Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини

При обробці опросника підраховується кількість збіглися з «ключовими» відповідей випробуваного.

Обробка даних.

Отримані результати відповідей зіставляються з «ключем». За відповідь, що відповідає ключу, привласнюється 1 бал, за невідповідний ключу - 0 балів. Отримані бали підсумуються.

Ключ.

1. Шкала психотизма:

відповіді «ні» («-«): № 2, 6, 9,11, 19, 39, 43, 59, 63, 67, 78, 100;

відповіді «так» ( « + «): № 14, 23, 27, 31, 35, 47, 51, 55, 71, 85, 88, 93, 97;

2. Шкала экстраверсии - интроверсии: відповіді «ні» ( «- «): № 22, 30, 46, 84;відповіді «так « ( «+»): № 1, 3, 10, 15, 18, 26, 34, 38, 42, 50, 54, 58, 62, 66, 70, 74, 77, 81, 90, 92, 96;

3. Шкала нейротизма:

відповіді «так « ( «+ «): № 3, 7, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60, 64, 68, 72, 75, 79, 83, 86, 89, 94, 98;

4. Шкала щирості:

відповіді « днет» («-»): № 4, 8, 17, 25, 29, 41.45, 49, 53, 57, 65, 69, 76, 80, 82, 91, 95;

відповіді «так» («+»): № 13, 21, 33, 37, 61, 73, 87, 99.

Інтерпретація даних:

Методика містить 4 шкали: экстраверсии - интроверсии, нейротизма, психотизма й шкалу щирості (відносини до обстеження).

Айзенк розглядав структуру особистості, що як складає із трьох факторів.

1) Интроверсия - экстраверсия

Экстраверт - товариський, індивід звернений у поза, широке коло знайомств, необхідність у контактах. Діє під впливом моменту, імпульсивний, запальний,. Він безтурботний, оптимістичний, добродушний, весел. Віддає перевагу руху й дія має тенденцію до агресивності. Почуття й емоції не мають строгого контролю, схильний до ризикованих учинків. На нього не завжди можна покластися.

Інтроверт - спокійний, соромливий, интроективный людина, схильний до самоаналізу. Стримано й віддалений від усіх, крім близьких друзів. Планує й обмірковує свої дії заздалегідь, не довіряє раптовим спонуканням, серйозно ставиться до прийняття рішень, любить у всьому порядок. Контролює свої почуття, його нелегко вивести із себе. Має песимістичність, високо цінує моральні норми.

2) Нейротизм - емоційна стійкість. Характеризує емоційну стійкість або нестійкість (емоційна стабільність або нестабільність). Емоційна стійкість - чорта, що виражає збереження поводження, ситуативний цілеспрямованості у звичайних і стресових ситуаціях. Характеризується зрілістю, відмінною адаптацією, відсутністю великої напруженості, занепокоєння, а також схильністю до лідерства, товариськості. Нейротизм виражається в надзвичайній нервовості, нестійкості, поганій адаптації, схильності до швидкої зміни настроїв (лабільності), почутті винності й занепокоєння, депресивних реакціях, рассеяности уваги, нестійкості в стресових ситуаціях. Нейротизму відповідає емоційність, імпульсивність; нерівність у контактах з людьми, мінливість інтересів, непевність у собі, виражена чутливість, вразливість, схильність до дратівливості. Нейротическая особистість характеризується неадекватно сильними реакціями стосовно зухвалих їхніх стимулів. В осіб з високими показниками по шкалі нейротизма в несприятливих стресових ситуаціях може розвитися невроз.

3) Психотизм. Ця шкала говорить про схильності до асоціального поводження, вычурности, неадекватності емоційних реакцій, високої конфликтности, неконтактності, эгоцентричности, егоїстичності, байдужості.

Згідно Айзенку, високі показники по экстроверсии й нейротизму відповідають психіатричному діагнозу істерії, а високі показники по интроверсии й нейротизму - стані тривоги або реактивної депресії.

Нейротизм і психотизм у випадку виразності цих показників розуміються в якості « схильності » до відповідних видів патології.

Високі оцінки по шкалі экстраверсия - интроверсия відповідають экстравертированному типу, низькі - интровертированному.

Середні показники по шкалі экстра - интроверсии: 7 - 15 балів.

Середні показники по шкалі нейротизма: 8 - 16.

Середні показники по шкалі психотизма: 5 - 12.

Якщо по шкалі щирості кількість балів перевищує 10, то результати обстеження вважаються недостовірними й випробуваному варто відповідати на питання більш відверто.

Використовуючи даного обстеження по шкалах экстра - интроверсии й нейротизма можна вивести показники темпераменту особистості по класифікації Павлова, що описав чотири классичкских типи: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік.

На графіку (Додаток А) можна побачити, як співвідносяться типи темпераменту зі шкалами опросника. Там же наведена коротка характеристика кожного типу темпераменту.

Як правило, варто говорити опреобладании тих або інших рис темпераменту, оскільки в житті в чистому виді вони зустрічаються рідко. Для зручності в роботі з опросником можна використати бланк відповідей для випробуваних (таблиця 2.1) і ключ для підрахунку результатів (таблиця 2.2) (Додаток Б).

5) Проективна методика «Неіснуюча тварина».

Метод дослідження побудований на теорії психомоторного зв'язку. Для реєстрації стану психіки використається дослідження стану моторики (у часности, моторики правої руки, що малює домінантної), зафіксоване у вигляді графічного сліду руху (малюнка).

Відповідно до навчання И.М.Сєченова, усяке подання виникаюче в психіці, будь-яка тенденція, пов'язана з ним, закінчується рухом. Так, наприклад, образи й думки (подання), що викликають страх, викликають у групах ножної мускулатури й м'язах рук напруга, що виявляється необхідним у випадку відповіді на страх втечею, або захистом за допомогою рук (ударити, заслониться). Тенденція руху має напрямок у просторі: видалення, наближення, притягання до себе, нахил, випрямлення, підйом, падіння й т.д. При виконанні малюнка лист паперу (або полотно картини) являє собою модель простору й, крім стану м'язів, фіксує відношення до простору, тобто виниклу тенденцію.

Простір у свою чергу пов'язане з емоційним фарбуванням переживання й тимчасовим періодом (сьогоденням, майбутнім, минулим), а також з дійсністю й ідеально розумовим планом роботи психіки. Простір розташоване позаду й ліворуч від суб'єкта, пов'язане з минулим і бездіяльністю (відсутністю активного зв'язку між думкою - поданням, плануванням і його здійсненням); права сторона, простір спереду й угорі пов'язані з періодом майбутнього й дієвістю; права (відповідно домінантної правої руки) і верх - з позитивно пофарбованими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дії.

Інструкція: придумайте й намалюйте неіснуюча тварина й назвіть його неіснуючим ім'ям.

Крім загальних закономірностей психомоторного зв'язку й відносини до простору при тлумаченні матеріалу тесту використаються теоретичні положення оперирования символами й символічними геометричними элиментами й фігурами.

По характері тест ставиться до числа проективних. Статистичній перевірці або стандартизації не піддавався, тому аналізуючи аналізується подібно вільному малюнку; результат аналізу може бути представлений в описових формах.

По складу даних тест - ориентировачный, як єдиний метод дослідження використаний бути не може, він вимагає об'єднання з іншими методами або тестами, тобто використання як батарейний інструмент дослідження.

Для роботи найкраще брати білий або злегка кремовий, неглянсовий лист паперу; олівець - середньої м'якості; ручкою й фломастером малювати не можна.

Окрім методів, перелічених раніше, у своїй роботі, мі використовували ще й метод групової роботи з елементами тренінга, вікової регресії, арттерапії, психодрами сублічностей та інше. Детальніше це буде розглянуто в складеній нами програмі зайняти з підлітками.

2.2 Підготовча робота психолога з вивчення розвитку особистості дитини віком 14-15 в освітній організації

Практична частина роботи була проведена на базі загальноосвітньої школи №73, м.Кривого Рогу. В ній брали участь 42 підлітка із 2-х 10 класів. Діти були поділені на дві групи: єксперементальну та контрольну. Кожна група була кількістю по 10 чоловік, переважно в групах були дівчата. Нам вдалося розподілити дітей таким чином, що в кожній групі було 10 хлопців та 11 дівчат. Загальна кількість по полу: 20 хлопців, 22 дівчини. Вік усіх дітей - 15 років. Рівень інтелекту середній та вище середнього. (Дані стосовно інтелекту були отримані у психолога школи).

Перед началом досліду, з учнями обох груп, була проведена бесіда, на якій підліткам було запропоновано взяти участь у цікавому експерименті, за власним бажанням. Ми пояснили дітям, що взявши участь в експерименті вони зможуть більш повніше та чіткіше зрозуміти себе, свої потреби та бажання, а за допомого психолога, який буде з ними працювати вони зможуть вирішити свої особисті та особистісні проблеми, познайомляться з новими (для підліткив) формами соціальної поведінки, навчаться бути більш стриманими, врівноваженими, за неохідністю попрацюють з власною самооцінкою, та агресією. Діти дали згоду. Важче за все, було поділити дітей на дві групи, тому, що всі мали бажання брати участь в експерименті. Поміркувавши, ми пішли з дітьми на компроміс: діти які будуть в контрольній групі, обов'язково приймуть участь в цій же програмі, але після завершення експерименту. Ми їм пояснили, що коли вони відмовляться бути у контрольній групі, то ми не зможемо отримати тих даних, які є дуже важливими, а без цих даних не буде змоги зрозуміти наскільки дієвою для розвитку особистості підлітків є наша робота. Під час бесіди, психологами, була озвучена дуже важлива вимога: ті діти, які погодилися з нами працювати, повинні відвідувати всі заняття, окрім хвороби, або інших дуже важливих випадків.

Після бесіди з дітьми була проведена бесіда з вчителями та батьками. Психологі розповіли дорослим про мету, задачі та суть експерименту, ознайомили з тією користю, яку будуть мати діти приймаючі участь у нашій програмі. У кінці зустрічі, батьки дали письмову згоду на участь дітей у експерименті. Ітак, на першому єтапі ми провели : - відбір дітей,

- поділили дітей на контрольну та еспериментальну групи;

- провели роз'яснювальні бесіди з дітьми та батьками;

- отримали письмову згоду батьків, на участь їх дітей в нащій роботі (батьки є законими представниками інтересів неповнолітніх, тому без їх дозволу, згідно з існуючим законодавством, ми не можемо проводити з підлітками будь - яку роботу).

Таким чином на підготовчому етапі ми мали 42 дітини - 20 хлопців та 22 дівчини, віком 15 років. Для цих підлітків, після первинного тестування та бесід, нами була складена програма яку ми назвали «Сходи особистісного зростання». Програма розрахована на 20 учбових годин. По домовленості з адміністрацією, дітьми та батьками, заняття проходили по 2 години, кожної суботи протягом 10 тижднів.

2.3 Вивчення особливостей розвитку особистості дитини віком 14-15 в освітній організації (констатуючий експеримент)

В експерементальній групі брали участь: 1. Соколовська Надія, 2. Алфьоров Віктор, 3. Токар Наталя, 4. Прибилович Анатолій, 5. Дулова Юлія, 6. Гонтар Дмитро, 7. Ухов Микола, 8. Дядіна Катерина, 9. Ляліна Марина, 10. Казан Олена, 11. Кабан Ігор, 12. Петров Іван, 13. Чорний Сергій, 14. Мусатін Віталій, 15.Ільін Віктор, Баранюк Олена, 16. Ліпченко Ірина, 17. Петрікевіч Марина, 18. Лєбєдева Інна, 19.Фісенко Ніна, 20. Алая Аліна, 22. Конь Катерина.

Діти які були в контрольній групі: 1. Молокова Світлана, 2. Курочкін Ігор, 3. Давидова Олена, 4. Макаров Віктор, 5. Боровков Артем, 6. Назаров Сергій, 7. Кваша Наталя, 8. Сіра Наталя, 9. Петрова Ольга, 10. Бузук Оксана, 11. Герд Олег, 12. Погорелий Володимир, 13. Кіт Петро, 14. Топор Микола, 15. Каплій Костя, 16. Внуков Павло, 17. Білокінь Олена, 18. Барабаш Ілона, 19. Григорова Ліна, 20. Дудка Аня, 21. Кузя Лана.

2.3.1 Зведена таблиця результатів тестування (тест Спілберга - Ханіна) рівня тривожності в експерементальній та контрольній групах

2.3.2 Зведена таблиця результатів тестування (тест Баса - Дарки) рівня агресії

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8