. 12].

Отже, система оподаткування підприємств в Україні представлена сукупністю податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, сплата яких здійснюється за такими основними принципами на користь підприємств як стимулювання підприємницької виробничої та інвестиційної активності (шляхом введенням пільг на оподаткування прибутку підприємств, спрямованого на розвиток виробництва); стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції тощо.

1.3 Вплив системи оподаткування підприємств на їх фінансово-господарську діяльність

Вплив системи оподаткування підприємства на його фінансово-господарську діяльність розкривається через такі основні функції податків:

1) фіскальна функція – реалізується через формування матеріальної бази для виконання державою поставлених перед нею функцій;

2) розподільча функція, завдяки якій забезпечується розподіл вартісних пропорцій між платниками податків і державою;

3) регулююча функція - реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання. Саме за допомогою цієї функції податків держава регулює процеси виробництва та споживання суспільства [14, с. 20].

У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств як собівартість продукції, прибуток від реалізації, валовий прибуток, обсяг реалізації продукції, виручка від реалізації продукції, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів (див. рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Вплив податків на фінансово-господарську діяльність підприємства

Коректний рівень впливу системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність підприємства відповідно до економічного циклу економіки всередині країни залежить від правильності визначення об’єкта оподаткування, джерел сплати податків, установлення розмірів ставок податків і методики їх розрахунку, установлення термінів сплати податків, надання податкових пільг та застосування штрафних санкцій.

Сукупний вплив сплачуваних підприємством податків на його фінансові результати показує податкове навантаження (тягар).

Податковий тягар – міра, ступінь, рівень економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямів використання [33].

Економічний зміст податкового навантаження на підприємство можна визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб’єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня, або, іншими словами, ступінь впливу системи оподаткування на фінансові результати діяльності підприємства [27].

Визначити податковий тягар на підприємство намагаються зробити ряд сучасних економістів, одним з таких обчислень є питома вага всіх податкових платежів за певний час (фінансовий рік) у величині валового доходу платника податку [12].

Податкові органи України запропонували визначення податкового навантаження на підприємство з метою планування податкових перевірок. Вона описана в Наказі № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб’єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні». Згідно з нею пропонується таке обчислення податкового навантаження з податку на прибуток на мікрорівні, використовуючи дані податкової декларації з податку на прибуток підприємства:

Показник податкового навантаження = Податок на прибуток * 100 %

Валовий дохід (1.3.)

При цьому, підприємства, в яких податкове навантаження нижче 1 % за додатного об’єкта оподаткування за податковим законодавством включатимуться до тих підприємств, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток. Відповідно це є підставою для здійснення податкової перевірки та в подальшому за цими підприємствами проводитиметься пильний податковий нагляд.

Податкове навантаження з податку на прибуток може змінюватися не лише під впливом зміни ставки цього податку, але і під впливом зміни складу валових доходів і валових витрат, що регламентуються податковими органами.

Визначаючи валові доходи держава має можливість істотно скоротити чи збільшити податкове навантаження навіть без зміни ставки оподаткування, наслідком чого є зменшення чистого прибутку. Також цим механізмом держава може сприяти вибору напряму вкладення коштів, забезпечити справедливе оподаткування тощо.

Щодо валових витрат, то при суттєвому розширенню їх складу підприємство може не мати податкового зобов'язання з податку на прибуток. Разом з тим, за допомогою включення окремих витрат до валових держава може стимулювати підприємства до здійснення певного виду діяльності: включення витрат з соціального страхування є сприянням становленню цих видів страхування, забезпеченню можливостей підприємству створювати конкурентні умови праці за допомогою формування відповідного соціального пакету тощо.

Для визначення впливу системи оподаткування на фінансові результати підприємства варто застосовувати фінансовий і податковий аналіз на основі фінансової (бухгалтерської) і податкової звітності. Для цього проводять експрес-аналіз на основі декларації з податку на прибуток і декларації з податку на додану вартіть (див. додаток З), що дають змогу дослідити ряд важливих показників впливу системи оподаткування на фінансові результати підприємства.

Податки і збори (обов’язкові платежі), сплачувані підприємством слід класифікувати за об’єктами нарахування і джерелами їх сплати (див. додаток К) для виявлення стадії господарської діяльності підприємства на якій вони справляються, що є досить важливим для коректного фінансово-податкового аналізу.

Підприємство не є фактичним платником непрямих податків, сплата яких перекладається на споживачів, проте ці податки через механізм ціноутворення впливають призводять до згортання потенційних обсягів виробництва та скорочення сукупних потенційно можливих прибутків підприємств. Разом з тим, податок на додану вартість є ефективним регулятором виробництва, що орієнтує підприємців збільшувати прибуток не стільки за рахунок росту цін, скільки за рахунок підвищення ефективності виробництва і збільшення обороту.

Отже, усі податкові платежі, що складають систему оподаткування підприємства, незалежно від стадії господарської діяльності підприємства на якій вони здійснюються, в кінцевому результаті зменшують розмір чистого прибутку підприємства і його можливості формування за рахунок цього джерела власних фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток виробництва. Тому кожне підприємство повинне активно використовувати законні можливості мінімізації податкових зобов’язань з метою забезпечення темпів власного економічного розвитку.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ВПЛИВУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Фінансовий аналіз в системі оподаткування ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки

Насамперед, для дослідження оцінки впливу податків на фінансові результати підприємства необхідно провести експрес-аналіз цих результатів на основі податкових декларацій з податку на прибуток та з податку на додану вартість періодом три роки для простеження динаміки показників цього аналізу.

Отже, розглянемо аналітичну таблицю експрес-аналізу фінансових результатів ВАТ «Острозький молокозавод» на основі податкових декларацій (див. додаток Л).

Коефіцієнт рентабельності діяльності ВАТ «Острозький молокозавод» протягом 2006-2008 років мав досить низькі значення: у середньому вони складали 0,04 і майже залишалися на одному рівні, проте з тенденцією до зниження. Це значення означає, що на 1 грн. скоригованих валових витрат припадає лише 4 коп. валового прибутку. У 2007 році порівняно з 2006 роком цей коефіцієнт знизився на 2,3 %, що було спричинене внаслідок перевищення темпу приросту скоригованих валових витрат, що склав 36,18 % над темпом приросту валового прибутку – 32,91 %. У 2008 році відбулось наступне зниження коефіцієнта на 6,5 %, зумовлене тим, що скориговані валові витрати суттєво зросли порівняно з 2007 роком на 9,31 %, тоді як валовий прибуток зріс лише на 1,89 %. Така тенденція є негативною для досліджуваного підприємства, оскільки свідчить про зниження ефективності затрачених коштів на виробництво продукції.

Коефіцієнт рентабельності продажу протягом досліджуваного періоду загалом мав тенденцію до збільшення і показував, що на 1 грн. доходів від продажу продукції припадало 13, 12 і 15 коп. відповідно у 2006, 2007 і 2008 роках. Суттєве зростання у 2008 році на 21,11 % порівняно з 2007 роком було зумовлене значним зростання прибутку від реалізації на 32,15 %, тоді як виручка від продажу зросла всього на 9,12%, причому витрати на придбання товарів зросли лише на 5,85 %. Така тенденція для підприємства є позитивною, адже характеризує ефективність операційної діяльності, зростання рентабельності якої для підприємства є ключовим завданням.

Коефіцієнт зарплатомісткості продукції показує, що на 1 грн. реалізованої продукції припадає 5,8, 5,3 і 6,5 коп. витрат на оплату праці відповідно у 2006-2008 роках. Зростання цього коефіцієнта на 23,22 % у 2008 році порівняно з попереднім, було супроводжене зі значним зростанням виплат на оплату праці на 34,45 %, але зростанням доходів від продажу доволі нижчими темпами: на 9,12 %. Не слід говорити, що зростання зарплатомісткості є однозначно негативним явищем, проте кожне підприємство зацікавлене у її зниженні, що дозволить знизити ціну на продукцію або отримувати надприбутки.

Коефіцієнт податкового тиску показує, що протягом 2006-2008 років на 1 грн. валового прибутку ВАТ «Острозький молокозавод» припадає 24-25 коп. сплачених обов’язкових платежів (окрім нарахувань на заробітну плату). У 2008 році порівняно з 2007 роком відбулось зростання податкового тиску на 2,89 %, оскільки валовий прибуток зріс лише на 1,89 %, тоді як сплачені обов’язкові податки (платежі) – 4,84%. Зростання податкового тиску негативно впливає на фінансовий результат ВАТ «Острозький молокозавод», оскільки свідчить про вилучення більшої частки прибутку підприємства. При визначенні податкового тиску включається також ПДВ, але оскільки сума ПДВ до сплати в бюджет за 2006-2008 роки мала незначні величини склавши 246, 91, і 5 грн. (див. додаток Л), тому надалі не варто розглядати вплив цього податку на фінансові результати досліджуваного підприємства.

Коефіцієнт податкомісткості оплати праці показує, що на 1 грн. нарахованої заробітної плати протягом 2006-2008 років припадало 19, 21 і 16 коп. сплачених обов’язкових платежів відповідно (без врахування нарахувань на фонд оплати праці). Суттєве зниження коефіцієнта у 2008 році зумовлене значним зростанням фонду оплати праці на 34,45 %, тоді як нараховані обов’язкові платежі зросли меншими темпами, а саме на 4,84 %.

Щодо коефіцієнта ефективності оподаткування, то він є оберненим показником до податкового тиску і показує, що на 1 грн. сплачених підприємством обов’язкових податків і платежів припадає близько 4 грн. валового прибутку підприємства за 2006-2008 роки.

Варто зосередити увагу на коефіцієнтові податкового тиску, оскільки він є ключовим показником, що характеризує вплив податків на фінансові результати підприємства. При визначенні коефіцієнта податкового тиску (див. додаток Л) за тією методикою не були враховані нарахування на фонд оплати праці, тобто страхові внески (збори), тому слід дослідити коефіцієнти податкового тиску на підприємство із врахуванням та без врахування страхових внесків (зборів) на фонд оплати праці.

Таблиця 2.1.

Показники коефіцієнтів податкового тиску на ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки

Показники	2006	2007	2008	Абсолютне відхилення, тис. грн.		Відносне відхилення, %
Показники	2006	2007	2008	2007- 2006	2008- 2007	2007/ 2006	2008/ 2007
Валовий прибуток	1047,92	1392,75	1419,13	344,83	26,38	32,91	1,89
Нараховані обов’язкові платежі (без врахування страхових внесків (зборів)	256,33	336,21	352,48	79,88	16,27	31,16	4,84
Нараховані обов’язкові платежі (з врахуванням страхових внесків (зборів)	747,81	938,75	1159,99	190,94	221,24	25,53	23,57
К податкового тиску (без врахування страхових внесків (зборів)	0,2446	0,2414	0,2484	-0,0032	0,0070	-1,31	2,89
К податкового тиску (із врахуванням страхових внесків (зборів)	0,7136	0,6740	0,8174	-0,0396	0,1434	-5,55	21,27

Отже, враховуючи страхові внески (збори) при визначенні коефіцієнта податкового тиску (див. табл. 2.1), можна визначити сукупний вплив нарахованих податків. Таким чином, нараховані податки, збори (обов’язкові платежі), страхові внески (збори) вилучили 71,36 % валового прибутку підприємства у 2006 році, 67,40% – у 2007 році і 81,74 % у 2008 році. Такі значення справляють досить значний вплив на фінансові результати підприємства.

Коефіцієнт податкового тиску, що не враховує страхових внесків (зборів) у 2008 році порівняно з 2007 роком зріс на 2,89 %, тоді як з врахування страхових внесків (зборів) він зріс у цьому ж році на 21,27 %. Таке значне відхилення темпів приросту цих показників податкового тиску спричинене тим, що коефіцієнт податкового тиску без страхових нарахувань не включає суттєвих нарощень на фонд оплати праці підприємства, що лягає додатковим тягарем на підприємство.

Таким чином, система оподаткування ВАТ «Острозький молокозавод» досить суттєво впливає на фінансові результати його діяльності. Податковий тиск на підприємство, що характеризує сукупний вплив податків на його фінансові результати, мав досить високі значення (у середньому складав 73,5 % валового прибутку підприємства) та має тенденцію до зростання. Це свідчить про збільшення податків, що вилучаються з коштів підприємства до бюджету та позабюджетних фондів та відповідно про зниження фінансового результату підприємства.

Страницы: 1, 2, 3