Особливості системи оподаткування ВАТ "Острозький молокозавод" та її вплив на фінансові результати підприємства

2.2 Оцінка впливу усіх сплачених податків та обов’язкових платежів ВАТ «Острозький молокозавод» на його фінансові результати за 2006-2008 роки

Оскільки при експрес-аналізі фінансових результатів на основі податкових декларацій не враховувались страхові збори (внески) до загальної суми нарахованих обов’язкових платежів, тому надалі включатимемо їх до нарахованих податків, адже вони сплачуються з валового доходу підприємства та визначимо частки окремих видів податків (див. рис. 2.1.), що дозволить оцінити рівень впливу кожного з них на фінансові результати ВАТ «Острозький молокозавод».

Рис. 2.1. Частка окремих видів сплачених податків ВАТ «Острозький молокозавод» у загальній їх сумі за 2006-2008 роки

Таким чином, у загальній сумі податкових платежів, сплачених ВАТ «Острозький молокозавод», страхові збори (внески) займають найбільшу частку, що складали 64-70 % від суми сплачених податків за 2006-2008 роки. Величина податку на прибуток складає близько третини структури сплачених податків, що надалі вимагає детального вивчення впливу цього податку на підприємстві. Податки, збори (обов’язкові платежі) займають найменші частки у структурі сплачених податків – від 2,5 до 4,2 %.

Отже, слід оцінити детально склад і структуру сплачуваних податків досліджуваним підприємством для вивчення їхнього впливу (див. додаток М). Таким чином, ВАТ «Острозький молокозавод» сплачує страхові внески до трьох фондів соціального страхування і страховий збір на пенсійне страхування, величина якого є найбільшою серед страхових внесків (зборів) та займає 59, 58 і 63 % від загальної суми сплачених підприємством податків за 2006-2008 роки відповідно.

Податки, збори (обов’язкові платежі) у структурі сплачених податків у 2006 році складали незначну частку - 4,19 %, і у 2007-2008 роки спостерігалось зниження цієї частки до 2,48 і 2,81 % відповідно. У 2007 році спостерігалось абсолютне зниження суми цих податків на 8,06 тис. грн., що супроводжене зниженням суми податку з власників транспортних засобів на 2,87 тис. грн. та зниженням суми плати за землю на 6,11 тис. грн. Серед податків (обов’язкових платежів) найбільші частки займають податок з власників транспортних засобів, плата за землю і комунальний податок.

Податок на прибуток підприємства у структурі оподаткування ВАТ «Острозький молокозавод» займає близько третю частину: 30,1 33,3 і 27,6 % у 2006-2008 роках відповідно. Суттєве зниження частки у 2008 році порівняно з 2007 роком на 5,75 % відбулось через зростання суми страхових зборів (внесків), які в свою чергу зросли через зростання витрат на оплату праці.

Для подальшого дослідження впливу податків на фінансові результати діяльності підприємства слід розглянути частки окремих видів податків у валовому доході ВАТ «Острозький молокозавод» (див. додаток Н).

У 2006 році частка нарахованих податків склала 3,21 % валового доходу підприємства, причому з них 2,11 % склала частка страхових зборів (внесків), 0,13 % податки, збори (обов’язкові платежі) і 0,97 % - частка податку на прибуток. У 2007 році відбулась позитивна тенденція, оскільки частка сплачених податків у валовому доході знизилась на 0,25 %, головним чином за рахунок зниження частки у валовому доході страхових внесків (зборів) на 0,06 %, незважаючи на зростання абсолютної суми цих податків на 110,91 тис. грн. У 2008 році частка сплачених податків у валовому доході досягла максимального рівня за 2006-25008 роки склавши 3,36 %. Таке зростання частки, головним чином було спричинене зростанням частки страхових внесків (зборів) на 0,44 %. Отже, найбільш обтяжуючими для ВАТ «Острозький молокозавод» податками за досліджуваний період були страхові збори (внески).

Слід також зазначити, що сплата податків, зборів (обов’язкових платежів) та страхових зборів (внесків) зменшують об’єкт оподаткування, а отже і податок на прибуток підприємства. Тому, розглянемо наскільки податки, що включаються до складу валових витрат зменшують податок на прибуток (див. додаток Р).

Отже, по-перше, ці податки збільшили валові витрати у 2006 році на 523,05 тис. грн., у 2007 році на 625,91 тис. грн. та у 2008 році на 840,12 тис. грн., що є досить значними величинами. Відповідно об’єкт оподаткування за ці роки зменшився на ці ж суми, на які зросли валові витрати. По-друге, включення цих податків до валових витрат дозволило знизити суму податку на прибуток за досліджуваний період: на 130,76 тис. грн. у 2006 році, на 156,48 грн. у 2007 році та на 210,03 тис. грн. у 2008 році. Найважливішим для досліджуваного підприємства є те, що, по-третє, якби ВАТ «Острозький молокозавод» сплачував вищенаведені суми податків, то у 2006-2007 роках мав би суттєві збитки: 41,13 тис. грн. збитку у 2006 році на противагу отриманого чистого прибутку у розмірі 89,33 тис. грн., а також 77,33 тис. грн. збитку на противагу 79,15 тис. грн. чистого прибутку. У 2008 році підприємство все-таки мало б чистий прибуток, проте його розмір був би суттєво нижчим фактичної величини на 210,03 тис. грн.

Таким чином, ВАТ «Острозький молокозавод» сплачує такі податки, які впливають на його фінансові результати, як податок на прибуток підприємства, податки, збори (обов’язкові платежі) і страхові збори (внески). Найбільшу частку серед названих податків займають страхові збори (внески), що за досліджувані 2006-2008 роки складають в середньому близько 65,5 % від суми сплачених усіх податків. Сума нарахованих усіх податків і платежів складає близько 3,2 % від валового доходу підприємства протягом аналізованого періоду. Не менш важливим значенням для підприємства є включення окремих видів податків і платежів до валових витрат відповідно до податкового законодавства, що суттєво знижує об’єкт оподаткування підприємства, а отже зберігає значну частину кінцевого фінансового результату підприємства.

2.3 Оцінка та динаміка впливу податку на прибуток підприємства на фінансовий результат ВАТ «Острозький молокозавод»

Оскільки прямий та найбільший вплив на фінансовий результат підприємства справляє податок на прибуток, так як джерелом його сплати виступає прибуток підприємства, тому варто дослідити рівень цього впливу та його динаміку за 2006-2008 роки. Проте, так як присутня різниця між фінансовим результатом підприємства та оподатковуваним прибутком слід використовувати при оцінці ці два значення прибутку.

Для початку обрахуємо податкове навантаження з податку на прибуток підприємства, запропоноване податковими органами України задля встановлення правильності нарахування податку на прибуток платником податку (див. табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Динаміка податкового навантаження з податку на прибуток та його основних показників ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки

(тис. грн.)

Таким чином, податкове навантаження з податку на прибуток ВАТ «Острозький молокозавод» за досліджувані роки не перевищує 1 %, при тому, що об’єкт оподаткування (податковий прибуток) має додатні значення, що є підставою для включення цього підприємства податковими органами влади до тих підприємств, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток. Тобто, таке значення показника податкового навантаження є надто низьким на думку податкових органів, що вимагає додаткових перевірок правильності визначень відповідно до податкового законодавства складу валових доходів та валових витрат.

У 2007 році відбулось значне зростання податкового прибутку на 352,3 тис. грн. (або на 39,2 %) порівняно з 2006 роком, що відповідно спричинило збільшення податку на прибуток на 88,1 тис. грн. (або на 39,2 %), при цьому відбулось зростання податкового навантаження з 0,97 % до 0,99 %. Проте, у 2008 році податкове навантаження суттєво знизилось до 0,93 %, незважаючи на збільшення об’єкта оподаткування на 28,1 тис. грн. (або на 2,2 %) та відповідно збільшення податку на прибуток на 7 тис. грн. (або на 2,2 ). Поясненням щодо зниження податкового навантаження з податку на прибуток у 2008 році слугує те, що темп приросту валових витрат (9,31 %) був більшим за темп приросту валових доходів (8,98 %), причиною чого могло бути включення додаткових витрат до валових, які в кінцевому підсумку знизили величину об’єкта оподаткування.

Але для того аби дослідити вплив податку на прибуток на фінансовий результат підприємства варто використати бухгалтерські звітності, які характеризують реальні фінансові результати підприємства. Для цього використаємо фінансовий результат до оподаткування, що піддається впливу податку на прибуток, оскільки є джерелом його сплати (див. табл. 2.3.).

Таким чином, якщо з боку податкового обліку держава вилучає у ВАТ «Острозький молокозавод» не більше 1 % його валових доходів у вигляді податку на прибуток, тоді як для самого підприємства це вилучення становить 47-80 % його облікового прибутку, що досить суттєво знижує цей прибуток після сплати цього податку.

Таблиця 2.3.

Динаміка впливу податку на прибуток на фінансовий результат ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки

У 2006-2007 роках частка податку на прибуток займала досить вагомі значення: 71,6 і 79,8 % відповідно, зі зростанням у 2007 році. Збільшення цієї частки на 8,25 % у 2007 році відбулось через перевищення темпу приросту податку на прибуток (39,2 %) над темпом приросту облікового прибутку (24,8 %) на 14,4 %. Збільшення податку на прибуток було супроводжене відповідно збільшенням податкового прибутку на 352,3 тис. грн. (або на 39,2 %).

Проте, у 2008 році відбулось суттєве зниження частки податку на прибуток на 33,3 % (з 79,8 до 46,6 %), що відбулось за рахунок суттєвого нарощення облікового прибутку на 295 тис. грн. (або на 75,3 %) та незначного зростання податку на прибуток на 7 тис. грн. (або на 2,2 %). Такий різкий спад частки податку на прибуток може свідчити про мінімізацію підприємства своїх податкових зобов’язань шляхом включення додаткових витрат до валових, що зменшують об’єкт оподаткування.

Відповідно до даних таблиці 2.3. у 2008 році підприємством було застосовано мінімізацію податкових зобов’язань, що підтверджує аналітична інформація (див. рис. 2.2), оскільки при збільшенні облікового прибутку на 75 % - податковий прибуток (об’єкт оподаткування) зріс лише на 2,2 %.

Рис. 2.2. Динаміка податкового та облікового прибутку і податку на прибуток ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки

З рис. 2.2. можна чітко прослідкувати суттєві відмінності між обліковим прибутком (фінансовий результат до оподаткування) та податковим прибутком (об’єктом оподаткування), оскільки податковий прибуток приблизно втричі перевищує обліковий прибуток. Податок на прибуток завжди складає 25 % податкового прибутку, проте його частка в обліковому прибутку зазнає постійної зміни, а саме у 2006 році вона становила 72 %, у 2007 дещо зросла до 80 %, проте у 2008 році суттєво знизилась порівняно з попередніми роками до 47%. У 2008 році відбулось незначне збільшення об’єкта оподаткування і відповідно податку на прибуток, тоді як фінансовий результат значно збільшився на 75,3 % (див. табл. 3.2), що супроводжувалось зниженням податкового навантаження на 0,06 % та частки податку на прибуток у фінансовому результаті підприємства на 33 %.

Таким чином, податок на прибуток справляє досить вагомий вплив на фінансовий результат підприємства, що підтверджує дослідження на прикладі ВАТ «Острозький молокозавод». Адже незважаючи на те, що податкове навантаження з податку на прибуток за податковою методикою не перевищує 1 % валових доходів за 2006-2008 роки, проте цей вид податку вилучає 46,6-79,8 % фінансового результату підприємства.

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ІЗ ВРАХУВАННЯМ СИСТЕМИ ЙОГО ОПОДАТКУВАННЯ

3.1 Шляхи зростання прибутку як фінансового результату підприємства

Оскільки, прибуток - одне з основних джерел фінансових ресурсів підприємства, а також є елементом формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, адже за рахунок прибутку відбувається формування бюджетних ресурсів держави, здійснюється фінансування розширення діяльності підприємств, проводиться матеріальне стимулювання робітників, здійснюються соціально-культурні заходи тощо, тому у ринкових умовах економіки усі підприємства зацікавлені в його отриманні та збільшенні.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових доходів бюджету держави для фінансування бюджетних видатків, що досягається шляхом вилучення у підприємства частини прибутку у вигляді податків та інших обов’язкових платежів. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самого підприємства і використовується ним для забезпечення ефективної господарської діяльності.

Пропорції розподілу прибутку між державою і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об’єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Раціональне використання чистого прибутку підприємства є досить важливою складовою його діяльності, адже впливає на величину майбутнього прибутку. Розподіл чистого прибутку підприємства, за звичай, розпочинається із виплати боргів і відсотків за довгостроковими кредитами (див. додаток С), а решта розподіляється на:

1) прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами) - спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та на інші потреби (наприклад, внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям тощо);

2) нерозподілений прибуток - прибуток, який залишається на підприємстві і використовується на інвестиційні потреби та створення резервних фондів.

З метою забезпечення отримання максимального прибутку для ВАТ «Острозький молокозавод» необхідно проводити планування і прогнозування прибутку на підприємстві, при цьому варто керуватися такими етапами моделі підвищення прибутку:

1. Правильне планування прибутку - плановий прибуток, що складається на підприємстві фінансовою службою, повинен бути економічно обґрунтованим, аби підприємство мало змогу правильно визначити обсяг майбутніх платежів до державного бюджету і суму прибутку, що залишиться у його розпорядженні з метою створення фінансових резервів для розвитку діяльності підприємства, здійснення необхідних витрат на розвиток соціальної сфери і проведення матеріального заохочення працівників.

2. Забезпечення належної якості продукції (товарів, робіт, послуг) - величина прибутку головним чином залежить від прибутку від реалізації продукції, тому якість продукції повинна бути на найвищому рівні, з метою її конкурентоздатності, а отже і високому попиті на неї.

Прибуток від реалізації товарної продукції є головною складовою частиною валового прибутку виробничого підприємства. Для його зростання досліджуване підприємство повинне не лише нарощувати обсяги виробництва, зменшувати витрати на виробництво, але й дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх складах, ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями, чого в умовах чинної системи розрахунків і загального незадовільного фінансового стану підприємств досягати досить складно.

3. Пошук резервів зростання прибутку – підприємство повинне постійно шукати невикористані можливості збільшення прибутку.

4. Забезпечення високої ділової репутації – наявність високої ділової репутації на ринку дозволить підприємству з легкістю залучати зовнішні джерела фінансування з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства.

Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, що характеризує ефективність роботи підприємства та відображає його позитивний фінансовий результат. Він впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки виступає захисним механізмом від банкрутства та основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх поточних і майбутніх потреб для його подальшого розвитку.

Оскільки, прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, то з метою постійного його зростання для ВАТ «Острозький молокозавод» слід:

·    нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

·    розширювати асортимент і якість продукції відповідно до потреб ринку;

·    впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

·    зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції;

·    з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

·    проводити розумну політику ціноутворення;

·    будувати економічно доцільні договірні відносини з постачальниками і покупцями продукції;

·    ефективно використовувати отриманий прибуток.

Таким чином, існує ряд заходів для збільшення прибутку для ВАТ «Острозький молокозавод» з метою його економічного розвитку, а також задоволення потреб власників (акціонерів) цього підприємства. Незважаючи на збільшення об’єкта оподаткування при зростанні прибутку, що призведе відповідно до зростання сплати податків та обов’язкових платежів, прибуток, що залишатиметься у розпорядженні підприємства також зростатиме, тим самим виконуючи основну мету діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

3.2 Податкове планування на підприємстві для забезпечення зростання фінансових результатів його діяльності

Система оподаткування підприємств є важливим регулятором економіки держави, що може стимулювати виробництво, забезпечувати науково-технічний прогрес та обмежувати зростання інфляції. Але, водночас, система оподаткування підприємства стримує здійснення інвестицій, скорочує споживання, уповільнює процеси заощаджень та нагромадження. В сучасних умовах господарювання податки виступають суттєвим фактором впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств. Тому забезпечити нормальне функціонування підприємницьких структур керівники та бухгалтери можуть лише при наявності розробленої ними концепції управління податками.

Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування податкових схем, які дозволяють знизити податковий тиск; це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів.

Внутрішньогосподарський контроль податкових розрахунків є частиною системи внутрішнього аудиту, досліджує не усю фінансово-господарську діяльність підприємства загалом, а вирішує окремі локальні завдання, пов’язані зі сплатою податків. Основним завданням такого контролю є вдосконалення організації й управління підприємством, сприяння підвищенню його рентабельності і зміцненню фінансового стану, виявлення і мобілізація резервів зростання.

При здійсненні завершальних робіт внутрішньогосподарського контролю податкових розрахунків доцільно розробляти податкову стратегію підприємства, метою якої є забезпечення стабільного стану підприємства, досягнення фінансової стійкості, збільшення обігових коштів підприємства за рахунок мінімізації платежів у бюджет.

Податкова стратегія передбачає розробку податкової політики, податкове планування та аналіз результатів впровадження податкової політики. Податкова стратегія є основою для вибору альтернативи моделі оподаткування, зумовленою організаційною структурою підприємства, видом діяльності та його фінансовими відносинами.

Податкова стратегія визначає загальні напрями організації податкових розрахунків на підприємстві, тоді як податкова політика визначає методи і засоби досягнення поставленої мети й завдань, що відповідають конкретним обставинам у визначений момент та забезпечують стратегічний успіх. Ефективна податкова політика підприємства щодо мінімізації податкових платежів передбачає:

-           оптимізацію фінансово-господарської діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів у бюджет;

-           використання податкових пільг;

-           використання особливостей груп регіональних утворень з різноманітними системами оподаткування;

-           оптимальний вибір елементів впливу на різні бази оподаткування.

Податкове планування покликане конкретизувати методи і засоби впровадження податкової політики щодо окремих податків, розраховувати суму податкових платежів на майбутній період. Із цією метою здійснюється моделювання баз оподаткування щодо податків і зборів, сплачуваних підприємством. Слід здійснювати моделювання з кожного окремого податку (збору) (див. табл. 3.1):

Таблиця 3.1.

Показники моделювання майбутніх податкових платежів

*Джерело: [34, с. 532-534]

У сучасних умовах n = 4, оскільки сплата внесків відбувається за чотирма видами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Вирішальне значення при плануванні внесків до вказаних фондів носить змінний характер – фонд оплати праці. Розрахунок його планової величини повинен враховувати розмір мінімальної заробітної плати, середньозважену величину фонду оплати праці за минулий період, зміну кількості працівників підприємства, кадрові структурні зрушення щодо штатних і позаштатних працівників, зміну середньої заробітної плати, пільгове оподаткування тощо. Оптимізацію величини вказаних внесків можливо здійснювати за допомогою варіювання вказаного змінного фактора шляхом залучення позаштатних працівників; виплати заробітної плати у формі акцій підприємства і наступної сплати дивідендів; зменшення рівня оплати праці.

Усі податки, незалежно від джерела фінансування, зменшують суму фінансового результату до оподаткування: податки, що сплачуються з виручки (ПДВ, акцизний збір, мито) зменшують валовий дохід; податки та збори, що відносяться до витрат підприємства збільшують валові витрати. Таким чином, податкове планування можливо здійснювати шляхом варіювання між різними базами оподаткування.

Проблематика здійснення податкового планування, що стосується короткострокових періодів (рік, квартал) окреслена двома напрямами:

1)                мінімізація суми, належної до сплати у бюджет;

2)                оптимізація податкових платежів.

Поняття оптимізації податкових платежів включає мінімізацію податків, відстрочення сплати податків, зменшення суми обігових коштів підприємств, що сплачуються до бюджету, укладення податкової поруки з банком тощо.

Шляхи мінімізації податків можна згрупувати таким чином:

1. Перенесення бази оподаткування, що передбачає наявність компаній-партнерів, між якими відбувається обмін податковим зобов’язанням з метою моделювання бази оподаткування. З метою оптимізації податкових платежів доцільним є співпраця з такими компаніями, які:

- зареєстровані у вільних економічних зонах;

- зареєстровані в офшорних зонах;

- оподатковуються за альтернативними способами.

2. Зниження бази оподаткування передбачає застосування податкових пільг, збільшення витрат шляхом застосування оптимального способу списання матеріалів (ФІФО, ідентифікованої вартості тощо), збільшення балансової вартості основних засобів з метою нарахування податкової амортизації, застосування прискорених методів амортизації.

3. Приховування бази оподаткування, що тягне за собою адміністративну і карну відповідальність.

Важливим способом оптимізації податкових платежів у бюджет є їх відстрочення. Відстрочення податкових платежів базується на принципі періодичності податкової звітності. Це означає, що варіювання бази оподаткування необхідно здійснювати на певну дату, а отже для відстрочення податкового зобов’язання можливі варіації до і після дати звітності.

Втілення на практиці спланованих податкових схем потребує досконалої техніки виконання і відображення в обліку, оскільки саме облікові дані є базою для складання податкової звітності. У зв’язку з цим в обліку податкового планування повинні бути відображені:

1) обов’язкове документування як витрат підприємства, так і його доходів. До валових витрат підприємства відносяться лише документально підтверджені витрати. В іншому випадку вони фінансуються за рахунок чистого прибутку підприємства, а самовільне включення до витрат розцінюється як штучне зменшення прибутку. Те ж саме стосується валових доходів: будь-які надходження (у натуральній чи грошовій формі) отримані як доходи повинні бути задокументовані і відповідно відображені у складі валових доходів. У протилежному випадку такі операції будуть розцінюватися як приховування доходів;

2) правильна інтерпретація господарських операцій. Наприклад, до валових витрат підприємства відносяться лише ті витрати, які прямо пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Податковий кредит формують лише суми ПДВ стосовно товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять на валові витрати (або підлягає амортизації);

3) точність обрахунку податкового зобов’язання;

4) дотримання порядку здійснення розрахунків та касової дисципліни;

5) дотримання законності операцій;

6) точне відображення податкового зобов’язання у податковій звітності та вчасне її подання, сплата податкового зобов’язання у бюджет. Розробка податкового календаря має на меті контроль сум та прогнозування термінів сплати податкових платежів у бюджет, уникнення помилок при цьому та відповідно штрафних санкцій.

За останній досліджуваний рік ВАТ «Острозький молокозавод» суттєво знизив частку податку на прибутку у його обліковому прибутку, що позитивно характеризує податкову політику підприємства, проте це підприємство також повинне передбачати події, коли воно не зможе вчасно розрахуватись за обов’язковими податками і платежами, що тягне за собою штрафи.

З метою оптимізації податкових платежів, ВАТ «Острозький молокозавод» на випадок неспроможності сплатити податки повинен передбачати можливість укладення податкової поруки з банком. При цьому банк може поручитися не тільки за сплату податкового боргу, тобто платежів, за якими минув термін сплати, але й за належне погашення платником податків податкового зобов’язання. Банк-поручитель набуває всіх прав і обов’язків щодо термінів погашення узгодженого податкового зобов’язання такого платника податків або його податкового боргу.

Для того, аби банк погодився на поручительство необхідно знайти підприємство-гаранта з відповідною сумою на депозитному рахунку у цього банку. Такий механізм дає можливість:

— уникнути штрафних санкцій за порушення термінів сплати податків за браком коштів;

— уникнути податкової застави.

Разом з тим, банк нараховуватиме відсотки за сплачені податкові зобов’язання за договором поруки. Відповідно до закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», зокрема статті 5, підприємство має право віднести до складу валових витрат будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням відсотків.

Таким чином, ВАТ «Острозький молокозавод» на випадок неспроможності сплати обов’язкових податків і платежів зможе не лише уникнути штрафних санкцій, але і зменшити оподковуваний прибуток, шляхом віднесення сплачених відсотків за користування кредитом до валових витрат.

Отже, здійснення податкового планування на підприємстві дозволяє не лише збільшити чистий прибуток його діяльності, а й забезпечує вдосконалення організації й управління підприємством, сприяння підвищенню його рентабельності і зміцненню фінансового стану, виявлення і мобілізацію резервів зростання.

ВИСНОВКИ

Отримання фінансових результатів у вигляді прибутків та забезпечення резервів зростання є основною метою господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки держави.

Формування кінцевого фінансового результату підприємства відбувається шляхом отримання таких прибутків:

-  валового прибутку;

-  прибутку від операційної діяльності;

-  прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

-  прибутку від звичайної діяльності.

Отримуваний прибуток від звичайної діяльності підприємства обкладається податком на прибуток, що нараховується на прибуток, визначеним відповідно до податкового законодавства. Тобто, в Україні існують два обліки складання звітностей: бухгалтерська і податкова, що мають на меті різні цілі: бухгалтерська звітність відображає реальні результати підприємства та має на меті залучення інвесторів, податкова – має специфічні обрахунки прибутку підприємства з фіскальних цілей держави.

Тому, слід розрізняти податковий прибуток, що зазначається у податкових деклараціях та обраховується зменшенням скоригованих валових доходів на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань, та обліковий прибуток, що обраховується відповідно до бухгалтерського обліку в Україні. Склад валових доходів і валових витрат для визначення податкового прибутку чітко регулюється податковим законодавством.

Система оподаткування підприємства є дворівневою і представлена загальнодержавними податками і зборами та місцевими податками і зборами. Через встановлення об’єкта оподаткування, джерел сплати податків, установлення розмірів ставок податків, методики їх розрахунку і термінів сплати податків, а також надання податкових пільг та застосування штрафних санкцій система оподаткування підприємства впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Для визначення впливу системи оподаткування підприємства на його фінансові результати обраховують показники податкового тиску. На думку деяких авторів, не слід розглядати податковий тягар на підприємство через ефект перекладання податків на споживачів продукції, проте варто дослідити частку нарахованих податків та обов’язкових платежів у валовому доході та чистому прибутку підприємства.

Коефіцієнт податкового тиску ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки мав досить вагомі значення, що свідчили про значну частку усіх нарахованих податкових платежів у валовому прибутку підприємства - у розмірі 71,36 % у 2006 році, 67,40 % у 2007 році та 81,74 % у 2008 році. Суттєве зростання податкового тиску у 2008 році було спричинене головним чином за рахунок збільшення абсолютної величини нарахувань на фонд оплати праці, внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати.

У структурі сплачених податків найбільшу частку за 2006-2008 роки займають страхові внески (збори), питома вага яких у середньому склала 67 %. Також досить значну частку займає податок на прибуток - близько 30 %, тоді як податки, збори (обов’язкові платежі), що у своєму складі включають плату за землю, збір з власників транспортних засобів, комунальний податок та ін., займають незначну частку, у середньому 3,3 %.

Разом з тим, було досліджено, що включення деяких податків до складу валових витрат відповідно до чинного податкового законодавства суттєво знижують об’єкт оподаткування, що в кінцевому підсумку зменшує податок на прибуток, а отже збільшує чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства. У 2006 та 2007 році ВАТ «Острозький молокозавод» мав би мати замість чистого прибутку збитки у розмірі 41 і 77 тис. грн. відповідно, якби до складу валових витрат не були включені суми страхових зборів (внесків) та податків, зборів (обов’язкових платежів), а у 2008 році чистий прибуток був би меншим на 210 тис. грн. Тобто, сплата деяких видів податків, що включаються до валових витрат суттєво зменшують об’єкт оподаткування, а отже відбирають меншу частину прибутку підприємства.

Податкове навантаження з податку на прибуток, визначене за методикою Державної адміністрації України, не перевищує 1 %, при тому, що додатній об’єкт оподаткування (податковий прибуток) - це є підставою для включення цього підприємства податковими органами влади до тих підприємств, які мінімізують податкові зобов’язання при визначенні податку на прибуток. Тобто, таке значення показника податкового навантаження є надто низьким на думку податкових органів, що вимагає додаткових перевірок правильності визначень відповідно до податкового законодавства складу валових доходів та валових витрат.

Страницы: 1, 2, 3