Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах
Також формується пакет документів,
який передається до відділу правового забезпечення для визнання угоди недійсною
в судовому порядку.
Рішення Господарського суду про
визнання недійсними угоди між СГД буде підставою для визнання неправомірності
віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на
правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.
За результатами як планових, так і
позапланових документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та
валютного законодавства складається акт документальної перевірки із додатками,
в якому чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і
статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначається
період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності
платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта
додаються письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених
порушень відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок
щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами
підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та
іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від
16.09.2002 № 429 “Про затвердження Порядку оформлення результатів
документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства
СПД – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими
підрозділами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №
1023/7311 (із подальшими змінами та доповненнями), та за формою, встановленою
наказом ДПА України від 15.10.2004 р. № 599 "Про затвердження Методичних
рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок".
Працівник підрозділу, який очолював
перевірку, розраховує штрафні (фінансові) санкції відповідно до чинного
законодавства у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та
податкових періодів, готує податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком
направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень
платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із
змінами та доповненнями), протоколи та постанови про притягнення посадових осіб
до адміністративної відповідальності (крім випадків, коли матеріали передаються
до підрозділів податкової міліції для вирішення питання згідно з кримінальним
та кримінально-процесуальним законодавством).
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
3.1 Аналіз впливу
стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність підприємств (на прикладі
СП з ІІ “КИПАРИС” за 2001 – 2003 роки)
3.1.1 Загальна
техніко-економічна характеристика спільного підприємства СП З ІІ “КИПАРИС”
Спільне Українсько-Кіпрське з
іноземними інвестиціями підприємство “Кипарис” засновано на колективній формі
власності (закрите акціонерне товариство) та зареєстроване розпорядженням
виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 21.03.97 р. №
251.
Статутний фонд підприємства
сформований за рахунок внесків Учасників. Розмір статутного фонду складає 6 446
246.0 грн., що складає 3441669 доларів США по курсу НБУ 1.873 грн. станом на
03.02.98 р. Статутний фонд поділений на 64 462 простих акції вартістю номіналу
по 100 грн.
Іноземні засновники:
Компанія з обмеженою відповідальністю
«Rainford Ltd-92 »(Кіпр ).
Частка у статутному фонді іноземного
інвестора становить 98,95%.
СП з ІІ “Кипарис” являється типовим
сучасним підприємством оптово-роздрібної торгівлі та громадського харчування і
має наступні торгівельні об’єкти:
- “Універсам на Перемозі”, який
розташований на бульварі Слави, буд. 5;
- торгівельний центр “ Rainford”,
розташований на вул. Чкалова;
- магазин “Кипарис”, розташований на
вул. Паторжинського, 15;
- мережу магазинів на автозаправочних
станціях, розташованих на вул. Набережна, 1, вул. Героїв Сталінграду, Донецьке шосе, вул. Боброва.
Крім того, фірма має власну
міні-пекарню, та невеликий кондитерський цех, які розташовані в приміщені
“Універсаму на Перемозі”.
В приміщеннях роздрібної торгівлі
(“Універсам на Перемозі” та в магазинах на автозаправних станціях) налагоджена
мережа реалізації продукції власного виробництва громадського харчування -
кафе, бістро, закусочні. В 2003 році відкрите виробництво(збирання) телевізорів
під торговою маркою “RAINFORD” в дочірньому підприємстві СП “КИПАРИС-Т”.
Основні організаційні та економічні
характеристики ЗАТ СП з ІІ “КИПАРИС” у 2001 – 2003 роках наведені в табл.А.1 –
А.7 Додатку А.
3.1.2 Аналіз складу і джерел
утворення майна (активів) та фінансових результатів діяльності СП З ІІ
“КИПАРИС”
Аналіз фінансово-економічного стану
підприємства проводиться на основі його фінансових звітів [26]:
Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий
стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену
дату.
Форма №2 “Звіт про фінансові результати”,
що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності
підприємства за звітний і попередній періоди.
Для кращого розуміння і аналізу досліджуваних
статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди,
які називаються рядами динаміки або часовими рядами.
Кожний ряд динаміки складається з
двох елементів [25]:
1) періодів або моментів часу, до
яких відносяться рівні ряду(t);
2) статистичних показників, які
характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).
У процесі аналізу рядів динаміки
обчислюють і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний
приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту
приросту. Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному
зіставленні між собою рівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється,
називають звітним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні – базисним. За базу
зіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожний
наступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показники
динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий за
базу зіставлення, то одержані показники називають базисними.
Абсолютний приріст обчислюється як різниця
між звітним і базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи
зменшився рівень порівняно з базисним за певний період часу. Він виражається в
тих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.
або (3.1)
де yi – звітний рівень ряду
динаміки; yi-1 – попередній рівень ряду динаміки;
y1 – початковий рівень ряду
динаміки.
Темп зростання обчислюється як відношення
зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, у
скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.
або (3.2)
Темп приросту визначається як відношення
абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і
показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від
рівня, взятого за базу порівняння.
або (3.3)
Абсолютне значення одного проценту приросту
визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той
же період.
(3.4)
Середній абсолютний приріст визначається як
середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує,
на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.
(3.5)
Середній темп зростання розраховується за
формулою середньої геометричної:
(3.6)
Середній темп приросту визначається як
різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання
вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)
(у вигляді
коефіцієнтів); (3.7)
(у вигляді процентів).
У табл.Д.1 Додатку Д представлені
результати вертикального(структура статей балансу в % до загальної валюти
балансу) і горизонтального(динаміка хронологічної зміни статті балансу,
віднесена до значення в попередньому періоді) аналізу балансів СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС»,
що дозволяють аналізувати як динаміку зміни сум статей балансу підприємства
протягом року по кварталах, так і досліджувати зміну внутрішньої структури
статей балансу [26].
Основні
результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів
балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах за
2001 –2002 роки, дозволяють констатувати наступне:
1. За звітний період (2002 рік) у структурі пасивів
балансу (джерел) виникли наступні зміни(відносно рівня 2001 року):
-
при загальному
зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477 млн. грн. до 83,914 млн. грн.), власний капітал, який
знаходиться в стадії формування підвищеного статутного фонду, зріс на 136,8 %(з
2,719 млн. грн до 6,440 млн. грн);
-
у
звітному періоді доля власного капіталу підприємства в валюті балансу зросла з
6,25 % до 7,67 %;
-
довгострокові
кредитні ресурси та спеціалізовані фонди майбутніх виплат в балансі займають
значну зростаючу долю з 12,5%(2001) до 25,26 %(2002) та в 2-3 рази більше
власного капіталу;
-
кредиторська
заборгованість значно зросла на +44,86 % (з 31,896 млн. грн до 46,204 млн. грн.), а її доля в валюті пасивів
зменшилася з 73,36 % в базовому періоді (на початок 2002 року) до 55,06 % у
звітному періоді;
-
поточна
заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (обслуговування довгострокових
ресурсів) зросла з 3,041 млн. грн. до 4,175 млн. грн., займаючи структурну долю з 7,0%(2001) до 4,157%(2002);
-
підприємство
стало оформлювати частину кредиторської заборгованості виданими векселями на
суму 3,478 млн. грн., що становить структурну
долю 4,14% в валюті пасивів;
-
загальна
доля поточних запозичених ресурсів зменшилася з 81,25% у базовому році(2001) до
67,07 % у звітному році (2002);
2. У структурі активів за звітний
період (2002 рік) виникли наступні істотні зміни:
-
при
загальному зростанні валюти балансу на +93,01 % (з 43,477 млн. грн. до 83,914 млн. грн.), необоротні активи зросли на +
3,45% ( з 28,882 млн. грн. до
29,878 млн. грн.), а оборотні активи
зросли на +270,28 % (з 14,593 млн. грн. до 54,035 млн. грн.);
-
доля
необоротних активів в валюті балансу активів у звітному періоді знизилась з
66,43 % (базовий період) до 35,62 %, загальна доля оборотних активів в валюті
балансу, відповідно, зросла з 33,57% (базовий період) до 64,39%;
-
доля запасів
в валюті балансу активів підвищилась з 21,72%(базовий період) до 56,29%
(звітний період);
-
доля
дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшилась в валюті балансу
активів з 3,89%(базовий період) до 4,19% при зростанні суми дебіторської заборгованості
на + 108,0 % (з 1,689 млн. грн. до 3,513 млн. грн.);
-
сума
грошових коштів в касі у звітному періоді підвищилася до 1,102 млн. грн. при її значенні в базовому
періодах 0,533 млн. грн., що
становить 1,23 –1,31 % частину в валюті балансу;
Основні
результати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивів
балансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах за
2002 –2003 роки (табл.Д.9 Додатку Д ), дозволяють констатувати наступну
динаміку:
1. За звітний період (2003 рік) у структурі пасивів
балансу (джерел) виникли наступні зміни(відносно рівня 2002 року):
-
при
загальному зростанні валюти балансу на +13,01 % (з 83,914 млн. грн. до 95,247 млн. грн.), власний капітал, який
знаходиться в стадії формування підвищеного статутного фонду, зріс на 115,36
%(з 6,440 млн. грн до 13,882 млн. грн);
-
у
звітному періоді доля власного капіталу підприємства в валюті балансу зросла з
7,67 % до 19,44 %;
-
довгострокові
кредитні ресурси та спеціалізовані фонди майбутніх виплат в балансі займають
значну зростаючу долю з 25,26%(2002) до 30,45 %(2003) та в 1,5 рази більше
власного капіталу;
-
кредиторська
заборгованість значно зменшилась на -30,47 % (з 46,204 млн. грн до 32,124 млн. грн.), а її доля в валюті пасивів
зменшилася з 55,06 % в базовому періоді (на початок 2003 року) до 33,73 % у
звітному періоді;
-
підприємство
стало все активніше оформлювати частину кредиторської заборгованості виданими
векселями, підвищивши їх з рівня 3,478 млн. грн.(2002) до 8,610 млн. грн.(2003), що підвищило структурну
долю з 4,14%(2002) до 9,04% (2003) в валюті пасивів;
-
загальна
доля поточних запозичених ресурсів зменшилася з 67,07% у базовому році(2002) до
50,16 % у звітному році (2003);
У такий спосіб СП ЗАТ з ІІ «КИПАРИС»
продовжує поступово впроваджувати ресурсну політику традиційної переорієнтації
зростаючих торгівельних підприємств з широкомасштабного високо-ризикового комерційного кредитування
(за рахунок управління строками дебіторської та кредиторської заборгованості)
на власний капітал та довгостроковий залучений капітал, застосовуючи механізми
довгострокового банківського кредитування.
2. У структурі активів за звітний
період (2003 рік) виникли наступні істотні зміни:
-
при
загальному зростанні валюти балансу на +13,01 % (з 83,914 млн. грн. до 95,247 млн. грн.), необоротні активи зменшилися
на - 55,82% ( з 29,878 млн. грн. до 13,199 млн. грн.), а оборотні активи зросли на +51,84 % (з 54,035 млн. грн. до 82,047 млн. грн.);
-
доля
необоротних активів в валюті балансу активів у звітному періоді знизилась з
35,62 % (базовий період) до 13,86 %, загальна доля оборотних активів в валюті
балансу, відповідно, зросла з 64,39% (базовий період) до 64,39% до 86,14%;
-
доля
запасів в валюті балансу активів знизилась з 56,29%(базовий період) до 44,39%
(звітний період);
-
доля
дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшилась в валюті балансу
активів з 4,19%(базовий період) до 35,45% при зростанні суми дебіторської
заборгованості в 19,6 рази (з 3,513 млн. грн. до 33,765 млн. грн.);
-
сума грошових
коштів в касі у звітному періоді підвищилася в 3,7 рази та становить 5,5 %
частину в валюті балансу;
Таким чином, проведений аналіз
активів валюти балансу СП ЗАТ з ІІ “КИПАРИС” у 2003 році показує, що після вводу
в дію основних фондів дочірнього підприємства по виробництву телевізорів та
введенню довгострокових інвестицій із необоротних в оборотні фонди, структура
активів значно покращилась.
При
аналізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" (Форма 2), що
обумовлюють зміст і форму Звіту, а також загальні вимоги до розкриття його
статей [26]. Результати вертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові
результати за 2003 рік - 2001 рік(базовий) наведені в табл.Д.2, Д.3, Д10, Д11
Додатку Д.
Результати
ретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності і структури витрат
підприємства за 2003, 2002 роки (звітні періоди) та, відповідно, за 2001
р.(базовий період), дозволяють констатувати наступне:
-
отриманий
доход за реалізовану продукцію підвищився у 2002 році на +8,15 % з рівня
100,543 млн. грн.(за базовий 2001 рік) до 108,702 млн. грн. (за звітний 2002 рік), а у 2003 році ще на + 16,5 % до
рівня 126,641 млн.
грн.;
-
доля
собівартості відносно чистого доходу від реалізації з 96,48 – 98,41% у базовому
році (2001) підвищилася до 98,79 – 99,9% у звітних (2002, 2003) роках, що
свідчить про мінімальний прибуток підприємства від основної діяльності;
-
матеріальні
витрати на придбання товарів для продажу становлять відносно чистого доходу від реалізації долю з 93,32 – 94,74 % у базовому році(2001)
до 88,68 – 93,17 %(2002) і 94,8-96,1%(2003) у звітних роках, тобто ця стаття
витрат займає основну частину в собівартості реалізованої продукції;
-
оскільки
підприємство займається, в основному, перепродажем товарів, то фактична
сплачена сума податку ПДВ до бюджету, як різниця отриманого та сплаченого ПДВ
становить 2,1 – 2,7 % від суми доходу від реалізації, тобто працює механізм
мінімізації сплати податку ПДВ, характерний для чистого перепродажу товарів;
-
акцизний
збір, який підприємство сплачує як прямий імпортер алкогольної продукції,
становить у 2002 –2003 роках рівень 0,2 – 0,25 % від валового доходу
реалізації;
-
дивідендна
доходність акцій підприємства у звітному році знизилася з 1,53% річних(2001 –
базова) до 0,99% річних (2002 – звітна) та до 0,27% річних (2003 рік), що є
явно недостатнім рівнем доходності при номінальній ставці вартості грошей по
обліковій ставці НБУ – (7 - 9) % річних та ставках процентів по депозитах 13 –
17 % річних;
3.1.3 Вплив податків на
фінансово-господарську діяльність СП З ІІ “КИПАРИС”
В табл.В.2 – В.4 Додатку В наведені
результати нарахування та сплати СП “КИПАРИС” податків та зборів за 2002 – 2004
роки у розрізі окремих податків та зборів по бюджетній класифікації.
Рис. 3.1 - Мінімізація сплаченої суми
податку на додану вартість СП “КИПАРИС” за рахунок зближення податкових
зобов'язань та податкового кредиту у 2002 році (за даними щомісячних декларацій
по ПДВ)
На рис. 3.1 наведені результати
аналізу декларацій СП “КИПАРИС” по нарахуванню до сплати непрямих податків – ПДВ
та акцизного збору з імпортування алкогольних напоїв.
Рис. 3.2 - Мінімізація сплаченої суми
податку на додану вартість СП “КИПАРИС” за рахунок зближення податкових
зобов'язань та податкового кредиту у 2003 році (за даними щомісячних декларацій
по ПДВ)
Як показують графіки на рис.3.2 - 3.4
СП “КИПАРИС”:
- у 2003 році вдалося зменшити
фактичну сплату податку ПДВ до бюджету (різницю між податковим зобов'язанням та
податковим кредитом) у 1,7 рази у порівнянні з 2002 роком, тобто в середньому –
1,5% від валового доходу;
- сплата акцизного збору
стабілізувалась на рівні 0,22 –0,26 % від валового доходу
Рис. 3.3 - Динаміка фактичної долі
сплати непрямих податків СП “КИПАРИС” до бюджету від валового доходу при продажу
товарів кінцевим споживачам у 2001 – 2003 роках
Таким чином, загальні втрати СП
“КИПАРИС” на сплату непрямих податків на споживання з ціни товару до бюджету
становлять приблизно 1,7 % від валового доходу, що практично мінімізує вплив
непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового посередника –
СП “КИПАРИС”.
Аналіз графіків рис. 2.5 та таблиць
В.2-В.4 додатку В показує, що як платник податків СП “Кипарис” сплачує основні
податки:
1102 – Податок на прибуток (поза
собівартістю);
1401 – Податок на додану вартість
(поза собівартістю);
130502 – Земельний податок (в
собівартості);
1606 – Збір на розвиток
виноградарства (в собівартості);
Рис. 3.4 - Структура сплачених
податків (без відшкодування ПДВ) СП “Кипарис” у 2002 – 2004 роках
3.2 Бюджетоформуюча
структурна роль прямих та непрямих податків у формуванні доходів Державного
бюджету по України та по Дніпропетровській області
Основні засади бюджетної системи України, її структура,
принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і
міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства
регулюються Бюджетним Кодексом України.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та
місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети
територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами
визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети
районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що
використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального
розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету
України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів
областей та міст Києва і Севастополя.
Доходна частина Державного бюджету України
щорічно формується згідно нормативів Бюджетного Кодексу України по закріпленню
загальнодержавних податків і зборів та щорічного перерозподілу деяких податків
і зборів між Державним та місцевими бюджетами у вигляді процентних норм.
На графіках рис. 3.5 - 3.7 наведені результати статистичної обробки
структури доходної частини Державного бюджету України [4], [5], [6], [33] в частині
структуризації долі прямих та непрямих податків та їх динаміки.
Рис. 3.5 - Структура доходів Державного бюджету України за 2002 рік
Рис. 3.6 - Структура доходів Державного бюджету України за 2003 рік
Рис. 3.7 - Структура доходів Державного бюджету України за 2004 рік
Дослідження, проведені в дипломній роботі, фіксують висновок,
що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль
відіграють податкові надходження від непрямих податків.
Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на
додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в
2002 – 2004 роках становить:
- 2002 рік – 40,83 %;
- 2003 рік – 38,81 %;
- 2004 рік – 45,82 %;
При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури
непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:
- доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004);
- доля внутрішніх акцизів зросла з 4 %(1997) до 9%(2004);
- доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 1%;
- доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до
5%(2004);
- доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до
1%(2004);
Таким чином, структура непрямих податків в Україні має
тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу
споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на
масові групи споживачів
Сумарна доля основних прямих прибуткових податків на доходи
підприємств та громадян поступово знизилась від 22-23% у 2002-2003 роках до 20%
у 2004 році.
Третім основним джерелом доходів Держбюджету є надходження
від державної власності (рента на природні ресурси та дивіденди від участі в
роздержавлених корпораціях) та надходження бюджетних установ, доля якого
зростає від 12% (2002) до 18-19% (2003-2004).
Дніпропетровська область є однією з
найбільших за площею областей України. Вона займає 31,9 тис. кв. км, що складає
5,3 % від території держави.
На Дніпропетровщині проживає 3669,1
тис.чоловік, що складає 7,5 % населення України. За кількістю населення область
займає друге місце в державі (після Донецької), за густотою населення (116 чол.
на 1 кв.км) – третє (після Донецької і Львівської областей).
Таблиця 3.1 - Структура податкових надходжень до зведеного бюджету по
Дніпропетровській області за 2002 – 2004 роки
Найбільші
суми в Дніпропетровській області надходять по податку на прибуток підприємств,
податку з доходів фізичних осіб, ПДВ з вироблених в Україні товарів (без
врахування відшкодування), які в загальній сумі мобілізації складають 78,6
відс.
3.3 Критерії удосконалення
основних бюджетоутворюючих податків з юридичних осіб в проекті Податкового Кодексу
України
3.3.1 Напрямки реформування
податку на додану вартість
Досвід країн із ринковою економікою дає безпосередні підстави
стверджувати, що сучасні податкові системи не є нейтральними щодо забезпечення
структурних змін та інноваційного розвитку національних економік. Податкові
інструменти виступають одним з елементів механізмів економічного стимулювання
інноваційного розвитку та структурних змін.
Менш досліджений вплив конкретно непрямих податків на
структурний та інноваційний розвиток. Здебільшого висловлюється теза про їхню
нейтральність щодо виробництва, в кращому разі визнається їхній опосередкований
вплив на структуру споживчого попиту.
Дослідження з різних аспектів дії ПДВ, дозволяють зробити
висновок, що негативний вплив вказаного податку зумовлений тим, що його
імплантація в податкову систему України була зроблена без належного знання
особливостей його дії та бодай мінімального експертного обґрунтування.
Однією з причин цього стала поспішність у впровадженні ПДВ,
що став застосовуватися в Україні з 1992 року. Відомо, що ряд країн, економіка
яких успішно розвивається, наприклад, США, не використовують ПДВ. Проте менш
відомо, що тривалий час уникали вказаного податку й деякі наші сусіди - країни
Центральної та Східної Європи, що випереджають Україну в ході економічної
трансформації і розглядаються як зразок для наслідування Україною. Це стосується,
зокрема, Чехії та Словенії. В Словенії, зокрема, ПДВ був впроваджений в умовах
економічного піднесення з 1 липня 1999 р. в процесі уніфікації національного
податкового законодавства з вимогами ЄС. Та й Польща впровадила ПДВ не в
перший, а лише на четвертий рік трансформації своєї економіки - у 1993 р., вже
після приборкання інфляції. При цьому у 1993 р. у Польщі ще паралельно діяли як
податок з обороту, що замінювався ПДВ, так і останній. Тобто відповідним службам
країни, воєводств, підприємств була надана можливість протягом 3-4 років
ознайомитися з ПДВ, підготуватися до його впровадження.
Зроблений українськими дослідниками аналіз особливостей дії
ПДВ показує, що факторами, які значно впливають на результативність його дії на
економіку, окрім розміру основної ставки, наявності диференційованих ставок,
системи бух. обліку, є ступінь включення галузей економіки у
зовнішньоекономічні зв’язки, макроекономічна та мікроекономіна стабільність,
монополізація економіки, інвестиційна активність та структура інвестицій,
диференціація галузей економіки за рівнем трудо- та капіталоємні [34].
В залежності від поєднання цих факторів ПДВ може викликати
різний вплив на галузі виробництва. Саме це, очевидно, зумовило розробку та
особливості впровадження цього принципово нового податку у Франції законом №
54404 від 10.04.1954 р. “Про фіскальну реформу” з 1 липня 1954 р. ПДВ замінив
податок на виробництво, який існував раніше. Стандартна ставка нового податку
становила 16,85 %. Окрім того, були спеціальні ставки з величинами від
6 % до 25 %. Потрібно відзначити, що ПДВ незначно змінив
співвідношення між непрямими та прямими податками у бюджеті Франції на користь
прямих податків. Так, частка непрямих податків, яка становила у державному
бюджеті у 1953 р. 66,5 %, у 1959 р. зменшилася до 61,3 %.
Проведення фіскальної реформи було узгоджено з прийняттям
другого чотирирічного плану розвитку економіки Франції, так званого “плану Гірша”,
який був внесений на розгляд парламенту 30 травня 1954 р. Щодо кількісних показників
“плану Гірша” передбачалося забезпечити щорічне зростання промислового
виробництва на 6 %, продукції сільського господарства - на 4 %,
національного доходу - на 5 %, рівня життя - на 5 %. Було визначено
такі цілі плану:
1) Розвиток наукових і технічних досліджень та поширення
досягнень науки і новітніх методів виробництва на всі галузі виробництва;
2) Модернізація промислових підприємств та поєднання зусиль
для поліпшення умов виробництва;
3) Стандартизація та спеціалізація виробництва і вироблення
довгострокової програми підвищення продуктивності праці, зниження витрат
виробництва;
4) Реконверсія застарілих підприємств, розміщення нових
підприємств у відсталих районах та раціональне використання наявних трудових
ресурсів;
5) Модернізація торгівлі взагалі і особливо торгівлі
сільгосппродуктами як в метрополії, так і в заморських територіях.
Головне ж полягало в тому, що уряд Франції проводив активну
інвестиційну політику, спрямовану на структурну перебудову виробництва. Частка
інвестицій до ВВП становила, наприклад, у 1952 р.- 16,8, у 1956 р.
-17,9 %, у 1957 р.- 19,4 %, 1958 р. - 18,7 %. 72 %
загальної суми інвестицій було спрямовано на оновлення основного капіталу. Із
виробничих інвестицій 90 % спрямовувалося на виробництво засобів виробництва.
Із загальної суми інвестицій одна третина була державними, дві третини -
приватними.
Можна стверджувати, що всі основні цілі плану були досягнуті.
Замість очікуваних 25 % ВВП зріс на 28 %, промислове виробництво замість
очікуваних 25-30 % збільшилося на 45 %. Виправдано припустити, що податок
на додану вартість став одним із факторів збільшення доходів державного бюджету
Франції, сприяв зміні структури промислового виробництва Франції в напрямі
зростання частки технічно передових галузей, їхній інтеграції в європейську
економіку.
Враховуючи досвід Франції інші країни поступово переходили до
впровадження ПДВ, ув’язуючи величину стандартної ставки, наявність
диференційованих ставок не лише з загальними умовами господарства, але й з
відмінностями між галузями. Першою після Франції у 1960 р. ПДВ впровадила
Мексика при стандартній ставці 10 %. В Європі у 1967 р. впровадила ПДВ
Данія теж при ставці 10 %. У 1968 р. він був впроваджений у ФРН при
стандартній ставці 10,0 %, у 1969 р. в Швеції – 11 %; у 1973 р. в
Італії - 12 %, у 1989 р. в Швейцарії - 6,5 %, у 1991 р. в Канаді -
7 %, у 1995 р. в Японії при єдиній ставці 3 %. Як бачимо, рівень
стандартних ставок за межами ЄС досить диференційований, в країнах ЄС він
уніфікується. Окрім того, у більшості країн є декілька ставок, що
диференційовані по галузях.
Проте не лише величини ставок відіграли роль в успішному
впровадженні ПДВ. Досвід Франції, як і інших країн ЄС, свідчить, що
впровадження ПДВ давало позитивні наслідки:
- в умовах економічного піднесення;
- в умовах стабільності цін, або
низької інфляції. У Франції в період впровадження ПДВ держава регулювала
30 % цін у приватному секторі та всі ціни на продукцію, вироблену в
державному секторі. При цьому у 1952, 1956, 1957, 1963 рр. уряд переходив до
режиму блокування цін. Лібералізація цін була здійснена лише з весни 1960 р.;
- коли під жорстким контролем
французької держави перебувала фінансово-кредитна система країни;
Негативні ефекти ПДВ, що відчутно проявилися в Україні,
виходячи з вказаного, були зумовлені тим, що ПДВ розцінювався лише як засіб
фіскальної політики без врахування його впливів на інші економічні змінні в
умовах винятково складного господарського механізму. Не випадково деякі
українські дослідники важливим фактором розвитку гіперінфляції розглядали саме
впровадження чинної податкової системи і, зокрема, ПДВ.
Проголошені наміри переходу України до інноваційної моделі
розвитку повинні передбачати активне і цілеспрямоване використання податкової
системи, в тому числі вдосконалення стягнення ПДВ, виходячи з вимог, що
ставляться до сучасної структури економіки.
Відносно норм існуючого Закону України “Про податок на додану
вартість” [7] в проекті Податкового Кодексу [31] пропонуються наступні
принципові новації - ставки податку встановлюються від бази оподаткування у
таких розмірах:
а) 17 процентів, з яких 15 процентів
- для формування доходів бюджету та 2 проценти - для формування бюджету
розвитку;
б) нульова ставка.
Зауважимо, що ставки податку на
додану вартість становлять: у Данії – 25 відсотків, Австрії та Росії – 20,
Бельгії – 19, Франції – 18,6, Великобританії – 17,5 відсотка. Таким чином,
ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом
у проекті Кодексу, також одна з найнижчих у Європі.
3.3.2 Напрямки реформування податку на прибуток
Відносно норм існуючого Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” [1] в проекті Податкового
Кодексу [32] пропонуються наступні принципові відмінності та новації:
1. Зменшено суттєво розмір ставки податку та
податковий період, який
замість кварталу встановлений –річним:
Прибуток платника податку
оподатковується за ставкою 20 процентів до об'єкта оподаткування ( в 2005
рівень податку – 25 %).
Податковий період - звітний
(податковий) рік. Цей період, розпочинається 1 січня поточного року і
закінчується 31 грудня поточного року.
2. Впроваджені міжнародні норми дат
збільшення валових доходів та валових витрат, при цьому валові доходи
враховуються за методом нарахування, а валові витрати тільки за період
врахування отриманих валових доходів:
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
З метою забезпечення наповнення
доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування
податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх
сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна
стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг
цього процесу.
Взаємовідносини між органами державної
податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі
налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність
останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби
ґрунтується на таких принципах:
- неупереджене ставлення до платників
податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;
- максимальна автоматизація процесів
адміністрування податків;
- орієнтація податкового аудиту на
“ризикових” платників податків;
- застосування адекватних заходів до
суб’єктів господарювання (далі – СГ) і, що ухиляються від сплати податків.
Для забезпечення зазначеного органам
державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. При
розподілі платників податків з 2005 року за категоріями уваги використовується
система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що
складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур,
методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати
податків СГ.
За податковою поведінкою з 2005 року
розрізняють такі категорії уваги:
Категорія 1 (“зелений
коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не
порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.
Категорія 2 (“жовтий
коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно,
оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно
сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад,
здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка
належить до “ризикових” галузей тощо).
Категорія 3 (“помаранчевий
коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині
податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.
Категорія 4 (“червоний
коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно,
оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.
Зміни в податковій структурі України, що відбувалися протягом
1992 -1999 рр., були, якщо не досить істотними, то відчутними. В цілому можна
відокремити три періоди 1992 - 1993 рр., 1994 - 1996 рр., і період починаючи з
1996 року. Два перших роки переважання непрямого оподаткування над прямим було
очевидним у 1992 році - 54,8% проти 43,8% і в 1993 році - 53,7% проти 45%. У
наступні три роки ситуація змінилась у 1994р частка прямих податків сягнула
52,8% (проти 45,2% - непрямих.), у 1995 році відповідно, 55,5% (проти 41,7% -
непрямих) і в 1996 році - 52,5% (проти 42,7% - непрямих). З 1996 року, хоча й
збереглося переважання прямих податків, воно було вже незначним - 47,3% проти
44,1%. У 1998 році зменшилась питома вага і прямих (46,3%) і непрямих (40,7%) податків
за рахунок долі неподаткових надходжень в результаті активізації процесів
стратегічної приватизації державної власності.
Дослідження, проведені в дипломній роботі, фіксують висновок,
що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль
відіграють податкові надходження від непрямих податків.
Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на
додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в
2002 – 2004 роках становить:
- 2002 рік – 40,83 %;
- 2003 рік – 38,81 %;
- 2004 рік – 45,82 %;
При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури
непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:
- доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004);
- доля внутрішніх акцизів зросла з 4 %(1997) до 9%(2004);
- доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 1%;
- доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до
5%(2004);
- доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до
1%(2004);
Таким чином, структура непрямих податків в Україні має
тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу
споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на
масові групи споживачів
Сумарна доля основних прямих прибуткових податків на доходи
підприємств та громадян поступово знизилась від 22-23% у 2002-2003 роках до 20%
у 2004 році.
Третім основним джерелом доходів Держбюджету є надходження
від державної власності(рента на природні ресурси та дивіденди від участі в
роздержавлених корпораціях) та надходження бюджетних установ, доля якого
зростає від 12%(2002) до 18-19%(2003-2004).
Враховуючи прийняті законодавчі акти про зниження ставки
прямого податку на прибуток з 30% до 25% та прийняття єдиної зниженої ставки на
прибуткове оподаткування доходів фізичних осіб 13%, природнім є вето у 2004
році на прийняте законодавче рішення про зниження ставки непрямого податку ПДВ
з 20% до 17 – 15 % (нижня границя рівня ПДВ в Європейському Союзі) до прийняття
законів про введення додаткового прямого оподаткування майнових прав на
власність (нерухомість, грошові вклади та інше).
Страницы: 1, 2, 3, 4
|