Роль та мiсце творчостi в процесi самоактуалiзацii особистостi

Опитувальник САТ включає 126 суджень, які стосуються різних сторін життя особистості та її взаємодії з іншими людьми. В них присутні прямі та побічні питання.

До кожного питання тесту надаються на вибір два можливих альтернативних судження, з одним з яких піддослідний повинен виразити свою згоду, відхиливши інше.

Кожна шкала опитувальника містить в собі певну кількість пунктів, за допомогою яких підраховується загальна сума балів по кожній шкалі. Ці так звані “сирі” бали переводяться в Т-бали (або в стенайни) за допомогою відповідних засобів обробки - комп`ютерної або при використанні профільних бланків.

Психодіагностику за даною методикою можна проводити як індивідуальним, так і груповим засобом [64,с.103-112].

Особистісний опитувальник FPI (форма “В”).

Це мнофакторний особистісний тест, придатний для діагностики деяких важливих властивостей особистості.

Опитувальник FPI містить 12 шкал. Загальна кількість питань - 114. Одне (перше) питання в жодну зі шкал не входить, так як має перевірочний характер. Шкали опитувальника І-ІХ є основними (або базовими), а Х-ХІІ - похідними (інтегруючими).

Похідні шкали складаються із питань основних шкал.

В результаті аналізування змісту шкал і питань методики, було виділено високі та низькі рівні прояву характерних особистісних рис ( які відповідають певній кількості набраних стандартних оцінок за конкретними шкалами).

Дана методика припускає виділення трьох рівнів розвитку різних рис особистості: низький (від 1 до 3 балів), середній (від 4 до 6 балів) і високий (від 7 до 9 балів). На відміну від попередньої методики, високі значення більшості шкал даної методики відповідають негативному значенню розвитку особистісних рис. Виняток мають три шкали методики:

- “Товариськість” (шк.5);

- “Урівноваженість” (шк.6);

- “Відкритість” (шк.9).

До того ж назви деяких рис особистості, в даній методиці, виступають односкладовими в тому значенні, що в них взагалі є відсутнім позитивний або негативний зміст. Він лише припускається, або, за необхідністю, представляється в окремій, власній формуліровці. Це наступні шкали:

- “Екстраверсія - інтроверсія ( шк.10);

- “ Маскулінізм - фемінізм” (шк.12).

Характеристика шкал особистісного опитувальника FPI міститься в додатку №3.

Сам опитувальник та його структура відповідають традиційним особистісним опитувальникам: містить питання, висловлювання, що стосуються способів поведінки, станів, орієнтацій, навичок та фізичних труднощів, на які піддослідний може відповісти “так” або “ні”[67,с.315-316].

Можливим є індивідуальне та групове пред'явлення тесту, час для виконання залежить від форми опитувальника та триває від 20 до 50 хвилин.

Тест С.Медніка (тест віддалених асоціацій).

Методика адаптована в лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської академії наук на виборці школярів старших класів Л.Г.Олексієвою, Т.В.Галкіною.

Розроблений тест призначений для діагностики вербальної креативності, яка визначається як процес перекомбінування елементів ситуації. Піддослідним пропонуються словесні тріади (трійки слів), елементи яких належать до взаємно віддалених асоціативних областей. Піддослідному необхідно встановити між ними асоціативний зв'язок шляхом знаходження четвертого, яке поєднувало б елементи таким чином, щоб з кожним з них воно утворювало певне словосполучення. Стимульний матеріал до тесту містить 40 словесних тріад.

Методика складається із розминки та двох серій завдань ( по 20 словесних тріад кожна). Дуже велике значення надається проведенню розминки. За даними авторів адаптації тесту, розминка є необхідною для полегшення процесу входження піддослідних в діяльність та адаптацію до неї [27,с.323].

Відразу ж після розминки надається перша серія основних завдань. Друга серія проводиться з піддослідними через певний проміжок часу ( 3 - 5 днів) після першої серії. Характерною рисою першої серії являється те, що надається інструкція, яка не містить установки на досягнення оригінальних результатів. При проведенні другої серії піддослідним пропонують тестові завдання з класичною інструкцією, яка містить орієнтацію на досягнення, що стимулюю появу оригінальних відповідей.

Дана методика спрямована на виявлення та оцінку існуючого у піддослідного прихованого ( або блокованого) креативного потенціалу.

При проведені методики рекомендується уникати відкритого обговорення предметної спрямованості дослідження.

Тест передбачає як індивідуальну, так і групову форму дослідженя. Час тестування обмежувати не рекомендується [27,с.322-328].

Стимульний матеріал до даної методики наведений в додатку №5.

Субтест “Завершення картинок” ( стислий варіант тесту К. Торренса).

Методика адаптована в1993 - 1994 роках в лабораторії діагностики здібностей Інституту психології Російської академії наук О.М.Вороніним.

Зазначений варіант тесту Торренса представляє собою набір картинок з певною підбіркою елементів (ліній), які піддослідному необхідно перетворити (домалювати картинки) до осмисленого зображення. В даному варіанті використовується 6 картинок.

Методика призначена для діагностики невербальної креативності, як здатності до “породження” нового, оригінального продукту в умовах мінімальної вербалізації. Оскільки тест використовується для діагностики невербальної креативності, то назви малюнків, які дають самі піддослідні, з послідуючого аналізу виключаються та використовуються тільки в якості допоміжного засобу для розуміння суті малюнку.

При проведенні дослідження, як і в попередньому тесті, також не рекомендується повідомляти піддослідним про предмет дослідження.

Тест може проводитися як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. Час тестування не обмежується [27,с.281-309].

Стимульний матеріал до даної методики наведений в додатку №6.

Процедура проведення емпіричного дослідження

Психологічне дослідження проводилось протягом всього року груповим методом - формувалися групи піддослідних по 10-15 осіб.

Умови проведення дослідження:

Кожний піддослідний знаходився за робочим місцем один з метою обмеження можливостей спілкування під час дослідження. Тестові завдання (стимульний матеріал та бланки відповідей) пред'являлися кожному піддослідному індивідуально на окремих листках. Час тестування в жодному випадку не обмежувався.

З метою стабілізації зовнішніх умов та мінімалізації впливу стресових факторів, дослідження учнів ( групи Б та В) проводилося в середині семестру (коли знижувалася вірогідність проведення контрольних робіт та фіксувалася найменша напруженість у зв'язку із заліковими формами навчання).

Велике значення приділялося пред`явленню інструкції піддослідним. В кожному випадку інструктаж починався з бесіди, яка включала в себе мотиваційні компоненти. Піддослідним пропонувалася інформація про свої здібності та особистісні риси , що викликало серйозне ставлення до тестування. Сама інструкція до певного завдання пред`являлась у письмовому вигляді кожному піддослідному індивідуально, але обов`язково супроводжувалася словесними вказівками та поясненнями. Письмова форма пред`явлення інструкції була визнана необхідною внаслідок відомого факту більш ефективного здорового сприйняття інформації, що пов`язано з індивідуальним темпом роботи. Тільки при дослідженні вербальної креативності ( тест С. Медніка) була застосована усна форма надання інструкції, що пов`язано, по-перше, з проведенням розминки ( з метою пояснення суті завдання), та , по-друге, з суттєво відмінним мотиваційним змістом інструкції до серії 1 у порівнянні з інструкцією до серії 2.

Дослідження проводилося шляхом поетапного тестування кожної групи певної вибірки:

Методики були представлені піддослідним як тести на “оригінальність”.

У відповідності з вимогами до застосування методики по дослідженню вербальної креативності [27,с.323], спочатку з піддослідними була проведена розминка ( час проведення - 10 хвилин). Відразу ж після розминки була надана перша серія основних завдань та організована індивідуальна робота піддослідних на окремих бланках.

При проведенні другої частини тестування, кожний піддослідний отримав індивідуальний набір незавершених картинок разом зі вказівкою діяти за інструкцією.

Зразки індивідуальних бланків відповідей до зазначених методик по дослідженню творчих здібностей наведені у додатках № 5, №6.

ІІІ етап тестування ( час проведення - 45 хвилин).

Заключний етап тестування планувався через 3-6 днів після другого етапу, у зв`язку із зазначеними вище вимогами до проведення тесту С.Медніка.

Третій етап тестування передбачав застосування двох методик.

1) методика по дослідженню вербальної креативності - тест С.Медніка, серія 2;

2) особистісний опитувальник FPI (форма “В”).

Спочатку проводилась методика по дослідженню вербальної креативності (серія 2). Друга серія основних завдань майже не відрізняється за типом стимульного матеріалу від першої серії. Основна відмінність полягає в інструкції, мета якої - максимально мотивувати піддослідних. В інструкції підкреслюється, що головне - “творити” та продемонструвати в своїх відповідях оригінальність, самобутність мислення.

Стимульний матеріал другої серії завдання наведений у додатку №5.

Наприкінці дослідження передбачалося використання особистісного опитувальника. Особистісний опитувальник FPI був застосований з метою дослідження станів та властивостей особистості піддослідних.

Зразок індивідуального бланку відповідей до даної методики наведений у додатку №4.

2.3. Опис результатів дослідження, їх аналіз та інтерпретація

Засоби обробки результатів:

1. Самоактуалізації тест (САТ).

Сирі дані дослідження було оброблено за допомогою комп`ютерної системи НОРТ.

2. Особистісний опитувальник FPI.

Перша процедура обробки полягала в отриманні первинних, або “сирих”, оцінок. З цією метою було підготовлено матричні форми ключів кожної шкали на основі загального ключа опитувальника.

Друга процедура пов'язана з переводом первинних оцінок в стандартні оцінки 9-бальної шкали (стенайни) за допомогою таблиці [67, с. 318].

3. Тест С.Медніка (тест віддалених асоціацій).

Всі результати, отримані по кожній виборці окремо, фіксувалися та зводилися у загальну таблицю даних (див. додаток №7). На кожну серію завдання складалася окрема таблиця.

Критерії оцінки:

1) Індекс оригінальності.

Спочатку підраховувався індекс оригінальності кожної відповіді, а потім індекс оригінальності загальної кількості відповідей кожного піддослідного окремо.

Формула індексу оригінальності кожної відповіді:

Zi=1/ r,

де Z - індекс оригінальності кожної відповіді;

і - номер завдання;

r - частота зустрічальності конкретної відповіді у кожного піддослідного відносно даної вибірки.

Формула індексу оригінальності роботи піддослідного:

Nop=Zi/X,

де Nop - індекс оригінальності роботи;

X - загальна кількість відповідей;

2) Індекс унікальності.

Унікальною визнавалася відповідь, в якій індекс оригінальності дорівнював одиниці (Zi=1);

Формула індексу унікальності:

Nун. = l/X,

де Nун. - індекс унікальності відповідей;

l - кількість унікальних відповідей;

Після аналізування результатів, індексовані дані піддослідних були упорядковані за шкалою креативності у відповідності з показником оригінальності, потім скоректовані за показником унікальності.

4. Субтест “Завершення картинок”.

Первинна обробка даних полягала в розподіленні даних (малюнків) за певним типом; для обробки використовувався атлас типових малюнків [27, с.285-309].

За допомогою атласу було підраховано індекси оригінальності та унікальності кожного піддослідного.

Індекс оригінальності підраховувався як середнє арифметичне всіх картинок.

Індекс унікальності визначався як кількість унікальних картинок для окремого піддослідного (якщо оригінальність малюнка піддослідного дорівнювала одиниці, то такий малюнок визнавався унікальним).

Таким чином, оригінальність в даному випадку розумілась як статистична рідкість відповіді, а унікальність - як здатність піддослідного до створення нового продукту. Для оцінки креативності більше значення має індекс унікальності, який показує наскільки дійсно нове може створити людина, але диференційована сила зазначеного індексу занадто мала, тому як допоміжний використовувався індекс оригінальності.

Первинна статистична обробка результатів емпіричного дослідження та порівняльний аналіз даних:.

1. Аналіз результатів дослідження за методикою САТ.

Первинний статистичний аналіз результатів тесту виявив кількісні показники, продемонстровані в Табл. 2. Показники частотного розподілу даних методики САТ наведені на Граф. 1.

Таблиця 2.

Показники первинного статистичного аналізу даних методики САТ (окремо по кожній виборці)

Граф. 1. Показники частотного розподілу даних методики САТ (N=90)

Якісне аналізування показників тесту по кожній виборці дозволило визначити наступне:

1) Найбільш вираженою рисою для піддослідних групи А являється креативність (шк. 14), що узгоджується з гіпотезами дослідження та підкреслює важливість творчого компоненту для процесу самоактуалізації; до того ж зазначений показник (“Креативність”) виявився досить низько розвиненим у піддослідних групи В, що при переважно низьких показниках самоактуалізації (по даній виборці) також зазначає значимість даного показника для процесу самоактуалізації.

Низький рівень креативності піддослідних групи В пов`язаний, мабуть, не тільки з відсутністю природної обдарованості зазначеною рисою, а й з відсутністю сприятливих умов мікросередовища (стандартизація учбового процесу в школі, відсутність поглиблених курсів та ін.), або з відсутністю значимих для наслідування творчих особистостей, на чому особливо наголошував В.М. Дружинін [27,с. 215].

2) Наступна характерна риса для піддослідних групи А - сформованість системи ціннісних орієнтацій (шк. 3). Високий показник зафіксований у 50% піддослідних даної вибірки (для порівняння - лише у 13% піддослідних групи Б і 7% групи В), низький показник - у 7% піддослідних групи А ( гр.. Б - 23%, гр.. В - 40%).

За даними вітчизняних та західних вчених (В.М. Доній, Л.В. Сохань, А. Маслоу, Е. Фромм) саме ціннісні орієнтації спрямовують процес самоактуалізації та обумовлюють ступінь її досягнення. Цінності є тим орієнтиром на життєвому шляху, який спрямовує та дозволяє досягнути поставленої мети.

3) У піддослідних групи А суттєво виражена особистісна незалежність (або внутрішній локус контролю, шк.. 2) - високий показник зафіксований у 47% (низький у 7%), тоді як у піддослідних групи Б високий показник - у 13% (низький також у 13%), у піддослідних групи В високий показник по зазначеній рисі взагалі відсутній (зате низький - у 47%).

Майже всі дослідники проблеми самоактуалізації зазначають про особистісну незалежність як найважливішу характеристику, в той же час головною рисою креативів також вважається незалежність, тільки дещо в іншому контексті - як незалежність мислення, здатність уникати стереотипів.

Таким чином загальною рисою і креативів і самоактуалізованої особистості є незалежність,що надає можливість стверджувати, що дана риса є головною характеристикою творчої самоактуалізації особистості.

4) Показник самоповаги (шк.. 7) виявився суттєво вираженим у піддослідних групи А і групи Б (у 40% піддослідних кожної групи) при низькому рівні зазначеного показника у піддослідних групи В (43% піддослідних групи В має низький рівень і лише 7% високий); показник самоприйняття (шк.. 8) максимально виражений майже у половини піддослідних групи А (47%), навпаки, максимальний рівень невираженості зазначеної риси зафіксовано у половини піддослідних групи В (50%). До того ж високий рівень самоприйняття зафіксовано переважно у жіночої половини піддослідних ( гр. А - 37% із 40%; гр.. Б - 20% із 27%).

Показники самоповаги та самоприйняття пов`язані (за В.В. Століним) із самовідношенням особистості [77, 273], тому можна припустити, що низький рівень показників є супутником самонезадоволеності внаслідок незабезпечення наявних потреб, тоді як високий рівень, навпроти, свідчить про ефективне самозабезпечення власних потреб шляхом самоактуалізації та, як наслідок, про аутосимпатію.

5) У порівнянні з іншими групами, у піддослідних групи А зафіксована суттєва вираженість показника прийняття агресії (шк.. 11) - у 33% піддослідних (із них - 27% жіночої статі) мають високий показник, що свідчить про здатність сприймати негативні прояви людської поведінки як цілком природні та про толерантність до цих проявів. До того ж з`ясувалося, що високий рівень показника не властивий жодному з піддослідних групи В (при низькому рівні вираженості показника у 37% піддослідних), що зазначає про підвищену вразливість до агресивних проявів та прагнення до їх уникнення.

Вираженість показника прийняття агресії пов'язано, мабуть, з кращим розумінням природи людини, тобто є ознакою так званого “саморобного” психолога. На наш погляд це сприяє успішності встановлення міжособистісної взаємодії, відкритості зовнішньому життєвому досвіду. Зазначене підтверджують нижченаведені дані.

6) Здатність до швидкого встановлення доброзичливих міжособистісних контактів (шк. 12 - “Контактність”) виражена, переважно, у піддослідних групи А (високий показник - у 43% піддослідних), у піддослідних групи Б та групи В суттєво виражений низький рівень прояву зазначеної риси (у третини піддослідних кожної групи).

Таким чином, первинна статистична обробка результатів дослідження за методикою САТ та порівняльний аналіз даних свідчать про суттєві розходження в показниках експериментальних та контрольних груп. Позитивні характеристики процесу самоактуалізації властиві переважно піддослідним які самоактуалізуються в творчій діяльності (гр. А); значний розвиток важливих показників самоактуалізації зафіксовано також у піддослідних групи Б, які мають сприятливі умови для прояву своїх природних здібностей (розвиваючі курси, диференціація учбового процесу та ін.); найнижчий рівень прояву характеристик самоактуалізації спостерігається у піддослідних групи В, які позбавлені можливості розвитку свого природного потенціалу та є далекими від впливу творчого середовища.

Дані визначення достовірності різниці між змінними вибіркової сукупності групи А та групи В (контрастні групи) наведені в Таблиці 3.

Таблиця 3.

Вибіркові середні значення, стандартні відхилення і оцінка різниці (t-критерій) за методикою САТ

2. Аналіз результатів дослідження за даними тесту FPI

Кількісні показники первинної статистичної обробки наведені вТабл. 4.

Таблиця 4.

Показники первинного статистичного аналізу даних тесту FPI

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5