Емоційний розвиток дитини раннього віку

Окрім корекційних занять в групах були проведені групові консультації для батьків та вихователів на теми: “Емоцій та їх вплив на психічний розвиток дитини”, “Негативна поведінка і глечик наших емоцій”, “У чому мудрість батьківської любові? ” (Додатки К, Л, М).

Отже, можна узагальнити, що проведення розвиваючо-корекційної роботи з дітьми, вихователями та батьками, було повністю спрямоване на покращення емоційного та загального психічного стану дітей у групі, а також попередження негативних проявів у взаємодії дітей між собою та дорослими, для чого були проведені групові та індивідуальні заняття з дітьми, спрямовані на розвиток їхньої емоційної сфери, оволодіння навичками спілкування один з одним, виявлення та розуміння власних емоцій, а також емоцій інших людей. Всі ці, отриманні в ході нашої програми, знання певною мірою допомогли дітям і дорослим впоратись з їх проблемами. І вихователі, і батьки зауважили про очевидні зміни у поведінці дітей в групі і налагодження більш теплої та позитивної атмосфери. Звичайно протягом одного місяця неможливо вирішити всі наявні проблеми, але за результатами нашої роботи можна припустити, що у разі спрямування виховання дітей раннього віку, не лише на розвиток розумових здібностей, але, і в більшій мірі, на розвиток їх емоційної сфери, у майбутньому можна буде уникнути багатьох проблем. Бо саме у ранньому віці емоційна сфера є як найбільш вразливою, так і найбільш сенситивною для свого розвитку, про що свідчить легкість та швидкість змін, які сталися під час нашого експерименту.

3.2 Результати контрольного дослідження

Після проведення розвиваючо-корекційної програми, яка проводилась протягом місяця було проведено контрольне діагностування за допомогою методу спостереження, бесід з батьками та вихователями, а також методики “Паровозик” та “Кольорова соціометрія”.

За результатами контрольного дослідження, очевидні під час спостереження позитивні зміни в експериментальній групі, цілком підтвердились (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Порівняльна характеристика психологічного клімату в групах за результатами методики Паровозик”

Як видно з таблиці, за проведеними методиками у контрольній групі з 17 дітей, 10 (59%) виявили позитивний психічний стан, 5 (29%) негативний психічний стан низького ступеню та 2 (12%) негативний психічний стан середнього ступеню.

У експериментальній групі 15 (88%) дітей виявили позитивний психічний стан, 2 (12%) негативний психічний стан низького ступеню. При цьому лише один хлопчик (Діма Л) з тих хто пройшов корекційну програму.

З цього приводу слід зауважити, що з батьками була проведена консультативна робота, але мати хлопчика, не зважила на зауваження психолога та вихователя, про те, що не слід сварити чужих дітей кожного разу, як її син скаржить, що його ображали, а також, що не можна робити зауваження вихователеві в присутності дітей

Інша дитина, яка виявила негативний психічний стан низького ступеню (Аліна Т) корекційну програму не проходила, бо до цього виявила стійкий позитивний емоційний стан.

Під час бесіди з батьками було встановлено, що до них у гості приїхала бабуся (свекров), яка дуже любить свою онучку і постійно її балує, при цьому підриваючи авторитет матері. Дівчинка зовсім перестала слухатись, не хоче себе обслуговувати (одягатись, їсти, ходити ногами), відмовляється ходити до дитсадка, з будь-якого приводу влаштовує істерики. До того ж татусь забаганкам доньки потакає, носить її на руках, годує, відмовляючи, що це краще ніж слухати її істерики. .

Батькам були надані практичні рекомендації. В садочку дівчинка поводиться цілком нормально, лише іноді вихователь скаржиться на поганий апетит та денний сон, що цілком пояснюється її збудженим емоційним станом, який спричинений відсутністю домовленості між дорослими, які приймають участь у її вихованні.

Отже, за загальними показниками (Таблиці 3.1) загальний психологічний клімат у експериментальній групі після проведення корекційної роботи з дітьми, які виявили негативний психічний стан, складає 76,4%, що свідчить про покращення показників, отриманих під час діагностичного експерименту у даній групі, на 105,4%.

При цьому у контрольній групі загальний психологічний клімат покращився лише на 11,8%, що може свідчити про підвищення рівня адаптованості дітей до дитячого садка.

Узагальнюючи наведені результати можна сказати, що проведена розвиваючо-корекційна програма мала суттєвий вплив на емоційний стан досліджуваних, значно підвищила їх рівень емоційного розвитку, що сприяло усуненню певних негативних проявів у поведінці дітей, розвитку емпатії та доброзичливих стосунків між ними. Також наша програма допомогла не лише дітям, але і дорослим, які їх оточують. Вони отримали змогу краще зрозуміти малюків, навчались продуктивно спілкуватись з ними, зважати на їхні потреби та прислухатись до їх почуттів.

Висновок до 3 розділу

У третьому розділі роботи наведений опис розробленої та проведеної корекційно-розвиваючої програми, яка була спрямована на розвиток емоційної сфери дітей та попередження негативних проявів у взаємодії з однолітками та дорослими.

Отримані результати свідчать про суттєвий вплив проведеної роботи на загальний психологічний клімат в групі, а також на індивідуальний емоційний та психічний розвиток дітей.

В ході застосування розвиваючо-корекційної програми ми виявили певну залежність рівня психічного розвитку та її емоційного стану від характеру взаємовідносин у родині, соціальних умов виховання та характеру провідної діяльності.

Так, наприклад, формування впевненості у безпеці існування великою мірою залежить від створення батьками необхідного рівня захищеності, емоційності та любові у родині. Якщо рівень такої захищеності достатній то дитину не лякає навіть відсутність матері, бо вона глибоко впевнена в тому, що їй нічого не загрожує (базова довіра до світу, по Е. Еріксону [46]). Нажаль батькам не завжди вдається забезпечити дитині потрібну міру захищеності, що дуже часто і стає причиною порушень в емоційній та психічній сферах розвитку дитини.

Також, була виявлена залежність рівня розвитку мовленнєвої компетенції від стану емоційної сфери дитини. І в цьому випадку, як недостатній рівень уваги, спілкування та емоційності, так і їх перенасиченість, можуть стати причинами порушень у розвитку мови дитини.

Далі наші дослідження довели, що емоційне ставлення дитини до дорослого дуже вибіркове і пояснюється багатьма факторами один з яких це вид та форма спільної їх діяльності. Якщо діяльність, яку пропонує дорослий бажана для дитини, то і ставлення до дорослого буде більш позитивним, а при зміні бажаного виду діяльності на небажаний позитивне ставлення до одного і того ж дорослого може різко змінитись і навіть викликати агресію з боку дитини, якщо цього не зробити правильно та поступово, зацікавивши при цьому дитину.

На основі отриманих результатів нами були розроблені практичні рекомендації для батьків та вихователів, які будуть наведені окремо.

Загальні висновки

Проведений теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, аналіз експертних результатів дозволив зробити наступні висновки:

Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми розвитку емоційної сфери дитини раннього віку, проведений у першому розділі нашої роботи, дозволив виділити основні чинники, які на думку більшості психологів впливають на розвиток емоційної сфери. Найголовнішу роль у її розвитку, на думку більшості, грає вид та зміст провідної діяльності та зміст і характер спілкування дитини з оточуючими.

Базуючись на проведеному теоретичному аналізі, у другому розділі нашої роботи, був проведений діагностичний експеримент, в ході якого було визначено особливості емоційної сфери дитини раннього віку, рівень її розвитку та загальний психічний стан досліджуваних в залежності від виду та характеру діяльності та спілкування.

За результатами даного експерименту була відібрана група дітей, які мали негативний психічний стан, виявляли негативні емоційний прояви по відношенню до оточуючих та мали низький рівень розвитку емоційної сфери Вважаючи на виявлені недоліки та порушення ця група дітей потребувала певної психологічної допомоги.

На третьому етапі, нами була розроблена та апробована розвиваючо-корекційна робота, спрямована на розвиток емоційної сфери дитини, навчання розрізняти певні емоційні стани, покращення міжособистісних стосунків між дітьми та попередження негативних взаємодій з однолітками і дорослими.

Внаслідок проведеної розвиваючо-корекційної роботи ми отримали досить позитивні результати, які свідчать про те, що у разі спрямування виховного процесу на розвиток емоційної сфери дитини у ранньому віці, ми отримуємо можливість більш швидкої та ефективної соціальної адаптації дитини, стабілізації психічних станів, корекції негативних проявів поведінки.

В своїх дослідженнях ми знайшли підтвердження визначень вітчизняних психологів, щодо афективного характеру сприймання дитини, значущості змісту спілкування та провідної діяльності дитини на формування її емоційної сфери. А також того, що дитина раннього віку лише вчиться розпізнавати свої емоції і ми, оточуючи дорослі, повинні їй в цьому всіляко допомагати.

Отримані дані дозволяють говорити про можливість раннього діагностування несприятливого варіанту формування особистості на підставі вивчення характеру емоційної регуляції основних видів діяльності дитини раннього віку. Така діагностика дає можливість батькам та вихователям більш адекватно організовувати процес спілкування з дитиною і, враховуючи виявлені особливості емоційної сфери дитини раннього віку, сприяти розвитку психічно здорової та повноцінної дитини.

Звичайно отримані дані носять лише попередній характер і потребують більш розгорнутого експериментального підтвердження, але за результатами нашого дослідження можна говорити про залежність розвитку емоційної сфери з загальним розвитком особистості. Ми вважаємо перспективними і актуальними вивчення емоційної сфери дитини в онтогенезі.

Рекомендації для батьків та вихователів

Перш за все хотілось довести до батьків та вихователів головні особливості періоду раннього дитинства, якими є: інтенсивний темп розвитку, висока пластичність організму, великі потенційні можливості, взаємозалежність фізичного і психічного розвитку, нестабільність психічного та фізичного станів, вроджена сенсомоторна потреба та потреба в спілкування з дорослими, висока навіюваність емоційних станів дитини.

Емоційний розвиток є суттєвою частиною загального психічного розвитку дитини в перші три роки життя. Саме емоції, завдяки їх психогенетичній орієнтації, здійснюють перші зв'язки дитини з її соціальним середовищем. Всі сучасні дослідження доводять, що емоційний і соціальний розвиток дитини раннього віку глибоко пов'язаний.

Вирішальна і основна риса емоційного стану - його інтегративність: як тільки виникає одна емоція, вона охоплює весь організм і відразу інтегрує всі функції в організмі. Позитивна чи негативна емоція завдяки такій інтеграції може бути абсолютним сигналом корисності або шкідливості даного впливу на організм. Таким, чином, завдяки емоціям організм швидко оцінює характер впливу: якщо він корисний для організму, виникають приємні емоції, якщо шкідливий - неприємні. Саме це надає універсального значення емоціям для життя організмі.

Ґрунтуючись на викладених особливостях, хотілося порадити дорослим, які займаються вихованням дітей пам'ятати наступне:

Емоції - суттєва частина загального психічного розвитку дитини раннього віку.

Дотримуйтесь режиму дня - запоруки фізичного і психічного здоров'я малюка.

Велика “кількість любові", загальна атмосфера родинного спокою і щастя впливатиме на вашу дитину благодійно.

Будьте уважними до дитини, помічайте, схвалюйте і підтримуйте кожне її досягнення.

Заохочуйте активність дитини до всього нового, створюйте їй умови для пізнання навколишнього світу.

Підтримуйте допитливість дитини, відповідайте на її запитання.

Навчайте дитину передавати її враження у мові, малюнках, ліпленні, конструюванні, рухах.

Турбуйтесь, щоб дитина бачила хороші картини, слухала хорошу музику.

Радійте успіхам дитини дома і дитячому садку, уважно стежте за її розвитком.

У разі виникнення проблемних ситуацій застосовуйте метод “активного слухання": розмовляючи з дитиною опустіться до її рівня, дивіться їй в очі і задайте питання у стверджуючий формі (“Братик не дав тобі свою машинку і тобі стало сумно, тому ти плачеш? ”).

Зустрічайте та проводжайте дитину кожен раз так, як Ви зустрічаєте своїх близьких друзів, яких давно не бачили.

Обіймайте свою дитину не менш ніж 8 разів на день.

Правильно розставляйте пріоритети та пам'ятайте, що для Вас найважливіше в світі.

Окремо вихователям рекомендуємо:

Намагатись створити комфортний емоційний мікроклімат у групі під час перебування малюка в дитячому садку.

Домагайтесь цього завдяки використанню таких різноманітних методів і прийомів педагогічної діяльності, як показ і зацікавлення, заохочення і допомога, оцінка і схвалення.

Заняття завжди проводьте в ігровій формі. Обов'язково використовуйте наочність, казкові та ігрові персонажі, тощо.

Не останню роль у швидкій та безболісній адаптації малюка відіграє емоційна виразність вихователя.

Спілкування з дітьми повинно включати в себе такі впливи:

вільний режим дня: надавати дітям більше вільного часу для освоєння нового життєвого простору, спілкування з однолітками, бажаної ігрової діяльності;

дотик: погладжування, перебирання пальчиків дитини, обнімання тощо; посмішка: супроводжувати спілкування приязною посмішкою, відповідати посмішкою на ініціативну посмішку дитини;

погляд: дивитись в очі дитини під час спілкування, намагатись частіш застосовувати метод активного слухання, тримати контакт поглядом;

розмова: дотримуватись ласкавої інтонації, називати дитини по імені пестливо, вступаючи в діалог

(Додатки К, Л, М).

Пам'ятайте будь-якій людині, а тим більше дитині необхідно: щоб її любили, розуміли, визнавали, поважали: щоб вона була комусь потрібна і близька: щоб у неї був успіх - у справах, навчанні, на роботі: щоб вона мала змогу себе реалізувати, розвивати свої здібності, самоудосконалюватись, поважати себе.

Доповідь

по захисту випускної магістерської роботи студентки групи 5м

Опарій Ганни Сергіївни

Шановний голова державної комісії! Шановні члени комісії та присутні! Вашій увазі пропонується дипломна робота на тему “Особливості емоційної сфери та її вплив на психічний розвиток дитини раннього віку".

Робота складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, рекомендації для вихователів та батьків.

Обґрунтовуючи актуальність обраної теми, хотілося б відзначити роль емоцій в управлінні поведінкою людини, адже не випадково майже всі автори, говорячи про емоції, відмічають їх мотивуючу роль, пов'язують емоції з потребами та їх задоволенням. Отже, які б умови та детермінанти не визначали б життя та діяльність людини - внутрішньо, психологічно значущими, вони стають лише у тому випадку, коли їм вдається проникнути у сферу її емоційних відносин.

Але не дивлячись на безперечну важливість вивчення емоційної сфери людини, є очевидним різкий дефіцит наукової літератури та експериментальних досліджень в даній галузі психології.

Актуальність обраної теми, полягає в тому, що емоційний розвиток є суттєвою я б сказала найважливішою, частиною загального психічного розвитку дитини в перші три роки життя. Саме емоції, завдяки їх психогенетичній орієнтації, здійснюють перші зв'язки дитини з її соціальним середовищем. У наших дослідженнях ми довили, що емоційний і соціальний розвиток дитини раннього віку глибоко пов'язані між собою. Саме тому визначення особливостей емоційної сфери та її вплив на психічний розвиток дитини раннього віку і є метою нашої дипломної роботи.

Розглянемо дослідницький апарат дипломної роботи:

Об'єкт дослідження емоційна сфера дитини раннього віку.

Предмет дослідження - особливості емоційної сфери дітей, які виховуються у дитячих закладах.

Мета роботи - вивчити особливості емоційної сфери дитини; визначити їх вплив на соціальний розвиток дитини. Згідно з метою дослідження було сформульовані та виконані наступні завдання:

Провести аналіз психолого-педагогічної літератури по проблемі дослідження.

Підібрати методи та методики дослідження особливостей емоційної сфери дитини раннього віку.

Виявити рівень емоційного розвитку дітей раннього віку, дослідивши:

психічні стани та деякі особистісні якості дитини раннього віку в залежності від умов соціального виховання;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в ситуаціях педагогічної діяльності та у дитячому колективі;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в родині.

Розробити розвиваючо-корекційну програму та проаналізувати її результати.

Розробити практичні рекомендації для вихователів та батьків

В ході виконання завдання були застосовані емпіричні методи: спостереження, бесіди з вихователем та батьками дітей, анкетування батьків. В експериментальному дослідженні були застосовані методики “Кольорова соціометрія", “Паровозик", “Годинничок" спрямовані на діагностику психічних та емоційних станів дітей.

Експериментальне дослідження проводилось на базі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 180 Харківської міської ради. В дослідженні приймали участь діти від 2 до 3 років, у кількості 34 дитини. Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що була проаналізована наукова література, виявлені психічні стани дітей раннього віку в залежності від різних умов: виховання, ситуації педагогічної діяльності, сприятливих умов в родині. Проаналізовані результати експериментів, розроблена та апробована розвиваючо-корекційна програма та надані практичні рекомендації для впровадження в практику навчально-виховного процесу дитячого закладу.

У першому розділі нашої роботи “Теоретичний аналіз проблеми дослідження" ми розглянули та проаналізували результати деяких, найвідоміших і значущих, теоретичних та експериментальних робіт, що стосуються особливостей розвитку емоційної сфери, розглянули чинники, які можуть впливати на її розвиток. Дозвольте не зупинятись на цьому розділі у звязку з тим, що він детально поданий у роботі.

Метою другого розділу “Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку", було виявлення рівня та особливостей емоційного розвитку дітей раннього віку.

Для досягнення поставленої мети ми дослідили:

психічні стани та деякі особистісні якості дитини раннього віку в залежності від умов соціального виховання;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в ситуаціях педагогічної діяльності та у дитячому колективі;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в родині.

На основі аналізу, отриманих в ході діагностичного експерименту, результатів можна зробити наступні висновки:

Загальними особливостями емоційної сфери дитини можна визначити залежність її емоційного стану від оточуючого середовища, виду, змісту та емоційної зафарбованості діяльності.

Виявлена певна залежність загального стану дитини та її поведінки від виду її спілкування.

Визначена певна своєрідність реакції дитини на оцінки дорослого. Негативні оцінки діяльності знижують її привабливість та активність дитини, а позитивні, напроти стимулювали співробітництво, сприяли розвитку дитячої ініціативи.83% та 89% дітей по групах виявили позитивний емоційний стан під час спільної з вихователем ігрової діяльності (дидактичні ігри, музичні заняття, спортивні заняття, прогулянка). Негативний психічний стан виявили 8% дітей групи № 10 при приході до групи та 5% коли повертались додому, а також 7% під час денного сну. По групі № 2 результати кращі, відповідно: 4% - ранковий прийом, 3% повернення додому, і 4% під час денного сну.

Встановлено, що якщо дитина перебуває у несприятливому емоційному стані, це істотно впливає майже на всі її функції. Дитина неохоче вступає у спільну діяльність, а іноді взагалі від неї відмовляється, знижується мовленнєва активність дитини, у дитини порушується апетит, сон, вона обирає пасивну роль під час занять, у поведінці з близькими часто виявляє негативізм та агресію.

Отже, загальний аналіз результатів проведеного діагностичного експерименту надав змогу виділити групу дітей, які потребують корекційної роботи спрямованої на покращення їх емоційного стану.

У третьому розділі роботи “Програма розвиваючо-корекційної роботи з розвитку емоційної сфери та попередження негативних взаємодій з однолітками та дорослими" наведений опис розробленої та проведеної корекційно-розвиваючої програми, яка була спрямована на розвиток емоційної сфери дітей та попередження негативних проявів у взаємодії з однолітками та дорослими.

Отримані результати свідчать про суттєвий вплив проведеної роботи на загальний психологічний клімат в групі, а також на індивідуальний емоційний та психічний розвиток дітей.

В ході застосування розвиваючо-корекційної програми ми виявили певну залежність рівня психічного розвитку та її емоційного стану від характеру взаємовідносин у родині, соціальних умов виховання та характеру провідної діяльності.

Так, наприклад, формування впевненості у безпеці існування великою мірою залежить від створення батьками необхідного рівня захищеності, емоційності та любові у родині. Якщо рівень такої захищеності достатній то дитину не лякає навіть відсутність матері, бо вона глибоко впевнена в тому, що їй нічого не загрожує (базова довіра до світу, по Е. Еріксону [46]). Нажаль батькам не завжди вдається забезпечити дитині потрібну міру захищеності, що дуже часто і стає причиною порушень в емоційній та психічній сферах розвитку дитини.

Також, була виявлена залежність рівня розвитку мовленнєвої компетенції від стану емоційної сфери дитини. І в цьому випадку, як недостатній рівень уваги, спілкування та емоційності, так і їх перенасиченість, можуть стати причинами порушень у розвитку мови дитини.

Далі наші дослідження довели, що емоційне ставлення дитини до дорослого дуже вибіркове і пояснюється багатьма факторами один з яких це вид та форма спільної їх діяльності. Якщо діяльність, яку пропонує дорослий бажана для дитини, то і ставлення до дорослого буде більш позитивним, а при зміні бажаного виду діяльності на небажаний позитивне ставлення до одного і того ж дорослого може різко змінитись і навіть викликати агресію з боку дитини, якщо цього не зробити правильно та поступово, зацікавивши при цьому дитину.

На основі отриманих результатів нами були розроблені практичні рекомендації для батьків та вихователів.

Отже, внаслідок проведеної розвиваючо-корекційної роботи ми отримали досить позитивні результати, які свідчать про те, що у разі спрямування виховного процесу на розвиток емоційної сфери дитини у ранньому віці, ми отримуємо можливість більш швидкої та ефективної соціальної адаптації дитини, стабілізації психічних станів, корекції негативних проявів поведінки.

В своїх дослідженнях ми знайшли підтвердження визначень вітчизняних психологів, щодо афективного характеру сприймання дитини, значущості змісту спілкування та провідної діяльності дитини на формування її емоційної сфери. А також того, що дитина раннього віку лише вчиться розпізнавати свої емоції і ми, оточуючи дорослі, повинні їй в цьому всіляко допомагати.

Отримані дані дозволяють говорити про можливість раннього діагностування несприятливого варіанту формування особистості на підставі вивчення характеру емоційної регуляції основних видів діяльності дитини раннього віку. Така діагностика дає можливість батькам та вихователям більш адекватно організовувати процес спілкування з дитиною і, враховуючи виявлені особливості емоційної сфери дитини раннього віку, сприяти розвитку психічно здорової та повноцінної дитини.

Звичайно отримані дані носять лише попередній характер і потребують більш розгорнутого експериментального підтвердження, але за результатами нашого дослідження можна говорити про залежність розвитку емоційної сфери з загальним розвитком особистості. Ми вважаємо перспективними і актуальними вивчення емоційної сфери дитини в онтогенезі.

Щиро дякую за увагу! На цьому доповідь закінчено.

Список використаних літературних джерел

1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. - М., 1987.

2. Бадалян М., Миронов А. Эмоции и характер детей // Дошкольное воспитание. - 1976 - № 1 - С.27-37.

3. Баллон А. Психическое развитие ребенка / АПН СССР. - М.: "Просвещение", 1967 - 194 с.

4. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем - СПб.: Питер, 2005. - 317 с.

5. Бреслав Г.М. Психология эмоций. - М.: Смысл; "Академия", 2004 - 544 с.

6. Бреслав Г.М. Проблема эмоциональной регуляции у дошкольников // Вопросы психологии - 1984. - № 3. - С 53-59.

7. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонение - М., 1990. - С.28-91.

8. Былкина Н.Д., Люсик Д.В. Развитие представлений детей об эмоциях в онтогенезе // Вопросы психологии. - 2000 - № 5 - С.38-48.

9. Возрастно-психологическое подход в консультировании детей и подростков / Бурменская Г.В. и др. - сайт Центра персонального развития КРЫЛЬЯ http://psy-wings. narod.ru М., 2002.

10. Велиева С.В. Диагностика психических состояний детей дошкольного возраста: Учебно-методическое пособие. - СПб: Речь, 2005 - 240 с.

11. Ворсобин В.Н., Жидкин В.Н. Изучение выбора цвета при переживании положительных и отрицательных эмоций дошкольниками // Вопросы психологии - 1980 - № 3. - С.121-124.

12. Выготский Л.С. Проблема культурного развития ребенка (1928) // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14, Психология. - 1991. - № 4. - С.5-18.

13. Выготский Л.С. Учение об эмоциях // Собрание сочинений т.4 - М., 1984. - С.340-367.

14. Гипенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как?. -

15. Гуськова Т.В., Елагина М.Г. Личностные новообразования у детей в период кризиса трех лет // Вопросы психологии. - 1987. - № 5. - С.78-85.

16. Діти раннього віку в дошкільній установі // Бібліотека вихователя. - 2008. - № 2 - С.14-18.

17. Детская практическая психология: Учебник /Под ред. проф. Т.Д. Марциновской. - М.: Гардарики, 2000. - 255 с.

18. Ефимкин Р.П. Детская психология. - К., 2005.

19. Заззо Р. Психическое развитие ребенка и влияние среды // Вопросы психологии. - 1967. - № 2 - С.111-134.

20. Запорожец А.В. О психологии детей раннего и дошкольного возраста. - М., 1969.

21. Запорожец А.В., Неверович Я.З. О генезисе функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка // Вопросы психологии - 1974. - № 6. - С.59-73.

22. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М., 1986.

23. Захаров Е.И. Психолог в детском саду. - Москва-Обнинск. - 1998 - № 1 - С.9-18.

24. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. - М., 1982.

25. Изард К. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 2006 - 464 с.

26. Изотова Е.И. Эмоциональна сфера ребенка: Теория и практика / Учебное пособие. - М.: Академия, 2004 - 284 с.

27. Ильин Е.П. Эмоции и чувства // Эмоциональная сфера детей младшего возраста. СПб "Питер", 2001. - С.397-398.

28. Каган В.Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет // Вопросы психологии. - 2000. - № 2. - С.65-69.

29. Корницкая С.В. Влияние содержания общения на отношения детей раннего возраста к взрослому // Вопросы психологии - 1973. - № 4 - С.65-70.

30. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. - 9-е изд. - СПб.: Питер, 2006. - С.274-412.

31. Крутецкий В.А. Психология: учебник - М.: Просвещение, 1980. - 352 с.

32. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира у детей. - Ярославль, 1996.

33. Кузьменко В, Котлярова І. Регулювання емоційних проявів у дітей // Палітра педагога. - 2005 - № 2. - С.14-16

34. Кузнецова Е.К. Мини-тренинги для детей дошкольного возраста. - сайт Центра персонального развития КРЫЛЬЯ http://psy-wings. narod.ru.

35. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - С.188-200.

36. Лисина М.И. Влияние отношений с близкими людьми на развитие ребенка раннего возраста // Вопросы психологии - 1961 - Т.1 № 3.

37. Лешли Д. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать их проблемы. - М., 1991.

38. Люблинская А.А. Детская психология. - М., 1971 - 415 с.

39. Манова-Томова, Василка Психологічна діагностика раннього віку: Пер. з болг. - К.: Вища школа, 1978. - 167 с.

40. Марциновская Т.Д. История детской психологии: Учебник для студ. пед вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 - 272 с.

41. Мещеряков С.Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопросы психологии. - 2000 - № 5 - с.18-27.

42. Обухова Л.Ф. Детская психология: Теория, факты, проблемы. // Детство как предмет психологического исследования. - М.: Тривола, 1995 - С.22-32.

43. Павленко Т. Комунікативні аспекти моційного розвитку дітей // Палітра педагога. - 2003. - № 2 - С. 19-22.

44. Прусаков О.А. Понимание эмоций детьми дошкольного возраста // Вопросы психологии. - 2006. - № 4 -с.24-35

45. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Издательский центр "Академия", 1998. - 160 с.

46. Психология детства: Учебник / под общей ред.А. А. Реан. - Москва "Олма-пресс", 2003. - С.91-238.

47. Психология эмоций. Тексты / под ред.В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гипенрейтер. - М.: Моск. ун-та, 1984. - 288 с.

48. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста: Психологические исследования / Под ред. А.В. Запорожца, Я.З. Неверович. Науч. - исслед. ин-т дошкольного воспитания Акад. пед. наук СССР. - М.: Педагогика, 1986 - 176 с.

49. Семенович А.В. Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте: уч. посб. - М.: Академия, 2002 - 160 с.

50. Смирнова Е.О. Психология ребенка. - М., 1997.

51. Смирнова Е.О. Проблема общения ребенка и взрослого в работах Л.С. Выготского и М.И. Лисиной // Вопросы психологии. - 1996. - № 6 - с.76-87.

52. Смирнова Е.О., Утробина В.Г. Развитие отношения к сверстнику в дошкольном возрасте. "Вопросы психологии" - , 1996, № 3 - с.5-13.

53. Сопрун І.П. Емоційна сфера дітей, що виховуються в різних соціальних умовах // Наука і освіта. - 2001 - № 6 - с.63-66.

54. Сопрун І.П., Чебикін О.Я. Прояв агресивності у дітей, що виховуються в різних соціальних умовах // Наука і освіта. - 2003 - № 5-6. - С.51-53.

55. Столяренко Л.Д. Основы психологии. / Учебное пособие /Л.Д. Столяренко. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 672 с.

56. Трунова Н.М. Об изучении эмоций у детей // Дошкольное воспитание. 1970. - № 5. - С.28-34.

57. Фельдштейн Д.И. Психологическая роль ведущих типов деятельності в формировании личности ребенк // Вопросы психологии. - 1979. - № 5. - С.151-152.

58. Черняева С.А. Психотерапевтические сказки и игры. - СПб.: Речь, 2002. - 168 с.

59. Шарохина В.А. Коррекционно-развивающие занятия в младшей группе: Конспект занятий. - М.: Книголюб, 2003. - 64 с.

60. Юдина Е.Г. Педагогическая диагностика в детском саду: Пособие для воспитателей дошк. образоват. учреждений / Е.Г. Юдина, Г.Б. Степанова, Е.Н. Денисова. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 2003. - 144 с.

Додатки

Додаток А

ПРОТОКОЛ

за результатами проведення методики “Паровозик”

в групі № 10

(зразок)

Дата проведення 11.10 2007 та 12.10 2007

Місце проведення: ДНЗ № 180 група № 10, 17 дітей

Експериментатор: Опарій Г.С.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5