|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спеціальні санкції, що застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення ними законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності, установлені ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959. За порушення сьогодення або зв'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції: - накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності своїх обов'язків згідно із сьогоденням або зв'язаним з ним законом України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України або рішеннями судових органів України; - застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень дійсного Закону щодо зазначених у ньому положень, що установлюють визначені заборони, обмеження або режиму здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави; - тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення дійсного Закону або зв'язаних з ним законів України, проведення дій, що можуть нашкодити інтересам національної економічної безпеки. Спеціальні санкції можуть застосовуватися як до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, так і до іноземних суб'єктів господарської діяльності. Однак на практиці фактично застосовуються дві з них – індивідуальний режим ліцензування і тимчасова зупинка зовнішньоекономічної діяльності, хоча до спеціальних санкцій відноситься ще і така санкція, як накладення штрафів. На сьогоднішній день у законах України не передбачені конкретні випадки застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності штрафів як спеціальної санкції. Тому на практиці ця спеціальна санкція практично не застосовується, як така.
1.4. Укрексімбанк у системі банків України. Для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності в Україні значне місце приділяється Державному Експортно-Імпортному банку. Державний експортно-імпортний банк України заснований 3 січня 1992 року у відповідність з Указом Президента України "Про створення Державного експортно-імпортного банку України" від 3.01.1992 р. Державний експортно-імпортний банк України створений на базі Банку для зовнішньої торгівлі СРСР (Внешторгбанк) - комерційної кредитної установи, що здійснював кредитування зовнішньої торгівлі СРСР, валютні операції, розрахунки по експорту й імпорту товарів і наданню послуг, що почали свою діяльність ще в 1924 році на базі перетвореного Російського комерційного банку. Внешторгбанк СРСР протягом тривалого часу залишався єдиним акціонерним товариством на території СРСР. Внешторгбанк СРСР діяв на підставі статуту і до складу його акціонерів входили: - Держбанк СРСР - Міністерство фінансів СРСР - Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР - Комітет Ради Міністрів СРСР по зовнішньоекономічних зв'язках - Ингосстрах СРСР - Міністерство морського флоту СРСР - Стройбанк СРСР Зовнішньоторговельні організації: - "Експортліс" - "Союзпромекспорт" - "Техпромімпорт" - "Союзпушнина" і ін. Банк заснований для організації банківського обслуговування українських і іноземних юридичних і фізичних осіб, проведення міжнародних і внутрішніх розрахунків, кредитування експортно-імпортних операцій, обслуговування державного зовнішнього боргу України й інших операцій відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, завдяки специфіці своєї діяльності (обслуговування зовнішньої торгівлі), Внешторгбанк СРСР був однією з найбільш наближених до західних стандартів комерційною структурою. Внешторгбанк СРСР за станом на 1 січня 1969 року мав близько 1200 банків-кореспондентів у більш ніж 90 країнах світу. Акціонерний капітал на 1.01.1969 склав 300 млн.руб., валюта балансу - 6,308 млн.руб. На 1.01.1969 року кредитний портфель Внешторгбанка СРСР склав 4.815 млн.руб.; притягнуті кошти – 4.625 млн. руб. Чистий прибуток Внешторгбанка СРСР у 1968 році склав 29,9 млн.руб. З вищенаведених фактів видно, Укрексімбанк створювався на дуже солідній базі, більш того, у тільки утвореної державі Україна, що орієнтується на розширення зовнішньоторговельних зв'язків, Укрексімбанк, як своєрідний спадкоємець Внешторгбанка виявився єдиним банком, що знали за межами України, і з яким працювали західні банки. Укрексімбанку дісталася в "спадщину" і багата клієнтура, що експортує, від Внешторгбанка. Тому закономірними можна вважати результати перших років роботи банку в Україні: у 1992-1994 роках активи банку виросли приблизно в 9 разів, фонди - у 11 разів, балансовий прибуток - у 12 разів. До кінця 1994 року Укрексімбанк мав 22 філії в найбільших обласних і промислових центрах України, а число кореспондентів дорівнювало 300 у 70 країнах світу. У 1996 р. банк продовжував удосконалення своєї кореспондентської мережі, що було викликано необхідністю поліпшення і прискорення процесу проведення розрахунків. Установлено кореспондентські відносини більш ніж з 345 банками світу. Міжнародні розрахунки банк проводив через 51 рахунок «Ностро» у вільно конвертованих валютах, відкритих у ведучих західних банках, а також через 6 рахунків у російських і білоруських карбованцях з використанням системи S.W.I.F.T. У 1996 р. велика увага була приділена роботі з відкриття і ведення рахунків у вільно й обмежено конвертованих валютах для банків України і країн СНД. У результаті проведеної роботи загальна кількість банків-кореспондентів по рахунках «Лоро» зросло до 19, а кількість відкритих ними рахунків до 90. Широка кореспондентська мережа забезпечує Укрексімбанку гнучкість при здійсненні платежів як на Україні, так і за її межами, дозволяє проводити їх оперативно з використанням усіх форм розрахункових операцій - акредитивів, інкасо, переказів. Збільшилася кількість звертань банків країн ближнього і далекого зарубіжжя з проханням відкрити рахунки в національній валюті України. Існуюча мережа банків-кореспондентів дозволяє банку в найкоротший термін і з найбільшою ефективністю здійснювати банківські операції не тільки з традиційними регіонами співробітництва - країнами Східної Європи, країнами СНД, але і з країнами Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Південної Америки. Торгові зв'язки клієнтів Укрексімбанку з банками світу представлені на малюнку 1.1.
Мал. 1.1. Торгові зв'язки клієнтів Укрексімбанку зі світом. Банк у своїй діяльності керується Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами України, нормативними актами НБУ і власним статутом. Банк є юридичною особою, має самостійний баланс, здійснює свою діяльність на комерційній основі. Банк здійснює операції на території України і за кордоном у відповідності з цілями своєї діяльності і Статутом . Банк відповідає за своїми обов'язками, що належать йому майном, на яке, відповідно до законодавства України, може бути спрямоване стягнення . Банк, є державним, однак не відповідає по зобов'язаннях держави, також, як і держава Україна не відповідає по зобов'язаннях банку, за винятком окремо обумовлених випадків. Банк може відкривати філії і представництва, як на території України, так і за кордоном, і наділяти їх правами в рамках положень Статуту. Власні кошти банку складаються зі статутного і резервного фондів, основних фондів, амортизаційного фонду й інших фондів, створюваних за рахунок прибутку банку. Положення про порядок формування і використання фондів затверджується правлінням Укрексімбанку. Гривневий еквівалент статутного фонду банку на 01.01.1999 р. склав 107,3 млн. грн., а на 01.01.2000 р. – 107,35 млн. грн. В даний час це один з найбільших статутних фондів серед зареєстрованих в Україні комерційних банків. Так, наприклад, найближчими конкурентами по величині статутного фонду за станом на 01.01.2000 р. є: АКБ "Промінвестбанк" України – 200,18 млн. грн., «Ощадний банк» - 158,00 млн. грн., КБ "Приватбанк" – 140,00 млн. грн., АПБ "Україна" – 70, 34 млн. грн., АППБ «Аваль» – 63,00 млн. грн. На 01.01.2000 р. капітал банку (власні засоби) склав 139,08 млн. грн., доходи – 218,20 млн. грн. (9 місце серед банків України), витрати – 189,73 млн. грн. (10 місце). Банк створює резервний фонд для забезпечення зобов'язань банку і покриття можливих збитків по своїх операціях у розмірі 25 % статутного фонду. Щорічні відрахування в резервний фонд складають не менш 5 % від суми чистого прибутку банку. Основні фонди складаються з приналежних банку будинків, споруджень, устаткування й іншого майна, що відноситься до основних фондів. Амортизаційний фонд створюється і використовується відповідно до законодавства України. Інші фонди формуються за рішенням Правління Банку. Банк здійснює операції відповідно до отриманої ліцензії НБУ. 23.06.1998 року Державний експортно-імпортний банк України одержав нову Генеральну ліцензію НБУ, на здійснення операцій, що включає наступні пункти: 1-6, 8-23, 26-30. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
№ операції
|
Назва операції |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
Касове обслуговування клієнтів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
Перевезення грошово-валютних цінностей і інкасація коштів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 |
Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
Ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
Здійснення операцій по касовому виконанню державного бюджету України, у тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів і рахунків державних позабюджетних фондів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 |
Здійснення операцій по касовому виконанню місцевого бюджету, у тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів і рахунків місцевих позабюджетних фондів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 |
Видача й одержання кредитів на міжбанківському ринку |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 |
Кредитування юридичних і фізичних осіб, фінансовий лізинг |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 |
Факторинг |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 |
Вкладення засобів у статутні фонди інших юридичних осіб |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 |
Залучення депозитів юридичних осіб |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 |
Залучення депозитів фізичних осіб |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 |
Емісія цінних паперів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 |
Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 |
Неторгові операції з валютними цінностями |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 |
Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 |
Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 |
Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті і здійснення операцій по них |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 |
Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті і здійснення операцій по них |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 |
Залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Продовження. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 |
Залучення і розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23 |
Валютні операції на міжнародних ринках |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
24 |
Операції з банківськими металами на валютному ринку України |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
25 |
Операції з банківськими металами на міжнародних ринках |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
26 |
Фінансування капітальних вкладень з доручення власників або розпорядників інвестуємих засобів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
27 |
Видача поручительств, гарантій і інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їхнє виконання в грошовій формі |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28 |
Покупка, продаж цінних паперів і операції з ними |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
29 |
Управління коштами і цінними паперами з доручення клієнтів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
30 |
Покупка, продаж державних цінних паперів і операції з ними |
Таким чином, Укрексімбанк у даний час має право на здійснення самого широкого кола операцій. Але, що ще важливіше, банк не тільки має право, але і має необхідний фінансовий і кадровий потенціал для здійснення самого широкого кола операцій і надання спектра послуг.
Правління Банку організовує і здійснює управління діяльністю Банку і несе відповідальність за виконання його статутних цілей.
Правління складається з Глави Правління, призначуваного на посаду Президентом України, першого заступника Глави Правління, заступників Глави й інших членів Правління, призначуваних Главою Правління.
У систему Укрексімбанку входить Головний банк, 27 балансових установ і 22 безбалансових відділення, що розташовані майже у всіх регіонах України.
Відділення має право вести переговори з питань, що входять у його компетенцію з українськими й іноземними організаціями, фірмами, і представниками, а також з українськими й іноземними громадянами.
Відділення приступає до здійснення своєї діяльності після рішення Правління Банку і його реєстрації в НБУ. Діяльність відділення припиняється за рішенням Банку й в інших випадках, передбачених чинним законодавством, а також у випадку збиткової діяльності відділення Правління Банку може прийняти рішення про припинення діяльності відділення.
Одеське відділення Внешторгбанка СРСР почав свою роботу 18 лютого 1974 року. Завдяки своєму місцеві розташування (один з найбільших морських портів СРСР із величезним вантажообігом), одеське відділення Внешторгбанка СРСР, незабаром стало одним з найбільших і прибуткових у всій системі Внешторгбанка. З утворенням Укрексімбанку, одеське відділення згодом утратило той ступінь самостійності, якою воно володіло в часи Внешторгбанка . Це пояснюється відсутністю прямих кореспондентських відносин з іноземними банками - усі проходить через Головний банк.
Але і в даний час відділення Укрексімбанку в м. Одесі залишається одним з найбільших і найбільш прибуткових у системі. На сьогоднішній день у банку обслуговується близько 1000 клієнтів - юридичних осіб, з них більш 500 – активно працюючі підприємства й організації.
Таким чином, Укрексімбанк є одним із самих могутніх і одним з найбільш перспективних банків України, що здійснює повний спектр банківських послуг, завоював репутацію надійного ділового партнера, як на Україні, так і за її межами. З ним підтримують відносини багато великих банків світу, а також міжнародні фінансові установи.
Широке визнання міжнародними фінансовими колами професійних підходів у діяльності Укрексімбанку сприяло активному залученню іноземних кредитних ресурсів в економіку України.
Загальна мрія всієї діяльності банку полягає у виведенні на ринок сучасних, якісних, орієнтовані на пріоритетних клієнтів банківських продуктів і послуг, досягненні постійних конкурентних переваг.
Необхідно акцентувати увагу на подальше акціонування Укрексімбанку.
Розділ 2. Міжнародні розрахунки їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в Укрексімбанку.
2.1. Характеристика міжнародних розрахунків по експортно-імпортним операціях.
Значне місце в процесі створення реальних ринкових умов господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізму проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Форми зовнішньоторговельних розрахунків, що вироблені міжнародною практикою, є свого роду захисними засобами від валютних ризиків і розділяються між собою по механізму, ступеню гарантованості і форми участі в розрахунках банків.
Цивільно-правове регулювання цих розрахунків ґрунтується на правових нормах як національного законодавства (Указ Президента України “Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності” № 556/94 від 04.10.1994р. Інструкція НБУ “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”), так і міжнародного, до яких відносять Уніфіковані норми, створювані в порядку міжнародно-договірної уніфікації права або шляхом розробки і кодификації міжнародних порядків. До них відносяться видання Міжнародної Торговельної Палати, а саме «Уніфіковані правила по інкасо» і «Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів». Ці правила широко поширилися в діловій практиці завдяки уніфікації банківських і договірних стандартів, що сприяють полегшенню світової торгівлі.
Основними формами міжнародних розрахунків є акредитив, інкасо і банківський переказ.
Найбільша питома вага серед використовуваних форм розрахунків займає банківський переказ. Структура операцій по експорту й імпорту приведена в таблицях 2.1. і 2.2.
Таблиця 2.1.
Структура міжнародних розрахунків по експортних операціях
організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000р.
(шт., %)
Показники
1998 рік
1999 рік
2000 рік
Кіл.
Пт. вага
Кіл.
Пт. вага
Кіл.
Пт. вага
Експорт усього,
у тому числі:
7926
100,00
6426
100
5911
100
Акредитиви
45
0,57
25
0,39
11
0,19
Інкасо
1
0,01
1
0,01
-
-
Переказ
7880
99,42
6400
99,60
5900
99,81
Виходячи з даної таблиці 2.1. можна зробити висновок, що при загальній тенденції зниження кількості міжнародних розрахунків по експортних операціях організацій, найбільша питома вага за 1998-2000 р. приходиться на розрахунки у формі банківського переказу.
Таблиця 2.2.
Структура міжнародних розрахунків по імпортним операціях
організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000 р.
(шт., %)
Показники
1998 рік
1999 рік
2000 рік
Кіл
Пт. вага
Кіл
Пт. вага
Кіл
Пт. вага
Імпорт усього,
у тому числі:
5517
100,00
3614
100
3489
100
Акредитиви
12
0,22
12
0,33
27
0,77
Інкасо
5
0,09
2
0,06
2
0,06
Перекази
5500
99,69
3600
99,61
3460
99,17
За даними таблиці 2.2. видно, що в загальному обсязі міжнародних розрахунків по імпортним операціях організацій значне місце приділяється банківському переказу, однак спостерігається тенденція збільшення акредитивної форми розрахунків.
При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.
Отже, у даний час найбільш розповсюдженою і дешевою формою міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок платника іноземному одержувачу (бенефіціару).
Розрізняють два види банківського переказу:
- авансовий платіж;
- по факту відвантаження товару.
Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту.
Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).
Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро рахунки - тільки іноземною мовою .
Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.
Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є документарний акредитив. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів» розглядають акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто, це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих дій.